Journal of Chemistry and Technologies最新文献

{"title":"ОТРИМАННЯ ТА ВЛАСТИВОСТІ КОБАЛЬТВМІСНИХ ІНГІБІТОРІВ НІТРИФІКАЦІЇ","authors":"Максим В. Малоок, Олександр С. Матросов, К. М. Власенко, Ольга В. Кузнецова","doi":"10.15421/jchemtech.v32i2.297927","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v32i2.297927","url":null,"abstract":"Диціандиамід (DCD) і 4-аміно-1,2,4-триазол (АТС) – інгібітори нітрифікації (NIs), які широко використовуються в сільському господарстві. Практично немає досліджень, що стосувалися б їх комбінації у складі комплексу з «біометалом», яка, на наш погляд, матиме більшу ефективність. Метою цієї роботи є синтез нових кобальтвмісних комплексних сполук, визначення їх структури, складу та біологічної активності. Синтезовано чотири речовини за різного співвідношення лігандів (ATC та DCD). Встановлена їх розчинність у воді, суміші КАС-28 : вода та товарному КАС-28. Проведене дослідження термічної поведінки із встановленням найбільш імовірного типу комплексу. Методом інфрачервоної спектроскопії доведена 1,2-координація АТС через атоми N1 та N2 з атомом кобальту. Приєднання DCD здійснюється через групу C≡N. Встановлений вміст Co(II) у речовинах. У лабораторних умовах досліджена динаміка зміни кількості іонів NH4+ та NO3– та проведений розрахунок ступеня пригнічення нітрифікації.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-07-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141835589","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ФЕРМЕНТНИХ ПРЕПАРАТІВ ТА АКТИВАТОРІВ РОСТУ ДРІЖДЖІВ У ТЕХНОЛОГІЇ СПИРТОВОЇ БРАЖКИ","authors":"Віталій Л. Прибильський, Анатолій М. Куц, Ярослав А. Боярчук, Ольга С. Дулька","doi":"10.15421/jchemtech.v32i2.299359","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v32i2.299359","url":null,"abstract":"У статті наведено характеристику ферментних препаратів та активаторів росту дріжджів, що використовуються у технологіях спиртової галузі харчової промисловості Визначено, що збитки галузі пов’язані із втратою ринків реалізації готової продукції, тіньовими схемами, низьким рівнем впровадження інноваційних технологій та ін. Визначено, що з початком приватизації галузі перед підприємцями постають завдання, які пов’язані із зниженням втрат матеріальних ресурсів та енергетичних витрат. Досліджено вплив зародку кукурудзи, що містить речовини, які перешкоджають гідролізу крохмалю та подальшій ферментації у етиловий спирт та на вихід готової продукції. Обґрунтовано доцільність видалення зародку кукурудзи із вихідного зерна у технології етилового спирту. Доведено перспективність використання сусла підвищеної концентрації із використанням ферментних препаратів та сухих дріжджів для ферментативного гідролізу із зброджуванням сусла різних концентрацій. Встановлено можливість використання сухих дріжджів із вмістом сухих речовин у суслі 24…28 % за температури 30…35 °C. Визначено ефективність виробництва спирту та кормових продуктів із використанням барди. Наведено результати досліджень використання стимуляторів росту дріжджів за високої концентрації сухих речовин сусла. Визначено вплив ферментних препаратів, сухих спиртових дріжджів та активаторів росту із використанням як сировини кукурудзи на технологічні показники. Доведено, що використання запропонованих ферментних препаратів із використанням різних рас дріжджів та активаторів їх росту підвищує рентабельність та вихід спирту, забезпечує ефективне зброджування сусла високих концентрацій.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-07-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141835508","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ХІМІЧНІ ТА ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОДИФІКОВАНОГО БІОВУГЛЕЦЕВОГО ЕКОСОРБЕНТУ ДЛЯ ЗВ’ЯЗУВАННЯ ІОНІВ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ","authors":"Андрій В. Хохлов, Людмила Й. Хохлова, Мария Ф. Ковтун","doi":"10.15421/jchemtech.v32i2.298468","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v32i2.298468","url":null,"abstract":"Вивчена можливість отримання екосорбентів на основі біологічно та хімічно модифікованого вуглецевого матеріалу з рослинної сировини для видалення іонів Cd (II), Cu (II), Pb (II) та Zn (II) з водних розчинів. Обґрунтовано особливості одержання екосорбенту з багаси цукрової тростини та рисового лушпиння. Сульфуровмісний біовуглецевий екосорбент отримують шляхом одностадійного піролізу сировини разом із сульфуровмісними реагентами за температури 350–400 °С. Температурні параметри та тривалість процесу піролізу визначали експериментально з умов максимального вмісту біовугілля в піролізаті. Сульфуровмісне біовугілля має високу поглинальну здатність щодо іонів важких металів (понад 80–90 %) порівняно з вихідним біовугіллям. Його специфіка зумовлена утворенням на поверхні та в порах сорбенту нерозчинних сульфідів металів. Мікробіологічна модифікація призводить до створення біосорбційного матеріалу для міцного зв'язування іонів важких металів. Сульфатвідновлюючі бактерії, іммобілізовані на поверхні біовугілля, також здатні перетворювати сорбовані важкі метали в нерозчинні сульфідні форми. Проведено комплексне дослідження структурно-пористих та сорбційних властивостей вихідного та модифікованого біовугілля. Встановлено, що хімічна та мікробіологічна модифікація біовугілля підвищує його сорбційну здатність за рахунок покращення структурно-пористих та іонообмінних властивостей матеріалу. Але ключовою властивістю екосорбентів з піролізованої та модифікованої рослинної сировини є здатність утворювати на поверхні та в порах екосорбенту нерозчинні сульфідні форми металів.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-07-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141835597","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВЛАСТИВОСТІ КОМПОЗИЦІЙНОГО ВОДОВУГІЛЬНОГО ПАЛИВА, СТАБІЛІЗОВАНОГО ЗА ДОПОМОГОЮ ВУГЛЕЦЕВОГО СУБМІКРОННОГО МАТЕРІАЛУ ТА АМІНОСПИРТІВ","authors":"Роман Е. Кліщенко","doi":"10.15421/jchemtech.v32i2.299232","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v32i2.299232","url":null,"abstract":"Композиційне водовугільне паливо (КВП) є реальною альтернативою не тільки твердому вугіллю, але може слугувати замінником мазуту та дизельного палива. Проблемою комбінованих систем є низька стабільність та неоднорідність розподілу частинок вугілля, що призводить до зростання в’язкості дисперсних систем, тому для регулювання реологічних властивостей та стабілізації КВП застосовують добавки хімічних реагентів (диспергаторів, пластифікаторів, стабілізаторів). Мета роботи полягала у вивченні можливості стабілізації композиційного водовугільного палива за допомогою добавок вуглецевого субмікронного матеріалу, отриманого шляхом плазмохімічної конверсії органовмісних стічних вод, та аміноспиртів. Досліджено системи на основі вугілля марки G з концентрацією твердої фази 61 %. У якості аміноспиртів застосовували 2-аміно-2-метил-1-пропанол (АМР) та 2-аміно-2-етил-1,3-пропандіол (AEPD). Аміноспирти додавали до КВП у концентраціях 0.05; 0.1; 0.15 та 0.2 % на масу КВП. Встановлено, що ξ – потенціал частинок вугілля марки G у присутності аміноспиртів становить за абсолютною величиною 40–45 мВ.. Отримані КВП демонструють псевдопластичний тип течії у діапазоні швидкостей зсуву 0–80 с-1. Введення високодисперсного карбону веде до зростання ефективної в’язкості систем і може бути рекомендоване для регулювання плинності КВП. Седиментаційна стійкість в присутності добавок високодисперсного карбону та аміноспиртів зростає з 5–6 до 10–14 діб, тобто практично вдвічі.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-07-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141835316","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СПЕКТРАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НАДМОЛЕКУЛЯРНОГО ПІГМЕНТУ ПРОТОЦІАНІНУ ЯК ФАРМАКОГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ КВІТОК CENTAUREA CYANUS L.","authors":"В.С. Феденко","doi":"10.15421/jchemtech.v32i2.298075","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v32i2.298075","url":null,"abstract":"Представлено результати дослідження пелюсток волошки синьої (Centaurea cyanus L.) спектрофотометричним методом. Встановлено, що для фармакогностичного аналізу лікарської сировини може бути використана сукупність спектральних характеристик надмолекулярного пігментного комплексу протоціаніну у пелюстках: наявність довгохвильової смуги із розподіленими максимумами у спектрах відбиття та кольоровий стимул із домінувальною довжиною хвилі у діапазоні синього кольору. Виявлені діагностичні ознаки відрізняють тип із синім забарвленням як основний об’єкт під час заготівлі сировини офіцинальної лікарської рослини від інших різнозабарвлених типів за умов внутрішньовидового поліхроїзму квіток. Нативний протоціанін отримано в результаті водної екстракції пелюсток із синім забарвленням. Прояв максимумів у спектрі поглинання водного синього екстракту відповідав характеристикам протоціаніну in vivo у спектрах відбиття пелюсток типу із синім забарвленням. Відмінність спектральних властивостей хромофорних систем цих форм встановлена за параметрами диференційного спектру поглинання розчину неасоційованого антоціану після кислотної руйнації нативного пігментного комплексу відносно екстракту протоціаніну. За умов спиртової екстракції пелюсток у кислому середовищі відбувалось руйнування пігментних комплексів, які локалізовані в поверхневих тканинах, і утворення похідних флавілія. На відміну від спектрів відбиття різнозабарвних пелюсток із розподіленою смугою, особливістю спектрів поглинання їх екстрактів є наявність одного максимуму, положення якого залежало від типу забарвлення та свідчило про домінування глікозидів пеларгонідину або ціанідину. Отримані результати удосконалюють фармакогностичні критерії та можуть бути використані під час створення біопрепаратів і функціональних харчових продуктів на основі сировини волошки синьої.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-07-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141835404","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ БІОВУГІЛЛЯ З ВІДПРАЦЬОВАНОЇ КАВОВОЇ ГУЩІ НА АНАЕРОБНЕ ЗБРОДЖУВАННЯ ХАРЧОВИХ ВІДХОДІВ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА","authors":"Т. А. Соколова, Галина Крусір, Хрістоф Хугі, Лена Брайтенмозер, Ельміра Єлєуова, Гульнур Далдабаєва, Мирослав Мальований, Олексій Коркач, Валерія Соколова","doi":"10.15421/jchemtech.v32i2.297925","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v32i2.297925","url":null,"abstract":"Неконтрольована та антисанітарна утилізація харчових відходів, які є цінною сировиною для енергетичної незалежності України, призвела до негативного впливу на довкілля, здоров’я населення та соціально-економічний розвиток. Інтеграція харчових відходів у розвинену економіку замкнутого циклу дозволить значно збільшити стале виробництво біоенергії. Метою дослідження була оцінка впливу біочару, отриманого з відпрацьованого кавового шламу, на процеси анаеробного зброджування харчових відходів ресторанного господарства, що була зроблена з використанням показників накопичення біогазу та показників якості дигестату,  таких як  рН, sCOD, VFAs, концентрації NH4+-N. \u0000Результати показують, що термофільне анаеробне зброджування з вищим ступенем гідролізу було схильне до нестабільності через накопичення ВЖК і падіння рН. Біовугілля з відпрацьованого кавового шламу ефективно стимулює споживання VFAs і збільшує виробництво метану, особливо в термофільних умовах. При обробці біологічним вугіллям були досягнуті як вищі максимальні питомі показники виробництва метану, так і скорочення часу затримки. Зі збільшенням кількості біопалива з 0 до 15 г л-1 кумулятивне виробництво метану в термофільних умовах зросло з 296.7 мл г-1 VSadded до 476.1 мл г-1 VSadded, тоді як час зброджування скоротився з 22 днів до 14 днів. рН, температура і VFAs були важливими факторами, які вказували на те, що збільшення швидкості процесу анаеробного зброджування призводить до кращої продуктивності в термофільному зброджуванні за допомогою біопалива. Потенційне застосування біовугілля з харчових відходів (відпрацьована кавова гуща) в анаеробному зброджуванні харчових відходів може одночасно вирішити проблему забруднення декількох видів органічних відходів, включаючи кухонні відходи та харчові відходи ресторанного господарства. Біовугілля збільшило вихід метану, а також забезпечило стабільну роботу з коротким часом затримки в процесі термофільного анаеробного зброджування. Утворений метан може бути використаний для піролізу біомаси.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-07-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141835624","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЦІНКА ЯКОСТІ ТА ЕКОЛОГІЧНИЦЙ СТАН РІЧКИ САКСАГАНЬ У КОНТЕКСТІ ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНОГО ТА РИБОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ","authors":"Олег М. Маренков, Вікторія О. Курченко, Олег С. Нестеренко, Анна Ю. Чернявська, Олена В. Груздєва","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.291632","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.291632","url":null,"abstract":"Проблеми забруднення малих річок України та пошук шляхів їх вирішення були та залишаються досить актуальними. У зв’язку з інтенсивною експлуатацією залізорудних родовищ Кривбасу та значним кар’єрним і шахтним водовідливом у даному регіоні виникли специфічні гідрохімічні умови. Також важливим є те, що з 1 березня 2020 року Кабінет Міністрів України знову дозволив гірничорудним підприємствам Криворізького басейну скидати зворотні води з хвостосховищ у р. Інгулець і р. Саксагань «для запобігання виникнення аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах». У роботі досліджено та проаналізовано сучасний фізико-хімічний стан річки Саксагань за допомогою власних моніторингових досліджень та онлайн даних державного моніторингу, надано оцінку стану річки, як джерела господарсько-питного і рибогосподарського використання. Дослідження проводились влітку 2023 року, для хімічного аналізу води було обрано 9 моніторингових точок на р. Саксагань Криворізького району, Дніпропетровської області, попередньо точки були скомпановані по три точки у 3 групи за теріторіальною ознакою. За результатами досліджень виялено, що вода на усіх дослідних ділянках не відповідає нормативним показникам якості води для рибогосподарських потреб за значенням сульфатів, хлоридів та загальної мінералізації. Стосовно сульфатів, вода не відповідає рибогосподарським нормам на всіх мориторінгових точках, і лише точки 1 та 9 відповідають санітарним нормам. Вода не відповідає нормативним показникам якості води для питних, господарсько-побутових та інших потреб за показниками хлоридів та загальної мінералізації, та майже на всіх точках за показниками сульфатів (точки №№ 2, 4–8).","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140478521","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПІДРУЧНИКИ З ХІМІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ: КОРОТКИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД","authors":"Михайло А. Поджарський","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.290197","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.290197","url":null,"abstract":"Автор, викладач хімічної технології, провів ретроспективу україно-, російськомовних підручників з хімічної технології, виданих за останні сімдесят років, а також проаналізував зміст найбільш відомих англомовних книг з цієї тематики. Метою роботи було допомогти колегам зорієнтуватися у великому масиві навчальної літератури, який сформувався на теперішній час. Автор навів порівняння змісту «класичних» книг з Загальної хімічної технології, виданих у радянський та пострадянський час, звернув увагу на їх переваги та недоліки, надав деяку інформацію про авторів. Подібну інформацію наведено і для книг, написаних викладачами провідних університетів світу. Автор вважає, що настав час починати використовувати в освітньому процесі українських вишів поряд зі звичною навчальною літературою новітні розробки західних колег. Це, безумовно, сприятиме зростанню реального рівня компетентностей наших випускників і, зрештою, підйому української хімічної галузі до світового рівня.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140494131","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИВЧЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ГРИБІВ Pleurotus ostreatus НА ВІДПРАЦЬОВАНІЙ КАВОВІЙ ГУЩІ, ОБРОБЛЕНІЙ ЕКСТРАКТОМ ЛЮЦЕРНИ","authors":"Антоніна Макас, Галина Крусир, Лена Брайтенмозер, Хрістоф Хугі, Л.А. Пилипенко, Олена Севастьянова, Олександр Здорик, Мирослав Мальований","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.287313","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.287313","url":null,"abstract":"Метою дослідження була оцінка можливостей використання кавової гущі (ГК) для виробництва поживних грибів роду Pleurotus ostreatus та білкової добавки до щоденного раціону сільськогосподарських тварин, а також впливу екстракту люцерни на основні показники вирощування грибів. Було досліджено шість різних формул субстрату кавовий шлам (КШ)/пшенична солома з вмістом КШ: 100 %, 80 %, 70 %, 60 %, 50 % і 0 % хімічними та фізіко-хімічними методами. На субстратах з вищим вмістом КГ швидкість росту міцелію та зага-льний час колонізації були довшими і зростали зі збільшенням вмісту КГ. Додавання КГ не мало значного впливу на склад грибів Pleurotus ostreatus. Обробка субстратів екстрактом люцерни прискорювала період ко-лонізації на 2–3.1 доби, а активація стадій повної колонізації субстрату міцелієм після обробки екстрактом люцерни становила 14.96–26.56 %. Високий вміст КГ у субстраті призводить до зниження біологічної ефективності та врожайності, а обробка субстратів екстрактом люцерни підвищує біологічну врожайність, економічну врожайність та біологічну ефективність. Поживна цінність грибів була покращена переважно на субстратах з 50 % вмістом КГ порівняно з плодами, вирощеними на субстратах без кавового шламу.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140494655","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИКОРИСТАННЯ ДВОКАМЕРНОГО ЕЛЕКТРОЛІЗЕРУ ДЛЯ ОКИСНЕННЯ АМОНІЮ СУЛЬФАТУ","authors":"Інна М. Трус, Микола Д. Гомеля, Єлизавета П. Федченко","doi":"10.15421/jchemtech.v31i4.287024","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.287024","url":null,"abstract":"Для очищення води від сполук амонію використовували методи електролізу у двокамерному електролізері. За умови підвищення концентрації амонію сульфату спостерігається підвищення інтенсивності окиснення, що пов’язано як з концентраційним фактором, так і підвищенням електропровідності розчинів. Підвищення концентрації амонію від 0.56 до 6.67 мг-екв/дм3 дозволяє до певної міри збільшити вихід за струмом, проте підвищення густини струму призводить до зниження даного показника. У процесі електролізу за вихідних концентрацій амонію 0.56–6.67 мг-екв/дм3 та густині струму 86.2–172.4 А/м2 спостерігається зниження рН середовища в аноліті до ~2. Це пояснюється окисненням амонію до нітрату з послідуючим утворенням нітратної кислоти, що і призводить до підкислення. Встановлено, що на разі використання розчинів, приготованих на водопровідній воді, за однакових концентрацій амонію, окиснення останнього проходить швидше, ніж в розчинах, приготованих на дистильованій воді. Даний спосіб є високоефективним (99–100 %) та забезпечує надійне очищення води від йонів амонію.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5,"publicationDate":"2024-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140494693","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}