Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки最新文献

{"title":"ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИН НА ПРОЯВИ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ","authors":"Роман Попелюшко, А. П. Бабич","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).06","url":null,"abstract":"У статті висвітлено результати теоретичного огляду досліджень взаємозв’язку та впливу різних життєвих обставин на вияви агресивної поведінки людей. Визначено, що феномен агресії активно досліджувався як українськими, так і зарубіжними науковцями різних галузей знань – психологами, соціологами, психіатрами. У статті поданий аналіз наукових праць, які розкривають агресивну поведінку людей різної статі та в різні вікові періоди; чинники, які сприяють виникненню агресивної поведінки, такі як стрес, негативний вплив середовища, невдачі та розчарування, неадекватна комунікація, вплив оточення, психічні захворювання. Розкрито актуальність проблеми виникнення агресії в реальному сьогоденні. Зазначено, що наслідком агресії може бути збільшення рівня насилля та злочинності, які негативно впливають на безпеку й психологічне здоров’я суспільства в цілому. Наведено чинники, які спричиняють агресивну реакцію людей в окремих життєвих ситуаціях – життєвих обставин, які можуть спонукати людину до прояву агресивної поведінки різної форми і у різному віці. Зокрема, розкрито низку праць, присвячених вивченню подій, які провокують виникнення агресії, таких, як наприклад, вплив травматичних подій, несприятливі сімейні стосунки тощо. Описано різні форми агресії та проаналізовано відмінності у схильностях до різних форм агресії у дівчат та хлопців. Зазначено, що хлопці більш схильні до фізичної агресії, тоді, як дівчата до вербальної та непрямої. Наголошено, що в основі появи агресивної поведінки лежать різні фактори, як внутрішні так і зовнішні. Наведено модель агресивності, яка визначає її компоненти, як от специфіка зовнішнього середовища, мотиваційно-цільовий компонент, когнітивний, емоційний, вольовий компоненти тощо. Зосереджено увагу на причинах, які спонукають виникнення агресії у різному віці. Разом з тим, обґрунтовано важливість та необхідність попередження та корекції агресії. \u0000Література \u0000 \u0000Барановська, М.В., & Гуріна, З.В. (2021). Психологічні чинники впливу агресії у підлітків. Перспективи розвитку сучасної психології: збірник наукових праць, 9, 13–18. \u0000Брецко, І.І., Буртин, М.І., & Бучмей, І.І. (2022). Вплив стосунків у сім’ї на агресивність у дітей. Збірник тез доповідей за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції. Становлення особистості професіонала у постковідному просторі (12-13 травня 2022 р., м. Мукачево). (26-28). Мукачево : Видавничий дім МСУ. \u0000Володарська, Н.Д., & Когут, О.О. (2017). Прояви агресії як психологічний захист особистості в кризових ситуаціях. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools, 1(19), 9–20. \u0000Грабовська, С., & Єсип, М. (2010). Проблема копінгу в сучасних психологічних дослідженнях. Соціогуманітарні проблеми людини, 4, 188–199. \u0000Журат, Ю.В. (2020). Особливості дитячо-батьківських взаємин, що впливають на формування агресивної поведінки у дошкільному віці. Науково-практична конференція «Особистість у просторі проблем ХХІ століття» (м. Київ, 5 лютого 2020 р.). (с. 46-48). Київ : На","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133014443","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПСИХОЛОГІВ-ДОШКІЛЬНИКІВ: АНАЛІЗ І ВЕКТОРИ ВДОСКОНАЛЕННЯ","authors":"Любов Лохвицька, Юлія Кролівець","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).04","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).04","url":null,"abstract":"Мета. Статтю присвячено аналізу сучасного стану проблеми професійної підготовки психологів-дошкільників на основі огляду українських і зарубіжних наукових джерел, а також окресленню особливостей професійної підготовки психологів-дошкільників у процесі проходження практики в закладах дошкільної освіти. Методи дослідження: теоретичні (аналіз і синтез, систематизація, узагальнення та конкретизація); емпіричні (опитування шляхом самостійного заповнення студентами-бакалаврами спеціальності 012 Дошкільна освіта авторської анкети «Моя готовність бути психологом-дошкільником»); математичної статистики (використані при обрахунках даних середніх значень і відсоткових співвідношень). Результати. Опитування проводилося серед здобувачів 4-го курсу першого рівня вищої освіти – бакалаврату, які навчаються за освітньо-професійною програмою (ОПП) спеціальності 012 Дошкільна освіта (спеціалізація «Дошкільна та педагогічна психологія»). За даними проведеного експериментального дослідження професійної підготовки психологів-дошкільників у процесі проходження практики в закладах дошкільної освіти визначено реальний стан проблеми за трьома компонентами: змістовий (теоретичний чи когнітивний), особистісний та діяльнісний (поведінковий чи практичний). Встановлено, що в студентів-бакалаврів спеціальності 012 Дошкільна освіта на високому рівні сформовані змістовий та особистісний компоненти професійної готовності, порівняно з діяльнісним компонентом, який мав нижчий рівень і потребує подальшого розвитку. Висновки. На основі відповідей респондентів виокремлено види труднощів, які виникають у них під час проходження практики в закладах дошкільної освіти. Означене доводить потребу перегляду системи навчання й удосконалення підготовки майбутніх психологів-дошкільників за рахунок підвищення формування в них практичних дій у ході вивчення професійно-орієнтованих освітніх компонентів та посилення практики під керівництвом практичних психологів. Перспективи подальшої наукової роботи полягатимуть в технологізації процесу професійної підготовки майбутніх психологів-дошкільників у контексті формування в них професійних компетентностей задля підвищення фахової конкурентоспроможності на ринку праці.\u0000Література\u0000\u0000Булах, І., Волошина, В., & Лохвицька, Л. (2019). Сучасні освітні психотехнології професійної підготовки майбутніх психологів. Психологія та психосоціальні інтервенції, 2, 20–29. https://doi.org/10.18523/2617-2348.2019.2.20-29\u0000Волошина, В.В. (2014). Аксіопсихологія професійної підготовки майбутнього психолога у вищих педагогічних закладах освіти. (Mонографія). Вінниця : Нілан-ЛТД. Україна.\u0000Гончаровська, Г.Ф. (2019). Підготовка психологів до роботи з батьками дітей дошкільного віку, схильних до проявів агресивної поведінки. Теорія і практика сучасної психології, 6(2), 32–37. https://doi.org/10.32840/2663-6026.2019.6-2.6\u0000Кокун, О.М. (2012). Психологія професійного становлення сучасного фахівця. (Монографія). Київ : ДП «Інформ.-аналіт. Агентство».\u0000Кузьменко, В., & Гальченко, В. (202","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114560507","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ТА ЛОКУСУ КОНТРОЛЮ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПІД ЧАС ВІЙНИ","authors":"Вікторія Предко","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).07","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).07","url":null,"abstract":"Статтю присвячено визначенню психологічних особливостей взаємозв’язку життєстійкості та локусу контролю в учасників освітнього процесу під час війни. Висвітлено результати емпіричного дослідження, в якому було виявлено наявність прямого кореляційного зв’язку між життєстійкістю та інтернальністю; суб’єктивним контролем; інтернальністю досягнень та стилем виробничих відносин; контролем за дією під час планування; контролем за дією під час невдачі. Продемонстровано виявлений обернений кореляційний зв’язок між екстернальністю та життєстійкістю. У статті підкреслено, що локус контролю особистості визначає ступінь її активності, зокрема її здатність проявляти власну суб’єктність або ж пасивність. Особистість з внутрішнім локусом контролю характеризується відповідальністю, здатністю самостійно приймати рішення, умінням вибудовувати міжособистісну комунікацію, швидко адаптуватися до складних життєвих ситуацій, а головне ефективно здійснювати емоційну саморегуляцію. Виявлено, що інтернальний локус контролю супроводжується проявом життєстійкості особистості, а саме породжує здатність долати труднощі, досягати поставлених цілей, забезпечує усвідомлення внутрішньої сили та витривалості, сприяє розвитку особистісної зрілості, прагненню продовжувати здобувати нові знання, уміння та навички, надає можливість тривалий час залишитися активним та цілеспрямованим суб’єктом власної життєдіяльності та розвитку, а головне забезпечує здатність залишатися спокійним під тиском невдач, зберігати психічне здоров’я та загальне благополуччя. Визначено, що інтернальність досягнень особистості, корелюючи з життєстійкістю, позитивно впливає на здобуття нових академічних здобутків, а саме мотивує особистість до подальшого розвитку та здобуття знань, забезпечує прагнення засвоїти нові навички та вміння навіть у складних життєвих ситуаціях війни. Водночас доведено, що відчуття нездатності вплинути на ситуацію, відсутність контролю має негативні наслідки, оскільки перешкоджає прояву життєстійкості особистості, отриманню позитивного досвіду, призводить до пасивності та безвідповідальності, унеможливлює загальний розвиток, шкодить психічному здоров’ю та психологічному благополуччю. \u0000Література \u0000 \u0000Бажин, Е.Ф., Голынкина, Е.А., & Эткинд, А.М. (1993). Опросник уровня субъективного контроля (УСК). Смысл. \u0000Кириченко, Т.В. (2017). Локус контролю як механізм розвитку саморегуляції у майбутніх учителів. Молодий вчений, 6, 326–330. \u0000Коцан, І.Я., Ложкін, Г.В., & Мушкевич, М.І. (2011). Психологія здоров’я людини. ВНУ імені Лесі Українки. \u0000Куль, Ю. (n.d.). Опитувальник «Шкала контролю за дією» (НАКЕМР-90). Режим доступу: https://kipt.sumdu.edu.ua/en/entrants/item/2479-opytuvalnyk-shkala-kontroliu-za-diieiu-nakemr90-yu-kul \u0000Леонтьев, Д. (2007). Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. Смысл. \u0000Лісова, Л.І., & Салюк, М.А. (2016). Характеристики самоефективності та локусу контролю особистості як предиктори стресостійкості. Науковий вісник Херсонського державного універси","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"157 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132232595","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДИНАМІКА ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТАМИ ЖИТТЄВО-ПРОФЕСІЙНОГО ШЛЯХУ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ (РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗА 2000 ТА 2020 РОКИ)","authors":"Любов Долинська, Наталія Панчук","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).01","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).01","url":null,"abstract":"Мета. Статтю присвячено порівняльному аналізу результатів оцінювання характеристик життєво-професійного шляху здобувачами вищої освіти, отриманих в 2000 р. та 2020 р. Методи дослідження: теоретичні (аналіз та узагальнення результатів психологічних досліджень); емпіричні (методика «Оцінка життєво-професійного шляху); математичної статистики (обробка даних в системі Exel 2016). Результати. Визначено, що життєво-професійний шлях через 20 років оцінюється більш цікавим та захоплюючим. За складністю та важкістю у майбутньому серед досліджуваних 2020 р. простежується очікування погіршення майбутнього життя. За продуктивністю, творчістю порівняльний аналіз суттєвих відмінностей в оцінках респондентів не виявив. Зберігається тенденція зростання оцінки від минулого до майбутнього. За осмисленістю, цілеспрямованістю життєво-професійного шляху також спостерігається загальна тенденція до зростання оцінки. Досліджувані у 2020 р. вважають своє життя більш осмисленим та цілеспрямованим у перспективі. За моральністю та доброчесністю життєво-професійного шляху спостерігається зростання оцінки в майбутньому. В ранньому юнацькому віці теперішнє життя сприймається більш вільним. Життєво-професійний шлях здобувачі вищої освіти вбачають більш насиченим подіями у порівнянні з минулим і майбутнім. Часова детермінанта за роками не вплинула на зростання оцінки насиченості подіями. Висновки. Встановлено, що життєво-професійний шлях (в оцінному аспекті) постає в юнацькій свідомості як поступове, з минулого в майбутнє, наростання цікавості, осмисленості, творчості, продуктивності, довільності (залежно від самого себе) – минулий життєвий шлях сприймається як найменш, а майбутній як найбільш вільний. У 2000 р. простежується очікування покращення майбутнього життя, у 2020 р. – очікування погіршення. \u0000Література \u0000 \u0000Бех, І.Д. (1998). Особистісно зорієнтоване виховання. Київ : ІЗМН. \u0000Бондар, Н.Є. (1998). Формування особистісної репрезентації в юнацькому віці. (Дис. канд. психол. наук). Київ. \u0000Гріньова, О.М. (2018). Психологія проектування життєвого шляху особистістю юнацького віку. (Автореф. дис. д-ра психол. наук). Київ. Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/24033/100355088.pdf?sequence=1 \u0000Гусєв, О.І. (2007). До проблеми виміру толерантності до невизначеності. Практична психологія та соціальна робота, 8, 75–80. \u0000Курова, А. (2022). Специфіка структури ціннісних орієнтацій особистості в умовах невизначеності. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 18(63), 24–31. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.18(63).03 \u0000Максимчук, Н.П. (2009). Становлення ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя (Монографія). Кам’янець-Подільський : ПП Буйницький О.А. \u0000Омельчук, В.А., Калюжна, Є.М., & Омельчук В.В. (2018). Прийняття рішення особистістю: філософсько-психологічний і правовий аспект. Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Запорізького національного університету та Інституту психології імені Г. С. Костюка НАП","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"219 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134094594","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТАТЕВА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ОЗНАК СТРЕСУ В УМОВАХ ВІЙНИ","authors":"Лариса Журавльова, Леся Хильченко","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).02","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).02","url":null,"abstract":"У статті розглядаються основні наукові підходи до вивчення стресових факторів впливу на особистість, зокрема в період повномасштабної російсько-української війни. Метою дослідження є виявлення загального рівня стресу особистості в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну та знаходження його статевих відмінностей. Розглядається та аналізується специфіка загального стресу особистості за відповідними його градаціями: відсутній (слабкий) стрес, помірний, виражене напруження, стан сильного стресу, виснаження запасів адаптаційної енергії. Подаються результати емпіричного дослідження особливостей розвитку загального стресу у сучасних українців в умовах військового стану в країні, а також, його інтелектуальних, поведінкових, емоційних та фізіологічних ознак. Показано, що переважна більшість українців, в період повномасштабної війни росії в Україні знаходиться в стані помірного та вираженого напруження. В незначної кількості людей стрес відсутній/слабкий, чи є наявним сильний стрес. Аналізується й описується статева диференціація загального стресу та його інтелектуальних, поведінкових, емоційних та фізіологічних ознак в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну. Доведено, що інтенсивність загального стресу у чоловіків та жінок не має достовірних відмінностей та знаходиться в зоні вираженого напруження. У жінок частота та віяло проявів стресу за всіма його ознаками є вищою, порівняно з чоловіками. Виявлено статистично значущу розбіжність у фізіологічних проявах стресу між чоловіками та жінками: інтенсивність та кількість феноменологічних маркерів стресу у жінок є вищою, порівняно з чоловіками. Встановлено існування статевих відмінностей в ієрархії феноменологічних маркерів інтелектуальних, поведінкових, емоційних та фізіологічних ознак стресу. Зокрема, констатовано, що в поведінкових та емоційних виявах стресу у більшості жінок зберігається фемінний характер реакції, а чоловіків – маскулінний. На фізіологічному рівні у чоловіків переважають лабільні ситуативні стресові реакції (підвищена пітливість, прискорений неритмічний пульс), а у жінок – ригідні, відстрочені (підвищена стомлюваність, болі в різних частинах тіла невизначеного характеру, головні болі).\u0000Література\u0000\u0000Журавльова, Л., & Бондаренко-Берегович, В. (2022). Вікові особливості емпатійності учасників антитерористичної операції та учасників бойових дій. Збірник праць учасників Міжнародної науково-практичної конференції. 100-річчя Поліського національного університету: здобутки, реалії, перспективи (м. Житомир, 1 листопада 2022 року). 355–361.\u0000Журавльова, Л., & Кротюк, К. (2020). Особливості ціннісно-смислової сфери військовослужбовців з різним досвідом участі в бойових діях. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки, 10(55), 26–36. Режим доступу: https://sj.npu.edu.ua/index.php/pn/article/view/909\u0000Наугольник, Л.Б. (2015). Психологія стресу. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ.\u0000Розов, В.І. (2005). Адаптивні антистресові психотех","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121141206","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДНОЇ ЖИТТЄВОЇ СИТУАЦІЇ ТА ЇЇ ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ","authors":"Алла Коваленкова","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).03","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).03","url":null,"abstract":"Статтю присвячено вивченню проблеми складних життєвих ситуацій, дослідженню характерних особливостей означеної проблематики. Зважаючи на сучасну ситуацію воєнного стану в Україні, вкрай важливо розкрити розуміння складної життєвої ситуації для подальшої роботи з вдосконалення життєстійкості індивіда. На підставі аналізу теорій закордонних і вітчизняних науковців було висвітлено й обґрунтовано визначення складної життєвої ситуації згідно із змінами обставин в сучасній Україні. Визначено систему подібності закономірностей обґрунтувань у теоріях науковців сьогодення, розглянуто наукові праці попередників на предмет дослідження специфіки складних життєвих ситуацій в різних напрямках життєдіяльності особистості. Розкрито психологічний зміст окресленої проблематики та визначено характерні особливості досліджуваного феномена. Висунуто припущення, що сучасне визначення складної життєвої ситуації дасть поштовх до розкриття внутрішніх ресурсів життєстійкості особистості. Презентовано авторське розуміння визначення поняття складна життєва ситуація саме в площині психологічних наук, як сукупність психологічних і соціальних факторів подолання складних життєвих ситуацій. Поставлено акценти щодо факторів, які суттєво можуть погіршувати або навпаки змінювати на краще складну життєву ситуацію. Наведено приклади складних життєвих ситуацій, що існують у парадигмі психологічної науки. Зауважено, що складні життєві ситуації це непростий життєвий процес, який обов’язково має досліджуватись за віковими групами, гендерною приналежністю та психологічними процесами, що відбуваються у свідомості людини. Наголошено, що дослідження зазначеної проблематики відбувається у широкому колі питань, таких як соціальні, економічні, комунікаційні, вікові, медичні, родинні, звичаєві та інші. Автором запропоновано комплексне бачення поняття складної життєвої ситуації у сучасному його розумінні, зважаючи на воєнні події в Україні. \u0000Література \u0000 \u0000Амінєва, Я.Р. (2012). Емоційна стійкість особистості як одна з детермінант ефективного подолання складних життєвих ситуацій. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Педагогіка і психологія, 20(18), 10–14.Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdupp_2012_20_18_4 \u0000Андрєєва, Я.Ф., & Литовченко, Н.Ф. (2019). Психологічні особливості конфліктності у юнацькому віці. Психологічний часопис, 1, 9–21. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psch_2019_1_3 \u0000Большакова, А.М. (2013). Особистісні ресурси подолання складних життєвих ситуацій та часові перспективи осіб юнацького віку. Наука і освіта, 1-2, 17– Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2013_1-2_6 \u0000Ващенко, І., & Ананова, І. (2019). Особистість і життєві ситуації у концептуальному просторі психологічної науки. Проблеми сучасної психології, 46, 59–77. Режим доступу: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.59-87 \u0000Ващенко, І.В., & Іваненко, Б.Б. (2018). Психологічні ресурси особистості в подоланні складних життєвих ситуацій. Проблеми сучасної̈ психології̈, 40, 35–36. Режим доступу: http://nbu","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"59 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126566547","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗУМІННЯ ПОНЯТТЯ «ОБРАЗ ТІЛА» У ПСИХОЛОГІЧНІЙ НАУЦІ","authors":"Олександра Остапенко, Олексій Ляшенко","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).05","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).05","url":null,"abstract":"Мета. У статті здійснюється теоретичний аналіз основ розуміння поняття «образ тіла» у психологічній науці. Складний психологічний конструкт, який називається образом тіла охоплює такі аспекти, як сприйняття, почуття, думки та переживання, що стосуються власного тіла. За допомогою методів теоретичного аналізу (аналіз, порівняння та узагальнення) проведено огляд теорій різних науковців, що внесли свій вклад у розуміння цього поняття в психологічній науці. Значна увага зосереджується на аналізі досліджуваного феномена у таких підходах як когнітивний, психоаналітичний та гуманістичний. Визначено, що когнітивний підхід вивчає особливості того, як люди обробляють інформацію про своє тіло, психоаналітичний підхід досліджує рівень психіки, на якому розвиваються усвідомлене уявлення про власне тіло, а гуманістичний підхід пропонує самоактуалізацію та трансцендентність відповідно своєї тілесності. Розглядається взаємозв’зок образу тіла з самоідентичністю, самооцінкою та соціальною адаптацією особистості, розкриваються наслідки його викривлення або спотворення. Доведено, що існує ризик розвитку різних психічних та фізичних проблем, таких як депресія, тривожність та розлади харчової поведінки, в процесі яких у людини формується негативний образ тіла. У статті підкреслюється важливість урахування складної взаємодії психологічних, соціальних та культурних факторів при формуванні нашого сприйняття та відношення до свого тіла. Автори додають свій внесок у розвиток досліджень з цієї теми, яка має велике значення для практичної психології та допомоги людям, які стикаються з проблемами сприйняття та прийняття свого фізичного Я. Проведене теоретичне дослідження є корисним для науковців, студентів, практикуючих психологів та психотерапевтів. Воно дозволяє отримати загальне уявлення про особливості дослідження поняття «образ тіла» у психологічній науці, ознайомитись з науковими доробками вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячених вивченню заявленої проблематики та визначити, які виклики стоять перед психологами. Отже, інформація надана у статті допоможе краще зрозуміти розвиток психологічної науки в контексті проблеми тілесності. \u0000Література \u0000 \u0000Нечитайло, Т.А. (2010). Генезис образу фізичного Я у підлітковому віці. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ. \u0000Cash, T.F., Santos, M.T., & Williams, E.F. (2005). Coping with body-image threats and challenges: Validation of the Body Image Coping Strategies Inventory. Journal of psychosomatic research, 58(2), 190–199. \u0000Clark, A. (2008). Where brain, body and world collide. Material Agency: Towards a non-anthropocentric approach, 1–18. \u0000Gallagher, S. (1995). Body schema and intentionality. The Body and the Self . In J. Bermúdez, Eilan, & A. J. Marcel (Eds.). (pp. 225–244). Oxford University Press. \u0000Gallagher, S. (1986). Body image and body schema: A conceptual clarification. The Journal of mind and behavior, 7(4), 541–554. \u0000Goffman, E. (1956). The Presentation of Self in Everyday Life. Edinburgh: University of Edinburgh Soc","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115778257","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ТА ДИСФУНКЦІОНАЛЬНІ ПЕРЕКОНАННЯ ЮНАКІВ","authors":"Злата Ржевська-Штефан","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).08","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2023.21(66).08","url":null,"abstract":"Статтю присвячено висвітленню психологічних особливостей розвитку життєстійкості як особистісного ресурсу, що дозволяє ефективно протистояти існуючим труднощам та загрозам, зберігаючи при цьому психологічне благополуччя. Висунуто припущення, що перешкодою для повноцінного розвитку складових життєстійкості у молодих людей є наявність у них дисфункціональних переконань – набутих ще в дитинстві установок, що виступають перманентним джерелом негативних емоцій, хронічного стресу, а отже, являють собою вектор, протилежний переконанням життєстійкості. У статті відображено результати емпіричного вивчення зв’язків між атитюдами життєстійкості студентів першокурсників та їх дисфункціональними переконаннями. Виявлено, що у більшості випадків достатньою мірою розвинена життєстійкість поєднується із відсутністю яскраво виражених негативних когнітивних схем. Виключенням є студенти, у яких зафіксовано низькі показники розвитку всіх складових життєстійкості: вони демонструють всі види виражених дисфункціональних переконань. Встановлено, що найбільш міцним є зв’язок між життєстійкістю та когнітивною схемою «Схвалення» – залежність емоційного благополуччя від думки інших активує захисні поведінкові реакції уникнення, які суперечать змісту атитюдів життєстійкості. Низькі показники життєстійкості також мають виражену кореляцію із: а) когнітивною схемою «Любов» – схильністю людини відігравати пасивну, принижену роль, через страх можливого відчуження; б) когнітивною схемою «Всемогутність» – прагненням індивіда контролювати поведінку людей, щоб запобігти ситуаціям, коли вони можуть засмутитися чи розізлитися; в) когнітивною схемою «Досягнення» – намаганням здобути високу самооцінку та задоволеність собою шляхом підвищення своєї продуктивності; г) когнітивною схемою «Перфекціонізм» – прагненням виглядати, думати та поводитись ідеально й забороною на помилки чи невдачу Аналіз отриманих результатів також дав змогу зробити припущення про те, які активні дисфункціональні переконання можуть бути найбільшою перешкодою для розвитку тих чи інших атитюдів життєстійкості. Атитюду «залученість» найбільше можуть перешкоджати когнітивні схеми «Досягнення» та «Перфекціонізм», атитюду «контроль» – схеми «Схвалення» та «Всемогутність», атитюду «прийняття ризику» – дисфункціональні переконання «Схвалення» й «Любов». Отримані результати можуть бути використані для побудови ефективних програм розвитку життєстійкості студентів через усвідомлення ними активних дисфункціональних переконань.\u0000Література\u0000\u0000Аврамчук О., Копчук-Кашецький, О., & Зубачик, Г. (2021). Академічне вигорання серед студентів: роль ранніх дисфункційних схем як фактору вразливості. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки, 9, 3–13. https://doi.org/10.30970/PS.2021.9.1\u0000Кіосєва, O.В. (2016). Особливості життєстійкості студентів молодших курсів з розладами адаптації. Український вісник психоневрології. Том 24, 3(88), 55–61. Режим доступу: http://uvnpn.com.ua/upload/iblock/35f/35f7fe6db60f2045f78115434e604836.p","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129010706","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ГЕНЕЗА ПРОБЛЕМ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ","authors":"Юлія Гопкало","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2022.20(65).01","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2022.20(65).01","url":null,"abstract":"У статті проведено аналіз проблеми формування та забезпечення психологічної безпеки особистості в освітньому середовищі. Метою статті є теоретичний аналіз та узагальнення поняття психологічної безпеки, а також конкретизація особливостей формування даного феномену в освітньому середовищі. Використано теоретичні методи, зокрема, термінологічний аналіз, узагальнення та систематизація результатів сучасних теоретичних та емпіричних досліджень, з ціллю визначення ступеня розробленості зазначеного питання й окреслення домінуючих понять з обраної проблематики. Розглянуто основні теорії щодо виникнення та формування психологічної безпеки освітнього простору, а саме: психоаналітична теорії, гуманістична теорія особистості, гедоністичний підхід, теорія індивідуальності та гуманістичний напрям. Отримані результати дали можливість констатувати, що психологічна безпека особистості багато в чому визначена особливостями індивідуального сприйняття навколишньої дійсності та інтенсивністю психотравмуючих факторів у ній. Встановлено, що різні суб’єкти в одному середовищі можуть переживати різний ступінь безпеки. Доведено, що забезпечення високого рівня психологічної безпеки особистості в освітньому середовищі базується на тісному взаємозв’язку всіх учасників навчального процесу, формуванні комфортного та безпечного соціокультурного простору, забезпеченні гуманістичного підходу з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей особистості. Обґрунтовано, що працівники системи освіти різних рівнів мають володіти технологіями вирішення типових і найбільш поширених ситуацій з забезпечення безпеки освітнього середовища, застосовувати гуманістичний підхід побудований на основі діалогу, співпраці та відмові у застосуванні психологічного тиску. Відповідно основною метою сучасних психологів виступає збереження фізичного та психічного здоров’я всіх учасників освітнього процесу. Забезпечення цього процесу реалізовується через навчання освітян розпізнавати справжню загрозу безпеці, формування навичків уникання чи протистояння їй. Психологічні аспекти досягнення окресленої мети лежать у рамках забезпечення підтримки психологічного благополуччя вчителів та учнів, шляхом їх якісної безперервної співпраці. \u0000Література \u0000 \u0000Бондарчук, О.І. (2018). Психологічна безпека освітнього середовища закладів загальної середньої освіти та її вплив на мотивацію інноваційної діяльності вчителів. Збірник наукових праць НАПН України. Вісник післядипломної освіти. Серія «Соціальні та поведінкові науки», 4/5(33/34), 17–28. \u0000Бондарчук, О.І. (2008). Соціально-психологічні основи особистісного розвитку керівників загальноосвітніх навчальних закладів у професійній діяльності (Монографія). Київ : Науковий Світ. \u0000Бутенко , В. (2021). Розроблення та реалізація безпечного освітнього середовища в загальноосвітньому навчальному закладі. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, (с. 39-43). https://doi.org/10.36074/logos-14.05.2021.v1.12  \u0000Горленко, В.М., & Сосновенко, Н.В. (2021). Психологічно безпечне освітнє середови","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122897613","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕФЛЕКСИВНО-ОСОБИСТІСНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ВАЖЛИВА УМОВА ПРОФЕСІЙНОГО САМОТВОРЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ","authors":"Анна Овчар, Михайло Дмитрович Белей","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2022.20(65).06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2022.20(65).06","url":null,"abstract":"Мета. У статті проведено аналіз сучасних методологічних підходів у процесі професійного становлення майбутнього фахівця в сучасних умовах навчання у закладах вищої освіти. Розкрито найбільш проблематичні аспекти, які пов’язанні з формуванням такої суб’єктності, в основі якої лежатиме рефлексія власної самозміни (саморозвитку). Результати. Проведно теоретичний аналіз актуальних наукових концептів, репрезентовано оптимальні моделі професійного самотворення майбутнього фахівця. Предмет проведеного дослідження пов’язаний з професійним становленням фахівців в галузі медицини. Відповідно особливу увагу в ході наукового аналізу було приділено питанням, які розкривають відмінності в сфері самосвідомості, зокрема у виявах саморегуляції студентів медиків у закладах вищої освіти. Оскільки, саме з цим важливим особистісним утворенням пов’язана інтенсивність та усвідомлюваність процесу професійного становлення суб’єкта. Зауважено, що становлення професійного саморозвитку майбутнього фахівця-медика повинно бути спрямоване на самопізнання, самоствердження, самовдосконалення у всіх сферах життєдіяльності. Наголошено, що процес професійного саморозвитку студентів у закладах вищої освіти потребує глибоко усвідомленої цінності його необхідності та стійкої внутрішньої мотивації майбутніх медичних працівників. Висновки. Авторами запропоновано своє бачення деяких аспектів запропонованої проблематики, які якраз і покладено в основу мети цієї статті. За результатами проведеного дослідження науковцями констатовано, що майбутній фахівець, а зокрема медичний фахівець, повинен усвідомлювати свою відповідальність за компетентне проектування свого життєвого і професійного шляху, а тому дбати про формування такої суб’єктності, в основі якої покладена рефлексія власної самозміни. Особлива роль у цьому процесі повинна належати рефлексивно-особистісній компетентності, яка тлумачиться нами як здатність до розв’язання актуально-важливих, особистісно-значущих фахових задач, що спрямовані на поглиблення пізнання та активно-творче ставлення й перетворення свого «Я», своєї «Самості». \u0000Література \u0000 \u0000Белей, М.Д. (2020). Методологічні основи феноменологічної психології в діяльності практичного психолога. Збірник тез наукових робіт учасників міжнародної науково-практичної конференції «Психологія та педагогіка: методика та проблеми практичного застосування» (м. Львів, 25-26 грудня 2020 р.), (с. 33-36). Львів : Львівська педагогічна спільнота. \u0000Гречаник, О.Є., & Григораш, В.В. (2019). Формування акмеологічної компетентності вчителя в системі післядипломної освіти. (Монографія). Харків : Основа. \u0000Давыдов, В.В. (1988). О понятии личности в современной психологи. Психологический журнал, 9(9), 22–32. \u0000Карпенко, З.С. (2009). Аксіологічна психологія особистості. Івано-Франківськ : Лілея-НВ. \u0000Карпенко, З.С. (2016). Аксіопсихологічні ресурси професійно-особистісної самореалізації. Особистісно-акмеологічні фактори впливу на самореалізацію індивідуальності у полікультурному світі. З.С. Карпенко, І.М. ","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"127 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121146232","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}