Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки最新文献

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИРОБНИЦТВА БЕЗСОЛЬОВИХ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ ДІЄТИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ","authors":"Н. І. Резвих, Р. А. Масюткін, В. В. Гладун","doi":"10.32782/tnv-tech.2023.5.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.5.18","url":null,"abstract":"Стаття присвячена важливому питанню прогнозування зміни якісних характеристик хлібобулочних виробів у зв’язку з модифікацією класичного складу продукції, а саме відсутністю у них харчової солі. Визначено п’ять аспектів, на які впливає хлорид натрію: активність дріжджів, міцність клейковини, термін придатності, колір скоринки та смакові якості. У результаті опрацювання доступних літературних джерел визначені технологічні шляхи, які дозволять компенсувати або мінімізувати відсутність солі у виробах спеціального дієтичного призначення. Найперше необхідно експериментально визначити оптимальний час зброджування, що таким чином вплине на зовнішній вигляд виробів. Через слабку клейковину варто проводити делікатне формування заготовок для попередження низької пористості м’якуша. Для отримання продукції з високими органолептичними якостями необхідно у рецептуру включити пряні трави та/або замінники харчової солі. Додатково визначено номенклатуру речовин, які можна використати у харчовому виробництві. Також необхідно у процесі випікання здійснювати розпилення водою над поверхнею заготовок для отримання більш інтенсивного забарвлення скоринки. Термін придатності за вимогою замовника можна подовжити шляхом застосування спеціальних харчових добавок оскільки протягом доби, тобто гарантованого терміну придатності, такі хлібобулочні вироби встигнуть реалізуватись. Проведені наукові пошуки є основою для проведення експериментальних досліджень з розробки технологічної схеми та оптимізації процесів виробництва безсольових хлібобулочних виробів дієтичного призначення для осіб, які мають захворювання нирок, гіпертонію або знаходяться на гормонотерапії. Отримані дані важливі для прогнозування результатів технологічних операцій та передбачають попередження отримання негативних результатів у виробленні вказаного виду продукції.","PeriodicalId":242216,"journal":{"name":"Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки","volume":"42 18","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139531921","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ІОТ В СИСТЕМАХ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ","authors":"Є. О. Зайцев, В. О. Березниченко, М. В. Панчик, Артем Антоненко, О. Г. Тонких","doi":"10.32782/tnv-tech.2023.5.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.5.3","url":null,"abstract":"У статті показано, можливості та переваги використання технології Інтернету речей для електропостачання підприємств. Наведено інфраструктуру мережі побудовану у відповідності з основними положеннями концепції мереж Smart Grid на основі компонентів такої структури заснованих на технології Internet of Things(IoT), які полягають на міжмашинній взаємодії та телеуправлінні можуть використовуватися в галузі для побудови «розумних» мереж. Показано, що впровадження концептуальних рішень основаних на технології IoT дозволяють інтегрувати інформаційні дані та додатки на основі IoT у структуру енергетичних об’єктів. При цьому енергетичний сектор робить крок вперед щодо моніторингу енергоресурсів в реальному часі. Зазначено, що енергетичні мікрогрід мережі промислових підприємств, які побудовані із застосування IoT технологій дозволяють аналізувати наявні данні з метою забезпечення зниження споживання енергії, систематизувати великі об’єми даних та збільшити ефективність роботи енергообладнання. Це дозволяє промисловому підприємству переходити від моделі класичного споживача до проактивного споживача, який ефективно інтегрує ресурси своєї енергетичної та комунікаційної інфраструктури в загальну енергетичну систему сприяючи переходу від традиційної мережі розподілу та споживання електроенергії до цифрових розумних електромереж. Розумні електромережі із широкою інтеграцією IoT технологій в своїй структурі є найкращою альтернативою звичайним енергосистемам. Однак для того, щоб зробити ці мережі більш економічними та стабільними, потрібні ефективні методи та інструменти управління енергією. Розробка та впровадження, яких дозволить контролювати енергоспоживання, стан компонентів енергомережі та створювати розумну структуру енергетичного ринку. Проаналізовано та наведено умови для створення глобального середовища із енергоефективними системами електропостачання промислових підприємств на базі технологій IoT.","PeriodicalId":242216,"journal":{"name":"Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки","volume":" 15","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139626131","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕАЛІЗАЦІЯ ОБ’ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ПАРАДИГМИ ПРОГРАМУВАННЯ МОВОЮ C","authors":"В. О. Стовманенко","doi":"10.32782/tnv-tech.2023.5.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.5.8","url":null,"abstract":"Мова програмування C дозволяє створювати застосунки, що працюють на майже кожній актуальній платформі від поширених x86-сумісних процесорів, до MIPS у PlayStation One, від ARM у більшості сучасних смартфонів, до POWER-10 на великих серверах. Компілятор цієї мови з’являється для платформи інколи раніше ніж сама платформа з’являється фізично. Простота мови де є відносно невелика кількість вбудованих конструкцій дозволяє просто реалізувати початкову версію компілятора для цільової платформи. Створення застосунків із використанням С легше ніж з використанням асемблера, де, на відміну від C немає поняття циклів, типів чи методів, уже значно спрощує розробку, проте все іще є достатньо складним процесом так C не має вбудованих механізмів для керування пам’яттю, роботи з помилками або повторним використанням коду, окрім як використання спільних функцій та методів. З іншого боку існують більш високорівневі мови, які вимагають значної кількості засобів для своєї роботи (інтерпретатор, віртуальна машина, набір системних бібліотек, які оптимізовані для конкретної платформи, тощо), але суттєво спрощують розробку. Часто, інфраструктура певної мови прив’язана до певної апаратної чи програмної платформи і не може бути використана аналогічним чином у інших середовищах, до того ж усі додаткові засоби необхідні для виконання, забирають частину ресурсів пристрою, що обмежує клас пристроїв, де можна виконувати код написаний цією мовою. Існує спосіб отримати зручність переваги коду на C, що виконується швидко та майже будь-якій апаратній платформі й писати значно більш простий код. Для цього можна використовувати дворівневу компіляцію, де код мовою C – буде проміжним представленням і буде компілюватися в машинні інструкції компілятором C. Подібні мови уже існують (Vala, V, Zig) і кожна з них представляє свій варіант трансляції та своє бачення ООП. У статті розглядається бібліотека, що реалізує функціонал потрібний для забезпечення ООП, без прив’язки до конкретної апаратної платформи та з можливістю легко інтегрувати створені компоненти у інші програмні рішення.","PeriodicalId":242216,"journal":{"name":"Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки","volume":" 22","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139626953","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ СПОЖИВАННЯМ ЕНЕРГІЇ","authors":"В. О. Зубенко, І. А. Березюк, І. В. Волков","doi":"10.32782/tnv-tech.2023.5.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.5.4","url":null,"abstract":"Інформація в енергетиці, це ключовий фактор для досягнення оптимальної ефективності та стабільності у всіх аспектах виробництва та споживання енергії. Вона не лише надає основу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, але й сприяє впровадженню інновацій, використанню відновлювальних джерел та вдосконаленню загальної продуктивності енергетичних систем. Завдяки інформаційним технологіям реалізується концепція прийняття розумних енергетичних рішень, що відповідають потребам ефективного та сталого розвитку в галузі енергетики. В даній статті проводяться теоретичні та практичні дослідження інформаційної системи та технологій для прийняття рішення щодо керування енергоспостачанням в залежності від необхідних для господарства потужностей. Аналіз і порівняльні дослідження відомих методів завадостійкого кодування виявили науково-технічне протиріччя між поточним станом науково-методичного апарату теорії завадостійкого кодування, можливостями застосовуваних систем корекції помилок кодів, існуючими методами та алгоритмами п завадостійкого кодування (декодування) і вимогами до властивостей, необхідних для практичних застосувань забезпечення заданого рівня помилковозахищеності передачі дискретних повідомлень в телекомунікаційних системах і мережах спеціального призначення, включаючи системи управління та зв’язку. Виявлено, що вхідні параметри об’єкта керування носять випадковий характер надходження, тому виникає необхідність у їх дослідженні. Використання методів статистичної обробки та аналізу даних дало змогу визначити імовірнісні характеристики швидкості вітру та електричних навантажень (на прикладі Кіровоградського регіону). Середня швидкість вітру становить майже 5 м/с, максимальна середньодобова потужність ВЕУ WE-10000 становить: взимку – близько 4 кВт, весною – майже 5,3 кВт, влітку та восени – приблизно 4,6 кВт. Дослідження енергетичних потреб показало, що найбільше енергії споживає 1-ша категорія. Лише у весняний період енергетичні потреби 2-ї категорії приблизно на 10% є більшими, ніж для 1-ї категорії. У весняний, літній та осінній періоди енергетичні потреби фермерського господарства можуть бути задоволені за рахунок енергії вітру. В зимовий період ВЕУ може задовольнити енергетичні потреби 1-ї категорії приблизно на 50%, а отже необхідно використовувати електростанцію. Розроблена інформаційно-керуюча система електропостачання проводить відповідні вимірювання для збору статистичних даних та формування графіків середньодобових енергетичних навантажень фермерського господарства. Враховуючи отримані показники потужностей вітроенергетичної установки та електричної станції з двигуном внутрішнього згорання, система застосовує розроблений алгоритм для ефективного розподілу отриманої енергії, відповідно до енергетичних потреб господарства.","PeriodicalId":242216,"journal":{"name":"Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки","volume":" 23","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139625799","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СИСТЕМА КОМП’ЮТЕРНОГО ЗОРУ АВТОНОМНИХ БЕЗПІЛОТНИХ ПІДВОДНИХ АПАРАТІВ НА БАЗІ МОДИФІКОВАНОГО МЕТОДУ SEA-THRU ТА НЕЙРОМЕРЕЖІ YOLO","authors":"В. І. Іванюк, К. Р. Потапова, М. В. Наливайчук, С. О. Гуріненко, Л. Б. Вовк","doi":"10.32782/tnv-tech.2023.5.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.5.5","url":null,"abstract":"Автономні безпілотні підводні апарати (АБПА) представляють значні можливості для різноманітних завдань у водному середовищі, таких як наукові дослідження, цивільні дослідження і військові місії. Вони використовуються для вивчення підводного середовища за допомогою різноманітних бортових приладів і датчиків. Однак виявлення та класифікація підводних об’єктів залишаються складними завданнями через умови підводного середовища, такі як розсіювання і поглиблення світла. У даний час попередні методи виявлення підводних об’єктів в основному базуються на традиційних підходах до обробки зображень та комп’ютерного зору, які часто не враховують усіх складнощів підводного середовища. Пропонована робота розглядає інтеграцію реконструкції кольорів та використання глибокого навчання безпосередньо на борту АБПА. Це може вирішити виклики, пов’язані зі зменшенням якості зображень через розсіювання та поглиблення світла у водному середовищі. Розглядаючи важливість виявлення та класифікації підводних об’єктів у реальному часі, обрана стратегія інтеграції технологій не тільки покращить здатність АБПА розпізнавати об’єкти, але й зробить цей процес ефективнішим і надійнішим. Результатом буде збільшена точність та швидкість виявлення об’єктів у водних глибинах, що розширить можливості використання АБПА в різноманітних областях, включаючи військові операції, наукові дослідження та місії цивільного призначення. Дослідження зосереджується на вирішенні ключової проблеми – ефективному виявленні та класифікації підводних об’єктів в реальному часі. Інтеграція передових технологій та підходів відкриває нові перспективи для автоматизованого аналізу зображень у підводному середовищі. Покращення точності та швидкості виявлення об’єктів може розширити можливості АБПА для різноманітних застосувань, включаючи військові, дослідницькі та цивільні місії у водних середовищах.","PeriodicalId":242216,"journal":{"name":"Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки","volume":"50 13","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139533791","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОБЛЕМИ ФОРМАТІВ ІМПОРТУ НАВЧАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ СИСТЕМИ MOODLE ДЛЯ ОСВІТНІХ КОМПОНЕНТ ІТ-НАПРЯМКУ","authors":"Леся Хмілярчук, В. І. Бабич, Василь Плеша, А. В. Артеменко","doi":"10.32782/tnv-tech.2023.5.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.5.9","url":null,"abstract":"У роботі розглянуто проблеми імпорту навчальних матеріалів до системи навчальної платформи Moodle для освітніх компонент, спрямованих на інформаційні технології. Дослідження може стосуватися також інших освітніх компонент, навчальний мате- ріал яких містить частини з особливим синтаксисом та символами, які співпадають із службовими символами форматів імпортування для навчальних систем. Для дослідження взято середовище системи Moodle – достатньо популярної відкритої платформи для системи управління навчанням. Метою роботи є дослідження форматів імпортування навчальних матеріалів, з’ясування проблем, які виникають при цьому, напрацювання способів адаптації проблемних матеріалів та вибір найбільш оптимальних форматів імпортування, способів їх оформлення та обробки виходячи з особливостей навчальних матеріалів різного напрямку. Акцентовано увагу на автоматизованому імпорті тестових питань в Moodle. Проаналізовано різні формати імпорту питань, та їх недоліки і обмеження. Особливу увагу сконцентровано на форматах GIFT та XML, які визначаються як популярні та зручні для Moodle через їхню адаптивність, простоту редагування та вбудовану підтримку платформи для операцій імпорту-експорту. У роботі досліджено конкретні проблеми, пов’язані з особливостями програмної обробки процесів імпорту-експорту даних, з якими стикаються користувачі при формуванні матеріалів освітніх компонент, зокрема ІТ-напрямку, створюючи бази питань в ручному режимі та інструментами імпортування з зовнішніх джерел,. Для подолання цих труднощів пропонуються різні підходи, серед яких підбір відповідних форматів файлів для імпортування, використання екрануючих символів для відмежування розмітки від контенту, інтегрування одних форматів даних в інші, та комбіновані способи оформлення. На завершення підкреслено необхідність індивідуальних підходів у форматуванні навчальних матеріалів, особливо для освітніх компонент ІТ-напрямку. Запропоновані рішення спрямовані на оптимізацію роботи з платформами, які підтримують згадувані формати обміну даними, зокрема процесів наповнення бази питань, не лише для навчальних матеріалів з інформаційних технологій, але й для інших дисциплін з аналогічними проблемами форматування.","PeriodicalId":242216,"journal":{"name":"Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки","volume":"48 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139533980","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"CONCEPT OF BUILDING A LIBRARY OF TASKS AND SOLUTIONS","authors":"О. Paulin, N. O. Komleva, M. I. Nikitchenko","doi":"10.32782/tnv-tech.2023.5.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.5.7","url":null,"abstract":"The article develops the concept of building a library of tasks and their solutions in the form of computational processes (CPs) and Petri nets (PNs) with the preliminary transformation of CPs into PNs. The conversion includes the extraction of macro operations (MOs) from CPs as a result of their analysis, the construction of PNs and their fragments as models of CPs and MOs, and the modeling of PNs and their fragments. The architecture, structure and interface of the library are proposed. Computational process is a sequence of time-ordered operations and procedures of varying degrees of complexity. The set of PNs, as well as the set of problems for which PNs are solutions, is divided into classes and subclasses. A class includes problems such as Combinatorial, Linear Algebraic Equations, etc.; the Combinatorial class includes subclasses of problems such as Sorting, Search, Sets, Graphs, etc. A macro operation is a fragment of a GP that is a functionally complete computational construct. MOs can have different levels of complexity, starting with the elementary one; they can be built hierarchically. A Petri net is a bipartite graph with two interconnected objects: event-condition, process-resource, etc. Fragments of the PN are models of the MO. The components of the library are tree nodes supplemented with files of their verbal descriptions built according to certain rules. The architecture, structure, interface, and operations of the library provide convenient management, editing, and expansion of knowledge about computational processes and macro operations, making the library open for further research and development by the developer. All files are available to the user, but without the right to edit. The paper presents an example of the initial filling of the library for the Sorting task.","PeriodicalId":242216,"journal":{"name":"Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки","volume":" 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139626802","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕФЕКТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ","authors":"Т. Я. Вдовичин, Р. Т. Білий","doi":"10.32782/tnv-tech.2023.5.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.5.2","url":null,"abstract":"У статті наголошено на важливості організації ефективної комунікації та зворотного зв’язку у освітньому процесі. Зворотний зв’язок (“feedback”) є основою навчання, адже він дає уявлення про те, як проходить освітній процес, інформує про досягнення та результати, а також виявляє проблеми. Заклад освіти визначає формат колективної співпраці, можливість поєднання синхронного та асинхронного режимів для різних учасників чи в певних обставинах, гнучкість процесу навчання для формування індивідуальної освітньої траєкторії як для тих, хто навчає, так і для тих, хто навчається. Тому у статті обґрунтовано значення і необхідність упровадження до освітнього процесу цифрових інструментів не тільки для навчальних цілей, а й для організації ефективної комунікації. Для реалізації поставленої мети було проведено аналіз аспектів налагодження спілкування в освітньому просторі, а саме форм комунікацій, засобів зворотного зв’язку та способів їх використання в освітніх цілях на прикладі освітніх платформ, месенджерів, соціальних мереж тощо. У статті проаналізовано використання таких цифрових інструментів для налагодження якісної комунікації як платформи Seesaw та Wekelet, онлайн-інструменту MentiMeter, національної онлайн платформи Всеосвіта. Авторами статті зосереджено увагу на цифровому сервісі для організації відеоконференцій Google Meet. Також детально описано інструменти для проведення відеозустрічей: налаштування чату, демонстрація емоцій, підключення аудіо та відеозв’язку, долучення користувачів, використання онлайн дощок, відлагодження параметрів конфіденційності тощо. У статті наголошено, що оскільки додатки Google є синхронізовані між собою, то користувач має можливість оперативно отримати доступ до відеоконференції як з різного пристрою з одним і тим же обліковим записом Google, так і з різного сервісу. У роботі досліджено можливість долучення до проведення відеозустрічей онлайн дощок з використанням цифрових інструментів Google Jamboard та додатку Miro як засоби “feedback” для зворотного зв’язку.","PeriodicalId":242216,"journal":{"name":"Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки","volume":"17 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140509897","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІ DNS-СЕРВЕРА ТА DHCP-СЕРВЕРА","authors":"В. О. Кірюшин, А. В. Лемешко, Артем Антоненко, О. О. Рябоконь, Є. О. Макаренко","doi":"10.32782/tnv-tech.2023.5.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.5.6","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості DNS-серверів та DHCP-серверів. Наведено основні принципи роботи DNS-сервера та DHCP-сервера з IP-адресами. DNS і DHCP відносяться до архітектуру клієнт-сервер, і обидва сервери є важливими в службі ІТ-мережі для покращення та спрощення використання Інтернету. DNS складає деревину ієрархічну структуру, яка виводить повноцінне доменне ім’я за допомогою простору імен. DNS складається із трьох служб, де перший відповідає за ресурси і за простір імен, другий відповідає за сервери імен, третій за DNS-клієнтів. Ще одна служба який складає більш адміністративний простір, називають зоною DNS. DNS зони можна розділити на авторитетні та неавторитетні зони. Авторитетні DNS-сервер контролює відображення записів і відправляє певну і коректну інформацію на інші сервера, неавторитетний DNS-сервер не має місця для вхідних файлів і запам’ятовує лише попередній запит із раніше виконаних. DNS, використовуючи рекурсивний пошук, може надсилати запити на інший домен сервера, який має власну IP-адресу, і той самий запит буде повернуто. Сервер DHCP автоматизує налаштування та призначає IP-адресу та маску підмережі певному вузлу. У пулі не можна використовувати однакові типи адрес. За, яким принципом працюють протоколи ІР-адрес в DHCP та від чого залежить МАС-адрес. Види режимів DHCP, які відносяться до системи клієнт-сервер. Для автоматичного розподілу ІР-адрес в DHCP використовується функції DHCPDISCOVER, DHCPOFFER, DHCPRЕQUEST, DHCPACK. DHCPDISCOVER, DHCPOFFER, DHCPRЕQUEST, DHCPACK це етапи, які прив’язані до налаштування мережевих параметрів пристроїв у комп’ютерній мережі за допомогою протоколу DHCP. Перший етап DHCPDISCOVER більш пов’язаний для автоматичного налаштування мережевих параметрів пристроїв у комп’ютерній мережі, тобто пристрій DHCPDISCOVER надсилає запит до доступного DHCP-сервера для отримання ІР-адреси. Другий етап DHCPOFFER більш пов’язаний з відповіддю DHCP-сервера на запити DHCPDISCOVER, тобто DHCP-сервер дозволяє вибрати ІР-адресу й інші конфігурації. Третій етап DHCPRЕQUESТ сягає на отримання підтвердження вибору однієї або декількох ІР-адрес від DHCPOFFER. Четвертий етап DHCPACK, являється підтвердженням вже налаштованої конфігурації та ІР-адреси.","PeriodicalId":242216,"journal":{"name":"Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки","volume":"35 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139533569","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОМБІНОВАНИЙ ПІДХІД ДО ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗОБРАЖЕНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ БІКУБІЧНОЇ ІНТЕРПОЛЯЦІЇ ТА ФІЛЬТРА ЛАНЦОША","authors":"Д. Р. Бодашевський, К. Р. Потапова, Л. Б. Вовк, К. О. Радченко, М. В. Наливайчук","doi":"10.32782/tnv-tech.2023.5.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.5.1","url":null,"abstract":"У сучасному світі цифрових технологій обробка зображень відіграє ключову роль у численних галузях. Від медичної візуалізації, яка вимагає високої чіткості для точних діагнозів, до супутникової розвідки, що спирається на деталізовані зображення для моніторингу земних та атмосферних явищ. Також це стосується мультимедійних продуктів, де якість зображення безпосередньо впливає на сприйняття контенту користувачами. Одне з основних завдань у цій сфері – збільшення розміру зображень із збереженням їхньої якості. Традиційні методи, такі як бікубічна інтерполяція та метод Ланцоша, вже давно використовуються у цій області через їх простоту та ефективність. Хоча вони ефективні для помірного збільшення зображень, при значному збільшенні вони часто призводять до втрати якості, зокрема до розмиття та поганого збереження деталей. Особливо це стає критичним у ситуаціях, де необхідна висока деталізація, наприклад, у медичних знімках для точної діагностики або в супутникових зображеннях для точного моніторингу змін на Землі. Тому з'являється потреба у більш вдосконалених методах збільшення розміру зображень, які здатні зберегти високу якість деталей навіть при значному збільшенні. У відповідь на ці виклики, сучасні технології, зокрема глибинне навчання та нейронні мережі, пропонують новітні підходи до обробки зображень. Ці методи здатні значно підвищити якість зображень, зокрема за рахунок вдосконаленого відтворення деталей та зменшення розмиття. Однак, вони вимагають значних обчислювальних ресурсів та великих наборів даних для ефективного навчання, що може бути обмежувальним фактором для їх застосування у практичних сценаріях. Крім того, складність налаштування та тонкої настройки нейронних мереж також може бути бар'єром для широкого використання цих методів. Враховуючи ці обмеження, комбінований підхід, який включає елементи класичних технік, видається оптимальним рішенням. Такий метод може поєднувати простоту та надійність класичних методів з високою якістю та деталізацією. Це дозволяє досягти високої якості зображень з помірними обчислювальними витратами. Ця стаття детально аналізує та порівнює класичні методи з комбінованим підходом, використовуючи різноманітні метрики якості, такі як PSNR, для об'єктивної оцінки результатів. Окрім якості зображень, також розглядаються час обробки та ефективність використання ресурсів, що є важливими аспектами у виборі методу обробки зображень. Комбінований підхід, що інтегрує класичні та новітні методи, може стати ефективним інструментом у сучасних застосуваннях обробки зображень, забезпечуючи високу якість та ефективність.","PeriodicalId":242216,"journal":{"name":"Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки","volume":"35 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139533570","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}