РІЗНОВИДИ ОРКЕСТРУ НАРОДНИХ ІНСТРУМЕНТІВ В УКРАЇНІ

В. М. Дейнега
{"title":"РІЗНОВИДИ ОРКЕСТРУ НАРОДНИХ ІНСТРУМЕНТІВ В УКРАЇНІ","authors":"В. М. Дейнега","doi":"10.31654/2663-4902-2024-pp-1-151-159","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Важливим фактором у досягненні високопрофесійного виконавського рівня будь якого оркестрового колективу є раціонально сформований інструментальний склад. Він має забезпечити різноманітне, багатоголосне та поліфункціональне звучання і створити певну органічну цілісність, в якій музичні інструменти доповнють один одного у тембровій взаємодії та відтворюють всі види оркестрової фактури.У сучасний період в Україні існують два основні різновиди оркестру народних інструментів. Перший – базується на основі струнно-смичкових музичних інструментів, а другий – на основі струнно-щипкових. Оркестр, основною групою в якому є струнно-смичкові інструменти, визнається як національний і не викликає істотних суперечок відносно національної належності його інструментального складу. Оркестр, основою якого є струнно-щипкові інструменти (домровий секстет), на думку окремих фахівців, вважається не національним в українській музичній культурі.Аналіз технологічних, функціональних, музично-виражальних можливостей та тембрового об’єднання великої кількості музичних інструментів народного оркестру в єдину цілісність звучання дає підстави зробити висновок, що процес формування здійснювався за принципами тембрової спорідненості, контрастності, поліфункціональності та доцільності художньо-образної цілісності. Відмінність звучання різновидів народних оркестрів в Україні з одного боку пов’язана з тембровим колоритом інструментального складу, з іншого – репертуарноюспрямованістю. Результатом взаємодії зазначених чинників є формування двох основних підходів до використання темброво-акустичних якостей обох складів.У першому варіанті домінують переосмислення народно-інтонаційного матеріалу, значною мірою, його стилізація, транскрипції, перекладення симфонічної музики, а також оригінальні твори сучасних композиторів. У другому – переважає етнографічний принцип, що базується на збереженні автентичності звучання, орієнтованої на збереження та відтворення народно-колористичних аспектів звучання. Оркестри першого напрямку, породжені свого часу організованим аматорством, поширились серед музичних навчальних закладів різних рівнів.Деякі з них за професіоналізмом та оригінальністю звучання цілком заслужено претендують на статус академічних колективів. Оркестри другого напрямку виросли з традиційних форм народно-інструментального музикування і стали його органічним продовженням у більш розширених інструментальних складах.Частка таких оркестрів значно більша серед професійних колективів і значно менша в аматорстві та мережі музичних навчальних закладів. Обидва види народних оркестрів є надбанням української національної культури: вивчення історичних джерел музичного інструментарію України дає підстави стверджувати, що за своїм історичним походженням, чотириструнна домра є музичним інструментом українського народу. Також важливим є факт того, що в Україні використовується саме чотириструнний варіант інструмента з квінтовим строєм, на відміну від триструнної квартової домри в оркестрі російських народних інструментів.Обидва різновиди народних оркестрів в Україні мають великі художньо-виражальні можливості. Інструментальний склад забезпечує використання всього музичного діапазону та розподіл теситурних можливостей інструментів, самостійність застосування оркестрових груп, різноманітну шкалу динамічних відтінків, технічну досконалість виконання. Відмінність звучання колективів з одного боку пов’язана з тембровим колоритом існуючого інструментарію, з іншого – з репертуарною спрямованістю. Результатом взаємодії цих двохчинників стало формування двох основних підходів до використання темброво-фонічних якостей обох складів. У першому – домінують переосмислення народно- інтонаційного матеріалу, певною мірою, його стилізація, транскрипції і перекладення класики та творів сучасних композиторів; у другому – переважає етнографічний принцип, що базується на збереженні автентичної традиції ансамблевого музикування зі значною часткою авторського переосмислення, оригінальної музики орієнтованої на використання народно-інтонаційних аспектів звучання. Оркестри першого напрямку, породжені свого часу організованимаматорством, поширилися серед навчальних музичних закладів різних рівнів.Деякі з них за оригінальністю і професіоналізмом звучання сьогодні цілком заслужено претендують на статус професійних академічних колективів. Оркестри другого напрямку, що виросли з традиційних форм фольклорно-інструментального музикування на основі ансамблю «троїстої музики» стали їх органічним продовженням та новим етапом розвитку народно-оркестрового жанру в Україні.","PeriodicalId":512040,"journal":{"name":"Research Notes","volume":"64 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Research Notes","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-151-159","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

Важливим фактором у досягненні високопрофесійного виконавського рівня будь якого оркестрового колективу є раціонально сформований інструментальний склад. Він має забезпечити різноманітне, багатоголосне та поліфункціональне звучання і створити певну органічну цілісність, в якій музичні інструменти доповнють один одного у тембровій взаємодії та відтворюють всі види оркестрової фактури.У сучасний період в Україні існують два основні різновиди оркестру народних інструментів. Перший – базується на основі струнно-смичкових музичних інструментів, а другий – на основі струнно-щипкових. Оркестр, основною групою в якому є струнно-смичкові інструменти, визнається як національний і не викликає істотних суперечок відносно національної належності його інструментального складу. Оркестр, основою якого є струнно-щипкові інструменти (домровий секстет), на думку окремих фахівців, вважається не національним в українській музичній культурі.Аналіз технологічних, функціональних, музично-виражальних можливостей та тембрового об’єднання великої кількості музичних інструментів народного оркестру в єдину цілісність звучання дає підстави зробити висновок, що процес формування здійснювався за принципами тембрової спорідненості, контрастності, поліфункціональності та доцільності художньо-образної цілісності. Відмінність звучання різновидів народних оркестрів в Україні з одного боку пов’язана з тембровим колоритом інструментального складу, з іншого – репертуарноюспрямованістю. Результатом взаємодії зазначених чинників є формування двох основних підходів до використання темброво-акустичних якостей обох складів.У першому варіанті домінують переосмислення народно-інтонаційного матеріалу, значною мірою, його стилізація, транскрипції, перекладення симфонічної музики, а також оригінальні твори сучасних композиторів. У другому – переважає етнографічний принцип, що базується на збереженні автентичності звучання, орієнтованої на збереження та відтворення народно-колористичних аспектів звучання. Оркестри першого напрямку, породжені свого часу організованим аматорством, поширились серед музичних навчальних закладів різних рівнів.Деякі з них за професіоналізмом та оригінальністю звучання цілком заслужено претендують на статус академічних колективів. Оркестри другого напрямку виросли з традиційних форм народно-інструментального музикування і стали його органічним продовженням у більш розширених інструментальних складах.Частка таких оркестрів значно більша серед професійних колективів і значно менша в аматорстві та мережі музичних навчальних закладів. Обидва види народних оркестрів є надбанням української національної культури: вивчення історичних джерел музичного інструментарію України дає підстави стверджувати, що за своїм історичним походженням, чотириструнна домра є музичним інструментом українського народу. Також важливим є факт того, що в Україні використовується саме чотириструнний варіант інструмента з квінтовим строєм, на відміну від триструнної квартової домри в оркестрі російських народних інструментів.Обидва різновиди народних оркестрів в Україні мають великі художньо-виражальні можливості. Інструментальний склад забезпечує використання всього музичного діапазону та розподіл теситурних можливостей інструментів, самостійність застосування оркестрових груп, різноманітну шкалу динамічних відтінків, технічну досконалість виконання. Відмінність звучання колективів з одного боку пов’язана з тембровим колоритом існуючого інструментарію, з іншого – з репертуарною спрямованістю. Результатом взаємодії цих двохчинників стало формування двох основних підходів до використання темброво-фонічних якостей обох складів. У першому – домінують переосмислення народно- інтонаційного матеріалу, певною мірою, його стилізація, транскрипції і перекладення класики та творів сучасних композиторів; у другому – переважає етнографічний принцип, що базується на збереженні автентичної традиції ансамблевого музикування зі значною часткою авторського переосмислення, оригінальної музики орієнтованої на використання народно-інтонаційних аспектів звучання. Оркестри першого напрямку, породжені свого часу організованимаматорством, поширилися серед навчальних музичних закладів різних рівнів.Деякі з них за оригінальністю і професіоналізмом звучання сьогодні цілком заслужено претендують на статус професійних академічних колективів. Оркестри другого напрямку, що виросли з традиційних форм фольклорно-інструментального музикування на основі ансамблю «троїстої музики» стали їх органічним продовженням та новим етапом розвитку народно-оркестрового жанру в Україні.
乌克兰民族管弦乐队的类型
任何管弦乐团要达到高度专业的演奏水平,一个重要的因素就是要有合理的乐器构成。它应该提供多样化、复调和多功能的声音,并创造出一定的有机整体性,在这种整体性中,乐器在音色互动中相互补充,并再现各种类型的管弦乐肌理。现代乌克兰的民族乐器管弦乐队主要有两种类型,第一种以弦乐器为主,第二种以弹拨乐器为主。以弦乐器为主体的管弦乐团是公认的民族管弦乐团,在乐器构成的民族性方面不会引起重大争议。对民族管弦乐队中大量乐器的技术、功能、音乐性和表现力以及音色统一为一个声音整体的可能性进行分析后得出的结论是,其形成过程是根据音色亲和性、对比性、多功能性以及艺术和形象完整性的权宜原则进行的。乌克兰不同类型民族管弦乐队音色的差异,一方面与器乐作品的音色有关,另一方面也与曲目取向有关。这些因素相互作用的结果是形成了对两种作品的音色和音质使用的两种主要方法。第一种变体主要是对民间音调素材的重新诠释,主要是其风格化、转录、交响乐的改编以及当代作曲家的原创作品。在第二种类型中,民族学原则占主导地位,以保持声音的真实性为基础,注重保留和再现声音的民间色彩。第一种类型的管弦乐团起源于早期的业余组织,现已遍布各级音乐院校,其中一些乐团因其专业性和声音的原创性而当之无愧地享有学术乐团的地位。第二种类型的管弦乐队是从传统的民间器乐形式中发展起来的,并以更多的器乐作品成为其有机的延续。这种管弦乐队在专业团体中的比例要高得多,而在业余爱好者和音乐教育机构网络中的比例要低得多。这两种类型的民族管弦乐队都是乌克兰民族文化的财富:对乌克兰乐器历史渊源的研究使我们有理由断言,从其历史渊源来看,四弦多姆拉琴是乌克兰人民的乐器。另一个重要事实是,在乌克兰,使用的是五重奏调式的四弦乐器,而不是俄罗斯民族乐器管弦乐队中的三弦四重奏多姆拉。乐器的构成确保了整个音域的使用和乐器音调能力的分布、管弦乐组使用的独立性、动态音阶的多样性以及演奏技术的完美性。乐团音色的差异一方面与现有乐器的音色有关,另一方面也与曲目取向有关。这两个因素相互作用的结果是形成了两种使用音色和音质的主要方法。第一种主要是对民间音调素材的重新诠释,在一定程度上是对古典和当代作曲家作品的风格化、转录和改编;第二种主要是以民族学原则为基础,保留合奏音乐的原汁原味的传统,其中有很大一部分是作者的重新诠释,是以使用民间音调方面的音色为导向的原创音乐。第一种类型的管弦乐队诞生于业余组织,现已遍布各级音乐教育机构,其中一些因其独创性和专业性,如今当之无愧地享有专业学术管弦乐队的地位。第二种类型的管弦乐团是在 "三重奏 "合奏的基础上发展起来的传统民间器乐演奏形式,是它们的有机延续,也是乌克兰民间管弦乐流派发展的新阶段。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:604180095
Book学术官方微信