{"title":"МІКРОКВАЛІФІКАЦІЇ В ОСВІТІ ДОРОСЛИХ","authors":"Володимир Ковтунець, Сергій Мельник","doi":"10.35387/od.1(23).2023.9-21","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Висвітлено національний і міжнародний досвід використання технології мікрокваліфікацій для освіти дорослих. Розглянуто історію появи мікрокваліфікацій в університетах у формі «значків» (badges) як доповнення до курсу формального навчання з метою кращої підготовки випускників до роботи на робочих місцях. Описано досвід підготовки в Україні членів виборчих комісій який ваідповідає технології мікрокваліфікацій. Наведено приклади дистанційного навчання в Україні, які за організацією відповідають мікрокваліфікаціям. Обґрунтовано доцільність визнання й правового регулювання мікрокваліфікацій в Україні, зокрема, для організації регулярної освіти дорослих. Детально проаналізовано Рекомендації Ради Європейського Союзу з питань мікрокваліфікацій, зокрема визначення мікрокваліфікацій, визначення провайдера (надавача послуг з) мікрокваліфікацій. На основі означених Рекомендацій обгрунтовано неодхідність легалізації і запровадження мікрокваліфікацій в Україні на засадах мінімального адміністративного регулювання. Наголошено на доцільності передбачення можливості надання мікрокваліфікацій у Законах України «Про освіту» та «Про освіту дорослих». Доведено необхідність більш детального регулювання на цьому етапі шляхом прийняття Постанови Кабінету Міністрів України. Запропоновано заявний порядок надання права навчання й присвоєння мікрокваліфікацій. Для забезпечення принципів якості та прозорості, базових у Рекомендаціях, запропоновано включати заявлені мікрокваліфікації окремим підрозділом до Реєстру кваліфікацій. Як елемент завнішньої системи забезпечення якості має працювати право розпорядника Реєстру виключати мікрокваліфікацію з Реєстру у разі встановлення фактів, що здобуті результати навчання не відповідають заявленим у мікрокваліфікації. Пропонується унормувати структуру опису мікрокваліфікацій і структуру документа про здобуття мікрокваліфікації. Відомості про документи про здобуття мікрокваліфікацій також мають бути включені до Реєстру, якщо мікрокваліфікація включена до Реєстру. Обґрунтовано доцільність забезпечення зіставлення мікрокваліфікацій з рівнями Національної рамки кваліфікацій.
 Ключові слова: мікрокваліфікація; освіта дорослих; вища освіта; професійна освіта; надавач послуг; Реєстр кваліфікацій.","PeriodicalId":473085,"journal":{"name":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Osvìta doroslih: teorìâ, dosvìd, perspektivi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.9-21","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Висвітлено національний і міжнародний досвід використання технології мікрокваліфікацій для освіти дорослих. Розглянуто історію появи мікрокваліфікацій в університетах у формі «значків» (badges) як доповнення до курсу формального навчання з метою кращої підготовки випускників до роботи на робочих місцях. Описано досвід підготовки в Україні членів виборчих комісій який ваідповідає технології мікрокваліфікацій. Наведено приклади дистанційного навчання в Україні, які за організацією відповідають мікрокваліфікаціям. Обґрунтовано доцільність визнання й правового регулювання мікрокваліфікацій в Україні, зокрема, для організації регулярної освіти дорослих. Детально проаналізовано Рекомендації Ради Європейського Союзу з питань мікрокваліфікацій, зокрема визначення мікрокваліфікацій, визначення провайдера (надавача послуг з) мікрокваліфікацій. На основі означених Рекомендацій обгрунтовано неодхідність легалізації і запровадження мікрокваліфікацій в Україні на засадах мінімального адміністративного регулювання. Наголошено на доцільності передбачення можливості надання мікрокваліфікацій у Законах України «Про освіту» та «Про освіту дорослих». Доведено необхідність більш детального регулювання на цьому етапі шляхом прийняття Постанови Кабінету Міністрів України. Запропоновано заявний порядок надання права навчання й присвоєння мікрокваліфікацій. Для забезпечення принципів якості та прозорості, базових у Рекомендаціях, запропоновано включати заявлені мікрокваліфікації окремим підрозділом до Реєстру кваліфікацій. Як елемент завнішньої системи забезпечення якості має працювати право розпорядника Реєстру виключати мікрокваліфікацію з Реєстру у разі встановлення фактів, що здобуті результати навчання не відповідають заявленим у мікрокваліфікації. Пропонується унормувати структуру опису мікрокваліфікацій і структуру документа про здобуття мікрокваліфікації. Відомості про документи про здобуття мікрокваліфікацій також мають бути включені до Реєстру, якщо мікрокваліфікація включена до Реєстру. Обґрунтовано доцільність забезпечення зіставлення мікрокваліфікацій з рівнями Національної рамки кваліфікацій.
Ключові слова: мікрокваліфікація; освіта дорослих; вища освіта; професійна освіта; надавач послуг; Реєстр кваліфікацій.