Південноукраїнські мистецькі студії最新文献

{"title":"Об’єкт, предмет і місце метаідеалізму в теорії розвитку мистецтва","authors":"Андрій Михайлович Никифоров","doi":"10.24195/artstudies.2024-1.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-1.11","url":null,"abstract":"Дослідження присвячене визначенню відношення до об’єкта і предмета як точки кристалізації авторського художнього стилю – метаідеалізму. За актуалізації періодизації розвитку картини у відношенні до предмета Олександра Богомазова розроблено модель умоглядного конструювання синтетичного предмета, котрий поєднує всі три історично сформовані відношення: несвідомого наближення до предмета, свідомого наближення до предмета, свідомого віддалення від предмета. Такий синтетичний предмет визначено як результат необхідності відображення складної ідеї й основи художнього образу, втіленого в мистецькому об’єкті як у моделі. Аргументовано використання підходів і низки художніх методів для створення художнього образу на основі синтетичного предмета. Показано використання метамодерністського підходу, що дає змогу виокремити художні методи. Зокрема, метод кристалізації форми з творчості художників-кубістів, метод вільних асоціацій із психоаналізу і поєднання їх в межах єдиного авторського стилю. Акцентовано увагу на використанні наукового підходу, що дав змогу впорядкувати складне знання в єдину систему та залучити мову науки до діалогу між художником і глядачем. Унаочнено практику відображення синтетичного предмета в художньому творі на прикладі створення композиції «Перша вчителька». Установлено, що, зображуючи синтетичний предмет, котрий втілює складну ідею, постає потреба у формуванні системи підходів і художніх методів. Також конкретизовано значення системи підходів і художніх методів в авторському художньому стилі. Зазначена система постає як знакова система мови мистецтва, що побудована на модерністській і постмодерністській мистецькій спадщині. Визначена подібність знакової системи мови мистецтва до того, як у класичних мистецьких стилях послуговувалися методами репрезентації предмета. Відповідно окреслено питання визнання класичного мистецтва модерну.","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"89 s382","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141377167","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Проєктне навчання як тренд світового мистецько-освітнього простору","authors":"Ганна Реброва","doi":"10.24195/artstudies.2024-1.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-1.8","url":null,"abstract":"У статті актуалізовано питання застосування проєктного навчання в галузі мистецької та загальної мистецької освіти, зокрема музичної та хореографічної. Розглянуто зарубіжний досвід із застосування проєктно-орієнтованого навчання, його походження з теорії і практики менеджменту й екстраполяції в освітню галузь, зокрема мистецьку. Мета статті полягає у висвітленні й узагальненні зарубіжного досвіду застосування інновацій в проєктних технологіях, проєктно-орієнтованому навчанні в галузі мистецької освіти та практики мистецької творчості. Застосовано холістичний підхід, аналіз та узагальнення зарубіжного досвіду й результатів досягнень українських учених щодо застосування проєктного навчання в мистецькому освітньому просторі, визначено функції проєктного навчання, що надають йому суттєвої переваги в розв’язанні актуальних освітніх завдань. Констатовано наявність таких функцій: соціокультурної адаптованості особистості через поліфункціональність самого мистецтва; глобалізаційної мобільності через фактори полікультурного контенту в змістах мистецьких проєктів; міждисциплінарно-дослідницької через пошук ефективних інтеграцій різних видів мистецтва та мистецтва з іншими галузями знань; інформаційно-технологічної через цілеспрямоване застосування ІКТ як ресурсу освітніх інновацій мистецької педагогіки; комунікативно-диспозиційної через гнучкість застосування зміни ролей у процесі підготовки та реалізації мистецько-освітніх проєктів; стимулювання самостійності особистості та її творчого самовираження через створення відповідних умов участі у проєктах; творчо- розвивальної через творчо-пошуковий, креативний потенціал самої технології; самоорганізаційної та ментально-оздоровчої через засвоєння компетентності тайм-менеджменту й економії власного ресурсу.","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"24 20","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141378946","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Методики визначення рівня сформованості наскрізного уміння діяти творчо учнів загальної середньої школи","authors":"Марина Олександрівна Павельчук","doi":"10.24195/artstudies.2024-1.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-1.7","url":null,"abstract":"Відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти (2020) ком- петентність – набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що склада- ється із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізову- ватися на практиці; компетенція – суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини. Культурна компетентність – стійкий інтерес до опанування українських і світових культурно-мистецьких надбань; повага до українців, представників корінних народів і національних меншин, культурних тра- дицій інших країн і народів; розуміння творчих способів вираження та передачі в різних культурах через різні види мистецтва й інші культурні форми. Передбачає здат- ність розуміти й цінувати, а також готовність розвивати й виражати власні ідеї та почуття через культуру і мистецтво. Оскільки сформованість певного вміння є складником компетентності, вважаємо за доцільне більш детально розглянути наскрізне уміння «діяти творчо» в розрізі фор- мування та розвитку культурної компетентності, а саме методики визначення наяв- ного в учнів рівня сформованості вищезгаданого уміння. У статті авторкою було описано методики визначення рівня сформованості в учнів загальної середньої школи наскрізного вміння діяти творчо. Під час дослідження було використано положення компетентнісного підходу. Для досягнення поставленої мети дослідження засто- совано такі теоретичні методи, як аналіз, синтез обґрунтування й узагальнення інформації. Авторкою було описано технологію проведення, необхідні роздаткові матеріали та способи обробки результатів для проведення методики «Творча уява», методики дослідження компонентів творчого мислення «Анаграми» (модифікація тесту Г. Айзенка Н. А. Головань) та методики «Матриці прогресивні Дж. Равена».","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"363 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141381037","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Cучасна музика в аспекті інтересів музичної освіти","authors":"Сергій Васильович Шип, Хуан Ятін","doi":"10.24195/artstudies.2024-1.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-1.10","url":null,"abstract":"Мета статті полягає в уточненні поняття «сучасна музика», яке отримало широке використання в усному та літературному педагогічному вжитку. Розглядаються також поняття нової і модерністської музики. З’ясовуються етимологічні, контекстуально-історичні й естетичні смисли цих категорій. Встановлено, що всі ці словесні звороти є багатозначними та нечіткими у своїх семантичних межах. Автори дійшли висновку, що більш-менш ясними і виправданими з погляду мистецької освіти є розуміння сучасної музики як такої, що відповідає актуальним потребам суспільства й особистості, причому різні верстви соціуму та окремі індивіди мають свої уявлення щодо актуальності мистецьких творів. В іншому смислі слова під сучасною музикою доцільно вважати продукти масово-популярної культури, які підкоряються швидкоплинній моді, відповідають невибагливому естетичному смаку і в будь-який історичний момент функціонують як актуальні, незалежно від своїх художніх чеснот. Також вираз сучасна музика може бути коректним в історичному сенсі, коли він співвідноситься з творами, що виникли в хронологічних межах останньої чверті ХІХ ст. і третій чверті ХХ ст. Більш точно це значення передається виразами «нова музика» та «модернізм» у західній літературній традиції. З ними пов’язані уявлення про кардинальні зміни якості звукового матеріалу, мовної організації, композиційної техніки, стилю, типових властивостей художньо-образного змісту та художнього функціоналу музики, які відбулися в зазначений історичний період. Нарешті, теоретично обґрунтованим і актуальним у контексті науково-методичних завдань музичної педагогіки є трактування музичного модернізму як універсальної категорії, що відбиває свідоме, відверте й радикально оформлене прагнення митців до оновлення системи засобів художньої виразності та художньо-образної семантики музичного мистецтва на будь-якому історичному етапі його розвитку (на противагу консерватизму й академізму як протилежних тенденцій).","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"218 S709","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141375841","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Muzyka i media w pracy nauczyciela – wychowawcy małego dziecka","authors":"Mirosław Kisiel","doi":"10.24195/artstudies.2024-1.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-1.1","url":null,"abstract":"W pracy podjęto dyskurs ukazujący muzykę i media w pracy nauczyciela-wychowawcy małego dziecka. Doprecyzowano użytą na rzec przygotowanego artykułu terminologię. „Muzyka” jako pojęcie stanowi bezpośredni odnośnik do aktywności muzycznej, rozumianej jako spontaniczna chęć dziecka do uczestniczenia w zabawie przy muzyce i do muzyki. „Media” to nic innego jak sprzęt informatyczny i platformy komunikacyjne towarzyszące postępowi cyfryzacji, które przyczyniły się do metamorfozy środowiska społecznego i edukacyjnego. „Nauczyciel-wychowawca” jest osobą podejmującą pracę na rzecz opieki i wychowania małego dziecka. Jednostki oczekującej przemyślanych oddziaływań wspierających jej całościowy rozwój, stymulacji polisensorycznej oraz bezpieczeństwa, uwagi i akceptacji w dialogu, a także budowania więzi i relacji. Pedagog małego dziecka w tym względzie często posługuje się „e-umiejętności”, w celu wzmocnienia swojej sprawczości. W tekście podkreślono szanse i zagrożenia wynikające z mediatyzacji przestrzeni społecznej, w tym edukacyjnej. Celem artykułu jest ukazanie, z perspektywy analizowanej literatury przedmiotu i prowadzonych badań, problematyki korzystania nauczycieli z mediów cyfrowych w procesie stymulowania aktywności muzycznej małego dziecka. Wskazanie szans i zagrożeń oraz ograniczeń wynikających z ich wprowadzania do procesu opieki, wychowania i edukacji, ujawniających się zwłaszcza z perspektywy nauczania zdalnego i tradycyjnego. Analiza została przygotowana na podstawie kwerendy literatury, relacji z wywiadów oraz przemyśleń i doświadczeń autora. Wyniki eksploracji ukazały dużą mobilność badanych w poszukiwaniu z użyciem mediów cyfrowych materiału metodycznego i muzycznego w osnowie użytecznych zabaw i muzycznych form aktywności dziecka. Wskazały również ważność bezpośredniego oddziaływania muzycznego, prowadzonego w dialogu dorosłydziecko, w procesie edukacji i wychowania realizowanym na propedeutycznym etapie. Rekomendacją pracy stało się podkreślenie strategii powolnego i ostrożnego wprowadzania mediów do edukacji muzycznej małego dziecka, nie zaniedbując radosnego muzykowania. Istotność prowadzonego w dialogu bezpośredniego oddziaływania muzycznego budzi radość i zaciekawienie wychowanka propedeutycznymi formami muzykowania.","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"25 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141382057","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Початки навчання гри на ударних інструментах у спеціальних музичних закладах Одеси в XIX столітті","authors":"Ганна Олексіївна Рало","doi":"10.24195/artstudies.2023-1.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2023-1.5","url":null,"abstract":"Дослідження присвячене витокам професійного навчання гри на ударних інструментах у рамках музично-освітніх осередків Одеси, що створювалися у місті в XIX ст. Мета статті полягає в окресленні передумов розвитку мистецтва гри на ударних інструментах в означений період в Одесі та визначенні ролі музичних товариств і спеціальних музичних навчальних закладів щодо формування та розвитку професійних навичок та вмінь майбутніх музикантів-ударників. Серед основних методів дослідження вибрано індуктивний, дедуктивний, історико-хронологічний методи та метод порівняльно-зіставного аналізу. Окреслено передумови розвитку музичного життя міста у XIX ст. Відзначено широку популярність ксилофоніста М.-Й. Гузікова в Одесі у 30-х роках позаминулого століття та виявлено його внесок у становлення й розповсюдження чотирирядної конструкції ксилофона та виконавства на ньому у Європі та Одесі. Визначено місце ударних інструментів та перебіг навчання у Музичних класах Одеського відділення Імператорського музичного товариства (ОВ ІРМТ). Розглянуто програми учнівських вечорів, іспитів учнів Музичних класів ОВ ІРМТ задля визначення початків навчання гри на духових та ударних інструментах. Запропоновано програми класних занять відділення гри на оркестрових інструментах, зокрема духових та ударних, та проаналізовано зміст відповідних вимог. Простежено склад учнів симфонічного оркестру, створеного при Музичних класах ОВ ІРМТ з метою виявлення учнів, які виконували партії ударних у цьому музичному колективі.","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135885682","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Регіональні диригентсько-хорові школи в Україні: порівняльний аналіз","authors":"Анатолій Кирилович Мартинюк","doi":"10.24195/artstudies.2023-1.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2023-1.7","url":null,"abstract":"Дослідження присвячене порівняльному аналізу регіональних диригентсько-хорових шкіл в Україні. Мета статті полягає в узагальненні спільних та відмінних рис мистецького буття регіональних диригентсько-хорових шкіл України ХХ – початку ХХІ ст. Пріоритетними методами дослідження є: регіональний мистецтвознавчий – для виявлення специфіки перебігу мистецьких процесів у регіонах України; компаративний мистецтвознавчий – для виявлення доцентрових та відцентрових тенденцій, спільних та відмінних рис виконавських традицій, художньо-ментальних особливостей регіональних диригентсько-хорових шкіл; моделювання – для модельного прогнозування буття регіональних диригентсько-хорових шкіл ХХ – початку ХХІ ст. Висвітлено особливості функціонування Львівської, Одеської, Київської та Харківської диригентсько-хорових шкіл як найбільш потужних презентантів хорового мистецтва регіонів України. Відзначено контекстуальні зв’язки регіональних диригентсько-хорових шкіл першої половини ХХ ст. із суспільними тенденціями національного руху. Наголошено на позитивній динаміці розвитку професійного хорового виконавства та аматорського хорового співу в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Простежено новітні тенденції національної диригентсько-хорової школи в аспекті її входження до європейського соціокультурного простору. Розкрито самобутні ознаки регіональних диригентсько-хорових шкіл у трансляції комунікативних традицій. Окреслено самобутні риси хорового мислення у творчій діяльності регіональних диригентсько-хорових шкіл. Виявлено основні вектори діяльності митців як ознаки самобутності шкіл. Простежено репертуарні тенденції та стильові константи музично-виконавської діяльності шкіл як віддзеркалення регіональних художньо-ментальних особливостей.","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135885989","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Художній контент фортепіанної підготовки майбутніх бакалаврів музичного мистецтва","authors":"Олена Євгенівна Реброва, Шао Ці, Чень Ліньлінь","doi":"10.24195/artstudies.2023-1.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2023-1.8","url":null,"abstract":"У статті актуалізовано проблему застосування педагогічного потенціалу художнього контенту фортепіанних творів у дослідженнях, що присвячені фаховій підготовці майбутніх бакалаврів музичного мистецтва, викладачів фортепіано. Показано, що художній контент по-різному представлений у науковому дискурсі, зокрема у словосполученні таких якостей виконавців-педагогів, які є необхідними для інтерпретації фортепіанних творів (виконавської, педагогічної, методичної). Розглянуто дослідження, що присвячені художньо-смисловим уявленням, художньо-ментальному досвіду, художньо-образній пам’яті, художньо-емоційному досвіду, поліхудожній компетентності та ін. Розглянуто методологічну базу дослідження феномену художнього контенту у фортепіанній підготовці майбутніх бакалаврів музичного мистецтва. Показано, що він може реалізуватися через естетизацію музично-виконавського процесу на основі усвідомлення полікультурного вектору естетичних категорій, а також поліпарадигмальну методологію, що сполучає наукові підходи мистецтвознавства (стильовий, факторний, історичний, біографічний, семіотичний, герменевтичний) та музичної педагогіки (художньо-комунікативний, творчо-розвивальний, акмеологічний, аксіологічний та ін.). Окреслено окремі результати попередніх досліджень зазначеної проблематики та на основі узагальнення результатів пілотажного дослідження актуалізовано проблему творчого художньо-естетичного розвитку майбутніх бакалаврів музичного мистецтва, викладачів фортепіано шляхом занурення в художній контент творів, осмислення їх семантично-смислової сутності як основи інтерпретації, а також обґрунтовано доцільність проведення подальших досліджень на основі акмеологічного та аксіологічного наукових підходів.","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135885377","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Актуальні питання підготовки майбутніх фахівців до вокально-професійної діяльності","authors":"День Дівень, Ганна Усова, Ян Пенфей","doi":"10.24195/artstudies.2023-1.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2023-1.2","url":null,"abstract":"Питання осучаснення методики підготовки здобувачів до вокально-професійної діяльності в закладах вищої освіти у процесі навчання співу в останні десятиріччя набувають усе більшої актуальності, оскільки існує необхідність докорінної зміни вокально-педагогічної парадигми. Метою статті передбачено узагальнення наукової думки стосовно підготовки здобувачів магістратури до вокально-професійної діяльності в закладах вищої музично-педагогічної освіти на сучасному етапі. Методологія дослідження передбачає використання комплексу теоретичних методів: аналізу поглядів науковців щодо проблем вищої вокальної освіти та їх узагальнення, систематизації тезаурусу в означеній площині та обґрунтування актуальних наукових підходів до вирішення питань підготовки майбутніх співаків і викладачів до вокально-професійної діяльності у закладах вищої освіти. Відзначено, що тригером суттєвих змін стало долучення української вищої освіти до Болонської системи дворівневої вищої освіти й уведення магістерського ступеня, що спонукало педагогічну спільноту до активної науково-пошукової діяльності і тим самим відкрило нові обрії для вдосконалення вокально-освітньої системи. Розглянуто сутність поняття «професійна підготовка» та особливості її конкретизації в галузі музичної освіти, специфіку вокально-фахової діяльності майбутніх співаків і викладачів вокалу, особливості вокально-освітнього процесу як відносно самостійної галузі у сфері професійно-музичної підготовки. Приділено увагу науковим працям, у яких обґрунтовано доцільність упровадження провідних ідей інноваційного, гуманістичного, культурологічного, компонентного, герменевтичного наукових підходів, а також дослідженням, у яких увага концентрується на осмисленні проблем художньо-змістового характеру, питаннях особистісного, комунікативно-суб’єктного спрямування, оновлення методів і технології формування виконавської майстерності й педагогічної стабільності.","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"135 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135885988","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Підготовка майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва до формування виконавських навичок учнів-інструменталістів","authors":"Олена Рудольфівна Новська, Марія Станіславівна Черноморець","doi":"10.24195/artstudies.2023-1.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2023-1.4","url":null,"abstract":"У статті розглядається питання підготовки майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва до формування виконавських навичок учнів-інструменталістів. Визначається, що одними зі стратегічних напрямів реформування української системи освіти є забезпечення відповідності її критеріїв та стандартів європейським вимогам, створення умов для підготовки майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва до розвитку творчого потенціалу учнів. Актуальність дослідження підкреслюється тим, що музичне мистецтво є одним із найпотужніших засобів гармонійного розвитку особистості. Водночас вища школа потребує оновлення наукової бази, яка дала б змогу викладачам розвивати творчі можливості учнів і забезпечувати цей складний процес на належному науковому та професійному рівні. На основі аналізу науково-педагогічної літератури стверджується, що навички гри на музичному інструменті виокремлюються в декілька основних груп, до яких відносяться: нотноорієнтовні, темпометроритмічні, технічні, мелодико-фразувальні, художньо-виражальні та емоційно-вольові. Зазначено, що підготовка майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва до формування виконавських навичок учнів-інструменталістів у процесі навчання в закладі вищої освіти відбувається на заняттях у класі основного інструменту, і головними видами роботи є сольне виконання, самостійна робота над музичним твором, акомпанування, читання нот з аркуша, транспонування, гра в ансамблі, творче музикування тощо. Основними завданнями викладання основного музичного інструмента в закладі вищої освіти, які спрямовані на формування майбутніми фахівцями в галузі музичного мистецтва виконавських навичок учнів-інструменталістів, є опанування студентом техніки гри на музичному інструменті в процесі засвоєння гам, вправ, етюдів і творів різних форм, стилів, жанрів, епох; оволодіння інтерпретаційними вміннями; розвиток музичних здібностей майбутнього фахівця; формування педагогічного репертуару студента та засвоєння методів роботи над музичним твором; розвиток інтелектуальної, естетичної і духовної сфер майбутнього фахівця в галузі музичного мистецтва на високохудожніх зразках вітчизняної і зарубіжної музики; формування виконавської манери та сценічної культури майбутніх фахівців.","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"51 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135885859","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}