ОСОБЛИВОСТІ СПОСОБУ ЖИТТЯ ТА СІМЕЙНОГО АНАМНЕЗУ В ЖІНОК ІЗ ТЯЖКОЮ ФОРМОЮ МОРБІДНОГО ОЖИРІННЯ

Abstract

Мета дослідження – вивчення особливостей способу життя та сімейного анамнезу в жінок репродуктивного віку з тяжкою формою морбідного ожиріння (МО). Матеріали та методи. Проведено аналіз за спеціально розробленою анкетою 180 пацієнток віком від 23 до 45 років із МО, які звернулися у відділення ендокринної гінекології. Основну групу становили 130 жінок із МО. До контрольної групи увійшли 60 здорових жінок того ж віку. Вивчаючи характер зайнятості та рівень освіченості досліджуваних жінок, ми не виявили відмінностей за рівнем освіти, однак звертає на себе увагу вища частка жінок, які відмічали високий рівень відповідальності та стресу на роботі (саме в групі жінок із МО), порівняно з групою контролю. Пацієнтки з МО частіше відмічали наявність стресових ситуацій у сім’ї, психотравмувальних чинників протягом всього життя, починаючи з періоду пубертату. Тобто, дані жінки в період становлення репродуктивної функції вступали вже з порушеною нейроендокринною регуляцією. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз самооцінки груп спостереження показав, що незадоволеними собою були кожна друга жінка з МО незалежно від віку – 78 (60,0 %) та лише 11 жінок (18,3 %) із групи контролю. Аналіз способу життя пацієнток досліджуваних груп показав, що кожна друга жінка з МО, незалежно від віку, мала низький рівень фізичної активності в поєднанні з переважанням в харчуванні простих вуглеводів порівняно з жінками контрольної групи. Порушення харчової поведінки було виявлено майже у кожної жінки з МО. Більшість пацієнток із МО частіше скаржилась на нестачу сну внаслідок його порушень, в тому числі через апное. Порушення сну відмічали 67 (51,53 %) пацієнток основної групи та 10 жінок із групи контролю (16,66 %). Аналіз показників щодо рівня фізичної активності показав, що більшість жінок із МО вела малорухливий спосіб життя, на відміну від пацієнток групи контролю. Також у пацієнток із МО під час опитування було виявлено суттєве переважання частоти перинатальних факторів, що створюють умови для розвитку метаболічного синдрому (МС) у подальшому житті. Висновки. Результати нашого дослідження свідчать про те, що наявність у пацієнток МС і ожиріння як основної його складової зменшує відчуття задоволеності собою, можливості самореалізації та спотворює психоемоційний статус. Крім того, пацієнтки з МО частіше відмічають низький рівень фізичної активності в поєднанні з переважанням у харчуванні простих вуглеводів та вживанням більше двох порцій алкоголю, а також активне куріння. Аналіз анамнестичних даних щодо факторів ризику розвитку МО в обстежених жінок показав спадкову схильність до ожиріння. Вивчення клініко-соціальних особливостей жінок із МО показало набагато більшу насиченість їх існування стресогенними факторами, умовами життя, що потребують постійного напруження механізмів психічної та фізичної адаптації.