Південноукраїнські мистецькі студії最新文献

{"title":"Музика для флейти: історичний огляд у контексті жанру","authors":"Юлія Володимирівна Каплієнко-Ілюк, Ігор Олександрович Гутнік","doi":"10.24195/artstudies.2024-1.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-1.13","url":null,"abstract":"У статті наведено аналіз історичного шляху еволюції музики для флейти. Проведено дослідження й аналіз репертуару для флейти в контексті жанру, виявлено проблемні питання сучасної жанрової класифікації флейтової музики та надано оцінку перспективи використання жанрового аналізу в популяризації творів для флейти. У дослідженні виявлено, що флейта є одним із найдавніших музичних інструментів, що використовується людством. Водночас популярність флейти на сьогодні невпинно зростає. Цей факт обумовив створення значної кількості творів для цього музичного інструмента, але повна системна класифікація музичних жанрів, де використовується флейта, яка б враховувала історичний контекст, відсутня. Флейтове виконавство в Україні має багаторічну традицію, крім того, багато сучасних українських композиторів використовують флейту у своїх творах. Як видно з наведеного нами огляду, флейта проникає в усі жанри класичного й сучасного музичного мистецтва, що робить питання систематизації та створення жанрового каталогу флейтової музики актуальним теоретичним і практичним питанням музикознавства. Створення загальнодержавного та регіонального класифікатора творів для флейти сприятиме популяризації творчості сучасних композиторів, розширить коло професійних флейтистів. Відзначено, що дослідження та систематизація репертуару для флейти з урахуванням жанрових різновидів, розробка нових класифікацій жанрів флейтової музики можуть стати підґрунтям подальшого наукового пошуку в цій галузі.","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"37 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141378150","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Taneczny fitness jako forma sprawności fizycznej i wpływ emocji na stres","authors":"N. Tsyhanovska, D. W. Skalski, A. Paladiichuk, Dominika Filipkowska","doi":"10.24195/artstudies.2024-1.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-1.4","url":null,"abstract":"Celem niniejszego pracowania naukowego jest zbadanie atrakcyjności fitnessu wśród kobiet w wieku od 30 do 55 roku życia w okresie średniej dorosłości. Badaniom pilotażowym zostały poddane kobiety – 50 uczestników zajęć fitness, treningów personalnych, którzy pragną poprawić swoje zdrowie i sylwetkę poprzez aktywność fizyczną. Fitness dla większości z nich jest sposobem na spędzanie czasu wolnego oraz pasją, która daje im możliwość własnego rozwoju fizycznego i psychicznego, co bezwzględnie wiąże się z emocjami, które mogą mieć wpływ stresogenny. Pomimo dużego wysiłku fizycznego, kobiety lubią spędzać czas aktywnie, daje im to dużą satysfakcję. Dostrzegają one wiele korzyści z uczestnictwa w zajęciach fitness oraz posiadają swoje motywy do podejmowania ich. Duża ilość form fitness daje możliwość wyboru zajęć dostosowanych do potrzeb uczestników. Kobiety mocniej zmotywowane, pewniej osiągną korzyści dla swojego zdrowia, samopoczucia oraz sprawności fizycznej. Fitness jest ciekawą forma rekreacji ruchowej, dlatego kobiety często wybierają ten rodzaj aktywności. Fitness to współczesna forma rekreacji ruchowej wybierana przez kobiety w różnym wieku. Fitness jest także dla kobiet w wieku średnim atrakcyjną i potrzebną formą aktywności fizycznej oraz stanowi ważny element w ich życiu, zajęcia fitness kształtują rozwój fizyczny i psychiczny kobiet oraz dają im wiele korzyści, wpływają pozytywnie na jakość życia. Ruch jest nierozłącznym elementem życia każdego człowieka i przejawia się w różnych formach aktywności. W dzisiejszych czasach wzrosło zainteresowanie zdrowym stylem życia, atrakcyjnym wyglądem, czy zdrowym odżywianiem, ludzie poszukują dodatkowych form spędzania czasu poprzez aktywność fizyczną, taką jak uczestnictwo w zajęciach fitness. Pojęcie fitness jest różnie rozumiane. Można spotkać się z fitnessem fizycznym, fitnessem jako ogólnym stylem życia lub koncepcją życia, fitnessem emocji lub umysłu objawów zmęczenia. Emocje to stan znacznego poruszenia umysłu. Emocje charakteryzują się tym, że pojawiają się nagle i zawsze łączą się z pobudzeniem somatycznym, mogą osiągnąć dużą intensywność, ale też mogą być przejściowe, co może prowadzić do zaburzeń przejściowych, początkowego poziomu sytuacji stresowych.","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"56 3‐4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141376505","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Nieznany twórca słynnej polskiej pieśni – rzecz o Antonim Wincentym Rutkowskim","authors":"Katarzyna Makal–Żmuda","doi":"10.24195/artstudies.2024-1.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-1.12","url":null,"abstract":"Tematyka niniejszego artykułu ukazuje obecny stan badań Autorki nad spuścizną kompozytorską Antoniego Wincentego Rutkowskiego, wybitnego polskiego kompozytora, pianisty i pedagoga, profesora Warszawskiego Instytutu Muzycznego, żyjącego w drugiej połowie XIX wieku. Na ich podstawie Autorka dowodzi o odnalezieniu wydanej we Lwowie pieśni, zatytułowanej „Modlitwa uciemiężonych”, skomponowanej przez Rutkowskiego do słów Kornela Ujejskiego, jako utworu tożsamego ze słynną pieśnią, powszechnie znaną pod nazwą „Z dawna Polski Tyś Królową”. Niniejsze odkrycie obala istniejący współcześnie pogląd o anonimowym autorstwie tego utworu, uznanego za jedną z najważniejszych polskich pieśni maryjnych i patriotycznych. Nadrzędnym celem niniejszej pracy jest udokumentowanie powyższego odkrycia, a także przekazanie istotnej wiedzy, dotyczącej życia i twórczości, a także dostępności dzieł kompozytora, który pomimo niepospolitego talentu, jest jednym z mniej znanych polskich twórców drugiej połowy XIX wieku. Źródłem zachowanych najcenniejszych informacji o Rutkowskim, które stały się przyczyną zainteresowania Autorki niniejszym tematem, jest przekaz pozostawiony przez wybitnego polskiego pianistę i kompozytora, a zarazem polityka i męża stanu – Ignacego Jana Paderewskiego. Esej Jego autorstwa, pochodzący z 1886 roku, zatytułowany „Wspomnienie pośmiertne” rzuca jasne światło na osobowość i sylwetkę twórczą Rutkowskiego, a także stanowi podwalinę charakterystyki dzieł, których Paderewski był wielokrotnym wykonawcą i słuchaczem. Niestety w wyniku przedwczesnej śmierci Rutkowskiego, a także ówczesnej trudnej sytuacji politycznej Polski, będącej krajem pozbawionym suwerenności ze wszystkimi jej następstwami, dorobek twórczy artysty stopniowo ulegał zapomnieniu. Kompozycje, które szczęśliwie przetrwały kolejne zawieruchy wojenne, pozostawały w słabej jakości manuskryptach lub pierwszych, dziewiętnastowiecznych wydaniach i były rozproszone, w posiadaniu polskich i zagranicznych bibliotek. Z powodu utrudnionej dostępności, z czasem przestały być wykonywane. W wyniku prac badawczych podjętych przez Autorkę oraz współpracy redakcyjnej z wydawnictwem Eufonium, obecnie zostały wydane trzy publikacje, będące zbiorami utworów Rutkowskiego, zaś pozostałe są w przygotowaniu. Niebawem ukaże się także płyta zawierająca wszystkie dzieła fortepianowe i kameralne kompozytora, przygotowywana przez wydawnictwo Chopin University Press. Autorka żywi nadzieję, że przedstawione w niniejszym artykule efekty badań staną się asumptem popularyzacji i zainteresowania twórczością Antoniego Wincentego Rutkowskiego – spadkobiercy najwybitniejszych twórców polskiego romantyzmu.","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"9 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141379574","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Методика виконання завдань педагогічного малюнка","authors":"Марія Дяків","doi":"10.24195/artstudies.2024-1.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-1.5","url":null,"abstract":"У матеріалах дослідження зроблено спробу аналізу методичних підходів до виконання завдань із педагогічного малюнка. Апробація пропонованих завдань відбулась у практиці викладання викладачів кафедри методики викладання образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та дизайну Навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Використано методику поетапного ведення роботи над натурним зображенням в аудиторії від компонування й вимірювання пропорцій до тонального та кольорового рішення. Знання ходу ведення роботи над педагогічним малюнком важливе як для художника- педагога, так і для учня. Динаміка сучасної художньої освіти сьогодення спрямована на розробку інноваційних форм навчання. У мистецькій освіті збережена класична основа малювання, що є підґрунтям для впровадження новітніх апробаційних методик. Педагогічний малюнок у контексті підготовки майбутнього художника-педагога виконує функцію систематизації набутих знань і вмінь з рисунку та живопису. Цей освітній компонент навчальних програм спрямований на методичне забезпечення майбутнього художника-педагога до виконання творчих завдань з учнями. Практичне значення навчання педагогічного малюнка – посилення аналітичного мислення, інтеграція творчих здібностей у педагогічний процес, формування актуальних художніх методик роботи в процесі малювання. Важливо зазначити, що формування художнього методу як системи малювання відбулося ще в минулих століттях у творчості видатних художників. Можна виокремити досягнення в цій сфері художників епохи Відродження, що створили правила подачі зображення, і в подальшому їхньому прикладу слідували наступні покоління митців. Звичайно, зі зміною мистецьких стилів і культурної естетики відбувалися зміни в підходах творення. Але незмінною донині залишається ціль художньої візуалізації – поетапна робота над зображенням згідно з визначеною методичною системою.","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"32 2‐3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141376395","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Компоненти драмогерменевтичного досвіду майбутніх викладачів вокалу та критерії їх оцінювання","authors":"Ван Чень","doi":"10.24195/artstudies.2024-1.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-1.2","url":null,"abstract":"У статті висвітлено теоретичні положення щодо компонентів драмогерменевтичного досвіду майбутніх викладачів вокалу та критеріїв їх оцінювання. Зроблено акцент на актуальності наукового осмислення інноваційних аспектів підготовки майбутніх викладачів вокалу, які сприяють зростанню її якості. Здійснено теоретичний аналіз наукових праць із філософської, мистецтвознавчої та педагогічної герменевтики, які дають змогу ефективно висвітлювати процеси привласнення майбутніми викладачами вокалу драматургічного контенту музичного твору з метою набуття драмогерменевтичних знань і навичок як основи драмогерменевтичного досвіду особистості. Констатовано, що підготовка майбутніх фахівців-освітян мистецького профілю в університетах України і Китаю передбачає сьогодні становлення цілісної творчої особистості, спроможної на основі опанування музичної драматургії як феномену тематичного становлення форми, діалектики образно-змістовного розвитку, естетичного принципу поетапного розкриття драматичного задуму твору, плану композиторської концепції тощо творчо й ефективно реалізовувати художньо-педагогічні функції викладача вокалу. Проаналізовано наукові погляди українських і зарубіжних вчених про драмогерменевтику як напрям драмогерменевтичного пізнання і практичної діяльності. Виокремлено компонентно-критеріальну структуру драмогерменевтичного досвіду майбутніх викладачів вокалу. Перший, драматургічно- мисленнєвий, компонент виражений у художньо-ментальному критерії. До рефлексійно-репрезентаційного компонента віднесено репрезентаційно-мотиваційний критерій. До третього, акторсько-виконавського, компонента було адресовано особистісно-перформативний критерій оцінки сформованості драмогерменевтичного досвіду майбутніх учителів вокалу в університетах України і Китаю. Практико-герменевтичному компоненту формування драмогерменевтичного досвіду майбутніх учителів вокалу відповідав творчо-інтерпретаційний критерій. Окреслено перспективи подальших наукових досліджень у теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов формування драмогерменевтичного досвіду майбутніх учителів вокалу в університетах України і Китаю. ","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"121 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141375818","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Допінг та його вплив на спортивну конкурентоспроможність","authors":"Андрій Вікторович Мельніков, Віктор Олександрович Шинкарук, Дмитро Віталійович Жиров","doi":"10.24195/artstudies.2024-1.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-1.6","url":null,"abstract":"У сучасному світі спорту використання допінгу стає все більш актуальною темою, що породжує широку дискусію та негативне ставлення. Вирішення цієї проблеми передбачає співпрацю між спортивними організаціями, правоохоронними органами, науковою спільнотою та іншими зацікавленими сторонами для розробки ефективних стратегій контролю, профілактики й відшкодування в разі порушень. Допінг у спорті є поширеною проблемою не лише серед елітних спортсменів, але й у рекреаційних видах спорту. Стаття базується на аналізі наукової та методичної літератури. Хоча в науковій літературі велика увага приділяється виявленню допінгу, мало обговорюється згубний вплив допінгу на конкурентоспроможність спортсменів. Історично проблема допінгу почалася в XIX столітті, але вона значно поширилася після Другої світової війни внаслідок системних командних допінгових програм. Також описані санкції та наслідки для спортсменів, які порушують антидопінгові правила. У статті розглядається і взаємозв’язок між фізичною активністю, здоров’ям і вжи- ванням заборонених препаратів для покращення результатів у спорті. Існує роз- ділення допінгу на різні категорії, такі як речовини та методи, заборонені завжди, та ті, що заборонені лише під час змагань. Поширеність допінгу визначається через опитування або тестування учасників, проте є проблеми, пов’язані з відмінностями у визначеннях допінгу та приймання «заборонених» речовин із соціальних міркувань, а також з обмеженнями збору зразків. Результати досліджень показують значну поширеність вживання допінгу серед спортсменів, з якою потрібно ефективно боротися для збереження чесності й етики в спорті. Допінгові скандали впливають на інтегрітет спорту та викликають сумніви в спортивній справедливості. Відкриття допінг-проблем відомих спортсменів часто шокує світову громадськість і порушує заслужений авторитет спортивних зірок. Мета статті – дослідження впливу допінгу на спортивну конкурентоспроможність. Проте вплив допінгу на спортивну конкурентоспроможність не обмежується лише негативними наслідками. Відчутний натиск на досягнення виняткових результатів і боротьба за перемогу часто приводять спортсменів до вибору нетрадиційних засобів підвищення продуктивності. Це надає широкі можливості для аналізу впливу допінгу на спортивні досягнення та перспективи боротьби із цим явищем.","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"118 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141376786","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Феномен риторики в ораторському мистецтві та музичному виконавстві","authors":"Людмила Олегівна Касьяненко","doi":"10.24195/artstudies.2024-1.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-1.14","url":null,"abstract":"У статті досліджується явище універсальності застосування теоретичних засад класичної риторики як мистецтва висловлювання, що має силу переконання та впливу на аудиторію, у виконавській творчості. Розкрито сутнісний зміст понять «риторика», «ораторське мистецтво» та їхній вплив на теоретичну базу музичного мистецтва, що формує професійну компетентність виконавця, а також педагога, який навчає грі на музичному інструменті. У статті представлено широкий спектр найважливіших елементів музичної риторики – так званих музично-риторичних фігур, які мають певну конструкцію і несуть у собі конкретний зміст, що визначає семантику музичних елементів. Системний підхід вивчення феномену риторики ґрунтується на дослідженні особливостей вербальної мови та музичної «розповіді», інтонування на різних рівнях структурної побудови: від елементів мелодії до музичної форми. Автором обґрунтовані методичні підходи вивчення, які показують, з одного боку, паралельну схожість ораторського мистецтва та музичного виконавства, з іншого – їх особливості та специфіку. Охарактеризовано та проаналізовано приклади виконавської творчості, в основі якої лежить індивідуальна інтерпретація тих самих об’єктивних музичних структур, що отримують художній спосіб під час виконавського «висловлювання». Наведено спільність методичних принципів формування музичної тканини, які виявляють себе в будь-яких особливостях фактури кожного конкретного твору. Методичний підхід вивчення феномену риторики як художнього висловлювання проєктується на мистецтво виконавського інтонування, що визначає емоційне та жанрове заломлення музичного висловлювання, забезпечує «змістовну» частину інтерпретації твору від фрази до цілісної концертної програми. Цілеспрямоване вивчення змістовної сторони музичного твору, особливостей зашифрованої музичної риторики сприяє принципу методичної компетентності, що дає змогу професіонально розвивати майбутнього викладача. Розуміння взаємозв’язку ораторського мистецтва та виконавства, а також специфіки музичного висловлювання як багатоголосного звучання фактури сприяє ефективності освітнього процесу, закладає основи творчого саморозвитку та вдосконалення музичного виконавства.","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"137 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141376087","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"On the Origins of the Formation of Traditional outfits of Ukrainians in the Context of Local History Training of Future Fine Arts Specialists","authors":"Olga Volodymyrivna Hulei, O. Kapran, Nazar Mykhailovych Nykyforov","doi":"10.24195/artstudies.2024-1.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-1.3","url":null,"abstract":"The article deals with the peculiarities of the formation of traditional outfits in Ukraine in the context of local history training of future teachers of fine arts. The authors analyze and summarize historical information on the origins of the formation of Ukrainian folk outfits in historical retrospect. The historical evolution of Ukrainian folk outfits dating back to the period of Kievan Rus is considered. The connection with other cultures, close communication with other peoples and their influence on the formation of Ukrainian dress are revealed. The authors establish the distinction between everyday and ritual clothing, which began in Ukraine in late Paleolithic times and met different human needs and identify the factors that influenced the various functions of clothing: national peculiarities, religion, artistic achievements, natural conditions, lifestyle, and distinguishes the functions of clothing: protective, practical, amulet, ceremonial, social, aesthetic, and national. This article identified the factors that influenced the various functions of clothing: national peculiarities, religion, artistic achievements, natural conditions, lifestyle, and distinguishes the functions of clothing: protective, practical, amulet, ceremonial, social, aesthetic, and national. It is proved that the ancient clothing of the Ukrainian population was distinctive and colorful, but the nature of clothing differed from one layer of the population to another. The authors describe illustrative materials – paintings by artists and photographs – with the help of which we can study the diversity of traditional costumes of Ukrainians of the nineteenth century, reflecting images of different social status in different regions of Ukraine. It is stated that the folk outfits of Ukrainians: – has an ancient origin and has preserved certain ancient elements; – has changed, supplemented, improved, complicated and diversified over time; – was divided into everyday and festive (ceremonial) clothing; – was formed under the influence of such factors as natural conditions, lifestyle, working conditions, and social status.","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"22 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141381977","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Структура підготовленості майбутніх викладачів фортепіано до роботи з учнями-початківцями на засадах мистецької інноватики","authors":"Сяо Гуйян, Олена Євгенівна Реброва","doi":"10.24195/artstudies.2024-1.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-1.9","url":null,"abstract":"Дослідження присвячено проблемі феномену підготовленості майбутніх викладачів фортепіано до роботи з учнями-початківцями на засадах мистецької інноватики, що є результатом системної цілеспрямованої фортепіанної підготовки здобувачів першого рівня вищої освіти спеціальностей 025 «Музичне мистецтво» та 014 «Середня освіта (Музичне мистецтво)». Актуальність дослідження обґрунтована на основі аналізу стану проблеми в соціокультурному, музично-освітньому середовищі Китаю та України. Представлено аналіз актуальних досліджень проблеми. Теоретично обґрунтовано та підтверджено спостереженнями практики, що підготовленість майбутніх викладачів фортепіано до роботи з учнями-початківцями на засадах мистецької інноватики є професійною інтегрованою якістю, яка відповідає їхнім потребам у викладацькій самореалізації та забезпечує конкурентоспроможність на ринку праці завдяки тому, що здатність поєднувати традиційні методики викладання фортепіано з розвивально-освітнім ресурсом мистецької інноватики формується вже під час набуття вищої освіти в університеті. Мета статті – представити структурні компоненти підготовленості майбутніх викладачів фортепіано до роботи з учнями-початківцями різних вікових груп на основі мистецької інноватики. Відповідно до мети обґрунтовано доцільність орієнтації дослідження на такі компоненти та їх функції: «Мотивація до викладацької діяльності», що виконує функцію викладацького спрямовання мотиваційно-професійної сфери особистості; «Орієнтація в традиційних та інноваційних формах викладання мистецтва», що виконує інноваційно-компетентнісну функцію; «Культура мистецької інноватики в художньо-комунікативному процесі навчання гри на фортепіано», що виконує творчо-комунікативну функцію; «Інноваційно-творча ініціатива у викладацькій діяльності», що виконує інноваційно-праксеологічну функцію. Представлено структуру кожного компонента, їх взаємозв’язок, показано системність зв’язків конструктів кожного компонента, що вказує на цілісність досліджуваної якості та її системний характер.","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"216 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141375851","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Методичні аспекти роботи із ансамблем баяністів-акордеоністів","authors":"Владислав Федорович Князєв","doi":"10.24195/artstudies.2024-1.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-1.15","url":null,"abstract":"У статті зазначається, що головною умовою для оптимального протікання процесу формування навичок ансамблевого виконавства в роботі ансамблю баяністів-акордеоністів є систематична та цілеспрямована спільна творча діяльність керівника колективу і його учасників, що зорієнтована на концертну діяльність. Результат успішної навчально-творчої роботи такого колективу передусім залежить від вмілого керівництва, тому його керівник повинен бути як педагогом, так і вихователем, постійно шукаючи нові технології управління. Підкреслюється, що точне відтворення тексту, виконання всіх динамічних нюансів, штрихів, темпових змін є необхідною складовою спільної роботи. У її процесі в учасників колективу поступово нівелюються яскраві індивідуальні відмінності, що притаманні сольній грі, та з’являються ансамблеві навички: однорідне міховедення, характер колективного звучання, уміння співставляти своє звучання з колективним тощо. Окреслено важливу роль загальних репетицій, які є домінуючим різновидом роботи в ансамблі баяністів-акордеоністів. На них відбувається основний процес опрацювання музичного твору. Однак велике значення для плідної роботи ансамблю баяністів-акордеоністів, особливо якщо він складається з понад восьми учасників, мають репетиції за партіями. Ця початкова стадія навчання, коли закладаються підґрунтя майбутніх знанять і навичок, має першочергове значення для подальшого становлення ансамбліста. Визначено, що важливим чинником художньої результативності роботи ансамблю баяністів-акордеоністів є забезпечення єдності його навчальної та професійно- артистичної спрямованості. До позитивних результатів у формуванні ансамблевих навичок, а також для якісної діяльності колективу загалом призводять не тільки окремі вдалі прийоми роботи й успішні концертні заходи, а й відповідна послідовність занять і системність педагогічних дій.","PeriodicalId":475382,"journal":{"name":"Південноукраїнські мистецькі студії","volume":"4 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141379624","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}