{"title":"ПЕРЕЖИВАННЯ ВІДЧУТТЯ ВИМУШЕНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ УЧАСНИКАМИ РЕАБІЛІТАЦІНОГО ПРОЦЕСУ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19","authors":"Юрій Кашпур, Вікторія Вінс, Т.В. Кузьменко","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2022.17(62).04","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Статтю присвячено практичному аналізу специфіки переживання дітьми соціальної ізоляції через пандемію COVID-19 у центрах соціально-психологічної реабілітації, та виявленню дієвих психологічних інструментів для стабілізації їх психоемоційного стану. Методи дослідження: контент-аналіз аудіо записів консультативних та супервізійних сесій з фахівцями центрів соціально-психологічної реабілітації дітей з цілодобовим типом проживання. Визначено, що на першому етапі карантину у вихователів досить часто виявляються стани дисоціацій та швидкого виснаження, через різке обмеження їх звичного способу життя та фрустрованість. В усіх вікових категоріях дітей спостерігалося пожвавлення емоційного фону через вимушені канікули. Серед підліткової аудиторії підвищилася самостійність та згуртованість. Вимушена близькість посилювала симбіотичні зв’язки в колективі і сприяла концентрації уваги один на одному, але одночасно і прогресували токсичні стосунки з невизначеним форматом. Відчуття безпеки дітей почало стабілізуватися і довіра поглиблюватися. Адаптивний етап карантину відзначався частковим відновленням соціальних контактів. Загальна ейфорія у дітей змінилася страхом перед невідомим майбутнім, відмічались коливання між злістю і депресією, аутоагресія компенсувалась крадіжками. Домінували захисні механізми витіснення, ідеалізації, раціоналізації і сублімації. Прогресувала агресія один на одного. Третій етап, ресоціумний, обумовлений сподіваннями на швидке повернення до звичного життя. У підлітків через недостатність «корисних емоцій» з’явилося бажання ризикувати. Їх реакції могли в окремі дні переповнюватися негативізмом та імпульсивністю без ефекту ланцюгового зараження і з контролем цієї групи емоцій. Природа такої агресивності обумовлена відсутністю мотивації до взаємин, а не страхом смерті. Встановлено, що переживання вимушеної соціальної ізоляції в період пандемії COVID-19 не викликало глобальних деструктивних наслідків у сфері реабілітації дітей. Діти мали можливість встановлювати довірливі стосунки з дорослими, отримувати спільний досвід подолання труднощів, укріплюватися у своєму психоемоційному стані. \nЛітература \n \nБауэр, И. (2009). Почему я чувствую, что чувствуешь ты. Интуитивная коммуникация и секрет зеркальных нейронов. Санкт-Петербург : ИД Вернера Регена. \nБахарева, К. (2009). Психологическая реабилитация в детском возрасте. Ростов на Дону : Феникс. \nБриш, К.Х. (2012). Терапия нарушений привязанности: От теории к практике. (И. Дубинская, пер. с нем.). Москва : Когито-Центр. \nГридковець, Л.М., & Вашека, Т.В. (2015). Психологічне консультування. Посібник. Київ : Літера. \nГорбунова, В.В., Карачевський, А.Б., Климчук, В.О., Нетлюх, Г.С., & Романчук, О.І. (2016). Соціально-психологічна підтримка адаптації ветеранів АТО: посібник для ведучих груп. Львів : Інститут психічного здоров’я Українського католицького університету. \nКлимчук, В., Москвіна, Н., & Прянічнікова, О. (2014). Діти і війна: навчання технік зцілення (Посібник). Львів : Вид.-во Інституту психічного здоров’я. Режим доступу: http://ipz.org.ua/wp-content/uploads/2017/10/dity_fin_ispp-1.pdf \nКалюжнова, И. (2013). Реабилитация после психологической травмы. Москва : Научная книга. \nНикольская, И.М., & Грановская, Р.М. (2010). Психологическая защита у детей. Санкт-Петербург : Речь. \nЦаренко, Л. , (2018). Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. Навчальний посібник. Л. Царенко (Ред.). (Том 2). Київ : ОБСЄ. \nГридковець, Л. (2018). Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. Навчальний посібник. Л. Гридковець (ред.). (Том 3). Київ : ОБСЄ. \nПисарик, О. (2011). Прив’язаність – життєво-важливий зв’язок. Збірка статей, що написані на основі курсу Гордона Ньюфелда «Життєвий зв’язок» (GordonNeufeld. The Vital Connection). Режим доступу: https://sirotstvy.net/upload/iblock/995/99593adf5742b41014pdf. \nРиццолатти, Дж., & Синигалья, К. (2012). Зеркала в мозге: О механизмах совместного действия и сопереживания. Москва : Языки славянских культур. \nСпиваковская, А.С. (1988). Профилактика детских неврозов (комплексная психологическая коррекция). Москва : Изд-во МГУ. \nТрубицына, Л.В. (2005). Процесс травмы. Москва : Смысл; ЧеРо. \nOswald, H.S., Heil, K., & Goldbeck, L. (2010). History of Maltreatment and Mental Health Problems in Foster Children: A Review of the Literature. Journal of Pediatric Psychology, 35(5), 46–472. https://doi.org/10.1093/jpepsy/jsp114 \n","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2022.17(62).04","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Статтю присвячено практичному аналізу специфіки переживання дітьми соціальної ізоляції через пандемію COVID-19 у центрах соціально-психологічної реабілітації, та виявленню дієвих психологічних інструментів для стабілізації їх психоемоційного стану. Методи дослідження: контент-аналіз аудіо записів консультативних та супервізійних сесій з фахівцями центрів соціально-психологічної реабілітації дітей з цілодобовим типом проживання. Визначено, що на першому етапі карантину у вихователів досить часто виявляються стани дисоціацій та швидкого виснаження, через різке обмеження їх звичного способу життя та фрустрованість. В усіх вікових категоріях дітей спостерігалося пожвавлення емоційного фону через вимушені канікули. Серед підліткової аудиторії підвищилася самостійність та згуртованість. Вимушена близькість посилювала симбіотичні зв’язки в колективі і сприяла концентрації уваги один на одному, але одночасно і прогресували токсичні стосунки з невизначеним форматом. Відчуття безпеки дітей почало стабілізуватися і довіра поглиблюватися. Адаптивний етап карантину відзначався частковим відновленням соціальних контактів. Загальна ейфорія у дітей змінилася страхом перед невідомим майбутнім, відмічались коливання між злістю і депресією, аутоагресія компенсувалась крадіжками. Домінували захисні механізми витіснення, ідеалізації, раціоналізації і сублімації. Прогресувала агресія один на одного. Третій етап, ресоціумний, обумовлений сподіваннями на швидке повернення до звичного життя. У підлітків через недостатність «корисних емоцій» з’явилося бажання ризикувати. Їх реакції могли в окремі дні переповнюватися негативізмом та імпульсивністю без ефекту ланцюгового зараження і з контролем цієї групи емоцій. Природа такої агресивності обумовлена відсутністю мотивації до взаємин, а не страхом смерті. Встановлено, що переживання вимушеної соціальної ізоляції в період пандемії COVID-19 не викликало глобальних деструктивних наслідків у сфері реабілітації дітей. Діти мали можливість встановлювати довірливі стосунки з дорослими, отримувати спільний досвід подолання труднощів, укріплюватися у своєму психоемоційному стані.
Література
Бауэр, И. (2009). Почему я чувствую, что чувствуешь ты. Интуитивная коммуникация и секрет зеркальных нейронов. Санкт-Петербург : ИД Вернера Регена.
Бахарева, К. (2009). Психологическая реабилитация в детском возрасте. Ростов на Дону : Феникс.
Бриш, К.Х. (2012). Терапия нарушений привязанности: От теории к практике. (И. Дубинская, пер. с нем.). Москва : Когито-Центр.
Гридковець, Л.М., & Вашека, Т.В. (2015). Психологічне консультування. Посібник. Київ : Літера.
Горбунова, В.В., Карачевський, А.Б., Климчук, В.О., Нетлюх, Г.С., & Романчук, О.І. (2016). Соціально-психологічна підтримка адаптації ветеранів АТО: посібник для ведучих груп. Львів : Інститут психічного здоров’я Українського католицького університету.
Климчук, В., Москвіна, Н., & Прянічнікова, О. (2014). Діти і війна: навчання технік зцілення (Посібник). Львів : Вид.-во Інституту психічного здоров’я. Режим доступу: http://ipz.org.ua/wp-content/uploads/2017/10/dity_fin_ispp-1.pdf
Калюжнова, И. (2013). Реабилитация после психологической травмы. Москва : Научная книга.
Никольская, И.М., & Грановская, Р.М. (2010). Психологическая защита у детей. Санкт-Петербург : Речь.
Царенко, Л. , (2018). Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. Навчальний посібник. Л. Царенко (Ред.). (Том 2). Київ : ОБСЄ.
Гридковець, Л. (2018). Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. Навчальний посібник. Л. Гридковець (ред.). (Том 3). Київ : ОБСЄ.
Писарик, О. (2011). Прив’язаність – життєво-важливий зв’язок. Збірка статей, що написані на основі курсу Гордона Ньюфелда «Життєвий зв’язок» (GordonNeufeld. The Vital Connection). Режим доступу: https://sirotstvy.net/upload/iblock/995/99593adf5742b41014pdf.
Риццолатти, Дж., & Синигалья, К. (2012). Зеркала в мозге: О механизмах совместного действия и сопереживания. Москва : Языки славянских культур.
Спиваковская, А.С. (1988). Профилактика детских неврозов (комплексная психологическая коррекция). Москва : Изд-во МГУ.
Трубицына, Л.В. (2005). Процесс травмы. Москва : Смысл; ЧеРо.
Oswald, H.S., Heil, K., & Goldbeck, L. (2010). History of Maltreatment and Mental Health Problems in Foster Children: A Review of the Literature. Journal of Pediatric Psychology, 35(5), 46–472. https://doi.org/10.1093/jpepsy/jsp114