Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Journalistic sciences最新文献

{"title":"CHILD AS A SUBJECT OF RIGHT: UKRAINIAN JOURNALISM IN THE FORMATION OF SOCIAL AWARENESS FOR CHILDREN","authors":"N. Dzomba","doi":"10.23939/sjs2020.01.027","DOIUrl":"https://doi.org/10.23939/sjs2020.01.027","url":null,"abstract":"Стаття є студією-прологом до дослідження складної масштабної наукової проблеми, яку можна означити як “журналістика і культура дитинства”. Засадничим питанням цієї наукової ділянки є образ дитини, який формують засоби масової інформації, головно у такому ключі: дитина – це правовий суб’єкт чи безправний об’єкт. Питання досліджено через вивчення журналістської активності в інформуванні суспільства про права дитини та основний міжнародний юридичний документ, який ці права офіційно закріплює, – Конвенцію про права дитини. Емпіричний матеріал індуктивно звужено до головних випусків найрейтинговіших новинних програм українських телеканалів (“1+1”, “ISTV”, “СТБ”, “ІНТЕР”) дня тридцятої річниці прийняття Конвенції – 20 листопада 2019 року. Тоді ж, 20 листопада, світ щорічно відзначає Всесвітній день дитини. Увага засобів масової інформації до питання прав дитини у цей день є показовим критерієм інтересу журналістики до т. зв. дитячого питання загалом. Й особливо – крайнього разу: заходи з нагоди 30-річчя Конвенції могли стати вдалим інформаційним приводом для привернення уваги суспільства до питання прав дітей. Моніторингу названих ЗМІ на предмет інформування про Конвенцію передує коротка розвідка про заходи – в Україні та за кордоном – з відзначення тридцятиріччя прийняття цього міжнародного документа. Усі новини, які безпосередньо стосувалися дітей, проаналізовано з ракурсу формування уявлення про малочи неповнолітніх осіб як суб’єктів права. Визначено основний мотив звернення журналістів до тем, пов’язаних із дітьми, вказано на недоліки їх висвітлення. Встановлено вплив телевізійної новинної журналістики на формування правосвідомості суспільства щодо дітей. Ключові слова: журналістика; права дитини; Конвенція про права дитини; суб’єкт права; правосвідомість; культура дитинства.","PeriodicalId":249733,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Journalistic sciences","volume":"91 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114390515","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"DIFFERENT ASPECTS OF NON-NORMATIVE USE OF VERBS IN JOURNALISTIC MATERIALS (based on one issue of the Ukrainian national daily newspaper “The Day”","authors":"Mariia Ripei","doi":"10.23939/sjs2020.01.199","DOIUrl":"https://doi.org/10.23939/sjs2020.01.199","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":249733,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Journalistic sciences","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133133712","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"SYNCRETISM OF MEDIALINGUISTIC RESEARCHES OF PROFESSOR OLEXANDRA SERBENSKA","authors":"Olena Кuznetsova","doi":"10.23939/sjs2020.01.192","DOIUrl":"https://doi.org/10.23939/sjs2020.01.192","url":null,"abstract":"Стаття належить до досліджень із сучасної української медіалінгвістичної персонології, її предметом став синкретизм як поєднання мовознавчих розділів, підрозділів медіалінгвістичних праць професора Львівського національного університету імені Івана Франка, академіка вищої школи України, заслуженого професора Олександри Сербенської. Виокремлено, проаналізовано наукові статті, доповіді дослідниці з україномовної медіалінгвістики за 60 років, з 1958 до 2019 року. З’ясовано, що домінантами медіалінгвістичних праць професора Олександри Сербенської є державо-, культуротворча, комунікативна, нормативна, екозахисна функції української мови сучасних мас-медіа. Праці з української мови засобів масової інформації професора Олександри Сербенської підтверджують, що українська медіалінгвістика має свою історію, пов’язану з історією української преси, давні традиції відстоювання норм української мови, складну структуру, яка поєднує традиційні, нові розділи і підрозділи українського мовознавства. Встановлено, що медіалінгвістичні праці професора Олександри Сербенської охоплюють міждисциплінарні науки мовознавства, мають кілька предметів пізнання. Синкретизм поєднання різних розділів і підрозділів мовознавства в дослідженнях з української медіалінгвістики професора Олександри Сербенської дає підстави найменувати утворені мовознавчі напрями: медіасоціолінгвістика, когнітивна медіалінгвістика, медіалінгвостилістика, медіалінгвосеміотика, медіатермінолінгвістика, медіалінгвоекологія, медіалінгвопедагогіка, медіапсихолінгвістика, історія медіалінгвістики, теорія медіалінгвістики, методологія медіалінгвістики, що свідчить про академічну широту, першість дослідниці у синкретичних підходах в українській медіалінгвістиці, наукову новизну, багатоаспектність предметів, об’єктів досліджень з української медіалінгвістики професора Олександри Сербенської. Ключові слова: українська медіалінгвістика; медіалінгвістична персоналогія; Олександра Сербенська; синкретизм розділів, підрозділів української медіалінгвістики.","PeriodicalId":249733,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Journalistic sciences","volume":"55 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130893110","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"SPECIFICITY OF COVERAGE OF SCIENTIFIC AND POPULAR THEMATICS ON THE EXAMPLE OF “SCIENCE AND TECHNOLOGY” (BBC UKRAINE) AND “TECHNO” (NEW TIME)","authors":"M. Ivanytska, Humanities Academician Stepan Demianchuk","doi":"10.23939/sjs2020.01.040","DOIUrl":"https://doi.org/10.23939/sjs2020.01.040","url":null,"abstract":"Розглянуто специфіку висвітлення науково-популярних матеріалів на сайтах “ВВС Україна” та “Новое Время” у рубриках “Наука і технології” та “Техно” відповідно. Проаналізовано контент рубрик, частоту виходу матеріалів, жанри, специфіку. Наголошено на особливій ролі науково-популярної журналістики у вихованні нового покоління науковців. Проаналізовано наукові теми, які найчастіше висвітлюють ці ЗМІ, кількість та якість контенту, а також описано схожі та відмінні підходи у висвітленні науки, найпопулярніші теми, дайджести, блоги. Виконано порівняння української популяризації науки та західної, виокремлено їхні відміннocті та схожі риси, адже “ВВС Україна” працює за схемою медіа західного зразка. Наголошено також на важливості популяризації науки, охопленні більшої кількості тем, залученні науковців до співпраці та висвітленні науки не як розважального контенту (дайджести, топи, рекомендації ґаджетів тощо), а саме як науковопопулярного, щоб читачі могли не лише дізнатись про винахід чи про явище, але й розуміти, як воно відбувається, як реалізується. Науково-популярна журналістика – це один із етапів формування критичного мислення у суспільстві, адже закликає аудиторію перевіряти інформацію. Наведено також визначення термінів “науково-популярне видання” та “наукова журналістика”, структуру написання науково-популярних текстів, яку пропонує дослідниця Е. Лазаркевич. Ключові слова: науково-популярна журналістика; наука; контент; популяризація.","PeriodicalId":249733,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Journalistic sciences","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130097936","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"MEDIA AND DYNAMICS OF THE LANGUAGE NORM: THE NEW FEMINITIVES AS A REFLECTION OF MODERN SOCIAL CHALLENGES","authors":"Сhrystyna Datsyshyn","doi":"10.23939/sjs2020.01.183","DOIUrl":"https://doi.org/10.23939/sjs2020.01.183","url":null,"abstract":"to in public produces and uses words that nominate new realities, give them an appreciation. he media not only reflect, but also promote new sociocultural patterns of behavior, they are drivers of changes in the perception and interpretation of social phenomena. important challenges of recent times – using of feminine nouns to denote the professions and positions of women. Ukrainian media use feminitives in the texts, but also actively published materials on the subject. Most of media publications are positive about using such nouns. The key argument is the need to make a woman visible, the language – gender sensible. Such words are not new to Ukrainian vocabulary, they are recorded by B. Grinchenko’s dictionary (1907–1909) and of Ukrainian language” in 11 volumes (1970–1980); some of them were previously used only in spoken style, no restrictions. universalisms; arguments against feminites that other of some newly-formed feminine nouns were already enshrined in the language, and the binary system resulting from the use of feminites ignored of feminitives in the media initiated active public debate, has to changes in the Ukrainian spelling on May 22, 2019. The new rule regulates the ways in which feminitives are created, but does not oblige them to be used unless the speaker feels the need or perceives a word at a phonetic or connotative level. The media will continue to influence what words stand the test of time and how they will be interpreted in different environments of speakers.","PeriodicalId":249733,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Journalistic sciences","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132690311","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"HIGHER JOURNALISM EDUCATION IN THE SOVIET SOCIALIST REPUBLIC OF MOLDOVA: CONCEPTUAL APPROACHES","authors":"G. Stepanov, Universitatea de Stat din Moldova","doi":"10.23939/sjs2020.01.088","DOIUrl":"https://doi.org/10.23939/sjs2020.01.088","url":null,"abstract":"Высшее журналистское образование в Молдавской Советской Социалистической Республике (МССР) было инициировано в 60-х годах прошлого столетия как специальность на филологическом факультете Молдавского государственного университета. Концептуализация молдавского высшего журналистского образования стала возможной благодаря: 1) разработке учебного плана и методологии преподавания специализированных дисциплин; 2) созданию технической базы для проведения практических занятий по РТВ журналистике; 3) разработке дидактических материалов на национальном языке; 4) формированию преподавательского коллектива, обеспечивающего подготовку будущих журналистов; 5) созданию учебно-методического фонда по журналистскому профилю; 6) инициированию первых национальных научных исследований в области журналистики. Роль этих процессов особенно важна, ибо они определили специфику высшего журналистского образования в МССР, заложив этим основы современного молдавского образования журналистского профиля. В МССР высшее образование гуманитарного профиля, в том числе журналистское, было задумано в большей степени как процесс идеологической подготовки, нежели как профессиональное обучение. Оно было направлено на формирование социалистического человека и на созидание коммунистического общества, поэтому учебный процесс подвергался жесткой цензуре. Несмотря на это, высшее журналистское образование того периода сыграло существенную роль в формировании специфики не только молдавского современного дидактического процесса по журналистскому профилю, но и всей современной молдавской журналистики в целом. Ключевые слова: университетское образование журналистского профиля; МССР; дидактический процесс; учебный план; профессорско-преподавательский коллектив; учебнометодические пособия; научные исследования; университетские курсы; студенты.","PeriodicalId":249733,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Journalistic sciences","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133672367","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"PUBLIC BROADCASTING IN UKRAINE: PROBLEMS OF FUNCTIONING OF REGIONAL DIRECTORATES","authors":"B. Ivanytska, Serhiy Zyatyuk","doi":"10.23939/sjs2020.01.035","DOIUrl":"https://doi.org/10.23939/sjs2020.01.035","url":null,"abstract":"It is the financial problem at NSTU that is now the most acute. Only now, two years later, the NSTU Board appealed to the Verkhovna Rada of Ukraine to amend the Law where the Public Broadcaster of Ukraine would be able to receive funds for functioning from alternative sources of funding. Постановка","PeriodicalId":249733,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Journalistic sciences","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115559413","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"DIVERSITY OF ADVERTISING CONTENT OF SUCH CHANNELS AS “1+1”, “STB” AND “NOVYI KANAL” OVER A PERIOD OF 2016–2019","authors":"Zoryana Haladzhun, M. Zaiats","doi":"10.23939/sjs2020.01.132","DOIUrl":"https://doi.org/10.23939/sjs2020.01.132","url":null,"abstract":"У нашому сьогоденні реклама щоденно набуває все більшого значення. Основним завданням реклами є не лише привертання уваги та зацікавлення потенційного клієнта, вона повинна спонукати споживача до того, аби він відчув необхідність мати конкретний товар та в результаті придбав рекламовану продукцію – що і є основною, кінцевою метою телевізійної реклами. Реклама на телебаченні – один із найякісніших способів презентувати свій продукт. Саме за її допомогою люди найчастіше дізнаються про розпродаж чи акцію, відкриття нового магазину чи, наприклад, оновлення давно розрекламованого бренда. Окрім того, реклама на телебаченні має можливість прямого впливу на свою цільову аудиторію, бо за показником охоплення аудиторії у телебачення найвищі показники, а отже, воно є одним із найвпливовіших ЗМІ в Україні. Виокремлено основні види телевізійної реклами, представленої на найпопулярніших загальнонаціональних каналах нашої держави. Визначено методи, що найчастіше використовують під час виготовлення рекламного продукту задля досягнення її мети. Проаналізовано рекламний контент каналів “1+1”, “СТБ” та “Новий канал” за 2016–2019 рр. Виокремлено видове різноманіття рекламного контенту кожного медіа щорічно за 2016–2019 рр., виконано їх порівняльну характеристику. Крім того, вказано на найпопулярніші методи досягнення мети реклами на кожному із досліджуваних телеканалів. Ключові слова: реклама на телебаченні; рекламний контент; видове різноманіття реклами; методи досягнення мети реклами.","PeriodicalId":249733,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Journalistic sciences","volume":"361 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116554836","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"PROPAGANDA, DISINFORMATION, STRATEGIC COMMUNICATION – HOW TO IMPROVE COOPERATION IN CEE REGION?","authors":"Aleksandra Kuczyńska-Zonik","doi":"10.23939/sjs2020.01.160","DOIUrl":"https://doi.org/10.23939/sjs2020.01.160","url":null,"abstract":"A paper deals with possibilities and opportunities for cooperation in Central and Eastern European region in the field of information security with particular emphasis on media influenced by Russia. My point of departure is that the information threats to societal security is external and they have relevant impact on the sustainability, conditions for evolution, of traditional patterns of language, culture and religious and ethnic identity, custom and values. An information crisis in the Baltic states results from the process of manipulation and disinformation campaign against the Russian-speaking residents. The V4 states including Poland do not display a numerous Russian-speaking audience, thus Russian propaganda here is facilitated by local pro-Russian media. This paper unveils it is necessary to develop effective offensive procedures to fight propaganda in the media and promote democratic values. States should strive to create an open, pluralistic information environment. Such strategies should be realized by both public and private sectors as well as the civil sector so as to cooperate in information complementation and exchange. Dealing with the contemporary challenges should include prevention, community management, social media management, psychosocial support and legal measures. Restoration of confidence in the media and development of professional journalism are essential. Additionally, the lack of new media literacy skills, together with the combination of populism and anti-liberal narratives, will increase its vulnerabilities to more risks than information security.","PeriodicalId":249733,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Journalistic sciences","volume":"35 3","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131579383","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"NATIONAL SELF-IDENTIFICATION AS THE REGREGOR OF THE IMPLEMENTATION OF THE CREATIVE PERSON: MEDIA CONTEXT","authors":"I. Pavlyuk","doi":"10.23939/sjs2020.01.148","DOIUrl":"https://doi.org/10.23939/sjs2020.01.148","url":null,"abstract":"The main stages of creation and realization of self-identified personality (gender identity, racial identity, class, ethnic, national, state) are considered in the article, where national identity is most closely connected with ethnoculture, because technoculture is non-national with attraction to globalization, because at the beginning of the XXI century it covered all spheres of public life of practically all the peoples of the world, forming a planetary information space, the world capital market, labor force, cosmopolitanizing culture, unification by understanding the identity markers, widening, tearing apart, really destroying the boundaries of national traditional self-identification, ostensibly expanding the possibility of finding one’s “place in society”, as in the Soviet Union, putting the Idea for God, formed from a nation, a single nation: had to live under communism. The self-identification egregors that are realized in socio-national coordinates are investigated: self-identification in pedagogical communication (teacher-student, student-teacher), professional self-identification, personality behavior in borderline (crisis) states, in defeats, overcoming national traumas, self-identification in elections, formation of personality stress resistance to manipulative actions of the media, participation in shaping the linguistic situation in the country. The stages of unity of the personality-realizing person and the state nation are analyzed: interconnected and unobtrusive awakening and rise of national consciousness (language, ethnic customs, traditions, basic modern cultural-civilizational stereotypes) intuitively-rational development of practical mechanisms for implementing the system of national institutions of civil society and ensuring them from the loss of dynamic equilibrium; it is also about quasi-national identification: the conscious concealment of ex-communists by their national slogans, embroidered shirts as attributes of the national, etc., the realization of personality during the war (even when war is civil or religious), self-identification through distinctly active differentiation, concentrates the unrealized energy of the nation in the practical spheres of activity, about the author’s experience of national self-identification as a journalist and poet.","PeriodicalId":249733,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Journalistic sciences","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125488417","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}