Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi最新文献

{"title":"ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Катерина Гораш","doi":"10.35387/od.1(23).2023.50-60","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.50-60","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано інноваційну діяльність закладів вищої освіти як важливий напрям розвитку і забезпечення конкурентоспроможності в умовах євроінтеграції, що набуває особливої актуальності в реаліях воєнного стану і повоєнний період. За результатами дослідження сучасного стану інноваційної діяльності закладів вищої освіти, зокрема на основі аналізу наукових праць і нормативно-правових документів автором означено ключові напрями інноваційної діяльності закладів вищої освіти щодо освоєння нових технологій, серед яких: енергетика, транспортні технології, технології агропромислового комплексу, медичного обладнання та обслуговування, ековиробництва та охорони навколишнього природного середовища, інформаційні). Означені напрями обґрунтовано як орієнтир для проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень в закладах вищої освіти. Автором охарактеризовано особливості інноваційної діяльності закладів вищої освіти та сутнісні ознаки інноваційного освітнього середовища, зокрема визначено складові інноваційної діяльності, що забезпечують реалізацію державної освітньої полики України, серед яких: розроблення та впровадження інноваційних освітніх проєктів; пошук і застосування інноваційних методів і технологій навчання та організації інноваційного освітнього середовища; створення умов для розроблення і впровадження освітніх інновацій, націлених на підготовку майбутніх фахівців до розроблення інноваційної продукції та послуг. У дослідженні охарактеризовано інновації модернізації та трансформації у вищій освіті та обґрунтовано доцільність їх застосування в сучасних реаліях на прикладі міжнародних і регіональних інноваційних проєктів. За результатами дослідження підтверджено, що інноваційна діяльність закладів вищої освіти є пріоритетним напрямом в їх розвитку та забезпеченні конкурентоспроможності в повоєнний період.
 Ключові слова: інновації; інноваційна діяльність; заклади вищої освіти; інноваційний проєкт; інноваційне освітнє середовище.","PeriodicalId":473085,"journal":{"name":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","volume":"89 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135090338","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСВІТА ДОРОСЛИХ І ПЕДАГОГІЧНИЙ ДИЗАЙН: МОДА ЧИ ВИКЛИК ЧАСУ?","authors":"Людмила Хоружа","doi":"10.35387/od.1(23).2023.28-39","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.28-39","url":null,"abstract":"У статті розглядається проблема педагогічного дизайну в контексті реалізації завдань освіти дорослих. Дизайн сучасної освіти є потрібним у кожному її сегменті, адже вона перебудовується на нові принципи і реагує на нові виклики.Зроблено висновок, що педагогічний дизайн не чергова модна ідея, а відповідь на комплекс соціально-економічних викликів, суспільних та освітніх трансформацій, можливість створення якісного освітнього продукту. Проаналізовано історію виникнення понять «освітній дизайн», «педагогічний дизайн», визначено сутність цих понять, методологічні засади, принципи та підходи до реалізації завдань педагогічного дизайну. Зазначено, що педагогічний дизайн є складовою освітнього дизайну, він зорієнтований на розвиток інтегративного, проектного, міждисциплінарного мислення педагога та уможливлює його адаптацію у соціально-професійному середовищі, створення нових освітніх продуктів. Здійснено огляд основних моделей освітнього дизайну, охарактеризовано їхню особливість.Зазначено, що педагогічний дизайн це не алгоритмізований процес і не зважаючи на варіативність підходів щодо реалізації дизайнерського задуму, слід врахувати універсальні психолого-педагогічні особливості організації і проведення освітнього процесу, суб'єктів навчання. Для створення конкретного продукту освітнього дизайну необхідно здійснювати постійний моніторинг та діагностику різних обєктивних і субєктивних чинників, які необхідно враховувати педагогу.
 Ключові слова: освіта дорослих; педагогічний дизайн; освітній дизайн; моделі освітнього дизайну; дидактичні принципи.","PeriodicalId":473085,"journal":{"name":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135090340","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МІКРОКВАЛІФІКАЦІЇ В ОСВІТІ ДОРОСЛИХ","authors":"Володимир Ковтунець, Сергій Мельник","doi":"10.35387/od.1(23).2023.9-21","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.9-21","url":null,"abstract":"Висвітлено національний і міжнародний досвід використання технології мікрокваліфікацій для освіти дорослих. Розглянуто історію появи мікрокваліфікацій в університетах у формі «значків» (badges) як доповнення до курсу формального навчання з метою кращої підготовки випускників до роботи на робочих місцях. Описано досвід підготовки в Україні членів виборчих комісій який ваідповідає технології мікрокваліфікацій. Наведено приклади дистанційного навчання в Україні, які за організацією відповідають мікрокваліфікаціям. Обґрунтовано доцільність визнання й правового регулювання мікрокваліфікацій в Україні, зокрема, для організації регулярної освіти дорослих. Детально проаналізовано Рекомендації Ради Європейського Союзу з питань мікрокваліфікацій, зокрема визначення мікрокваліфікацій, визначення провайдера (надавача послуг з) мікрокваліфікацій. На основі означених Рекомендацій обгрунтовано неодхідність легалізації і запровадження мікрокваліфікацій в Україні на засадах мінімального адміністративного регулювання. Наголошено на доцільності передбачення можливості надання мікрокваліфікацій у Законах України «Про освіту» та «Про освіту дорослих». Доведено необхідність більш детального регулювання на цьому етапі шляхом прийняття Постанови Кабінету Міністрів України. Запропоновано заявний порядок надання права навчання й присвоєння мікрокваліфікацій. Для забезпечення принципів якості та прозорості, базових у Рекомендаціях, запропоновано включати заявлені мікрокваліфікації окремим підрозділом до Реєстру кваліфікацій. Як елемент завнішньої системи забезпечення якості має працювати право розпорядника Реєстру виключати мікрокваліфікацію з Реєстру у разі встановлення фактів, що здобуті результати навчання не відповідають заявленим у мікрокваліфікації. Пропонується унормувати структуру опису мікрокваліфікацій і структуру документа про здобуття мікрокваліфікації. Відомості про документи про здобуття мікрокваліфікацій також мають бути включені до Реєстру, якщо мікрокваліфікація включена до Реєстру. Обґрунтовано доцільність забезпечення зіставлення мікрокваліфікацій з рівнями Національної рамки кваліфікацій.
 Ключові слова: мікрокваліфікація; освіта дорослих; вища освіта; професійна освіта; надавач послуг; Реєстр кваліфікацій.","PeriodicalId":473085,"journal":{"name":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135090470","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ГУМАНІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ НА АНДРАГОГІЧНИХ ЗАСАДАХ","authors":"Ірина Герасимова","doi":"10.35387/od.1(23).2023.40-50","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.40-50","url":null,"abstract":"Оглядова стаття присвячена аналізу проблеми гуманізації професійної підготовки майбутніх учителів. Наголошено на незворотності руху України до членства в Європейському Союзі, що зумовлює розвиток суспільства на підставі загальноєвропейських цінностей. До числа яких належить і гуманізм, який визначається одним з принципів розвитку освіти в Україні. Акцентовано увагу на тому, що одним з шляхів гуманізації суспільного життя є гуманізація системи освіти. Висвітлено проблеми, які актуалізують проблему гуманізації професійної підготовки майбутніх учителів. Наведено принципи та методи навчання дорослих, які мають стати провідними задля гуманізації професійної підготовки майбутніх учителів в освітньому процесі ЗВО. З’ясовано, що гуманізація професійної підготовки майбутніх учителів на особистісному рівні проявлятиметься у гуманістичній спрямованості професійної діяльності педагога. Виявлено зв'язок моральних потреб, які визначають гуманістичну спрямованість особистості, з отриманням задоволення від діяльності на благо інших людей. Встановлено залежність формування гуманістичної спрямованості особистості від здатності до емпатії, рефлексії, наявності особистісної та соціальної відповідальності. Підкреслено важливість активізації при цьому сфери емоцій особистості та необхідність позитивного емоційного фону для прояву суб’єктивного інтересу до виявлення широкого кола освітніх потреб. Обґрунтовано значення вольових якостей для прояву гуманістичної спрямованості. Встановлено зв'язок між сукупністю ідеалів, принципів, та переконань, знань особистості, які виступають підґрунтям світогляду особистості. Обгрунтовано важливість відповідної підготовки викладачів до формування гуманістичної спрямованості майбутніх учителів. Розкрито потенціал методів навчання дорослих у формуванні гуманістичної спрямованості майбутніх педагогів.
 Ключові слова: гуманізація; гуманізація професійної підготовки майбутніх учителів; гуманістична спрямованість; принципи навчання дорослих; методи навчання дорослих.","PeriodicalId":473085,"journal":{"name":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135090344","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ: МОЖЛИВОСТІ ЗАСОБІВ ФАСИЛІТАЦІЇ","authors":"Діана Рябець","doi":"10.35387/od.1(23).2023.120-128","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.120-128","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано методи фасилітації, які можна використовувати для навчання майбутніх педагогів. Обґрунтовано, що ефективність професійної підготовки визначається змістом освітніх програм і застосуванням активних методів навчання в роботі зі здобувачами вищої освіти. Наголошено, що особливої актуальності набувають методи фасилітації, потенціал яких сприяє актуалізації внутрішніх механізмів особистісного розвитку та самовдосконаленню майбутніх учителів. Визначено, що усі методи можна класифікувати в залежності від застосування на різних етапах роботи зі здобувачами освіти. Запропоновано класифікацію методів на етапі знайомства: вправи, спрямовані на повторення імені; вправи спрямовані на запам’ятовування імені за допомогою асоціації чи цікавого факту; вправи, які допомагають більше дізнатись один про одного. Методи на етапі очікувань поділено на такі групи: метафоричні, ґрунтовні, дієві, засновані на безпосередній взаємодії учасників. Детально розкрито зміст методів фасилітації, спрямованих на роботу з темою лекції. Розглянуто метод консенсусу, «Світове кафе», «Відкритий простір», «Позитивний конфлікт». Використання цих методів підвищує залученість і зацікавленість учасників в процесі і результаті групової роботи; збільшує швидкість і точність інформаційного обміну; розкриває потенціал кожного учасника; створює умови для генерації нових креативних ідей; приймає узгоджені управлінські рішення. Здійснено аналіз застосування методів на практиці, розглянуто переваги групової роботи та визначено ефективність методів фасилітації при підготовці майбутніх учителів початкових класів. Організація групової роботи за допомогою методів фасилітації сприяє інтеграції різних точок зору, розвитку вміння у майбутніх учителів початкових класів знайти вихід з найскладніших ситуацій.
 Ключові слова: фасилітація; фасилітатор; методи фасилітації; учитель початкових класів.","PeriodicalId":473085,"journal":{"name":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","volume":"63 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135090342","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 208 «АГРОІНЖЕНЕРІЯ» В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА","authors":"Леся Шелудченко, Сергій Комарніцький, Юрій Фірман, Василь Носко","doi":"10.35387/od.1(23).2023.143-151","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.143-151","url":null,"abstract":"В оглядовій статті аналізуються погляди та дослідження авторів з проблеми формування необхідних професійних екологічних компетентностей у здобувачів вищої освіти технічних спеціальностей. Зокрема, акцентовано увагу на процесі підготовки фахівців спеціальності 208 «Агроінженерія». У Стратегії ЄЕК ООН відзначено, що однією з важливих проблем в галузі освіти для сталого розвитку у країнах Східної Європи є «недостатність задовільних навчально-методичних матеріалів, невикористання можливостей вищої освіти і недостатня інформативність». Дане твердження спрямовує авторів на процес формування нової свідомості у здобувачів вищої освіти спеціальності 208 «Агроінженерія» у сфері охорони навколишнього середовища шляхом розроблення та впровадження навчального посібника «Аспекти керування якістю навколишнього середовища». Авторами встановлено, що при підготовці здобувачів вищої освіти необхідно здійснювати акцент на важливість ролі екології та сформувати усвідомлення нерозривності взаємозв’язків усіх природних явищ і господарської діяльності, а особливо в умовах сталого розвитку суспільства. Окрім того основні блоки навчального посібника також дозволять підготувати екологічно свідомих фахівців інших технічних спеціальностей відповідно до загальних та спеціальних компетентностей, які передбачені у програмних результатах навчання освітньо-професійних програм на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях закладів вищої освіти відповідно до умов сталого розвитку суспільства.
 Ключові слова: екологічна компетентність; здобувачі вищої освіти; спеціальність 208 «Агроінженерія»; навчальний посібник; аспекти керування навколишнім середовищем; сталий розвиток.","PeriodicalId":473085,"journal":{"name":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135090472","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"INTERNATIONALIZATION AND QUALITY ASSURANCE IN HIGHER EDUCATION","authors":"Наталія Яремчук","doi":"10.35387/od.1(23).2023.152-157","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.152-157","url":null,"abstract":"This paper provides a review of the literature on internationalization and quality assurance in higher education, examining the different perspectives and research methods. The authors highlight the tension between balancing quality and quantity in evaluating research performance and outcomes. They also emphasize the link between internationalization and globalization, noting that internationalization is often viewed as a response to global forces. The study used a systematic search to identify relevant articles published in the last decade and conducted semi-structured interviews with administrators responsible for implementing internationalization strategies. The paper highlights the challenges facing internationalization efforts, including limited resources, resistance to change, cultural differences, and institutional barriers. This article presents the findings of a study on internationalization and quality assurance in higher education. The research emphasizes the need for further investigation in this area and identifies the challenges involved. To address these challenges, a comprehensive approach involving collaboration among various stakeholders is advocated, including administrators, faculty members, students, and external partners. Additionally, the review highlights the significance of striking a balance between quality and quantity when evaluating research outcomes, especially within the context of diverse national education systems and the contrasting realities of peripheral and elite universities. The study emphasizes the importance of prioritizing internationalization and quality assurance in higher education for university authorities and encourages researchers to capture the ongoing dynamics of internationalization and globalization. The findings suggest a need for more research on internationalization and quality assurance in higher education and a multi-faceted approach involving collaboration across different stakeholders. The study underscores the importance of prioritizing internationalization and quality assurance in higher education and provides suggestions for future research. Future research is recommended to explore effective strategies for overcoming these challenges and achieving successful internationalization in higher education.
 Key words: internationalization; globalization in education; quality assurance in higher education; stakeholders.","PeriodicalId":473085,"journal":{"name":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135090473","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ГРОМАДСЬКІ ІНІЦІАТИВИ І ЦІЛОЖИТТЄВЕ НАВЧАННЯ: ВНЕСОК У РОЗВИТОК ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ НА БУКОВИНІ (КІНЕЦЬ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)","authors":"Ярина Танявська","doi":"10.35387/od.1(23).2023.188-196","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.188-196","url":null,"abstract":"Автором проаналізовано роль громадських ініціатив у розвитку дошкільної освіти на Буковині (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). Акцентовано увагу на впливі громадських організацій та західноєвропейської педагогічної думки на становлення дошкільної освіти на Буковині досліджуваного періоду. З’ясовано, що початок буковинського дошкілля пов’язаний зі відкриттям при Чернівецькій державній жіночій учительській семінарії зразкового дошкільного закладу. Виявлено, що подальший розвиток дошкільної освіти відбувався завдяки громадським ініціативам, пов’язаним, зокрема, з діяльністю Католицького доброчинного товариства, католицького чернечого товариства «Родина Марії», Товариства румунських жінок Буковини, українських жіночих товариств «Мироносиці», «Православні русинки», «Жіноча громада». Досліджено умови заснування і функціонування перших дошкільних закладів (дитячих садків і притулків (захоронок), виокремлено зразки громадської ініціативи та відповідальності. Персоніфіковано представників освітнього процесу, обґрунтовано зв'язок дошкільної освіти з національним культурно-просвітницьким рухом. Зазначено, що жіночі громадські товариства тісно співпрацювали з відповідними чоловічими організаціями у проведенні доброчинних заходів і зборі коштів на утримання дошкільних закладів. Чоловіче шефство над Товариством румунських жінок Буковини здійснювало Товариство румунської літератури і культури, а українськими жіночими товариствами опікувалася «Руська бесіда». Обґрунтовано, що розвиток громадської самодіяльності, розширення мережі різномовних дошкільних навчальних закладів сприяли формуванню традиції дошкільного виховання в умовах полікультурного середовища Буковини. Наголошено на актуальності досвіду громадських ініціатив у сфері дошкільної освіти на Буковині досліджуваного періоду для розвитку сучасного українського дошкілля.
 Ключові слова: громадські ініціативи; дошкільна освіта; громадське товариство; феміністичний рух; освіта впродовж життя.","PeriodicalId":473085,"journal":{"name":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","volume":"46 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135090475","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЦИФРОВА БЕЗПЕКА В СТУКТУРІ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА ПЕДАГОГІЧНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ЗМІСТОВИЙ КОМПОНЕНТ","authors":"Лариса Петренко","doi":"10.35387/od.1(23).2023.98-109","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.98-109","url":null,"abstract":"У статті здійснено аналіз наукових праць з проблеми формування компетентності з цифрової безпеки майбутніх фахівців. Виявлено суперечності, що існують між необхідністю дотримуватися цифрової безпеки в процесі педагогічної, науково-педагогічної діяльності та недостатньою розробленістю й обґрунтуванням змісту компетентності з цифрової безпеки майбутніх викладачів педагогічних закладів вищої освіти. Акцентовано увагу на необхідності визначення структури і змісту компетентності з цифрової безпеки майбутніх викладачів педагогічної вищої освіти як складника їхньої цифрової компетентності, що зумовлено інтенсивністю кібератак у національному кіберпросторі під час повномасштабної війни проти російської навали, та актуалізовано потребою у фахівцях із сформованою цифровою компетентністю для відновлення і технологічного розвитку країни у післявоєнний період. Установлено, що, відповідно до Рамки цифрової компетентності для громадян України, структуру компетентності з цифрової безпеки майбутніх викладачів педагогічних закладів вищої освіти складає комплекс компетентностей: захист пристроїв і безпечне підключення до мережі Інтернет; захист персональних даних і приватності, безпека в Інтернеті; захист особистих прав споживача від шахрайства і зловживань; захист здоров’я та благополуччя; захист довкілля. На основі вивчення результатів наукових досліджень, експертних оцінок визнаних експертів з проблем цифрової безпеки, практичного досвіду визначено й обґрунтовано зміст кожної окремої компетентності. Одержані результати можуть використовуватись для розроблення навчальних дисциплін в рамках освітньо-професійних програм галузі знань 01 Освіта/педагогіка, спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки, окремих модулів, а також для саморозвитку викладачів закладів вищої освіти та ін.
 Ключові слова: цифрова компетентність; компетентність з цифрової безпеки; майбутній викладач; педагогічний заклад вищої освіти; зміст; структура; професійна підготовка.","PeriodicalId":473085,"journal":{"name":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","volume":"72 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135090474","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"FEATURES OF THE MILITARY INSTITUTIONS OF HIGHER EDUCATION CADETS POLYCULTURAL COMPETENCE FORMATION IN THE PROCESS OF LEARNING PROFESSIONALLY ORIENTED FOREIGN LANGUAGE","authors":"Інна Єрастова-Михалусь, Олена Зеленська","doi":"10.35387/od.1(23).2023.69-77","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.69-77","url":null,"abstract":"The article is devoted to consideration of the peculiarities of the formation of multicultural competence of cadets in the process of learning a professionally oriented foreign language, as well as the issue of mastering foreign language communication skills as an important element of the formation of multicultural competence of cadets of military institutions of higher education. The article highlights the relevance of the formation of multicultural competence for future officers of the Armed Forces of Ukraine in modern conditions. Based on the analysis of various scientists’ researches, the essence of the concept of multicultural competence of cadets of military institutions of higher education is revealed, its structure is defined as the unity of cognitive processual and personal axiological components. The role of communication in a foreign language and the development of its skills in the formation of the mentioned phenomenon during the training of cadets in military institutions of higher education is substantiated. The forms and methods of educational work that contribute to the successful formation of skills and abilities of multicultural competence as one of the components of the professional training of future military specialists are presented. For example, involvement in participation in the work of sections, discussions, such as conferences, meetings, quizzes, etc.
 The examples of the use of authentic materials meant to increrase the level of formation of cadets' polycultural competence while learning a foreign language such as advertising brochures, posters, excursion leaflets, guidebooks, etc., are considered. The importance and necessity of forming such a professionally significant quality as tolerance, which has verbal and non-verbal expression in speech and is a core element of intercultural communication, is emphasized. Examples of language parameters of tolerance and intolerance, such as flexibility of speech, referentiality, etc., are provided.
 Key words: polycultural competence; cadet; military institution of higher education; communication in a foreign language; professional activity; tolerance.","PeriodicalId":473085,"journal":{"name":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135090477","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}