ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ НА ТЕРИТОРІЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ УКРАЇНИ- ГЕТЬМАНЩИНИ У 1648-1764 РОКАХ

Валерія Олександрівна Нечитайло
{"title":"ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ НА ТЕРИТОРІЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ УКРАЇНИ- ГЕТЬМАНЩИНИ У 1648-1764 РОКАХ","authors":"Валерія Олександрівна Нечитайло","doi":"10.31470/2518-7600-2018-6-153-181","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Основними джерелами, що можуть бути використані увивченні теми історії грошового обігу Гетьманщини у періодз 1648 по 1764 роки, є: матеріали архівів, літописи, актовіматеріали, етнографічні джерела, скарби, матеріалимузейних колекції, газетні матеріали, Інтернет-ресурси таприватні зібрання. Кожне з зазначених джерел має різнуступінь наукової корисності та достовірності. Значнакількість тогочасних актових матеріалів, літописів таетнографічних джерел вже досліджено українськиминауковцями. Значним науковим потенціалом володіютьдержавні історичні архіви. Зокрема, досліджуючи фондиЦентрального державного історичного архіву в місті Києвінам вдалось встановити нові факти та надати подальшогорозвитку вивченню аспекту фальшивомонетництва в Україніу XVIII століття. Інтернет-ресурси дозволяють виявитимонети раніше неописаних штемпельних різновидів, а такожрозширити наше уявлення про вже складені топографіїзнахідок монет. Актуальним в сучасній нумізматиці є введенняв науковий обіг нових знайдених скарбів та їх склад, а такождослідження музейних зібрань. Нерідко колекції музеївформуються за рахунок дарунків місцевих жителів з монет, що були виявлені в тій самій історичній місцевості, щовизначає колекції історичних та краєзнавчих музеїв як високоінформативні у вивченні грошового обігу. Особливо це музейнізаклади, розміщені в географічних межах Гетьманщини, атакож ті монети та скарби, що були знайдені та передані доінших музеїв. Незафіксовані більшістю попередніх дослідниківє скарби, щодо яких повідомлялось на сторінках періодичноїпреси. Так нам вдалось виявити повідомлення про скарбимонет досліджуваного періоду на сторінках українських газетдорадянського періоду та сучасності. Щодо приватнихколекції, варто із певною обережністю вводити їх в науковийобіг, зважуючи на те, що, на жаль, далеко не всі колекціонери,збираючи колекції, фіксують важливу для науковцівінформацію.","PeriodicalId":202539,"journal":{"name":"Society. Document. Communication","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2019-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Society. Document. Communication","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-153-181","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

Основними джерелами, що можуть бути використані увивченні теми історії грошового обігу Гетьманщини у періодз 1648 по 1764 роки, є: матеріали архівів, літописи, актовіматеріали, етнографічні джерела, скарби, матеріалимузейних колекції, газетні матеріали, Інтернет-ресурси таприватні зібрання. Кожне з зазначених джерел має різнуступінь наукової корисності та достовірності. Значнакількість тогочасних актових матеріалів, літописів таетнографічних джерел вже досліджено українськиминауковцями. Значним науковим потенціалом володіютьдержавні історичні архіви. Зокрема, досліджуючи фондиЦентрального державного історичного архіву в місті Києвінам вдалось встановити нові факти та надати подальшогорозвитку вивченню аспекту фальшивомонетництва в Україніу XVIII століття. Інтернет-ресурси дозволяють виявитимонети раніше неописаних штемпельних різновидів, а такожрозширити наше уявлення про вже складені топографіїзнахідок монет. Актуальним в сучасній нумізматиці є введенняв науковий обіг нових знайдених скарбів та їх склад, а такождослідження музейних зібрань. Нерідко колекції музеївформуються за рахунок дарунків місцевих жителів з монет, що були виявлені в тій самій історичній місцевості, щовизначає колекції історичних та краєзнавчих музеїв як високоінформативні у вивченні грошового обігу. Особливо це музейнізаклади, розміщені в географічних межах Гетьманщини, атакож ті монети та скарби, що були знайдені та передані доінших музеїв. Незафіксовані більшістю попередніх дослідниківє скарби, щодо яких повідомлялось на сторінках періодичноїпреси. Так нам вдалось виявити повідомлення про скарбимонет досліджуваного періоду на сторінках українських газетдорадянського періоду та сучасності. Щодо приватнихколекції, варто із певною обережністю вводити їх в науковийобіг, зважуючи на те, що, на жаль, далеко не всі колекціонери,збираючи колекції, фіксують важливу для науковцівінформацію.
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术官方微信