Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini最新文献

{"title":"Лісотехнічна меліорація трелювальних волоків в гірських лісах з використанням екскаватора","authors":"V. Korzhov, V. Kudra","doi":"10.15421/411920","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411920","url":null,"abstract":"Під час проведення лісозаготівлі в гірських лісах Українських Карпат основним трелювальним механізмом були і залишаються гусеничні та колісні трактори, із застосуванням яких заготовляють понад 90% деревини. Такий технологічний аспект, за відсутності належної транспортної інфраструктури, зумовлює необхідність влаштування густої мережі трелювальних волоків, внаслідок чого знімається  та відсипається у відвал значний обсяг родючого грунту. З часом на таких ділянках активізуються ерозійні процеси і волок  стає руслом для поверхневого стоку води. Особливо вразливими в ерозійному відношенні є магістральні волоки, які, зазвичай, експлуатуються тривалий період часу. \u0000Тому актуальним завдання лісогосподарської діяльності є відновлення порушених земель під час первинного транспортування деревини. З огляду на це, розпочато відпрацювання раціональних методів лісотехнічної меліорації частини волоків, які не передбачаються для подальшого використання чи характеризуються інтенсивними ерозійними процесами. \u0000Встановлено, що на волоках, де здійснені меліоративні роботи із застосуванням гусеничного екскаватора, проходять активні лісовідновні процеси. Через два роки на меліорованих волоках, в середньому, налічується 85,4 тис. шт./га підросту різних деревних видів. При цьому на підвищених ділянках відзначено суттєву перевагу (69,7%) густоти підросту. Проективне вкриття трав’яних видів на волоках характеризується як рідке (коефіцієнт 0,32). Найчастіше трапляються Rubus serpens Weihe (92%) та Carex pilosa Scop. (83%). \u0000Результати досліджень дали змогу встановити позитивні і негативні сторони розглядуваного методу лісотехнічної меліорації трелювальних волоків і зробити узагальнення щодо можливості його застосування.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67646898","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості мікроклонального розмноження цінних генотипів роду Populus L. in vitro","authors":"N. Vysotska, Irina Zolotykh","doi":"10.15421/411906","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411906","url":null,"abstract":"Досліджено особливості морфогенезу, пагоноутворення та мультиплікації різних генотипів тополі в культурі in vitro, які вирізнялись високою господарською цінністю у дослідно-виробничих і сортовипробувальних культурах, а, саме, клони тополь української селекції «Новоберлінська», «Дружба», «Гулівер», «Перспективна», «Львівська», «Західна», «Лубенська». Визначено оптимальні склад сольового середовища та концентрації гормонів для успішної ініціації культури in vitro та мультиплікації. \u0000Морфогенезна активність усіх досліджених клонів тополь після декількох пасажів була достатньо високою на всіх обраних типах середовищ незалежно від концентрації 6-бензиладеніну. Водночас вплив середовища ініціації на успішність пагоноутворення був досить суттєвим. Двофакторним дисперсійним аналізом встановлено, що можливість пагоноутворення на 83,8% зумовлено сольовим складом середовища, на 0,3% – концентрацією гормонів, а 15,9% припадає на дію чинників, що не підлягали обліку, в т.ч. на вплив генотипу. \u0000Найбільшу частку пагоноутворення отримали на середовищі MS (61,7 та 72,3% з додаванням БАП у концентрації 0,1 мг/л та 0,3 мг/л відповідно). Встановлено, що формування адвентивних бруньок на експланті на 69% зумовлено концентрацією гормонів, на 22% – сольовим складом середовища, а 9% припадає на дію інших чинників. \u0000Підтверджено значний вплив генотипу на всі досліджувані характеритики. Найвищу морфогенезну активність відзначено у клонів тополь «Перспективна», «Лубенська», «Дружба» та «Новоберлінська». Проліферація пагонів найінтенсивніше відбувається у клонів: «Дружба» та «Західна». Найкращу здатність до формування адвентивних бруньок виявляли клони «Західна», «Гулівер», «Дружба» і «Новоберлінська». \u0000Універсальним для мікророзмноження тополь української селекції є середовище MS із додаванням 6-бензиламінопурину у концентрації 0,3 мг/л.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67646522","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Фітоценотичні передумови всихання Abies alba Mill. у лісових ценозах Покутських Карпат","authors":"M. Soroka, A. Vozniak, Anatoliy Goychuk, Andriy Onyskіv, Petro Plichtyak","doi":"10.15421/411902","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411902","url":null,"abstract":"Трирічними дослідженнями осередків всихання Abies alba Mill. встановлено закономірності їхніх виникнення та поширення у лісових ценозах державного підприємства «Кутське лісове господарство». Здійснено обстеження ценозів з участю Abies alba, які належать різним асоціаціям лісової рослинності, ідентифікованих за допомогою еколого-флористичної класифікації рослинності та методу J. Braun-Blanquet (1964). Встановлено ступінь ураження дерев ялиці у розрізі видового складу лісових ценозів. Проаналізовано вплив абіотичних чинників на розвиток осередків усихання та встановлено, що вони розвилися у наступний після посушливого літа рік. Зроблена спроба дослідити етіологію, симптоматику та патогенез захворювання Abies alba. Аналітичним методом встановлено комплекс первинних і вторинних патогенів, черговість їх появи та можливі причини виникнення, поширення і розвитку хвороби. Висловлено аргументоване припущення, що всихання Abies alba спричиняють бактеріальна водянка і бактеріальний опік. У здорових і різного ступеня всихаючих деревостанах проведено фітосоціологічні дослідження на предмет встановлення каталізуючих патологію лісів чинників і, насамперед, відповідності видового складу фітоценозу умовам біотопу. Доведено, що найвищий ступінь ураження особин Abies alba бактеріозом і вторинними мікопатогенами притаманний лісам із зміненим видовим складом. Встановлено, що всихання Abies alba відбувається за зміни видового складу деревних ярусів лісових фітоценозів у бік трансформації ялицево-букових лісів у буково-ялицеві та чисто ялицеві шляхом вирубки бука у місцях зростання корінних деревостанів. Найвища частка уражених дерев ялиці встановлена у лісах асоціації Dentario glandulosae-Fagetum, із яких вибірковими рубками вибрано бук. Натомість ялиця у природних ценозах асоціації Abieti-Piceetum (montanum) практично не уражується.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"70 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67645922","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Health condition parameters for deciduous trees in the forest stands of Trostyanetske Forest Enterprise","authors":"V. Meshkova, T. Pyvovar, Oleksandr Tovstukha","doi":"10.15421/411913","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411913","url":null,"abstract":"The aim of research was to evaluate the variability and relations with forest health condition its main parameters (defoliation, dieback and epicormic shoots occurrence) in seven tree species: Norway maple (Acer platanoides L.), black alder (Alnus glutinosa L.), silver birch (Betula pendula Roth.), European ash (Fraxinus excelsior L.), English oak (Quercus robur L.), small-leaved lime (Tilia cordata Mill.), and white elm (Ulmus laevis Pall). \u0000Research was carried out in 2018 in Trostyanetske Forest Enterprise (Left-bank Forest Steppe; Sumy region). Diameter (DBH), Kraft class, and category of health condition were assessed for each tree. Defoliation, dieback and epicormic shoots occurrence were evaluated as proportion of trees with respective symptoms. Severity of each parameter of tree health condition was estimated using respective scores. \u0000No tree species is defoliated over 50%. A birch is characterized by the lowest health condition index (1.6) for living trees, dieback (10%), epicormic shoots occurrence (15.9%) and recently died trees proportion (0.7%), but high proportion of trees died over year ago (10.7%). An oak is characterized by the highest health condition index (2.1), proportion of trees with dieback (45.4%) and epicormic shoots (21.7%). Proportion of trees with dieback is 21.5 to 25% for alder, lime and maple, a bit higher for elm and ash (30.9 and 31.3% respectively). \u0000DBH, Kraft class, and health condition index significantly correlate with health condition parameters of analyzed tree species, but the most of correlations are very slight and slight. Correlation between health condition index and defoliation score is significant, positive and high for all tree species (from 0.78 for alder to 0.9 for birch). Correlation between health condition index and dieback score is positive and significant for all tree species, is slight for ash, birch, lime, and alder, and moderate for maple, oak and elm. Correlation between health condition index and epicormic shoots occurrence is significant and positive for all tree species except birch, but is very slight in all cases except elm, where it is slight.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67646271","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Типи лісу та запаси деревини рівнинних букових лісостанів України","authors":"S. Myklush, Y. Myklush, S. Havryliuk, Volodymyr Savchyn","doi":"10.15421/411911","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411911","url":null,"abstract":"Ведення лісового господарства на типологічних засадах передбачає, що достовірно встановлені під час лісовпорядкування типи лісу та коректні значення лісівничо-таксаційних показників насаджень, зокрема запасів деревостанів, дають змогу планувати раціональні лісогосподарські заходи для підвищення продуктивності насаджень та ефективного використання лісових ресурсів. Відповідно до вимог лісовпорядної інструкції, лісівничо-таксаційні показники насаджень встановлюють окомірно-вимірювальним методом з визначеною нормативами точністю. \u0000За даними лісовпорядкування, рівнинні букові деревостани та насадження за участю бука у складі представлені таксаційними виділами різної величини в 74 типах лісу, зокрема, в суборових умовах – у шести, сугрудових – у 36-ти та грудових – у 32-х, які охоплюють гігротопи від сухих до мокрих. Дослідники букових лісів виділяють значно меншу кількість типів лісу (від 25 до 35), в яких бук представлений як типотвірна, друга головна порода чи росте у складі деревостанів інших, переважно дубових, типів лісу. Наведена значна кількість типів лісу, які встановлені візуально під час лісовпорядкувальних робіт за наявними у насадженнях деревними видами, є штучно завищено, і не відповідає методологічним підходам до виділення типів лісу. \u0000За результатами перевірки коректного встановлення основних таксаційних показників букових деревостанів, зокрема запасів стовбурової деревини на підставі видових чисел, встановлено, що для 36,7% від загальної кількості таксаційних виділів видові числа є некоректними (менші за 0,4 (до 0,158) чи більші за 1,0 (до 4,080), тоді як за таблицями ходу росту у букових деревостанах видові числа змінюються в межах 0,424-0,840. \u0000Для вдосконалення системи безперервного лісовпорядкування доцільне вирішення проблеми розроблення обґрунтованого переліку типів лісу та їх діагностичних ознак, оцінки встановлених під час лісовпорядкування запасів і механізму актуалізації лісівничо-таксаційних показників електронної бази даних.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67646214","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Біотична продуктивність лісів Національного природного парку «Голосіївський»","authors":"P. Lakyda, B. Dubrovets","doi":"10.15421/411819","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411819","url":null,"abstract":"За результатами проведених досліджень наведено структуру і загальні обсяги фітомаси та депонованого в ній вуглецю деревостанів Національного природного парку «Голосіївський». Розрахунок біотичної продуктивності деревостанів Парку здійснювали окремо для кожного таксаційного виділу на основі бази даних лісовпорядкування на 2010 р., яка містить дані 1866 виділів. Під час розрахунку обсягів фітомаси деревостанів Парку використано розроблені раніше регресійні рівняння конверсійних коефіцієнтів, що зв’язують фітомасу насадження за фракціями з таксаційними показниками для таких деревних видів, як сосна звичайна, дуб звичайний, граб звичайний та вільха клейка. Вміст депонованого вуглецю деревостанами Парку визначали за допомогою середніх коефіцієнтів переведення фітомаси в абсолютно сухому стані у вуглець (0,50 – для деревних фракцій та 0,45 – для листя і нижніх ярусів). Здійснено групування розрахунків середньої щільності фітомаси та вуглецю в деревостанах НПП «Голосіївський» за кварталами. Встановлено, що загалом деревостанами Парку нагромаджено 505,17 тис. т фітомаси, в якій депоновано 250,72 тис. т вуглецю. Середня щільність фітомаси деревостанів Парку становить 12,5 кг∙(м2)-1, а вуглецю – 6,2 кг∙(м2)-1. Встановлено, що деревостани Парку мають значний ресурсний потенціал, ефективне використання якого сприятиме вирішенню низки екологічних проблем регіону дослідження.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-11-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47228518","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Еталон лісових насаджень на заповідних територіях Національного природного парку «Сколівські Бескиди»","authors":"Yulian Kahaniak, M. Korol, O. Tokar, A. Cunjak","doi":"10.15421/411825","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411825","url":null,"abstract":"Облік лісових масивів природоохоронних об’єктів є первинним етапом  оцінення їх потенціалу. Об’єктом дослідження є лісові насадження заповідної зони Національного природного парку «Сколівські Бескиди». Метою дослідження передбачено відібрати еталон, тобто лісові насадження із максимальним біорізноманіттям та продуктивністю, складною вертикальною структурою. Методику вибіркової лісової інвентаризації вважають найбільш адекватною для отримання репрезентативних даних. Для таких об’єктів лісівничо-таксаційна характеристика доповнюється аналізом просторової структури насаджень та оцінкою біорізноманіття. \u0000На території Майданського лісництва виявлено еталон лісових насаджень. Еталон представлений триярусними деревостанами. Після розроблення моделей залежності середнього приросту деревостану від середнього віку, а також запасу деревостану від середнього діаметра дерев першого ярусу, усі об’єкти розділено на дві групи. До першої групи відібрано об’єкти, котрі за величиною запасу (приросту) потрапляють до верхньої частини довірчої зони моделі з одностороннім обмеженням 1-2 стандартні відхилення. \u0000Відібрано шість еталонів у віковому діапазоні 55-136 років. Яруси лісового насадження складаються із бука лісового, ялиці білої та ялини європейської. Один еталон характеризує деревостан з модрини європейської, явора, ялини та ялиці. Частка дерев в першому ярусі змінюється в межах 43-63%, у другому – 4-32%, у третьому – 24-31%. \u0000Високопродуктивні структурно складні еталони є типовими природними утвореннями, на котрі повинна орієнтуватися господарська діяльність підприємства.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-10-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49012086","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Динаміка залежності надземної фітомаси букових деревостанів від їхніх таксаційних показників у переважаючих типах лісорослинних умов Полонинського хребта Українських Карпат","authors":"H. Hrynyk, A. Zadorozhnyy","doi":"10.15421/411824","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411824","url":null,"abstract":"Розроблено регресійні моделі залежності основних компонентів надземної фітомаси в абсолютно сухому стані від середньої висоти, середнього діаметра та відносної повноти деревостанів бука лісового в умовах вологого сугруду та вологого груду. Для отриманих за результатами табулювання функцій значень компонентів надземної фітомаси де­ревостанів бука лісового в обох досліджуваних типах лісорослинних умов простежено збільшення фітомаси із зростанням значення середніх висоти та діаметра стовбура. У типі лісорослинних умов С3 значення фітомаси деревини стовбура у досліджуваному діапазоні середніх висот зростають від 10,5-16,8 до 318-331 т×га-1, тоді як у типі лісорослинних умов D3 збільшення відбувається від 9,9-16,2 до 314-327 т×га-1. Різниця частки у значеннях цього показника зменшується із збільшенням середніх значень і висоти і діаметра стовбура. Аналогічну тенденцію простежено для фітомаси кори стовбура, кори гілок та загальної надземної фітомаси букових деревостанів. Для таких компонентів, як фітомаса деревини гілок та фітомаса листя зі збільшенням значень середньої висоти та середнього діаметра деревостану встановлено збільшення частки різниці між цими значеннями у досліджуваних типах лісорослинних умов. Вищі значення компонентів надземної фітомаси – в умовах вологого сугруду, порівняно із вологим грудом. Значення загальної надземної фітомаси збільшуються в типі лісорослинних умов С3 від 18,7-26,8 т×га-1 за висоти 4 м до 415-438 т×га-1 за висоти 34 м, а в типі лісорослинних умов D3 – від 17,7-25,6 т×га-1 до 412-426 т×га-1. Частка різниці між значеннями загальної надземної фітомаси в межах ступеня висоти зменшується зі збільшенням середнього діаметра.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-10-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67645243","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Стан лісових ділянок Житомирського ОУЛМГ, пошкоджених внаслідок видобутку бурштину","authors":"S. Kovalevskii, Yu. M. Marchuk, K. Maevsky, O. Kurdyuk, S. Kovalevskyi","doi":"10.15421/411828","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411828","url":null,"abstract":"Оцінено стан лісових ділянок Житомирського ОУЛМГ, які зазнали пошкоджень внаслідок незаконного видобутку бурштину. За результатами аналізу встановлено найпоширеніші типи лісорослинних умов і типи лісу, які зазнали пошкоджень. З’ясовано, що внаслідок незаконного видобутку пошкоджено та знищено низку територій, що мають статус заказників місцевого та загальнодержавного значення. Наведено узагальнені дані про географію сучасного розміщення покладів бурштину на території Українського Полісся. Зазначено передумови виникнення проблеми незаконного видобутку бурштину. Наведено перелік територій, де активність самовільних старателів є найбільшою. Визначено основні екологічні, економічні та соціальні наслідки незаконного видобутку бурштину, описано специфіку ушкоджень. Встановлено, що питання рекультивації та, зокрема дендрорекультивації лісових земель, порушених унаслідок несанкціонованого видобутку бурштину на території Українського Полісся, є новим і не має аналогів у світі. Перші наукові публікації з цього питання почали з’являтися лише  три роки тому, їхніми основними напрямами є супутниковий моніторинг порушених територій та оцінювання екологічних наслідків і економічних збитків, завданих несанкціонованим видобутком бурштину. Необхідними передумовами для ефективних заходів з рекультивації порушених територій є: об’єктивна оцінка масштабів та наслідків порушень; здійснення аналізу основних типів порушень ґрунту та лісових ценозів; встановлення особливостей та стимулювання природного відновлення рослинності на деградованих територіях; дослідження впливу абіотичних екологічних чинників на процеси поновлення рослинного покриву.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-10-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67646031","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Типологія і класифікація як методи категоризації зеленого простору","authors":"V. Yukhnovskyi, O. Zibtseva","doi":"10.15421/411820","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411820","url":null,"abstract":"Проаналізовано типології зеленого простору і класифікації парків у пострадянських (Україна, Білорусь), європейської (Великобританія), північноамериканських (США, Канада), азійських (Японія, Китай, Сінгапур, Малайзія) країнах та містах Австралії. Різні країни пропонують не однакові класифікації зеленого простору, що ґрунтуються на функціональному призначенні території, фізичних характеристиках, розмірах, обсягах обслуговування населення тощо. Охарактеризовано класифікацію парків, застосованої в Україні, за місцем розташування відносно міських меж (міські парки і лісопарки) та за функціональною ознакою. Парки, залежно від характеру і призначення, поділяють на парки культури і відпочинку, районні, спортивні, дитячі, дендрологічні, історичні, національні, меморіальні, етнографічні парки-музеї, історичні, виставкові, зоологічні, парки аерофітотерапії тощо. Відсутність ієрархічної класифікації і відповідних стандартів призводить до поглинання зеленого простору міською забудовою. \u0000Здійснено пошук шляхів удосконалення класифікації озеленених територій, використовуваної в Україні. Природні території та зелені насадження обмеженого користування (шкільні ділянки, спортивні майданчики житлових масивів) є найуразливішими територіями, які  першочергово підпадають під забудову в українських містах. Чітко визначена класифікація озеленених територій сприятиме їх збереженню в умовах посилення урбанізації. Рекомендовано стандартизувати українську класифікацію зелених насаджень у тому числі й за ієрархічними ознаками, що вплине не тільки на міську систему зелених насаджень, але й на ландшафтну організацію простору за межами міст.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-10-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48857519","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}