Жінки-вкладниці київських монастирів за ризничними описами XVIII ст.: соціальний склад та гендерні особливості

Abstract

Досліджується соціальний склад жінок-вкладниць київських чоловічих монастирів; йдеться про гендерні особливості жертводавства, а також про соціальні та просторові межі поширення духовних впливів монастирів Києва. Головне джерело – збережені описи ризниць монастирів, що укладалися у XVIII ст. та вміщують інформацію про вкладниць другої половини XVII – XVIII ст. Встановлено, що до київських чоловічих монастирів переважно вкладали або жінки-черниці, або жінки-монархині або жінки-вдови з різних соціальних станів. Потужними вкладницями виявилися ігумені та інокині Києво-Вознесенського Флорівського монастиря, дружини гетьманів, російські цариці та жінки із знатних родин. Елітними за складом дарувальниць виглядають Києво-Печерська лавра, Софія Київська та Михайлівський Золотоверхий монастир. Вдалося переконливо продемонструвати, що київські святині справляли духовний вплив та багато важили для жінок-вкладниць з Києва, Гетьманщини,Слобожанщини та Російської імперії. Ключові слова: монастирі, вкладники, гендерна історія, Київська митрополія, Гетьманщина, XVII–XVIII ст.