Pitannia kul''turologiyi最新文献_第2页

Фактори соціокультурної трансформації міста Умань 乌曼市的社会文化转型因素

Pitannia kul''turologiyi Pub Date : 2023-03-31 DOI: 10.31866/2410-1311.41.2023.276691

Наталія Павлівна Войцях

{"title":"Фактори соціокультурної трансформації міста Умань","authors":"Наталія Павлівна Войцях","doi":"10.31866/2410-1311.41.2023.276691","DOIUrl":"https://doi.org/10.31866/2410-1311.41.2023.276691","url":null,"abstract":"Мета статті — дослідити особливості соціокультурного підходу в дослідженні трансформацій урбаністичного середовища, провести аналіз факторів соціокультурної трансформації міста Умань для поглиблення ціннісно-смислової інтегрованості його культурного простору. Результати дослідження ґрунтуються на виявленні факторів соціокультурної трансформації міста Умань. Проаналізовано історичні та соціокультурні ресурси розвитку міського середовища, а також виокремлено біотично-культурну концепцію Р. Парка для визначення специфіки розширення урбаністичного простору завдяки активізації процесу паломництва брацлавських хасидів на території історико- культурної пам’яті в місті Умань. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше за допомогою соціокультурного підходу, зокрема біотично-культурної концепції, визначено фактори трансформації урбаністичного середовища міста Умань. Висновки. Доведено, що до основних факторів соціокультурної трансформації міста Умань можемо зарахувати: 1) історико-культурний ресурс міста, який сформувався під впливом культури польської, української та єврейської спільнот; 2) поетапну трансформацію архітектурної стилістики в контексті історичної епохи; 3) підхід до практики консервування історико-культурного спадку в сучасному урбаністичному просторі; 4) конкуренцію між міськими спільнотами; 5) біотично-культурне розширення середовища міста процесом паломництва. На початку ХХІ ст. приклад міста Умань показує, що місто є продуктом біотично-культурної сили, яка трансформує свої кордони незалежно від тих меж, які нав’язані йому адміністративно- політичними установками. Врахування факторів соціокультурної трансформації міста дасть змогу різнобічно проаналізувати культурні ресурси міського середовища. Для розв’язання проблеми біотично-культурного характеру в період сезонного напливу прочан пропонуємо посилити якість та мобільність сервісно-туристичної інфраструктури міста.","PeriodicalId":32870,"journal":{"name":"Pitannia kul''turologiyi","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47492948","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Сучасна українська естрадна пісня як засіб трансляції культурної ідентичності 当前乌克兰埃斯特拉达歌曲作为文化认同的工具

Pitannia kul''turologiyi Pub Date : 2023-03-31 DOI: 10.31866/2410-1311.41.2023.276688

Анна Бурлака

{"title":"Сучасна українська естрадна пісня як засіб трансляції культурної ідентичності","authors":"Анна Бурлака","doi":"10.31866/2410-1311.41.2023.276688","DOIUrl":"https://doi.org/10.31866/2410-1311.41.2023.276688","url":null,"abstract":"Мета статті — виявити особливості сучасної української естрадної пісні як засобу трансляції культурної ідентичності. Результати дослідження. У процесі системного культурологічного аналізу сучасної української естрадної пісні як явища культури було конкретизовано соціокультурну модель і сутність українського феномену культурної ідентичності. Сучасна українська естрадна пісня визначена як культуровідтворюючий, культуротранслюючий та культурогенеруючий феномен. Наукова новизна. Досліджено сучасну українську естрадну пісню в контексті феномену культурної ідентичності; розглянуто місце і значення української естрадної пісні в соціокультурному житті українського народу; проаналізовано вимоги до сучасної української естрадної пісні як соціокультурного феномену. Висновки. Українська естрадна пісня — важлива частина соціокультурного життя сучасного суспільства, соціальною функцією якої є визначення ціннісних орієнтирів, укріплення морально-етичних норм, формування художньо-естетичного смаку, збереження та розвиток національних традицій. Сучасні українські естрадні виконавці маніфестують нову модель суспільної свідомості, яка визнає і поважає право нації на самостійність і незалежність. Власне, через їх художнє самовираження можна побачити картину світу сучасного українця — такого, яким би він хотів себе бачити та відчувати. Українська естрадна пісня є унікальним транслятором культурної ідентичності завдяки відповідному інструментарію етичного впливу на людину — емоційному співпереживанню як ідентифікації настрою реципієнта з сенсовим розгортанням музичного твору. Перспективи подальших досліджень полягають у комплексному аналізі проблематики розвитку української естрадної пісні як засобу трансляції культурної ідентичності в контексті російського військового вторгнення та його впливу на культуротворчу функцію естрадного мистецтва.","PeriodicalId":32870,"journal":{"name":"Pitannia kul''turologiyi","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69789804","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Особливості застосування тайм-менеджменту під час дистанційної освіти 远程管理应用程序的详细信息

Pitannia kul''turologiyi Pub Date : 2022-12-21 DOI: 10.31866/2410-1311.40.2022.269376

Оксана Борисівна Кошелєва, Ігор Васильович Байда, Наталія Анатоліївна Мятенко

{"title":"Особливості застосування тайм-менеджменту під час дистанційної освіти","authors":"Оксана Борисівна Кошелєва, Ігор Васильович Байда, Наталія Анатоліївна Мятенко","doi":"10.31866/2410-1311.40.2022.269376","DOIUrl":"https://doi.org/10.31866/2410-1311.40.2022.269376","url":null,"abstract":"Мета статті — розкрити ключові особливості застосування тайм-менеджменту під час дистанційної освіти в умовах сьогодення. Методологія пов’язана із застосуванням низки методів, зокрема аналізу, абстрагування, систематизації, опису, узагальнення. Наукова новизна полягає у висвітленні методів, ключових особливостей застосування тайм- менеджменту в Київському національному університеті культури і мистецтв. Визначено, що одним із найважливіших завдань ЗВО за дистанційного режиму навчання є робота зі здобувачами освіти для успішної адаптації до нових форм навчання, соціальних стосунків, нових ролей, тому такий чинник, як уміння керувати часом, впливає на ефект адаптації студентів до навчання. Висновки. Встановлено, що навички тайм-менеджменту в контексті дистанційної освіти — це набір правил і принципів, яких потрібно дотримуватися, щоб продуктивніше й ефективніше витрачати свій час, швидше й краще ухвалювати рішення й досягати більшого з меншими витратами часу й зусиль. Визначено, що успішне управління часом вимагає цілеспрямованості, наполегливості та високої мотивації, тому здобувач освіти має бути мотивований і налаштований дотримуватися спланованого графіка та ефективно використовувати час. Доведено, що опанування методів тайм-менеджменту дає змогу здобувачам освіти самоорганізовуватися, планувати та розставляти пріоритети, виконувати самостійні завдання за менший час, активізувати мотивацію до навчальної діяльності. Встановлено, що у Київському національному університеті культури і мистецтв для планування навчання в умовах дистанційної освіти рекомендується використовувати такий метод тайм-менеджменту, як таблиця Ейзенхауера. З’ясовано, що для організації дистанційного навчання також доцільно використовувати жорстко-гнучку методику планування, яка дає змогу витрачати час на найнеобхідніше.","PeriodicalId":32870,"journal":{"name":"Pitannia kul''turologiyi","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69789404","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Що пташці до того?! Байдужість та прагнення в мистецтві та педагогічній практиці Мар’яни Король 在那之前是什么鸟？！玛丽安娜·金对艺术和教学实践的兴趣与渴望

Pitannia kul''turologiyi Pub Date : 2022-12-21 DOI: 10.31866/2410-1311.40.2022.269359

Топельберг Ноам

{"title":"Що пташці до того?! Байдужість та прагнення в мистецтві та педагогічній практиці Мар’яни Король","authors":"Топельберг Ноам","doi":"10.31866/2410-1311.40.2022.269359","DOIUrl":"https://doi.org/10.31866/2410-1311.40.2022.269359","url":null,"abstract":"Мета статті — з’ясувати особливості застосування суперечливої подвійності в картинах і методах навчання Мар’яни Король у контексті минулого та сьогодення. Методологія дослідження базується на принципах комплексності, методах загальнонаукової компаративістики, формально-стилістичного та мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна полягає у виявленні засобів, які М. Король застосовує для збирання та злиття віддалених і різних культурних елементів у єдине ціле. Висновки. Результати дослідження висвітлюють феномен художниці та викладачки мистецтва М. Король. Її роботи є аномальним перетинанням узбецької, західної та ізраїльської культур, які злилися воєдино, сформувавши візуальну мову та смисли художниці. Той факт, що більшу частину свого дорослого життя вона викладала мистецтво іммігрантам і представникам меншин різного віку в Ізраїлі, додає ще один вимір, оскільки типові ізраїльські тонкощі ідентичності втілені в її роботах і педагогічній філософії. Критичне прочитання та аналіз витончених і унікальних художніх рішень М. Король, запропонованих у дослідженні, відображає суперечливу внутрішню реальність, характерну для ізраїльської культури та суспільства. Запропоновано аналіз двох прошарків. З одного боку, прочитання денотативної, іконографічної та візуальної мови, що виявляється у виборі М. Король поєднати образи з давньої узбецької традиції із західними способами зображення та модерністською візуальною мовою. З іншого боку, конотативний шар, який заряджає роботи повторюваною напругою між двома полюсами, символізує дихотомію в ізраїльській ідентичності — байдужість і прагнення. Ці полюси переплетені в її житті, творчості та навчанні з моменту імміграції до Ізраїлю.","PeriodicalId":32870,"journal":{"name":"Pitannia kul''turologiyi","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48016076","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Культурологічні аспекти розкриття поняття «музейний предмет» як механізму артефікації культурної пам’яті 发展“博物馆对象”概念作为表达文化记忆的机制的文化方面

Pitannia kul''turologiyi Pub Date : 2022-12-21 DOI: 10.31866/2410-1311.40.2022.269390

Андрій Олександрович Сошніков

{"title":"Культурологічні аспекти розкриття поняття «музейний предмет» як механізму артефікації культурної пам’яті","authors":"Андрій Олександрович Сошніков","doi":"10.31866/2410-1311.40.2022.269390","DOIUrl":"https://doi.org/10.31866/2410-1311.40.2022.269390","url":null,"abstract":"Мета статті — розкрити культурологічний та філософський аспекти поняття «музейний предмет», а також проаналізувати його європейську музеологічну класифікацію з подальшим її включенням у вітчизняний музеєзнавчий обіг. Дослідження базується на застосуванні комплексної методології, що передбачає поєднання методів структурно-функціонального і порівняльного аналізу. Через залучення системно- теоретичного підходу визначено закономірності введення методів раціонального пізнання та можливості їх імплікацій в музеологічний контекст. Для одержання найбільш достовірних результатів дослідження застосовано загальнонаукові, музеологічні, філософські та культурологічні методи, що дало змогу уникнути схематизації та редукції, створити міждисциплінарний синтез. Наукова новизна дослідження полягає у розбудові структурованої системи категоризації поняття «музейний предмет» як засобу достовірного відображення історико-культурної реальності. Висновки. Музейні предмети — це предмети, витягнуті з оригінального (первинного) контексту і переміщені у нову, музейну реальність для того, щоб документувати там реальність, з якої вони були вилучені. Музейний предмет — це не просто предмет у музеї. Це відібраний, класифікований, збережений та документований предмет. Він стає джерелом для дослідження або, бувши виставленим для огляду, експонатом. Музейний предмет як документ може документувати не лише своє власне існування, а й певний вид діяльності, феномени або функції у ширшому контексті зв’язків.","PeriodicalId":32870,"journal":{"name":"Pitannia kul''turologiyi","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69790109","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Культурологічні засади та основні техніки танцю контемпорарі 文化原则与容器舞的基本技巧

Pitannia kul''turologiyi Pub Date : 2022-12-21 DOI: 10.31866/2410-1311.40.2022.269394

Наталя Володимирівна Федотова

{"title":"Культурологічні засади та основні техніки танцю контемпорарі","authors":"Наталя Володимирівна Федотова","doi":"10.31866/2410-1311.40.2022.269394","DOIUrl":"https://doi.org/10.31866/2410-1311.40.2022.269394","url":null,"abstract":"Мета статті — дослідити фундаментальні засади танцю контемпорарі крізь культурологічну призму та систематизувати основні його техніки. Методологія дослідження базується на аналізі дотичних до теми наукових джерел, застосуванні культурологічної оптики в процесі розгляду основних засад танцю контемпорарі, систематизації ознак технік танцю контемпорарі. Наукова новизна. Вперше акцентовано увагу на культурологічних ознаках танцю контемпорарі, систематизовано та охарактеризовано основні його техніки. Висновки. Застосування культурологічного підходу до розгляду танцю контемпорарі дозволило стверджувати, що його тілесно-дослідницький характер може розглядатися в координатах тілесності як єдності інтелектуального, духовного та фізичного джерел. Танець контемпорарі об’єднує техніки, які розвивають не лише фізичні характеристики, а й цілеспрямовано впливають на розумові та психоемоційні здібності. З концептуальної точки зору танець контемпорарі, а водночас і його техніки спрямовано на розуміння тіла як феномену в категоріях феноменології. Танець контемпорарі формує нову якість руху; навчає утримувати центр уваги в тілі, бути усвідомленим, ефективним та злагодженим у танці, використовуючи природні ресурси тіла. Такі навички важливі не лише в танці, а й у буденному житті, оскільки вони необхідні людині для гармонізації внутрішнього світу та формування креативного ставлення до навколишнього середовища, що є важливими орієнтирами сучасної культури. Серед технік, які застосовує танець контемпорарі, переважають пошукові та експериментальні практики, які сприяють здобуттю навиків тілесної та емоційної саморегуляції. Хореографи сьогодення вдало використовують техніки танцю контемпорарі не лише задля полівекторного розвитку здібностей артистів, а й для усвідомлення культурологічного контексту власної діяльності.","PeriodicalId":32870,"journal":{"name":"Pitannia kul''turologiyi","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47492913","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Практики збереження історико-культурної спадщини міста Умань 乌曼历史文化遗产保护实践

Pitannia kul''turologiyi Pub Date : 2022-12-21 DOI: 10.31866/2410-1311.40.2022.269367

Наталія Павлівна Войцях

{"title":"Практики збереження історико-культурної спадщини міста Умань","authors":"Наталія Павлівна Войцях","doi":"10.31866/2410-1311.40.2022.269367","DOIUrl":"https://doi.org/10.31866/2410-1311.40.2022.269367","url":null,"abstract":"Мета статті — проаналізувати типологізацію українських історичних міст у контексті історико-культурного процесу та визначити особливості взаємодії міста з власним історичним спадком. Встановити взаємозв’язок історико-культурного середовища міста Умань з сучасними тенденціями його збереження та використання. В ХХІ ст. важливим питанням розвитку урбаністичного простору є доцільне оперування ресурсами культури, зокрема історико-культурним спадком, оскільки законсервовані урбаністичні форми виконують не лише репрезентаційну функцію, а є генеруючим підґрунтям для економічного, культурного та соціального розвитку. Методологія дослідження ґрунтується на використанні культурологічного та історичного підходів. Культурологічний метод використано для аналізу взаємозв’язків історико-культурної спадщини з сучасним урбаністичним простором. Історичний метод пов’язаний з опрацюванням джерел, присвячених аналізу практик збереження історичного спадку міст. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше застосовано історичну типологізацію українських міст для визначення теоретичних та практичних особливостей взаємозв’язку історичної спадщини міста Умань з його урбаністичним простором. Висновки. Доведено, що законсервовані історико-архітектурні комплекси: Національний дендрологічний парк «Софіївка» та Історико-культурний комплекс брацлавських хасидів — є символічним капіталом міста Умань. Завдяки їх популярності серед туристів місто Умань належить до типу «історія як символічний капітал міста». Запропоновано впровадити традицію щорічних фестивалів, присвячених польсько-українським та єврейсько-українським культурним зв’язкам для покращення якості збереження спільної історико-культурної пам’яті, поліпшення міжкультурної комунікації та розширення світобачення усіх учасників процесу. Практика збереження історичних пам’яток повинна ґрунтуватись на досвіді кращих архітекторів, істориків та з врахуванням запитів мешканців, паломників, туристів.","PeriodicalId":32870,"journal":{"name":"Pitannia kul''turologiyi","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69789209","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Національноорієнтована самоідентифікація митця (на прикладі творчого шляху Соломії Крушельницької та Михайла Кречка) 艺术家的民族自我认同

Pitannia kul''turologiyi Pub Date : 2022-12-21 DOI: 10.31866/2410-1311.40.2022.269354

Олександр Олександрович Кравчук, Тетяна Костянтинівна Гуменюк

{"title":"Національноорієнтована самоідентифікація митця (на прикладі творчого шляху Соломії Крушельницької та Михайла Кречка)","authors":"Олександр Олександрович Кравчук, Тетяна Костянтинівна Гуменюк","doi":"10.31866/2410-1311.40.2022.269354","DOIUrl":"https://doi.org/10.31866/2410-1311.40.2022.269354","url":null,"abstract":"Мета статті — проаналізувати життєвий та творчий шлях видатних представників українського культурного простору ХХ ст. С. Крушельницької та М. Кречка крізь призму яскраво вираженої національної ментальності у їх творчості, що реалізовувалась в умовах втрати Україною власної державності та насадження радянського режиму. Методологія дослідження спирається на використання біографічного методу, що дозволив окреслити основні характеристики життєтворчості митців у період панування тоталітарної ідеології радянської влади; аналітичного методу — у доведенні думки, що ґрунтується на національноорієнтованому світосприйнятті С. Крушельницької та М. Кречка, а також логіко-індуктивного та системного методів для визначення як загальних, так і спільних ознак світосприйняття митців крізь призму творчих та життєвих наративів; історичного й культурологічного методів, що дозволили схарактеризувати основні особливості самоідентифікації видатних майстрів українського культурного простору. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше у культурологічному аспекті порівнюються постаті С. Крушельницької та М. Кречка крізь призму їх національної самосвідомості, яка викристалізувалася у творчій діяльності. Висновки. Життєвий та творчий шлях славетних українських митців Соломії Крушельницької та Михайла Кречка мають спільні ознаки, які можемо схарактеризувати щирою любов’ю до історії, культури, традицій української нації, популяризацією та збереженням її унікальної культури, сильною та вольовою особистісною україноорінтованою позицією, непохитністю власних переконань. Наголосимо, що національна свідомість, а звідси й чітка націєтворча позиція С. Крушельницької та М. Кречка, була сформована не лише внутрішнім спротивом утискам радянської влади, а насамперед яскравим проявом їх самоідентифікації, глибинним відчуттям свого національного коріння.","PeriodicalId":32870,"journal":{"name":"Pitannia kul''turologiyi","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69789521","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Методологічні експлікації «семіотичного повороту» в контексті культурологічних досліджень 文化研究语境中“符号旋转”的方法论表达

Pitannia kul''turologiyi Pub Date : 2022-12-21 DOI: 10.31866/2410-1311.40.2022.269357

Ігор Петрович Печеранський

{"title":"Методологічні експлікації «семіотичного повороту» в контексті культурологічних досліджень","authors":"Ігор Петрович Печеранський","doi":"10.31866/2410-1311.40.2022.269357","DOIUrl":"https://doi.org/10.31866/2410-1311.40.2022.269357","url":null,"abstract":"Мета статті — здійснити артикуляцію та проаналізувати концепти й теорії, обумовлені «семіотичним поворотом» у гуманітаристиці (Р. Барт, Ю. Лотман, У. Еко, К. Гірц), розкрити їх методологічний потенціал у межах простору сучасного культурологічного знання. Методологія дослідження передбачає використання культурологічного, філософського та метатеоретичного підходів до розуміння еволюції семіотичної теорії культури; застосування принципу системності задля виявлення смислових зв’язків між теоріями та підходами; зв’язку логічного та історичного, щоб зобразити послідовність позицій в контексті «семіотичного повороту»; методів аналізу та синтезу, діахронічного методу під час розгляду концептуальних параметрів окремих теорій. Наукова новизна. У статті вперше здійснено спробу виокремлення та розгляду методологічного потенціалу ідей, проєктів і концептів у межах «семіотичного повороту» як інструментарію та мови опису культури й пов’язаних з нею гуманітарних аспектів. Висновки. Стверджується, що вказаний «поворот» і семіотизація гуманітаристики в цілому концептуально змінили семіотичну візію теорії культури та утвердили її в статусі однієї з провідних методологій та дослідницьких програм на межі ХХ–ХХІ ст. Доведено, що синтез структурних компонентів постметафізичної філософсько-культурологічної рефлексії з новим проєктом неуніверсалістської антропології, критикою есенціалізму та класичного структуралізму, змінив епістемологічні параметри осягнення буття культури з акцентом на внутрішньо- та міжкультурних формах комунікації, проблемі тексту та інтерпретації, і, як наслідок, зумовив появу відповідного інструментарію («семіосфера», «культурний код», «трансгресія», «моделююча система», «насичений опис» тощо), що ним активно послуговуються культурологи в контексті своїх теоретичних або польових досліджень на сучасному етапі.","PeriodicalId":32870,"journal":{"name":"Pitannia kul''turologiyi","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69789584","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Архетипно-наративний підхід до соціогуманітарного розвитку України в умовах воєнного стану 战争条件下乌克兰社会卫生发展的建筑方法

Pitannia kul''turologiyi Pub Date : 2022-12-21 DOI: 10.31866/2410-1311.40.2022.269369

Алла Михайлівна Гаврилюк

{"title":"Архетипно-наративний підхід до соціогуманітарного розвитку України в умовах воєнного стану","authors":"Алла Михайлівна Гаврилюк","doi":"10.31866/2410-1311.40.2022.269369","DOIUrl":"https://doi.org/10.31866/2410-1311.40.2022.269369","url":null,"abstract":"Мета статті — презентувати авторське бачення ролі та значення національних культурних архетипів українського народу, що формують соціогуманітарний наративний базис інформаційного простору спротиву та згуртованості громадян України у війні, яку розпочала Російська Федерація. Методологія дослідження зорієнтована на застосування архетипно-наративного підходу як новітньої методології розуміння соціогуманітарного розвитку України на сучасному етапі; систематизацію основних груп архетипів за ступенем використання у вітчизняному науковому та інформаційному дискурсах; екстраполяцію нових напрямів діяльності представників жіночих та чоловічих архетипів українського народу, що є типовими для умов воєнного стану в Україні. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні архетипно-наративного підходу як новаторського дослідницького та пріоритетного напряму духовно-культурного розвитку України в умовах воєнного стану, спрямованого на виявлення індивідуального та колективного несвідомого в сукупному образі українського народу, який демонструє небачені приклади мужності, єдності, незламності та героїзму крізь призму прояву національних культурних архетипів. У дослідженні схарактеризовано та презентовано новітні наративи соціогуманітарного розвитку України під брендом країни гідності, незламності, волі та свободи. Висновки. Доведено, що національні культурні архетипи визначають світогляд українського народу і в умовах надзвичайних ситуацій працюють як міцна броня плекання та захисту національної ідентичності, соціогуманітарна аура нації та простір поширення новітніх наративів України у війні проти держави-окупанта. Обґрунтовано, що не змінюючи своєї природи, архетипи не викорінюються з індивідуального та колективного несвідомого, а забезпечують тяглість поколінь, зберігаючи і трансформуючи фундаментальні цінності етносу.","PeriodicalId":32870,"journal":{"name":"Pitannia kul''turologiyi","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48406992","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0