Problemi Endokrinnoi Patologii最新文献

{"title":"EFFECTIVENESS OF ADDITION OF METFORMIN TO STATIN THERAPY FOR PRODIABETOGENIC CHANGES CORRECTION IN PATIENTS WITH ARTERIAL HYPERTENSION AND OBESITY","authors":"S. Koval, O. Mysnychenko, Maryna Penkova, O. Lytvynova, O. Berezin","doi":"10.21856/j-pep.2022.4.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2022.4.04","url":null,"abstract":"The aim: to study the effectiveness of adding metformin to statin therapy to correct prodiabetogenic changes in patients with arterial hypertension (AH) and abdominal obesity (AO).\u0000Materials and methods. We examined 65 patients with 2-3 degrees of AH in combination with AO of I-II degrees, atherogenic dyslipidemia and insulin resistance (IR) aged 47-59 yrs: group 1 – 35 patients who were treated with statins (atorvastatin) against the background of standard combinations of antihypertensive drugs, metformin was added; group 2 – 30 patients who did not receive metformin. The examination included generally accepted methods. Statistical data analysis was carried out using standard methods using Microsoft Excel 7.0 and SPSS 19.0 application packages.\u0000Results. The addition of metformin to atorvastatin against the background of standard antihypertensive therapy and recommendations for the normalization of lifestyle allowed a significant reduction in IR and the incidence of prediabetes in hypertensive patients with AO after 16 weeks of treatment. In patients who did not receive metformin, there was no decrease in these indicators. In the group of patients who used metformin, a significantly higher frequency of achieving target blood pressure levels was revealed than in the group of patients in whom this drug was not used.\u0000Conclusions. The effectiveness of the use of the insulin sensitizer metformin for the correction of pro-diabetogenic changes associated with statin therapy in patients with AH, which occurs against the background of AO, atherogenic dyslipidemia, and IR, has been shown.","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43652009","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИЗНАЧЕННЯ УЛЬТРАЗВУКОВИХ ОЗНАК ПАПІЛЯРНОГО РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ЯК ПРЕДИКТОРІВ МІСЦЕВОГО МЕТАСТАЗУВАННЯ","authors":"Павло Ліщинський, Олександр Товкай, Сергій Земсков, Володимир Паламарчук, Олексій Дронов","doi":"10.21856/j-pep.2022.4.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2022.4.05","url":null,"abstract":"Актуальність. Для покращення прогнозу місцевого метастазування папілярного раку щитоподібної залози важливо виявити передопераційні ультразвукові ознаки пухлини, як предиктори метастазування. Мета роботи - визначити ультразвукові ознаки папілярного раку щитоподібної залози, які можуть бути предикторами місцевого метастазування. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне когортне моноцентрове дослідження. 301 пацієнт, прооперований з приводу папілярного раку щитоподібної залози з низьким ризиком рецидиву в об’ємах: тиреоїдектомія або гемітиреоїдектомія, центральна лімфодисекція шиї в період з січня 2018 по грудень 2020 років. Основна група: 117 пацієнтів – хворі з метастазами за результатами патогістологічного дослідження. Група контролю: 184 пацієнта – хворі без метастазів. Враховувались такі ультразвукові (УЗ) ознаки пухлини: субкапсулярне розташування, розмір, нерівність меж, нечіткість меж, фіброзні зміни, наявність кальцифікації, наявність кістоподібної дегенерації, неоднорідна ехоструктура. Статистичний аналіз проводили за допомогою програми StatPlus Pro v.7 (AnalystSoft Inc.) та статистичних калькуляторів VassarStats (VassarStats: Web Site for Statistical Computation, http://vassarstats.net/) та MedCalc (MedCalc Software Ltd., https://www.medcalc.org/calc/index.php). Порівняння часток виконувалось із застосуванням кутового перетворення Фішера. При виконанні розрахунків значущості окремих тестів, сили зв’язку, відношень шансів та відповідних операційних характеристик використовували критерій хі-квадрат з поправкою Йєйтса та критерій V Крамера; довірчий інтервал визначали за методом Уілка. Проводили ROC-аналіз із визначенням площі під ROC-кривою з відповідними довірчими інтервалами.\u0000Результати. Такі ультразвукові ознаки папілярного раку щитоподібної залози, як субкапсулярне розташування та наявність кальцифікатів, має зв’язок з наявністю реґіонарних метастазів (p<0,01). Крім того, значуща різниця у частоті зустрічальності виявлена також для ультразвукової ознаки «нечіткість меж» (р<0,05). Такі ознаки як «нерівність меж», «кістоподібна дегенерація», «фіброзі зміни» та «неоднорідна ехоструктура» пухлини за даними ультразвукового дослідження, не мають зв’язку з реґіонарним метастазування папілярного раку щитоподібної залози. Також виявлено зв’язок розміру пухлини папілярного раку щитоподібної залози з наявністю метастазів. З метою перевірки гіпотези про наявність зв’язку між розміром і виявленням метастазів було проведено ROC-аналіз. Величина площі під кривою (AUC), визначена за методом DeLong, дорівнює 0,740 (95% ДІ: 0,684 - 0,795), що відповідає середній якості тесту. Коефіцієнт Юдена становить 0,4051. При обиранні точки відсікання ≥ 10 мм забезпечується чутливість тесту 0,829 (або 82,9%) при специфічності 0,576 (57,6%).\u0000Висновки. Кальцифікація, субкапсулярне розташування, нечіткість контурів та розмір пухлини більше 1,0 см можуть бути незалежними предикторами метастазування папілярного раку щитоподібної залози. Нерівні контури, кістоподібна","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45475624","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МОРФОЛОГІЧНІ ТА ІМУНОГІСТОХІМІЧНІ ЗМІНИ В НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗАХ ХВОРИХ З ДОБРОЯКІСНИМИ НОВОУТВОРЕННЯМИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ІНДЕКСУ МАСИ ТІЛА","authors":"Юрій Караченцев, Віктор Дубовик, Мирослава Микитюк, Ірина Яковцова, Віра Товажнянська","doi":"10.21856/j-pep.2022.4.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2022.4.03","url":null,"abstract":"Мета дослідження. Провести морфологічний аналіз та аналіз рівня експресії рецепторів інсуліноподібних факторів росту 1 і 2 (рІФР-1 та рІФР-2, відповідно) у зразках видаленої під час хірургічного втручання тканини надниркових залоз (НЗ) у хворих на доброякісні новоутворення НЗ в залежності від індексу маси тіла (ІМТ).\u0000Матеріали та методи. Проведено аналіз видалених під час хірургічного втручання НЗ. Нозологіями, що вивчалися, були вогнищева вузлова гіперплазія НЗ (ВГНЗ) та доброякісні новоутворення НЗ. Матеріал 37 спостережень був поділений на три групи: група 1 (група порівняння) (n=9) – пацієнти з ІМТ<25 кг/м2, група 2 (n=15) – пацієнти з ІМТ 25-30 кг/м2 і група 3 (n=13) – пацієнти з ІМТ >30 кг/м2. Мікропрепарати використовували для загальної оцінки стану тканин, мікроскопічного вивчення та проведення морфометричного дослідження НЗ. Проводили аналіз експресії рІФР-1 та рІФР-2 в тканині НЗ з використанням первинних моноклональних антитіл фірми DAKO (Данія), TermoScientific (Німеччина) та Diagnostic BioSystems (США).\u0000Результати та їх обговорення. При імуногістохімічному дослідженні (ІГХ) тканини НЗ пацієнтів із надмірною масою тіла і ожирінням виявлено ​​помірну (2++) і виразну (3+++) експресію рІФР-1 при слабкій експресії в групі з нормальною масою тіла. Встановлено наявність сильного кореляційного зв’язку між виразністю експресії рІФР-1 та ІМТ в групах хворих з надлишковою масою тіла і ожирінням. Виразність експресії рІФР-1 має чітке односпрямоване зростання, що демонструє лінія тренду. У пацієнтів з нормальною масою тіла експресія рІФР-2 не спостерігалася. Встановлено, що зі зростанням ІМТ спостерігається тенденція до зниження експресії рІФР-2. Фокальну експресію рІФР-2 в НЗ було виявлено лише у пацієнтів з ожирінням.\u0000Висновки: При ІГХ-дослідженні видалених зразків тканини НЗ пацієнтів з ВГНЗ і доброякісними новоутворення НЗ та надмірною масою тіла або ожирінням виявлено помірну і виразну відповідно експресію рІФР-1 при слабкій їх експресії в тканині надниркових залоз у пацієнтів з нормальною масою тіла. Встановлено наявність сильного кореляційного зв’язку між виразністю експресії рІФР-1 в зразках тканини НЗ та ІМТ, що може вказувати на участь ІФР-1 в патогенезі ВГНЗ та доброякісних новоутворень НЗ. Доросле населення України із надлишковою масою тіла та ожирінням може розглядатися як група ризику щодо розвитку ВГНЗ і доброякісних новоутворень надниркових залоз, що вимагає розробки відповідних скринінгових програм.","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45226429","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗМІНИ МІКРОБІОТИ КИШКІВНИКА ПІД ВПЛИВОМ МЕТФОРМІНУ, ПІОГЛІТАЗОНУ ТА ЛЕВОТИРОКСИНУ У ПАЦІЄНТІВ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2-ГО ТИПУ, НАДМІРНОЮ ВАГОЮ ТА ГІПОТИРЕОЗОМ.","authors":"Христина Москва, Олеся Кіхтяк, Любов Лаповець, Аліна Урбанович","doi":"10.21856/j-pep.2022.4.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2022.4.06","url":null,"abstract":"Актуальність. Дискусія про роль кишкової мікробіоти (КМ) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу розпочалася нещодавно і вимагає ґрунтовних спостережень. Цей виклик стає ще складнішим, особливо у пацієнтів з наявними супутніми захворюваннями, такими як гіпотиреоз і ожиріння, що отримують лікування.\u0000Мета дослідження. Виявити зміни мікробіоти кишківника під впливом метформіну, піоглітазону та левотироксину у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, надмірною вагою та гіпотиреозом.\u0000Матеріали та методи. Обстежено 36 пацієнтів (19 жінок і 17 чоловіків) віком від 35 до 67 років з індексом маси тіла (ІМТ) 27,73±0,28 кг/м2, у яких вперше діагностували ЦД 2 типу та гіпотиреоз. Пацієнтам призначили дозу левотироксину (25-150 мкг/добу), метформіну (500-2000 мг/добу) та піоглітазону (15-30 мг/добу) згідно індивідуальних потреб до досягнення стану компенсації. Пацієнтів обстежували до і після 6 місяців вищевказаної терапії, перевіряли масу тіла і зріст, лабораторно визначали рівень тиреотропного гормону, вільного тироксину, вільного трийодтироніну, глюкози в крові натщесерце і інсуліну, індексу HOMA-IR, HbA1c, стан КМ оцінювали за рівнями бактерій: Firmicutes, Bacteroidetes, Actinobacteria, Lactobacilus spp., Bifidobacterium spp., Bacteroides fragilis, Вacteroides thetaiotaomicron, Akkermansia muciniphila, а також співвідношення Firmicutes/Bacteroidetes.\u0000Результати. Під впливом обраної терапії у всіх пацієнтів досягнуто стан еутиреозу і поліпшення глікемічного профілю. Обстеження КМ на початку терапії показало, що трохи більше половини всієї бактеріальної маси, а саме 51,21%, складають Bacteroidetes, 31,11% – Firmicutes, 5,31% – Actinobacteria, 12,37% – інші типи. Після проведеної терапії та досягнення компенсації це співвідношення змінилося в бік появи більш широкого різноманіття мікробіому за рахунок зменшення частки Bacteroidetes до 41,68 % і збільшення Firmicutes до 36,86 %, Actinobacteria – до 7,24 % і менш чисельних груп бактерій, об'єднаних під загальною групою «інші» – до 14,22 %.\u0000Висновки. Клінічне дослідження вперше виявило специфічні кількісні зміни в структурі кишкової мікробіоти у пацієнтів з надмірною вагою з цукровим діабетом 2 типу та гіпотиреозом після піврічного комплексного лікування. Зі збільшенням вмісту Actinobacteria і групи «інших» кишкова мікробіота продемонструвала зрушення в бік збільшення профілю Firmicutes і суміжного зниження Bacteroidetes. З'ясування впливу кожного з препаратів (метформіну, піоглітазону, левотироксину) на певні культури кишкової мікробіоти є важливими завданнями подальших досліджень з метою встановлення нових патогенетичних зв'язків цукрового діабету 2 типу та гіпотиреозу, а також специфічних маркерів на етапах розвитку цих захворювань та їх компенсації.","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48940675","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ПОЛІМОРФНИХ ВАРІАНТІВ ГЕНІВ ЛЕПТИНУ LEP -2548G>A (rs7799039) ТА РЕЦЕПТОРА ЛЕПТИНУ LEPR 223Q>R (rs1137101) НА РОЗВИТОК СЕРЦЕВО-СУДИННИХ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ","authors":"Ольга Плохотніченко, Наталія Красова, Алла Колеснікова, Мар'яна Горшунська, Артем Костянтинович Почерняєв, Іван Мамонтов, Тетяна Воропай, Ірина Романова, Юрій Караченцев, Вікторія Полторак","doi":"10.21856/j-pep.2022.4.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2022.4.07","url":null,"abstract":"Активно триває пошук функціональних однонуклеотидних поліморфізмів (ОНП) генів, здатних впливати на ризик розвитку ожиріння, цукрового діабету (ЦД) 2 типу та асоційованих судинних ускладнень. Мета дослідження: оцінити вплив ОНП гена лептину LEP -2548G/A та рецептора лептину LEPR 223Q/R на ризик розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на ЦД 2 типу східно-української популяції з плином часу.\u0000Матеріали та методи. Оцінено стан пацієнтів з ЦД 2 типу при первинному обстеженні та через 10 років після першого звернення. За цей час в досліджуваній групі (n=60) зареєстровано 5 нелетальних інфарктів та 16 летальних випадків внаслідок серцево-судинного захворювання. У вихідному стані обстежено 60 хворих на ЦД 2 типу (ж/ч: 26/34) віком 53,35±1,38 років, тривалістю діабету 5,33±0,67 років, рівнем HbА1c 7,74±0,19 %, з індексом маси тіла 33,28±0,89 кг/м2, зі співвідношенням обсягу талії до обсягу стегон 0,99±0,01. Генотипування проводили за методом полімеразної ланцюгової реакції та поліморфізму довжин рестриктних фрагментів з використанням відповідних праймерів (LEP -2548G/A: прямий: tcccatgagaactattcttcttttg; зворотній: atatggctccctttgcccgacc; LEPR 223Q/R: прямий: acctctggttccccaaaaag; зворотній: tcatcattttagtgcataacttaccc) та ендонуклеаз (HhaI і MspI відповідно). Продукти рестрикції проаналізували за допомогою електрофорезу в 2% агарозному гелі. Як маркер молекулярної маси використали ДНК pUC19, гідролізовану ендонуклеазою MspI (MBI Fermentas, Литва). Застосовували непарний двобічний t-критерій Стьюдента, критерій Манна-Уітні та критерій χ2. Перевірка нульових гіпотез проведена на рівні значущості Р ≤ 0,05.\u0000Результати. Визначено, що ОНП LEP -2548G/A суттєво впливає на розвиток серцево-судинних ускладнень у хворих на ЦД 2 типу в східно-українській популяції, а саме, A-алель пов'язаний з підвищеним ризиком розвитку серцевої недостатності у жінок і серцевої недостатності та ішемічної хвороби серця у чоловіків. Наявність гетерозиготного генотипу за поліморфізмом LEPR 223Q/R пов’язана з меншим ризиком розвитку серцевої недостатності у чоловіків, хворих на ЦД 2 типу східно-української популяції. Мінорні генотипи, а саме, АА за поліморфізмом LEP -2548G/A та RR за поліморфізмом LEPR 223Q/R, суттєво підвищують ризик смертності, пов’язаної з серцево-судинними подіями (OR (АА) = 21,00; ДІ 3,75-117,76, Р <0,05; OR (RR) = 5,00; ДІ 1,343-18,62, Р<0,05, відповідно).\u0000Висновки. Доведено функціональну значущість однонуклеотидних поліморфізмів LEP -2548 G/A та LEPR 223Q/R відносно розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на цукровий діабет 2 типу східно-української популяції. Дані відносно досліджених поліморфних варіантів генів лептину та рецептора лептину можуть бути використані для формування груп ризику та враховані під час вибору ефективних профілактичних та терапевтичних стратегій.","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47381325","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА КОРЕКЦІЮ ДЕФІЦИТУ СЕЛЕНУ З ПОЗИЦІЇ ДОКАЗОВОЇ МЕДИЦИНИ (огляд літератури та дані власних досліджень)","authors":"Світлана Турчина, Жанна Сотнікова-Мелешкіна, Юлія Калмикова, Сергій Калмиков, Наталія Міхановська","doi":"10.21856/j-pep.2022.4.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2022.4.09","url":null,"abstract":"Мета. Вивчити сучасні дані про роль селену (Se) в організмі людини, методи оцінки його вмісту, шляхи профілактики та корекції селенодефіциту з позиції доказової медицини. \u0000Резюме Подані в огляді дані вказують на важливість ессенціального мікроелемента Se для забезпечення нормальної життєдіяльності людини. Відображено результати дослідження забезпечення населення селеном у різних регіонах та сучасні підходи до об'єктивної оцінки його вмісту в організмі. Наведено еталонні норми споживання селену, засновані на визначенні концентрації селенопротеїну (SePP), як найбільш об'єктивного маркера для визначення оптимального запасу Se. Доведено, що зниження або, навпаки, збільшення надходження дієтичного Se може негативно впливати на стан здоров'я, приводити до розвитку хронічних соматичних та психічних захворювань, зокрема депресії. Наведено власні дані про негативний вплив дефіциту Se на формування та несприятливий перебіг дифузного нетоксичного зобу (ДНЗ) у дітей та підлітків, які проживають в умовах легкого йододефіциту. \u0000Розглянуто шляхи профілактики та корекції селенодефіциту з позиції доказової медицини та необхідність проведення індивідуальної профілактики та корекції дефіциту Se шляхом призначення дієтичного селену, особливо у разі відсутності державних програм, що включають збагачення ґрунтів, кормів та продуктів харчування сполуками Se. Науково обґрунтовано доцільність включення препаратів Se до комплексної терапії хворих з несприятливим перебігом ДНЗ, що позитивно впливало на стан тиреоїдної системи, сомато-статевий розвиток, стан соматичного та психічного здоров'я, когнітивні функції та якість життя підлітків. \u0000Представлено результати клінічних та експериментальних досліджень, які свідчать, що включення до терапії препаратів Se у вікових дозах дозволяє  запобігти формування метаболічного синдрому та ожиріння, порушень вуглеводного обміну та тиреопатій, підвищити ефективність лікування пацієнтів з різними соматичними та психічними захворюваннями, збільшити фізичну витривалість під час інтенсивних навантажень у спортсменів. \u0000 ","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41738963","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"HYPOURICEMIC EFFECT OF METFORMIN IN GOUT PATIENTS WITH TYPE 2 DIABETES","authors":"M. Mykytyuk, A. Chernyaeva, Yurii Karachentsev","doi":"10.21856/j-pep.2022.4.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2022.4.08","url":null,"abstract":"Treatment of gout and type 2 diabetes mellitus (T2DM) is strategically similar: with gout, the goal is to achieve a normal serum urine acid (SUA) level (<360 μmol/L), with T2DM – normalization of glycemia, a frequent combination of these metabolic diseases requires taking into account the effect of drug therapy on concomitant diseases. As compared to the current drugs used in gout treatment, metformin (Met) has the potential advantage of targeting multiple aspects of the disease. The study aims to investigate the effect of Met on SUA levels in gout patients with T2DM.\u0000Materials and methods. A retrospective analysis of medical records was carried out on 208 gout patients with Т2DM ≥18 years with at least one year of follow-up treatment in the rheumatology department. The survey was divided into 2 groups: Met group (n=107) – gout patients received Met (1000-2500 mg/daily) and control group (n=101) – gout patients received other peroral hypoglycemic therapy.\u0000Results. Analysis of the baseline parameters in the groups of gout patients showed that Met users were somewhat younger (60 (58.72±9.73) and 61 (60.9±9.4), respectively) (P<0.02) and had better renal function ((Me 60 [50-70] and 50 [44-66], respectively) (P<0,005) compared to non-Met users. The vast majority of patients in both groups had more than two joints affected (79.4 and 83.2%, respectively). The drug of the choice to start urate-lowering therapy in most cases was allopurinol (98.1 and 98.0%, respectively). After one year, gout patients in the Met group showed a significant decrease in SUA levels from (468.9±61.9) to (318.7±44.9) μmol/L (P<0.0001). Within one year, 63.6% of the Met group had reached target SUA levels compared to 47.5% in the control group (P<0.023). The achievement of a significant decrease in fasting blood IRI (from 28.1 [12.8; 49.2] to 19.1 [11.5; 45.8] μmol/L (P<0.01), the HOMA-IR (from 3.5 [1.7; 9.1] to 2.8 [1.4; 9.2] (P<0.01) in patients Met group. The mean incidence of gout attacks was 2.02 per year (95% CI (1.28-2.36)) in the Met group and 4.00 per year (95% CI (2.56-5.42)) in the control group (P<0.01). The mean daily dosages of allopurinol at target for the Met group and control group did not differ significantly and amounted to (258±120) and (246±110) mg, respectively.\u0000Conclusions: The use of a combination of metformin plus urate-lowering therapy (allopurinol) in gout patients with type 2 diabetes mellitus allows to achieve the target of serum urine acid level in 64% of patients; helps to reduce the severity of insulin resistance and significantly associated with a lower incidence of gout attacks.","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41648276","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АНДРОГЕННИЙ СТАТУС, ВМІСТ ВІТАМІНУ D В КРОВІ ТА СТАН ЕРЕКТИЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ У ЧОЛОВІКІВ, ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ","authors":"Володимир Бондаренко, Оксана Хижняк, Євгенія Саніна, Євгеній Скорняков, Андрій Мінухін, Роман Ніколаєв, Олена Червенко","doi":"10.21856/j-pep.2022.4.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2022.4.02","url":null,"abstract":"Існують дані, що дефіцит вітаміну D (Vit D) може сприяти розвитку андрогенодефіциту та еректильної дисфункції (ЕД) у чоловіків, у тому числі й хворих на цукровий діабет (ЦД). Мета дослідження. Встановити особливості змін еректильної функції та андрогенного статусу в залежності від вмісту вітаміну D в крові у чоловіків з цукровим діабетом 1 та 2 типів.\u0000Матеріали та методи. Обстежено 65 чоловіків, хворих на ЦД віком 23-63 роки. У 28 пацієнтів був встановлений ЦД 1 типу (ЦД1) та у 37 чоловіків ЦД 2 типу (ЦД2). Аналізували індекс маси тіла (ІМТ), рівні тестостерону (Т), естрадіолу (Е2), їх співвідношення (Т/Е2), вміст Vit D в крові. Визначали стан еректильної функції (ЕФ) за допомогою Міжнародного Індексу Еректильної Функції (МІЕФ-5).\u0000Результати. Аналіз рівнів Vit D в крові встановив, що їх середні значення у хворих на ЦД1 та ЦД2 суттєво не відрізняються між собою. При цьому середні величини вмісту Т в крові та Т/Е2 у чоловіків з ЦД1 були вірогідно більші. Показано, що формування D-гіповітамінозу у хворих на ЦД2 асоційоване зі зростанням ІМТ та частоти ожиріння, чого не відмічається за ЦД1. Не виявлено кореляційної залежності між рівнями Vit D та Т в крові в обох групах хворих, однак існує позитивна кореляція між вмістом Vit D в крові та величинами співвідношення Т/Е2 у хворих на ЦД2. У пацієнтів обох груп відсутня кореляція між рівнем Vit D та величинами МІЕФ-5. Між тим встановлена позитивна кореляція між величинами андрогенізації (рівень Т, величини Т/Е2) та величинами МІЕФ-5 у хворих на ЦД2.\u0000Висновки. У чоловіків, хворих на цукровий діабет, незалежно від його типу, існує зниження вмісту в крові вітаміну D. У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу D-гіповітаміноз асоційований зі зростанням індексу маси тіла та частоти ожиріння. Ці фактори є передумовою у даного контингенту хворих як абсолютної, так і відносної гіпоандрогенемії. D-гіповітаміноз не призводить до формуванню андрогенодефіцита у чоловіків, хворих на цукровий діабет 1 типу. Предиктором розвитку еректильної дисфункції у хворих на цукровий діабет 2 типу є зниження рівня тестостерону в крові на тлі D-гіповітамінозу.","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42746230","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТОРІНКИ ВЕЛИКОЇ ІСТОРІЇ (до 95-річчя заснування клініки ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України»)","authors":"Юрій Караченцев, Катерина Місюра, Ірина Сидорова","doi":"10.21856/j-pep.2022.4.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2022.4.01","url":null,"abstract":"Роботу присвячено 95-річчю заснування клініки ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» як першої науково-практичної бази для організації та проведення спеціалізованої ендокринологічної допомоги населенню України. Охарактеризовано провідні досягнення представників наукових шкіл клініки за минулі роки.","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47905040","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"THE USE OF 5-AMINOLEVULINIC ACID GEL IN THE TREATMENT OF DIABETIC FOOT SYNDROME","authors":"Y. Ivanova, S. Gramatiuk, V. Prasol, I. Kryvoruchko, K. Miasoiedov, Christine Mitchell, Gabriel A Hartl, K. Sargsyan","doi":"10.21856/j-pep.2022.4.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2022.4.10","url":null,"abstract":"Background.  Diabetes mellitus affects almost all body systems, but the most dramatic complications occur in the lower extremities. Diabetic foot syndrome takes the leading position in the list of complications of diabetes mellitus, leading to early disability and mortality. \u0000At present, a new technology - photodynamic therapy  is being intensively developed worldwide. This technique can be used in many different fields of medicine, including purulent surgery. \u0000This study aimed to investigate the possibility of using 5-aminolevulinic acid as an photosensitizer in photodynamic therapy in the complex treatment of chronic wounds in patients with ischemic and mixed forms of diabetic foot syndrome. \u0000Materials and Methods. In 2021, 10 patients with type 2 diabetes mellitus and ischemic and mixed forms of diabetic foot syndrome of both sexes, aged 52 to 75 years, were observed.  As a preparation for photodynamic therapy, daily dressings with hydrogel were applied (3-5 days). During this period, limb revascularization was performed, the aim of which was to restore the blood flow to the foot, preferably through the anterior or posterior tibial artery. After the restoration of the main blood flow, photodynamic therapy was performed: after sanitation of the wound surface with physiological NaCl solution, Levuderm gel (6% gel phosphate of 5-aminolaevulinic acid) was applied and covered with occlusive dressing for 2 hours, after which the gel remains were removed and irradiation with Korobov photonic matrices \"Barva Flex\" with 660 nm wave length was carried out. Energy applied to the wound averaged 30-40 J/cm2. The light power density was between 0.1-1.0 W/cm2, and the exposure time varied according to the wound area. \u0000Results. After photodynamic therapy on days 2-3, perifocal oedema decreased. By days 5-7, the quality of granulation and the degree of wound epithelialization significantly improved. The wound healing rate on days5-7 of treatment was 1,58±0,44, and on days 10-12 - 4,72±0,63 (p <0,01). The evaluation of the wound healing rate showed good and satisfactory results: By day 32, the wound in the study group was completely epithelialized in the majority of patients (88.9%). \u0000Conclusions. The method we have developed for treating chronic wounds using photodynamic therapy is pathogenetically feasible and highly effective compared to conventional therapies. Combined light exposure using photosensitizer stimulates the formation of reactive oxygen species, increasing the effect of phagocytic cells, which is manifested in the activation of neutrophil chemotaxis, adhesion, and endocytosis. photodynamic therapy using aminolaevulinic acid as a photosensitizer, enhances molecular mechanisms of intercellular interaction at all stages of primary immunity activation. \u0000 ","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41804740","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}