{"title":"Формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів початкових класів у педагогічному фаховому коледжі","authors":"Ольга Гнепа","doi":"10.37026/2520-6427-2023-115-3-57-61","DOIUrl":"https://doi.org/10.37026/2520-6427-2023-115-3-57-61","url":null,"abstract":"У дослідженні висвітлено теоретичні засади підготовки майбутнього вчителя початкових класів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти. Наголошується, що сьогодні відчувається гостра потреба освітніх закладів в асистентах учителів та педагогах, які на високому рівні володіють методами і засобами роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, а отже, підготовка фахівця з початкової освіти є складною, багатоаспектною і багатофункціональною діяльністю.
 Значна увага автором приділяється умовам успішної реалізації ідей інклюзивного навчання у спеціально-професійній підготовці здобувачів фахової передвищої освіти у педагогічному коледжі: запровадження навчальної дисципліни «Основи інклюзивної педагогіки», відокремлення частини годин виховної практики на інклюзивну, зокрема проведення виховних годин в інклюзивних класах, спеціалізованій школі та виховних заходів в інклюзивно-ресурсному центрі. Детально проаналізовано мету, завдання, структуру нового навчального предмета, обсяг годин, що передбачений на його вивчення. У процесі викладання навчальної дисципліни запропоновано використовувати проблемні лекції, групову роботу, методи і прийоми розвитку критичного мислення, ігрові технології тощо.","PeriodicalId":474759,"journal":{"name":"Нова педагогічна думка","volume":"64 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135930249","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Методологічні аспекти Концепції духовного національного відродження","authors":"Тетяна Гриців","doi":"10.37026/2520-6427-2023-115-3-68-74","DOIUrl":"https://doi.org/10.37026/2520-6427-2023-115-3-68-74","url":null,"abstract":"У статті окреслено актуальність та доцільність наукового пошуку, обумовленого Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, що спрямована на створення школи, яка мотивуватиме навчатися та даватиме знання, необхідні у повсякденному житті. 
 Обґрунтовано шляхи розвитку освітнього простору на основі народознавчого потенціалу України та створення виховної моделі Школи духовного національного відродження на основі Концепції національного відродження. Проаналізовано методологічні аспекти Концепції національного відродження, зокрема завдання, наукові підходи, принципи, методи у контексті соціально-культурної парадигми та особливості реалізації програми «Народознавство в дії».
 Означено особливості організації освітнього процесу в закладах освіти за виховною моделлю Школи духовного національного відродження, а також визначено освітні пріоритети цієї Школи – дитиноцентризм, педагогіку співробітництва, наскрізний процес виховання на основі духовно-моральних цінностей українського народу й новий зміст освіти на основі народознавства.","PeriodicalId":474759,"journal":{"name":"Нова педагогічна думка","volume":"65 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135930248","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Особливості реалізації освітньої галузі «Фізична культура» в Державному стандарті базової середньої освіти","authors":"Аліна Профорук, Михайло Профорук","doi":"10.37026/2520-6427-2023-115-3-80-84","DOIUrl":"https://doi.org/10.37026/2520-6427-2023-115-3-80-84","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню особливостей Державного стандарту базової середньої освіти, зокрема в контексті «Фізичної культури». Автори публікації аналізують основні державні документи, що окреслюють організацію освітнього процесу з питань фізичного виховання.
 У публіукації виокремлено особливості реалізації дисципліни «Фізична культура» та її місце в системі загальної середньої освіти. Особлива увага приділяється аналізу ресурсів, котрі забезпечує Державний стандарт навчальній програмі та новим моделям програм з фізичної культури.
 Окреслюються шляхи оптимізації роботи закладів освіти щодо впровадження сучасних підходів у навчальний процес з фізичної культури. Завдяки проведеному аналізу автори статті формулюють перспективи подальших наукових досліджень щодо організації та вдосконалення фізичної підготовки здобувачів освіти. Крім того, висновки та рекомендації, що запропоновані в статті, набувають неабиякої актуальності поза межами розвитку системи фізичного виховання з метою покращення організації навчального процесу молодого покоління.
 Загалом у статті поєднано теоретичний аналіз із практичними рекомендаціями щодо означеного питання, систематизовано інформацію стосовно Державного стандарту базової середньої освіти з акцентом на галузь «Фізичне виховання». Підкреслено важливість фізичного виховання для загального благополуччя учнів та заохочення їх до активного й здорового способу життя впродовж усього життя.","PeriodicalId":474759,"journal":{"name":"Нова педагогічна думка","volume":"67 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135930244","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Нормативно-правове забезпечення інноваційної діяльності в закладах загальної середньої освіти","authors":"Юрій Завалевський","doi":"10.37026/2520-6427-2023-115-3-10-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.37026/2520-6427-2023-115-3-10-14","url":null,"abstract":"Стаття присвячена висвітленню питань державної політики в галузі освіти щодо сучасного стану нормативно-правового забезпечення інноваційної діяльності в закладах загальної середньої освіти та науково-практичного завдання обґрунтування рекомендацій із розвитку інноваційної діяльності в Україні.
 Проаналізовано напрями вдосконалення нормативно-правового забезпечення щодо формування державної інноваційної політики, розвитку, стимулювання інноваційної діяльності в Україні, використання результатів наукових досліджень та нових конкурентоздатних розробок, аналіз понять «інновація», «інноваційна діяльність», «освітня інновація», «державна освітня політика».
 Основну увагу закцентовано на пріоритетних напрямах інноваційної діяльності галузевого рівня у сфері освіти, як-от: iннoвaцiйних технологіях навчання; інтерактивних методах навчання з використанням iнфoрмaцiйних технологій; створенні кoмп’ютернo oрiєнтoвaних методів та систем навчання з різних предметів i навчальних дисциплін; упровадженні новітніх дидактичних моделей та технологій профільного навчання в закладах освіти; розробці програмових засобів навчального та наукового призначення, новітніх програм, підручників, посібників та методичних матеріалів нового покоління; необхідності впровадження інноваційних технологій у розвиток освітньої галузі з метою підвищення її ефективності. 
 Окреслено перспективи подальшого вдосконалення та модернізації державної політики в галузі освіти в Україні, що полягають у забезпеченні реального переходу до нової якості освіти й рівного доступу до неї; запровадженні інноваційних технологій навчання; приведенні у відповідність із європейськими стандартами наукового та науково-методичного забезпечення всіх ланок освіти; створенні ефективного механізму залучення та використання державних ресурсів для потреб освіти.","PeriodicalId":474759,"journal":{"name":"Нова педагогічна думка","volume":"60 6","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136132149","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Рівненщина на шляху реформування базової середньої освіти: досвід підготовки вчителів (на прикладі Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти)","authors":"В’ячеслав Долід, Алла Черній","doi":"10.37026/2520-6427-2023-115-3-3-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.37026/2520-6427-2023-115-3-3-10","url":null,"abstract":"У статті презентовано досвід Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти щодо науково-методичного та навчально-організаційного супроводу підготовки вчителів 5–6 класів до роботи в умовах реформування базової середньої освіти Нової української школи. Основну увагу зосереджено на 2021 та 2022 роках, однак для більш ґрунтового розуміння сутності питання розглянуто як більш ранні, так і пізніші події.
 Схарактеризовано основні кроки щодо реалізації Державного стандарту базової середньої освіти. Визначено стратегію модернізації системи безперервного підвищення кваліфікації педагогічних працівників, спрямовану на мережеву взаємодію, пошук нового змісту та технологій співпраці з органами управління освітою територіальних громад, центрами професійного розвитку педагогічних працівників та закладами освіти, що сприяє активізації творчого потенціалу кожного педагога, вдосконаленню й підвищенню його професійного розвитку та майстерності, створення методичних матеріалів, посібників, електронних освітніх","PeriodicalId":474759,"journal":{"name":"Нова педагогічна думка","volume":"50 5","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136132712","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Формування інформаційних компетентностей у процесі підготовки майбутніх учителів математики засобами пакетів прикладних програм","authors":"Наталія Сяська","doi":"10.37026/2520-6427-2022-112-4-79-83","DOIUrl":"https://doi.org/10.37026/2520-6427-2022-112-4-79-83","url":null,"abstract":"У статті представлено нові пер- спективні напрями вдосконалення системи мате- матичної освіти, зокрема окреслено зміни щодо підготовки майбутніх учителів математики в умовах дистанційного навчання з метою набуття ними професійних компетентностей в нових реа- ліях. Схарактеризовано проблеми підготовки май- бутніх учителів математики до впровадження в освітній процес інноваційних технологій. Зроблено висновок, що сучасний учитель має вміти створю- вати інформаційний контент та володіти методи- кою його застосування.
 Доведено, що розробка комп’ютерно орієнто- ваного математичного середовища дозволить не лише підняти рівень викладання математики, ай підвищити якість знань здобувачів освіти. Об- ґрунтовано, що для підтримки курсу математики загалом та формування інформаційних компетент- ностей майбутніх учителів математики у про- цесі вивчення алгебри і початків аналізу суттєвої користі надає використання пакетів прикладних програм GRAN і GEOGEBRA. Здійснено порівняльну характеристику означених прикладних програм у ході розв’язання різних типів задач із курсу алгебри і початків аналізу, виокремлено їхні переваги та не- доліки, розкрито методичні аспекти щодо їхнього застосування.","PeriodicalId":474759,"journal":{"name":"Нова педагогічна думка","volume":"58 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135947460","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Особливості реалізації методів мотивації в умовах розвитку освітніх систем","authors":"Олександр Пастовенський, Олена Косигіна","doi":"10.37026/2520-6427-2022-112-4-43-49","DOIUrl":"https://doi.org/10.37026/2520-6427-2022-112-4-43-49","url":null,"abstract":"У статті досліджено особливості реалізації методів мотивації в умовах розвитку освітніх систем, зокрема схарактеризовано адміністративні, економічні, психологічні методи, а також методи соціального нормування й соціального регулювання. Визначено ключові особливості реалізації методів мотивації у процесі розвитку освітніх систем, а саме: комплексне використання цих методів у кожній фазі розвитку освітньої системи; зміщення домінантних методів мотивації відповідно до фаз розвитку освітньої системи (від адміністративних до економічних та психологічних методів, методів соціального нормування й соціального регулювання), а в межах окремих груп методів – у напрямі до методів непрямої позитивної мотивації; відчутне зростання громадської складової методів мотивації, тобто відносної величини кадрового потенціалу, що бере участь у реалізації методів мотивації.
 Наголошено, що в умовах розвитку освітніх систем важливого значення набуває, посилення диференціації мотивація, зокрема зменшення відносної величини кадрового потенціалу в групах, на які спрямовані конкретні методи мотивації.","PeriodicalId":474759,"journal":{"name":"Нова педагогічна думка","volume":"92 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136171790","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Методичні аспекти реалізації освітнього потенціалу творчості Миколи Лисенка у процесі професійної підготовки майбутніх учителів мистецтва","authors":"Тетяна Крижановська","doi":"10.37026/2520-6427-2022-111-3-112-116","DOIUrl":"https://doi.org/10.37026/2520-6427-2022-111-3-112-116","url":null,"abstract":"Запропоноване дослідження має на меті висвітлити окремі методичні аспекти (на рівні принципів, методів, видів навчальної діяльності) професійно орієнтованого використання творчості М. Лисенка в контексті курсу «Історія музики», зокрема у ролі базового контексту обрано означений освітній курс для закладів вищої освіти. Обґрунтовано зміст поняття «педагогічний потенціал», що тлумачиться як внутрішні можливості дидактичного матеріалу, необхідні для виявлення, педагогічної інтерпретації та спрямування задля реалізації цілей дидактичного процесу. Основну увагу закцентовано на навчально-розвивальному та виховному потенціалі творчості видатного українського композитора-класика.
 Запропоновано методику реалізації педагогічного потенціалу творчості митця в курсі «Історії музики», орієнтовану на професійну структуру вчителя мистецтва, до якої входять особистісна, загальнопедагогічна, спеціальна мистецька складові. 
 На конкретних фрагментах запропонованої методики авторка переконує, що творчості М. Лисенка притаманна потужна педагогічна енергетика, важлива для становлення майбутніх учителів мистецтва. Дотримання дидактичних принципів практичної спрямованості, мистецької інтеграції, варіативності тощо, використання активних методів навчання сприяє результативному вирішенню навчально-розвивальних і виховних цілей курсу «Історія музики», зокрема у процесі вивчення саме творчості М. Лисенка. Окреслені методичні підходи дозволяють активізува","PeriodicalId":474759,"journal":{"name":"Нова педагогічна думка","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136181420","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Психолого-педагогічний зміст поняття «Професійний саморозвиток педагога Нової української школи»","authors":"Володимир Бордюк, Тетяна Ковбасюк","doi":"10.37026/2520-6427-2022-111-3-52-58","DOIUrl":"https://doi.org/10.37026/2520-6427-2022-111-3-52-58","url":null,"abstract":"У статті досліджено зміст поняття «професійний саморозвиток педагога нової української школи». Проаналізовано наукові доробки вітчизняних і зарубіжних учених із питань професійного саморозвитку та самореалізації особистості. З’ясовано, що саморозвиток є обов’язковим складником сучасної освіти та показником суб’єктності педагога, який свідчить про неперервність його зростання. 
 За результатами комплексного аналізу феноменології саморозвитку особистості засвідчено багатогранність та багатокомпонентність означеного поняття. Упорядковано окремі дефініції професійного саморозвитку та здійснено експлікацію визначення професійного саморозвитку педагога нової української школи. Виокремлено та схарактеризовано основні кластери, що охоплюють «компетенції майбутнього.
 На основі аналізу окресленої проблеми, а також з урахуванням вимог і потреб реформи Нової української школи, сутність поняття «професійний саморозвиток педагога нової української школи» схарактеризовано як багатовимірну та цілеспрямовану діяльність учителя, спрямовану на розвиток особистого та творчого потенціалу, самовдосконалення у професійній діяльності, що здійснюється шляхом розвитку професійних компетентностей, професійної самостійності і гнучкості, життєвої активності та цінностей, розширення професійного світогляду з метою найповнішої професійної самореалізації та творчого підходу до професійної діяльності в умовах нової української школи.
 Представлено форми професійного саморозвитку вчителя нової української школи, зокрема: наставництво (менторство), консультування, практика, дослідження, рефлексія, навчання. Наведено приклади різноманітних способів професійного зростання.","PeriodicalId":474759,"journal":{"name":"Нова педагогічна думка","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136039872","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}