{"title":"ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ НА ТЕРИТОРІЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ УКРАЇНИ- ГЕТЬМАНЩИНИ У 1648-1764 РОКАХ","authors":"Валерія Олександрівна Нечитайло","doi":"10.31470/2518-7600-2018-6-153-181","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Основними джерелами, що можуть бути використані увивченні теми історії грошового обігу Гетьманщини у періодз 1648 по 1764 роки, є: матеріали архівів, літописи, актовіматеріали, етнографічні джерела, скарби, матеріалимузейних колекції, газетні матеріали, Інтернет-ресурси таприватні зібрання. Кожне з зазначених джерел має різнуступінь наукової корисності та достовірності. Значнакількість тогочасних актових матеріалів, літописів таетнографічних джерел вже досліджено українськиминауковцями. Значним науковим потенціалом володіютьдержавні історичні архіви. Зокрема, досліджуючи фондиЦентрального державного історичного архіву в місті Києвінам вдалось встановити нові факти та надати подальшогорозвитку вивченню аспекту фальшивомонетництва в Україніу XVIII століття. Інтернет-ресурси дозволяють виявитимонети раніше неописаних штемпельних різновидів, а такожрозширити наше уявлення про вже складені топографіїзнахідок монет. Актуальним в сучасній нумізматиці є введенняв науковий обіг нових знайдених скарбів та їх склад, а такождослідження музейних зібрань. Нерідко колекції музеївформуються за рахунок дарунків місцевих жителів з монет, що були виявлені в тій самій історичній місцевості, щовизначає колекції історичних та краєзнавчих музеїв як високоінформативні у вивченні грошового обігу. Особливо це музейнізаклади, розміщені в географічних межах Гетьманщини, атакож ті монети та скарби, що були знайдені та передані доінших музеїв. Незафіксовані більшістю попередніх дослідниківє скарби, щодо яких повідомлялось на сторінках періодичноїпреси. Так нам вдалось виявити повідомлення про скарбимонет досліджуваного періоду на сторінках українських газетдорадянського періоду та сучасності. Щодо приватнихколекції, варто із певною обережністю вводити їх в науковийобіг, зважуючи на те, що, на жаль, далеко не всі колекціонери,збираючи колекції, фіксують важливу для науковцівінформацію.","PeriodicalId":202539,"journal":{"name":"Society. Document. Communication","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2019-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Society. Document. Communication","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-153-181","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Основними джерелами, що можуть бути використані увивченні теми історії грошового обігу Гетьманщини у періодз 1648 по 1764 роки, є: матеріали архівів, літописи, актовіматеріали, етнографічні джерела, скарби, матеріалимузейних колекції, газетні матеріали, Інтернет-ресурси таприватні зібрання. Кожне з зазначених джерел має різнуступінь наукової корисності та достовірності. Значнакількість тогочасних актових матеріалів, літописів таетнографічних джерел вже досліджено українськиминауковцями. Значним науковим потенціалом володіютьдержавні історичні архіви. Зокрема, досліджуючи фондиЦентрального державного історичного архіву в місті Києвінам вдалось встановити нові факти та надати подальшогорозвитку вивченню аспекту фальшивомонетництва в Україніу XVIII століття. Інтернет-ресурси дозволяють виявитимонети раніше неописаних штемпельних різновидів, а такожрозширити наше уявлення про вже складені топографіїзнахідок монет. Актуальним в сучасній нумізматиці є введенняв науковий обіг нових знайдених скарбів та їх склад, а такождослідження музейних зібрань. Нерідко колекції музеївформуються за рахунок дарунків місцевих жителів з монет, що були виявлені в тій самій історичній місцевості, щовизначає колекції історичних та краєзнавчих музеїв як високоінформативні у вивченні грошового обігу. Особливо це музейнізаклади, розміщені в географічних межах Гетьманщини, атакож ті монети та скарби, що були знайдені та передані доінших музеїв. Незафіксовані більшістю попередніх дослідниківє скарби, щодо яких повідомлялось на сторінках періодичноїпреси. Так нам вдалось виявити повідомлення про скарбимонет досліджуваного періоду на сторінках українських газетдорадянського періоду та сучасності. Щодо приватнихколекції, варто із певною обережністю вводити їх в науковийобіг, зважуючи на те, що, на жаль, далеко не всі колекціонери,збираючи колекції, фіксують важливу для науковцівінформацію.