АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»最新文献

{"title":"СУЧАСНИЙ ДИСКУРС ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ: ВІД БРАТСЬКИХ ШКІЛ ДО СЬОГОДЕННЯ","authors":"О. А. Лавріненко","doi":"10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.21","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.21","url":null,"abstract":"У статті розглядаються проблеми значимості становлення нового напряму в педагогічній науці – історії педагогічної майстерності. На прикладі розвитку складників педагогічної майстерності у братських школах України ХVІ–ХVІІ ст. в історичній ретроспективі продемонстровано поступ педагогічної майстерності як атрибутивного складника діяльності-дії майбутніх наставників-учителів. Визначено сутнісний зміст історії педагогічної майстерності у наукових підходах сучасних дослідників теорії та історії педагогіки – наукової школи академіка І. А. Зязюна. Мета статті полягає в розкритті сутності та специфіки розвитку педагогічної майстерності наставника-вчителя у братських школах України ХVІ–ХVІІ ст. На основі логіко-системного та історіографічного методів історико-педагогічного дослідження показано організаційно-педагогічні засади підготовки вчителя на засадах олюдненої й опочуттєвленої педагогіки, сповідуваної представниками наукової школи теорії та історії педагогічної майстерності академіка І. Зязюна. Визначені організаційно-педагогічні форми й методи підготовки наставника-вчителя у братських школах України ХVІ–ХVІІ ст., зокрема естетизація процесу професійної підготовки, розвитку вмінь впливати на чуттєву сферу вихованців, мають стати основоположним чинником сучасної професійної підготовки майбутніх учителів. Історія педагогічної майстерності має стати запорукою культурно-історичного призначення у контексті професійного досвіду її носія, педагога, його освітньо-виховного потенціалу в різновидах навчальних закладів; інноваційних технологій творчого опанування педагогічної майстерності у вищих педагогічних закладах освіти студентською молоддю – продовжувачами духовної спадщини своїх наставників.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123935414","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ","authors":"О. Л. Дурманенко","doi":"10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.11","url":null,"abstract":"У період реформування вищої педагогічної освіти актуальним є пошук шляхів формування творчості майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти в контексті компетентнісної реалізації професійних функцій у цілому й зокрема розвитку творчого потенціалу в дитини. Метою статті є аналіз можливостей навчальної дисципліни «Практикум з виготовлення ілюстративного матеріалу» як засобу формування творчості в майбутніх вихователів закладу дошкільної освіти в контексті їх готовності до розвитку дитячої творчості. Методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення та систематизації. У статті визначено, що готовність майбутнього вихователя до професійної діяльності є результатом професійної підготовки і відображається в сформованості інтегральної, загальних та фахових компетентностей, серед яких важливу роль відіграє його здатність розвивати творчий потенціал дитини дошкільного віку. Змістом навчальної дисципліни є узагальнене сучасне розуміння змісту ілюстрації й ілюстративного матеріалу як наочного методу формування професійної компетентності майбутніх вихователів у цілому й зокрема їх творчості. Основні аспекти вивчення: ілюстрація як наочний метод професійної підготовки майбутніх вихователів; ілюстративні матеріали, їх види, функції, вимоги до виготовлення; взаємозв’язок словесних методів та ілюстрації; роль ілюстративних матеріалів у здійсненні освітньо-виховної діяльності майбутніх вихователів відповідно Державного стандарту дошкільної освіти. Метою навчальної дисципліни є ґрунтовне засвоєння студентами цілісної системи знань з теорії навчання та виховання як складової професійної підготовки майбутніх вихователів ЗДО; формування готовності майбутніх вихователів до професійної діяльності в цілому й зокрема їхньої творчості в контексті набуття ними практичних умінь виготовлення ілюстративного матеріалу й його інтегративного застосування з іншими наочними методами задля розвитку дитячої творчості. Подальшого дослідження потребує обґрунтування нових змісту, форм і методів формування творчості студентів у процесі професійної підготовки майбутніх вихователів закладу дошкільної освіти, зокрема використання творчого потенціалу різних навчальних дисциплін.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"123 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126720531","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАНЬ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ","authors":"І. Д. Фаловська, М. Ф. Бойчук","doi":"10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.26","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.26","url":null,"abstract":"Світовий досвід у сфері освіти показує готовність до того, аби дати можливість дітям з особливими освітніми потребами та людям з інвалідністю знайти своє місце у суспільстві. У статті проаналізовано значення психологічної готовності підготовки майбутніх педагогів як одну з необхідних умов ефективного здійснення професійної допомоги під час інклюзивного освітнього процесу. Визначено компоненти психологічної готовності майбутніх педагогів, вчителів-асистентів до професійної діяльності. Висвітлено вплив психологічної готовності на формування професійної самосвідомості студентів – майбутніх фахівців. Важливість дослідження розкрито через аналіз науково-педагогічної літератури з питань психологічної готовності до упровадження інклюзивної освіти та важливості цього процесу для реалізації природного потенціалу дітей з особливими освітніми потребами. Визначено важливість соціально-психологічної адаптації дитини в загальноосвітньому просторі та роль вчителя у цьому процесі. Стратегія розвитку національної системи освіти повинна формуватися адекватно до сучасних інтеграційних і глобалізаційних процесів. Сприяти реалізації цієї стратегії має належним чином організована і запроваджена у практику інклюзивна освіта, яка в Україні повинна співіснувати із загальною і спеціальною, що зумовлює створення комфортного середовища для дітей з різними стартовими можливостями. Все це відповідає пріоритетам державної політики, що окреслені в Національній доктрині розвитку освіти в Україні, які полягають в: особистісній орієнтації освіти; створенні рівних можливостей для дітей та молоді у здобутті якісної освіти; забезпеченні варіативності здобуття базової або повної загальної середньої освіти відповідно до здібностей та індивідуальних можливостей.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"322 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132630620","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПРАВНИКІВ У СЕРЕДОВИЩІ ЗВО ОСОБЛИВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ","authors":"Людмила Тишакова, Н. Ф. Хайруліна","doi":"10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.8","url":null,"abstract":"Статтю присвячено обґрунтуванню різноманітних аспектів удосконалення технологічної, професійно-педагогічної підготовки майбутніх юристів, розкриваються основні функції майбутнього юриста-викладача, процес його адаптації до реальної професійної діяльності. Проаналізовано проблему підготовки професіонала-юриста для здійснення професійної діяльності і реального рівня професійно-педагогічної готовності майбутнього юриста до діяльності в різних типах юридичних установ. У статті визначено, що методика формування базових компетентностей (форм, засобів, методів, засад) у юридичних навчальних закладах спеціального призначення передбачає створення спеціальних умов (спеціалізованих авдиторій) для проведення практичних занять зі спеціальних та гуманітарних дисциплін. Зазначено, що гуманітарна складова частина у навчальних планах університетів спеціального призначення недостатньо відображена. Доведено, що професійна діяльність майбутнього юриста-викладача, окрім глибоких спеціальних кваліфікованих знань, умінь і навичок, вимагає системи психологічних і педагогічних знань, навичок і прийомів, які забезпечують високу культуру спілкування, а також надбання навичок цінування та поваги до різноманітності і мультикультурності через рефлексію, самовдосконалення, пізнавальну та творчу активність. Знання педагогіки необхідні для ефективної організації роботи з людьми, проведення правовиховної роботи. Виявлено, що на сучасному етапі розвитку системи вищої освіти значною мірою змінюється роль викладача. При компетентнісному підході викладач займає позицію організатора, консультанта, тьютора, який певним чином орієнтує навчальний процес на отримання майбутніми юристами-викладачами самостійного досвіду. Авторками визначено, що професійно-педагогічна підготовка майбутнього правника в контексті компетентнісного підходу не вичерпує всіх аспектів цієї проблеми і потребує подальшого вивчення методики формування компонентів професійно-педагогічної компетентності майбутніх правознавців.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"115 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124689232","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКИХ КОНСЕРВАТОРІЙ: СПАДКОЄМНІСТЬ ТРАДИЦІЙ","authors":"В. С. Литовченко","doi":"10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.18","url":null,"abstract":"У статті описано походження терміна «консерваторія», згадано відкриття перших консерваторій у ХVІ столітті на території сучасної Італії. Відзначено трансформацію консерваторій у заклади вищої освіти, що діють за університетським принципом, на відміну від середньовічної системи «майстер – підмайстер». Описано першу спробу відкриття консерваторії в Україні у місті Кременчук у кінці XVIII століття, тобто ще до появи перших консерваторій на територіях країн, до складу яких входили українські землі у ХІХ столітті. Відзначено спільні тенденції розвитку професійної музичної освіти на українських землях у складі Австро-Угорщини та Російської імперії, появу музичних товариств, що сприяли відкриттю музичних училищ у Львові, Києві, Харкові, Одесі в ХІХ столітті. Простежено, як на базі цих навчальних закладів згодом було відкрито консерваторії. Описано становлення за радянських часів системи професійної музичної освіти, де найвищими ланками були консерваторії Києва, Харкова, Одеси, Львова. Виявлено позитивні та негативні риси централізації та уніфікації системи музичної освіти. Охарактеризовано шляхи розвитку вищої музичної освіти за часів незалежності, описано труднощі впровадження дворівневої системи вищої освіти. Описано процес зміни статусів та назв навчальних закладів, що в результаті привело до заміни консерваторій на університети та академії. Описано відкриття нових навчальних закладів, що надають вищу освіту в галузі музики, у великих містах України. Зроблено висновок про те, що діяльність сучасних українських закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку музикантів, має в основі усталену систему музичної освіти українських консерваторій, яка спирається на багатовікові традиції західноєвропейської системи професійної музичної освіти.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115259714","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОНЦЕПТИ СПІВАЦЬКОГО ГОЛОСУ В КОНТЕКСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА","authors":"В. А. Чайка, В. І. Павлічук","doi":"10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.9","url":null,"abstract":"Стаття присвячена одному із важливих аспектів професійної підготовки вчителя музичного мистецтва – процесу формування співацького голосу. Обґрунтовано актуальність вибраного напряму дослідження. Проаналізовано стан наукового розроблення означеної проблеми, визначено ключові позиції, що не знайшли достатнього вивчення науковцями. Зміст статті розкриває сутність домінантних компонентів структури співацького голосу. Наголошується, що без знання їх теоретико-методичних засад неможливий успішний процес формування співацького голосу майбутнього вчителя музичного мистецтва. Досить ґрунтовно розкрито зміст ключових понять, таких як «співацька постава», «вокальне дихання», «звукоутворення», «співацький голос». Акцентовано, що власне функціональне навантаження означених категорій забезпечує успішний процес голосоутворення. У статті розкрито будову дихального апарату та наголошено на тому, що знання його особливостей є важливим та невід’ємним чинником успішного процесу формування співацького голосу. Досить суттєвим є акцент на доцільності гармонійної взаємодії дихального та голосового апаратів, а також техніки співака. Виділені чинники негативного впливу на розвиток співацького голосу, а саме: стихійність, безсистемність, порушення гармонійного зв’язку між співацьким диханням, звуком та співом, невміння практично використовувати резонаторну функцію голосу у поєднанні із системою дихання. У статті наголошується на тому, що у системі розвитку співацького голосу майбутнього вчителя музичного мистецтва важливим є знання закономірностей співочого процесу, володіння вокальними навичками. Узагальнено, що знання змістової сутності структурних компонентів співацького голосу у поєднанні з організацією методично правильної системної цілеспрямованої роботи викладача із застосуванням інноваційних методик значно оптимізує процес формування майбутнього вчителя музичного мистецтва.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"96 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122567814","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ У СКАНДИНАВСЬКИХ КРАЇНАХ (ШВЕЦІЯ, ДАНІЯ, НОРВЕГІЯ): ФОРМУВАННЯ «SOFT SKILLS»","authors":"Галина Михайлишин, Леся Мандро","doi":"10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.5","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано зміст професійної підготовки та становлення соціального працівника у скандинавських країнах (на прикладі Швеції, Норвегії, Данії). Описано модель соціальної політики, напрями здійснення та особливості соціальної роботи у нордичних країнах. Виявлено, що за такої політики держав п’ять країн Північної Європи (Данія, Швеція, Норвегія, Фінляндія та Ісландія) рік за роком входять до десятки найщасливіших у світі. Норвегія займає перше місце у списку країн за Індексом людського розвитку. Вказано особливості здійснення професійної підготовки соціальних працівників. Виявлено, що система підготовки фахівців соціальної галузі в скандинавських вищих навчальних закладах передбачає новий підхід до мети й оцінювання процесу навчання студентів. Зазначено, що система освіти у вищих навчальних закладах країни має багаторівневий характер, а професійна підготовка здійснюється в університетах та університетських коледжах та передбачає здобуття таких кваліфікаційних рівнів, як бакалавр, магістр, доктор. Перелічено заклади вищої освіти, в яких можна здобути фах соціального працівника. Виявлено, що підготовка соціальних працівників у Швеції, Норвегії, Данії поєднує теорію, практику, навчання та дослідницьку діяльність. Місце «soft skills» у професійній підготовці соціальних працівників у скандинавських країнах розглянуто на прикладі надання освітніх послуг Karlstads universitet (Швеція), UiT Norges arktiske universitet (Норвегія), Professionshøjskolen Absalon (Данія). Зазначено, що серед «soft skills» найбільшу увагу приділяють формуванню та розвитку комунікативних навичок, критичного мислення, вирішення складних проблем, прийняття рішень, вміння працювати в команді, самовдосконалюватися, постійно навчатися, вдало вирішувати конфліктні ситуації, вміння планувати та працювати на результат.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"279 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121310736","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕМОЦІЙНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ЗАСОБАМИ ПРИРОДОЗНАВСТВА","authors":"Наталія Трофаїла, Тетяна Журавко","doi":"10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.14","url":null,"abstract":"Головною метою освіти в Україні є виховання людини, для якої демократичне суспільство є тим середовищем, що забезпечує розкриття творчих можливостей, задоволення особистих і суспільних інтересів. Визначальною характеристикою такої людини має бути громадянськість ‒ інтегрована якість особистості, що уможливлює почуття моральної, соціальної та юридичної дієздатності й захищеності, передбачає усвідомлення власної ролі в житті суспільства, активне прагнення вдосконалення його згідно з моральними нормами та цінностями учнів початкової школи, ознайомлення учнів із природою та суспільством. Емоційне виховання особистості – складний процес, що має стати підґрунтям формування не лише світобачення людини, а й комплексу якостей і властивостей особистості. Виховання починається із «загальної емоційної спрямованості» людини та залежить від вихованості її потреб, здатності до вольової регуляції своєї поведінки, емоційних відносин та емоційних установок особистості. Однією з найактуальніших проблем емоційного виховання і навчання дітей є ознайомлення із природою. Процес пізнання навколишньої природи визначає сферу розумового розвитку дитини і сприяє формуванню гуманного ставлення до природи. Програма виховання і навчання визначає основні завдання, зміст і принципи організації роботи з ознайомлення дітей із природою у відповідності з їх віковими особливостями. У процесі ознайомлення розширюється орієнтування дітей у навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується належне ставлення до природи. Природа активно впливає на почуття і розум дитини, розвиває її сприймання, емоційність. Недостатній розвиток цих якостей психіки дитини приводить до штучного обмеження її можливостей, до виховання людини, яка не відчуває, не розуміє, а сліпо слідує засвоєним правилам поведінки. У статті розглянуті праці відомих педагогів, які вважають проблему емоційного виховання актуальною. Аналіз стану проблеми емоційного виховання у психолого-педагогічній літературі продемонстрував, що значна кількість досліджень у дошкільній педагогіці присвячена систематизації знань про природу, але обмаль наукових праць, у яких розглядається саме виховання емоційного ставлення до природи у дітей.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129526433","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ НА УРОКАХ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ","authors":"Н. С. Дмитренко, О. М. Столярчук, М. А. Федорець","doi":"10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.29","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.29","url":null,"abstract":"У рамках нової парадигми системи освіти України визначено, що основним завданням діяльності суб’єктів освітнього процесу є формування ключових і предметних компетентностей школярів. Сучасні фахівці освіти повинні мати у своєму інструментарії компетентнісно орієнтовані технології, засоби й методи їх використання, спрямовані на вироблення життєво важливих умінь і навичок. Стаття присвячена викладенню одного з актуальних питань організації освітнього процесу початкової школи України, а саме особливостей формування комунікативної компетентності учнів на уроках мовно-літературної освітньої галузі (навчання грамоти (1 клас), української мови й літературного читання (2–4 класи), іноземної мови (1–4 класи)) в умовах дистанційного навчання через пандемію коронавірусу. У роботі здійснено аналіз та узагальнення практичного досвіду вчителів початкової освіти щодо формування ключових і предметних компетентностей учасників освітнього процесу в умовах дистанційного навчання, з одного боку, і створення мобільного освітнього середовища в умовах карантинних обмежень, з іншого боку. Запропоновано розробки методичного інструментарію для забезпечення ефективного навчання учнів початкових класів на уроках мовно-літературної освітньої галузі в цілому, і комунікативних (рідномовної та іншомовної) компетентностей зокрема. У статті представлено перелік цифрових ресурсів, сучасних педагогічних технологій, методів, засобів навчання та оцінювання, особливості планування та проведення онлайн-уроків, які уможливлюють ефективність організації освітнього процесу в умовах пандемії. Авторами особливо акцентовано на кардинальній зміні діяльності педагогів і школярів, зумовлену активним використанням цифрових ресурсів та інноваційних освітніх технологій в умовах дистанційного навчання. У режимі офлайн спосіб навчання, передачі знань і набуття життєво необхідних умінь і навичок є планованим і керованим учителем безпосередньо, і від нього залежать результати успішності учнів. У режимі онлайн першочергової важливості набуває роль учня, адже тут переважає самостійність, автономія, саморегуляція освітньої діяльності. Учитель, навчаючи предметів мовно-літературної галузі, виконує функції наставника-консультанта, тьютора, координатора пізнавальної діяльності, а учні стають активними учасниками динамічного процесу навчання, що забезпечує продуктивну імплементацію впровадження комунікативно-діяльнісного підходу до опанування предметних знань та умінь.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123783270","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ НА ЗАНЯТТЯХ СЛОВЕСНОСТІ ЯК ВИХОВАННЯ КОМПЕТЕНТНОГО МОВЦЯ ТА ЧИТАЧА","authors":"І. В. Кузьміна, Т. В. Бойко","doi":"10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.2","url":null,"abstract":"У статті досліджуються основні методи й засоби розвитку творчої особистості на заняттях української мови і літератури як складник виховання компетентного мовця й читача. Основні акценти переміщено з накопичення обсягу мовних чи літературних знань на цілеспрямований розвиток мовної і літературної компетентності як інтегрованої якості особистості. Наголошено, що формування духовного обличчя здобувача освіти, його культури залежить від того, як педагоги зуміють розвинути в ньому уміння знаходити красу в тому, що його щоденно оточує. Зауважується, що розвиток творчих здібностей важливий для будь-якого здобувача освіти, бо він стає більш самостійним у своїх судженнях, має власну думку і вміє її відстоювати, в нього вища працездатність, і найголовніше – розвивається його емоційна сфера, почуття. А при розвинених емоціях буде розвиватися і мислення. Наголошено, що важливою особливістю компетентної мовної особистості є її постійний інтелектуальний розвиток, розвиток памʼяті (зорової та слухової), мислення – абстрактного (понятійного) й образного (художнього), спостереження, уяви – репродуктивної (відтворювальної) і творчої. Позитивно створене середовище сприяє формуванню таких складників літературної компетентності, як особистісна (діалогічне мовлення, творча уява, розвиток природних обдарувань), діяльнісна (образне мислення, самостійна критична оцінка дій літературного героя), когнітивна (знання змісту літературного твору та теорії літератури). Зазначено, що компетентну мовну особистість характеризує духовне багатство та здатність берегти й розвивати мовні традиції національного мовленнєвого етикету.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"50 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115611807","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}