{"title":"МАТЕРІАЛИ ФОНДУ «ВОЛИНСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ» В АНФРФ ІМФЕ ім. М. Т. РИЛЬСЬКОГО НАН УКРАЇНИ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ПИСАНКАРСТВА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ","authors":"Віктор Сергійович Бушин","doi":"10.31470/2518-7600-2018-6-230-247","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглянуто, проаналізовано матеріали фонду«Волинський краєзнавчий музей» наукового архіву Інститутумистецтвознавства, фольклористики та етнологіїім. М. Т. Рильського НАН України пов’язані з діяльністю музеюу першій чверті ХХ ст. зі збору інформації про писанки задопомогою кореспондентів, формуванням колекції та їїопрацюванням.Методологічну основу становлять загальнонауковіпринципи і методи дослідження. Серед них – проблемно-хронологічний, пошуку, аналізу та синтезу, узагальнення якідозволили дослідити дане питання та виявити окремідокументи фонду, пов’язані зі збором колекції писанокВолинського музею на початку ХХ ст.Мета нашого дослідження – визначення архівних фондів,де зберігаються зібрання українознавчих документів, в якихможна почерпнути інформацію про писанку, писанкарство,обряди, звичаї та вірування пов’язані з великоднім символом,формуванням музейних колекцій тощо. Основним завданням євведення до наукового обігу архівних джерел невідомихширокому загалу та неопублікованих раніше.У матеріалах, які надійшли до Волинського краєзнавчогомузею в 1909-1914 рр., зазначено місця виготовлення, осіб якінадіслали або передали писанки до музею, а також відомостіпро них, хто і де працює чи навчається. \nРозглянуті матеріали представляють собою унікальнідокументальні джерела в яких засвідчена діяльністьВолинського краєзнавчого музею, що працював у Житомирі з1900 по 1932 рік. Вони підтверджують активну діяльністьзакладу та його співробітників І. Шулікова, етнографаВ. Кравченка зі збору та опрацювання матеріалів зматеріальної та духовної культури місцевого населення, щонадходили у фонди музею. Окремо варто відзначити проведенуроботу Товариства дослідників Волині.Не відомі широкому загалу, розглянуті джерелазасвідчують існування писанок та їх використання під часвеликодніх звичаєво-обрядових традицій, у віруваннях українціву кінці ХІХ – 20-х рр. ХХ ст.Загалом, архівні документи представлені епістолярноюспадщиною, ілюстративними, історичними, етнографічними,документальними джерелами, що дає можливість розкрититему писанкарства, його побутування на початку ХХ ст. натеренах Волинської, Подільської та ін. губерній.","PeriodicalId":202539,"journal":{"name":"Society. Document. Communication","volume":"81 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2019-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Society. Document. Communication","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-230-247","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
МАТЕРІАЛИ ФОНДУ «ВОЛИНСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ» В АНФРФ ІМФЕ ім. М. Т. РИЛЬСЬКОГО НАН УКРАЇНИ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ПИСАНКАРСТВА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
У статті розглянуто, проаналізовано матеріали фонду«Волинський краєзнавчий музей» наукового архіву Інститутумистецтвознавства, фольклористики та етнологіїім. М. Т. Рильського НАН України пов’язані з діяльністю музеюу першій чверті ХХ ст. зі збору інформації про писанки задопомогою кореспондентів, формуванням колекції та їїопрацюванням.Методологічну основу становлять загальнонауковіпринципи і методи дослідження. Серед них – проблемно-хронологічний, пошуку, аналізу та синтезу, узагальнення якідозволили дослідити дане питання та виявити окремідокументи фонду, пов’язані зі збором колекції писанокВолинського музею на початку ХХ ст.Мета нашого дослідження – визначення архівних фондів,де зберігаються зібрання українознавчих документів, в якихможна почерпнути інформацію про писанку, писанкарство,обряди, звичаї та вірування пов’язані з великоднім символом,формуванням музейних колекцій тощо. Основним завданням євведення до наукового обігу архівних джерел невідомихширокому загалу та неопублікованих раніше.У матеріалах, які надійшли до Волинського краєзнавчогомузею в 1909-1914 рр., зазначено місця виготовлення, осіб якінадіслали або передали писанки до музею, а також відомостіпро них, хто і де працює чи навчається.
Розглянуті матеріали представляють собою унікальнідокументальні джерела в яких засвідчена діяльністьВолинського краєзнавчого музею, що працював у Житомирі з1900 по 1932 рік. Вони підтверджують активну діяльністьзакладу та його співробітників І. Шулікова, етнографаВ. Кравченка зі збору та опрацювання матеріалів зматеріальної та духовної культури місцевого населення, щонадходили у фонди музею. Окремо варто відзначити проведенуроботу Товариства дослідників Волині.Не відомі широкому загалу, розглянуті джерелазасвідчують існування писанок та їх використання під часвеликодніх звичаєво-обрядових традицій, у віруваннях українціву кінці ХІХ – 20-х рр. ХХ ст.Загалом, архівні документи представлені епістолярноюспадщиною, ілюстративними, історичними, етнографічними,документальними джерелами, що дає можливість розкрититему писанкарства, його побутування на початку ХХ ст. натеренах Волинської, Подільської та ін. губерній.