Journal of Chemistry and Technologies最新文献

{"title":"АНАЛІЗ СТРУКТУРНО-МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ БОРОШНА З НАСІННЯ ВИКИ ЯРОВОЇ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ЯКІСТЬ КЛЕЙКОВИНИ БОРОШНА ПШЕНИЧНОГО І МАКАРОННИХ ВИРОБІВ","authors":"Ганна В. Новік, Юлія M. Грищенко-Мороз, Владислав Геннадійович Применко, Тетяна Скляр, Катерина А. Сефіханова, Пилип В. Бабіч, Павло M. Купчак, Сергій В. Журавльов, Дмитро M. Щитов","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.287838","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.287838","url":null,"abstract":"Актуальність. Широким попитом на сьогодні користуються макаронні вироби, що є продуктами масового та повсякденного вжитку. Проте у торговельній мережі представлені переважно макаронні вироби, які виробляються з борошна пшеничного вищого ґатунку та води, а отже, належать до так званих рафінованих продуктів харчування, збіднених на вітаміни, мінеральні та біологічно активні речовини. Тому розроблення нових видів макаронних виробів, збагачених на дефіцитні нутрієнти, є дуже актуальним. Мета. Метою є розробка та обґрунтування удосконаленої технології макаронних виробів з використанням борошна з насіння вики ярової (БНВ). Результати. Оглядом наукової літератури доведено придатність до практичного використання різних продуктів із насіння вики ярової (в т.ч. і борошна з насіння вики) у технологіях продуктів не тільки загального вжитку, а й дієтичного призначення. Дослідженнями впливу внесення БНВ у кількості 15.0… 20.0 % від загальної маси борошна, встановлено факт зміцнення клейковини пшеничного борошна, зниження її виходу та вплив на фізичні й структурно-механічні властивості пшеничного тіста, відмічено покращення водопоглинальної здатності тіста з БНВ, подовження тривалості його утворення, зниження стійкості та підвищення ступеню розрідження під дією механічної обробки. Розроблені технологія та технологічна схема виробництва локшини з БНВ, досліджені органолептичні показники якості та смакові властивості нових виробів. Проведені дослідження харчової та енергетичної цінностей локшини з БНВ, проаналізований амінокислотний склад нових виробів. Висновки. Дослідженнями впливу внесення БНВ у кількості 15.0…20.0 % від загальної маси борошна, встановлено факт зміцнення клейковини пшеничного борошна, зниження її виходу та вплив на фізичні й структурно-механічні властивості пшеничного тіста. Було відмічено покращення водопоглинальної здатності тіста з БНВ, подовження тривалості його утворення, зниження стійкості та підвищення ступеню розрідження під дією механічної обробки. Локшина містить підвищену (до 12 %) концентрацію білків, які мають збалансований амінокислотний склад, підвищену (до 3.5 %) концентрацію високоякісних ненасичених жирних кислот, підвищений вміст вітамінів і мікроелементів, що й зумовлює їх високу харчову цінність.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140494386","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИКОРИСТАННЯ В ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ АНАЛІЗІ ІОННО-АСОЦІАТИВНИХ КОМПЛЕКСІВ, ЯКІ УТВОРЮЮТЬСЯ МІЖ СУЛЬФОФТАЛЕЇНОВИМИ БАРВНИКАМИ ТА НІТРОГЕНОВМІСНИМИ СПОЛУКАМИ В СЕРЕДОВИЩІ ОРГАНІЧНИХ РОЗЧИННИКІВ","authors":"Мохамед К.Е.А. Аль-Швейят, Катерина Галкіна, Лариса П. Сидорова, Лариса П. Жук, К.В. Маторіна, Анна Ю. Чернявська, Світлана М. Худякова, Андрій Б. Вишнікін","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.284764","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.284764","url":null,"abstract":"Огляд систематизує та обговорює дані про новий клас реакцій, які ґрунтуються на утворенні іоно-асоціативних комплексів (IA) між сульфофталеїновими барвниками (СФБ) та основними нітрогеновмісними органічними речовинами, (НОР) в середовищі органічного розчинника. Обговорюються механізм утворення ІА, вплив природи органічного розчинника на утворення ІА та хіміко-аналітичні характеристики розроблених методів аналізу. Механізм реакції включає зміщення таутомерної рівноваги від безбарвної лактонної таутомерної форми до інтенсивно забарвленої жовтої хіноноїдної форми, що обумовлено утворенням ІА між моноаніонною формою СФБ та протонованою формою НОР. Реакція йде краще в середовищі полярних органічних розчинників. Найчастіше використовуються хлороформ, дихлорометан та ацетон. Утворення ІА в більшості випадків відбувається дуже швидко. Для повного утворення ІА необхідна велика концентрація СФБ, яка становить приблизно 0.01–0.1 %. Молярні коефіцієнти світлопоглинання є високими і досягають (30–40)×103 моль-1 л см-1. Основними перевагами нових аналітичних форм є простота, швидкість, відсутність складної та тривалої стадії розділення, можливість автоматизації. IA, утворені між СФБ та НОР в середовищі органічного розчинника, є привабливими та перспективними формами для використання у фармацевтичному аналізі.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140493578","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ІОНІВ Fe3+ ТА АНОДНОГО ПРОЦЕСУ НА ЛОКАЛЬНЕ ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ МІДІ В СИСТЕМАХ ЕЛЕКТРОХІМІЧНОГО 3D-ДРУКУ","authors":"Дмитро Ущаповський, Георгій Васильєв, Ольга В. Лінючева, Антоніна В. Плясовська, Вікторія І. Воробьйова, Андрій С. Забалуєв","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.286616","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.286616","url":null,"abstract":"Досліджено вплив сторонніх катодних процесі та анодних матеріалів на вихід за струмом міді в сульфатному електроліті та точність електрохімічного 3D-друку. Встановлено, що наявність в електроліті 10 г/дм3 іонів Fe3+ по-різному впливає на вихід за струмом міді в комірках з активним мідним та інертним свинцевим анодами. В інтервалі густин струму 5…7 А/дм2 вихід за струмом міді в електрохімічній комірці з мідним анодом не перевищує 86…88 %, у той же час, для комірки зі свинцевим анодом він становить 96…97 %. За густини струму 1 А/дм2 навпаки в комірці зі свинцевим анодом вихід за струмом зменшується до 65 %, а в комірці з мідним анодом – до 72 %. Відмінність у значеннях виходу за струмом та ході отриманих логарифмічних залежностей виходу за струмом від густини струму може бути пов’язана з впливом анодного процесу виділення кисню на свинцевому електроді на побічний процес відновленні іонів Fe3+. Окисна дія анодно продукованого кисню по відношенню до останніх, а також підлуговування прикатодного шарупризводить до утворення малорозчинних сполук заліза (ІІІ) і пригнічення їх відновлення в області високих значень катодних густин струму. Таким чином, в комірці з інертним свинцевим анодом наявність у розчині іонів Fe3+ призводить до зниження виходу за струмом міді в області малих значень густин струму, це є фактором підвищення локалізації електроосадження та точності електрохімічного 3D-друку. Моделювання профілю тривалого росту локально електроосаджуваного фрагменту мідного осаду в середовищі COMSOL Multiphysics з урахуванням виходу за струмом та результатів поляризаційних вимірювань показало наступне. Введення в електроліт іонів Fe3+ зумовлює зменшення нахилу катодної поляризаційної кривої та відповідно призводить до збільшення розсіювальної здатності електроліту, що більш виражено проявляється в електролізері з мідним анодом. Зниження товщини осаду металу в області низьких значень густин струму відображується лише при моделюванні профілю росту металевого осаду для комірки зі свинцевим інертним анодом. \u0000Ключові слова: електрохімічний 3D-друк; сульфатний електроліт; розсіювальна здатність; іони Fe3+; масоперенесення.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140493485","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІОЛЕФІНІВ В ЯКОСТІ АЛЬТЕРНАТИВНИХ КОНСТРУКЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ НАДЛЕГКИХ РАКЕТ НОСІЇВ","authors":"Олена С. Косіцина, Микола М. Дронь, Андрій Ю. Дреус","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.289212","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.289212","url":null,"abstract":"На сучасному ринку космічних запусків сформувався чіткий запит на ракетоносії легкого і надлегкого класу для оперативної доставки малогабаритних корисних вантажів на орбіту. Вирішення цей проблеми лежить у плоскості пошуку нових альтернативних конструкційних матеріалів, що забезпечать низьку вартість та надійність запусків. В представленій статті обґрунтовано можливість використання поліетиленів та поліпропілену в якості альтернативного матеріалу для виготовлення оболонок автофажних ракет. В роботі, на основі відомих в літературі даних, проаналізовані фізико-механічні, теплофізичні та термічні властивості, а також переваги та недоліки даних полімерних матеріалів. Розглянуто чотири види поліетилену – LDPE, HDPE, UHMWPE, PE-X, а також три види поліпропілену – PP, ізо- та синдіотактичний PP. Показано, що за своїми механічними і теплофізичними характеристиками HDPE, UHMWPE, PE-X, РР мають перспективи використання в якості альтернативних конструкційних матеріалів для надлегких РН. Обрані види поліолефінів відрізняються високими фізико-механічними характеристиками, достатньо високими термічними властивостями. Передбачено подальше дослідження характеристик обраних марок поліолефінів з урахуванням умов їх експлуатації в складі автофажних ракет.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140493995","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИБІР МАТЕРІАЛІВ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЇХ ЕЛЕКТРОХІМІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ В ЯКОСТІ КАТОДІВ ХІМІЧНОГО ДЖЕРЕЛА СТРУМУ АМПУЛЬНОГО ТИПУ","authors":"Андрій Р. Яресько, Ольга В. Лінючева","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.286037","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.286037","url":null,"abstract":"Проведено дослідження матеріалів катодів для створення ампульного резервного хімічного джерела струму на основі реакції відновлення плюмбум (IV) оксиду, а саме титану, сталі та свинцю з гальванічним покриттям із плюмбум (IV) оксида, осадженого з нітратного електроліту. Для катоду з титану вирішено проблему пасивації поверхні – використанням початкової симетричної катодної поляризації. Отримано розрядні криві та встановлено динаміку розряду хімічного джерела струму для визначення залежності питомих характеристик системи від матеріалу основи катоду. Для встановлення характеру електрохімічної поведінки катодів використано метод вольтамперометрії і зняті поляризаційні криві. Виявлено, що титан, вкритий плюмбум діоксидом,  за критеріями як  хімічної стабільності, так і розрядних характеристик, може використовуватись в подальших дослідженнях електрохімічної системи хімічного джерела струму ампульного типу.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140494070","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ОЛІГОМЕРНИХ КАУЧУКІВ НА ПОВЕДІНКУ ЕПОКСИДНИХ КОМПОЗИЦІЙ ПРИ КОНТАКТНО-ДИНАМІЧНОМУ НАВАНТАЖЕННІ ТА ЇХ ЗНОСОСТІЙКІСТЬ","authors":"Олексій Ю. Полоз, Юрій Р. Ебіч","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.276862","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.276862","url":null,"abstract":"Мета. Порівняльна оцінка впливу хімічної будови олігомерних каучуків з реакційноздатними групами у складі захисних зносостійких епоксидних композицій на особливості їх фазової морфології та деформування під дією контактно-динамічного навантаження, зносостійкість. Методи. Оптична мікроскопія для визначення фазової морфології модифікованих епоксидних композицій, розподіл гетерофази (олігомерних каучуків) за розмірами із застосуванням точкового методу Глаголєва і лінійного Розиваля, імпульсного динамічного індентирування, моделей Максвела і Кельвіна-Фойгта для характеристики в’язкопружних властивостей, газоабразивного зношування. Результати. Визначено вплив олігомерних каучуків з реакційноздатними групами (карбоксильними, гідроксильними, епоксидними, ацилгідразонними) на поведінку епоксидних композицій на основі діанової смоли в умовах контактно-динамічного навантаження і встановлено екстремальні залежності активної (занурення в матрицю) та пасивної (відскок від поверхні) фаз процесу від складових енергії їх деформування (пружної та в’язкої), що пов’язано із формуванням фазової морфології композицій з різним ступенем дисперсності гетерофази. З’ясовано, що максимальні зношування та деформація модифікованих епоксидних композицій пов’язані із їх динамічним модулем пружності прямолінійними залежностями, рівняння яких за експериментальним значенням максимальної деформації дозволяють спрогнозувати динамічний модуль пружності та, відповідно, максимальне зношування композицій. Показана можливість зменшення (на 32 %) максимального зношування промислової високонаповненої мультидисперсним силіцій карбідом епоксидної композиції за введення олігомерного бутадієн-нітрильного каучуку з кінцевими карбоксильними групами СКН-10 КТР.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140493306","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НИЗЬКОТЕМПЕРАТУРНОЇ ХОЛОДИЛЬНОЇ КАМЕРИ","authors":"М.Б. Кравченко, С.В. Кокул","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.289272","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.289272","url":null,"abstract":"Експериментальне дослідження низькотемпературної камери включало вимірювання температури всередині та зовні камери, коли її охолоджували до температури -150 °C, а потім відігрівали з вимкненою холодильною машиною. Крім того, вимірювалася температура сталевої пластини вагою 14.4 кг, поміщеної в камеру охолодження. Показано, що регулярний тепловий режим встановлюється дуже швидко в процесі нагрівання холодильної камери. Це дозволяє знайти еквівалентне значення коефіцієнта температуропровідності теплоізоляції камери. Використовуючи аналітичне рішення для нестаціонарної теплопровідності теплоізоляції зі значенням еквівалентного коефіцієнта температуропровідності, отриманим в експерименті з регулярним режимом нагріву, можна розрахувати розподіл температур в теплоізоляції камери під час її охолодження. Маючи аналітичне рішення для розподілу температур в теплоізоляції камери, знаходимо градієнт температури на внутрішній стінці камери як похідну від виразу для температури в теплоізоляції. Маючи аналітичне рішення для градієнта температур на внутрішній стінці камери, можна знайти тепловий потік через внутрішню поверхню стінки, який дорівнює добутку градієнта температури на внутрішній стінці та еквівалентної теплопровідністі теплоізоляції. Однак еквівалентну теплопровідність пінополіуретанової ізоляції можна вважати відомою з великою похибкою. Тому для уточнення еквівалентного коефіцієнта теплопровідності теплоізоляції при низьких температурах використано результати експерименту з охолодженням завантаженої холодильної камери. Звідси було знайдено еквівалентне значення теплопровідності теплоізоляції, яке дорівнює 0.0407 Вт/(м∙К), і знаходимо холодопродуктивність холодильної установки при -150 °С, яка дорівнює 136 Вт.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140494188","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПІРИДИНОВІ СОЛІ З АНІОНОМ МОНО- ТА ДИ-N-ОКСИФТАЛІМІДУ","authors":"Ганна О. Сергєєва, Михайло О. Компанець, О.Ю. Нестерова","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.292325","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.292325","url":null,"abstract":"Хімічна модифікація гетероциклічних похідних піридинових солей нікотинаміду є досить перспективним методом виготовлення медикаментозних засобів, зважаючи на їх широкий спектр біологічного впливу [1]. Піридинові солі також застосовують у виробництві лікарських препаратів, душистих речовин, в органічному синтезі, а також в синтезі полімерних продуктів. Деякі їх похідні є біологічно та фізіологічно активними сполуками [2–8]. Однак сучасні тенденції до «зеленої» хімії передбачають використання недорогих реагентів у максимально м’яких умовах для отримання цільових продуктів майже кількісно [9–18]. Тому нами було синтезовано та досліджено нові водорозчинні похідні піридинові солі з моно- та ди-N-оксифталімідним аніон. Реакції проводили взаємодією піридинової молекули (моно- та бікатіонної будови) з фталімід-N-оксильною сіллю натрію та арґентуму. Дані солі отримано з N-гідроксифталіміду, який є ефективним каталізатором радикальних реакцій окиснення 1.4-дигідропіридину молекулярним киснем із наступним утворенням зв’язку з аніоном фталімід-N-оксилу в синтезах піридинових солей [9–18]. Розроблений нами метод [9] синтезу похідних піридинових солей з фталімід-N-оксильним аніоном, було закріплено на  моно- та бікатіонній структурі даних гетероциклічних сполук.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140493956","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗНЕКИСНЕННЯ ВОДИ РІЗНОЇ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ","authors":"Микола Д. Гомеля, Андрій В. Голяка, Інна М. Трус","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.287533","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.287533","url":null,"abstract":"Проведена та описана робота по дослідженню впливу на ефективність знекиснення води залізовмісних редокситів. Протягом цього дослідження також визначали залежність ефективності знекиснення води від швидкості фільтрування (від 1.50 до 7.50 м/год). Визначався залишковий вміст кисню та вміст розчиненого заліза у воді. В результаті було показано, що збільшення швидкості фільтрування у вказаних межах досить сильно впливає на залишкову концентрацію кисню, а саме викликає її зростання від 0.30 мг/дм3 до 1.51 мг/дм3. Залишковий вміст кисню також залежить від реакції середовища оскільки було відмічено зростання залишкової концентрації кисню за умови підвищення рН середовища від 7.770 до 9.750, проте залишковий вміст заліза мало залежить від цих факторів (у всіх випадках не перевищував 0.25 мг/дм3). За використання у схемі установки з редокситом, а також колонки із катіонітом КУ-2-8 у Na+-формі відмічено практично повне вилучення іонів заліза із води та натрійкатіонне пом’якшення водопровідної води.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140493829","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ПЕРЕБІГ ПРОЦЕСІВ ДЕСТРУКЦІЇ ПОЛІЕТИЛЕНТЕРЕФТАЛАТУ","authors":"Денис О. Черваков, Костянтин М. Сухий, Олег В. Черваков, Ольга С. Свердліковська","doi":"10.15421/jchemtech.v31i3.285240","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.285240","url":null,"abstract":"У даній роботі, наведена інформація щодо сучасних уявлень про перебіг процесів деструкції поліетилентерефталату. Представлено загальні уявлення про механізми гідролітичної, термічної, термоокислювальної, термомеханічної та фотодеструкції поліетилентерефталату. Аналізуючи достатньо широкий ряд джерел літератури, встановлено, що деструкція поліетилентерефталату під впливом вологи, температури та навантажень зсуву, відбувається за декількома механізмами та має автокаталітичний характер. В ході гідролітичної деструкції поліетилентерефталату утворюються його полімерні та/або олігомерні похідні з гідроксильними, карбоксильними та вінілестерними групами, етилен, ацетальдегіди і циклічні сполуки.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136233148","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}