Research Notes最新文献

{"title":"ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ","authors":"А. А. Бобро, О. С. Філоненко","doi":"10.31654/2663-4902-2024-pp-1-65-75","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-65-75","url":null,"abstract":"У статті розглядається важлива наукова проблема – формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів. Актуалізовано необхідність і доцільність розгляду даного питання. Узагальнено підходи до розуміння понять компетентність та компетенція, проаналізовано поняття дослідницька компетентність майбутнього вчителя початкових класів, яке розглядаємо як якісне інтегративне динамічне утворення особистості, що визначається знаннями у сфері проведення педагогічних досліджень, ставленням до цієї форми діяльності, а також готовністю та вміннями організовувати відповідну дослідницьку діяльність учнів початкових класів у подальшій професійній діяльності. Досліджено та узагальнено основні структурні компоненти дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів, у своїй роботі ми орієнтувались на такі компоненти: мотиваційно-ціннісний, інформаційнозмістовий, діяльнісно-поведінковий, оцінювально-рефлексивний. Визначено та обґрунтовано шляхи формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів до яких увійшли: науково-дослідна робота як невід’ємний елемент освітнього процесу, яка є взаємопов’язаною, але відповідає чіткій логіці на обох рівнях здобуття вищої освіти (навчально-дослідницька діяльність через викладання спеціальних дисциплін); науково-дослідна робота, що здійснюється у позанавчальний час (наукоів гуртки, дослідницькі групи); в) науково-організаційні заходи (конференції, вебінари); розробка та реалізація різних видів проєктів (соціальні, дослідницькі, пошукові). Схарактеризовано принципи організації науково-дослідної роботи здобувачів: максимальна включеність в освітній процес початкових класів та університету; конкретність та актуальність тематики; сучасний науковий рівень її виконання у практичній діяльності; поступове ускладнення дослідних завдань та тематики від курсу до курсу, від рівня до рівня; креативність у вирішенні завдань та творчий характер науково-дослідної роботи. Визначено форми організації навчально-дослідницької роботи здобувачів, які ми використовуємо для формування дослідницької компетентності та методи ефективної роганізації даної діяльності.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"21 31","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141379775","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ ВІРТУАЛЬНИХ ХОРОВИХ ПРОЄКТІВ","authors":"Олександр Солдатенко","doi":"10.31654/2663-4902-2024-pp-1-169-177","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-169-177","url":null,"abstract":"У статті розглянуті питання актуальності віртуальних хорових проєктів в світі. Наголошується, що науковці за кордоном вивчають потенційні переваги та проблеми віддаленої співпраці в умовах багаточисельного хору, інформуючи про найкращі практики як для організаторів, режисерів, співаків, так і для аудиторії. Наведені автором приклади зарубіжних проєктів демонструють сучасні технічні можливості і підкреслюють силу музики та її спроможність об’єднувати людей. У статті підкреслюється, що для ефективної організації віртуальних хорових проєктів необхідно дотримуватись покрокової інструкції щодо її реалізації і рекомендується активно залучати до цього менеджерів СКД в якості консультантів або керівників. Метою статті є висвітлення зарубіжного досвіду організації віртуальних хорових проєктів для впровадження його в музичну, освітню та соціокультурну сферу Україні. Методологія дослідження спирається на системно-аналітичні та емпіричні методи. Результати дослідження вказують на те, що: зарубіжні вчені досліджують різні аспекти віртуаль-них хорових проєктів; у світі існують різноманітні віртуальні хорові проєкти за участі співаків з різних країн та культур, які демонструють ефективність інноваційних технологій, надають унікальні освітні можливості, сприяють популяризації музики та розширенню аудиторії; цей досвід корисний для України з педагогічної, культурної та міжнародної перспектив. Наукова новизна статті: автор формулює висновки щодо важливості та перспектив віртуальних хорових проєктів в Україні та пропонує залучати до них менеджерів СКД для подальшого розвитку та вдосконалення цих ініціатив. Практична значимість статті: розуміння зарубіжного досвіду організації віртуальних хорових проєктів допоможе впроваджувати в Україні кращі практики у музичну освіту, мистецтво і соціокультурну сферу сприяючи культурного обміну, розвитку творчості та поширенню музичної культури у всьому світі.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"8 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141379732","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОМУНІКАЦІЯ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЯК ОДИН ЗІ СКЛАДНИКІВ У СТВОРЕННІ БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ","authors":"Н. В. Гудима, О. В. Ковальчук, Наталія Мєлєкєсцева","doi":"10.31654/2663-4902-2024-pp-1-27-36","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-27-36","url":null,"abstract":"У науковій розвідці виокремлено способи комунікації з учасниками освітнього процесу в таких системах, як «учитель-учитель», «учитель-учень», «учень-учень», «учитель-батьки»; окреслено правила педагогічного спілкування; схарактеризовано типи комунікації між учителями й учнями, а також учителями та батьками; описано інструментими спілкування в онлайновому навчанні молодших школярів. Комунікація необхідна для координації поведінки людей у групі. Міжособистісну комунікацію використовують для навчання, під час якого один допомагає іншому опанувати навички й уміння. У спільній діяльності виникає спілкування людей. У межах закладу загальної середньої освіти розглядаємо спілкування у таких системах: «учитель-учитель», «учитель-учень», «учень-учень», «учитель-батьки». Комунікація є основною формою педагогічного процесу, продуктивність якого обумовлена цілями й цінностями спілкування, прийнятими всіма його суб’єктами за норму індивідуальної поведінки. Розгортається вона у процесі спільної комунікативної діяльності людей, опосередкованої взаємообміном інформацією, за якої кожен з його учасників засвоює загальнолюдський досвід, суспільні, педагогічні, комунікативні, моральні та інші цінності, знання і способи комунікативної діяльності, виявляє, розкриває і розвиває власні психічні якості, формується як особистість і як суб’єкт комунікації. Головна особливість соціальних мереж – інтерактивність. Відтак, соціальні мережі виступають одночасно сервісом для взаємодії окремих індивідів (лідерів думок, шанувальників закладу освіти) та спілкування великих соціальних груп.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"326 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141380990","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДЕФІНІТИВНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ «ДИСКУРСИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МЕНЕДЖЕРІВ У СФЕРІ ОСВІТИ»","authors":"Фу Хун","doi":"10.31654/2663-4902-2024-pp-1-127-135","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-127-135","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу підходів до поняття дискурсивної компетентності майбутніх менеджерів у сфері освіти.Автор переконує, що керівник закладу освіти повинен ефективно обмінюватись інформацією, ідеями, думками, цінностями, володіти технологіями комунікативного лідерства у процесі виконання управлінських та педагогічних функцій на усіх рівнях (з користувачами освітніх послуг, підлеглими та керівництвом) задля організації власної діяльності та діяльності інших, управління діяльністю різних підрозділів освітнього закладу.Здійснено аналіз поняття дискурсивної компетенції через кілька вимірів, а саме дискурсивна компетентність – провідний чинник, що інтегрує в систему суб’єктні особистісні характеристики управлінця, який має здійснювати ефективну комунікацію в колективі, який він очолює, та з представниками керуючих органів місцевого самоврядування, органів Міністерства освіти.Установлено, що дискурсивна компетентність майбутніх менеджерів передбачає їхню здатність ефективно комунікувати та використовувати мовлення для досягнення своїх цілей у професійному середовищі з урахуванням типу дискурсу.Ця компетентність включає в себе вміння аналізувати та розуміти різні типи текстів, використовувати аргументацію та переконливість у комунікації, адаптувати своє мовлення до різних ситуацій та комунікантів, а також вміння ефективно спілкуватися під час групових обговорень у сфері освіти.Автор стверджує, що феномен «дискурсивна компетентність» потрібно розглядати у співвідношенні з такими категоріями як «комунікативна компетентність», «дискурс».Запропоновано визначення дискурсивної компетентності керівника закладу освіти як складової комунікативної компетентності, що передбачає його здатність до добору лінгвістичних засобів залежно від типу висловлювання й побудови, розуміння цілісних, логічно зв’язних різностильових функціональних висловлювань в управлінській діяльності.Проведений аналіз робіт науковців дав змогу констатувати, що єдиної думки щодо визначення поняття «дискурсивна компетентність» не існує. Констатовано, що різноманітність підходів до осмислення сутності досліджуваного феномена свідчить про його багатогранність та суперечливість.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"8 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141378470","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОБДАРОВАНОСТІ ДІТЕЙ У ЗАКЛАДАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ","authors":"Ніна Степанівна Останіна, Н. М. Демченко, О. Д. Терехова, С. О. Борисюк, Т. В. Качалова","doi":"10.31654/2663-4902-2024-pp-1-46-58","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-46-58","url":null,"abstract":"У статті розглядається питання формування обдарованості дітей в умовах закладу позашкільної освіти. Автори наукового дослідження ставлять перед собою такі завдання як: проаналізувати соціально-педагогічні аспекти вивчення проблеми обдарованості дітей; висвітлити проблеми соціалізації обдарованої дитини; визначити напрями, форми і методи роботи педагога закладу позашкільної освіти з обдарованими дітьми та їхніми батьками. Зазначається, що портрет обдарованої дитини, науковці визначають як явище яке сприймається як виняток та потребує особливої уваги з боку батьків, педагогів та всього їх оточення. Обдарованість у такому разі сприймається як багатоваріантна модель, тобто існує понад сто визначень поняття «дар». У роботі розглядаються основні стратегії формування та розвитку обдарованих дітей у з закладах позашкільної освіти, серед них: зростання ролі позашкільної діяльності через формування творчо креативних компетентностей учнів; свободи вибору учнями додаткових освітніх послуг, опікунства; обумовлення співпраці учнів і вчителів, за мінімальної участі вчителя: необхідно враховувати, що за співпраці з обдарованими дітьми у сфері позашкільної освіти основним в організації формування обдарованості дітей є колаборація не стільки заради оволодіння учнями певною сукупністю знань, скільки заради розвитку вміння дитини самостійно розвивати в себе нові можливості особистості на основі фіксування інформації, а через усвідомлення переходу від ідеї розвитку особистості до ідеї її саморозвитку. Автори підкреслюють, що провідне місце в соціально-педагогічній діяльності має посідати соціальний захист і підтримка обдарованих дітей з метою зменшення тиску на них негативних наслідків мікросоціуму. Перспективи подальших досліджень передбачають у визначенні шляхів оптимізації роботи в напрямку творчого розвитку обдарованості дітей в умовах позашкільної діяльності.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"32 5‐6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141381096","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОБЛЕМА ОСВОЄННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ХОРЕОГРАФІЧНИХ ТРАДИЦІЙ МАЙБУТНІМИ ВИКЛАДАЧАМИ ХОРЕОГРАФІЇ У ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ НАРОДНО-СЦЕНІЧНИМ ТАНЦЕМ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Ю. О. Ростовська","doi":"10.31654/2663-4902-2024-pp-1-119-126","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-119-126","url":null,"abstract":"На сучасному етапі у науковому просторі України актуалізуються проблеми розвитку хореографічного мистецтва та удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців з хореографії. Стаття присвячена дослідженню особливостей національних хореографічних традицій та аналізу способів їх освоєння майбутніми викладачами хореографії на заняттях з народно-сценічного танцю у закладах вищої освіти. Відмічено, що основними осередками науки і освіти стають університети, роль яких стала більш значною в умовах війни. На основі аналізу науково-педагогічних джерел, визначено, що у хореографічній освітній галузі в останні роки посилилися модернізаційні процеси, спрямовані на відновлення національних традицій хореографічного мистецтва. Підкреслено, що значно переосмислюється роль мистецької освіти у забезпеченні життєздатності національних традицій та відбувається пошук гармонійної реакції на вплив інших світових культур. Найбільш виразно національні хореографічні традиції втілені у танцювальному фольклорі, а також у професійному мистецтві, що спирається на художню виражальну систему хореографічного фольклору. У статті наголошено, що професійна підготовка майбутніх фахівців хореографії у закладах вищої освіти України поряд із професійними знаннями та виконавськими навичками озброює випускників значним творчим і науковим доробком, завдяки якому молоді педагоги залучатимуть підростаюче покоління до багатства хореографічної культури нашої країни, зокрема до національних танцювальних традицій. Зазначено, що для розвитку традиційної танцювальної культури необхідно формувати у майбутніх викладачів хореографії їх виконавську майстерність. Важливою складовою професійної підготовки майбутніх фахівців хореографії у закладах вищої освіти виступає народно-сценічний танець. Підсумовано, що особливого значення в освітньому процесі набуває комплекс дисциплін, що впливають на формування професійних практичних навичок майбутніх хореографів. Завдяки різним видам хореографічного мистецтва – класичному і народно-сценічному танцю – народна танцювальна лексика збагачу[1]ється та трансформується, зберігаючи при цьому традиційні риси національних танців.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"30 45","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141378715","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИКОНАВСЬКА І ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛІДІЇ ЛИПКОВСЬКОЇ: ПОВЕРНЕННЯ ІЗ ЗАБУТТЯ","authors":"М. А. Печенюк","doi":"10.31654/2663-4902-2024-pp-1-160-168","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-160-168","url":null,"abstract":"У статті йдеться про світову співачку і вокального педагога, яка навчалась у Маріїнській жіночій гімназії Кам’янця-Подільського, розглядається її виконавська та педагогічна діяльність. Соціальна значущість проблеми, актуальність, дотепер часткове забуття та недостатнє розкриття творчості вокалістки-педагогині зумовили вибір теми статті; на часі проходить духовне відродження нації, освічена людина має володіти інформацією про вагомий внесок вітчизняних митців у світову музичну культуру.Дається аналіз життєвого шляху і творчої виконавської діяльності співачки, узагальнюється професіональний розвиток і здобутки творчої діяльності Лідії Липковської, початкова музична освіта і майстерність якої формувались в Україні, а саме у стінах Маріїнської жіночої гімназії міста Кам’янця-Подільського –культурної столиці Подільської губернії. На основі аналізу довідкового матеріалу, публікацій про Л. Липковську, зроблено висновки, що він здебільшого описовий і недостатній для того, щоб скласти об’єктивне судження про творчі здобутки співачки. Творча постать вокалістки недостатньо висвітлена у науковихджерелах, хоча, в період концертування її співом високо поціновувались.Найважливішим y пошуковій роботі стало відродження в пам’яті нащадків славного образу співачки та педагога Л. Липковської. Результати пошукової роботи дали змогу розширити інформацію про мисткиню. Досліджуючи життєвий і творчий шлях співачки і вокального педагога, її методи роботи з вихованцями,ми зробили спробу розширити знання з історії краю, розкрити роль музичної освіти і культури Поділля та значення авторитету навчальних закладів Подільського краю, її видатних представників у взаємозв’язку зі світовим полікультурним простором.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"25 41","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141379811","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОМПЕТЕНТНІСНЕ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ КОНЦЕПТИ","authors":"Тетяна Іванівна Молнар, Н. В. Лалак, Л. М. Фенчак","doi":"10.31654/2663-4902-2024-pp-1-37-45","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-37-45","url":null,"abstract":"Статтю присвячено проблемі реалізації компетентнісного підходу в освітньому процесі початкової школи. Окреслено методичні аспекти організації компетентнісного навчання молодших школярів. Акцентовано увагу на вдосконаленні уроку в контексті компетентнісного підходу, що пов’язано із виконанням загальних вимог, таких як: логічність усіх етапів пізнавальної діяльності; оптимальне впровадження дидактичних принципів і методів; створення умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів; врахування їхніх інтересів та здібностей; мотивація й активізація різних сфер розвитку особистості молодшого школяра; формування навичок самостійного навчання; зв’язок із життям дитини. З’ясовано, що сучасний урок, зорієнтований на реалізацію компетентнісного підходу, має такі ознаки: раціоналізація інформаційного наповнення; розумне поєднання різних форм, методів, засобів і прийомів навчання; співвіднесення колективної роботи класу з самостійною та індивідуальною діяльністю учнів тощо. Встановлено, що оптимальні умови для міжсуб’єктної взаємодії учнів створюються при застосуванні інтерактивних форм і методів навчання. При інтерактивному навчанні учні набувають досвіду активної співпраці з іншими, вчаться сприймати й оцінювати думки та дії партнерів, висловлювати власні ідеї, обґрунтовувати й відстоювати свою позицію, розвивають здатність до рефлексії, саморегуляції своїх емоційних станів. Доведено, що одним із важливих чинників успішного запровадження компетентнісного підходу в навчанні є готовність вчителя до такої діяльності. Орієнтиром діяльності вчителя початкових класів має стати створення сприятливих умов для розвитку в учнів пізнавальної самостійності, критичного мислення, здатності творчо продукувати нові знання, ідеї, способи діяльності та реалізовувати їх у практичній діяльності. Зроблено висновок, що реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів буде успішною за умови комплексного забезпечення усіх складників освітнього процесу, зокрема: чіткого визначення цілей навчання, добору відповідного змісту навчання, оновлення навчально-методичного забезпечення освітнього процесу, використання ефективних методів, прийомів та форм організації навчальної діяльності, а також відповідної професійної підготовки вчителя.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"7 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141378482","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ГЕОХНОКЛІМАТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА СТАН НЕЙРОДИНАМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ","authors":"Віталій Шейко, С. П. Весельський","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-3-4-34-40","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-3-4-34-40","url":null,"abstract":"Поява доступних швидкісних транспортних засобів (літаки, швидкісні потяги) дозволяють людини за достатньо короткий час долати великі відстані тим самим транзитно проходити декілька часових та кліматичних поясів. Досить швидка зміна часових поясів, кліматичних зон та географічної широти та довготи і створює комплексний вплив екзогенних та ендогенних факторів які формують адаптаційні зміни в фізіологічних системах людського організму. Проблема реалізації адаптаційних механізмів та реакцій живих систем в тому числі людського організму є досить актуальною для сучасної медико-біологічної галузі знань. Є незначна кількість публікацій, в яких містяться дані про вплив геохронокліматичних факторів на системного імунітету, а саме порушуються захисні функції неспецифічної ланки системного імунітету, в клітинній ланці системного імунітету спостерігалось зменшення лімфоцитарних клітин, гуморальна ланка системного імунітету характеризувалась зменшенням абсолютної кількості В-лімфоцитів та збільшенням концентрації IgG та IgА. Метою нашого дослідження стало вивчення стану показників нейродинамічних функцій під впливом гехронокліматичних факторів. В дослідженні прийняло участь 50 волонтерів, які було розподіллено на дві групи. Всі волонтери були практично здорові люди віком від 25 років до 45 років, які дали письмову згоду на участь в досліджені. Учасники дослідної групи подолали 6500 км за 8 годин та 40 хвилин, вилетівши літаком з міжнародного аеропорту «Бориспіль» Україна i прилетіли до міжнародного аеропорту «Шоуду» м. Пекін Китайська Народна Республіка. Тривалість подорожі становила 14–15 годин, з урахуванням перетину часових поясів. Пекін розташований в мусонно-субтропічному поясі та в 8-му часовому поясі, а Київ розташований в помірно-континентальному кліматичному поясі та в 2-му часовому поясі. Різниця в часі між Києвом та Пекіном становить +6 годин. Для отримання інформації про нейродинамічні властивості ми використовували методику М. В. Макаренка. Робота виконувалась у відповідності до біоетичних норм. Отримані нами результати вказують на погіршення показників які характеризують стан нейродинамічних функцій під впливом геохронокліматичних факторів. Так збільшення латентних періодів ПЗРМ та РВ2-3 вказують на збільшення часу обробки подразників. Також виявлено погіршення стану функціональної рухливості нервових процесів про що свідчить збільшення часу який витрачався на проходження тесту.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"19 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140797271","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЦІНКА БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ БУЛЬБ КАРТОПЛІ СОРТІВ РІЗНОЇ СТИГЛОСТІ","authors":"Валентина Гавій, Світлана Олександрівна Приплавко","doi":"10.31654/2786-8478-2023-bn-3-4-14-19","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2786-8478-2023-bn-3-4-14-19","url":null,"abstract":"Робота присвячена дослідженню впливу тривалого зберігання на зміни біохімічних показників бульб картоплі сортів різної стиглості. За результатами досліджень було встановлено, що за показником крохмалистості бульби картоплі середньопізніх сортів різнились між собою: від 11,9 % у Гранади до 19 % у Королеви Анни. У групі середньостиглих сортів ця різниця була меншою – від 14,9 % у сорті Повінь до 17,5 % у Адретти. Найменша різниця у показниках вмісту крохмалю у бульбах картоплі середньоранніх сортів, показники яких варіювали від 12,9 % до 13,9 %. Зберігання протягом 9 місяців обумовлювало зміни крохмалистості бульб. Так, за 9 місяців досліджень, найбільші втрати спостерігались у групі середньопізніх – Королева Анна і склали 9,7%. Найменшими втратами крохмалю після 9 місяців зберігання характеризувалися сорти Гранада та Біла роса, що дає право рекомендувати дані сорти для вирощування з метою одержання крохмалю та спирту протягом всього сезону переробки. Вміст моносахаридів у бульбах картоплі сортів різних груп стиглості у процесі зберігання зростає. Так, при зберіганні бульб за температури 2–4 ºС вміст моносахаридів у групі середньоранніх у бульбах сорту Біла роса підвищився у 1,1 рази, а в бульбах сорту Рів’єра – у 1,3 рази. У групі середньостиглих сортів картоплі спостерігається збільшення моносахаридів у 1,1 рази у бульбах сорту Адретта та у 1,2 рази у бульбах сорту Повінь. Вміст моносахаридів у бульбах сорту Гранада збільшився у 1,1 рази, а у бульбах сорту Королева Анна – у 1,4 рази. При зберіганні протягом дев’яти місяців найбільш високим вмістом моносахаридів характеризується сорт Королева Анна. Бульби сорту Біла роса та Гранада, як на початку, так і в кінці дослідження, відрізнялися найменшою кількістю моносахаридів. Таким чином, у процесі зберігання спостерігається сортова залежність зміни біохімічного складу бульб картоплі сортів різної стиглості.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"137 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140756375","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}