Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi最新文献

{"title":"ДЕЯКІ АСПЕКТИ РОЛІ БАТЬКІВ У ПРОЦЕСІ ЛІКУВАННЯ ТРАВМ ТА ЗАХВОРЮВАНЬ ДИТЯЧОГО ВІКУ","authors":"М. Д. Процайло","doi":"10.11603/24116-4944.2021.2.12703","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12703","url":null,"abstract":"Мета дослідження – базуючись на тридцятилітньому практичному досвіді дитячого ортопеда-травматолога, вивчити три основні фактори, від яких залежить результат лікування, – «дитина та її батьки», «лікар», «захворювання». Якщо лікар та батьки дитини працюють співдружньо, то результати лікування будуть набагато кращими, ніж у випадку, коли така співпраця не налагоджена, коли батьки не довіряють лікарю і займаються самолікуванням.\u0000Матеріали та методи. Багаторічні спостереження показали, що батьки хворих дітей по-різному реагують на хворобу дитини. Мистецтво практичного лікаря полягає у тому, щоб правильно оцінити роль таких батьків у процесі лікування. Цей процес надзвичайно складний, делікатний, інтимний і маловивчений. Батьків можна поділити на три групи. Перша: батьки допомагають. Друга: батьки нейтральні, усе залежить від лікаря. Третя: батьки свідомо або несвідомо заважають процесу лікування.\u0000Результати дослідження та їх обговорення. Найкраще працювати з батьками першої групи. Роль лікаря полягає в тому, щоб у стислій формі дати інформацію про особливості хвороби та допомогу, яку батьки можуть надати в процесі лікування. Такі батьки адекватно реагують на перебіг хвороби, всіляко допомагають та підтримують дитину, лікаря, що дуже важливо, адже кожен малюк хворіє по-своєму. Процес відновлення у дітей таких батьків перебігає швидше, легше. Великі проблеми трапляються тоді, коли неадекватна поведінка батьків заважає здійснювати лікувальний процес. Як правило, це спостерігається, коли в сім’ї немає взаєморозуміння, коли кожен має свою думку про хворобу дитини. Намагання відстояти тільки свою «правильну» точку зору породжує приховану, а іноді й відкриту боротьбу між батьками та лікарем. Такі батьки дуже «начитані», володіють величезним багажем комп’ютерної інформації яку, на їхню думку, чомусь не враховує лікар. Результат лікування такої групи маленьких пацієнтів завідомо негативний. До проміжної групи входять батьки, які процес лікування пускають на самоплив. Головна їхня тактика полягає в такому: «Якось воно буде!» або «Виходиться!». Стан дитини їх мало цікавить, всю відповідальність перекладають на плечі лікарів. У даному разі, залежно від хвороби, наслідки лікування можуть бути непередбачуваними.\u0000Висновки. Наші клінічні спостереження показали, що є різні батьки, які своєю поведінкою допомагають подолати недугу або, навпаки, свідомо чи несвідомо цьому перешкоджають. У процесі лікування бажано звертати увагу на таку поведінку батьків і, якщо це можливо, своєчасно здійснювати її корекцію. На жаль, ця тема в медицині вивчена недостатньо, і практичні лікарі вирішують її на власний розсуд.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64614906","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕАЛКОГОЛЬНОЇ ЖИРОВОЇ ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ У ВАГІТНИХ НА ТЛІ ОЖИРІННЯ РІЗНОГО СТУПЕНЯ","authors":"Л. В. Багній","doi":"10.11603/24116-4944.2021.2.12606","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12606","url":null,"abstract":"Мета дослідження – оцінити функціональний стан печінки у вагітних з НАЖХП у вагітних залежно від індексу маси тіла. \u0000Матеріали і методи. Обстежено 98 вагітних жінок з НАЖХП на стадії НАСГ у поєднанні з ожирінням. Вік обстежених жінок коливався від 21 до 35 років (середній вік 30,5±1,5 роки). Контрольна група склала 30 практично здорових вагітних. В залежності від індексу маси тіла (ІМТ) всі обстежені жінки розподілені на три групи: І група – вагітні з надмірною масою тіла, ІІ група – вагітні з ожирінням І ступеня, ІІІ група – вагітні з ожирінням ІІ ступеня. Оцінювались основні клініко-біохімічні синдроми (астено-вегетативний, диспептичний,больовий, цитолітичний, холестатичний, мезенхімально-запальний, печінково-клітинної недостатності). \u0000Результати. Під час проведення неінвазивної діагностики печінки виявлено тенденцію до зростання ступеня стеатозу в обстежених групах в залежності від підвищення індексу маси тіла. За результатами Steato-test найвищий показник спостерігався у жінок ІІІ групи, що у 1,38, 1,2 та 4,2 рази перевищував результати обстежених вагітних І та ІІ груп та групу контролю (p<0,05). Аналогічно, NASH-test: у вагітних з НАСГ на тлі ожиріння ІІ-III ступеня перевищив у 1,54 рази отримані дані серед жінок І групи, у 1,11 рази серед пацієнток ІІ групи та у 4,5 разів результати серед контрольної групи (p<0,05). \u0000При порівнянні клінічних проявів НАЖХП у вагітних найвища частота спостерігається у групі обстежених жінок з вираженим ожирінням в порівнянні з групою пацієнток з помірним ожирінням та надмірною масою тіла: симптоми астеновегетативного синдрому (підвищена стомлюваність, порушення сну, емоційна лабільність, зниження та підвищення апетиту) виявлені відповідно у 91,6,0 %, 79,1 % та 61,5 % пацієнток (р<0,05), прояви диспепсії (закрепи, нудота, метеоризм) – у 87,5 %, 54, % та 34,6 % пацієнток (р<0,05), відчуття важкості або помірна болючість у правому підреберʼї – у 62,5 % 50 % та 30,7 % пацієнток відповідно (р<0,05). \u0000Висновки. У вагітних жінок спостерігається маніфестація клінічних проявів НАЖХП, що залежить від збільшення ІМТ. Встановлено, у вагітних з НАЖХП порушення функціональної здатності печінки печінки виникає вже на фоні ожиріння І ступеня, що може розглядатись як ранній маркер розвитку стеатогепатиту.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64615015","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ АКУШЕРСЬКИХ УСКЛАДНЕНЬ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ У ВАГІТНИХ З ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ","authors":"С. М. Геряк, О. І. Олексяк","doi":"10.11603/24116-4944.2021.2.12592","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12592","url":null,"abstract":"Мета дослідження – проаналізувати особливості перебігу акушерських ускладнень в залежності від функціонального стану дихальної системи у вагітних з хронічним обструктивним захворюванням легень. \u0000Матеріали та методи. Обстежено 47 вагітних жінок із ХОЗЛ. Вагітні з основної групи залежно від ступеня бронхообструкції були поділені на ІА (23 жінки з легким ступенем бронхообструкції) та ІБ (24 жінки з помірним ступенем бронхообструкції) підгрупи. Контрольну групу склали 28 практично здорових вагітних жінок. Проведено порівняльний аналіз акушерських ускладнень, встановлено зміни функціональнго стану дихальної системи, що відіграють роль у розвитку цих ускладнень. \u0000Результати. При обстеженні вагітних із ХОЗЛ основної групи спостерігалася виражена тенденція до прогресування у них в другій половині вагітності симптомокомплексу, який характерний для ХОЗЛ: хронічний кашель (34,8 % у ІА та 62,5 % у ІБ підгрупі), задишка (34,8 % та 41,7 % відповідно), виділення мокротиння (26,1 % та 37,5 % відповідно), відчуття стиснення в грудях (21,7 % та 33,3 % відповідно) (р0,05). \u0000Зі зниженням показників зовнішнього дихання відмічали вищу частоту розвитку акушерських та перинатальних ускладнень у цих пацієнток. Найчастіше мале місце дисфункція плаценти (56,5 % у ІА та 66,7 % у ІБ підгрупі), загроза передчасних пологів (у 34,8 % та 54,2 % відповідно), СЗРП (у 13,0 % та 16,7 % відповідно), мала вага дітей при народженні (30,4 % та 41,7 % відповідно) (р≤0,05). \u0000Висновки. У вагітних жінок з ХОЗЛ в другій половині гестації спостерігається погіршення функції зовнішнього дихання, яке супроводжується збільшенням частоти акушерських та перинатальних ускладнень, що потребує розробки сучасних підходів до ведення таких пацієнток з метою попередження акушерської патології.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64614820","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ PRP-ТЕРАПІЇ У ЖІНОК ІЗ НЕПЛІДДЯМ ПІЗНЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ","authors":"О. Г. Бойчук, У. С. Дорофеєва","doi":"10.11603/24116-4944.2021.2.12605","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12605","url":null,"abstract":"Мета дослідження – підвищити якість та кількість отримуваних ооцитів у лікувальних циклах допоміжних репродуктивних технологій у жінок старшого репродуктивного віку шляхом введення аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, у яєчники.\u0000Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 63 жінки репродуктивного віку (43 пацієнтки з безпліддям, підготовлених до проведення ДРТ, і 20 здорових жінок). Загальноклінічні методи дослідження включали в себе аналіз даних анамнезу, субʼєктивних скарг, обʼєктивне дослідження органів репродуктивної системи. Стан гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи вивчали за даними рівнів гонадотропних та стероїдних гормонів у плазмі крові методом ІФА. Визначення зазначених показників проводили із застосуванням стандартних методик.\u0000Результати дослідження та їх обговорення. Оваріальний резерв ми визначили як важливу складову репродуктивного потенціалу жінки, яка характеризує функціональний стан репродуктивної системи та оцінюється за допомогою біохімічних та ультразвукових параметрів. У жінок, старших 35 років, відбувається редукція фолікулярного апарату зі зменшенням числа та розмірів примордіальних та дозріваючих фолікулів, фіброзом кіркового шару, асоційованим із фіброзом стінок судин, кістозна атрезія дозріваючих форм. На основі патоморфологічного дослідження пацієнток із безпліддям ми вивчили патоморфогенез оваріальної дисфункції, в якому провідну роль відіграє дистрофічно-атрофічна перебудова фолікулярного апарату, асоційована з розвитком фіброзу органа, що має пряму кореляцію з віком пацієнток. Застосування аутологічної плазми за рекомендованою методикою дозволило достовірно збільшити число ооцитів та покращити результативність ДРТ.\u0000Висновки. Отримані дані свідчать, що якість оваріальної відповіді стимуляції у жінок, старших 35 років, визначається станом оваріального резерву пацієнток. Саме стан оваріального резерву повністю відображає прогноз ефективності ДРТ та отримання бажаної вагітності. Висока ефективність та безпека застосовуваної методики дозволяють рекомендувати її до широкого використання у лікуванні безпліддя у жінок.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64614942","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОБОВИЙ ПРОФІЛЬ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ В ДІТЕЙ ІЗ СИНКОПЕ ВНАСЛІДОК ОРТОСТАТИЧНОЇ ГІПОТЕНЗІЇ","authors":"Т. А. Ковальчук","doi":"10.11603/24116-4944.2021.2.12672","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12672","url":null,"abstract":"Мета дослідження – вивчити особливості добових ритмів артеріального тиску в дітей із синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії.\u0000Матеріали та методи. Обстежено 22 дітей віком 8–17 років із діагнозом синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії та 41 практично здорову дитину того ж віку. Для діагностики синкопе використовували діагностичні критерії Європейської асоціації кардіологів (2018). Усім пацієнтам виконано ретельний збір скарг та анамнезу, фізикальне обстеження, тест активного ортостазу, електрокардіографію у 12 відведеннях, ехокардіографію, електроенцефалографію, добовий моніторинг артеріального тиску.\u0000Результати дослідження та їх обговорення. Попри те, що ортостаз у дітей із синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії характеризувався ранньою ортостатичною гіпотензією зі зниженням систолічного артеріального тиску, діастолічного артеріального тиску та частоти пульсу на 1-й та 3-й хвилинах, середні показники систолічного артеріального тиску порівняно з контрольною групою все ще залишалися нижчими аж до 10-ї хвилини активного стояння (p<0,05). Добовий профіль артеріального тиску в пацієнтів із синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії супроводжувався зменшенням відсотка денного систолічного артеріального тиску вище норми (5,6±0,9 %; 10,7±1,5 %; р=0,0215), індексу часу гіпертензії для денного систолічного артеріального тиску (4,5±1,0 %; 8,5±1,4 %; р=0,0438) та нічного показника діастолічного артеріального тиску (55,4±0,9 мм рт. ст.; 57,7±0,7 мм рт. ст.; р=0,0422) порівняно зі здоровими респондентами. Циркадний ритм артеріального тиску в групі синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії характеризувався домінуванням недостатнього (non-dipper) ступеня нічного зниження систолічного (68,2 %) і діастолічного артеріального тиску (27,7 %) та підвищеного (over-dipper) ступеня нічного зниження діастолічного артеріального тиску (40,9 %).\u0000Висновки. Виявлені особливості добових коливань артеріального тиску в дітей із синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії є свідченням дисбалансу автономної нервової системи та потребують подальших досліджень із метою обґрунтування доцільності використання добового моніторингу артеріального тиску як індикатора оцінки ефективності лікувально-профілактичних заходів у дітей із синкопе.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64615231","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПУХЛИНОПОДІБНІ УРАЖЕННЯ ЯЄЧНИКІВ У ЖІНОК ФЕРТИЛЬНОГО ВІКУ: КОМПЛЕКСНЕ УЛЬТРАЗВУКОВЕ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ","authors":"О. Н. Надашкевич, І. О. Макагонов, Юлія Мицик, Андрій Вергун, М. О. Заремба, Оксана Вергун, О. О. Заремба, Ю. М. Мацях","doi":"10.11603/24116-4944.2021.2.12738","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12738","url":null,"abstract":"Мета дослідження – вивчити ефективність застосування гормональної і негормональної терапії у пацієнток репродуктивного віку з пухлиноподібними ураженнями яєчників, комплексної ультразвукової діагностики з використанням кольорового доплерівського картування і доплерометрії, частоту рецидивів кіст після лікування протягом року на основі аналізу літературних джерел і власного клінічного досвіду. Матеріали та методи. Нами проаналізовано результати комплексного ультразвукового обстеження та лікувальні підходи до ведення 130 пацієнток репродуктивного віку з пухлиноподібними ураженнями яєчників та обстежено 28 соматично здорових жінок фертильного віку, які не мали в анамнезі запальних процесів у малому тазу, оперативних втручань на яєчниках та порушень репродуктивної функції і служили групою контролю. Середній вік обстежених пацієнток із пухлиноподібними ураженнями яєчників становив: в основній групі – (29,0±0,5) року, у групі порівняння – (27,0±0,5) року, у контрольній – (28±0,5) року. Лікувальні заходи хворих основної групи (65 жінок) включали гормональні препарати залежно від виду пухлиноподібного ураження яєчників: за наявності фолікулярних кіст використовували комбінований естроген-гестагенний препарат, що містить 30 мкг етинілестрадіолу та 3 мг дроспіренону, ендометріоїдних кіст – комбінований естроген-гестагенний препарат, що містить 30 мкг етинілестрадіолу та 2 мг дієногесту. У лікуванні кіст жовтого тіла застосовували гестагенний препарат – дидрогестерон по 20 мг на добу з 16-го по 25-й день менструального циклу протягом 3 місяців. Пацієнткам групи порівняння (65 хворих) призначали комплексну протизапальну терапію: індивідуально підібраний курс антибактеріальних засобів після бактеріологічного дослідження вмісту цервікального каналу для виявлення збудника інфекції і визначення чутливості виділених мікроорганізмів до антибіотиків, нестероїдні протизапальні препарати, спазмолітики, розсмоктувальну терапію (ректальні свічки «Дистрептаза» протягом 9 днів). Результати дослідження та їх обговорення. Основні скарги обстежених в обох вибірках мали подібний характер. У 75 (57,69 %) пацієнток спостерігали порушення менструального циклу: короткотривалу вторинну аменорею відзначено у 54 (41,54 %)  хворих, аномальні маткові кровотечі – у 21 (16,15 %). При потребі для диференційної діагностики проводили роздільні діагностичні вишкрібання. У 39 (30 %) обстежених спостерігали больовий синдром різної інтенсивності, диспареунію відмічали у 3 (2,31 %) випадках. У 13 (10 %) жінок скарг не було. Вони звернулися у жіночі консультації з метою профілактичного огляду. Після лікування відзначено відсутність больового симптому у 80 % хворих групи порівняння та у 95 % основної групи. За даними доплерометрії, спостерігали покращення кровообігу в малому тазу у хворих основної групи, що було додатковим фактором, який сприяв зниженню больової симптоматики. Оцінка біоценозу піхви пацієнток основної групи та групи порівняння вказувала на значне зменшення бактеріальної контамі","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48005325","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ СПОСОБУ ЖИТТЯ ТА СІМЕЙНОГО АНАМНЕЗУ В ЖІНОК ІЗ ТЯЖКОЮ ФОРМОЮ МОРБІДНОГО ОЖИРІННЯ","authors":"М. І. Гламадза, С. І. Регеда, І. М. Шакало, Т. І. Кваша","doi":"10.11603/24116-4944.2021.2.12764","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12764","url":null,"abstract":"Мета дослідження – вивчення особливостей способу життя та сімейного анамнезу в жінок репродуктивного віку з тяжкою формою морбідного ожиріння (МО).\u0000Матеріали та методи. Проведено аналіз за спеціально розробленою анкетою 180 пацієнток віком від 23 до 45 років із МО, які звернулися у відділення ендокринної гінекології. Основну групу становили 130 жінок із МО. До контрольної групи увійшли 60 здорових жінок того ж віку. Вивчаючи характер зайнятості та рівень освіченості досліджуваних жінок, ми не виявили відмінностей за рівнем освіти, однак звертає на себе увагу вища частка жінок, які відмічали високий рівень відповідальності та стресу на роботі (саме в групі жінок із МО), порівняно з групою контролю. Пацієнтки з МО частіше відмічали наявність стресових ситуацій у сім’ї, психотравмувальних чинників протягом всього життя, починаючи з періоду пубертату. Тобто, дані жінки в період становлення репродуктивної функції вступали вже з порушеною нейроендокринною регуляцією.\u0000Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз самооцінки груп спостереження показав, що незадоволеними собою були кожна друга жінка з МО незалежно від віку – 78 (60,0 %) та лише 11 жінок (18,3 %) із групи контролю. Аналіз способу життя пацієнток досліджуваних груп показав, що кожна друга жінка з МО, незалежно від віку, мала низький рівень фізичної активності в поєднанні з переважанням в харчуванні простих вуглеводів порівняно з жінками контрольної групи. Порушення харчової поведінки було виявлено майже у кожної жінки з МО. Більшість пацієнток із МО частіше скаржилась на нестачу сну внаслідок його порушень, в тому числі через апное. Порушення сну відмічали 67 (51,53 %) пацієнток основної групи та 10 жінок із групи контролю (16,66 %). Аналіз показників щодо рівня фізичної активності показав, що більшість жінок із МО вела малорухливий спосіб життя, на відміну від пацієнток групи контролю. Також у пацієнток із МО під час опитування було виявлено суттєве переважання частоти перинатальних факторів, що створюють умови для розвитку метаболічного синдрому (МС) у подальшому житті.\u0000Висновки. Результати нашого дослідження свідчать про те, що наявність у пацієнток МС і ожиріння як основної його складової зменшує відчуття задоволеності собою, можливості самореалізації та спотворює психоемоційний статус. Крім того, пацієнтки з МО частіше відмічають низький рівень фізичної активності в поєднанні з переважанням у харчуванні простих вуглеводів та вживанням більше двох порцій алкоголю, а також активне куріння. Аналіз анамнестичних даних щодо факторів ризику розвитку МО в обстежених жінок показав спадкову схильність до ожиріння. Вивчення клініко-соціальних особливостей жінок із МО показало набагато більшу насиченість їх існування стресогенними факторами, умовами життя, що потребують постійного напруження механізмів психічної та фізичної адаптації.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64615041","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ БАГАТОПЛІДНОЇ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ І СТАНУ НОВОНАРОДЖЕНИХ У ЖІНОК З ДРТ І ВИКОРИСТАННЯМ АКУШЕРСЬКОГО РОЗВАНТАЖУВАЛЬНОГО ПЕСАРІЮ","authors":"М. О. Франчук, Л. М. Маланчук, О. А. Франчук, В. М. Мартинюк","doi":"10.11603/24116-4944.2021.2.12604","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12604","url":null,"abstract":"Мета дослідження – вивчити анамнестичні особливості, частоту акушерських та перинатальних ускладнень у жінок із багатоплідною вагітністю (БВ) після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), оцінити результати перебігу гестації після встановлення акушерського розвантажувального песарію з метою попередження невиношування вагітності та передчасних пологів.\u0000Матеріали та методи. Проведено аналіз 35 жінок із БВ із застосуванням ДРТ. Вивчали анамнестичні дані, перебіг вагітності та результати УЗД стану плодів і шийки матки. Пацієнткам було встановлено акушерський розвантажувальний песарій у термін вагітності 16–20 тижнів із профілактичною метою.\u0000Результати дослідження та їх обговорення. За допомогою вивчення анамнестичних даних у жінок із БВ після ДРТ встановлено ряд соматичних та гінекологічних патологій, що могли вплинути на перебіг вагітності та внутрішньоутробний стан плодів. У 13 (37,1 %) вагітних виявлено захворювання сечовидільної системи, у 7 (20 %) – очей (міопія), у 5 (14,2 %) – серцево-судинної системи, у 3 (8,5 %) – шлунково-кишкові розлади, у 2 (5,7 %) – захворювання органів дихання з ознаками легеневої недостатності. Патології, що могли вплинути на перебіг вагітності: у 28 (80 %) пацієнток – плацентарна дисфункція, у 18 (51,4 %) – анемія, у 12 (34,2 %) – багатоводдя плодів, у 8 (22,8 %) – прееклампсія. За даними цервікометрії, ІЦН (вкорочення шийки матки до <25 мм) діагностовано у 2 (5,7 %) жінок. У 15 (42,8 %) пацієнток на період гестації було встановлено загрозу переривання вагітності, у 20 (57,1 %) – загрозу передчасних пологів. Із метою попередження переривання вагітності цим пацієнткам в оптимальний термін (16–20 тижнів вагітності) встановили акушерський розвантажувальний песарій. Родорозрішення у всіх 35 (100 %) обстежуваних жінок відбулось при доношеній вагітності (37–39 тижнів): у 2 (5,7 %) – вагінальними пологами, у 33 (94,3 %) – плановим кесаревим розтином за показаннями. У 3 (8,5 %) пацієнток народились діти з низькою масою тіла: в однієї – одне немовля у зв’язку з порушенням фетоплацентарного комплексу, в другої – один плід із двійні з дискордантним розвитком, в третьої – обидва новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) у зв’язку з перенесеним матір’ю COVID-19 у терміні 28–29 тижнів вагітності.\u0000Висновки. Перебіг БВ після застосування ДРТ має високий ризик щодо розвитку ряду материнських та перинатальних ускладнень. Застосування розвантажувального акушерського песарію дозволяє пролонгувати вагітність до оптимальних термінів для родорозрішення і зрілості плодів.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47895017","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АЛГОРИТМ ЛІКУВАННЯ ЗОВНІШНЬОГО ГЕНІТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НОВИХ МОЛЕКУЛЯРНИХ МАРКЕРІВ","authors":"Д. А. Покровенко, М. В. Медведєв","doi":"10.11603/24116-4944.2021.2.12607","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12607","url":null,"abstract":" Мета дослідження – підвищити ефективність комплексного лікування зовнішнього генітального ендометріозу шляхом створення алгоритму з урахуванням особливостей клітинно-молекулярних маркерів.\u0000Матеріали та методи. Все дослідження включило в себе чотири основні етапи: огляд літератури, ретроспективне дослідження ефективності медикаментозної терапії ендометріозу, проспективне дослідження з визначенням експресії мікро-РНК let-7 та mir-9 у сироватці крові жінок із зовнішнім генітальним ендометріозом (далі ЗГЕ) різного ступеня тяжкості порівняно із групою контролю, розробку та перевірку ефективності нового алгоритму з урахуванням мікро-РНК let-7 та маркерів оваріального резерву (АМГ, КАФ). В основній проспективній частині досліджено зразки сироватки крові 88 жінок репродуктивного віку (від 21 до 45 років): контрольної групи жінок, які не мали даних за ендометріоз, у яких було проведено лапароскопічне втручання з іншого приводу, і групи ендометріозу, яку було поділено на дві підгрупи за класифікацією ASRM I–II і III–IV стадій. Останнім етапом було створення нового алгоритму на основі вже існуючих із використанням клітинно-молекулярних маркерів та перевірка його ефективності (група перевірки ефективності алгоритму, n=32).\u0000 Результати дослідження та їх обговорення. Проведений аналіз за Манном – Уїтні показав достовірну різницю показників мікро-РНК let-7 між групами пацієнток з ендометріозом і пацієнток із групи контролю. На основі отриманих даних ROC-аналіз продемонстрував переваги мікро-РНК let-7 (чутливість, специфічність, прогностична цінність позитивних і негативних результатів) порівняно з мікро-РНК mir-9 та раковим антигеном CA-125. Медіана значення показника мікро-РНК let-7 склала 4,43 (0,88; 17,77), mir-9 – 0,11 (0,04; 0,56) (p>0,05), у групі дослідження 1 середнє значення let-7 8,43±2,41; у групі 2 – 3,96±1,28 (ДІ 95 %); таким чином показник експресії мікро-РНК let-7 «4» було обрано для застосування в новому алгоритмі.\u0000При оцінці ефективності алгоритму рівень антимюллерового гормону до лікування в групі перевірки алгоритму становив 1,03±0,22 та після – 0,98±0,19 (р=0,35), кількість антральних фолікулів – 9,84±1,83 та 8,97±1,65 відповідно (р=0,24). Таким чином, у пацієнток, які пройшли через новий алгоритм, вдалось зберегти показники оваріального резерву та отримати ефект у зменшенні больового синдрому. Час до початку лікування зменшився в групі алгоритму в 4 рази завдяки використанню нового додаткового біомаркера (р=0,001).\u0000Висновки. Розроблений алгоритм із включенням нового неінвазивного біомаркера ЗГЕ дозволяє покращити діагностику цього захворювання та обрати ефективний метод лікування на початкових стадіях захворювання, зберегти оваріальний резерв у жінок із зовнішнім генітальним ендометріозом завдяки диференційованому підходу до лікування. Мікро-РНК let-7 має кращі показники чутливості, специфічності, позитивних та негативних прогностичних значень, ніж раковий антиген СА-125.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48922898","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ ТА РОДОРОЗРІШЕННЯ ВАГІТНИХ ЖІНОК, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ COVID-19 ПРОТЯГОМ ВАГІТНОСТІ","authors":"A. В. Бойчук, О. І. Хлібовська, В. С. Шадріна, Ю. Б. Якимчук","doi":"10.11603/24116-4944.2021.1.12422","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12422","url":null,"abstract":"Мета дослідження – вивчення перебігу вагітності, ускладнень, які виникають у вагітних жінок та внутрішньоутробного плода після перенесеного COVID-19, його впливу на виношування вагітності, родорозрішення та стан новонародженого. \u0000Матеріали та методи. У статті висвітлено особливості перебігу вагітності та пологів у 142 вагітних, які перенесли СОВІД-19 при вагітності. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Доведено негативний вплив перенесеного СОВІД-19 на перебіг вагітності, яких був ускладнений фетоплацентарною дисфункцією. З метою корекції виявлених порушень розроблено комплексну терапію, яка сприяла покращенню матково-плацентарного кровообігу. \u0000Висновки. Перенесений COVID-19 у легкій формі у вагітних жінок спричиняє ускладнення перебігу вагітності через патологічний кровотік у судинах малого таза та матки. Своєчасна діагностика порушень внутрішньоутробного стану плода та призначення антиагрегантної терапії позитивно впливають на перебіг вагітності та пологів.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64614683","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}