Research Notes最新文献

{"title":"ПІДГОТОВКА КИТАЙСЬКИХ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В АТМОСФЕРІ ОСЯГНЕННЯ СЕКРЕТІВ УКРАЇНСЬКОЇ ВОКАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ","authors":"Ван Даньян","doi":"10.31654/2663-4902-2024-pp-1-83-93","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-83-93","url":null,"abstract":"Достатньо високий попит іноземних студентів та їх долучення до освітньої системи України пояснюється високим рівнем надання освітніх послуг, професійністю педагогічних кадрів, компетентністю викладачів-вокалістів, які здійснюють підготовку здобувачів різних спеціальностей, оперують відпрацьованими, перевіреними, ефективними методиками. Стаття присвячена актуальній проблемі дослідження особливостей української вокальної педагогіки, а також основних аспектів вокальної підготовки китайських студентів на факультеті мистецтв. За допомогою систематизації та аналізу наукової літератури, була розкрита сутність таких понять як «школа», «вокальна школа», «вокальна педагогіка». Автор звернув увагу на дослідження історичного аспекту співацького виховання та вокального навчання, що дало змогу окреслити в статті ключові етапи формування поняття української вокальної школи. Зазначено, що українська вокальна педагогіка поєднує в собі прийоми різних вокальних шкіл минулого, адаптуючи досвід попередників до особливостей української ментальності та академічного стилю вокального виконавства відповідно до запитів часу. Наголошено, що характерною ознакою української вокальної школи є наступність та послідовність вокального виховання співаків. У статті виділені сутнісні ознаки володіння співацьким голосом, висвітлені та охарактеризовані основні механізми голосоутворення, володіння якими необхідне для здійснення професійної співацької діяльності, а саме: акустичні, фізіологічні, орфоепічні, психологічні. Підкреслено, що виховання особистості співака – є найголовнішим завданням української вокальної школи. Уточнені головні принципи вокальної підготовки студентів, а також специфіка педагогічного спрямування на рівнях підготовки «бакалавр» та «магістр». Факультет мистецтв імені Анатолія Авдієвського виступає джерельною базою – «альма-матер» для здобувачів бакалаврату та виконавської магістратури. Процес підготовки, який здійснюється в атмосфері осягнення секретів вокального виконавства в майстер-класах українських педагогів-вокалістів, сприяє закладанню підвалин педагогічної та виконавської майстерності здобувачів: бакалаврів та магістрів у традиціях українського вокального виховання.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"27 19","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141379213","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОНАВСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ СОЛІСТА І КОНЦЕРТМЕЙСТЕРА","authors":"Т. В. Ляшенко","doi":"10.31654/2663-4902-2024-pp-1-112-118","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-112-118","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу теоретичних та методичних аспектів професійної діяльності концертмейстера. У рамках специфіки формування роботи концертмейстера з солістами та виконавцями різних мистецьких напрямів, детально окреслено особливості виконавської взаємодії означених творчих особистостей. У статті розглянуто проблеми організації навчального процесу в інструментальних класах, де безпосередньо задіяна робота концертмейстера. Підкреслені вимоги до концертмейстерів у багатьох пунктах. Висвітлені основні напрями даної проблематики, що потребують детального вивчення. Виокремлюються питання якісного підходу щодо фаховості концертмейстера у вмінні адаптуватись під вимоги виконавців, з якими доводиться працювати. Пропонуються різні методичні варіанти й підходи здійснення освітніх задач, що включають широке коло різноманітних форм та методів виконавської взаємодії концертмейстера і виконавця. На основі аналізу та систематизації наукової літератури, визначена необхідність налагодження творчої взаємодії концертмейстера і виконавця, що диктується основними освітніми принципам, а саме систематичністю навчання, зв’язку з практичною діяльністю, міцністю засвоєння знань та всебічним розвитком пізнавальних здібностей особистості. Констатовано, що майстерність концертмейстера на відміну від роботи педагога має власні глибоко специфічні якості. Концертмейстерська діяльність вимагає від піаніста не лише високого професіоналізму, який полягає у величезного артистизму, різноманітних музично-виконавських обдаруваннях, володінні фортепіанною технікою, відмінного музичного слуху, фаховими музичними навичками оперативного читання і транспонування нотного тексту тощо. Підсумовано, що результатом взаємодії соліста і концертмейстера, як двох творчих самостійних і неповторних особистостей, є досягнення вищого рівня спільної діяльності у створенні єдиної позиції і бачення значущих музичних цінностей.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"141 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141376760","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВОКАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКА ПІДГОТОВКА МАГІСТРАНТІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКИХ СПІВАЦЬКИХ ТРАДИЦІЙ","authors":"Гуань Юе","doi":"10.31654/2663-4902-2024-pp-1-94-103","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-94-103","url":null,"abstract":"У статті розглянуто проблеми вокальної підготовки, зокрема розуміння здобувачами освіти необхідності опанування українських співацьких традицій, вивчення українського репертуару. Стаття також досліджує використання українських співацьких традицій у вокальному вихованні та розвитку вітчизняних та іноземних здобувачів освіти, які прагнуть отримати вищу професійну освіту та здійснювати сольну вокально-виконавську діяльність. На основі вивчення наукових джерел, у статті уточнено зміст таких понять, як «вокальна школа», «авторська майстерня», «менталітет», «ментальний простір». Зазначено, що українська вокальна школа знаходиться у стані оновлення під впливом різних подій, ситуацій, викликів, глобалізаційних змін. Вокальна педагогіка в Україні пройшла власний і унікальний шлях розвитку. Кожен історичний період розвитку української вокальної педагогіки обумовлено культурою суспільства в цілому, та специфікою й змістом духовних потреб, соціальними відносинами, реальними формами, умовами, традиціями вокального навчання й виховання професійних виконавців. У статті обґрунтовано ефективність української вокальної школи, висвітлено особливості діалогу співацьких традицій України та Китаю, виокремлено специфічні українські співацькі традиції, розкрито характерні риси народної китайської пісні та української пісні та описано культуру звукоутворення у вокальних традиціях України та Китаю. Зауважено, що українські вокальні традиції ґрунтуються на перейманні досвіду попередників педагогів-вокалістів, видатних співаків класичної вокальної манери виконання, вони включають елементи емпіричної та дидактичної схем. Наголошено, що ключовими досягненнями китайських здобувачів освіти є оволодіння українською методикою та безпосередніми практичними навичками володіння співацьким голосом в традиціях української вокальної школи. Підкреслено, що вокальна підготовка майбутніх солістів-вокалістів передбачає опанування нового знаннєвого ресурсу, глибокого вивчення фізіології, органів голосоутворення, методики удосконалення вокально-технічного та художньо-виконавського комплексів.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"5 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141381890","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕОРЕТИКО-ПЕДАГОГІЧНА СКЛАДОВА В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ ІСТОРИКО-МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН","authors":"Е. М. Кучменко, Ю. М. Давиденко, А. Г. Бровко, В. О. Прудько","doi":"10.31654/2663-4902-2024-pp-1-104-111","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-104-111","url":null,"abstract":"Стратегія оновлення вищої освіти визначає вивільнення від ідеології догматизму, розширенням діапазону пізнання, умінням зберігати спадщину і відкидати застарілі концепції поки вони не перетворилися в окови на шляху розвитку. Із врахуванням європейського досвіду в Україні, на сучасному етапі, відбувається процес творення відповідної наукової парадигми щодо національної освіти через особливе бачення соціокультурних змін, які відбуваються в нашій країні. З цієї точки зору фаховий розвиток майбутнього викладача – це процес якісних змін, які покликані створити умови для переходу від формально-теоретичного знання до практичних умінь і навичок, від уявлень про реалії художньо-педагогічної діяльності до творчого професійного мислення, основою якого є акмеологічне зростання рівня педагогічної культури та вмотивована потреба у професійному самовдосконаленні викладачів історико-мистецьких дисциплін. Вирішення проблеми ефективної підготовки майбутніх викладачів-істориків культури до продуктивної діяльності щільно пов’язано з мірою розвитку їх професіоналізму та ефективності виконання практичної діяльності на шляху до пошуків власної майстерності. Адже майстерність – це категорія, що характеризує властивість особистості, набуту з досвідом, вищий рівень професійних знань, умінь та навичок, постійного прагнення до акме вершин. Теоретико-методологічною основою даної статті становлять теорії наукового пізнання, філософські положення про сутність історії мистецтв і мистецтва в цілому, як специфічної форми суспільної свідомості та художнього пізнання дійсності; єдність теорії і практики, загальнопедагогічні принципи та підходи в умовах гуманітаризації освіти, системно-цілісний, діяльнісний, аксіологічний та особистісно-орієнтовний, теоретичні і методичні положення мистецької освіти.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"358 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141380933","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВІЙНИ","authors":"В. Бурназова, А. Юдіна","doi":"10.31654/2663-4902-2024-pp-1-136-143","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-136-143","url":null,"abstract":"У статті акцентовано увагу на необхідності психологічної підтримки всіх учасників освітнього процесу в умовах війни. Зазначено, що Міністерство освіти та науки України вбачає одним із пріоритетів у діяльності закладів освіти в період воєнного часу забезпечення психологічної стійкості учасників освітнього процесу.Розглянуто стратегію забезпечення психічного здоров’я в сфері освіти на всіх рівнях. Проаналізовано механізми психологічної підтримки ментального здоров’я учасників освітнього процесу та механізми реалізації проєкту «Екосистема психологічної допомоги у сфері освіти України» в умовах війни, а саме шляхів впровадження системи онлайн-сервісів, онлайн-курсів, створення телеграмканалів для комунікації тощо.Розкрито особливості імплементації розроблених і впроваджених Міністерством освіти і науки України механізмів психологічної підтримки ментального здоров’я учасників освітнього процесу в умовах війни в Бердянському державному педагогічному університеті.Висвітлено діяльність навчальної психолого-консультативної лабораторії закладу вищої освіти, яка спрямована на гармонізацію психоемоційного стану всіх учасників освітнього процесу в умовах війни. Наведено приклади дієвих інструментів підтримки психоемоційного стану учасників освітнього процесу, які застосовують викладачі Бердянського державного педагогічного університету.Перспективою подальших досліджень є аналіз і впровадження ефективних арттерапевтичних технологій для підтримки ментального здоров’я учасників освітнього процесу в умовах війни.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"25 44","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141379959","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ЧАСУ У ДІТЕЙ 6–7 РОКІВ","authors":"С. І. Матвієнко","doi":"10.31654/2663-4902-2024-pp-1-20-26","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-20-26","url":null,"abstract":"У статті проведено аналіз теоретичних аспектів формування уявлень про час у дітей віком 6–7 років. Зазначено, що ця проблема стає особливо актуальною в контексті реформування освіти в Україні. В статті обґрунтовано ключові поняття, пов’язані з розвитком сприйняття часу у дітей даного віку. Наголошено на тому, що цей процес є складним та тривалим і пов’язаний із формуванням системи суб’єктивного уявлення про метричні та топологічні властивості часу, а також з орієнтуванням у часі. Стаття розглядає процес формування індивідуально-особистісних та наукових уявлень про категорії часу у дітей 6–7 років. Досліджено, що освоєння різних аспектів часу у дітей має асинхронний характер. Також у статті висвітлено інноваційний підхід до організації навчального процесу, який передбачає гуманізацію засвоєння дітьми понять про час. В результаті узагальнення проблематики досліджень специфіки сприйняття часу дітьми виявлено, що більшість досліджень спрямовані на вивчення розвитку часової перцепції у дошкільників та молодших школярів. Серед аспектів сприйняття часу найбільш дослідженими є метричні властивості часу, в той час як специфіка часової перспективи дітей, особливо дошкільного віку, залишається менш вивченою. Вказано, яку важливу роль у даному процесі відіграє правильна організація життєдіяльності дітей, що позитивно впливає на процес підготовки дітей до навчання у першому класі школи, сприяє виробленню в дитини дисциплінованості та уміння керувати часом. У кінці статті зроблено висновок про перспективність інтеграції різних експериментальних даних щодо сприйняття часу дітьми різного віку та пошук психологічних і мозкових механізмів, що стоять за цим явищем.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"24 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141379970","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ОСОБИСТІСНОГО ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ ДОШКІЛЬНИКА","authors":"О. Л. Кононко, А. М. Аніщук","doi":"10.31654/2663-4902-2024-pp-1-8-19","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-8-19","url":null,"abstract":"У статті розкрито зміст феномену «особистісного здоров’я», під яким розуміється зріла особистість, яка характеризується комфортним станом відносин з собою та світом, сприятливим для її успішного самовизначення, самореалізації, саморозвитку та самозбереження. Повноцінне особистісне здоров’я засвідчується балансом індивідуальних потреб та соціальної спрямованості дошкільника та дозволяє дитині стати самодостатньою, набути внутрішнього погляду та усвідомити життєві орієнтири. Схарактеризовано концепцію розвитку психологічно здорової особистості у дошкільному дитинстві. Розкрито важливий аспект особистісної зрілості дитини – розвиток ціннісного ставлення до самої себе. Ціннісно ставитися до себе, означає усвідомлювати свою значущість для рідних, поважати себе, відстоювати власну гідність. Виділено особливості самовизначення у дошкільному дитинстві: уміння дитини самовизначатися, приймати власні рішення, здійснювати самостійні вибори великою мірою визначаються її здатністю орієнтуватися, аналізувати, порівнювати, узагальнювати. Розроблено критерії та показники, за якими визначено рівні сформованості психологічно здорової особистості дошкільника. Критеріями оцінки виступив комплекс з чотирьох основних життєво необхідних зростаючій особистості умінь: добре орієнтуватися та доцільно самовизначатися; здатності повноцінно реалізовувати свій потенціал; схильності до саморозвитку, праці над собою, самовдосконалення та вироблення базових якостей особистості; турбота про самозбереження, захисну поведінку, відстоювання особистої території. Описано авторську типологію особистісного здоров’я дошкільника, до складу якої увійшли чотири основні типи: конструктивно-гармонійний, конструктивно-фрагментарний, деструктивно-агресивний, конформно-інфантильний. Визначено основні психолого-педагогічні умови оптимізації освітнього процесу ЗДО, спрямованого на забезпечення особистісного здоров’я дошкільників, до яких віднесено: поглиблення та розширення уявлень дітей про основні життєві тенденції (самовизначення, самореалізація, саморозвиток, самозахист); сприяння розвитку довіри до себе, до своїх можливостей; підтримка балансу проявів внутрішнього і зовнішнього життя дитини; з допомогою педагогічної оцінки піднести особистісне здоров’я до найвищих людських цінностей.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"76 s323","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141376637","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПPОФEСІЙНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"М. А. Вайнтpауб","doi":"10.31654/2663-4902-2024-pp-1-76-82","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-76-82","url":null,"abstract":"Стаття пpисвячeна пpоблeмі професійної підготовки студентів у сepeдовищі закладу вищої освіти в умовах воєнного стану. Обґpунтовано актуальність і необхідність фоpмування у студентів культуpу бeзпeки життя, здоров’я, охоpони праці, поведінку в надзвичайних ситуаціях, зокрема в умовах воєнного стану; pозвивати педагогічні умови та технології навчання: кейс-технології, веб-квест, віртуальні, імітаційно-ігрового навчання, технології дистанційного начання. Pозpоблeна модeль професійної підготовки студентів у сepeдовищі закладу вищої освіти в умовах воєнного стану. Pозглянуто складові цієї модeлі. Найбільш дeтально pозглянуто пeдагогічні умови. Pозpоблeно гpаф взаємозв’язку пeдагогічних умов, що відобpажає відповідні умови. Акцeнтовано увагу на зміст пeдагогічних умов та якостях, що спpияють успішному опануванню у студентів результатів навчання при опануванні інтегральної компетентності, зокрема, загальних та спеціальних (фахових, предметних) компетентностей. Cерeд пeрcпeктивних підхoдів з нaймeншими мaтeріaльними та часовими витрaтaми, a тaкож бeзпекою під час війни зарекомендували себе підходи: з використанням платформ Zoom та Classroom у дистанційному режимі; віртуaльнoї приcутності, що рeaлізуєтьcя за допомогою інтeрнeт-кoнфeрeнцій; фoрумів; тeхнoлoгій teams, zoom, skype); з сучасними цифровими технологіями і ресурсами coціaльних мережів; при розміщенні навчального контенту у системі moodle з присутніми змістовими компонентами (науково-мeтодичні комплeкси, мeтоди, фоpми, технології з відповідними випробувальними тестами для перевірки і самоперевірки тем тощо). Peзультат цієї модeлі допомагає пpостeжити та встановити сучасні кpитepії професійної підготовки у майбутніх фахівців в умовах воєнного стану у майбутньому. Вивeдeно залeжності між пeдагогічними умовами фоpмування результатів навчання у вигляді гpафа.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"192 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141375991","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗВИТОК ОСВІТИ В БОЛГАРСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В ПЕРІОД НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ (КІНЕЦЬ XVIII – XIX СТ.)","authors":"Е. М. Кучменко, Ю. М. Давиденко, А. Г. Бровко","doi":"10.31654/2663-4902-2024-pp-1-144-150","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-144-150","url":null,"abstract":"У даній статті на основі аналізу доступного комплексу джерел та наукової літератури висвітлено перебіг національно-визвольна боротьба болгарського народу крізь призму становлення системи церковної та світської освіти, як основного чинника в боротьбі проти політики мусульманізації та еллінізації. Окреслено історіографічну спадщину та виокремлено основні періоди розвитку освіти. Розкрито зміст терміну «болгарське Відродження». Під яким розуміється ціла епоха в історії країни, що характеризується початком національно-визвольний рух проти турецького іга в контексті активізації процесів національного відродження, зростання інтересу до мови, національної культури, історії, традицій. Акцентовано увагу на ролі болгарської православної церкви, яка була єдиною інституцією, яка під час османського панування відкрито виступала за національне Відродження, та зберігала культурні цінності болгар. Висвітлено періоди розвитку та процес становлення мережі церковних та світських освітніх закладів, проаналізовано еволюцію освітніх програм та методів навчання у шкільних закладах різного типу. Розглянуто типи освітніх закладів, висвітлено побутові умови їх функціонування. Зокрема, з акцентована увага на науково-педагогічній та видавничій діяльності болгарських просвітників. Розкрито їх внесок у розвиток освіти та педагогічної думки. Проаналізовано педагогічну спадщину П. Берона, В. Апрілова та інших. Відзначено, що ключовим елементом у процесі болгарського національного відродження,у досліджуваний період, був процес становлення та формування мережі релігійних та світських навчальних закладів. Болгарські просвітники та релігійні діячі, спираючись на фінансову підтримку національну буржуазії, змогли сформувати низку навчальних закладів, розробити та упровадити в навчальний процес нові підходи до викладання предметів гуманітарного циклу.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"39 s176","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141377546","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РІЗНОВИДИ ОРКЕСТРУ НАРОДНИХ ІНСТРУМЕНТІВ В УКРАЇНІ","authors":"В. М. Дейнега","doi":"10.31654/2663-4902-2024-pp-1-151-159","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-151-159","url":null,"abstract":"Важливим фактором у досягненні високопрофесійного виконавського рівня будь якого оркестрового колективу є раціонально сформований інструментальний склад. Він має забезпечити різноманітне, багатоголосне та поліфункціональне звучання і створити певну органічну цілісність, в якій музичні інструменти доповнють один одного у тембровій взаємодії та відтворюють всі види оркестрової фактури.У сучасний період в Україні існують два основні різновиди оркестру народних інструментів. Перший – базується на основі струнно-смичкових музичних інструментів, а другий – на основі струнно-щипкових. Оркестр, основною групою в якому є струнно-смичкові інструменти, визнається як національний і не викликає істотних суперечок відносно національної належності його інструментального складу. Оркестр, основою якого є струнно-щипкові інструменти (домровий секстет), на думку окремих фахівців, вважається не національним в українській музичній культурі.Аналіз технологічних, функціональних, музично-виражальних можливостей та тембрового об’єднання великої кількості музичних інструментів народного оркестру в єдину цілісність звучання дає підстави зробити висновок, що процес формування здійснювався за принципами тембрової спорідненості, контрастності, поліфункціональності та доцільності художньо-образної цілісності. Відмінність звучання різновидів народних оркестрів в Україні з одного боку пов’язана з тембровим колоритом інструментального складу, з іншого – репертуарноюспрямованістю. Результатом взаємодії зазначених чинників є формування двох основних підходів до використання темброво-акустичних якостей обох складів.У першому варіанті домінують переосмислення народно-інтонаційного матеріалу, значною мірою, його стилізація, транскрипції, перекладення симфонічної музики, а також оригінальні твори сучасних композиторів. У другому – переважає етнографічний принцип, що базується на збереженні автентичності звучання, орієнтованої на збереження та відтворення народно-колористичних аспектів звучання. Оркестри першого напрямку, породжені свого часу організованим аматорством, поширились серед музичних навчальних закладів різних рівнів.Деякі з них за професіоналізмом та оригінальністю звучання цілком заслужено претендують на статус академічних колективів. Оркестри другого напрямку виросли з традиційних форм народно-інструментального музикування і стали його органічним продовженням у більш розширених інструментальних складах.Частка таких оркестрів значно більша серед професійних колективів і значно менша в аматорстві та мережі музичних навчальних закладів. Обидва види народних оркестрів є надбанням української національної культури: вивчення історичних джерел музичного інструментарію України дає підстави стверджувати, що за своїм історичним походженням, чотириструнна домра є музичним інструментом українського народу. Також важливим є факт того, що в Україні використовується саме чотириструнний варіант інструмента з квінтовим строєм, на відміну від триструнної квартової домри в оркестрі російськи","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"64 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141381191","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}