Лісотехнічна меліорація трелювальних волоків в гірських лісах з використанням екскаватора

Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini Pub Date : 2019-03-28 DOI:10.15421/411920

V. Korzhov, V. Kudra

{"title":"Лісотехнічна меліорація трелювальних волоків в гірських лісах з використанням екскаватора","authors":"V. Korzhov, V. Kudra","doi":"10.15421/411920","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Під час проведення лісозаготівлі в гірських лісах Українських Карпат основним трелювальним механізмом були і залишаються гусеничні та колісні трактори, із застосуванням яких заготовляють понад 90% деревини. Такий технологічний аспект, за відсутності належної транспортної інфраструктури, зумовлює необхідність влаштування густої мережі трелювальних волоків, внаслідок чого знімається та відсипається у відвал значний обсяг родючого грунту. З часом на таких ділянках активізуються ерозійні процеси і волок стає руслом для поверхневого стоку води. Особливо вразливими в ерозійному відношенні є магістральні волоки, які, зазвичай, експлуатуються тривалий період часу. \nТому актуальним завдання лісогосподарської діяльності є відновлення порушених земель під час первинного транспортування деревини. З огляду на це, розпочато відпрацювання раціональних методів лісотехнічної меліорації частини волоків, які не передбачаються для подальшого використання чи характеризуються інтенсивними ерозійними процесами. \nВстановлено, що на волоках, де здійснені меліоративні роботи із застосуванням гусеничного екскаватора, проходять активні лісовідновні процеси. Через два роки на меліорованих волоках, в середньому, налічується 85,4 тис. шт./га підросту різних деревних видів. При цьому на підвищених ділянках відзначено суттєву перевагу (69,7%) густоти підросту. Проективне вкриття трав’яних видів на волоках характеризується як рідке (коефіцієнт 0,32). Найчастіше трапляються Rubus serpens Weihe (92%) та Carex pilosa Scop. (83%). \nРезультати досліджень дали змогу встановити позитивні і негативні сторони розглядуваного методу лісотехнічної меліорації трелювальних волоків і зробити узагальнення щодо можливості його застосування.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2019-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/411920","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Abstract

Під час проведення лісозаготівлі в гірських лісах Українських Карпат основним трелювальним механізмом були і залишаються гусеничні та колісні трактори, із застосуванням яких заготовляють понад 90% деревини. Такий технологічний аспект, за відсутності належної транспортної інфраструктури, зумовлює необхідність влаштування густої мережі трелювальних волоків, внаслідок чого знімається та відсипається у відвал значний обсяг родючого грунту. З часом на таких ділянках активізуються ерозійні процеси і волок стає руслом для поверхневого стоку води. Особливо вразливими в ерозійному відношенні є магістральні волоки, які, зазвичай, експлуатуються тривалий період часу. Тому актуальним завдання лісогосподарської діяльності є відновлення порушених земель під час первинного транспортування деревини. З огляду на це, розпочато відпрацювання раціональних методів лісотехнічної меліорації частини волоків, які не передбачаються для подальшого використання чи характеризуються інтенсивними ерозійними процесами. Встановлено, що на волоках, де здійснені меліоративні роботи із застосуванням гусеничного екскаватора, проходять активні лісовідновні процеси. Через два роки на меліорованих волоках, в середньому, налічується 85,4 тис. шт./га підросту різних деревних видів. При цьому на підвищених ділянках відзначено суттєву перевагу (69,7%) густоти підросту. Проективне вкриття трав’яних видів на волоках характеризується як рідке (коефіцієнт 0,32). Найчастіше трапляються Rubus serpens Weihe (92%) та Carex pilosa Scop. (83%). Результати досліджень дали змогу встановити позитивні і негативні сторони розглядуваного методу лісотехнічної меліорації трелювальних волоків і зробити узагальнення щодо можливості його застосування.

查看原文本刊更多论文

用挖掘机在山地林中对射弹纤维进行技术改良

在乌克兰岩的山林中，主要的射击机构过去是，现在仍然是茂密古老的拖拉机，90%以上的木材都是带电的。在缺乏适当的运输基础设施的情况下，这一技术方面表明需要建立一个密集的烧制纤维网络，这是大量母土地被征用和收回的结果。随着时间的推移，这些区域的侵蚀过程被激活，纤维成为地表水的运动。特别容易受到侵蚀的是通常使用很长时间的乳房切除术纤维。因此，林业目前的任务是恢复木材初级运输过程中受损的土地。有鉴于此，已经启动了对不打算进一步使用或具有强烈侵蚀过程特征的纤维部分进行林业熔融的合理方法。已经确定，纤维中存在活跃的林业过程，其中使用密集的挖掘机进行收割作业。两年后，我们平均有85.4000根熔化的纤维p不同树种的生长。在地势较高的地区，成人密度具有显著优势（69.7%）。植物物种在纤维上的投影覆盖率是罕见的（系数0.32）。渭河悬钩子（92%）和毛苔草最为常见。（83%）。研究结果使我们能够确定森林冶金方法的积极面和消极面，并推广其应用。

本文章由计算机程序翻译，如有差异，请以英文原文为准。

求助全文

约1分钟内获得全文求助全文

来源期刊

Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini

自引率

0.00%

发文量

审稿时长

24 weeks