Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi最新文献

{"title":"МЕДИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ","authors":"Олена Волярська","doi":"10.35387/od.1(23).2023.22-28","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.22-28","url":null,"abstract":"Стаття присвячена теоретичному узагальненню результатів часткових емпіричних досліджень щодо сформованості медичної компетентності різних груп дорослого населення в Україні. Завданнями роботи є: опис результатів українських досліджень медичної компетентності дорослих; характеристика загальних проблем у галузі охорони здоров'я в українських респондентів; виокремлення напрямів підвищення медичної компетентності дорослих в Україні. Логіка дослідження полягала у послідовності вилучення даних для опрацювання ключової інформації з наукових праць за такими критеріями: рік публікації; автор (и); країна проведення дослідження; характеристики цільових груп респондентів, що брали участь у дослідженнях. З’ясовано, що медичну компетентність (санітарну грамотність) дорослого населення розуміємо як сукупність теоретичних та практичних знань, вмінь і навичок дорослих людей щодо збереження і підтримки власного і громадського здоров’я. Теоретично проаналізовано результати досліджень американських, канадських, європейських науковців з питань медичної компетентності дорослих. Ґрунтовно розглянуто результати українських соціологічних досліджень з питань медичної грамотності серед лікарів-фахівців з управління охороною здоров’я. Проведено опитування людей похилого віку категорії «вимушені переселенці російсько-української війни». Доведено, що всі респонденти вказували на необхідність додаткового навчання в питаннях підтримки й збереження власного і громадського здоров’я в умовах неформальної й інформальної освіти дорослих. Підвищення рівнів медичної компетентності дорослих в Україні може бути досягнуто в результаті надання інформації з питань здоров’я різним категоріям дорослого населення, організації ефективного спілкування та структурованої неформальної освіти. Із пріоритетних напрямів удосконалення системи охорони здоров’я стає державна політика, що спрямована на удосконалення медичної компетентності дорослого населення.
 Ключові слова: доросле населення; медична компетентність; освіта дорослих; санітарна грамотність.","PeriodicalId":473085,"journal":{"name":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","volume":"275 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135091140","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕТОДИКА ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНОГО ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МЕТОДОЛОГІЇ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» ЗДОБУВАЧАМ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Ігор Козубцов","doi":"10.35387/od.1(23).2023.77-86","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.77-86","url":null,"abstract":"У науковій статі розглянуто теоретичні основи та практичні аспекти розвитку професійної компетентності майбутніх викладачів закладів вищої освіти у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Наукова діяльність у закладах вищої освіти є невід'ємною складовою освітнього процесу та здійснюється з метою інтеграції наукової та навчальної діяльності у систему вищої освіти. З ухваленням Урядом «Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки», розпочалась розбудова «цифрового суспільства». Концепція обумовила трансформації професійної діяльності науково-педагогічних працівників до потреб та викликів цифрової економіки та «цифрового суспільства». Під впливом цифрової економіки та запитів цифрового суспільства змінюється сам процес організації наукової діяльності, а саме пошук, обробка, збереження та відображення інформації потребує застосування електронно-обчислювальної техніки. У зв’язку з цим існує потреба у підготовці науково-педагогічних кадрів готових до оновленої професійної наукової діяльності із застосуванням електронного освітнього простору. Проаналізовано сучасні публікації за темою дослідження. Виокремлено не вирішені аспекти з розробки теоретичних засад випереджувального викладання навчальних дисциплін здобувачам. Застосування у методиці педагогічної технології взаємного навчання здобувачів створить механізм набуттю професійної компетентності здобувачами у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Виходячи з обставин, потреб і для досягнення мети в статті запропоновано авторську методику випереджувального викладання навчальної дисципліни «Методологія наукових досліджень» із застосуванням педагогічної технології взаємного навчання здобувачів.
 Ключові слова: викладач закладу вищої освіти; наукова діяльність; методика викладання; методологія наукових досліджень.","PeriodicalId":473085,"journal":{"name":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135090335","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВИХОВАТЕЛЯ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ У КОНТЕКСТІ ГОТОВНОСТІ ДО РОБОТИ В СЕНСОРНО ЗБАГАЧЕНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ","authors":"Оксана Попович","doi":"10.35387/od.1(23).2023.110-120","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.110-120","url":null,"abstract":"Оглядову статтю присвячено аналізу особливостей професійної компетентності вихователя дітей раннього віку у контексті готовності до роботи в сенсорно збагаченому середовищі закладу дошкільної освіти. Проаналізовано термінологічний апарат наукового пошуку. Уточнено сутність понять «професійна компетентність», «професійна компетентність вихователя дітей раннього віку». З’ясовано, що зважаючи на важливість дошкільної освіти, Європейською комісією ініційовано адаптацію SELFIEforTEACHERS для освіти та догляду за дітьми молодшого віку як онлайн-інструменту, який допомагає педагогам визначити рівень цифрової компетентності, підвищити її та реагувати на конкретні потреби дітей молодшого віку у цифровому контексті. Важливе місце у дослідженні відводиться професійному габітусу, орієнтованого на розвиток ідентичності студентів у межах різних професійних культур (догляд за дітьми, медичні дослідження). Доведено, що перед майбутнім вихователем стоїть завдання оволодіння професійною педагогічною компетентністю, що охоплює низку різновидів. Визначено найбільш значущі складові професійної компетентності: емоційну, когнітивну та комунікативну.
 Детально розглянуто означені складові професійної компетентності майбутнього вихователя, готового до роботи з дітьми раннього віку в сенсорно збагаченому середовищі. Зясовано, що основним інноваційним принципом організації навчання є компетентнісний підхід, який передбачає розвиток компетентностей майбутніх вихователів дітей раннього віку, здатних полегшити їх входження у професійне життя та забезпечити швидкість і адаптивність до будь-яких змін.
 Ключові слова: професійна компетентність; професійна компетентність вихователя дітей раннього віку; сенсорно збагачене середовище; заклад дошкільної освіти.","PeriodicalId":473085,"journal":{"name":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","volume":"102 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135090337","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СПІВПРАЦЯ СОЦІАЛЬНИХ ПАРТНЕРІВ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ЗА ДУАЛЬНОЮ ФОРМОЮ НАВЧАННЯ: ДОСВІД НІМЕЧЧИНИ","authors":"Надія Опушко","doi":"10.35387/od.1(23).2023.167-177","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.167-177","url":null,"abstract":"Автором наголошено на важливості в будь-якій сфері життя соціального партнерства, заснованого на добровільній та взаємовигідній співпраці, спрямованій на досягнення його учасниками певних спільних цілей. Зазначено, що соціальне партнерство в професійній освіті – особливий тип взаємодії освітніх закладів з суб’єктами та інституціями ринку праці, державними та місцевими органами влади, громадськими організаціями, спрямоване на максимальне узгодження і врахування всіх учасників цього процесу. Формування системи соціального партнерства в сучасних соціально-економічних і політичних умовах – достатньо тривалий і складний процес, що залежить від цілої низки суб’єктивних та об’єктивних причин, а результативність та ефективність роботи залежить від закладу освіти з соціальними партнерами визначається ступенем реалізації своїх інтересів, що полягає, насамперед, в підготовці висококваліфікованих фахівців та оцінюється за ступенем виконання своєї основної соціальної функції. У статті запропоновано та проаналізовано цілі, форми й шляхи реалізації співпраці соціальних партнерів у підготовці майбутніх менеджерів за дуальною формою навчання на основі проаналізованого досвіду Баден-Вюртемберзького кооперативного державного університету (Duale Hochschule Baden-Württemberg (DHBW)). Акцентовано увагу на функціональних обов’язках кожного суб’єкту освітнього процесу як в закладі освіти, так і в компанії-партнері. Наголошено на значущості узгодженості співпраці між викладачами університету та організаторами практичного навчання на виробництві; встановлено беззаперечну корисність такої співпраці для майбутніх менеджерів.
 Ключові слова: майбутніх менеджерів; соціальне партнерство; професійна освіта; закордонний досвід; дуальна освіта; Німеччина; Баден-Вюртемберзький кооперативний державний університет.","PeriodicalId":473085,"journal":{"name":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135090341","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АНДРАГОГІЧНІ ІДЕЇ ЄВГЕНА РОЗЕНШТОКА-ХЮССІ","authors":"Юліус Матулчік","doi":"10.35387/od.1(23).2023.158-167","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.158-167","url":null,"abstract":"Оглядова стаття присвячена аналізу концепції андрагогіки, яку розробив Євген Розеншток-Хюссі. У цьому дослідженні розглядається життя і творчість Є. Розенштока-Хюссі, автора другої концепції андрагогіки, яку він розробив у 1920–1930-х рр. Концепція має характер нової філософії освіти дорослих з сильним соціальним виміром, і автор також включив в неї свій багатий досвід і знання з практики освіти дорослих. З’ясовано, що андрагогіка Є. Розенштока-Хюссі є складною теоретичною концепцією, яку свого часу було важко зрозуміти, що, стало причиною того, що його андрагогіка на деякий час впала в забуття. Андрагогіка, в розумінні науковця, є новим видом навчання, що закладає основи спостереження, розуміння та вирішення проблем, які постійно виникають перед дорослими. Андрагогіка сприяє розвитку інтелектуальної сфери дорослих, розвиває мотивацію працювати на благо суспільства. Є. Розеншток-Хюссі визначив, що викладач для дорослих повинен бути добре освіченим, кваліфікованим фахівцем у певній галузі, також повинен володіти непрофесійними особистісними навичками. Науковець характеризував андрагога як фахівця, здатного в будь-який час пожертвувати своїми знаннями заради досягнення освітніх цілей, що стає можливим лише завдяки соціальній, освітній умотивованості, на яку здатен лише андрагог, на відміну від педагога. Андрагогіка не повинна формувати людину для її власних інтересів, а повинна готувати людину до її власного майбутнього і майбутнього суспільства. В програмі андрагогіки Є. Розеншток-Хюссі пропонував враховувати: об'єднання найбільш глибоко розділених соціальних класів в одному освітньому закладі; інтеграцію найбільш глибоко розділених спеціалізованих галузей в одну спільноту; приділення однакової уваги освітнім потребам окремих осіб і груп населення, які вони представляють; інтеграцію ізольованих викладачів-спеціалістів в одну викладацьку спільноту.
 Ключові слова: андрагогіка; дорослий; освіта дорослих; Євген Розеншток-Хюссі.","PeriodicalId":473085,"journal":{"name":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135090476","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: АЗІЙСЬКИЙ ВИМІР","authors":"Наталія Пазюра","doi":"10.35387/od.1(23).2023.178-187","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.178-187","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості забезпечення якості освіти в країнах Східно-азійського регіону. У розвідці досліджено різні підходи країн до визначення необхідних умов для забезпечення якісних освітніх послуг, визначені основі тенденції у розвитку вищої освіти, проаналізовано законодавче забезпечення освітніх реформ, спрямованих на поліпшення якості вищої освіти. Виявлено відмінне та подібне у процесі забезпечення якості освіти в Азійських країнах. До подібного віднесений намір всіх країн цього регіону розвивати національні системи відповідно до міжнародних стандартів з метою фасілітації регіональної та міжнародної академічної мобільності студентів, запровадження взаємодовіри між країнами, впевненості у якості отриманих освітніх послуг. Подібними є механізми забезпечення якості освіти за допомогою зовнішніх та внутрішніх систем оцінювання (акредитація, академічний аудит, само оцінювання), запровадження на національних рівнях «динамічних концепцій» для інтеграції прозорості в діяльності та автономності ЗВО та ефективного інструментарію вимірювання якості навчальних програм і компетенцій випускників цих програм, використання подібних методів та процедур проведення акредитації, стандартів та критеріїв забезпечення якості. До відмінного віднесено наявність різних регуляторних органів, відповідальних за забезпечення якості вищої освіти в різних країнах азійського регіону та їх функції (Міністерство освіти, державні та недержавні агенції забезпечення якості освіти, технічні ради, професійні асоціації), обов’язковість проходження процедури акредитації, фінансування з державного бюджету акредитованих програм, різні підходи до процесу акредитації дистанційних освітніх програм (використання однакових критеріїв для звичних та дистанційних ЗВО, або розроблення спеціальних критеріїв забезпечення якості освіти для дистанційної освіти). Виявлено, що система забезпечення якості освіти фокусує увагу на верифікації якості підготовки щойно створених закладів та стимулюванні конкуренції між закладами освіти. Процес поліпшення якості освіти в східно-азійських країнах відбувається під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників (підвищення конкурентоспроможності закладів вищої освіти, заохочення більшої кількості іноземних студентів до навчання).
 Ключові слова: країни Східної Азії; забезпечення якості освіти; заклади вищої освіти; акредитація; аудит; самооцінювання; критерії оцінювання; моніторинг.","PeriodicalId":473085,"journal":{"name":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135090595","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНІ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ ПЕДАГОГА","authors":"Тетяна Шахрай","doi":"10.35387/od.1(23).2023.128-142","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.128-142","url":null,"abstract":"Оглядова стаття присвячена вивченню актуальних підходів до підготовки педагогічних кадрів. Доведено, що освіта є складним та багатогранним процесом, який підлягає постійним змінам і трансформаціям. В рамках статті виокремлено головні парадигми освіти, зокрема академічну, гуманістичну, культурно-ціннісну, професійну й технократичну та обґрунтовано їх вплив на процес професійного становлення педагога. Визначено, що кожна освітня парадигма має свої цінності, принципи, завдання, розкриває різні аспекти навчання та розвитку суб’єктів освіти. Історичний розвиток освітніх парадигм свідчить про поступове змінення цінностей, підходів та цілей у сфері освіти. У статті відображені ключові компетентності у відповідності до зазначених парадигм, які необхідні для успішного професійного розвитку педагога, а також підкреслено важливість цінностей і принципів, які лежать в основі сучасної педагогічної практики. Акцентовано увагу на тому, що професійне становлення педагога – це динамічний феномен у часовому векторі освітньої парадигми. Розуміння процесу формування педагогічних компетенцій і навичок допомагає покращити підготовку майбутніх вчителів і забезпечити якісну освіту для наступних поколінь. Дослідження відображає виклики, з якими стикаються сучасні педагоги, у контексті швидкого технологічного прогресу та інноваційних підходів до навчання. Доведено, що технічна революція, зростання ролі інформаційних технологій та зміни в суспільстві можуть призводити до змін у популярності та кількості вчителів певних предметів. Зазначено, що професійна підготовка вчителів вимагає уваги з боку законодавства та освітніх інституцій.
 Ключові слова: парадигма освіти; професійне становлення педагога; компетентності; підготовка педагогічних кадрів.","PeriodicalId":473085,"journal":{"name":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135090334","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЧИННИКИ ПРОФЕСІЙНОГО ЗДОРОВ’Я СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ","authors":"Юрій Павлов","doi":"10.35387/od.1(23).2023.86-97","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.86-97","url":null,"abstract":"У статті наголошено, що професійна діяльність зумовлює необхідність забезпечення витривалості й високого рівня працездатності фахівців. Зазначено, що сучасні умови праці фахівців недостатньо зорієнтовано на здоров’язбереження, діагностику індивідуального здоров’я та психологічного стану працівника, здоровий спосіб життя особистості. Встановлено, що недостатньою мірою здійснюється системна діагностика стану здоров’язбреження фахівців, їх професійного здоров’я щодо виявлення професійних захворювань. Зазначено, що реалізація відповідних цілей щодо професійного здоров’я фахівців має передбачати саморозвиток і самоконтроль в усвідомленні відповідальності за власне здоров’я, дотримання принципів здорового способу життя та оптимальної взаємодії індивіда з професійним середовищем, оволодіння прийомами психічної саморегуляції і нормалізації рівня працездатності, усунення наслідків професійного стомлення, попередження можливих особистісних професійних деформацій, протидії професійній дезактивності, розвиток власного творчого потенціалу, виключення зі свого життя руйнівних стратегій особистісної поведінки та емоційної рівноваги фахівця. Обгрунтовано доцільність розроблення медичних професіограм для кожного виду професій із визначенням конкретних медичних застережень з метою забезпеченні відповідного рівня професійного здоров’я, упередження професійних захворювань. Запропоновано перелік найбільш важливих наукових положень для майбутніх фахівців щодо професійного здоров’я: дотримання нормативних виробничих вимог, санітарно-гігієнічних норм і правил, принципів ведення здорового способу життя в соціальному і професійному середовищі на всіх етапах професійного становлення. Наголошено на важливості розвитку медичної компетентності молоді та дорослих в умовах неформальної освіти.
 Ключові слова: здоров’я; професійне здоров’я; здоров’язбереження; фахівець; професійні хвороби; компоненти здоров’я; чинники професійного здоров’я.","PeriodicalId":473085,"journal":{"name":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135090471","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ВИКЛАДАЧІВ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ ЦЕНТРІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ В ПРОЦЕСІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ","authors":"Анна Демків","doi":"10.35387/od.1(23).2023.60-69","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.60-69","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано педагогічні умови професійного розвитку викладачів навчально-методичних центрів цивільного захисту в процесі підвищення кваліфікації задля вдосконалення освітнього процесу з підготовки фахівців і населення з питань цивільної безпеки. На основі аналізу літератури визначено методологічну сутність поняття «педагогічні умови». Першою педагогічною умовою автором визначено розвиток мотиваційної готовності викладачів до набуття теоретичних знань та умінь педагогічної діяльності, адже професійний розвиток викладачів буде значно ефективнішим за умови організації системної, неперервної роботи з розвитку в них мотиваційної готовності, що активізує процес індивідуального управління саморозвитком; оптимізує способи мислення та розвиває спеціальні професійні якості. Друга педагогічна умова – опанування викладачами сучасними цифровими технологіями і ресурсами у педагогічній, інноваційній та дослідницькій діяльності. Її реалізація передбачається у використанні сервісів Google Workspace Education як неодмінного компоненту освітнього процесу, активному запровадженні цих сервісів в навчанні слухачів та здобувачів вищої освіти всіх рівнів, зокрема в закладах післядипломної освіти, що значно впливатиме на якість організації дистанційного та змішаного навчання, особливо в кризових умовах. Третьою педагогічною умовою визначено індивідуалізацію педагогічного розвитку викладачів. Унаслідок реалізації цієї умови досягається активізація професійної і науково-дослідницької діяльності педагогів щодо корекції особистісного і професійного становлення, саморозвитку рефлексивних здібностей і культури. Кожна з виявлених педагогічних умов має свої внутрішні можливості, будучи переважно націленою на формування того чи іншого компоненту професійної компетентності фахівців цивільного захисту. У той же час, кожна взята окремо умова не може повністю забезпечити ефективність формування досліджуваної проблеми. Обгрунтовано, що їх системна єдність дозволяє досягти найкращих результатів і становить комплекс педагогічних умов формування професійної компетентності викладачів НМЦ ЦЗ у процесі підвищення кваліфікації.
 Ключові слова: педагогічні умови; професійний розвиток; викладач; навчально-методичний центр сфери цивільного захисту; підвищення кваліфікації.","PeriodicalId":473085,"journal":{"name":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","volume":"52 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135090336","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}