ПЕРЕЖИВАННЯ ВІДЧУТТЯ ВИМУШЕНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ УЧАСНИКАМИ РЕАБІЛІТАЦІНОГО ПРОЦЕСУ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19

Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки Pub Date : 2022-04-29 DOI:10.31392/npu-nc.series12.2022.17(62).04

Юрій Кашпур, Вікторія Вінс, Т.В. Кузьменко

{"title":"ПЕРЕЖИВАННЯ ВІДЧУТТЯ ВИМУШЕНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ УЧАСНИКАМИ РЕАБІЛІТАЦІНОГО ПРОЦЕСУ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19","authors":"Юрій Кашпур, Вікторія Вінс, Т.В. Кузьменко","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2022.17(62).04","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Статтю присвячено практичному аналізу специфіки переживання дітьми соціальної ізоляції через пандемію COVID-19 у центрах соціально-психологічної реабілітації, та виявленню дієвих психологічних інструментів для стабілізації їх психоемоційного стану. Методи дослідження: контент-аналіз аудіо записів консультативних та супервізійних сесій з фахівцями центрів соціально-психологічної реабілітації дітей з цілодобовим типом проживання. Визначено, що на першому етапі карантину у вихователів досить часто виявляються стани дисоціацій та швидкого виснаження, через різке обмеження їх звичного способу життя та фрустрованість. В усіх вікових категоріях дітей спостерігалося пожвавлення емоційного фону через вимушені канікули. Серед підліткової аудиторії підвищилася самостійність та згуртованість. Вимушена близькість посилювала симбіотичні зв’язки в колективі і сприяла концентрації уваги один на одному, але одночасно і прогресували токсичні стосунки з невизначеним форматом. Відчуття безпеки дітей почало стабілізуватися і довіра поглиблюватися. Адаптивний етап карантину відзначався частковим відновленням соціальних контактів. Загальна ейфорія у дітей змінилася страхом перед невідомим майбутнім, відмічались коливання між злістю і депресією, аутоагресія компенсувалась крадіжками. Домінували захисні механізми витіснення, ідеалізації, раціоналізації і сублімації. Прогресувала агресія один на одного. Третій етап, ресоціумний, обумовлений сподіваннями на швидке повернення до звичного життя. У підлітків через недостатність «корисних емоцій» з’явилося бажання ризикувати. Їх реакції могли в окремі дні переповнюватися негативізмом та імпульсивністю без ефекту ланцюгового зараження і з контролем цієї групи емоцій. Природа такої агресивності обумовлена відсутністю мотивації до взаємин, а не страхом смерті. Встановлено, що переживання вимушеної соціальної ізоляції в період пандемії COVID-19 не викликало глобальних деструктивних наслідків у сфері реабілітації дітей. Діти мали можливість встановлювати довірливі стосунки з дорослими, отримувати спільний досвід подолання труднощів, укріплюватися у своєму психоемоційному стані. \nЛітература \n \nБауэр, И. (2009). Почему я чувствую, что чувствуешь ты. Интуитивная коммуникация и секрет зеркальных нейронов. Санкт-Петербург : ИД Вернера Регена. \nБахарева, К. (2009). Психологическая реабилитация в детском возрасте. Ростов на Дону : Феникс. \nБриш, К.Х. (2012). Терапия нарушений привязанности: От теории к практике. (И. Дубинская, пер. с нем.). Москва : Когито-Центр. \nГридковець, Л.М., & Вашека, Т.В. (2015). Психологічне консультування. Посібник. Київ : Літера. \nГорбунова, В.В., Карачевський, А.Б., Климчук, В.О., Нетлюх, Г.С., & Романчук, О.І. (2016). Соціально-психологічна підтримка адаптації ветеранів АТО: посібник для ведучих груп. Львів : Інститут психічного здоров’я Українського католицького університету. \nКлимчук, В., Москвіна, Н., & Прянічнікова, О. (2014). Діти і війна: навчання технік зцілення (Посібник). Львів : Вид.-во Інституту психічного здоров’я. Режим доступу: http://ipz.org.ua/wp-content/uploads/2017/10/dity_fin_ispp-1.pdf \nКалюжнова, И. (2013). Реабилитация после психологической травмы. Москва : Научная книга. \nНикольская, И.М., & Грановская, Р.М. (2010). Психологическая защита у детей. Санкт-Петербург : Речь. \nЦаренко, Л. , (2018). Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. Навчальний посібник. Л. Царенко (Ред.). (Том 2). Київ : ОБСЄ. \nГридковець, Л. (2018). Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. Навчальний посібник. Л. Гридковець (ред.). (Том 3). Київ : ОБСЄ. \nПисарик, О. (2011). Прив’язаність – життєво-важливий зв’язок. Збірка статей, що написані на основі курсу Гордона Ньюфелда «Життєвий зв’язок» (GordonNeufeld. The Vital Connection). Режим доступу: https://sirotstvy.net/upload/iblock/995/99593adf5742b41014pdf. \nРиццолатти, Дж., & Синигалья, К. (2012). Зеркала в мозге: О механизмах совместного действия и сопереживания. Москва : Языки славянских культур. \nСпиваковская, А.С. (1988). Профилактика детских неврозов (комплексная психологическая коррекция). Москва : Изд-во МГУ. \nТрубицына, Л.В. (2005). Процесс травмы. Москва : Смысл; ЧеРо. \nOswald, H.S., Heil, K., & Goldbeck, L. (2010). History of Maltreatment and Mental Health Problems in Foster Children: A Review of the Literature. Journal of Pediatric Psychology, 35(5), 46–472. https://doi.org/10.1093/jpepsy/jsp114 \n","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2022.17(62).04","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Abstract

Статтю присвячено практичному аналізу специфіки переживання дітьми соціальної ізоляції через пандемію COVID-19 у центрах соціально-психологічної реабілітації, та виявленню дієвих психологічних інструментів для стабілізації їх психоемоційного стану. Методи дослідження: контент-аналіз аудіо записів консультативних та супервізійних сесій з фахівцями центрів соціально-психологічної реабілітації дітей з цілодобовим типом проживання. Визначено, що на першому етапі карантину у вихователів досить часто виявляються стани дисоціацій та швидкого виснаження, через різке обмеження їх звичного способу життя та фрустрованість. В усіх вікових категоріях дітей спостерігалося пожвавлення емоційного фону через вимушені канікули. Серед підліткової аудиторії підвищилася самостійність та згуртованість. Вимушена близькість посилювала симбіотичні зв’язки в колективі і сприяла концентрації уваги один на одному, але одночасно і прогресували токсичні стосунки з невизначеним форматом. Відчуття безпеки дітей почало стабілізуватися і довіра поглиблюватися. Адаптивний етап карантину відзначався частковим відновленням соціальних контактів. Загальна ейфорія у дітей змінилася страхом перед невідомим майбутнім, відмічались коливання між злістю і депресією, аутоагресія компенсувалась крадіжками. Домінували захисні механізми витіснення, ідеалізації, раціоналізації і сублімації. Прогресувала агресія один на одного. Третій етап, ресоціумний, обумовлений сподіваннями на швидке повернення до звичного життя. У підлітків через недостатність «корисних емоцій» з’явилося бажання ризикувати. Їх реакції могли в окремі дні переповнюватися негативізмом та імпульсивністю без ефекту ланцюгового зараження і з контролем цієї групи емоцій. Природа такої агресивності обумовлена відсутністю мотивації до взаємин, а не страхом смерті. Встановлено, що переживання вимушеної соціальної ізоляції в період пандемії COVID-19 не викликало глобальних деструктивних наслідків у сфері реабілітації дітей. Діти мали можливість встановлювати довірливі стосунки з дорослими, отримувати спільний досвід подолання труднощів, укріплюватися у своєму психоемоційному стані. Література Бауэр, И. (2009). Почему я чувствую, что чувствуешь ты. Интуитивная коммуникация и секрет зеркальных нейронов. Санкт-Петербург : ИД Вернера Регена. Бахарева, К. (2009). Психологическая реабилитация в детском возрасте. Ростов на Дону : Феникс. Бриш, К.Х. (2012). Терапия нарушений привязанности: От теории к практике. (И. Дубинская, пер. с нем.). Москва : Когито-Центр. Гридковець, Л.М., & Вашека, Т.В. (2015). Психологічне консультування. Посібник. Київ : Літера. Горбунова, В.В., Карачевський, А.Б., Климчук, В.О., Нетлюх, Г.С., & Романчук, О.І. (2016). Соціально-психологічна підтримка адаптації ветеранів АТО: посібник для ведучих груп. Львів : Інститут психічного здоров’я Українського католицького університету. Климчук, В., Москвіна, Н., & Прянічнікова, О. (2014). Діти і війна: навчання технік зцілення (Посібник). Львів : Вид.-во Інституту психічного здоров’я. Режим доступу: http://ipz.org.ua/wp-content/uploads/2017/10/dity_fin_ispp-1.pdf Калюжнова, И. (2013). Реабилитация после психологической травмы. Москва : Научная книга. Никольская, И.М., & Грановская, Р.М. (2010). Психологическая защита у детей. Санкт-Петербург : Речь. Царенко, Л. , (2018). Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. Навчальний посібник. Л. Царенко (Ред.). (Том 2). Київ : ОБСЄ. Гридковець, Л. (2018). Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. Навчальний посібник. Л. Гридковець (ред.). (Том 3). Київ : ОБСЄ. Писарик, О. (2011). Прив’язаність – життєво-важливий зв’язок. Збірка статей, що написані на основі курсу Гордона Ньюфелда «Життєвий зв’язок» (GordonNeufeld. The Vital Connection). Режим доступу: https://sirotstvy.net/upload/iblock/995/99593adf5742b41014pdf. Риццолатти, Дж., & Синигалья, К. (2012). Зеркала в мозге: О механизмах совместного действия и сопереживания. Москва : Языки славянских культур. Спиваковская, А.С. (1988). Профилактика детских неврозов (комплексная психологическая коррекция). Москва : Изд-во МГУ. Трубицына, Л.В. (2005). Процесс травмы. Москва : Смысл; ЧеРо. Oswald, H.S., Heil, K., & Goldbeck, L. (2010). History of Maltreatment and Mental Health Problems in Foster Children: A Review of the Literature. Journal of Pediatric Psychology, 35(5), 46–472. https://doi.org/10.1093/jpepsy/jsp114

查看原文本刊更多论文

文章致力于实际分析儿童在社会和心理康复中心因 COVID-19 大流行而遭受社会孤立的具体情况，并确定稳定其心理情绪的有效心理工具。研究方法：对全天候住宿儿童社会和心理康复中心专家的咨询和督导课程录音进行内容分析。研究结果表明，在隔离的第一阶段，照顾者往往会由于其惯常生活方式的急剧限制和挫折感而出现分离和迅速衰竭的状态。所有年龄组的儿童都因被迫放假而出现情绪波动。在青少年群体中，独立性和凝聚力都有所增强。强迫的亲密关系加强了团队中的共生关系，有助于他们相互关注，但与此同时，形式不确定的有毒关系也在发展。孩子们的安全感开始稳定，信任感加深。隔离的适应阶段以部分恢复社会交往为标志。孩子们普遍的兴奋被对未知未来的恐惧所取代，愤怒和抑郁之间的情绪起伏不定，自残行为被偷窃行为所弥补。移位、理想化、合理化和升华等防御机制占据了主导地位。相互间的攻击行为也有所发展。第三个阶段是恢复社会阶段，其原因是希望尽快恢复正常生活。由于缺乏 "有用的情感"，青少年有冒险的欲望。在没有连锁感染的情况下，他们的反应在某些日子里可能会被消极和冲动所淹没，并控制这组情感。这种攻击性的本质是由于缺乏交往的动力，而不是对死亡的恐惧。事实证明，在 COVID-19 大流行期间被迫与世隔绝的经历并没有在儿童康复领域造成全面的破坏性后果。儿童有机会与成年人建立相互信任的关系，获得共同克服困难的经验，并增强他们的心理情感状态。参考文献 Bauer, I. (2009).直觉交流与镜像神经元的秘密。圣彼得堡：维尔纳-雷根出版社。Bakhareva, K. (2009).儿童心理康复》。顿河畔罗斯托夫：凤凰城。Brush, K.H. (2012).依恋障碍的治疗：从理论到实践》。莫斯科：科吉托中心。Gridkovets, L.M., & Vashaka, T.V. (2015)。心理咨询。A manual.基辅：Litera.Gorbunova, V.V., Karachevskyi, A.B., Klymchuk, V.O., Netliukh, G.S., & Romanchuk, O.I. (2016).ATO 退伍军人适应社会和心理支持：小组负责人手册》。利沃夫：乌克兰天主教大学心理健康研究所。Klymchuk, V., Moskvina, N., & Pryanikova, O. (2014)。儿童与战争：治疗技巧教学（手册）》。利沃夫：心理健康研究所出版社。访问模式：http://ipz.org.ua/wp-content/uploads/2017/10/dity_fin_ispp-1.pdf Kalyuzhnova, I. (2013).心理创伤后的康复》。莫斯科：科学书籍。Nikolskaya, I.M., & Granovskaya, R.M. (2010)。儿童心理保护》。圣彼得堡：Rech.Tsarenko, L., (2018).康复心理学基础：克服危机后果》。学习指南。(Vol. 2).基辅：欧安组织。Hrydkovets, L., (2018).康复心理学基础：克服危机的后果》。学习指南。见 L. Hrydkovets (Ed.) (Vol. 3).基辅：欧安组织。Pysaryk, O. (2011).依恋是一种重要的联系。基于戈登-纽菲尔德课程 "重要联系 "的文章集。访问模式：https://sirotstvy.net/upload/iblock/995/99593adf5742b41014pdf.Rizzolatti, J., & Sinigaglia, C. (2012)。大脑中的镜子：联合行动与移情机制》。莫斯科：斯拉夫文化语言》。Spivakovskaya, A.S. (1988).预防儿童神经官能症（复杂心理矫正）》。莫斯科：Izdvo MSU.Trubitsyna, L.V. (2005).创伤的过程》。莫斯科：Smysl; CheRo：Smysl；CheRo.Oswald, H.S., Heil, K., & Goldbeck, L. (2010).寄养儿童的虐待史和心理健康问题：文献综述》。儿科心理学杂志》，35（5），46-472。https://doi.org/10.1093/jpepsy/jsp114.

本文章由计算机程序翻译，如有差异，请以英文原文为准。

求助全文

约1分钟内获得全文求助全文

来源期刊

Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки

自引率

0.00%

发文量