Journal of Chemistry and Technologies最新文献

{"title":"МОДЕЛЮВАННЯ КОМПЛЕКСІВ НИЗЬКООСНОВНОГО ОКСИХЛОРИДУ АЛЮМІНІЮ З ОРТОСИЛІКАТНИМИ КИСЛОТАМИ У ВОДНОМУ РОЗЧИНІ","authors":"Артем Г. Мандрика, Олександр О. Пасенко, Віктор Г. Верещак, Євген С. Осокін","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.271537","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.271537","url":null,"abstract":"У роботі теоретично показано та експериментально підтверджено, що оксихлорид алюмінію марки «Алюмофлок» за рН 7.5 краще взаємодіє з мономерною формою ортосилікатної кислоти. Визначення ортосилікатної кислоти проводилось методом молекулярної спектрофотометрії з фторосилікату натрію. З використанням квантово-хімічних методів дослідження була показана енергетика взаємодії оксихлориду алюмінію з ортосилікатними кислотами та встановлено особливості будови утворюваних комплексів загального складу [Al(H2O)5–L]2+ та [Al(OH)(H2O)4–L]+, де L – мономерна, димерна (піросилікатна) та тримерна форма ортосилікатної кислоти, а також показана енергетика зв’язків між центральним атомом та лігандами у досліджуваних комплексах. Були запропоновані механізми утворення таких комплексів як [Al(H2O)5–OSi(OH)3]2+, [Al(H2O)5–OSi2O(OH)5]2+ та [Al(H2O)5–OSi3O2(OH)7]2+ та розрахована їх енергетика утворення. Також було зазначено, що структура ОСК не впливає на міжатомну відстань Al–O та енергію зв’язування між ними у комплексах НОХА-ОСК.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135169763","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОПТИМІЗАЦІЯ ПАРАМЕТРІВ БІОКАТАЛІТИЧНОГО ГІДРОЛІЗУ РОСЛИННОЇ ОЛІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДІВ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ І ГЕНЕТИЧНИХ АЛГОРИТМІВ","authors":"Павло О. Некрасов, Тетяна О. Березка, Олександр П. Некрасов, Ольга М. Гудзь, Світлана М. Мольченко, Світлана І. Руднєва","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.274704","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.274704","url":null,"abstract":"В теперішній час забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної олійно-жирової продукції на внутрішньому та зовнішніх ринках повинне бути реалізоване за рахунок наукоємного виробництва на основі впровадження інновацій, які забезпечують якісно новий ступінь розвитку технологій. У зв'язку із цим у представленій роботі виконано дослідження щодо оптимізації параметрів біокаталітичного гідролізу соняшникової олії. В якості біокаталізатора був використаний ферментний препарат NovoCor AD L («Novozymes», Данія). Для моделювання процесу було застосовано математичний апарат штучних нейронних мереж. Розроблена в результаті конструювання, навчання і верифікації тришарова мережа прямої передачі сигналу використовувалась для обчислення функції пристосованості при оптимізації біокаталітичного гідролізу методом генетичних алгоритмів. Програмну реалізацію математичного апарату було виконано у середовищі MATLAB. Проведені дослідження дозволили встановити оптимальні значення основних параметрів біокаталітичного гідролізу рослинної олії: мольне співвідношення води до олії – 14 : 1, кількість ферменту – 3.75 % по відношенню до маси олії, температура – 60 °С, час реакції – 480 хвилин. Встановлені оптимальні параметри були апробовані в умовах дослідно-промислового виробництва. Відповідно до результатів випробувань ступінь гідролізу олії складав 96 ± 1.8 %, що добре корелюється із даними моделювання.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135170919","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КЕРУВАННЯ ХАОСОМ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗОВНІШНЬОГО ПЕРІОДИЧНОГО ПРИМУСУ В АВТОКАТАЛІТИЧНІЙ ДИСИПАТИВНІЙ ХІМІЧНІЙ СИСТЕМІ","authors":"K. Суддалаї Каннан, А. Зенатх Базіра, М. В. Сету Мінакші, I. Ентоні Даніш, Чіннатхамбі Вірападран","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.262503","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.262503","url":null,"abstract":"У цій статті вивчено керування хаотичною поведінкою в автокаталітичній дисипативній хімічній системі, керованій примусово модифікованим осцилятором Даффінга – Ван дер Поля (DVP), що приводиться в дію різними синусоїдальними періодичними силами. Розглянуто зовнішні синусоїдальні періодичні сили: синусоїдальна хвиля, модуль синусоїди та випрямлена синусоїдальна хвиля. Ретельно проаналізовано вплив синусоїдальних сил і параметра збурення Ґ на хаотичні рухи хімічної системи. Керування хаотичною поведінкою досліджено за допомогою біфуркаційних структур, експоненти Ляпунова, фазового портрета, перерізу Пуанкаре та часових рядів. Детально вивчено співіснування кількох атракторів та явище гістерезису в системі з синусоїдальними збудженнями.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"255 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135169518","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФАЗОВІ РІВНОВАГИ В СИСТЕМІ La2O3-Lu2O3-Er2O3 ЗА 1500 і 1600 °","authors":"Ольга В. Чудінович, Олександр В. Широков, Анатолій В. Самелюк","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.271493","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.271493","url":null,"abstract":"Фазові співвідношення в потрійній системі La2O3-Lu2O3-Er2O3 за 1500 і 1600 °С вивчали в усьому діапазоні концентрацій методами рентгенівської дифракції (РФА) і скануючої електронної мікроскопії (СЕМ). Як вихідні речовини використовували оксиди La, Lu та Er (99.99 %). Зразки готували з кроком концентрування 1–5 мол. %. Оксиди розчиняли в HNO3 (1 : 1) з наступним випарюванням розчинів і розкладанням нітратів за 800 °C протягом 2 годин. Зразки піддавали термічній обробці за 1500 °C (протягом 70 годин) та 1600 °C (протягом 10 годин) на повітрі. Фазовий склад досліджуваних зразків вивчали за допомогою рентгенофазового (РФА, ДРОН-3), мікроструктурного та електронно-мікрозондового (Superprobe-733, JEOL, Японія, Пало-Альто, Каліфорнія) аналізів. У системі виявлено тверді розчини на основі різних поліморфних форм вихідних оксидів і впорядкованих фаз LaLuO3 (LaErO3). Нових фаз у системі не виявлено. Ізотермічні перерізи фазової діаграми стану La2O3-Lu2O3-Er2O3 при 1500 і 1600 °С характеризуються наявністю трьох однофазних (A-La2O3, R, C-Lu2O3 (Er2O3)) і двох двофазних (C+R, A+R) областей. Система утворює безперервні серії твердих розчинів на основі кубічної модифікації C-Lu2O3(Er2O3) та впорядкованої фази типу перовскіту (R-фаза). Визначено межі розчинності та побудовано концентраційні залежності періодів і параметрів ґратки елементарної комірки фаз, що утворюються в системі. Діапазон гомогенності твердих розчинів на основі R-фази простягається від 46 до 54 мол. % La2O3 за 1500 °C і від ~48 до 54 мол. % La2O3 за 1600 °C. Оксиди лютецію та ербію утворюють неперервний ряд твердих розчинів оксидів C-REE.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"94 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135169520","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОШУК РОСТРЕГУЛЯТОРІВ СЕРЕД (7-ХЛОРОХІНОЛІН-4-ІЛТІО)КАРБОНОВИХ КИСЛОТ ТА ТРИАЗОЛІВ АНТРАЦЕНДІОНУ ДЛЯ МІКРОКЛОНАЛЬНОГО РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН","authors":"Василь І. Шупенюк, Михайло П. Завгородній, Наталя П. Дерев’янко, Тетяна М. Тарас, Тетяна Є. Шкопинська, Олександр А. Бражко, Микола П. Матківський","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.271400","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.271400","url":null,"abstract":"Використання стимуляторів ризогенезу для мікроклонального розмноження рослин значно підвищує його ефективність та зменшує витрати. Сучасним напрямком у конструюванні ефективних нетоксичних речовин є молекулярне моделювання на основі відомих природних та синтетичних сполук. Важливе місце в якості синтонів для розробки займають азотовмісні гетероцикли, зокрема піридин, хінолін, антрацендіон. Досліджено рістстимулюючі властивості (7-хлорохінолін-4-ілтіо)карбонових кислот та нових похідних триазолу на основі антрацендіону. Проведено аналіз ліпофільності за допомогою компьютерної програми ACD-I-Labs. Визначено log P для нейтральних форм та значення коефіцієнту розподілу log D за рН = 7 для досліджуваних сполук. Визначення токчисної дії сполук in silico проведено за допомогою комп’ютерних програм GUSAR (ФРН), TEST (США ) та на моделі in vitro дослідження прогресивної рухливості сперматозоїдів. Вплив на ризогенезу оцінено за методом мікроклонального розмноження рослин в умовах мікроклональної лабораторії in vitro експлантатів троянди рожевої (Rosa damascena Mill.) сорту Лада.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135170916","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВЗАЄМОДІЯ 4-ГАЛОГЕНОФЕНІЛГЛІОКСАЛЕЙ З N-АЛКОКСИ-N’-АРИЛСЕЧОВИНАМИ","authors":"Василь Г. Штамбург, Андрій О. Аніщенко, Віктор В. Штамбург, Світлана В. Кравченко, Олександр В. Мазепа","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.273820","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.273820","url":null,"abstract":"Мета. Дослідити взаємодію 4-X-фенілгліоксалей (X = F, Cl, Br) з N-алкокси-N’-арилсечовинами в оцтовій кислоті за кімнатної температури. Методи. Мас-спектрометрія, 1H та 13C ЯМР спектроскопія. Результати. Нами показано, що особливості реакцій даного типу і деякі інші особливості залежать від будови арильного замісника гліоксалю. В цій статі ми демонструємо вплив замісника на стадію утворення гідантоїну. Знайдено, що гідрат 4-фторофенілгліоксалю реагує з N-метокси-N’-фенілсечовиною в оцтовій кислоті на протязі 99 год. за 26 °C з утворенням суміші of цис-4,5-дигідрокси-3-метокси-1-феніл-5-(4-фторофеніл)імідазолідин-2-ону, транс-4,5-дигідрокси-3-метокси-1-феніл-5-(4- фторофеніл)імідазолідин-2,4-діонe. Внаслідок додаткової витримки цієї суміші продуктів в оцтовій кислоті на протязі 260 год. утворюється 3-метокси-1-феніл-5-(4-фторофеніл)імідазолідин-2,4-діон. 4-Хлорофенілгліоксальгідрат реагує з N-етокси-N’-фенілсечовиною в оцтовій кислоті за 26–27 °C на протязі 219 год. з утворенням суміші 3-етокси-цис-4,5-дигідрокси-1-феніл-5-(4-хлорофеніл)імідазолідин-2-ону та 3-етокси-1-феніл-5-(4-хлорофеніл)імідазолідин-2,4-діону. Після обробки п-толуенсульфокислотою ця суміш перетворюється у чистий 3-етокси-1-феніл-5-(4-хлорофеніл)імідазолідин-2,4-діон. 4-Бромофенілгліоксальгідрат взаємодіє з N-н-бутилокси-N’-фенілсечовиною в оцтовій кислоті на протязі 52 год. за 26 °C з утворенням тільки суміші діастереомерів 5-(4-бромофеніл)-3-н-бутилокси-4,5-дигідрокси-1-фенілімідазолідин-2-ону. Мольне співвідношення 5-(4-бромофеніл)-3-н-бутилокси-цис-4,5-дигідрокси-1-фенілімідазолідин-2-ону і 5-(4-бромофеніл)-3-н-бутилокси-транс-4,5-дигідрокси-1-фенілімідазолідин-2-ону становить 91 : 9. Діастереомери 5-(4-бромофеніл)-3-н-бутилокси-4,5-дигідрокси-1-фенілімідазолідин-2-ону були перетворені у 5-(4-бромофеніл)-3-н-бутилокси-1-фенілімідазолідин-2,4-діон дією n-толуенсульфокислоти. Ми запропонували можливий механізм перетворення 3-алкокси-5-арил-4,5-дигідрокси-1-фенілімідазолідин-2-онів у 3-алкокси-5-арил-1-фенілгідантоіни. Висновки. Знайдено, що взаємодія 4-галогенофенілгліоксалей з N-алкокси-N’-фенілсечовинами в оцтовій кислоті за кімнатної температури з подальшою обробкою n-толуенсульфокислотою є новим синтезом 3-алкокси-5-(4-галогенофеніл)-1-фенілгідантоїнів. Показано вплив 4-галогенофенільного замісника на перебіг цієї реакції. фторофеніл)імідазолідин-2-ону та 3-метокси-1-феніл-5-(4-","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135169525","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕРМОСТІЙКІ ГАЗОНАПОНЕНІ ПОЛІМЕРНІ КОМПОЗИТИ НА ОСНОВІ ФЕНІЛОНУ ТА НЕОРГАНІЧНИХ ПОРОУТВОРЮВАЧІВ","authors":"Володимир І. Ситар, Іван М. Кузяєв, Олег С. Кабат, Антон В. Кудрявцев","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.268810","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.268810","url":null,"abstract":"У роботі розроблені теплостійкі газонаповнені композити на полімерній основі з неорганічними пороутворювачами. В якості полімерної основи було обрано ароматичний поліамід фенілон, який є одним із найбільш теплостійких та міцних полімерів. Для зменшення в’язкості його розтопу при переробці у вироби вводили олігооганосилоксанову рідину марки ПМС-500. Встановлено, що оптимальним вмістом цього модифікатору є 2 % мас. За цієї концентрації олігоорганосилоксанової рідини спостерігаються найменші значення в’язкості розтопу полімерного композиту при переробці у вироби. Для створення газонаповненої композиції досліджували наступні пороутворювачі: хлористий амоній (NH4Cl), карбонат магнію (MgCO3) та полівініловий спирт (ПВС). У результаті проведення їх термогравіметричного аналізу встановлено, що найбільш підходячим пороутворювачем для ароматичного попліаміду є MgCO3, продукти розпаду якого здатні не тільки створювати пори у полімері, а і також термостабілізувати його, що доведено збільшенням значень температури розм’якшення за Віка отриманих полімерних композиційних матеріалів. Проведено дослідження теплофізичних характеристик розроблених пінопластів на основі фенілону, а саме удаваної густини, теплоємності та теплопровідності. Встановлено, що їх значення знаходяться на рівні найкращих аналогів. Виходячи з того, що за міцністю (до 6 МПа) та максимальною температурою експлуатації (до 557 К) розроблені пінопласти на основі фенілону значно перевищують кращі аналоги, їх можна рекомендувати до використання в якості пінопластів, що працюють при значному рівні навантажень та температур.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"294 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135169514","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПЕЧИВА НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ВТОРИННИХ ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБКИ СОЇ","authors":"Ганна В. Коркач, Олена М. Котузакі, Ганна С. Шунько, Галина В. Крусір, Крістоф Хугі, Лена Брайтенмозер Брайтенмозер","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.263187","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.263187","url":null,"abstract":"Останніми роками зростає інтерес до використання окари – побічного продукту виробництва соєвого молока та тофу, який є багатим джерелом поживних речовин. Але сьогодні соєві рештки використовують дуже неефективно. Включення окари в раціон харчування населення – це спосіб повторного використання та зменшення харчових відходів, а також спосіб збагачення харчових продуктів поживними речовинами. Обґрунтовано вибір борошняних кондитерських виробів, зокрема цукрового печива, як об'єкта для введення борошна окари з метою отримання кондитерських виробів підвищеної якості та харчової цінності. У статті наведено результати досліджень щодо використання окари, що отримана в результаті фільтрації соєвого екстракту, як рецептурного компонента борошняних кондитерських виробів. Визначено масову частку добавки та стадію її внесення у виробництві цукрового печива. Вивчено властивості тіста та випечених виробів для зразків із заміною 10, 20 та 30 % пшеничного борошна на борошно окари. Визначений вплив окари на технологічні властивості борошна, реологічні характеристики тіста, фізико-хімічні та органолептичні показники готових виробів. Встановлено, що вміст білка в дослідному зразку вищий на 30 %, харчових волокон – у 100 разів. Вміст мінеральних речовин у дослідному зразку збільшився: калію – на 83.5 %; фосфору – на 64 %; заліза – на 57 %, магнію – на 20 % та кальцію – в 4.4 рази. Енергетична цінність дослідних і контрольних зразків залишилася майже незмінною. Аналіз органолептичних показників якості печива показав, що розроблені вироби з окарою значно переважають досліджувані аналоги за смаком, кольором та консистенцією.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135169517","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ ВПЛИВУ СТРУКТУРИ КОМПОНЕНТІВ НА РІЗНОВИДИ ШОКОЛАДНИХ ГЛАЗУРЕЙ","authors":"Марія Л. Земелько, Світлана І. Бухкало","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.273572","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.273572","url":null,"abstract":"У роботі досліджено вплив рецептурних компонентів на якісні характеристики шоколадних глазурей. В кондитерській промисловості окрім основного технологічного призначення глазурі часто використовують для розширення асортименту та зниження собівартості готових виробів. Для дослідження обрано деякі різновиди шоколадних глазурей для вкривання кондитерських виробів та харчову добавку-емульгатор (суміш моно- і діацилгліцеролів) з жирової сировини різної природи, отриманої методом гліцеролізу з використанням гетерогенного або гомогенного каталізатору. Серед основних якісних показників шоколадних глазурей для вкривання кондитерських виробів, таких як зовнішній̆ вигляд та органолептичні показники, контролюють і основні кількісні – в’язкість, стабільність, температуру використання. Порівняльний аналіз ефективності дії доданих компонентів на реологічні властивості деяких різновидів шоколадних глазурей для вкривання кондитерських виробів показав, що харчова добавка-емульгатор ефективно знижує в’язкість у випадку додавання в кількості 0.3–0.6 %, має більшу, порівняно з соєвим лецитином, розріджувальну здатність – 0.8–0.85 % та не впливає на смак, запах і відчуття плавлення в роті досліджуваних зразків глазурі. Температура застигання – 28.1–28.8 °C та плавлення – 31–33 °C мають незначні відмінності та відповідають діючим стандартам, також присутнє незначне «посивіння» готового продукту. Отже, проектування складу продуктів з урахуванням вимог збалансованості за жирнокислотним, амінокислотним, мінеральним і вітамінним складом є предметом подальших пріоритетних наукових досліджень та практичних розробок.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"83 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135169524","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕТОД ТЕМПЕРАТУРНИХ ХВИЛЬ ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ РЕГЕНЕРАТИВНИХ ТЕПЛООБМІННИКІВ","authors":"Михайло Б. Кравченко","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.269522","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.269522","url":null,"abstract":"Регенеративні теплообмінники мають велику площу поверхні на одиницю об'єму і низьку вартість, у порівнянні з іншими типами теплообмінників. Складність їх правильного проектування та оптимізації є однією з причин, чому ці пристрої не набули широкого використання. У статті описано температурно-хвильовий підхід до моделювання регенеративних теплообмінників. Перевірка нової моделі температурних хвиль проводилася по експериментальним даним для регенератора, який використовується в системах вентиляції. Метод температурних хвиль для розрахунку теплового регенератора дозволяє врахувати вплив таких факторів: змінна температура газу на вході в регенератор, процеси нестаціонарної теплопровідності в елементах насадки, поздовжня теплопровідність насадки. Незважаючи на складний математичний апарат, використаний для обґрунтування методу температурних хвиль для проектування регенераторів, сама процедура розрахунку такого теплообмінника виявилася відносно простою і зручною для комп'ютерних розрахунків.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"254 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135169527","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}