{"title":"ЕФЕКТИВНИЙ СПІЧРАЙТИНГ В КАР’ЄРНОМУ ЗРОСТАННІ: ПІДГОТОВКА Й СТВОРЕННЯ САМОПРЕЗЕНТАЦІЇ, ЯКА ПРИВАБЛЮЄ","authors":"С. М. Подолюк, І. Я. Іванюк, Р. В. Васюра","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.4.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.4.12","url":null,"abstract":"Наукове дослідження висвітлює актуальність набуття навичок спічрайтингу для кар’єрного зростання, зокрема, формування умінь створення самопрезентації, яка приваблює сучасного роботодавця. У статті окреслюється методика підготовки до створення сучасної самопрезентації (усвідомлення особистих досягнень, сильних сторін, власної унікальності, життєвої візії) та визначаються практичні кроки представлення інформації, її оформлення. Обґрунтовується потреба сприйняття процесу створення самопрезентації та готового продукту як важливого психоемоційного фактору, що підтримує особистість у скрутних життєвих обставинах. Фахівець усвідомлює, що він володіє цілим рядом позитивних особистісних та професійних характеристик, які зможуть забезпечити успіх в пошуку роботи при потребі. Тож ми бачимо зміст практичного значення роботи з молоддю над підготовкою ефективної самопрезентації цілісно: по-перше, у зв’язку з розвитком професійної компетентності; по-друге, як посилення психологічної стійкості особистості. Такий принцип вивчення практичного аспекту спічрайтингу акцентує увагу на особистості, її унікальності, підвищує рівень її самооцінки, якість професійної комунікації, мотивує до розвитку, а відтак сприяє її ефективності. Застосування пропонованої методики створення ефективної самопрезентації збагачує особистість, мотивує до розвитку, активізує креативність, критичне мислення, привертає увагу до аналізу власних життєвих цілей, цінностей, особистої візії, що розширює сприйняття себе як особистості майбутніми фахівцями. Це особливо важливо в умовах тяжкої війни в країні.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"43 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140672911","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНЕ ВЧЕННЯ: ВІД СУЧАСНОСТІ ДО ГЕРАКЛІТА","authors":"Владислава Володимирівна Швець","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.4.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.4.16","url":null,"abstract":"Стаття розкриває ключові проблеми становлення психолого-педагогічної діяльності у ретроспекції. Метою дослідження є вивчення впливу педагога на формування трансгенераційної травми розвитку у молоді. Предметом дослідження став процес формування явища депривацій у молоді в умовах впливу навчально-виховного процесу. Основними методами дослідження стали теоретичні (аналіз та синтез, узагальнення, дедукція), системний, функціональний, конкретно-соціологічний. У статті розглянуто основні підходи розуміння виховного процесу Гераклітом. У статті здійснено аналіз розуміння педагогіки з позиції дослідження теології, філософії, психології. Розглянуто основні засади праць Геракліта. Автор наводить статистику звернень до психолога здобувачів освіти, молоддю, родинами ветеранів, що показує кількісний індикатор проблеми. Статистично-аналітична діяльність, зроблена в статті, дозволила проаналізувати основні форми діяльності педагога, що впливають на розвиток трансгенераційної травми молоді. Висунуто тезу про саморозвиток як умова відкриття знань про всесвіт, дозволила відомим митцям збагнути та презентувати закони нескінченності, відтворені у фізиці, математиці, біології, музиці. Була здійснена спроба демонстрації ролі метафор у поширенні відомих знань, популяризації закритих знань, впливу метафори на роботу двох півкуль головного мозку. У статті зроблений висновок, що історичний досвід України демонструє вічну істину, описану Гераклітом, згідно з якою війна є гармонією, формою дотримання загальної справедливості. Трактування війни молоддю з позиції процесу розуміння себе або служіння мінливим цінностям заради насолоди та вигоди є важливим аспектом у розвитку науки та збереження ментального здоров’я нації. Роль педагога на даному етапі полягає саме у підтримці здатності молоді виграти власну війну заради блага миру на Землі.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"38 20","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140672952","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
П. М. Бойчук, Сергій Марчук, Надія Степанівна Пушкар, Н. П. Ярощук
{"title":"ПРОФЕСІЙНІ ЯКОСТІ ПЕДАГОГА ТА ЙОГО ПІДГОТОВКА В КОНТЕКСТІ ІДЕЙ К. Д. УШИНСЬКОГО","authors":"П. М. Бойчук, Сергій Марчук, Надія Степанівна Пушкар, Н. П. Ярощук","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.4.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.4.1","url":null,"abstract":"Підготовка педагогічних працівників, їх професійне вдосконалення є важливою умовою модернізації освіти. Сучасний стан підготовки майбутніх учителів потребує звернення до творчої спадщини К. Ушинського задля пошуку раціональних технологій формування важливих компетенцій педагогічних фахівців. Мета статті – проаналізувати професійно значимі якості педагога та з’ясувати особливості психолого-педагогічної підготовки в науковій спадщині К. Ушинського. Визначено, що цілісна концепція К. Ушинського увібрала в себе кращі європейські традиції; власний досвід фахової підготовки учительок; прогресивні реформаційні ідеї, запропоновані педагогом-демократом у педагогічній періодиці того часу, та відображені в авторських проектах статутів, програм для створення якісно нових учительських семінарій та інститутів. Аналіз творів К. Ушинського показує, що учителем може бути людина, яка близька до народу, тісно пов’язана з ним, знає народну мову, живе народними інтересами. Учитель має бути високоосвіченою людиною з енциклопедичними знаннями, любити свою професію, бути завжди зацікавленим в удосконаленні власної майстерності, мати педагогічний і психологічний такт. Він повинен бути професіоналом, чітко уявляти мету педагогічної діяльності, мати високу практичну підготовку, володіти методикою навчання, бути умілим вихователем. Обґрунтовано принципи гуманізму, народності, природовідповідності як основоположні постулати педагогічної професії у спадщині К. Ушинського.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"11 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140677681","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ДУАЛЬНОЇ ОСВІТИ","authors":"А. О. Лобацький","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.4.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.4.11","url":null,"abstract":"У статті розглянуто основні питання, які стосуються цифровізації освіти та технології щодо її впровадження під час підготовки спеціалістів в умовах дуальної освіти. Варто зазначити, що базою освітнього процесу виступає опановування змістом навчання та на основі цього запровадження освітніх технологій та методик навчання. Детально аналізується, як інтеграція теоретичного навчання з практичною роботою на підприємствах сприяє формуванню компетентностей, необхідних на ринку праці. Важливість дуальної освіти підкреслюється з огляду на швидкі зміни в цифровізації та її вплив на знання та професійні навички. Особливе значення в даному процесі відводиться інноваційним технологіям навчання, в тому числі впровадження змішаного навчання із застосуванням онлайн технологій. Розглядається необхідність впровадження інноваційних підходів у навчальному процесі та акцентують на забезпеченні відповідності освітніх програм потребам робочого ринку. Досліджується роль цифрових технологій у модернізації освітніх методів та їх вплив на підготовку висококваліфікованих фахівців. Стаття також звертає увагу на необхідність розвитку комунікативних, організаційних та лідерських навичок у контексті дуальної освіти. Висвітлюються практичні аспекти дуальної освіти, включаючи співпрацю з підприємствами та реалізацію індивідуалізованих навчальних програм, глобальні тенденції в освіті, її цифровізація та необхідність впровадження інноваційних технологій навчання. Особлива увага приділяється аналізу переваг та викликів, що стоять перед системою дуальної освіти в сучасному світі. Підкреслюється значення реалізації мотивації щодо навчання, адже в її основі знаходиться самостійна робота здобувачів вищої освіти. В цьому контексті набуває популярності та розповсюдження дуальне навчання, через застосування оновлених моделей та технологій.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"18 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140673527","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"FEATURES OF THE USE OF INTEGRATED INTERDISCIPLINARY RELATIONS IN NATIVE LANGUAGE LESSONS IN THE NEW UKRAINIAN SCHOOL","authors":"S. Yatsyna, T. O. Kysil","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.4.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.4.17","url":null,"abstract":"The article focuses on a current scientific problem caused by changes in the theoretical and practical approach to education of younger schoolchildren. The leading ideas of the research are determined by the methodological potential that affects the formation of key and subject competencies in primary school pupils. In the process of implementing all the content lines of the subject “Literary reading”, in addition to mastering important competences, pupils of junior grades gain some experience of applying them in various types of educational and cognitive activities, individual practical experience. Since primary school teachers are multi-subjects, the reality of implementing the innovative technology of integrated learning will be successful. The article focuses on the implementation of integrated relationships, because practicing teachers often apply the convergence combining certain materials from the lessons of the Ukrainian language, literary reading, visual arts, natural science, mathematics. Since the combination of information from several subjects contributes to the activation of children’s cognitive activity, the mastery of a significant amount of educational material, the achievement of the integrity of knowledge and, most importantly, stimulates interest in learning and a sense of connection with life, this allows the primary school teacher to expand the interdisciplinary relationships of the subjects being studied by younger schoolchildren. The importance of education content and form integration is emphasized by A. Aleksiuk, O. Biliayev, I. Bolshakova, L. Varzatska, T. Donchenko, M. Danylov, Yu. Koliagin, V. Palamarchuk, O. Savchenko, N. Svetlovska, G. Selevko, O. Marynovska, M. Fitsula and others. However, expanding the content of interdisciplinary relationships and integration of learning serves to study new components of the researched topic. The article emphasizes that modern scientists propose to distinguish the interpretation of the concepts of “integrated learning” and “interdisciplinary relationships” that until recently, were interpreted as similar phenomena in the scientific literature. Following O. Savchenko, it was asserted that the content of lessons using integrated learning differs from lessons with interdisciplinary relationships since these are different didactic concepts. The peculiarity of integrated lessons is that they can be conducted on the basis of intra-subject, inter-subject and inter-system integration: combined two-, three-, foursubject, lesson-excursion, lesson-travel, lesson-immersion, lesson-hike, etc. Such lessons often serve as a continuation of the parallel study of related subjects within one lesson. On the basis of the defined theoretical foundations, various options for the use of integrated and interdisciplinary relationships in native language lessons at the New Ukrainian School were proposed.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"81 14","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140675356","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
T. Golub, O. Kovalenko, L. Zhygzhytova, A. L. Kotkovets
{"title":"AI-POWERED PEDAGOGY: FOREIGN LANGUAGE STUDY IN HIGHER EDUCATION","authors":"T. Golub, O. Kovalenko, L. Zhygzhytova, A. L. Kotkovets","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.4.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.4.7","url":null,"abstract":"The paper explores the transformative role of Artificial Intelligence (AI) in foreign language study within the context of higher education. It discusses how AI has redefined traditional teaching methods by introducing innovative pedagogical tools. Through an in-depth analysis, the research illustrates the enhancement of communicative capabilities, where AI significantly improves the interaction dynamics in the target language among students. Presently, AI-driven language platforms enable personalized learning, catering to individual strengths and cultural backgrounds. However, concerns emerge about the potential erosion of traditional teaching roles in the face of AI’s capabilities. Yet, for AI to enhance the learning process, educators must possess robust digital competencies to effectively leverage AI technologies. Furthermore, the utilization of AI enables the customization of learning experiences, adapting to individuals’ needs, propensities, and skill levels, thus fostering motivation and commitment to language acquisition. AI’s capability to offer immediate and precise feedback is also highlighted as a critical factor in expediting the learning process and easing the anxiety related to performance evaluation. Moreover, the emergence of intelligent conversational assistants is showcased as a pivotal development in the domain. These AI-driven language bots act as virtual language partners, offering realistic conversation practice and proficiency evaluations that contribute to a supportive and boundless learning environment. While acknowledging the substantial benefits of AI in foreign language education, the paper concludes by reaffirming the irreplaceable role of human teachers as the central organizers of the educational process. It is implied that the successful integration of AI in language pedagogy rests upon its alignment with conventional teaching practices guided by experienced educators.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"15 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140674143","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР","authors":"А. С. Яремко, В. М. Коцар, О. М. Гончарук","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.4.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.4.14","url":null,"abstract":"Масове та повсюдне використання цифрових технологій та соціальних мереж у повсякденному житті сприяє пошуку ефективних шляхів їх застосування в освітньому процесі. У цій статті розглядаються питання навчання української мови (за професійним спрямуванням) в умовах цифровізації сучасного світу та організації навчального процесу, використовуючи соціальні мережі, зокрема месенджера «Телеграм», наводяться основні характеристики, які показують його ефективність та відкривають можливості для розвитку різних форм мережевої взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу. Також у статті висвітлюються можливості викладання на медійному майданчику, його переваги та недоліки, готовність студентів та викладачів до включення до навчального процесу соціальних мереж, їх педагогічна застосовність як засіб формування мовної компетентності медичних сестер. У відповідь на сучасні зміни в освіті та відповідність вимогам нового покоління студентів викладач перебуває в постійному пошуку актуальних дидактичних засобів і технологій. Невирішеною залишається проблема зниження пізнавальної активності студентів нефілологічних спеціальностей у вивченні мови. Це зумовлює актуальність проведеного авторами дослідження. Вибираючи месенджер «Телеграм» як методичний прийом стимулювання пізнавальної активності, автори опираються на дослідження соціально-психологічних характеристик студентів покоління Z, їх інтересів і життєвих стратегій. Особливу увагу в статті приділено багатоаспектності соціальних мереж в освіті; виділено тип контенту і способи представлення інформації в месенджера «Телеграм», навчальної мовної групи. Практична значимість дослідження полягає в рефлексії педагогічного досвіду інтеграції месенджера «Телеграм» у навчальний процес, а також у можливості застосування месенджера «Телеграм» для стимулювання пізнавальної активності студентів у контексті мовних дисциплін.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"25 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140673237","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
G. Shmelkova, O. Ubeyvolk, O. Yudina, R. V. Vіazova
{"title":"USE OF INFORMATION TECHNOLOGIES IN HIGHER SCHOOL TEACHERS’ TRAINING","authors":"G. Shmelkova, O. Ubeyvolk, O. Yudina, R. V. Vіazova","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.3.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.3.10","url":null,"abstract":"The article considers the role of information technologies in the educational process of higher school teachers. It is noted that information technologies have become an integral component of the content of training, which contribute to the implementation principles of developmental education allow to form modern young people knowledgeable in information and communication technologies. The article defines the problem of training teachers for the use of network technologies not only from the standpoint of forming the components of information-operational activity, but also from the point of view of the development of other components of information culture – information worldview, value orientations and needs. The authors give examples of preparing teachers in European countries and America. Particular attention is paid to the use of Internet resources in teaching, obtaining up-to-date information related to the professional activities of the student, as well as the system for monitoring the educational process in a foreign language. Internet resources provide the teacher with special opportunities for use in practical classes. The World Wide Web is a real support for a teacher who has the opportunity to use Internet resources in various types of educational activities. In this regard, the information culture of a teacher, which is a system of knowledge that provides purposeful independent activity to optimally meet individual information needs, the implementation of distance and online types of learning. The article emphasizes that the most important components of a teacher’s information culture are the ability to define and formulate goals, to set tasks, to build informational models of the processes and phenomena being studied, analyze information models using automated information systems and interpret the obtained results, predict possible consequences of their decisions, use modern information technology. Every teacher should strive for this in the process of their own selfimprovement.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"58 13","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139527820","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"НАУКОВІ АКТУАЛІТЕТИ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ","authors":"Наталія Андріївна Одарчук, І. І. Хмельова","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.3.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.3.11","url":null,"abstract":"Стаття присвячена доведенню необхідності розвитку емоційного інтелекту молодших школярів, зокрема з огляду на сповненість сучасного навколишнього світу непередбачуваними змінами та загальною нестабільністю. Актуальність формування емоційного інтелекту обстоюється з урахуванням сьогоднішньої небезпечної ситуації в Україні, коли діти живуть у довготривалих стресових умовах. У статті обґрунтовується важливість та нагальність формування та розвитку емоційного інтелекту в молодших школярів задля збереження та вдосконалення гармонійної особистості дитини. Стверджується, що низький рівень емоційного інтелекту перешкоджає всебічному розвитку особистості та її успішній взаємодії зі своїм оточенням. У статті розглядається становлення та формування поняття емоційного інтелекту від часів античності до сьогодення. Прослідковується, як з різних аспектів цим питанням займалися вітчизняні та закордонні науковці, що допомагає різносторонньо розглянути досліджуваний феномен. Вивчивши погляди різних вчених на об’єкт дослідження, виводиться робоче визначення: емоційний інтелект – це здібність усвідомлювати та розуміти власні емоції та емоції інших, вміння керувати та виражати свій емоційний стан, гармонійно взаємодіяти з оточенням. У статті обстоюється думка, що молодший шкільний вік – найбільш сенситивний період для формування емоційного інтелекту, тому для цього максимально залучається комплексний підхід, беруться до уваги різні напрямки освітнього процесу, не обмежуючись лише однією навчальною дисципліною. Сучасними дослідженнями підтверджується можливість та необхідність підвищення рівня емоційного розвитку за допомогою різних технік та методик: читання книг, аналіз власних вчинків, переживань героїв твору, їхніх настроїв та почуттів, участь у рольових іграх, дискусіях, демонстрації фото, відео із зображенням певних емоцій та настроїв, залучення мистецьких засобів тощо. Створення вчителем правильної стратегії вдосконалення емоційного інтелекту школярів – це основа для досягнення успіхів ними у дорослому житті.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":" December","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139618029","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ЗНАЧЕННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО ПІДХОДУ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ (ФОРТЕПІАННОЇ) ПІДГОТОВКИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ","authors":"І. С. Кентеш","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.3.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.3.6","url":null,"abstract":"Стаття присвячена розгляду значення полікультурного підходу у контексті підготовки майбутніх фахівців у галузі мистецтва, зокрема у сфері фортепіанної освіти в закладах вищої мистецької освіти. Виконано аналіз поняття «полікультурна освіта» з використанням різних педагогічних підходів, таких як: компаративний, комунікативний, компетентнісний і культурологічний. Зазначено, що визначення поняття «полікультурна освіта» має бути адаптованим до конкретного контексту кожної країни, враховуючи особливості її культурного розвитку та освітніх потреб. Закцентовано увагу на основних суперечностях, що виникають при розгляді поняття «полікультурна освіта», зокрема на тенденції до ототожнення його з іншими поняттями, такими як «багатокультурна», «транскультурна» освіта. Зроблено акцент на необхідності уточнення та адаптації цих понять до вітчизняного освітнього середовища. На підставі аналізу наукових праць щодо полікультурності в освіті доведено, що полікультурний підхід сприяє розвитку навичок міжкультурної комунікації, що дозволяє митцям ефективно співпрацювати з колегами та аудиторією з різних культур. Полікультурна освіта допомагає розвивати особистість митця, робить його більш відкритим, толерантним, здатним до культурного діалогу та розуміння інших. Сучасні вимоги до митців включають у себе не лише високий рівень технічних навичок, але і здатність адаптуватися до змінного культурного середовища та використовувати його в своєму творчому процесі. Загальний висновок полягає в тому, що полікультурний підхід у процесі фахової (фортепіанної) підготовки в закладах вищої мистецької освіти має важливе значення для розвитку майбутніх митців. Він передбачає не лише оволодіння мистецькою технікою, але й врахування різноманітних культурних, міжкультурних і міжнаціональних аспектів, що сприяє збагаченню та розширенню художнього сприйняття та творчого потенціалу майбутніх митців.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"47 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139528160","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}