{"title":"Столітня діяльність Свідків Єгови в Україні","authors":"Constantine Berezhko, Taras Ashurkov","doi":"10.33294/2523-4234-2021-31-1-166-189","DOIUrl":"https://doi.org/10.33294/2523-4234-2021-31-1-166-189","url":null,"abstract":"Висвітлено історію розвитку громади Свідків Єгови на українських теренах протягом\u0000останніх ста років. Охарактеризовано релігійну політику польської та румунської влади на західноукраїнських землях. Проаналізовано репресивну складову антирелігійної політики компартійно-радянського режиму в Україні впродовж 1939–1989 рр., а також визначено перспективи подальшого дослідження цієї проблеми. Звернена увага на виселення Свідків Єгови до Сибіру під час проведення операції “Північ” у післявоєнний період. Описано умови реєстрації цієї релігійної громади в УРСР. Наведено сучасні факти переслідувань її пред-ставників з боку внутрішніх органів безпеки Російської Федерації. Введено у науковий обіг деякі нові матеріали з архівів МДБ-КДБ та спогадів очевидців.\u0000Ключові слова: компартійно-радянський режим, репресії, депортація, Свідки Єгови,\u0000Дослідники Біблії, операція “Північ”, легалізація","PeriodicalId":302536,"journal":{"name":"Scientific Yearbook \"History of Religions in Ukraine\"","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123133859","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Статуетки єгипетсько-александрійської тріади Ісіди – Осіріса (Серапіса) – Гора (Гарпократа) першої половини І тис. н. е. з території українського Лісостепу: випадкові знахідки чи доказ сповідування культу","authors":"A. Korchak","doi":"10.33294/2523-4234-2021-31-1-214-234","DOIUrl":"https://doi.org/10.33294/2523-4234-2021-31-1-214-234","url":null,"abstract":"Зібрано та проаналізовано відомості про знахідки на території українського Лісостепу\u0000предметів єгипетсько-александрійського культу Ісіди – Осіріса (Серапіса) – Гора (Гарпократа). Подано характеристику статуеток названих божеств, встановлено вигляд деяких із них. Піднято проблеми їхнього походження і можливих шляхів проникнення на територію України. Висвітлюється питання функціонального призначення такого типу релігійних предметів. Обґрунтовується можливість сповідування цього культу окремими представниками населення лісостепової зони України першої половини І тис. н. е.\u0000Ключові слова: східний культ, божества Ісіда – Осіріс (Серапіс) – Гор (Гарпократ), бронзові статуетки, український Лісостеп","PeriodicalId":302536,"journal":{"name":"Scientific Yearbook \"History of Religions in Ukraine\"","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114304319","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Зі Львова до Єрусалиму: бернардинець Норберт Ґоліховський та його путівник Святою Землею (1896)","authors":"Nazariy Loshtyn","doi":"10.33294/2523-4234-2021-31-1-85-91","DOIUrl":"https://doi.org/10.33294/2523-4234-2021-31-1-85-91","url":null,"abstract":"У дослідженні проведено аналіз путівника по Святій Землі авторства львівського ченця-бернардинця Норберта Ґоліховського. Протягом 1888–1894 рр. автор путівника перебував у Палестині як місіонер. На основі зібраних матеріалів та наукових видань чернець видав у 1896 р. путівник християнськими місцями Близького Сходу. У статті проведено аналіз тематичного наповнення путівника. Визначено мету його створення та місце серед бернардинських видань про Святу Землю.\u0000Ключові слова: Норберт Ґоліховський, францисканці, бернардинці, путівник, Свята Земля, Єрусалим","PeriodicalId":302536,"journal":{"name":"Scientific Yearbook \"History of Religions in Ukraine\"","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115494615","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Taras Ashurkov, Kateryna Vereshchynska, S. Malanchuk
{"title":"Теоніми Єгова і Ягве в українській літературі другої половини ХІХ – початку ХХ ст.","authors":"Taras Ashurkov, Kateryna Vereshchynska, S. Malanchuk","doi":"10.33294/2523-4234-2021-31-1-92-113","DOIUrl":"https://doi.org/10.33294/2523-4234-2021-31-1-92-113","url":null,"abstract":"Досліджуються контексти і конотації, в яких теоніми Єгова і Ягве вживаються в українській художній, публіцистичній і науковій літературі. Встановлено, що ім’я Єгова набуває більшого поширення в літературі з 1850-х рр., а Ягве – в останній третині ХІХ ст. З’ясовано контекст використання цих термінів і рівень їхнього поширення в різноманітних стилях. Обґрунтовано, що в усіх видах творів, окрім текстів з археології та біблійної критики, теонім Єгова фігурує частіше, ніж Ягве. Деякі автори, у т. ч. І. Франко і Леся Українка, послуговувалися обома варіантами, обираючи той чи той залежно від теми і стилю тексту. Зроблено висновок, що в XIX ст. синоніми Єгова та Ягве побутували у формі, яка досі залишається домінуючою в українській мові, хоча траплялися й інші варіації, що відображають незначні відмінності традицій правопису та вимови, характерні для періоду до встановлення єдиної літературної норми.\u0000Ключові слова: Єгова, Ягве, українська література, теонім, Франко, Леся Українка,\u0000Огієнко","PeriodicalId":302536,"journal":{"name":"Scientific Yearbook \"History of Religions in Ukraine\"","volume":"154 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134496089","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Жінки-вкладниці київських монастирів за ризничними описами XVIII ст.: соціальний склад та гендерні особливості","authors":"O. Prokopyuk","doi":"10.33294/2523-4234-2021-31-1-74-84","DOIUrl":"https://doi.org/10.33294/2523-4234-2021-31-1-74-84","url":null,"abstract":"Досліджується соціальний склад жінок-вкладниць київських чоловічих монастирів;\u0000йдеться про гендерні особливості жертводавства, а також про соціальні та просторові межі поширення духовних впливів монастирів Києва. Головне джерело – збережені описи ризниць монастирів, що укладалися у XVIII ст. та вміщують інформацію про вкладниць другої половини XVII – XVIII ст. Встановлено, що до київських чоловічих монастирів переважно вкладали або жінки-черниці, або жінки-монархині або жінки-вдови з різних соціальних станів. Потужними вкладницями виявилися ігумені та інокині Києво-Вознесенського Флорівського монастиря, дружини гетьманів, російські цариці та жінки із знатних родин. Елітними за складом дарувальниць виглядають Києво-Печерська лавра, Софія Київська та Михайлівський Золотоверхий монастир. Вдалося переконливо продемонструвати, що київські святині справляли духовний вплив та багато важили для жінок-вкладниць з Києва, Гетьманщини,Слобожанщини та Російської імперії.\u0000Ключові слова: монастирі, вкладники, гендерна історія, Київська митрополія, Гетьманщина, XVII–XVIII ст.","PeriodicalId":302536,"journal":{"name":"Scientific Yearbook \"History of Religions in Ukraine\"","volume":"118 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115188203","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Діяльність викладачів Київської духовної семінарії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.","authors":"Yurii Bidun","doi":"10.33294/2523-4234-2021-31-1-114-130","DOIUrl":"https://doi.org/10.33294/2523-4234-2021-31-1-114-130","url":null,"abstract":"Досліджено діяльність викладачів Київської духовної семінарії. Розглянуто обов’язки\u0000керівництва навчального закладу: ректора – безпосереднього начальника навчального закладу і відповідального за його благоустрій; інспектора – другої після ректора особи; помічників інспектора, чия роль була особливо вагомою у виховному процесі. З’ясовано, що законодавчо діяльність викладачів Київської духовної семінарії регулювалася §§ 56–64 статуту духовних семінарій.\u0000Простежено зміни загальної кількості та складу викладачів протягом досліджуваного\u0000періоду. Встановлено, що їхня кількість змінювалася залежно від штатів і, протягом досліджуваного періоду, коливалася в межах 19–35 осіб. З’ясовано розміри заробітної плати викладачів і їхня залежність від навчального навантаження.\u0000На прикладі Київської духовної семінарії обґрунтовано, що кадрова політика вищого\u0000церковного керівництва була основною в його русифікаторському курсі. Встановлено рівень залежності діяльності наставників від вказівок з відомств Св. Синоду, митрополита Київського та Київської духовної академії (до введення в дію семінарського статуту 1867 р.).\u0000Ключові слова: Православна церква, середня духовна освіта, духовні семінарії, Київська духовна семінарія, викладачі, вчителі, наставники, священники, духовенство","PeriodicalId":302536,"journal":{"name":"Scientific Yearbook \"History of Religions in Ukraine\"","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133152148","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Religious Rituals and Customs of Lithuanian Exiles in Siberia (1945–1960)","authors":"J. Mardosa","doi":"10.33294/2523-4234-2021-31-1-152-165","DOIUrl":"https://doi.org/10.33294/2523-4234-2021-31-1-152-165","url":null,"abstract":"The analysis is based on ethnographic fieldwork material. It is marked that the religion and religious rituals occupied multidimensional place during different periods of exile in Siberia and form of these rituals and customs often depended on the specificity of life in exile. At the moment of deportation and initial settlement in exile, individual and collective prayers were of utmost importance. Besides, the graveyards established in the places of exile also used the place for performance of religious ceremonies. The most significant collective ritual among the Siberian exiles were the May worship in barracks or a residential house. Field research data show that the collective rituals integrated the exiles on the basis of religion and became the means of preserving religious and national identity. The analysis is based on ethnographic fieldwork material.\u0000Keywords: religion, exiles, Siberia, religious customs and rituals, prayers, hymns, May worship","PeriodicalId":302536,"journal":{"name":"Scientific Yearbook \"History of Religions in Ukraine\"","volume":"251 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125140121","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Царскія Брамы ўніяцкіх іканастасаў XVII – першай трэці ХІХ ст.:\u0000спосаб вырабу і асноўныя матывы разьбы","authors":"Halina Flikop-Svita","doi":"10.33294/2523-4234-2021-31-1-248-278","DOIUrl":"https://doi.org/10.33294/2523-4234-2021-31-1-248-278","url":null,"abstract":"На падставе пісьмовых і візуальных крыніц, а таксама захаваных помнікаў былі вывучаны спосаб вырабу і асноўныя матывы разьбы Царскай брамы з царкоўнага іканастаса на тэрыторыі былога Вялікага княства Літоўскага. Прасочваецца уніяцкі перыяд ад утварэння канфесіі да яе скасавання ў 1839 г. на Полацкім саборы. Устаноўлены асноўныя спосабы вырабу галоўных варот іканастаса: пісаныя па гладкай дошцы, разьбяныя, збітыя з планачак, плеценыя з саломкі. Сістэматызаваны звесткі пра асноўныя элементы дэкаратыўнай разьбы: лаза з гронкамі вінаграду, кветкавыя матывы, завіткі, матыў трэльяж (“у краткі”). Прыведзены ўдакладненыя звесткі пра час стварэння самабытных уласцівых выключна Палессю Царскіх Брамаў, плеценых з саломкі – 1834–1836 гг.\u0000Ключавыя словы: Царская Брама, іканастас, царкоўная Уніі, грэка-каталіцкая Царква,\u0000дэкаратыўная разьба, пляценне з саломкі","PeriodicalId":302536,"journal":{"name":"Scientific Yearbook \"History of Religions in Ukraine\"","volume":"75 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116206806","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}