{"title":"Ekspresja muzyczna i taneczna w kształceniu przyszłych nauczycieli do działań w obszarze animacji czasu wolnego","authors":"Mirosław Kisiel","doi":"10.24195/artstudies.2023-1.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2023-1.3","url":null,"abstract":"Problematyka czasu wolnego może być rozpatrywana w wielu aspektach. Jednym z nich jest spojrzenie na problem z perspektywy wychowania estetycznego. Celem pracy będzie ukazanie miejsca i roli aktywności muzyczno-tanecznej w kształceniu przyszłych nauczycieli, animatorów czasu wolnego. W pierwszej części artykułu dokonano przeglądu literatury polskiej odnoszącej się do problemów społecznych czasu wolnego i ekspresji artystycznej. W drugiej części odwołano się do prowadzonych badań jakościowych zrealizowanych w grupie zdobywających nowe kwalifikacje przyszłych nauczycieli. Istotnym komponentem rozważań stała się propozycja innowacji, propagującej idee wychowania estetycznego w pracy animacyjnej różnych form wypoczynku dzieci i nastolatków. W dyskusji nad uzyskanymi wynikami badań podkreślono pozycję ekspresji muzycznej i tanecznej w przestrzeni zamierzeń wolnoczasowych. Dobrowolność w wyborze form aktywności oraz dyskretne ukierunkowanie sprawiają, że podopieczni dostrzegą walory obcowania ze sztuką, stając się świadomi korzyści jakie przynosi obcowanie z muzyką, śpiewem i tańcem dla ich rozwoju i wypoczynku. Przygotowanie nauczycieli do realizacji zadań wynikających z potrzeb młodego pokolenia względem animacji czasu wolnego wydaje się być ewidentne. Włączenie do tego procesu działań z zakresu wychowania estetycznego niewątpliwie wzbogaca wiedzę i sprawczość beneficjentów w zakresie rozwijania zainteresowania sztuką, indywidualnych dyspozycji estetycznych i społecznych. Jednocześnie wzbogaca metody organizacji czasu wolnego zapobiegające nudzie, kształtując w pewnym zakresie gust i smak estetyczny uczestnika zajęć.","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135887587","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Наукові підходи та педагогічні принципи формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи","authors":"Катерина Олександрівна Богяну","doi":"10.24195/artstudies.2023-1.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2023-1.1","url":null,"abstract":"У статті розкрито актуальну проблему сучасної мистецької освіти стосовно здатності майбутніх учителів музичного мистецтва здійснювати інклюзивне навчання в основній школи. З’ясовано, що, незважаючи на шерег відповідних досліджень сучасних науковців, проблема формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи є недостатньо розглянутою щодо методологічних засад її вирішення. Саме тому мета статті полягає в обґрунтуванні наукових підходів і принципів формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи. Визначено наукові та практичні чинники, що впливають на формування готовності до музичного інклюзивного навчання учнів основної школи. Для досягнення мети використано методи: теоретичного аналізу наукових праць; теоретичного, структурно-функціонального аналізу; комплексного аналізу, конструювання, теоретичного моделювання та узагальнення. Розглянуто наукові підходи та принципи формування педагогічних знань, умінь та навичок для застосування в інклюзивному просторі. Обґрунтовано доцільність застосування гуманістичного, особистісно-орієнтованого та комунікативного підходів. Простежено їх зв’язок із педагогічними принципами, що уможливлює створення методики формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи. За результатами дослідження з’ясовано, що визначені наукові підходи та педагогічні принципи мають сприяти формуванню готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивної діяльності учнів основної школи.","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"09 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135886138","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Концепт міфу в оперному мистецтві","authors":"Ольга Володимирівна Вороновська","doi":"10.24195/artstudies.2023-1.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2023-1.6","url":null,"abstract":"На основі здійсненого теоретичного аналізу наукових джерел визначено, що міф є однією з найважливіших домінант культури, який зберігає свою цінність фактично в усі періоди її розвитку. Використовуючи динамічний потенціал концептів, який полягає в їх відкритості щодо постійних змін, нових тлумачень та інтерпретацій, порушено питання сутності концепту міфу в оперній творчості та в музичному мистецтві загалом. Виявлено, що у самій структурі концепту генетично закладено діалогічність культурного досвіду, що робить поняття «концепт» ключем для аналізу взаємодії міфу і музики. Звертаючись до мистецтвознавчого тлумачення поняття «концепт», виявлено ключові аспекти концепту міфу в оперному мистецтві (міф – сюжет, міф – структурна модель, міф – тип мислення). Даний метод дослідження дав змогу знайти додаткові обґрунтування множинності та відкритості оперного мистецтва. У ході наукового дискурсу з’ясовано, що концепт міфу має розглядатися у двох площинах: як предмет художнього й наукового осмислення музичного тексту та як універсальна сфера когнітивної діяльності. Проаналізовано дві форми звертання до міфологічного сюжету в операх: явна, що заснована на відкритому звертанні, та опосередкована, що заснована на схованих алюзіях. Висвітлено властивості двох основних функцій міфологічного сюжету в опері: дистанційна функція й семантична трансформація. Зроблено висновок щодо оновлення сучасного художнього досвіду сприйняття традиційних концептів міфу в оперному мистецтві, виникнення нових «вузлів» асоціацій у їх сприйнятті.","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"44 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135887589","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
求助内容：
应助结果提醒方式：
京公网安备 11010802042870号
