Psycholinguistics最新文献

{"title":"Investigating Linguistic Abilities and its Relationship with Empathy, Emotional Intelligence and Cognitive Flexibility","authors":"Sudarshan Daga, Garima Rajan","doi":"10.31470/2309-1797-2023-33-2-57-89","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2023-33-2-57-89","url":null,"abstract":"Purpose. Languages play an important role in shaping our brain and personality. Numerous studies in the past have found that bilingual and trilingual individuals outperform monolinguals on certain cognitive assessments. In some studies, monolinguals have outperformed the other two groups on emotional tests. Most of the studies have reported mixed findings on this topic, making it difficult to draw conclusions. \u0000Procedure. For the first time, the present study attempts to examine linguistic ability, empathy, emotional intelligence and cognitive flexibility in an Indian sample of 90 participants (Mage = 26.86 years, SD = 7.45) (28 monolingual, 30 bilingual and 32 trilingual). Each of the participants completed the Interpersonal Reactivity Index Questionnaire, Trait Emotional Intelligence Questionnaire – Short Form and Colour Stroop Test on PEBL (Psychology Experiment Building Language) software. \u0000Results. One – Way ANOVA revealed statistically significant results for Empathy [F(2,87) = 218.84, p < 0.001], Emotional Intelligence [F(2,87) = 232.19, p < 0.001] and Cognitive Flexibility [F(2,87) = 27.05, p < 0.001]. Mean empathy score was 38.67 for monolingual group, 65.86 for bilingual group and 81.25 for trilingual group. Mean emotional intelligence score was 76.32 for monolinguals, 151.93 for bilinguals and 195.15 for trilingual group. Mean conflict score was 253.24 for monolinguals, 108.29 for bilinguals and 20.64 for trilingual group. Pairwise comparisons and Tukey’s HSD displayed differences across groups, with the trilingual group outperforming the other two groups on all three variables. Results from this study showed large effect sizes (η2): 0.84 for EI, 0.83 for empathy and 0.38 for cognitive flexibility. \u0000Conclusions. Findings from this study highlight the important role played by languages and the associated benefits they offer. Participants speaking more languages dominated this study as they had better empathy, emotional intelligence and cognitive flexibility when compared to their monolingual counterparts.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"61 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2023-02-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"83692487","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Квантово-холістичний характер породження та сприйняття мовлення (гіпотетичне обґрунтування)","authors":"Oleksandr Kholod","doi":"10.31470/2309-1797-2022-32-2-128-155","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-32-2-128-155","url":null,"abstract":"Вступ. У статті автор висуває гіпотезу про те, що процеси породження та сприйняття мовлення майбутніх журналістів мають квантово-холістичні характеристики. Дослідження здійснене завдяки теоретичним і праксеологічним методам. Практична частина дослідження присвячена спробі довести гіпотезу про те, що процеси породження та сприйняття мовлення майбутніх журналістів мають квантово-холістичні характеристики. \u0000Методика практичної частини має декілька дослідницьких процедур, які здійснювалися в три етапи. На першому етапі досліджувані (N=43) за 180 секунд записували 10 слів, які їм спадали на думку; на другому етапі під час виконання досліджуваними (N=27) завдання з написання за 180 секунд п’яти речень, що спадали на думку, експериментатор читав шість разів текст молитви «Отче наш» українською мовою. Досліджувані не чули читання молитви. На третьому етапі виміврювався вплив мисленнєвого навіювання експериментатора, який знаходився на відстані 450–600 км від досліджуваних (N=24), на їхні асоціативні вербальні реакції під час опису уявлених досліджуваними образів. Усі отримані реакції інтерпретувалися в таблицях і діаграмах, що зафіксовано в міжнародних репозитаріях: 1) Social Science Research Network (SSRN) on February 12, 2022 (http://ssrn.com/abstract=4034175) and 2) Mendeley Data Search on February 18, 2022 (Kholod, Alexandr (2022), “For_article_Kholod_A_Quantum-holistic_2022”). Date, V1, doi: 10.17632 / gzsk33ykxv.1). Вік досліджуваних був у діапазоні від 18(19) років до 19(20) років у двох групах студентів, які навчалися за спеціальністю «журналістика». \u0000Висновки. Встановлено, що з позицій холістичної концепції, асоціативні вербальні реакції досліджуваних мають притаманні їм квантові вербальні центри (QVC) та вербальні периферії (VP). \u0000Усі процедури, проведені під час досліджень за участю людей, відповідали етичним стандартам Комітету з етики при Міжнародній радакційній раді наукового журналу «Соціальні комунікації: теорія і практика» (протокол № 2 від 28.02.2022).","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"33 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2022-11-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77734849","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Теорія оволодіння L1 і розвитку мовлення дітей в онтогенезі: методологія, концепція, практика","authors":"L. Kalmykova, N. Kharchenko, Hristo Kyuchukov, Іnna Мysаn, Heorhii Kalmykov","doi":"10.31470/2309-1797-2022-32-1-66-111","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-32-1-66-111","url":null,"abstract":"Мета. Описати і презентувати розроблену співавторами нову наукову теорію – систему узагальнених фактів, знань і досвіду щодо розкриття різносторонності генезису психолінгвістичних явищ, властивих дітям дошкільного віку. \u0000Методи. Використовувався комплекс теоретичних методів аналізу, дослідницького синтезу й узагальнення великої кількості джерел: по-перше, теоретичних і концептуальних підходів щодо дитячої мови і мовлення дітей та їх цілеспрямованого формування і розвитку; по-друге, емпіричних даних, отриманих як різними науковцями, які працюють у цій проблематиці, так і даних власних емпіричних досліджень. \u0000Результати. Основні постулати розробленої нами теорії оволодіння L1 і розвитку мовлення представлені як інтеграція сучасних міждисциплінарних знань і практики дослідницької і проектної діяльності, синтезованих з науковою метою за сукупністю 14 модулів: (1) вектор розвитку мовленнєвих операцій і мовленнєвих дій; (2) місце і роль систематичного навчання в оволодінні L1 і розвитку мовлення; (3) роль імпліцитних мовних та інших видів знань у формуванні мовленнєвих операцій; (4) роль метамовних і метамовленнєвих знань, рефлексії над мовленням і об’єктивізації мови у формуванні мовленнєвих дій; (5) рівні усвідомлення у формуванні мовленнєвих дій; (6) співвідношення, у яких перебувають мовленнєві операції і дії та мовленнєві і мовні здібності, тобто мовні компетенції і мовленнєві компетентності; (7) взаємозумовленість мовних, психолінгвістичних і психологічних одиниць у розвитку мовленнєвої діяльності; (8) роль і місце психолінгвістичних одиниць у розвитку мовлення; (9) роль і місце психологічних одиниць у формуванні мовленнєвої діяльності; (10) роль і місце мовних одиниць у формуванні мовленнєвої діяльності; (11) взаємозв’язок мовленнєвої і навчальної діяльності; (12) психолінгвістичні передумови становлення мовленнєвої діяльності; (13) психолінгводидактичні умови цілеспрямованого формування мовленнєвої діяльності; (14) взаємозв’язок мовленнєвих операцій з іншими видами операцій. \u0000Висновки. Презентована теорія – це внутрішньо не суперечлива система наукових уявлень, поглядів та ідей її розробників, що в узагальненій формі розкривають істотні властивості й закономірні зв’язки такої психолінгвістичної дійсності, як еволюція індивідуальної мови дошкільників і дитячого мовлення, на основі яких досягається їх пояснення. Ця теорія як інтегративна сукупність принципів не тільки відображає розуміння, представлені в світовій науці, а й ґрунтується на емпіричних дослідженнях, на глибокому проникненні в суть ґенези мовленнєвих явищ, що відбувається у психолінгвістичній природі дитини.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"14 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2022-11-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"80521477","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Концепт “рідна мова” у свідомості українців","authors":"Nataliia Holikova, K. Taranenko","doi":"10.31470/2309-1797-2022-32-2-106-127","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-32-2-106-127","url":null,"abstract":"Мета. Дослідження індивідуальних уявлень та особистісних смислів концепту “рідна мова” в свідомості українців у період з 2019 року і дотепер. \u0000Методи. Концептуальний аналіз (лінгвокультурологічна теорія В. Карасика (Карасик, 2002) та С. Воркачова (Воркачев, 2001)), зіставний аналіз (дослідження функціонального та культурно-ціннісного критеріїв тлумачення поняття “рідна мова”), вільний і спрямований асоціативний експерименти (дослідження поняттєвого й образного компонентів семантичного простору концепту, ціннісного аспекту значення), дослідницький синтез, формулювання висновків. В емпіричному дослідженні взяли участь 146 осіб віком 25–45 років; період проведення експерименту: квітень 2019 року – квітень 2021 року. \u0000Результати. Концепт “рідна мова” визначено як багатовимірне ментальне утворення, що має три аспекти значення: образний, поняттєвий та ціннісний. Його кваліфіковано як своєрідну ментальну структуру, що є результатом психічних процесів і станів людини (як частини колективного несвідомого та індивідуальних свідомих і несвідомих процесів). Проведено зіставний аналіз тлумачення концепту “рідна мова” в межах лінгвістики, психології, філософії, культурології, соціології, структуровано номінативне поле концепту. Під час проведення концептуального аналізу було визначено структуру концепту “рідна мова” : центральні (ядерні) та периферійні компоненти. \u0000Висновки. Асоціації “перша мова”, “мова країни” уналежнено до структури ядра концепту, оскільки вони узагальнюють загальнолюдські, національно-культурні, соціально-групові та індивідуально-особистісні уявлення. Периферію концепту “рідна мова” становлять менш актуальні для носіїв конкретної мови й культури поняттєві, образні та інші типи асоціацій, які окреслюють індивідуальний досвід респондента та не є типовими (9.3%): “мова снів”, “суржик”, “легка мова” тощо. В усвідомленні концепту “рідна мова” переважають асоціації мовців за функціональним критерієм, що ґрунтується на соціальній основі та репрезентує рівень досконалості володіння мовою, активності її вживання в різних сферах спілкування, перебігу процесів мислення за допомогою мови. Культурно-ціннісний критерій також враховується українцями, але меншою мірою (асоціації “батьківська мова”, “мова матері”, “мова країни”, “мова народу”). Ціннісний аспект семантичного простору концепту “рідна мова” описаний респондентами як “безпечний”, “звичний”, “природний”, “щирий” тощо. Результати психолінгвістичного аналізу свідчать також про можливість усвідомлення людиною двох рідних мов через змішування функціонального та культурно-ціннісного підходів до тлумачення концепту “рідна мова”.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"5 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2022-11-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"87217601","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Репрезентація концепту КОЛІР у французькій фразеологічній картині світу та її сприймання українськими студентами-франкофонами","authors":"O. Semenova, Nina Khrystych","doi":"10.31470/2309-1797-2022-32-2-76-105","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-32-2-76-105","url":null,"abstract":"Мета дослідження – представити типові особливості й індивідуальні відмінності вербального сприймання та розуміння українськими студентами-франкофонами концепту КОЛІР. Для реалізації мети було поставлене завдання виявити етнокультурну специфіку репрезентації концепту колір у французькій фразеологічній картині світу та проаналізувати особливості вербального сприймання студентами-франкофонами конотативного змісту ахромних та поліхромних кольорів у складі фразеологізмів. \u0000Методи і методики дослідження. Семантико-когнітивний метод, психолінгвістичний підхід (вільний асоціативний експеримент), прийом частотно-статистичної характеристики, метод компонентного аналізу, лінгвокультурологічний аналіз, системний аналіз, дослідницький синтез були використані у дослідженні. \u0000Результати. Результати дослідження засвідчили, що кольоратив у складі фразеологічних зворотів є національною реалією та культурним протопипом. Колір – це специфічний психічний символ, який вербалізується і передає певний психоемоційний стан особистості. Кольоративи, які безпосередньо пов’язані з візуальним сприйняттям світу, складають психоемоційний компонент концептуальної та мовної картини світу. Концепт кольору актуалізується емосемами. Серед кольоративів фразеологічних номінацій у психологічній свідомості французів найбільше представлені ахромні (білий і чорний) кольори, а також поліхромний (синій) колір. Поліхромний і ахромний кольори співвідносяться з певними емоціями, рисами характеру, психофізичним станом. Встановлено, що французька культурна традиція характеризується біоархетичними відповідностями між окремими кольорами та певними символічними значеннями. Певному кольору відповідає певний психоемоційний стан. Думки, почуття та асоціативні стани людини представляються у вигляді кольорової палітри. \u0000Висновки. У результаті проведеного вільного асоціативного експерименту та методу аналізу психосемантики кольороназв встановлено, що кольоративи є вербальним символом носіїв соціокультурної інформації, які здатні відображати приховані процеси і закони мовної картини світу через фразеологічну систему. Кольоративи з негативною конотацією (74,42%) (червоний, чорний, синій, зелений, білий, жовтий, рожевий) переважають над кольоративами з позитивною конотацією (25,58%) (рожевий, білий, синій, зелений). Отримані результати свідчать про те, що у значній мірі асоціація «колір – психоемоційний стан» у французькій фразеологічній картині світу збігається з уявленнями українських студентів про психоемоційні стани, виражені у французьких фразеологізмах. Кольористичний фразеологічний фонд містить потужний семантико-когнітивний потенціал, дослідження якого заслуговує на велику увагу з боку лінгвістів, психологів та психолінгвістів на шляху комплексного дослідження людської мовленнєвої діяльності.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2022-10-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"91294130","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Асоціативно-вербальна кваліфікація сенсорних етностереотипів сучасними носіями української мови","authors":"Tetiana Semashko, O. Shvets","doi":"10.31470/2309-1797-2022-32-2-47-75","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-32-2-47-75","url":null,"abstract":"Мета. Шляхом дослідження глибинних закοнοмірнοстей сенсοрних кοреляцій простору людськοї свідοмοсті сформувати узагальнений асоціативний етнічний портрет свідомості сучасного українця в цілому й мовної свідомості зокрема, що презентують етнолінгвокультурне співтовариство, водночас як і систему його мовних перцептивних стереотипів. \u0000Методи. Основним інструментарієм обрано такі методи:  метод семантико-диференціальних шкал, психοлінгвістичний метод спрямованого асοціативного експерименту, контекстуальний метод, методи спостереження, аналізу, систематизації, узагальнення  та  методу кількісних підрахунків. Застосовано комплексну методику на основі консолідації пошукового, експериментального, аналітичного, оцінного й  узагальнювального підходів. \u0000Результати. Змодельовано асоціативні ряди слів-стимулів, які визначають еталони вербалізаторів чуттєвого сприйняття; з’ясовано напрями, за якими відбувається формування перцептивних еталонів; окреслено фактори невідповідностей реакцій на стимул у респондентів західного та східного регіонів України; виявлено мовні стереотипи сенсорного рівня, які існують у мовній свідомості сучасних українців. \u0000Висновки. Результати спрямованого асоціативного експерименту виправдали очікування: респонденти актуалізували передбачені мовною системою об’єктивації – іменні сутності, які, інтегруючи притаманний українському етносу чуттєвий досвід, визначають еталони зорового сприйняття та репрезентують узагальнений асоціативний етнічний портрет мовної свідомості українців XXI ст., водночас як і систему його культурних перцептивних стереотипів. Отримані результати, як підґрунтя для глибшого осягнення закономірностей і тенденцій розвитку української мови у проекції на людську свідомість, сприятимуть упорядкуванню результатів внутрішнього рефлексивного досвіду українців, що, зрештою, уможливить опис української лінгвокультури.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2022-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84023419","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Специфіка розуміння текстів інтернету в молодості","authors":"Nataliia Akimova, Alina Akimova, A. Akimova","doi":"10.31470/2309-1797-2022-32-1-6-28","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-32-1-6-28","url":null,"abstract":"Мета. У статті представлено результати вивчення специфіки розуміння текстів інтернету читачами молодого віку. Проведено науково обґрунтований аналіз специфіки розуміння текстів інтернету у молодому віці залежно від рівня досвіду користування інтернетом, мисленнєво-мовленнєвого розвитку та рівня інтернет-спрямованості особистості. Виявлено закономірності динаміки успішності розуміння на кожному етапі процесу розуміння.  \u0000Методи і методики. Теоретичні (дедукція, індукція, аналіз, синтез, узагальнення, систематизація), емпіричні (семантизуючий експеримент, метод семантичних і прагматичних інтерпретацій, контент-аналіз; суб’єктивного шкалування, мультимедійний експеримент, тести (Еббінгауза, методика «Встановлення закономірностей» Б. Л. Покровського, КОТ В. Н. Бузина, Е. Ф. Вандерліка) та статистичні методи (первинна статистика, кореляційний аналіз). Вибірка експерименту склала 120 особи чоловічої та жіночої статі. Вивчення специфіки розуміння проводилося за авторською методикою “Успішність розуміння текстів інтернету”, що представлена у статті. Також для визначення від рівня досвіду користування інтернетом та рівня інтернет-спрямованості особистості застосовувалася авторська методика “Досвідченість та спрямованість інтернет-користувача”. Інтерпретаційні методи ґрунтуються на конкретних принципах системного, діяльнісного, когнітивного, психолінгвістичного, генетичного підходів. \u0000Молодий вік було обрано оскільки саме на цей період припадає початок трудового стажу фахівця, формування кар’єрних амбіцій а також перший досвід професійного навчання на робочому місці. Люди цього віку активно користуються інтернетом у побуті та часто на роботі. Частина з них впевнена у своїй інтернет-компетентності, навіть не задумуючись від чого вона залежить, чим визначається, та наскільки ефективна їх комунікація в інтернеті. \u0000Результати. Було визначено показники успішності розуміння текстів інтернету у вибірці молодих людей залежно від рівня досвіду користування інтернетом, мисленнєво-мовленнєвого розвитку та інтернет-спрямованості особистості. Також було встановлено кореляційні зв’язки між успішністю розуміння текстів інтернету в молодому віці та впливом цих суб’єктивних чинників. \u0000Висновки. Виявлено, що успішність розуміння текстів інтернету молодими людьми на етапі інтерпретації лише від 16.3% до 29.1% змістовного навантаження. Встановлено закономірність, що чим вище рівень інтернет-спрямованості особистості та мисленнєво-мовленнєвого розвитку, тим більше змісту тексту розуміє читач. А от вплив чинника досвіду користування інтернетом на успішність розуміння майже удвічі слабший. Адекватність оцінки зрозумілості текстів інтернету також пов’язана з рівнем мисленнєво-мовленнєвого розвитку та інтернет-спрямованістю особистості. Однак цей показник під дією досліджуваних чинників погіршується з 79.7% до 60.2% унаслідок ефекту невиправданої впевненості користувачів із високим рівнем розвитку. Узгодженість емоційного ставлення в молодому віці більше зумовлена специфікою текст","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"27 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2022-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"74787461","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Нейропсихолінгвістичні основи діагностики особливостей сформованості передумов оволодіння письмом дітьми з аутизмом","authors":"Valentina Tarasun","doi":"10.31470/2309-1797-2022-32-1-163-188","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-32-1-163-188","url":null,"abstract":"Мета. З’ясувати стан розвитку інваріантних сукцесивно-симультанних (послідовно-цілісних) стратегій сприйняття й обробки нформації у дітей з аутизмом для подальшого забезпечення найбільш точного вибору способу їхньої підготовки до оволодіння письмом. \u0000Методи та процедура. Досліджння виконано за допомогою комплексу загальнонаукових, нейропсихологічних, нейропсихолінгвістичних методів та методу статистичного розрахунку за критеріями Стьюдента для оцінки достовірності відмінностей між відсотками в малих вибірках. Вибірку склали діти з діагнозом аутизм без порушень слухового та зорового аналізаторів, з первинно збереженим інтелектом, з максимально можливим розвитком усного мовлення і які мали значні труднощі в процесі підготовки до оволодіння навичкою письма. \u0000Результати. На засадах вчення про багатофункціональність кори головного мозку і сукцесивно-симультанний характер забезпечення різних видів діяльності розроблено діагностичну методику, система завдань якої спрямовувалася на дослідження стану розвитку перцептивного, мнестичного та мовленнєво-мисленнєвого рівнів синтетичних структур у дітей з аутизмом. \u0000Вперше на основі аналізу, порівняння та узагальнення отриманих експериментальних матеріалів виявлено загальні і відмінні характеристики стратегії сприйняття та обробки інформації дітьми з аутизмом. Загальною характеристикою є те, що нейропсихологічна сукцесивно-симультанна система, задіяна в операціоналізації письма, в дітей з аутизмом знаходиться переважно на низькому рівні розвитку. Підтверджено, що для більшості з них характерною є стратегія послідовного способу сприйняття та переробки інформації, домінування якого, проте, призвело до значних труднощів при виконанні діагностичних завдань зі складними подразниками в одночасно поєднаних значеннях. Заразом виявлені нечисленні підгрупи дітей, які успішніше виконали діагностичні завдання, змістом яких передбачена необхідність застосування переважно симультанної, цілісної стратегії або які мали певною мірою гармонійний розвиток сукцесивно-симультанних структур. Доводиться, що встановлення провідного виду синтетичної діяльності дозволяє на початковому етапі корекційно-превентивної роботи визначити оптимальну стратегію диференційованого застосування прийомів формування навичок письма в дітей з аутизмом. \u0000Висновки. Узагальнення результатів аналізу отриманих експериментальних даних показує, що необхідною умовою інтенсифікації процесу підготовки до оволодіння письма дітей з аутизмом має бути забезпечення подальшого розвитку стратегії послідовного сприймання й обробки інформації з обов’язковим своєчасним формуванням цілісної стратегії, оскільки в подальшому оволодіння письмом матиме для всіх дітей з аутизмом ефект симультанності від самого початку. Засобом розвитку симультанних структур визначено опосердковний шлях стимуляції центральних відділів зорового, кінестетичного, тактильного і вестибулярного аналізаторів із застосуванням нейропсихологічних методів і прийомів. Заразом корекційно-превентивна робота мо","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"190 11 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2022-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78238879","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Enjoyment in the Foreign Language Teaching Environment: Saudi Teachers’ Perspectives","authors":"Sarah Manssour Al-Dosari, M. Mohsen, Samantha Curle","doi":"10.31470/2309-1797-2022-32-1-29-50","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-32-1-29-50","url":null,"abstract":"Introduction. Positive emotions are crucial for facilitating the learning process in foreign language (FL) classes. It has been well established that the emotion of enjoyment highly influences students and teachers in language learning environments and plays a key role in motivation. \u0000Goals. The first objective of this study was to investigate the foreign language enjoyment (FLE) levels of FL teachers in Saudi Arabia. The second objective was to investigate the level of enjoyment felt by these teachers when they were FL students. Third, gender differences with regard to the level of enjoyment were studied. Finally, the sources of enjoyment were explored. Thirty-six teachers from different educational institutions in Saudi Arabia were surveyed. \u0000Results. The results demonstrated that the participants experienced high levels of enjoyment when teaching FL classes; however, their enjoyment levels were significantly higher when they were FL students. A positive atmosphere at the workplace, students’ excitement about language learning, and the joy of passing knowledge to others served as sources of enjoyment among the FL teachers. In terms of their experiences as FL students, FLE stemmed from their own FL teachers’ attitudes as well as the process of learning a language applicable to real daily life. Gender was found to be only a mediator, not a predictor, of participants’ enjoyment as there were no statistically significant differences between male and female teachers. \u0000Conclusions. Thus, the following conclusions can be drawn based on the study. First, teachers must promote positive classroom environments by perfecting their general attitudes as much as possible to enhance the feeling of enjoyment among learners. This, in turn, will make the FL learning journey effortless and help students reach their learning goals and objectives. Furthermore, in pre-course sessions, a brief introduction that clarifies the importance of English as a foreign language is highly recommended. This will help students recognise the possible outcomes of their learning and enable them to enjoy their experiences of learning EFL. Second, institutions – i.e. schools and universities – that offer opportunities to teach EFL should provide positive working environments for their FL teachers. Institutions must also draw teachers’ attention to their role as vital knowledge resources for their students.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"64 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2022-10-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90357070","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Психолінгвістична структура стигмальних висловлювань про осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень","authors":"Olga Lozova, Tamara Grubi, Nataliia Starynska, Mykhailo Palamarchuk","doi":"10.31470/2309-1797-2022-32-1-112-142","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-32-1-112-142","url":null,"abstract":"Вступ. Стаття присвячена дослідженню психолінгвістичної структури стигмальних висловлювань про осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень (ІВІП). \u0000Мета. Теоретично та емпірично дослідити специфіку стигмальних висловлювань суб’єктів з інтелектуальною нормою щодо соціальної спільноти людей з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень. \u0000Методи. Використовувались методи вербального асоціативного експерименту, семантичного диференціала. \u0000Результати. У дослідженні зафіксовано високу словотвірну продуктивність інвектив, пов’язаних із концептуальною сферою розумової недостатності. Крім стереотипізації, виявлено тенденцію до нормативізації вживання інвективної лексики щодо осіб з ІВІП, яка стає поширеним штампом мовної свідомості. Обидва факти свідчать про обмеженість мовленнєвого досвіду широкого загалу в номінації зазначеної групи, яка суттєво підкріплює суспільну стигматизацію останньої. Доведено, що типові висловлювання про осіб з ІВІП є переважно проявом психічного захисту інтелектуально збережених суб’єктів від людей із психічними особливостями, який чинить негативний стигмувальний вплив на цю соціальну групу. Внутрішньо-психологічним механізмом породження стигмальних висловлювань стосовно осіб з ІВІП є механізм зсуву значення на смисл – підведення особистісного смислу під поширене значення.  Емпірично експліковані захисно-негативістські, рефлексивні, ілюзорно-міфологічні, захисно-терапевтичні та субстантивно-метафоричні асоціації, а також психосемантичні фактори, що передбачають необхідність захисту від спільноти людей з ІВІП та відображають можливість загрози від її представників – вказують на інактивну, латентну форму фіксації ставлення до цієї групи. Будучи актуалізованою, ця форма ставлення набуває відкритого характеру, вивільняючи негативний потенціал реагування. З огляду на це стигмальну риторику нормотипових членів суспільства щодо осіб з ІВІП можемо кваліфікувати не лише як спосіб психічного захисту, але як словесну агресію в рамках конфліктогенної мовленнєвої поведінки за інвективною її стратегією.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"75 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.7,"publicationDate":"2022-10-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90370117","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}