Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки最新文献

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КОГНІТИВНОГО КОМПОНЕНТА САМОСТІЙНОСТІ СУЧАСНИХ ПІДЛІТКІВ","authors":"Любов Долинська, Дар’я Поліщук","doi":"10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).03","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).03","url":null,"abstract":"В статті обґрунтовується актуальність і доцільність дослідження феномена самостійності сучасних підлітків. Зазначено, що досліджуване поняття є багатокомпонентним утворенням, а, відтак, у його структурі виокремлено 4 компоненти: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, поведінковий та емоційний. Статтю присвячено вивченню когнітивного компонента феномена самостійності сучасних підлітків. Метою дослідження є визначення рівня розвитку когнітивного компонента через його складові – креативність, яка характеризує бажання людини генерувати нові ідеї та втілювати їх у життя, а також невпинно шукати можливості для розвитку, та рефлексивність, завдяки якій підліток спроможний усвідомити результати власних дій і вчинків, підбити підсумки та, за необхідності, скорегувати свої дії в правильне русло. В теоретичній частині подано аналіз основних підходів зарубіжних та вітчизняних вчених до проблеми розвитку когнітивного компонента феномена самостійності в сучасній психології. Емпірично визначено особливості розвитку показників когнітивного компоненту креативності сучасних підлітків, зокрема прояву допитливості, уяви, складності вирішуваних завдань і схильності до ризику. Виявлено переважання середнього рівня уяви, складності вирішуваних завдань, схильності до ризику, компонент допитливості займає рівень вище середнього в досліджуваних, що є віковою характеристикою підлітків. Досліджено і проаналізовано рівень розвитку рефлексивності сучасних підлітків. Визначено переважання низького (який характеризується труднощами у плануванні своєї діяльності, відсутністю здатності до аналізу своїх помилок, неможливістю використовувати здобутий досвід у вирішенні складних ситуацій, труднощами у регулюванні власної поведінки) та середнього рівня розвитку рефлексивності (ознаками якого є здатність до планування своїх дій та їх аналіз, а також аналіз учинків інших людей, проте рефлексивні процеси мають нерегулярний характер, а рефлексивний аналіз є поверховим). Обґрунтовано значущість креативності та рефлексивності, як показників когнітивного компонента креативності в загальній структурі самостійності, та її розвитку впродовж підліткового віку. \u0000Література \u0000 \u0000Алієва, Е.Ю. (2017). Психологічні чинники формування у студентів здатності до самостійного життєвого вибору. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ. \u0000Карпов, А.В. (2003). Рефлексивность как психическое свойство и методика ее диагностики. Психологический журнал, 5, 45–56. \u0000Касвинов, С.Г. (2013). Система Выготского. Обучение и развитие детей и подростков. Харьков : Райдер. \u0000Кон, И.С. (1992). Психология самостоятельности. Педагогика здоровья, 268–273. \u0000Крайг, Г., & Бокум, Д. (2005). Психология развития. Санкт-Петербург : Питер. \u0000Осницкий, А.К. (2010). Психологические механизмы самостоятельности. Москва : Обнинск: ИГ–СОЦИН. \u0000Туник, Е.Е. (2002). Диагностика личностной креативности. Н.П. Фетискин, В.В. Козлов & Г.М. Мануйлов (Ред.), Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп (с. 59–64). Москва : Изд-во И","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134310339","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"THE INFLUENCE OF MOTIVATION ON THE PROCESS OF ADAPTATION TO THE STUDY OF SECOND HIGHER EDUCATION STUDENTS","authors":"O. Smolina","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2020.11(56).09","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.11(56).09","url":null,"abstract":"The article is devoted to the analysis of relevance and expediency of research of process of motivation as the factor influencing successful adaptation of students. Identifying various aspects of students' motivation enables them to provide prompt feedback and improve adaptation conditions. The purpose of the research is to carry out a theoretical substantiation and an empirical study of the influence of motivation on the process of adaptation of students of the second higher education to study in a higher education institution. The task of the research is to select and conduct psychodiagnostic methods for studying the motivation and adaptation of students to learning; to determine the impact of motivation on the success of the adaptation of second higher education students to study. \u0000Analyzed the main approaches to the study of motivation and its species. The theoretical analysis of researches of problems of the motivation of students at present and features of the passing of successful adaptation is carried out. It was found that the specifics of motivation to learn is one of the important components that contribute to the successful adaptation and mastery of the chosen profession. After all, from the purposefulness and awareness of their prospects, it is much easier for a student to go through a new stage of socialization. In the course of the conducted experimental study of students 'motivation to study and adaptation, the peculiarities of motivation to study were revealed and the indicators of students' adaptation to educational activity were determined. It was also considered the causal relationship between the characteristics of motivation to study and the success of adaptation in higher education, which gives reason to believe that motivation to learn and master professional knowledge is one of the factors of successful adaptation not only in the academic group, but and in educational activities in general. The results of an empirical study of student motivation are presented. According to the data obtained during the empirical study, we can trace the following tendency: the vast majority of students had average motivation to study. Accordingly, a small number of students had the highest or lowest scores.  Probably, students who resume their studies at the second higher education come to the institution of higher education already motivated, compared to students who enter the study after graduation. \u0000References \u0000 \u0000Besh, L.V., Dmytryshyn, B.Ia., & Besh, O.M. (2017). Suchasni mozhlyvosti pidvyshchennia motyvatsii studentiv do navchannia [Modern opportunities to increase students' motivation to study]. Lvivskyi klinichnyi visnyk, 1, 60–64. Retrieved from: http://lkv.biz/wp-content/uploads/2017/05/Besh-L.-et-al.2017.pdf. [in Ukrainian]. \u0000Hyliun, O.V. (2012). Osvitni motyvatsii studentskoi molodi [Educational motivations of student youth.]. Hrani: naukovo-teoretychnyi i hromadsko-politychnyi Bulletin Dnipropetrovskoho natsionalnoho universytet","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"132 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132719062","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ СУЧАСНИХ СТАРШОКЛАСНИКІВ З РІЗНИМ ТИПОМ ЕТНІЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ","authors":"Оксана Шмиглюк","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2020.10(55).13","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.10(55).13","url":null,"abstract":"Статтю присвячено вивченню особливостей ціннісних орієнтацій сучасних старшокласників з різним типом етнічної ідентичності. Виявлено, що цінності займають важливе місце у структурі етнічної ідентичності, оскільки вони є однією із складових суспільного й особистісного світогляду. Використано методики «Типи етнічної ідентичності» й «Ціннісні орієнтації». Констатовано переважання у старшокласників таких типів етнічної ідентичності, як етнічна норма та етнічна індиферентність. Не помічено статистично значущих статевих відмінностей між показниками типів етнічної ідентичності. В ієрархії термінальних цінностей старшокласників найважливішими є «здоров’я», «активне діяльне життя», «розвиток», найменш важливими – «суспільне визнання», «творчість» і «щастя інших». В ієрархії інструментальних цінностей найважливішими для старшокласників є «вихованість», «освіченість», «життєрадісність», найменш важливими – «високі запити», «ретельність», «непримиренність до недоліків». Констатовано наявність кореляційних взаємозв’язків між типами етнічної ідентичності та ціннісними орієнтаціями досліджуваних. Виявлено переважання цінності «здоров’я» для усіх типів етнічної ідентичності, крім «етнонігілізму». Для старшокласників із типом «етнонігілізм» домінуючими цінностями є «впевненість» і «продуктивне життя» (термінальні) та «ретельність» і «самоконтроль» (інструментальні). «Цікава робота» – термінальна цінність, яка є найважливішою для досліджуваних із переважанням «етнічної індиферентності». В «етноегоїстів» високу позицію в ієрархії цінностей займають категорії «любов» (термінальна цінність) і «чесність» (інструментальна), а в старшокласників із типом «етноізоляцизм» – «наявність друзів» (термінальна). Для осіб, у яких наявний високий прояв «національного фанатизму», значне місце в ієрархії термінальних цінностей займає «матеріально забезпечене життя». Отже, встановлено специфічні відмінності в ціннісній сфері старшокласників із різними типами етнічної ідентичності.","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123556392","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ СФЕРИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З РІЗНИМ ДОСВІДОМ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ","authors":"Лариса Журавльова, Катерина Андріївна Кротюк","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2020.10(55).03","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.10(55).03","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовується актуальність і доцільність дослідження ціннісно-смислової сфери військовослужбовців. Метою дослідження є вивчення впливу досвіду участі військовослужбовців у бойових діях на їх ціннісно-смислову сферу. Аналізуються основні підходи до проблеми ціннісно-смислової сфери особистості у сучасній психології, зокрема, її зміни внаслідок виконання професійних обов’язків у галузі військової діяльності. Її специфіка пов’язана з небезпекою та прийняттям ризикових рішень, що зумовлює переосмислення життєвих цінностей. Тому було сформульовано припущення про деструктивний вплив досвіду участі в бойових діях на ціннісно-смислову сферу військовослужбовців. Подано результати емпіричного дослідження смисложиттєвих орієнтацій військовослужбовців (базового компонента ціннісно-смислової сфери); здійснено порівняльний аналіз їх показників у респондентів із різним досвідом перебування в зоні Операції об’єднаних сил (ООС). Встановлено, що середні показники та відсоткове зіставлення рівнів значущості смисложиттєвих орієнтацій військовослужбовців експериментальної (учасники бойових дій у зоні ООС) і контрольної (не перебували в зоні ООС) груп не мають статистично значущих відмінностей, проте мають деяку специфіку. Проаналізовано, що серед учасників бойових дій, на противагу тим, хто не має такого досвіду, достовірно більша кількість людей є задоволеними власним життям і здатні контролювати його залежно від певних обставин. Виявлено негативний вплив хронологічного (онтогенетичного) віку досліджуваних, які мають досвід перебування в ООС, на якість і показники їх смисложиттєвих орієнтацій. Ціннісні орієнтації учасників бойових дій загалом є більш диференційованими за їх значущістю й осмисленістю, порівняно з військовослужбовцями, які не перебували в зоні проведення ООС. Достовірно більша кількість респондентів із бойовим досвідом, порівняно з тими, хто його не має, виявляє полярність в осмисленні життєвих цінностей: дуже глибоко осмислює смисложиттєві орієнтації чи втрачає у них сенс.","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115952978","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ОСОБИСТОСТІ","authors":"Оксана Якимчук","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.16(61).10","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.16(61).10","url":null,"abstract":"У статті наголошується актуальність проблеми зростання професійного вигорання особистості, адже емоційне благополуччя фахівця є одним із визначальних факторів професійного життя. Соціально-політичні та соціально-економічні зміни висувають нові умови праці, що безумовно впливає на психологічний та соматичний стан особистості. Синдром емоційного вигорання є формою професійної хвороби, яка не тільки руйнує професійну діяльність людини, а й спричиняє виникнення психосоматичних захворювань. Найбільша небезпека синдрому професійного вигорання в тому, що розвивається він майже непомітно і якщо ігнорувати його перші ознаки, то задоволеність від професійної діяльності з кожним днем буде зменшуватись, звичні робочі завдання що зазвичай виконувались з легкістю стануть складними, досягнені результати будуть знецінюватись, колеги почнуть викликати роздратування, соматичний стан буде погіршуватись з кожним днем, що призведе до втрати працездатності. У статті приділена увага дослідженню нозологічної приналежності синдрому, оскільки не дивлячись на те, що феномен досліджується більше тридцяти років, щодо його походження та приналежності виникає безліч теорій та суперечок. Розглянуто та проаналізовано основні теоретичні моделі синдрому в сучасній та зарубіжній літературі. Охарактеризовано основні причини та симптоми, виділені основні фактори що сприяють його формуванню. Професійне вигорання не залежить лінійно від таких професійних факторів, як стаж, вік і зовнішня результативність професійної діяльності. Синдром професійного вигорання може формуватися не лише в осіб соціально орієнтованих професій, а й у представників інших професійних груп в тих випадках, коли на перше місце виходить високий ступінь відповідальності за виконувану роботу, нерівноемоційна напруга на роботі переважно в системі «людина – людина» та інші фактори. Водночас професійне вигорання особистості – це індивідуальний процес, причиною якого є поєднання суб’єктивних та об’єктивних чинників, які залежать не тільки від особистісних якостей людини а і від індивідуальної системи професійного розвитку та соціальних факторів.\u0000Література\u0000\u0000Бойко, В.В. (1999). Синдром «эмоционального выгорания» в профессиональном общении. Санкт-Петербург : Питер.\u0000Водопьянова, Н.Е. (2009). Психодиагностика стресса. Санкт-Петербург : Питер.\u0000Гринберг, Дж. (2004). Управление стрессом. Санкт-Петербург : Питер.\u0000Журавлева, Е.А., & Сергиенко, А.Л. (2011). Стресс, выгорание, совладание в современном контексте. Москва : Изд-во «Ин-т психологии РАН».\u0000Лукьянова, В.В., Водопьянова, Н.Е., Орел, В.Е., Подсадной, С.А., Юрьева, Л.Н., & Игумнова, С.А (2008). Современные проблемы исследования синдрома выгорания у специалистов коммуникативных профессий. (Монография). Курск : Изд-во «Курский государственный университет».\u0000Мозгова, Г.П., Ханецька, Т.І., & Якимчук, О.І. (2021). Психосоматика: психічне, тілесне, соціальне. Хрестоматія: Навчальний посібник. Київ : НПУ імені М.П.Драгоманова.\u0000Орел, В.Е. (1999). Исследование феномена «психического ","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"9 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-03-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132154506","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ В СПОРТИВНІЙ ДИТЯЧІЙ ГРУПІ","authors":"Вікторія Вінс, Світлана Бєлякова","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.15(60).01","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.15(60).01","url":null,"abstract":"Статтю присвячено теоретичному аналізу окремих психологічних аспектів формування психологічного клімату в спортивній дитячій групі. У теоретико-методологічному дослідженні були застосовані наступні методи: теоретичний аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація основних положень психолого-педагогічної науки щодо соціально-психологічного клімату в дитячих спортивних групах для обґрунтування особливостей практичного формування психологічного клімату в дитячій спортивній групі. Визначено, що психологічний клімат у спортивній групі – це відносно стійке налаштування всієї команди, яке пронизує всю систему діяльності й формується на основі суб’єктивного задоволення характером міжособистісних стосунків спортсменів. Індикаторами психологічного клімату в спортивних групах є: ставлення юних спортсменів до навчально-тренувальної та змагальної діяльності; сформованість оптимальних особистісних якостей спортсменів; наявність психологічної сумісності; оптимальність впливів стилю керівництва тренера на клімат в групі тощо. Соціально-психологічний клімат у дитячій групі значно впливає на їх особистість, успішність у спільній діяльності з іншими членами групи (навчання, виховання, спорт, колективні творчі справи), на формування адекватної самооцінки, на створення сприятливої атмосфери міжособистісних взаємовідносин. Встановлено, що у процесі формування сприятливого клімату в дитячій спортивній групі важливою є робота педагогів та психолога, які повинні підтримувати дітей і допомагати у встановленні сприятливого психологічного клімату в їх колективі. При цьому найважливішою умовою формування позитивного або корекції несприятливого психологічного клімату є інтеграція здійснюваних на дитячу групу виховних впливів у єдину систему, що забезпечує безперервність цих процесів. Також для даної діяльності варто використовувати спеціальні форми, до яких відносяться: тематичні тренінгові заняття, орієнтовані на поліпшення групової атмосфери; ділові ігри, спрямовані на вироблення спільного колективного рішення; організація й проведення різних загальногрупових і суспільних заходів тощо. \u0000Література \u0000 \u0000Бринзак, С. (2006). Психологічна сумісність та її оцінка в спортивній команді. Молода спортивна наука України : зб. наук. праць з галузі фіз. культури та спорту, 10(4), 36–40. \u0000Вінс, В., & Кангараєва, К. (2020). Особливості формування сприятливого психологічного клімату в спортивній дитячій групі в контексті впровадження інклюзивної освіти. Міжнародна наукова інтернет-конференція «Практична психологія в інклюзивному середовищі», (с. 207–212). Переяслав : Видавець Я.М. Домбровська. \u0000Гончаренко, В. (2019). Дослідження соціально-психологічного клімату футболістів на етапі попередньої базової підготовки. Слобожанський науково-спортивний вісник: Матеріали XІX Міжнародної науково-практичної конференції «Фізична культура, спорт і здоров’я: стан, проблеми та перспективи», 6К, 26–28. \u0000Кенані, С.Б. (2005). Індикатори психологічного клімату спортивної команди (Автореф. дис. кан","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"48 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131166860","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}