Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки最新文献

{"title":"ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ БАТЬКІВСЬКО-ДИТЯЧИХ ВЗАЄМИН НА ФОРМУВАННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ПІДЛІТКА","authors":"Марія Сичинська","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).07","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).07","url":null,"abstract":"Статтю присвячено проблемі формування резильєнтності як предиктора ефективної адаптації українських підлітків до життєдіяльності в умовах воєнного стану. На підґрунті застосування теоретичного аналізу та узагальнення наукових джерел розкрито зміст категорії резильєнтність, її провідні ознаки та функції. Поняття резильєнтності тлумачиться як спроможність особистості протистояти загрозам та швидко відновлюватись. Наголошено, що резильєнтність як системна особистісна якість формується внаслідок інтегрованої дії внутрішніх (індивідуально-психологічних) і зовнішніх (соціальних) чинників. Викладено зміст, структуру та вияви батьківсько-дитячих взаємин як чинника формування резильєнтності у підлітковому віці. Доведено значущість батьківсько-дитячих взаємин як провідного чинника формування резильєнтності у підлітковому віці. Презентовано авторську структурно-функціональну модель впливу батьківсько-дитячих взаємин на формування резильєнтності підлітка та проаналізовано зміст цієї моделі. Розкрито зміст ціннісно-мотиваційного, когнітивно-рефлексивного, емоційно-регулятивного і конативно-поведінкового компонентів батьківсько-дитячих взаємин, наголошено на їхній синергійній взаємодії. Виокремлено та диференційовано функції батьківського впливу на формування резильєнтності підлітка, а саме: просвітницьку (інформування, пояснення для формування світоглядної цінності резильєнтності; фасилітаційну (збагачення і стимуляція резильєнтності дитини власним прикладом батьків); комунікативну (емпатійне прийняття, емоційна близькість, змістовне спілкування. Наголошено, що індивідуальна траєкторія виховання у поєднанні зі значущими індивідуальними психофізіологічними чинниками формування підлітка (властивості темпераменту, риси характеру, зміст самоприйняття) сприяють розвитку резильєнтності як актуальної особистісної риси у підлітковому віці. \u0000Література \u0000 \u0000Ґоулман, Д. (2020). Емоційний інтелект. Харків : Віват. \u0000Корчікова, І.В. (2014). Особистісна автономія як чинник визначення життєвої перспективи в юнацькому віці. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ. Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/5177 \u0000Кочубей, Т., & Семенов, А. (2013). Наукові підходи до вивчення емоційної стійкості як особистісної лідерської якості. Збірник наукових праць Уманського педагогічного університету, 1, 117–124. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpudpu_2013_1_17 \u0000Лушин, П.В. (2013). Экологичная помощь личности в переходный период: экофасилитация (Монография). Киев. \u0000Музика, О.Л. (2017). Ціннісна детермінація становлення обдарованої особистості. (Монографія). Київ : Видавничий Дім «Слово». Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/708203/1/Muzyka_O_L_ZDSOO_IP_2017.pdf \u0000Радчук, Г.К. (2011). Психологія аксіоґенезу особистості у контексті вищої професійної освіти. (Автореф. дис. д-ра психол. наук). Київ. \u0000Савченко, О.В. (2012). Аналіз когнітивних структур, що обумовлюють сприйняття та оцінку різних ситуацій. Наукові записки. Серія «Психологія і педагогіка». Тематичний випус","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115892484","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСІБ ДОРОСЛОГО ВІКУ","authors":"Д.Д. Отич, Ірина Чабан","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).04","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).04","url":null,"abstract":"У статті висвітлено результати дослідження суб’єктивного благополуччя осіб дорослого віку. Проведено теоретичний аналіз підходів до трактування поняття «суб’єктивне благополуччя» та його змістових компонентів. Визначено фактори, які на нього впливають. Виявлено, що на рівень переживання людиною власного суб’єктивного благополуччя можуть впливати зовнішні (середовищні, соціальні) та внутрішні (психологічні) фактори. З’ясовано, що важливу роль в переживанні благополуччя суб’єктом відіграють особистісні утворення, зокрема самооцінка, копінг-стратегії та толерантність до невизначеності. Висунуто припущення, що існує взаємозв’язок між рівнем суб’єктивного благополуччя дорослих та їхньою самооцінкою, копінг-стратегіями та толерантністю до невизначеності. Емпіричне дослідження, проведене із застосуванням психодіагностичних методик, показало, що більшість опитаних мають середній рівень суб’єктивного благополуччя в цілому та його окремих аспектів (емоційного 64,8%, екзистенційно-діяльнісного 68,8%, Его-благополуччя 56,2%, гедоністичного 73,5% та соціально-нормативного 78,9%). Вивчення суб’єктивного благополуччя дорослих дозволяє дійти висновків про наявність значної частини опитаних, які мають високий його рівень (емоційного 17,5%, екзистенційно-діяльнісного 16,7%, Его-благополуччя 27%, гедоністичного 14,4% та соціально-нормативного 13,6 %). Результати вивчення взаємозв’язку суб’єктивного благополуччя із рівнем особистісної самооцінки, конструктивністю емоційних та поведінкових копінг-стратегій та толерантністю до невизначеності засвідчили, що чим вищим є рівень їх розвитку – тим більше особа оцінює своє існування як благополучне. Доведено, що не існує значущого взаємозв’язку між суб’єктивним благополуччям дорослого і продуктивністю його когнітивних копінг- стратегій. Суб’єктивне благополуччя дорослих більш пов’язано з індивідуальними емоційними переживаннями та відображається в діях людини, ніж ґрунтується на раціональному об’єктивному осмисленні нею реального стану речей. \u0000Література \u0000 \u0000Аргайл, М. (2003). Психология счастья. Санкт-Петербург : Питер. \u0000Курова, А.В. (2014). Деякі аспекти суб’єктивного благополуччя особистості. Вісник Одеського національного університету. Серія: Психологія, 19(1), 174–179 . \u0000Кушмирук, Є.С. (2017). Параметри психологічного благополуччя студентів. Науковий вісних Херсонського державного університету, 2, 36–40. \u0000Отич, Д. (2009). Сучасні психологічні підходи до класифікації копінг-стратегій. Педагогіка і психологія проф. освіти, 5, 91–100. \u0000Павленко, Г.В. (2019). Толерантність до невизначеності як ресурс психологічного благополуччя студентів Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Екологічна психологія, Том VІІ, 47, 208–219. \u0000Пахоль, Б.Є. (2017). Суб’єктивне та психологічне благополуччя: сучасні і класичні підходи, моделі та чинники. Український психологічний журнал, 1, 80–104. \u0000Швалб, Ю.М. (2021). Еколого-психологічні детермінанти суб’єктивного благополуччя ос","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117206034","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕГУЛЯТИВНО-ПОВЕДІНКОВИЙ ВЕКТОР ЖИТТЄЗДІЙСНЕННЯ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ","authors":"Інеса Антонівна Гуляс","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).02","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).02","url":null,"abstract":"Мета. Статтю присвячено емпіричному дослідженню життєздійснення майбутніх педагогів, зокрема його регулятивно-поведінкового аспекту. Методи дослідження: теоретичні – аналіз і синтез, конкретизація, порівняння, систематизація, узагальнення наукових положень; емпіричні – методи письмового опитування – тестування і анкетування; математичної статистики – обчислення відсотків, кореляційний аналіз за Ч. Пірсоном. Результати. Виявлено високий рівень розвитку компонентів саморегуляції: планування 34,4%, моделювання (32,2%), оцінка результатів і самостійність (по 27,8% відповідно), гнучкість (23,3%), програмування (16,7%) і низький: самостійність (20%), програмування (18,9%), моделювання (16,7%), планування (14,5 %), гнучкість (11,1 %), оцінка результатів (8,9%). Визначено високий (34%) і низький (56%) рівні самоефективності. Проаналізовано варіанти виявленої мотивації – досягнення успіху (12%) й уникнення невдачі (78%). Встановлено статистично значущі (р=0,01; р=0,05) кореляційні зв’язки між психодіагностими змінними методик. Висновки. Встановлено, що понад 50% досліджуваних потребують розвитку складників самоефективності, зокрема сценарію й атрибуції, які впливають на вираження її загального рівня. З’ясовано, що задля успішного досягнення поставлених цілей і реалізації життєвих проєктів важливою є гнучкість, себто пластичність усіх регуляторних процесів, яка забезпечить адекватне реагування і адаптивність у ситуації ризику. Констатовано, що тримані результати й досягнення опитаних мають бути відповідно оцінені, що, безумовно, підкріплює самооцінку досліджуваних суб’єктів і спонукає їх до постановки нових цілей та імплементації нових планів. Обґрунтовано й важливість моделювання в успішному виконанні діяльності, а, отже, і життєздійсненні респондентів, яке уможливлює виокремлення квінтесенції в досягненні близьких і віддалених цілей. Відзначено відповідальність респондентів щодо власного життєздійснення, грамотне планування свого життя, що сприяє розвитку їхнього самоконтролю і самоповаги, допомагає зростати особистісно. \u0000Література \u0000 \u0000Гуляс, І.А. (2020). Аксіопсихологічне проєктування життєвих досягнень особистості. Київ : «Видавництво Людмила». Режим доступу: https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1565 \u0000Злобіна, О.Г. (2012). Траєкторії індивідуального життєздійснення в соціальних координатах. Т.М. Титаренко (Ред.), Як будувати власне майбутнє: життєві завдання особистості (с. 142–159). Кіровоград : Імекс-ЛТД. \u0000Карпенко, Є. (2020). Емоційний інтелект у дискурсі життєздійснення особистості. Івано-Франківськ : ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». \u0000Лєпіхова, Л.А. (2007). Соціально-психологічне підґрунтя життєздійснення особистості. Т.М. Титаренко (Ред.), Життєві домагання особистості (с. 136–169). Київ : Педагогічна думка. \u0000Popovych, I., Blyskun, O., Hulias, I., Shcherbyna, V., Batasheva, N., Aleksieieva, M., et al. (2021). Psychological Semantic Parameters of Adolescents’ Conformism in the Measurement of Value ","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115122994","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРЕСТИЖНІСТЬ ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ КАРАНТИНУ","authors":"Алла Федоренко, Тетяна Ханецька, Кирило Веселий","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).08","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).08","url":null,"abstract":"У статті здійснено теоретичний та практичний аналіз проблеми зв’язку престижності з професійним самовизначенням підлітків в умовах карантинних обмежень. Проаналізовані теоретичні підходи щодо визначення понять професіоналізм, професійна орієнтація та окреслена роль престижу в генезисі професійного самовизначення старшокласників. Зокрема, щоб мати можливість більш точно та правильно обрати професійний напрямок, постає величезна кількість питань, які допомагають виявити ключові фактори й умови, що можуть здійснити вплив на профорієнтацію людини. Бажання індивіда, соціальна та економічна ситуація, внутрішні властивості, особливості темпераменту та характеру, життєвий досвід, потяг та нахили, престижність професії, матеріальна винагорода, статус у суспільстві, допомога іншим, вирішення власних проблем – і це не весь список суб’єктивних та об’єктивних чинників, що можуть орієнтувати особистість на вибір майбутньої сфери професійної діяльності. З’ясовано, що у сучасному стані карантинних обмежень у підлітків при виборі майбутнього фаху домінують такі фактори професійної діяльності як ризикованість, безпека та соціальна дистанція, по відношенню до її престижності. Ізоляція та соціальна дистанція індивідів одне від одного в умовах карантину, спричинених COVID-19, можуть позначитися на виокремленні одних професій від інших. Встановлено, що це спонукає підлітків у подальшому обирати такі напрямки, які будуть більш значимими та престижними навіть за дистанційних умов навчання. Зазначено, що в умовах пандемії досить ефективно проявила себе технологія дистанційного навчання, яка наразі має запровадження в усіх освітніх закладах різних типів. Її введення допомагає учням не тільки здійснювати участь у навчальній діяльності з педагогами, але й дає змогу взаємодіяти з працівниками освітніх закладів (психолог, соціальний педагог, адміністрація закладу освіти та інші). Констатовано, що престижність як чинник професійного самовизначення в умовах карантинних обмежень посідає важливе місце у структурі обрання майбутнього фаху підлітком.\u0000Література \u0000\u0000Арендачук, И.В. (2006). Профессионализм личности в научно-педагогической деятельности. Саратов : Изд-во Саратовского университета.\u0000Гриневич, Л., Ільїч, Л., Морзе, Н., Прошкін, В., Шемелинець, І., Линьов, К., та ін. (2020). Організація освітнього процесу в школах України в умовах карантину: аналітична записка. Київ : Київський університетімені Бориса Грінченка. Режим доступу: http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/31739/1/L_Hrynevych_L_Ilich_K_Lynov_N_Morze_O_Pprotsenko_V_Proshkin_H_Rii_Analit_zapiska_2020.pdf.\u0000Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, 29, ст. 228). Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/16125-14#Text.\u0000Климов, Е.А. (2004) Психолоrия профессиональноrо самоопределения. Учебное пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. Москва : Издательский центр «Академия».\u0000Григоровська, Л.В., & Найдьонов, М.І. (2009). Соціальна ситуація дефіцитно","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130662297","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ВІРИ В ТЕОРІЮ ЗМОВИ ТА ЛОКУСУ КОНТРОЛЮ ОСОБИСТОСТІ","authors":"Оксана Бондарчук, І. А. Роєнко","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).01","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).01","url":null,"abstract":"У статті презентовано результати теоретичного дослідження психологічних, філософських джерел з проблеми взаємозв’язку віри в теорію змови та локусу контролю особистості. Феномен теорії змови (конспірології) досліджували вчені з різних галузей знань: філософії, соціології, математики, історії, політології. Однак, теорія змови під призмою психологічних вчень досліджувалася переважно зарубіжними вченими. Зокрема, є ряд праць присвячених проблемі конспірологічного мислення, патернам змовницького світогляду, емоційних та когнітивних аспектів віри в теорію змови особистості та взаємозв’язку цієї віри з політичним цинізмом і непокорою до влади; параноїдальними та шизотипічними тенденціями особистості. У статті розкрито авторське бачення поняття віри в теорію змови та її зв’язок з локусом контролю особистості. Віра в теорію змови – це інтегроване психічне утворення, що характеризується переконаністю особистості в істинності певних суджень або поглядів, які є наслідком таємного плану групи впливових людей (еліт) чи організацій. Ця віра має декілька компонентів, а саме: когнітивний, що характеризується некритичним мисленням, аналізом та осмисленням інформації; емоційно-мотиваційний – наявність страхів, емоційна сенситивність, активізація мотивів, що спонукають до містичних вчень; поведінковий – конформність поведінки, наслідування поведінкових шаблонів інших, особистісна готовність особистості вірити в теорію змови та містичні явища, дистемічний чи застрягаючий тип акцентуації характеру. Прихильність особистості до сповідування конспірологічних поглядів, на нашу думку, пов’язана з локусом суб’єктивного контролю – властивістю особистості, що проявляється у схильності шукати джерело управління власним життям у зовнішньому середовищі, або ж вбачати його у самому собі. Враховуючи це, у статті розкрито характерні особливості віри в теорію змови особистостей з екстернальним  та інтернальним локусом контролю. \u0000Література \u0000 \u0000Алєксєєва, Ю.А. (2014). Структура та ієрархія конструктів духовно-релігійної віри у юнацькому віці. Актуальні проблеми психології: Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 26, 21–33. \u0000Варе, И.С. (2016). Субъективный контроль будущих психологов с высокой и низкой степенью сформированности смысложизненных ориентаций. Науковий огляд, 6(27), 71–79. \u0000Демчук, О.А. (2016). Локус контролю в структурі Я-концепції особистості як когнітивна детермінанта вибору копінг-стратегій. Науковий вісник Херсонського державного університету: Збірник наукових праць. Серія «Психологічні науки», 2(1),53–58. \u0000Москалець, В П. (2004). Психологія релігії. Київ : Академвидав. \u0000Петрушенко, В.Л. (1989). Вера в духовном мире личности. Львов : Высшая школа. \u0000Ставицька, С.О. (2011). Духовна самосвідомість особистості: становлення і розвиток в юнацькому віці. Київ : НПУ ім. М.П. Драгоманова. \u0000Abalakina-Paap, M., Stephan, W.G., Craig, T., & Gregory, W.L. (1999). Beliefs in conspiracies. Political Paychology, 20(3), 637–647. \u0000Bieberstein, von J.R. (2008). De","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"58 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126275408","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ СИБЛІНГОВОЇ ПОЗИЦІЇ НА ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ПОДРУЖНІМИ ВІДНОСИНАМИ У МОЛОДИХ СІМ’ЯХ","authors":"Ольга Сидоренко, Оксана Запорожець","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).06","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості подружніх відносин у молодих сім’ях. Презентовано аналіз зарубіжних і вітчизняних досліджень щодо проблеми подружніх відносин, зокрема вплив сиблінгової позиції на рівень задоволеності шлюбом. Розкрито психологічний зміст поняття сиблінгової позиції. Охарактеризовано особливості компліментарних, частково-компліментарних та некомпліментарних шлюбів відповідно до сиблінгової позиції. Зазначено, що компліментарність шлюбу дає можливість людині інтегрувати у своє сімейне життя отриманий позитивний досвід взаємодії з сиблінгами. За результатами рангової кореляції Спірмена встановлено статистично значущий позитивний взаємозв’язок між порядком народження у родині із его-станом дитини (r=0,467; p=0,002), задоволеністю стосунками у парі (r=0,899; p=0,0001). Взаємозв’язок між порядком народження у родині з его-станом батька (r=-0,784; p=0,0001), задоволеністю стосунками із сиблінгом (r=-0,675; p=0,0001) не є статистично значимим. Встановлено, що у компліментарних шлюбах більшість респондентів мають близькі стосунки зі своїми сиблінгами, а у некомпліментарних парах стосунки із сиблінгом є незадовільними. Отримавши досвід незадовільних стосунків з сиблінгом, досліджувані на підсвідомому рівні обирають партнера для сумісного життя з іншою сиблінговою позицією, тим самим намагаються не відтворити сценарій стосунків, який був у сім’ї їх батьків. Его-стан батька більше виражений у дітей старшого віку, ніж у молодших. У молодших частіше розвивається Его-стан дитини. Задоволеність стосунками у парі по відношенню до партнера і самого себе вища у молодших дітей. Задоволеність стосунками із сиблінгом вище у старших дітей. Констатовано, що компліментарні шлюби у більшій мірі задоволені своїми подружніми відносинами, стосунками із сиблінгами, функції, які виконували партнери є схожими з тими, які вони здійснювали у родині своїх батьків. Зазначено, що стабілізації подружніх відносин у молодих сім’ях буде сприяти розробка відповідної психокорекціїйної програми, враховуючи сіблингову позицію кожного із подружжя. \u0000Література \u0000 \u0000Адлер, А. (1997). Понять природу человека. Москва : Академический проект. \u0000Боуэн, М. (2005). О процессах дифференциации своего «Я» в родительской семье. Теория семейных систем Мюррея Боуэна: основные понятия, методы и клиническая практика. Москва : Когито-Центр, 81–106 . \u0000Витек, К. (1988). Проблемы супружеского благополучия. Москва : Прогресс. \u0000Гроздова, Е., & Лидерс, А. (1997). Комплементарность супругов и удовлетворенность браком. Семейная психология и семейная терапия: Ежеквартальный научно-практический журнал, 2, 23–31. \u0000Коттлер, Дж. (2001). Психотерапевтическое консультирование. Санкт-Петербург : Питер. \u0000Кратохвил, С. (2009). Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний. Санкт-Петербург : Речь. \u0000Мушкевич, М., Федоренко, Р., Магдисюк, Л., & Дучимінська, Т. (2018). Психологія молодої сім’ї: монографія. Луцьк : Вежа-Друк. \u0000Обозов, Н.Н. (1990). Психология межличностных отношений. Киев : Лыбидь. \u0000Олифирович, Н.И. (200","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128870127","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИЯВУ КОМУНІКАТИВНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ","authors":"Олена Праченко","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).05","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).05","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання гендерних особливостей комунікативної толерантності та відмінностей у її вияві в юнацькому віці. Цей віковий період визначається значними перебудовами у соціальній та особистісній сфері розвитку юнаків, а комунікація виступає домінуючим елементом їх адаптації до таких трансформацій. У механізмі формування та вияву комунікативної толерантності вирішальну роль грає сумісність або несумісність одноіменних якостей партнерів. Проте, не меш важливими властивостями, які впливають на інтенсивність і гармонійність комунікації виступають гендерні якості особистості, зокрема гендерна ідентичність. Мета статті полягає у теоретичному аналізі та емпіричному дослідженні рівнів комунікативної толерантності та гендерних особливостей особистостей юнацького віку, а також у виявленні взаємозв’язку між ними. Теоретичний аналіз заявленої проблематики показав, що, не зважаючи на досить пильну увагу науковців до проблеми комунікативної толерантності представників різних статей, доробок щодо її дослідження в юнацькому віці з позиції гендерної приналежності особистості (маскулінності, фемінності, андрогінності) не виявлено. Для проведення дослідження нами були використані наступні методи: теоретичні (аналіз, синтез та узагальнення останніх наук досліджень зазначеної проблеми); емпіричні («Опитувальник комунікативної толерантності» (авт. В.В. Бойко) та опитувальник «Психологічна стать» (авт. С. Бем)); метод статистичного аналізу (кореляційний аналіз Пірсона). Отримані емпіричні дані дали змогу визначити, що більшості досліджуваних юнацького віку спостерігаються прагнення до сприятливого та ефективного спілкування, до порозуміння з опонентами, вони соціально активні і не уникають спільної діяльності з іншими, проте, через певну обмеженість здібностей та умінь іноді вони не здатні організувати ефективну комунікативну діяльність на основі партнерських взаємин, виявляти «гнучкість» у спілкуванні залежно від індивідуальних особливостей інших. Також нами було визначено, що для більшості юнацтва властиві маскулінні та андрогінні якості особистості. Аналіз взаємозв’язку гендерних якостей особистості з рівнем її комунікативної толерантності показав, що в особистостей маскулінного типу частіше спостерігаються тенденції інтолерантної комунікації, ніж у особистостей фемінного та андрогінного типу. \u0000Література \u0000 \u0000Бантишева, О.О. (2016). Гендерно-вікові особливості схильності осіб юнацького віку до активної поведінки. «Молодий вчений»,1(28), 58–63. \u0000Барандова, Т.Л. (2007). Основы толерантности в гендерной перспективе. Толерантность: введение в понятие. Учебное пособие А.Ю.Сунгурова (Ред.). Санкт-Петербург : Изд-во Ютас \u0000Бойко, В.В. (1994). Коммуникативная толерантность в межличностных отношениях. Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева, 1, 13–21. \u0000Воропаєва, Т.С. (2010). Трансформація гендерної ідентичності в Україні. Т.І. Власова & Т.М. Талько (Ред.). Особистісні виміри становлення нової парадигми сучасної української освіти. (Моногр","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125406330","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ АРТ-ТЕРАПІЇ У КОРЕКЦІЇ СТРАХІВ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ","authors":"Марина Хараджи, А Л Іващенко","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2022.17(62).11","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2022.17(62).11","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано загальні підходи до особливостей застосування арт-терапії у роботі з страхами дітей молодшого шкільного віку. Презентовано різні наукові підходи до трактування терміну «дитячі страхи», зміст якого акцентує увагу на необхідності реальної допомоги дітям означеної категорії в освітньому процесі, надання підтримки та можливості самореалізуватися у процесі інтеграції в суспільство. Встановлено, що психологічними особливостями генезуі страхів у молодших школярів є залежність емоційногоі розвитку дитини від зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на неї. Констатовано, що формуванняі страхів у молодших школярів відбуваєтьсяі на базі особистісних новоутворень означеного віку. В якості корекційно-терапевтично-реабілітаційної технології у роботі з страхами дітей молодшого шкільного віку пропонуємо використовувати метод арт-терапії, спеціалізованої форми психотерапії, заснованої на використанніі засобів мистецтва, мета якої полягає в гармонізаціїі розвитку особистості дитини через розвиток здатності до самовираженняі і самопізнання. Арт-терапія розглядається нами як метод розкриттяі переживань дитини, звільнення її від негативних емоційнихі станів, який допомагає дитині виявити власні внутрішніі неусвідомлені переживання та позбавитися від їх деструктивногоі впливу, за допомогою природнього для неї стануі гри та творчості. Теоретичне дослідження та аналіз особливостей прояву страхів дітей молодшого шкільного віку, вказують на необхідність впровадження спеціальної психолого-педагогічної роботи з метою оптимізації особистісно-емоційної сфери дітей. Враховуючи особливості актуального рівня страхів та станів тривожності у дітей, нами був розроблений алгоритм проведення арті-терапевтичних занять з дітьми молодшого шкільного віку. Він складався з шести етапів, кожен із яких обумовлений особливостями адаптації дитини до взаємодії з соціальним оточенням, а також тими труднощами, які відчувають діти в процесі шкільного навчання. Під час проведення арт-терапевтичних занять миі дотримувалися принципу наступності, забезпечуючи цілісністьі та системність психологічних впливів. \u0000Література \u0000 \u0000Бандура, А. (2012). Теорія соціального навчання. Київ : Либідь. \u0000Арт-терапевтичні техніки у роботі практичного психолога: рекомендації щодо використання арт-терапевтичних технік у роботі практичного психолога закладів освіти. Режим доступу: https://static. klasnaocinka.com.ua /.../art_terapiya_u_roboti_ psiholo. \u0000Бех, І. (2003). Виховання особистості. Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. Кн. 1. Київ : Либідь. \u0000Вайнер, М.Е. (2014). Корекція неконструктивної поведінки школярів за допомогою гри. Початкова школа,1, 59–67. \u0000Вєтрова, О.Є. (2005). Психолого-педагогічний підхід до визначення поняття «страх». Педагогічна освіта та наука, 8, 37–41. \u0000Власюк, М. (2005). Арт-терапія: зцілення мистецтвом. Психолог, 39, 9–23. \u0000Гріньова, О.М. (2015). Особливості використання музикотерапії в роботі з дошкільниками. Практичний психолог: Дитячий","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128499141","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕРЕЖИВАННЯ ВІДЧУТТЯ ВИМУШЕНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ УЧАСНИКАМИ РЕАБІЛІТАЦІНОГО ПРОЦЕСУ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19","authors":"Юрій Кашпур, Вікторія Вінс, Т.В. Кузьменко","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2022.17(62).04","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2022.17(62).04","url":null,"abstract":"Статтю присвячено практичному аналізу специфіки переживання дітьми соціальної ізоляції через пандемію COVID-19 у центрах соціально-психологічної реабілітації, та виявленню дієвих психологічних інструментів для стабілізації їх психоемоційного стану. Методи дослідження: контент-аналіз аудіо записів консультативних та супервізійних сесій з фахівцями центрів соціально-психологічної реабілітації дітей з цілодобовим типом проживання. Визначено, що на першому етапі карантину у вихователів досить часто виявляються стани дисоціацій та швидкого виснаження, через різке обмеження їх звичного способу життя та фрустрованість. В усіх вікових категоріях дітей спостерігалося пожвавлення емоційного фону через вимушені канікули. Серед підліткової аудиторії підвищилася самостійність та згуртованість. Вимушена близькість посилювала симбіотичні зв’язки в колективі і сприяла концентрації уваги один на одному, але одночасно і прогресували токсичні стосунки з невизначеним форматом. Відчуття безпеки дітей почало стабілізуватися і довіра поглиблюватися. Адаптивний етап карантину відзначався частковим відновленням соціальних контактів. Загальна ейфорія у дітей змінилася страхом перед невідомим майбутнім, відмічались коливання між злістю і депресією, аутоагресія компенсувалась крадіжками. Домінували захисні механізми витіснення, ідеалізації, раціоналізації і сублімації. Прогресувала агресія один на одного. Третій етап, ресоціумний, обумовлений сподіваннями на швидке повернення до звичного життя. У підлітків через недостатність «корисних емоцій» з’явилося бажання ризикувати. Їх реакції могли в окремі дні переповнюватися негативізмом та імпульсивністю без ефекту ланцюгового зараження і з контролем цієї групи емоцій. Природа такої агресивності обумовлена відсутністю мотивації до взаємин, а не страхом смерті. Встановлено, що переживання вимушеної соціальної ізоляції в період пандемії COVID-19 не викликало глобальних деструктивних наслідків у сфері реабілітації дітей. Діти мали можливість встановлювати довірливі стосунки з дорослими, отримувати спільний досвід подолання труднощів, укріплюватися у своєму психоемоційному стані. \u0000Література \u0000 \u0000Бауэр, И. (2009). Почему я чувствую, что чувствуешь ты. Интуитивная коммуникация и секрет зеркальных нейронов. Санкт-Петербург : ИД Вернера Регена. \u0000Бахарева, К. (2009). Психологическая реабилитация в детском возрасте. Ростов на Дону : Феникс. \u0000Бриш, К.Х. (2012). Терапия нарушений привязанности: От теории к практике. (И. Дубинская, пер. с нем.). Москва : Когито-Центр. \u0000Гридковець, Л.М., & Вашека, Т.В. (2015). Психологічне консультування. Посібник. Київ : Літера. \u0000Горбунова, В.В., Карачевський, А.Б., Климчук, В.О., Нетлюх, Г.С., & Романчук, О.І. (2016). Соціально-психологічна підтримка адаптації ветеранів АТО: посібник для ведучих груп. Львів : Інститут психічного здоров’я Українського католицького університету. \u0000Климчук, В., Москвіна, Н., & Прянічнікова, О. (2014). Діти і війна: навчання технік зцілення (Посібник). Львів : Вид.-во Інституту пс","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126904246","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"THE STUDENTS’ GENDER-CHARACTEROLOGICAL PECULIARITIES AND THEIR IMPACT ON THE PANDEMIC COVID-19 EXPERIENCE","authors":"T. Dutkevych, O. Savytska","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2022.17(62).03","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2022.17(62).03","url":null,"abstract":"The aim of the study is to determine the peculiarities of the character traits level and to identify their impact on the pandemic COVID-19 experience in students’ female and male subsamples. Methods: Leonhard-Shmishek’s characterological questionnaire, “The pandemic COVID-19 experience” questionnaire (Martsynkovskaya & Tkachenko), methods of mathematical statistics. The results show that the students’ character traits manifest themselves in different structures of the girls’ and boys’ “group portraits”. Six of ten studied character traits (hyperthymia, emotiveness, exaltation, pedantry, anxiety, demonstrativeness) have statistically meaningful differences in their levels in boys and girls. The traits of emotiveness, exaltation, and pedantry construct the triad with emotional orientation, which dominates among girls. The traits of hyperthymia, cyclothymia, and excitation make the triad with a deedful orientation and dominate among boys. It has been set that the pandemic COVID-19 experience is influenced both by gender-independent character traits (pedantry and anxiety) and gender-dependent ones (rigidity in girls; emotiveness, exaltation, dysthymia, hyperactivity in boys). Calculated meaningful correlations show that girls’ rigidity, pedantry, anxiety, and boys’ emotiveness, pedantry, dysthymia, and exaltation enforce their pandemic COVID-19 experience. Among revealed meaningful correlations is one negative, which indicates that boys’ hyperactivity reduces their pandemic COVID-19 experience. The boys’ character traits have a stronger influence on the pandemic COVID-19 experience (five significant correlations) than girls’ character traits (three significant correlations). It is revealed that girls’ accentuated character traits both occur three times more often and moreover paradoxically weaker influence girls’ COVID-19 pandemic experience than boys’ middle-level traits. Regarding the obtained data on the stronger influence of character traits on the boys’ experience of the COVID-19 pandemic, it is obvious that appropriate psycho correction and psychotherapy with young men require longer and more persistent work, associated with the difficulties of influencing such stable personality’s qualities as character traits. \u0000Literature \u0000 \u0000Емельянцева, Т.А., Смычек, В.Б., Мартыненко, А.И., Захаревич, О.Ю., & Лакутин, А.А. (2021). COVID-19 и психические расстройства: анализ данных и перспективы. Психиатрия, психотерапия и клиническая психологияю, 12,(3), 383‒390. \u0000Костіна, Т.О. (2020). Криза в умовах карантину: нові гендерні перспективи. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія», 11, 162–166 . doi: 10.25264/2415-7384-2020-11-162-166. \u0000Максименко, С.Д. (2020). Соціальні та природні екстремальні виклики ‒ психологічний захист населення. Психологія і педагогіка у протидії пандемії COVID-19: Інтернет-посібник. В.Г. Кременя (Ред.). Київ : ТОВ «Юрка Любченка». \u0000Марцинковская, Т.Д., & Ткаченко, Д.П. (2021). Опросник «Пережи","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130455287","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}