Society. Document. Communication最新文献

{"title":"АУТСОРСИНГ В АРХІВНІЙ СПРАВІ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ","authors":"Зоряна Свердлик, Лариса Настенко","doi":"10.31470/2518-7600-2018-6-194-211","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-194-211","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання надання архівних послугнедержавними архівними організаціями. Відповідно до метидослідження, автори проаналізували проблеми нормативно-правового забезпечення і сучасний стан ринку архівногоаутсорсингу в Україні. Акцентовано увагу, що в сучаснійнормативно-правовій базі з архівної справи та діловодстванемає поняття аутсорсингу архівних послуг. Чинні нормативнідокументи не містять конкретних рекомендацій щодоархівного зберігання документів для підприємств, на яких непередбачено архівних підрозділів. На думку авторів, послугиархівного аутсорсингу можна оформити, уклавши один із видівцивільно-правових договорів (про надання послуг, виконанняробіт (підряд) або змішаний договір). Проаналізовано архівні послуги спеціальних архівних компаній, які функціонують натериторії України. Зокрема наведено статистичні даніпропозицій архівних послуг за даними бізнес-порталу All.biz.Представлені на ринку України послуги архівного аутсорсингуавтори пропонують виокремити в кілька груп: надання послугаутсорсингу на етапі організації діловодства, послуги зпідготовки документів до архівного зберігання, послугиархівного зберігання документів підприємства та електронніархівні послуги. За результатами аналізу довідкових даних пронедержавні архівні організації, виділено три компанії, якіпропонують юридичним особам не тільки широкий спектрархівних послуг, а й найбільш повно висвітлюють інформаціюпро свою роботу, мають повноцінний веб-сайт: «ТАСУкраїна», «ОСГ Рекордз Менеджмент» та «Українськаархівна компанія». На думку авторів, використанняаутсорсингу в архівній справі має як переваги, так і недоліки,відтак максимальна вигода від аутсорсингу можлива тількиза налагодженої системи діловодства в самій організації таправильній взаємодії служби діловодства або архіву установиз організацією-аутсорсером.","PeriodicalId":202539,"journal":{"name":"Society. Document. Communication","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123385118","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ О.К. КЕДРОВА-ЗИХМАНА НА МИРОНОВСКОЙ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ОПЫТНОЙ СТАНЦИИ ВСЕРОССИЙСКОГО ОБЩЕСТВА САХАРОЗАВОДЧИКОВ В 1913–1917 гг.","authors":"Ольга Платковская","doi":"10.31470/2518-7600-2018-6-182-193","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-182-193","url":null,"abstract":"В статье рассмотрена история созданияВсероссийского общества сахарозаводчиков, раскрыта егодеятельность на протяжении всего периода существования,а также определена роль в дальнейшем развитии сахарнойпромышленности Империи.Изложена работа Оскара Карловича Кедрова-Зихмана влаборатории Сети опытных полей Всероссийского обществасахарозаводчиков по оценке методов определения лимонно-растворимой фосфорной кислоты в томасовом шлаке. Быстрораспространяющееся в России применение минеральныхудобрений выдвинуло перед русскими контрольнымистанциями вопрос о выборе наиболее точных и наиболееподходящих для массовых исследований методов анализа. Донастоящего времени в русских лабораториях были принятыметоды, одобренные Союзом сельскохозяйственных опытныхстанций в Германии, которые принимались обычно на веру безпредварительного критического разбора. Лаборатория Сетиопытных полей Всероссийского общества сахарозаводчиков, прежде всего, остановила свое внимание на методахисследования томасова шлака в виду большого ихразнообразия. В своей работе Оскар Карлович сравнил междусобой следующие методы: Молибденовый метод, спредварительным удалением кремнекислоты и без него; методLorenz’а; метод Рорр’а; Солянокислый метод; Дармштадскийметод; метод Naumann’а. По результатам своихисследований ученый выделил плюсы и минусы каждого из них.Данная работа имела большое практическое значение, т.к. вее результате был определен наиболее точный и подходящийметод для проведения массовых исследований.","PeriodicalId":202539,"journal":{"name":"Society. Document. Communication","volume":"40 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126726238","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ НА ТЕРИТОРІЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ УКРАЇНИ- ГЕТЬМАНЩИНИ У 1648-1764 РОКАХ","authors":"Валерія Олександрівна Нечитайло","doi":"10.31470/2518-7600-2018-6-153-181","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-153-181","url":null,"abstract":"Основними джерелами, що можуть бути використані увивченні теми історії грошового обігу Гетьманщини у періодз 1648 по 1764 роки, є: матеріали архівів, літописи, актовіматеріали, етнографічні джерела, скарби, матеріалимузейних колекції, газетні матеріали, Інтернет-ресурси таприватні зібрання. Кожне з зазначених джерел має різнуступінь наукової корисності та достовірності. Значнакількість тогочасних актових матеріалів, літописів таетнографічних джерел вже досліджено українськиминауковцями. Значним науковим потенціалом володіютьдержавні історичні архіви. Зокрема, досліджуючи фондиЦентрального державного історичного архіву в місті Києвінам вдалось встановити нові факти та надати подальшогорозвитку вивченню аспекту фальшивомонетництва в Україніу XVIII століття. Інтернет-ресурси дозволяють виявитимонети раніше неописаних штемпельних різновидів, а такожрозширити наше уявлення про вже складені топографіїзнахідок монет. Актуальним в сучасній нумізматиці є введенняв науковий обіг нових знайдених скарбів та їх склад, а такождослідження музейних зібрань. Нерідко колекції музеївформуються за рахунок дарунків місцевих жителів з монет, що були виявлені в тій самій історичній місцевості, щовизначає колекції історичних та краєзнавчих музеїв як високоінформативні у вивченні грошового обігу. Особливо це музейнізаклади, розміщені в географічних межах Гетьманщини, атакож ті монети та скарби, що були знайдені та передані доінших музеїв. Незафіксовані більшістю попередніх дослідниківє скарби, щодо яких повідомлялось на сторінках періодичноїпреси. Так нам вдалось виявити повідомлення про скарбимонет досліджуваного періоду на сторінках українських газетдорадянського періоду та сучасності. Щодо приватнихколекції, варто із певною обережністю вводити їх в науковийобіг, зважуючи на те, що, на жаль, далеко не всі колекціонери,збираючи колекції, фіксують важливу для науковцівінформацію.","PeriodicalId":202539,"journal":{"name":"Society. Document. Communication","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122477790","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ ДОКУМЕНТНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ","authors":"Галина Січкаренко","doi":"10.31470/2518-7600-2018-6-212-229","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-212-229","url":null,"abstract":"У статті розглядається специфіка аналізу документівяк методу документознавчих досліджень. Відомо, що вченням про метод виступає філософська методологія, проте жодназ існуючих методологій не може пропонувати абсолютногопізнавального інструментарію. Кожна з них стаєпродуктивною в межах конкретної галузі знань, мети тазавдань дослідження. Спираючись на загальнонаукові,міждисциплінарні методи, кожна наука, навчальна дисциплінарозробляє, застосовує власні методи, або вносить корективив ті, що використовують інші науки. Документознавство, якмолода наука, потребує подальшого відпрацювання відповідноїметодології документознавчих досліджень.Метою статті є звернення уваги документознавців нарозроблені соціогуманітарними науками, перш за всесоціологією, основні вимоги та правила застосування методіваналізу документів, а саме: класичних, або традиційних іформалізованого методу – контент-аналізу. Це дозволитьякщо не уникнути, то врахувати можливі помилки вдокументознавчих дослідженнях при збиранні й інтерпретаціїотриманого емпіричного матеріалу.Визначається, що у процесі становлення та розвиткуциклу документознавчих дисциплін усе більш повнішим ірізноманітнішим має ставати арсенал їх методівдослідження. Цьому сприятиме тісний зв’язокдокументознавства зі спорідненими науками та навчальнимидисциплінами. Саме це визначатиме подальший розвиток івдосконалення його наукового інструментарію. Необхідністьвизначення «документознавчих методів» виникає в тому разі,коли практична документознавча діяльність розглядається якрізновид науково-пізнавальної діяльності. Найбільшнаближеними до документознавчих методів, які маютьшироко застосовуватись під час досліджень, з нашої точкизору, поряд з методами історичного джерелознавства,виступають якісні та кількісні методи аналізу документів, якізастосовують соціологи та журналісти, зокрема, контент-аналіз. Знання про переваги та вади розглянутих методівсприятимуть підвищенню якості документознавчихдосліджень.","PeriodicalId":202539,"journal":{"name":"Society. Document. Communication","volume":"76 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134071874","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СЕМАНТИЧНІ ЛЕКСИКО-СЛОВОТВІРНІ ПОЛЯ В СОЦІАЛЬНІЙ РЕКЛАМІ ЯК ЗАСІБ МОВНОГО ПРОГРАМУВАННЯ","authors":"Оксана Бугайова","doi":"10.31470/2518-7600-2018-6-92-105","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-92-105","url":null,"abstract":"У статті окреслено ряди спільнокореневих слів, які використовують у різних тематичних групах соціальної реклами, визначено роль семантичних лексико-словотвірних полів у досягненні іллокутивної мети соціорекламної комунікації. \u0000Як основні методи дослідження застосовано методи аналізу та синтезу на етапі членування текстів соціальної реклами на окремі лексеми з однаковими коренями й групування їх за певними ознаками. Крім того, послуговувалися функційним методом з метою з’ясування ролі сем у текстотворенні відповідно до комунікативної мети й завдань соціальної реклами. \u0000Зроблено висновки, що в проблематиці лінгвістики рекламного тексту не можна відділити мовний аспект від психологічного. Аналіз рекламного тексту дав змогу виявити мовні засоби, які використовують рекламісти задля впливу на підсвідомість і свідомість людини. З’ясовано, що не лише лексеми впливають на реципієнта, а й семи, що шляхом повторення створюють ефект психолінгвістичного програмування. Використання споріднених лексем підсилює емотивно-логічний вплив на реципієнта за рахунок повторення в споріднених словах, які відрізняються між собою семантичним наповненням і стилістичним забарвленням, спільної семи. Центри словотвірних полів і, відповідно, самі ряди споріднених слів тематично марковані: у рекламі гармонізації людини як фізичної та духовної цінності пріоритетними є спільнокореневі лексеми зі значенням ризиків для здоров’я та життя людини; у рекламі гармонізації міжособистісних стосунків – безпеки на дорозі та сімейних цінностей; у рекламі гармонізації людини як члена суспільства – поведінки особи як законослухняного громадянина; у рекламі гармонізації ставлення людини до довкілля – небезпеки забруднення навколишнього середовища.","PeriodicalId":202539,"journal":{"name":"Society. Document. Communication","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121130010","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МАТЕРІАЛИ ФОНДУ «ВОЛИНСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ» В АНФРФ ІМФЕ ім. М. Т. РИЛЬСЬКОГО НАН УКРАЇНИ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ПИСАНКАРСТВА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ","authors":"Віктор Сергійович Бушин","doi":"10.31470/2518-7600-2018-6-230-247","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-230-247","url":null,"abstract":"У статті розглянуто, проаналізовано матеріали фонду«Волинський краєзнавчий музей» наукового архіву Інститутумистецтвознавства, фольклористики та етнологіїім. М. Т. Рильського НАН України пов’язані з діяльністю музеюу першій чверті ХХ ст. зі збору інформації про писанки задопомогою кореспондентів, формуванням колекції та їїопрацюванням.Методологічну основу становлять загальнонауковіпринципи і методи дослідження. Серед них – проблемно-хронологічний, пошуку, аналізу та синтезу, узагальнення якідозволили дослідити дане питання та виявити окремідокументи фонду, пов’язані зі збором колекції писанокВолинського музею на початку ХХ ст.Мета нашого дослідження – визначення архівних фондів,де зберігаються зібрання українознавчих документів, в якихможна почерпнути інформацію про писанку, писанкарство,обряди, звичаї та вірування пов’язані з великоднім символом,формуванням музейних колекцій тощо. Основним завданням євведення до наукового обігу архівних джерел невідомихширокому загалу та неопублікованих раніше.У матеріалах, які надійшли до Волинського краєзнавчогомузею в 1909-1914 рр., зазначено місця виготовлення, осіб якінадіслали або передали писанки до музею, а також відомостіпро них, хто і де працює чи навчається.  \u0000Розглянуті матеріали представляють собою унікальнідокументальні джерела в яких засвідчена діяльністьВолинського краєзнавчого музею, що працював у Житомирі з1900 по 1932 рік. Вони підтверджують активну діяльністьзакладу та його співробітників І. Шулікова, етнографаВ. Кравченка зі збору та опрацювання матеріалів зматеріальної та духовної культури місцевого населення, щонадходили у фонди музею. Окремо варто відзначити проведенуроботу Товариства дослідників Волині.Не відомі широкому загалу, розглянуті джерелазасвідчують існування писанок та їх використання під часвеликодніх звичаєво-обрядових традицій, у віруваннях українціву кінці ХІХ – 20-х рр. ХХ ст.Загалом, архівні документи представлені епістолярноюспадщиною, ілюстративними, історичними, етнографічними,документальними джерелами, що дає можливість розкрититему писанкарства, його побутування на початку ХХ ст. натеренах Волинської, Подільської та ін. губерній.","PeriodicalId":202539,"journal":{"name":"Society. Document. Communication","volume":"81 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126341444","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФЕМІНАТИВИ В ЗАГОЛОВКАХ ІНТЕРНЕТ-НОВИН","authors":"Анна Шеремет","doi":"10.31470/2518-7600-2018-6-74-91","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-74-91","url":null,"abstract":"У статті розглянуті актуальні тенденції вживання фемінативів у заголовках сучасних інтернет-новин. \u0000Фемінативи є потужним інструментом текстів заголовку, який фокусує увагу читача на темі новини та спрямовує далі до основного тексту. Окрім поширеності в повсякденному спілкуванні, фемінативи є доволі вживаними у мові друкованих видань та медіа. Цьому сприяє експресивний потенціал такої лексики, що здатна сформувати потужне висловлювання навіть у максимально лаконічному форматі заголовку новин. Фемінна лексика у заголовкових комплексах та текстах новин знаходяться у фокусі двох дискурсів водночас- медіадискурсу та гендерного дискурсу.  \u0000Такі лексичні одиниці є вживаними відносно різних категорій осіб жіночої статі за родом діяльності, етнічною приналежністю, статусом та відрізняється різними ступенями емоційної забарвленості. Проаналізовано найбільш уживані групи фемінативів у інтернет-заголовках. Проаналізовані фемінативи є змістовим ядром заголовку в умовах сильної скомпресованості його обсягу та сприяють виконанню основного завдання – приверненню та утримання уваги читача, що визначає їхній домінантний статус. Серед зібраного матеріалу найчисельнішими є іменники на позначення професій. Другими найуживанішими стали лексеми, які вказують походження, місце проживання, національність. Також популярними виявилися фемінативи, які позначають осіб жіночої статі різних видів спорту. Для позначення статусу суб’єкта заголовка також розповсюдженим є вживання фемінативів: на позначення сімейних відносин, соціальної ролі та з оцінним значенням. Набагато менш чисельною є група заголовків з фемінативами прикладкового типу. \u0000Зроблено висновки про перспективність дослідження функціонування фемінативів у мові суспільної комунікації у подальших лінгвістичних студіях.","PeriodicalId":202539,"journal":{"name":"Society. Document. Communication","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126215810","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОКАЗІОНАЛІЗМИ В МОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ","authors":"Тетяна Юріївна Шинкар","doi":"10.31470/2518-7600-2018-6-26-41","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-26-41","url":null,"abstract":"У статті з’ясовано, що оказіоналізми, або індивідуально‑авторські новотвори, є різновидом неологізмів. У 70–80-х роках ХХ ст. мовознавці зазначали, що індивідуальні неологізми в публіцистичному стилі, зокрема в мові преси, уживали рідко. Метою їх уведення в мову газет і журналів є прагнення посилити експресію вислову, надати експресивності трафаретній і заштампованій мові газет. Досліджено, що в нинішній час мовознавці фіксують активне використання оказіональної лексики, зумовлене багатьма чинниками позамовного та внутрішньомовного характеру. \u0000Оказіоналізмами називають експресивно забарвлені слова, утворені на основі вже існуючих у мові слів або словосполучень, часто з порушенням мовних норм. На відміну від неологізмів, їм притаманна новизна, збережена незалежно від реального часу їх утворення. Існують критерії розрізнення неологізмів та оказіоналізмів: неологізми є лексичними одиницями мови й мовлення, а оказіоналізми – лише мовлення; для неологізмів наявність автора не є суттєвою, а для оказіоналізмів – вона суттєва; неологізми мають позатекстове й текстове значення, а оказіоналізми лише текстове; новизна неологізмів пов’язана передусім з новизною денотата, а новизна оказіоналізмів – з незвичністю поєднання морфем та компонентів слів; свіжість неологізмів згодом зникає внаслідок їхньої повної лексикалізації. \u0000У розвідці здійснено аналіз оказіональних слів, серед яких велику кількість становлять складні слова, що є результатом дії тенденції мовної економії. З-поміж оказіоналізмів закон економії мовної енергії передусім виявлений у словоскладанні, адже складні слова є компактними за формою, а їхнє значення легко сприймається читачем. \u0000Активізацію оказіоналізмів зафіксовано переважно в тематичних групах, у яких дається оцінка роботі відомим політикам та громадським діячам: «Українсько-російські відносини», «Характеристика представників влади», «Суспільно-політичні події», «Міжнародні відносини», «Кримінал», «Культура та дозвілля». \u0000Зроблено висновки, що найбільш численну групу оказіоналізмів складають іменники, значно менше дієслів та прикметників. Перевага іменникових оказіоналізмів викликана потребою номінувати нові реалії, предмети, явища, поняття, їхні властивості тощо. Їхнє виникнення відбувається за участю всіх наявних в українській мові способів словотворення, однак найбільш продуктивно виявляють себе афіксація, осново- та словоскладання.","PeriodicalId":202539,"journal":{"name":"Society. Document. Communication","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125849911","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ СУСПІЛЬНОЇ АГРОНОМІЇ НА СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ СПРАВИ","authors":"Ю Л Лукашевич","doi":"10.31470/2518-7600-2018-6-138-152","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-138-152","url":null,"abstract":"Метою статті є вивчення становлення та розвиткусільськогосподарської дослідної справи через призму розвиткусуспільної агрономії. При вирішенні завдань даногодослідження застосовувалися принципи історизму, науковості,об’єктивності, комплексності джерел і методи: історико-наукового та джерелознавчого аналізу,історико-порівняльного, аналізу та синтезу, логічного,узагальнення, проблемно-хронологічного, періодизації,ретроспективного, персоніфікації. Вперше у вітчизнянійісторичній літературі розглянуто становлення та розвитоксільськогосподарської дослідної справи та суспільної агрономії,їх взаємовплив. Актуальність теми дослідження обумовленатим, що суспільна агрономія створена з метою зростаннямасового сільськогосподарського виробництва, була однієї ізосновних причин розвитку сільськогосподарської дослідноїсправи, особливо після державної підтримки на законодавчомурівні. З’ясовано, що сільськогосподарська дослідна справа – цеглибоке і всебічне вивчення у спеціалізованих досліднихінституціях агрономічних, зоотехнічних й іншихсільськогосподарських явищ, що здійснюються у природних іспеціально створених умовах із використанням відповіднихметодик та інструментарію з метою відпрацюваннянайдоцільніших шляхів і підходів до підвищення культурногорівня сільського господарства, а також пошуку інших засобіві способів для надання науково-практичної допомоги аграрномувиробництву з метою отримання якнайбільшої кількості, такі кращої якості екологічно-збалансованої сільськогосподарськоїпродукції. До першорядних причин організаційній появісільськогосподарської дослідної справи слід віднести еволюціютак званої суспільної агрономії, що виникла, як і вітчизнянасільськогосподарська дослідна справа, на початку 80-х роківХІХ ст. Визначено, що значного розвитку сільськогосподарськадослідна справа набула на початку ХХ ст. після першого з’їзді  діячів агрономічної допомоги населенню 10-19 лютого 1901 р.у Москві. Після чого було прийнято кілька постанов, якісприяли практичній підготовці агрономічного персоналу тазасновувався інститут земських агрономів-практикантів. ","PeriodicalId":202539,"journal":{"name":"Society. Document. Communication","volume":"45 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129608502","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗНАЧЕННЯ ВІТЧИЗНЯНИХ НАУКОВИХ РОЗРОБОК З ПРОБЛЕМ АЛЕЛОПАТІЇ ДЛЯ ПОТРЕБ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА (друга половина XX – початок XXI ст.)","authors":"Олег Кучерявий","doi":"10.31470/2518-7600-2018-6-100-116","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-100-116","url":null,"abstract":"У статті здійснено короткий історичний оглядзастосування заорювання в ґрунт зеленої маси рослин абосидерації в якості зеленого добрива. Акцентовано увагу щодонадмірної сучасної інтенсифікації сільськогосподарських угідь,застосування монокультур що негативно впливає народючість ґрунтів, якість урожаю та погіршення екологічнихумов загалом. Детально розглянуто методологію практичноговикористання алелопатичних підходів, а також перспективиі шляхи подальшого їх використання у науковій агрономії,рослинництві, лісівництві, луківництві та інших прикладнихбіологічних науках. Проаналізовано наукові напрями з проблемалелопатії, надано коротку характеристику розробкам, щопроводилися вітчизняними вченими у другій половині XX –початку XXI ст.Зроблено висновки, що використання отрутохімікатів,мінеральних добрив тощо сприяє руйнації природних зв’язків,збіднює біорізноманіття в агроценозах, посилює негативнийвплив на ґрунт, що відбивається на всіх взаємодіючихскладових агроландшафтів. Наголошено на необхідності змінисучасної агрохімічної концепції землеробства наагробіологічну.","PeriodicalId":202539,"journal":{"name":"Society. Document. Communication","volume":"149 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114636759","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}