{"title":"СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР","authors":"А. С. Яремко, В. М. Коцар, О. М. Гончарук","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.4.14","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Масове та повсюдне використання цифрових технологій та соціальних мереж у повсякденному житті сприяє пошуку ефективних шляхів їх застосування в освітньому процесі. У цій статті розглядаються питання навчання української мови (за професійним спрямуванням) в умовах цифровізації сучасного світу та організації навчального процесу, використовуючи соціальні мережі, зокрема месенджера «Телеграм», наводяться основні характеристики, які показують його ефективність та відкривають можливості для розвитку різних форм мережевої взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу. Також у статті висвітлюються можливості викладання на медійному майданчику, його переваги та недоліки, готовність студентів та викладачів до включення до навчального процесу соціальних мереж, їх педагогічна застосовність як засіб формування мовної компетентності медичних сестер. У відповідь на сучасні зміни в освіті та відповідність вимогам нового покоління студентів викладач перебуває в постійному пошуку актуальних дидактичних засобів і технологій. Невирішеною залишається проблема зниження пізнавальної активності студентів нефілологічних спеціальностей у вивченні мови. Це зумовлює актуальність проведеного авторами дослідження. Вибираючи месенджер «Телеграм» як методичний прийом стимулювання пізнавальної активності, автори опираються на дослідження соціально-психологічних характеристик студентів покоління Z, їх інтересів і життєвих стратегій. Особливу увагу в статті приділено багатоаспектності соціальних мереж в освіті; виділено тип контенту і способи представлення інформації в месенджера «Телеграм», навчальної мовної групи. Практична значимість дослідження полягає в рефлексії педагогічного досвіду інтеграції месенджера «Телеграм» у навчальний процес, а також у можливості застосування месенджера «Телеграм» для стимулювання пізнавальної активності студентів у контексті мовних дисциплін.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"25 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.4.14","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Масове та повсюдне використання цифрових технологій та соціальних мереж у повсякденному житті сприяє пошуку ефективних шляхів їх застосування в освітньому процесі. У цій статті розглядаються питання навчання української мови (за професійним спрямуванням) в умовах цифровізації сучасного світу та організації навчального процесу, використовуючи соціальні мережі, зокрема месенджера «Телеграм», наводяться основні характеристики, які показують його ефективність та відкривають можливості для розвитку різних форм мережевої взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу. Також у статті висвітлюються можливості викладання на медійному майданчику, його переваги та недоліки, готовність студентів та викладачів до включення до навчального процесу соціальних мереж, їх педагогічна застосовність як засіб формування мовної компетентності медичних сестер. У відповідь на сучасні зміни в освіті та відповідність вимогам нового покоління студентів викладач перебуває в постійному пошуку актуальних дидактичних засобів і технологій. Невирішеною залишається проблема зниження пізнавальної активності студентів нефілологічних спеціальностей у вивченні мови. Це зумовлює актуальність проведеного авторами дослідження. Вибираючи месенджер «Телеграм» як методичний прийом стимулювання пізнавальної активності, автори опираються на дослідження соціально-психологічних характеристик студентів покоління Z, їх інтересів і життєвих стратегій. Особливу увагу в статті приділено багатоаспектності соціальних мереж в освіті; виділено тип контенту і способи представлення інформації в месенджера «Телеграм», навчальної мовної групи. Практична значимість дослідження полягає в рефлексії педагогічного досвіду інтеграції месенджера «Телеграм» у навчальний процес, а також у можливості застосування месенджера «Телеграм» для стимулювання пізнавальної активності студентів у контексті мовних дисциплін.