Journal of Chemistry and Technologies最新文献

{"title":"ОТРИМАННЯ КРИПТОНУ І КСЕНОНУ ВИСОКОЇ ЧИСТОТИ","authors":"Ольга В. Дьяченко, Андрій Н. Стефановський","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.292439","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.292439","url":null,"abstract":"Інертні гази криптон та ксенон є цінними газовими продуктами. Основним промисловим джерелом рідкісних газів є повітря. У поданій роботі розглянуто особливості ректифікаційної та адсорбційно-ректифікаційної технологій отримання криптону та ксенону. У процесі отримання інертних газів високої чистоти разом із Kr і Xe відбувається збагачення близьких до них за властивостями компонентів повітря. Досліджено способи очищення проміжних продуктів та чистих інертних газів від мікродомішок. Особливу увагу приділено очищенню криптону та ксенону від перфторидів.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140494023","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИЗНАЧЕННЯ ХАРЧОВИХ БАРВНИКІВ У БІНАРНИХ СУМІШАХ МЕТОДОМ ВІДНІМАННЯ СВІТЛОПОГЛИНАННЯ В ІЗОАБСОРБЦІЙНІЙ ТОЧЦІ (ABSORBANCE SUBTRACTION METHOD)","authors":"Лариса П. Сидорова, Андрій Б. Вишнікін, М.Г. Сидорова, Світлана М. Худякова","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.275326","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.275326","url":null,"abstract":"Розроблено просту, експресну та високочутливу методику визначення вмісту синтетичних харчових барвників у бінарних сумішах методом віднімання світлопоглинання в ізоабсорбційній точці (absorbance subtraction method). При визначенні барвників жовтий «Захід сонця»(Е110), Понсо 4R (Е124) та Тартразин (Е102) у відповідності з вимогами методу обрані наступні аналітичні довжини хвиль λ1iso=510 нм, λ2=560 нм і λ1’iso=450 нм, λ2’=525 нм для першої (Е110 і Е124) та другої (Е102 і Е110) суміші відповідно. Одночасне визначення барвників Е124, Е110 та Е102 можливе з задовільною точністю в інтервалі їх концентрацій від 1 до 30 мкг/мл. Встановлено, що похибка визначення індивідуальних барвників методом віднімання світлопоглинання в ізоабсорбційній точці є на рівні 1–3 % в модельних сумішах з різними концентраційними співвідношеннями компонентів. Відсоток знайдених вмістів барвників варіював для Е110 від 98.7 % до 101.2 %, для Е124 – від 98.6 % до 99.2 %, для Е102 – від 98.8 до 101.2 %. Встановлено, що похибка визначення індивідуальних барвників запропонованим методом нижче, ніж методом Фірордта.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140493790","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МАГНІТНИХ ГІДРОЦИКЛОНІВ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ В ТЕХНОЛОГІЇ ОЧИЩЕННЯ СУДНОВИХ МАСТИЛ І ГІДРОФОБНИХ РЕЧОВИНЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МАГНІТНИХ ГІДРОЦИКЛОНІВ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ В ТЕХНОЛОГІЇ ОЧИЩЕННЯ СУДНОВИХ МОТОРНИХ ОЛИВ","authors":"O. Мельник, Олександр М. Шумило, Михайло Д. Колегаєв, Олег Маслій, Олег Анатолійович Онищенко, Микола Петрович Булгаков","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.289124","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.289124","url":null,"abstract":"У цій статті представлено новий підхід до очищення суднових моторних мастил за допомогою магнітних гідроциклонів. Інновація полягає в інтеграції електромагнітних пристроїв для покращення процесу фільтрації та ефективного видалення забруднень. У статті розглядаються принципи побудови та експлуатаційні аспекти магнітних гідроциклонів, підкреслюється їх позитивний вплив на ефективність очищення мастил у суднових системах. Результати експериментів підтверджують високу ефективність цієї технології, що сприяє підвищенню надійності та продуктивності суднових двигунів. Крім того, використання електромагнітних пристроїв є екологічно чистим аспектом поліпшення загальної екологічної ситуації на суднах. Ця технологія не тільки сприяє підвищенню надійності контролю та обслуговування суднового устаткування, а й дає можливість продовжити термін служби обладнання. Проведено комплексне дослідження складної взаємодії гідродинаміки та магнітних сил у гідроциклоні з узагальненням експериментальних даних та розрахункових моделей.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140493566","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ МІДЬВМІСНИХ КОМПОЗИТІВ НА ОСНОВІ МАЛЕЇНАТНИХ КОМПЛЕКСІВ Cu+","authors":"Олександр В. Лагута, Віктор Ф. Варгалюк, Володимир А. Полонський, О.І. Кушнерьов","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.290194","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.290194","url":null,"abstract":"Квантовохімічне моделювання (Gaussian 09, AIM2000, Chemcraft 1.8) взаємодії атомів міді з кислими малеїнатними комплексами Cu+ [Cu(НМ)(Н2О)] дозволило виявити два типи термодинамічно стійких біядерних π-комплексів загального складу [Cu2(НМ)(Н2О)2]. Тип А характеризується каркасною структурою, в якій і йони Cu+, і атоми Cu0 утворюють π-зв’язки з sp2-гібридизованими атомами карбону вінільного фрагмента малеїнат-іона в рамках окремих шестичленних циклів (-Cu-С-С=О-Н-О-). Тип В являє собою лінійне σ-з’єднання гідратованого атома міді з карбоксильним оксигеном малеїнат-іона. Близькість значень енергій утворення молекул А і В (−114.39 кДж/моль і −127.84 кДж/моль відповідно) вказує на високу ймовірність їх одночасного утворення у процесі синтезу композиту {Cu(НМ)+Cu}. Рентгенодифракційний аналіз зразків композиту підтвердив, що в ньому відсутня фаза металевої міді, але присутня фаза нової речовини – продуктів взаємодії атомів Cu0 з π-комплексами [Cu(НМ)(Н2О)]. Аналіз отриманих результатів проведеного нами теоретичного і експериментального дослідження вказує на те, що в процесі синтезу мідьвмісних композитів {Сu(НМ)+Сu} шляхом часткового хімічного відновлення малеїнатних комплексів Сu+ утворюється суміш моноядерних π-комплексів [Сu(НМ)(Н2О)] з різноманітними біядерними π-комплексами [Сu2(НМ)(Н2О)2].","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140494663","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕХНОЛОГІЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ БОБОВИХ В ТЕХНОЛОГІЯХ ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ: МІНІ-ОГЛЯД","authors":"Валентина В. Дегтяр, Анна Е. Радченко, Наталя Г. Гринченко, Ольга О. Гринченко","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.287753","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.287753","url":null,"abstract":"На сьогодні існує тенденція до зменшення добової норми споживання тваринного білку від рекомендованої кількості, тому серед населення різних країн все більше стають популярними альтернативні джерела білку, а саме бобові культури, адже вони – цінне джерело рослинного білку, клітковини, нутрієнтів. Основними перевагами бобових культур виступає їх багатий хімічний склад, доступність для населення різних країн, висока врожайність, збагачення ґрунту азотом, можливість використання побічної продукції після збору врожаю, безвідходність, терміни зберігання. Одночасно із зазначениими перевагами бобові культури мають у своєму складі антипоживні речовини, недоліки у вирощуванні, довготривалий термін приготування, що вимагає проведення порівняльного аналізу із іншими харчовими продуктами із врахуванням економічного фактору, рентабельності, технологічних особливостей та основного хімічного складу. Ця оглядова стаття направлена на визначення основних переваг та недоліків використання бобової сировини в ланцюгу від вирощування до виробництва харчової продукції.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140494488","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ І ВОЛОГОСТІ СУШІННЯ ТА ОБСМАЖУВАННЯ НА ВМІСТ ПОЛІФЕНОЛІВ І ФЛАВОНОЇДІВ, АНТИОКСИДАНТНУ АКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ІМБИРНОГО ЧАЮ","authors":"Тран Бач Лонг, Нгуєн Ван Муой, Тран Тхань Трук, Хуйнь Суан Фонг, Нгуєн Хай Лінь, Ле Фам Тан Куок","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.286618","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.286618","url":null,"abstract":"Імбирний чай – дуже корисний для здоров’я, популярний, особливо в країнах Азії, напій. Однак процес його виробництва є складним, оскільки продукт повинен зберігати біологічно активні сполуки та смакові якості. Метою дослідження було визначення режиму теплової обробки на стадії сушіння, вмісту вологи після сушіння, температури обсмажування та відповідної вологості продукту для збереження вмісту поліфенолів, антиоксидантної активності, вмісту флавоноїдів та якості виробів з імбирного чаю. Результати досліджень показали, що за умови сушіння імбиру до вологості 60 % з подальшим обсмажуванням за 140 °C (до вологості продукту 8 %), були досягнуті хороші результати щодо збереження вмісту поліфенолів (9.85 ± 0.18 мг GAE/г сирого), антиоксидантної активності (27.02 ± 0.17 мкмоль ТЕ/г сирого), вмісту флавоноїдів (25.51 ± 0.18 мг QE/100 г сирого), активності води (0.48 ± 0.01) та якості імбирного чаю. Отримані оптимальні експериментальні умови можуть бути легко застосовані до процесу виробництва імбирного чаю в більш широких масштабах у майбутньому.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140493552","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ОЧИЩЕННЯ ТА ФІЛЬТРАЦІЇ МАСТИЛ ДЛЯ СУДНОВИХ ДВИГУНІВ","authors":"Олег Анатолійович Онищенко, Олексій Миколайович Мельник, Володимир О. Яровенко, Надія Александровська, Сергій В. Курдюк, Д.Г. Парменова, Олександр О. Сторчак","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.285643","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.285643","url":null,"abstract":"Ефективна фільтрація мастила має вирішальне значення для підтримки оптимальної продуктивності двигуна і запобігання пошкодженням, зносу і потенційним несправностям суднових дизельних двигунів. У цій статті досліджується важливість очищення палива і мастила в суднових дизельних двигунах. Дослідження підкреслює значне споживання мастильних матеріалів судновими дизельними двигунами і їх вразливість до забруднення. Таким чином, ефективні методи очищення мастила відіграють ключову роль у продовженні терміну служби двигуна, зменшенні зносу та забезпеченні екологічно відповідальної експлуатації. Розгля-нуто три основні методи очищення мастила: відстоювання, фільтрація та центрифугування. Відстоювання до-зволяє частинкам осідати під дією сили тяжіння, фільтрація використовує фільтри для уловлювання твердих домішок, а центрифугування використовує відцентрову силу для відокремлення домішок на основі різниці густини. Для оцінки ефективності фільтрації представлено практичний сценарій, в якому порівнюються повнопотокові, частково-потокові та комбіновані фільтри. Стаття підкреслює необхідність реальних даних для прийняття обґрунтованих рішень щодо методів фільтрації, важливість математичних моделей, на кшталт рівняння Дарсі-Брінкмана, для розуміння руху рідини і розподілу забруднень. Застосовуючи ефективні методи фільтрації і використовуючи математичні моделі, суднобудівна промисловість може вдосконалити свою практику технічного обслуговування і сприяти довговічності і стійкості своїх двигунів.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140494579","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СКЛАДУ МОДИФІКОВАНОГО ЛІГНІНО-ЕПОКСИДНОГО ПОКРИТТЯ НА КОРОЗІЙНУ СТІЙКІСТЬ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДУ ПОВЕРХНІ ВІДГУКУ","authors":"Насімул Ешан Чаудхурі, Шрі Мелор Бт Мегат Юсофф, Мазлі Б. Мустафа, Нуур Фаханіс Бт Че Лах","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.290101","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.290101","url":null,"abstract":"Епіхлоргідрин бісфенолу А (BPA-EC) як основа і циклоаліфатичний амін (CAA) як затверджувач зазвичай використовуються для створення епоксидних покриттів для промислового застосування. Однак, через його помітну токсичність, замість САА можуть бути використані альтернативні затверджувачі, такі як амінопропілтриетоксисилан (APTES). Крім того, BPA-EC можна частково замінити лігніном. У цьому дослідженні було проаналізовано вплив APTES, BPA-EC та лігніну на корозійну стійкість з використанням надійної статистичної аналітики сучасних оптимізаційних моделей. Методологія поверхні відгуку та розрахункова модель Бокса-Бенкена були використані для дослідження індивідуального та кумулятивного впливу кожного елемента. Початково модель мала значення P 0.0037, а деякі члени моделі не були значущими. Таким чином, було запроваджено модифіковану модель, в якій залишились лише значущі члени. В результаті було досягнуто P-значення 0.0004. Хоча модель показала нелінійну асоціацію для всіх складових елементів, кумулятивного зв'язку не було виявлено. Статистика показала, що BPA-EC є необхідним елементом для корозійної стійкості покриття, оскільки остання пропорційна кількості BPA-EC в покритті. Таким чином, в дослідженні зроблено висновок, що в спробі зменшити токсичність запропонованої матриці покриття, отвердженого APTES, BPA-EC не може бути повністю замінений лігніном.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140494770","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПОВТОРНОГО ВИКОРИСТАННЯ СТІЧНОЇ ВОДИ В ПОЦЕСІ ФАРБУВАННЯ БАВОВНЯНИХ ТКАНИН ПРЯМИМИ БАРВНИКАМИ","authors":"Мирослава Г. Коваль, Ірина Володимирівна Косогіна","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.285962","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.285962","url":null,"abstract":"Основними ресурсами, які використовує фарбувально-опоряджувальне виробництво є вода, барвники та електроенергія. Відходами цього виробництва, зокрема технології фарбування тканини, є стічні води, які в своєму складі містять велику кількість барвників та допоміжних речовин. Концентровані стічні води, одержані безпосередньо після процесу фарбування з обладнання періодичної дії внаслідок залпових скидів, можуть бути якісною вторинною сировиною для повторного використання. У роботі представлені результати експериментальних досліджень повторного використання концентрованої стічної води в технології фарбування бавовняних тканин (бязь та віскоза) прямими барвниками. Досліджено, що фізико-хімічні властивості, зокрема рН та густина, фарбувального розчину і одержаної концентрованої стічної води практично незмінні. Для забезпечення технологічних параметрів оптимальних умов сорбції барвника волокном і концентрації барвника у фарбувальному розчині, в роботі вперше висунуто гіпотезу щодо створення нового складу фарбувальної ванни, яка складалася б лише із концентрованої стічної води та доданої необхідної кількості барвника, обрахованої математично за законом Бугера-Ламберта-Бера на основі лабораторно одержаних спектрів світлопоглинання досліджуваних водних систем. Практичним шляхом визначено, що фарбування бавовняних тканин прямими барвниками за такою рецептурою є ефективним та забезпечує якість пофарбованих тканин на рівні 95% по відношенню до еталону (100%), кольорова відмінність має найменше значення (DE < 2) між еталонними та пофарбованими зразками, а якісні показники стійкості забарвлень одержаних зразків знаходяться в числових межах до еталонних. За результатами проведених досліджень, математично обраховано економію витрат прямих барвників з використанням концентрованої стічної води. Вона складає в середньому 21,93% на кожні 1200 п.м. тканини. Лабораторні дослідження підтверджені виробничими умовами діючого фарбувально-опоряджувального виробництва ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» (м. Черкаси, Україна). Одержані результати можуть слугувати для вирішення науково-практичного завдання щодо створення нових ресурсозберігальних технологій фарбування текстильних матеріалів, які б забезпечували зниження собівартості текстильної продукції та зменшення екологічного впливу на водні ресурси.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140493717","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕРМОДИНАМІЧНИЙ ЦИКЛ РЕГАЗИФІКАЦИИ ЗРІДЖЕНИХ ГАЗІВ З ОДЕРЖАННЯМ МЕХАНІЧНОЇ ЕНЕРГІЇ","authors":"Г.К. Лавренченко, О.Г. Слинько, Олександр М. Шумило, Артем С. Бойчук, Сергій В. Козловський, В.М. Галкін","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.294929","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.294929","url":null,"abstract":"Перевезення, зберігання й використання зріджених газів зараз займають значну частку у світовому газовому господарстві й зберігають тенденцію до подальшого збільшення. Для економічно виправданого морського рефрижераторного перевезення гази в терміналах відвантаження скраплюються. Будучи доставленими до місця споживання для можливості подальшого використання вони перетворюються у звичайний газ низького тиску – регазифікуються. Зараз цей процес здійснюється у звичайних теплообмінних апаратах, що обігріваються природними джерелами теплоти або попередньо спеціально нагріваємими теплоносіями. Зріджені гази подібно стиснутій механічній пружині містять велику кількість потенційної енергії, накопиченої при скрапленні. У використовуваному зараз технологічному процесі регазифікації ця енергія не використовується. У роботі пропонується термодинамічний цикл регазифікації зріджених газів, у якому отримується механічна енергії. Використовуючи гідродинамічний метод перетворення рідини в насичену пару, розглянутий нами раніше, і ізохорний процес її перегріву в пропонуємому термодинамічному циклі регазифікації, пара багаторазово ізохорно перегрівається та ізоентропно розширюється в турбіні. У сукупності це дозволяє одержувати багато механічної роботи. Враховуючи низьку температуру рефрижераторного перевезення зріджених газів, у роботі розглянуто варіант використання комбінованого гарячого джерела теплоти: спочатку пара нагрівається за рахунок теплоти навколишнього середовища, а потім перегрівається до більш високої температури спеціально нагріваємою водою.\u0000Виконані теплові розрахунки пропонуємого термодинамічного циклу регазифікації ЗПГ (метану), який перевозиться при температурі мінус 161.28 °С і етилену – мінус 101.77 °С. Розрахунки, які виконані для метану, показали, що використання пропонуємого методу при його регазифікації на одному з найбільших в Європі регазифікаційних терміналі «Barcelona», продуктивність якого 17.1 млрд. нм3/рік, дозволить одержувати потужність гіпотетичної паротурбінної установки 262 737.90 кВт. Отже, річне виробництво енергії складе 2 295 278 302 кВт∙г. Для виробництва такої кількості електроенергії потрібно 573 820 тонн палива за умови, що питома витрата палива використовуємим дизель-генератором складає 0.25 кг/(кВт∙г).","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140493608","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}