Prodovolʹčì resursi最新文献

{"title":"АЙВА – ПЕРСПЕКТИВНА СИРОВИНА ДЛЯ ПРОМИСЛОВОГО ПЕРЕРОБЛЕННЯ","authors":"Т. М. Левківська, О. В. Дущак","doi":"10.31073/foodresources2023-20-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/foodresources2023-20-06","url":null,"abstract":"Предмет. Потреби українських споживачів у консервованих продуктах на 68% забезпечуються за рахунок вітчизняного виробництва. Асортимент продуктів на основі плодово-овочевої сировини не зазнає істотних змін вже впродовж декількох десятиліть, що, в першу чергу, зумовлено відсутністю інноваційних підходів до технологій перероблення, а, також, тим, що існуючі способи переробки не використовують всього спектру корисних властивостей плодово-овочевої сировини. Ця проблема створює завдання розширення сировинної бази, а також пошуку нових підходів до промислового перероблення. В статті наведено аналіз фізико-хімічного складу та біологічної цінності айви звичайної. Визначено перспективи та можливості використання айви в харчовій промисловості. Мета. Провести аналітичну оцінку харчової, біологічної та фізіологічної цінності плодів айви та визначити перспективні шляхи її промислового перероблення. Методи. Аналіз і моніторингове дослідження проводилося з використанням методичних підходів, які застосовуються у вітчизняній та міжнародній практиці. Результати. Проаналізовано фізико-хімічний склад плодів айви звичайної. Визначено, що плоди айви полівітамінні, до їхнього складу входять вітаміни групи В, С, РР, А, Е. Також вони є джерелом амінокислот та мікро- та макроелементів – кремнію, бору, ванадію, міді, заліза, кобальту, марганцю, цинку, рубідію, хрому. Айва завдяки мінімальній кількості жирів є чудовим продуктом для дієтичного харчування. За рахунок міді та клітковини вона покращує травні процеси, та, отже, допомагає позбутися зайвої ваги. Айва містить велику кількість харчових волокон, в першу чергу клітковини та протопектину, основна кількість яких розміщена навколо насіння і в самому насіннику. Вміст пектину в деяких сортах досягає 3,25%. Сфера застосування результатів. Консервні, харчоконцентратні підприємства України та споріднені виробництва, що спеціалізуються на переробленні плодово-овочевої сировини.","PeriodicalId":498162,"journal":{"name":"Prodovolʹčì resursi","volume":"39 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135503771","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ЛАКТАЗНОЇ АКТИВНОСТІ ЗАКВАШУВАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ У МОЛОЧНИХ СУМІШАХ НА ОСНОВІ ВТОРИННОЇ МОЛОЧНОЇ СИРОВИНИ","authors":"І. О. Романчук, Л. О. Моісеєва, А. В. Мінорова, Т. В. Рудакова, Н. Л. Крушельницька","doi":"10.31073/foodresources2023-20-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/foodresources2023-20-12","url":null,"abstract":"Предмет. Кисломолочні продукти багаті на поживні та біологічно активні речовини, що підвищують їх біологічну цінність та надають специфічні, пробіотичні властивості. Основна роль у забезпеченні цих властивостей належить мікроорганізмам, які входять до складу заквасок. Завдяки бактеріальним ферментам відбувається розщеплення лактози, що зменшує прояви непереносимості молочних продуктів у людей інтолерантних до лактози. Крім різних видів молока, для виробництва кисломолочних напоїв використовують іншу сировину, у тому числі, такі продукти переробки молока як сироватка, маслянка та їхні суміші. Для забезпечення належного рівня утилізації лактози в різних видах молочної сировини доцільно використовувати заквашувальні культури з високою β-галактозидазною активністю, що забезпечують стабільність і належний перебіг сквашування. Мета. Вивчення лактозозброджувальної активності заквашувальних препаратів у молочному середовищі на основі вторинної молочної сировини, перевірка їх ефективності для подальшого використання у технологіях низьколактозних ферментованих молочних продуктів. Методи. Основні фізико-хімічні показники маслянки та сумішей маслянка-ретентат, маслянка-молоко знежирене визначали за загальноприйнятими стандартизованими методами досліджень. Вуглеводний склад визначали хроматографічним методом з використанням високоефективного рідинного хроматографа LC-20 («Shimadzu») з рефрактометричним детектором, колонка НС-75-Ca++ (250×4,7 мм). Результати. Встановлено рівень утилізації лактози заквашувальними препаратами прямого внесення. Всі дослідні зразки заквашувальних препаратів забезпечували гідроліз лактози на рівні не нижче 20% від початкового вмісту. Найвищій рівень утилізації лактози зафіксовано при використанні заквашувального препарату для йогурту, найнижчий – заквашувального препарату для кефіру. Відмічено достатньо високий вміст накопичення галактози у середовищі ферментації. Сфера застосування результатів. Отримані результати у подальшому будуть використані у розробленні технології виробництва низьколактозних кисломолочних продуктів на основі вторинної молочної сировини.","PeriodicalId":498162,"journal":{"name":"Prodovolʹčì resursi","volume":"284 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135504328","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТРУКТУРНО-ДИНАМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ІНДУСТРІЇ УКРАЇНИ У ДОВОЄННИЙ ПЕРІОД","authors":"О. М. Варченко, Д. Ф. Крисанов, О. О. Варченко","doi":"10.31073/foodresources2023-20-18","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/foodresources2023-20-18","url":null,"abstract":"Предмет. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та прикладних аспектів ведення малого бізнесу в харчовій індустрії України за умов постійної мінливості внутрішньої ситуації та посилення турбулентності у зовнішньому середовищі. Мета. Узагальнити розвиток малого підприємництва в харчовій індустрії в умовах періодичного виникнення аграрних криз та посилення турбулентності, обґрунтувати рекомендації практичного змісту, спрямовані на забезпечення його сталого розвитку у повоєнний період. Методи. Основою проведених досліджень були загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: системного та ретроспективного аналізу – для встановлення структурно-динамічних особливостей розвитку малих підприємств харчової індустрії у довоєнний період; формалізації, аналізу і синтезу – для виявлення та оцінювання варіативної динаміки малих підприємств, що продукували та реалізували продовольчу продукцію, на тлі поступового масштабування її обсягів; порівняльного аналізу – при дослідженні діяльності малих підприємств різних продуктових напрямів. Результати. Розкрито причини і наслідки суперечливих тенденцій в розвитку малих і мікропідприємств харчової індустрії. Систематизовано проблеми і перешкоди, які гальмують розвиток бізнесової діяльності у харчовому сегменті промисловості. Обґрунтовано практичні заходи, спрямовані на активізацію бізнесової діяльності малих підприємств харчової індустрії у повоєнний період. Сфера застосування результатів. Результати досліджень включають теоретичні засади і практичні підходи щодо активізації продуктової діяльності у харчовому сегменті промисловості в умовах суперечливих тенденцій і руйнації частини його потенціалу на непідконтрольних територіях. Виявлені тенденції та практичні заходи будуть використані при відродженні потенціалу малих підприємств харчової індустрії в процесі ліквідації наслідків військових дій та активізації діяльності із використання засобів й інструментів механізму їх підтримки.","PeriodicalId":498162,"journal":{"name":"Prodovolʹčì resursi","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135504353","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ УМОВ ФЕРМЕНТАЦІЇ НА ВЛАСТИВОСТІ МОЛОКОВМІСНОГО ПРОДУКТУ З КОМБІНОВАНИМ СКЛАДОМ ЖИРОВОЇ ФАЗИ","authors":"С. М. Андреус, І. О. Романчук, Т. В. Рудакова, С. А. Наріжний","doi":"10.31073/foodresources2023-20-04","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/foodresources2023-20-04","url":null,"abstract":"Предмет. На сьогодні необхідним є створення конкурентоспроможних молочних продуктів високої якості. Такими продуктами можуть бути ферментовані молоковмісні продукти з комбінованим складом сировини – з частковою заміною молочного жиру на жири рослинні. Мета. Обґрунтування вибору заквашувального препарату для одержання ферментованого молоковмісного продукту по типу сметани на підставі досліджень впливу умов ферментації на його фізико-хімічні та органолептичні властивості. Методи. Забезпечення стабільності показників якості продукту, виготовленого з вершково-рослинних сумішей. Співвідношення заміни молочного жиру рослинним складало 75:25. Масова частка загального жиру становила 15%. Суміші сквашували заквашувальними препаратами прямого внесення. Для досліджень застосовано такі заквашувальні препарати: «Іпровіт-Актив» на основі Lactococcus lactis ssp. lactis, Lactococcus lactis ssp. cremoris; «Іпровіт-ССК» – Lactococcus lactis ssp. lactis; Lactococcus lactis ssp. cremoris; Lactococcus lactis ssp. diacetilactis; Streptococcus salivarius ssp. thermophilus; «Іпровіт-CI1» – Streptococcus salivarius ssp. thermophilus, Lactobacillus delbrueckii ssp. bulgaricus. Реологічні показники продукту визначали за допомогою приладу «Rheotest-2». Результати. Застосування заквашувальних препаратів прямого внесення «Іпровіт-ССК» та «Іпровіт-CI1» для заквашування молоковмісної суміші дозволяють отримати готовий продукт з чистим і вираженим кисломолочним смаком та помірною в’язкістю. Належну якість ферментованого продукту забезпечувала комбінація заквашувальних препаратів «Іпровіт-Актив» та «Іпровіт-CI1». Для сквашування молоковмісної суміші комбінацією заквашувальних препаратів «Іпровіт-CI1» та «Іпровіт-Актив» оптимальною є температура (32±1)ºС. Ферментований молоковмісний продукт має належні органолептичні показники з титрованою кислотністю не вище 72 оТ та помірною в’язкістю (73,6 Па·с). Сфера застосування результатів. Обґрунтована доцільність застосування заквашувальних препаратів прямого внесення «Іпровіт» для одержання ферментованого молоковмісного продукту, жирова фаза якого представлена сумішшю молочного та рослинного жирів. Визначені оптимальні режими сквашування дозволять отримати ферментований молоковмісний продукт стабільної якості.","PeriodicalId":498162,"journal":{"name":"Prodovolʹčì resursi","volume":"56 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135503768","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ХАРЧОВА ДОБАВКА ГЛУТАМАТ НАТРІЮ (Е621): ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА ВПЛИВ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ","authors":"Л. П. Морозова","doi":"10.31073/foodresources2023-20-07","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/foodresources2023-20-07","url":null,"abstract":"Предмет. Сьогодні у багатьох країнах світу асортимент харчових продуктів настільки широкий, що вибаглива сучасна людина не хоче споживати одноманітну їжу. Наш організм звик до різних барв смаку та аромату і потребує їх щоденного споживання. Проте ми не знаємо, чи корисно вживати такі продукти щодня та як це може позначитись на нашому здоров’ї згодом. Мета. Аналіз даних літературних джерел, які присвячені науковим дослідженням щодо використання харчової добавки глатамату натрію (Е621) в харчовій промисловості та вплив цієї речовини на органи та системи організму людини і тварин. При виробництві продуктів харчування для подовження терміну придатності їх піддають термічній обробці, але це руйнує сполуки, які надають продукту забарвлення, смак та аромат. Аби цього уникнути, виробники додають відповідні барвники, смакові та ароматичні добавки. Підсилювачі смаку та аромату широко використовуються у напівфабрикатах, концентратах, чіпсах, сухариках, баночно-пляшкових соусах, бульйонних кубиках, сухих супах, приправах, консервах а також у закладах швидкого харчування. Однією з найпопулярніших харчових добавок у світі є підсилювач смаку та аромату – глутамат натрію або «китайська сіль» (Е621). В Японії вважається, що підсилювач смаку E621 передає так званий «п'ятий смак» («умамі»), у В'єтнамі глутамат натрію називають «луковою сіллю», в Китаї його використовують як «смакову приправу». Глутамат натрію може утворюватися в продуктах природним шляхом (наприклад, в соєвому соусі або сирі рокфор) або ж додаватися до них штучно. Як хімічна речовина широко зустрічається в тваринному і людському організмі. Методи. При написанні статті використовували аналітичні методи досліджень. Результати. Проаналізовано та узагальнено літературні дані щодо властивостей, добування та використання харчової добавки глутамату натрію (Е621) у технологіях виробництва продуктів харчування. Зроблено висновок про доцільність та безпечність застосування глутамату натрію в харчовій промисловості. Сфера застосування результатів. Різні дози харчової добавки глутамату натрію (Е621) можливо додавати у ряд харчових продуктів у безпечних кількостях, які не спричинювали б токсичної дії на живий організм.","PeriodicalId":498162,"journal":{"name":"Prodovolʹčì resursi","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135503770","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИВЧЕННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ТА БІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ МОРКВИ ПОСІВНОЇ (DAUCUS CAROTA L. VAR. SATIVUS). ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ","authors":"Л. П. Морозова","doi":"10.31073/foodresources2023-20-08","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/foodresources2023-20-08","url":null,"abstract":"Предмет. Розробка технологій вирощування і переробки нових сортів овочевих культур, яка максимально відповідає критеріям якості є актуальною проблемою. Динаміка й темпи виробництва овочів, рівень забезпеченості населення овочевою продукцією, а переробні підприємства – сировиною визначається розвитком і розміщенням овочівництва у країні. Морква посівна – одна з важливих продовольчих культур, яка походить із Середземномор’я. Її коренеплід містить багатий набір вітамінів та інших біологічно активних речовин, а листя – ефірні масла та флавоноїди. Особливою цінністю культури є високий вміст каротиноїдів. Моркву вживають у свіжому, відвареному, замороженому та сушеному вигляді, вона входить до всіх сушених сумішей під час виготовлення продукції харчування. Сушена морква надає готовим стравам приємний колір, запах, смак, але найголовніше – збагачує їх поживними й біологічно цінними речовинами, мінеральними елементами, які містить у великій кількості. У медицині морква активує внутрішньоклітинні окислювально-відновні процеси, регулює вуглеводний обмін, підвищує імунні функції організму. Незважаючи на поширення моркви столової в Україні, її середня врожайність у зоні Степу коливається в межах 11,0–17,9 т/га. Такі незадовільні показники спричинені недотриманням технології вирощування культури товаровиробниками. Мета. Аналіз даних літературних джерел, які присвячені науковим дослідженням щодо вивчення хімічного складу моркви посівної (Daucus carota L. var. sativus) та впливу споживання коренеплодів цієї рослини на організм людини. Методи. При написанні статті використовували аналітичні методи досліджень. Результати. Проаналізовано та узагальнено літературні дані щодо користі від споживання моркви посівної для організму людини. Вивчено хімічний склад, а також застосування в народній медичній практиці моркви посівної. Аналіз літературних джерел показав, що хімічний склад моркви посівної представлений вуглеводами, леткими сполуками, речовинами фенольної природи, поліацетиленами. Сфера застосування результатів полягає у застосуванні отриманих результатів для подальшого визначення якісного і кількісного хімічного складу моркви посівної та обґрунтування і розширення меж застосування цієї рослини у харчовій галузі та народній медицині.","PeriodicalId":498162,"journal":{"name":"Prodovolʹčì resursi","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135503772","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ХЛІБОПЕКАРСЬКІ ЗАКВАСКИ З ПРОТИГРИБКОВОЮ ДІЄЮ","authors":"О. В. Науменко, В. О. Червінський","doi":"10.31073/foodresources2023-20-09","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/foodresources2023-20-09","url":null,"abstract":"Предмет. Протигрибкові властивості мікробіоти хлібопекарської закваски. Мета. Аналіз даних літературних джерел, які присвячені науковим дослідженням протигрибкових властивостей заквасок у технології виготовлення хліба та хлібобулочних виробів. Методи. При написанні статті використовували аналітичні методи досліджень. Аналізували інформацію з баз даних, включаючи PubMed, Scopus та Web of Sciences. Результати. Хліб є одним із найпопулярніших продуктів у всьому світі, його щорічне виробництво оцінюється в 100 мільйонів тон. Однак, хліб дуже вразливий до ураження плісеневими грибами, що призводить до погіршення якості, аромату, смаку, текстури та поживної цінності продукту, скорочує термін зберігання. Крім того, багато грибів роду Aspergillus, Penicillium і Fusarium можуть виробляти мікотоксини, які є потенційно токсичними для людини. На сьогоднішній день для збереження хліба застосовуються різні фізико-хімічні методи, серед яких широко використовується додавання хімічних консервантів. Проте хімічні консерванти негативно впливають не тільки на сенсорні властивості хліба, але й на здоров'я споживачів, накопичуючись в організмі. Тому біоконсервування, тобто використання мікроорганізмів як консервантів на заміну хімічних речовин, викликає все більший інтерес. Науковцями проведено багато досліджень хлібопекарської мікробіоти з метою пошуку ефективних штамів із протигрибковою активністю, і більшість з них належать до родів Lactobacillus та Propionibacterium. Вони утворюють низку антимікробних і антигрибкових метаболітів, таких як: органічні кислоти, жирні кислоти, циклічні дипептиди, вуглекислий газ, етанол, перекис водню, діацетил, бактеріоцини та антибіотики. Молочнокислі та пропіоновокислі бактерії демонструють виражену видову- та штамоспецифічну варіабельність протигрибкової активності, що обумовлює необхідність проведення цілеспрямованої селекційної роботи щодо відбору активних культур. Сфера застосування результатів. Молочнокислі та пропіоновокислі бактерії виробляють різноманітні протигрибкові сполуки, синергічна дія яких запобігає росту широкого спектру контамінантів, і тому можуть бути використані як захисні культури для підвищення мікробіологічної, фунгіцидної безпеки харчових продуктів, зокрема, хліба та хлібобулочних виробів, без зміни їх сенсорних характеристик.","PeriodicalId":498162,"journal":{"name":"Prodovolʹčì resursi","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135504358","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІДЕНТИФІКАЦІЯ ІНСТРУМЕНТІВ ПРОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО МАРКЕТИНГУ В Е-ТОРГІВЛІ","authors":"І. В. Гамова","doi":"10.31073/foodresources2023-20-19","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/foodresources2023-20-19","url":null,"abstract":"Предмет. Сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів онлайн просування інноваційного маркетингу. Мета. Теоретико-методичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення інструментів просування інноваційного маркетингу е-торгівлі. Методи. В основу представленого дослідження покладено наступні наукові методи: теоретичного узагальнення та групування – для структурування інструментів просування інноваційного маркетингу е-торгівлі; методи зіставлення, формалізації та синтезу – для виявлення перспективних інструментів просування інноваційного маркетингу е-торгівлі; принципи наукового контент-аналізу – для ідентифікації різновидів типів цифрового контенту в соціальних мережах. Результати. У даній статті виділено інструменти просування інноваційного маркетингу е-торігвлі як от: Paid Media, Earned media, Shared Media, Owned Media. Проаналізовано джерела трафіку ТОР-5 інтернет-магазинів світу та України та встановлено, що перспективним інструментом просування є соціальні мережі в е-торгівлі. Виявлено, що унікальний контент є основою успіху профілю в соціальних мережах. Здійснено дослідження використання у світі таких соціальних медіа, як Facebook та Instagram. Виявлено, що розважальний контент – це найкращий тригер залучення аудиторії до будь-якої взаємодії, враховуючи афективний вплив на людину. Facebook характеризуються популярністю спеціальних пропозицій, а в Instagram переважає такий різновид контенту як цікаві тематичні добірки та лайфхаки. Контент краще сприймається в Facebook, оскільки вік користувачів 30+, і користувачі проводять більше часу в соціальних мережах, важливим фактором є також купівельна спроможність аудиторії. Сфера застосування результатів. Результати дослідження можуть бути використані при організації інноваційного маркетингу на підприємствах е-торгівлі, враховуючи інноваційний потенціал підприємства та фінансове забезпечення управління маркетингом.","PeriodicalId":498162,"journal":{"name":"Prodovolʹčì resursi","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135504360","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ РОЗМІРУ ФРАКЦІЇ ТА ПАРАМЕТРІВ РОБОЧОГО ОБЛАДНАННЯ НА ОБРУШУВАННЯ НАСІННЯ ПРОМИСЛОВИХ КОНОПЕЛЬ","authors":"Д. О. Петраченко, С. П. Коропченко","doi":"10.31073/foodresources2023-20-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/foodresources2023-20-11","url":null,"abstract":"Предмет. Насіння промислових конопель різних фракцій, конструктивні параметри обрушувача та технологічні режими його роботи. Мета. Дослідження процесу обрушування в залежності від фізичних властивостей насіння конопель та конструктивних і технологічних параметрів обрушувача. Методи. Характеристики насіння визначали згідно з ДСТУ 4138-2002. Для обрушування насіння використовували розроблений відцентровий механізм. Змінними параметрами виступали: зазор між робочим колесом та відбійною декою (15, 40 мм); частота обертання робочого колеса (1500, 2000, 2500 хв.-1); фракція насіння за розміром – крупна (>3,0 мм), середня (2,5-3,0 мм), дрібна (<2,5 мм). Результати. Кожен з параметрів впливає на фракційний склад рушанки. Найважче обрушується дрібна фракція. Найефективнішим є обрушування крупної фракції насіння. Для всіх трьох розмірних фракцій збільшення зазору між робочим колесом і декою з 15 до 40 мм підвищує кількість обрушеного ядра. Збільшення частоти обертання робочого колеса неоднозначно впливає на процес. При збільшені частоти обертання робочого колеса з 1500 до 2000 хв-1 в рушанці спостерігається підвищення кількості обрушеного ядра. Подальше збільшення частоти обертання колеса до 2500 хв-1 зменшує кількість обрушеного ядра. При даній швидкості обертання обрушувач виконує функцію подрібнювача, що призводить до розмелення насіння. При величині зазору між робочим колесом і декою 40 мм та частоті обертання робочого колеса 2000 хв-1 обрушуючий механізм має оптимальні робочі параметри переробки для трьох фракцій насіння. Кращі результати обрушування одержали при величині зазору 40 мм і частоті обертання колеса 2000 хв-1: для дрібної фракції насіння кількість обрушеного ядра склала 16,47%, для середньої – 19,67%, для крупної – 21,90%. Сфера застосування результатів. Отримані дані будуть важливими для подальшого вдосконалення конструкції обрушуючого механізму, а також для розробки рекомендацій з оптимізації технологічного процесу переробки насіння промислових конопель на обрушене.","PeriodicalId":498162,"journal":{"name":"Prodovolʹčì resursi","volume":"273 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135504326","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТРАНСФОРМАЦІЇ ГЛОБАЛЬНИХ ЛОГІСТИЧНИХ ПРОДОВОЛЬЧИХ ЛАНЦЮГІВ В УМОВАХ ВІЙНИ В УКРАЇНІ","authors":"О. В. Коваленко, А. В. Кириченко","doi":"10.31073/foodresources2023-20-20","DOIUrl":"https://doi.org/10.31073/foodresources2023-20-20","url":null,"abstract":"Предмет. Теоретико-методологічні положення та практичні засади формування глобальних логістичних ланцюгів поставок продовольства в умовах військового протистояння. Мета. виявлення наслідків трансформації глобальних логістичних ланцюгів при торгівлі продовольством в умовах російсько-української війни та обґрунтування перспектив їх формування в майбутньому. Методи. Для досягнення мети дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи: діалектичний і логічний – для узагальнення наукових основ розвитку глобальних логістичних продовольчих ланцюгів; економіко-статистичний – для обробки та аналізу статистичних даних; табличний – для візуалізації та узагальнення результатів дослідження. Результати. Здійснено аналіз і виявлено трансформації глобальних логістичних продовольчих ланцюгів в умовах російсько-української війни. Визначено ефективність логістики та конкурентні позиції держав на світовому логістичному ринку. Розкрито зміни у світовій продовольчій безпеці під впливом трансформацій логістичних ланцюгів. Оцінено стан товарної структури зовнішньої торгівлі продовольчими ресурсами держави в довоєнний період та в період військового протистояння. Здійснено порівняння ефективності логістичних перевезень продовольства різними видами транспорту в межах України та в міжнародному сполученні. Оцінено пропускну спроможність експорту продукції за логістичними каналами України в період військових дій. Запропоновано заходи щодо підвищення ефективності трансформованих логістичних продовольчих ланцюгів в умовах воєнного стану та на перспективу. Сфера застосування результатів. Результати мають науково-практичний характер і можуть бути використані науковцями у подальших дослідженнях щодо формування глобальних логістичних ланцюгів поставок продовольства в умовах військового протистояння. Вони можуть слугувати джерелом довідкової та методичної інформації та використовуватися економістами, спеціалістами аграрної сфери, підприємствами харчової та переробної промисловості, фахівцями органів влади, науковими працівникам, викладачами, аспірантами і студентами вищих навчальних закладів.","PeriodicalId":498162,"journal":{"name":"Prodovolʹčì resursi","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135504327","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}