Специфіка розуміння текстів інтернету в молодості

Abstract

Мета. У статті представлено результати вивчення специфіки розуміння текстів інтернету читачами молодого віку. Проведено науково обґрунтований аналіз специфіки розуміння текстів інтернету у молодому віці залежно від рівня досвіду користування інтернетом, мисленнєво-мовленнєвого розвитку та рівня інтернет-спрямованості особистості. Виявлено закономірності динаміки успішності розуміння на кожному етапі процесу розуміння.  Методи і методики. Теоретичні (дедукція, індукція, аналіз, синтез, узагальнення, систематизація), емпіричні (семантизуючий експеримент, метод семантичних і прагматичних інтерпретацій, контент-аналіз; суб’єктивного шкалування, мультимедійний експеримент, тести (Еббінгауза, методика «Встановлення закономірностей» Б. Л. Покровського, КОТ В. Н. Бузина, Е. Ф. Вандерліка) та статистичні методи (первинна статистика, кореляційний аналіз). Вибірка експерименту склала 120 особи чоловічої та жіночої статі. Вивчення специфіки розуміння проводилося за авторською методикою “Успішність розуміння текстів інтернету”, що представлена у статті. Також для визначення від рівня досвіду користування інтернетом та рівня інтернет-спрямованості особистості застосовувалася авторська методика “Досвідченість та спрямованість інтернет-користувача”. Інтерпретаційні методи ґрунтуються на конкретних принципах системного, діяльнісного, когнітивного, психолінгвістичного, генетичного підходів. Молодий вік було обрано оскільки саме на цей період припадає початок трудового стажу фахівця, формування кар’єрних амбіцій а також перший досвід професійного навчання на робочому місці. Люди цього віку активно користуються інтернетом у побуті та часто на роботі. Частина з них впевнена у своїй інтернет-компетентності, навіть не задумуючись від чого вона залежить, чим визначається, та наскільки ефективна їх комунікація в інтернеті. Результати. Було визначено показники успішності розуміння текстів інтернету у вибірці молодих людей залежно від рівня досвіду користування інтернетом, мисленнєво-мовленнєвого розвитку та інтернет-спрямованості особистості. Також було встановлено кореляційні зв’язки між успішністю розуміння текстів інтернету в молодому віці та впливом цих суб’єктивних чинників. Висновки. Виявлено, що успішність розуміння текстів інтернету молодими людьми на етапі інтерпретації лише від 16.3% до 29.1% змістовного навантаження. Встановлено закономірність, що чим вище рівень інтернет-спрямованості особистості та мисленнєво-мовленнєвого розвитку, тим більше змісту тексту розуміє читач. А от вплив чинника досвіду користування інтернетом на успішність розуміння майже удвічі слабший. Адекватність оцінки зрозумілості текстів інтернету також пов’язана з рівнем мисленнєво-мовленнєвого розвитку та інтернет-спрямованістю особистості. Однак цей показник під дією досліджуваних чинників погіршується з 79.7% до 60.2% унаслідок ефекту невиправданої впевненості користувачів із високим рівнем розвитку. Узгодженість емоційного ставлення в молодому віці більше зумовлена специфікою текстів інтернету, ніж аналізованими суб’єктивними чинниками, виявлені кореляції незначущі, а загальний рівень емоційного розуміння досить низький, до 17.7%, тож покращення успішності розуміння за цим показником вимагає формування спеціальних навичок роботи з текстом інтернету. Доведено, що найскладнішим у розумінні текстів інтернету для молоді є узгодження емоційного ставлення, прогнозування за ілюстрацією та інтерпретація смислового навантаження текстів. Для покращення цих та інших показників розуміння рекомендована корекційно-розвивальна робота, пріоритетами якої мають стати вправи на розвиток мислення й мовлення та усвідомлення мотивації використання кіберпростору, оскільки саме ці чинники мають найвагоміший вплив на процес розуміння в молодості.