Medical and Clinical Chemistry最新文献

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ З РОЗРОБЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКІСНОГО ВМІСТУ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН В ОПОЛІСКУВАЧІ ПОРОЖНИНИ РОТА","authors":"О. Д. Мацюк, Л. І. Вишневська","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13977","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13977","url":null,"abstract":"Вступ. Індивідуальна гігієна порожнини рота є важливим елементом загальної гігієни людини, оскільки недостатня гігієна може призвести до розвитку таких стоматологічних захворювань, як гінгівіт, карієс, пародонтит, а також неприємного запаху з рота (галітозу). Як свідчать результати деяких досліджень, від галітозу страждає від 25 до 50 % населення земної кулі. Галітоз може бути тимчасовим або хронічним станом, і його виникнення залежить від багатьох факторів: стану здоров’я, дієти, способу життя, гігієни порожнини рота тощо. \u0000Мета дослідження – провести експериментальні дослідження з розроблення технології виготовлення ополіскувача порожнини рота комплексної дії для застосування при галітозі та методик визначення кількісного вмісту активних фармацевтичних інгредієнтів у ньому. \u0000Методи дослідження. Об’єктами дослідження стали модельні зразки ополіскувача порожнини рота, використано спектрофотометричний та гравіметричний методи. \u0000Результати й обговорення. На основі попередньо виконаних фізико-хімічних та фармакотехнологічних досліджень розроблено раціональну технологію і складено принципову технологічну схему лікувально-профілактичного ополіскувача порожнини рота. Кількісну оцінку суми флавоноїдів у перерахунку на гіперозид та ізокверцитрозид проводили за сумою речовин флавоноїдної будови спектрофотометричним методом, що базується на реакції комплексоутворення агліконів із солями алюмінію після попереднього гідролізу сполук. Максимум забарвлених продуктів реакції спостерігали при довжині хвилі 425 нм, вміст суми флавоноїдів розраховували методом питомого показника поглинання, що становить 500. Прецизійність експериментальних результатів характеризувалася низьким стандартним відхиленням у досліджуваному діапазоні концентрацій (RSD=0,16 %), систематична похибка становила близько 0,09 %, коефіцієнт кореляції запропонованої методики – r=0,9999. Вміст полісахаридів визначали за сумою речовин полісахаридної будови методом гравіметрії. Методика прецизійна, оскільки є стандартне відхилення у досліджуваному діапазоні концентрацій (RSD=0,11 %), правильна – систематична похибка на рівні 0,01 %, лінійна – коефіцієнт кореляції запропонованої методики r=0,9984. \u0000Висновки. Розроблено раціональну технологію лікувально-профілактичного ополіскувача порожнини рота і принципову технологічну схему його виробництва та визначено критичні параметри цього процесу. Розроблено методики кількісного визначення суми полісахаридів (не менше 10 г на 100 мл розчину) та суми флавоноїдів (не менше 45 мг на 100 мл розчину).","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"78 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90564768","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СПЕКТРАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦИТОХРОМУ P450 ПРИ ВЗАЄМОДІЇ З ПРОПОКСАЗЕПАМОМ ТА ЙОГО МЕТАБОЛІТОМ","authors":"М.Я. Головенко, В. Б. Ларіонов, І.П. Валіводзь","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13854","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13854","url":null,"abstract":"Вступ. Пропоксазепам (похідне бензодіазепіну) є новаторським анальгетиком, що одночасно гальмує гострий і хронічний біль, з компонентами протизапальної та протисудомної дій, які залежать від стану рецептора гамма-аміномасляної кислоти. Відомості про можливу взаємодію сполуки з іншими препаратами на рівні цитохрому Р450 (CYP) на сьогодні відсутні.\u0000Мета дослідження – вивчити показники спектральних змін загального CYP мікросом печінки щурів при взаємодії з пропоксазепамом та його 3-гідроксиметаболітом, що опосередковано може свідчити про взаємодію сполуки з іншими лікарськими засобами.\u0000Методи дослідження. Досліди проведено на статевозрілих щурах лінії Вістар масою 150–180 г, яких поділили на дві групи: 1-ша – тварини, яким протягом 3 днів вводили фенобарбітал (80 мг/кг); 2-га – тварини, яким упродовж 3 днів вводили 3-метилхолантрен (40 мг/кг). Мікросоми печінки щурів ізолювали шляхом ультрацентрифугування постмітохондріальної фракції в середовищі, що містить 1,15 % КСl і 40 мМ трис-НСl-буфер (рН 7,4), в ультрацентрифузі “Beckman” при 105 000 g. Мікросоми розводили 40 мМ трис-НСl-буфером (рН 7,4) до вмісту білка 2,6 мг/мл. Пропоксазепам та його 3-гідроксиметаболіт розчиняли в метанолі до концентрації 30 мМ і додавали до 3 мл суспензії мікросом. Вміст CYP та його спект­ральні характеристики досліджували методом диференційної спектрофотометрії на спектрофотометрі “Aminco”.\u0000Результати й обговорення. Пропоксазепам (I) та 3-гідроксиметаболіт (II) при взаємодії із CYP печінки щурів, яким вводили фенобарбітал і 3-метилхолантрен, продемонстрували 2-й тип спектральних змін гемопротеїну, що є характерним при зв’язуванні сполук з гемовим залізом. Константи зв’язування I і II істотно відрізняються, що вказує на можливість взаємодії субстратів з різними ділянками CYP. Характерні точки (максимум, мінімум та ізобестика) спектра CYP були зміщені під час титрування II до довгохвильової ділянки порівняно з I. Пропоксазепам та його метаболіт проявляли незначну спорідненість до мікросом щурів, які отримували різні індуктори, значення Ks були в межах 0,76·10-4–1,25·10-4 М.\u0000Висновок. Кількісні показники інгібіторної активності I та II, визначені з використанням методу диференційної спектрофотометрії, є лише орієнтовними за своєю природою, але все ж можуть припус­кати принаймні значну можливість інгібіторної взаємодії при клінічному застосуванні ліків.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"10 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"72727760","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОШИРЕНІСТЬ ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНА PON1-108C/T У ХВОРИХ З РІЗНИМИ ТИПАМИ ЕНЦЕФАЛОПАТІЙ","authors":"Х. В. Дуве","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13979","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13979","url":null,"abstract":"Вступ. Ензими параоксонази, зокрема PON1, можуть відігравати захисну роль при ряді нейроваскулярних та нейродегенеративних захворювань. Роль цих ензимів у патогенезі енцефалопатій різного генезу на даний час вивчено недосконало. Проте дана проблема є високоактуальною, оскільки, з позицій сучасної нейронауки, PON1 може слугувати потенційним біомаркером для визначення тяжкості та прогнозу перебігу неврологічного захворювання у суб’єктів з різними генотипами. \u0000Мета дослідження – вивчити поширеність поліморфізму гена PON1-108C/T у хворих з різними типами енцефалопатій. \u0000Методи дослідження. Для 96 пацієнтів з енцефалопатіями різного генезу (післятравматична, післяінфекційна, алкогольна і судинна) та 12 осіб контрольної групи (КГ) було застосовано молекулярно-генетичне дослідження поліморфного варіанта -108C/T гена PON1. Спершу виділяли ДНК із цільної периферичної крові, проводили молекулярно-генетичну диференціацію досліджуваних варіантів генів з подальшим проведенням електрофоретичного розподілу. Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою програми STATISTICA 10.0. \u0000Результати й обговорення. Частота генотипу, який відповідає за C/T поліморфізм гена PON1, як у пацієнтів з різними типами енцефалопатій, так і в осіб КГ суттєво не відхилялася від рівноваги Харді – Вайнберга (p>0,05). За даними розподілу частот генотипів поліморфного варіанта -108C/T гена PON1 у пацієнтів із післятравматичною енцефалопатією (ПТЕ), судинною енцефалопатією (СЕ), алкогольною енцефалопатією (АЕ) та післяінфекційною енцефалопатією (ПІЕ) щодо осіб КГ, встановлено статистично значимі відмінності лише у пацієнтів із CЕ (5,56 % проти 41,67 % – носії генотипу C/C і 44,44 % проти 8,33 % – носії генотипу T/T). Водночас у групі пацієнтів із СЕ розподіл частот генотипів гена PON1 вірогідно відрізнявся від даних пацієнтів з ПТЕ та ПІЕ (χ2=20,36; р=0,009). Порівнюючи частотний розподіл алелів поліморфізму -108C/T гена PON1 серед пацієнтів із ПТЕ, СЕ, АЕ та ПІЕ відносно даних КГ, встановили вірогідні розбіжності не лише у групі СЕ (частота алеля С – 30,56 % проти 66,67 %; частота алеля Т – 69,44 % проти 33,33 %), але й у групі АЕ (частота алеля С – 38,46 % проти 66,67 %; частота алеля Т – 61,54 % проти 33,33 %). Аналізуючи відношення шансів і його довірчий інтервал для алелів гена PON1 у пацієнтів із ПТЕ, СЕ, АЕ та ПІЕ, відзначили наявність статистично значимої залежності між носійством алелів C і T та виникненням енцефалопатії лише у пацієнтів із СЕ й АЕ. Аналізуючи відношення шансів і його довірчий інтервал для генотипів поліморфних варіантів -108C/T гена PON1 у пацієнтів із ПТЕ, СЕ, АЕ та ПІЕ, встановили, що генотип C/C володіє протективними властивостями щодо ризику появи енцефалопатії як у пацієнтів із СЕ, так і в пацієнтів з АЕ. \u0000Висновки. Наявність алеля T поліморфного варіанта -108C/T гена PON1 підвищує ризик виникнення та прогресування енцефалопатії у пацієнтів із СЕ в 4,55 раза (95 % ДІ (1,50–13,74)), у пацієнтів з АЕ – в 3,2 раза (95 % ДІ (1,16–8,84)). Встановлено ","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"70 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77526034","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЦИТОКІНОВИЙ СТАТУС СИРОВАТКИ КРОВІ КРОЛІВ З МЕХАНІЧНОЮ НЕПРОНИКНОЮ ТРАВМОЮ РОГІВКИ ТА КОРЕКЦІЯ З ВИКОРИСТАННЯМ СТРОМИ КСЕНОРОГІВКИ, ОТРИМАНОЇ МЕТОДОМ ДЕЦЕЛЮЛЯРИЗАЦІЇ","authors":"С. М. Шмир, І. М. Кліщ","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13968","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13968","url":null,"abstract":"Вступ. Дослідники в галузі офтальмології довели важливу роль в імунопатогенезі захворювань очей цитокінів як активних біорегуляторів запальних і репаративних процесів. \u0000Мета дослідження – встановити особливості змін цитокінового профілю крові кролів у динаміці хірургічної корекції кератоксеноімплантатом, отриманим методом децелюляризації, за умови експериментальної механічної непроникної травми рогівки. \u0000Методи дослідження. Ушкодження рогівки відтворювали на кролях породи шиншила. На обох очах під місцевою епібульбарною анестезією 0,5 % розчином алкаїну та ретробульбарною анестезією 2 % розчином лідокаїну трепаном у верхній половині рогівки наносили концентричну епітеліальну насічку, в межах якої одноразовим офтальмологічним скальпелем видаляли епітелій разом з переднім шаром строми рогівки. Трансплантаційний матеріал – строма ксенорогівки свині, отримана методом децелюляризації, яку проводили шляхом її обробки 0,5 % розчином додецилсульфату натрію та, в подальшому, ультразвуком з подальшою інкубацією за наявності 0,1 % розчину папаїну. Концентрацію фактора некрозу пухлини-α, інтерлейкіну-1β, інтерлейкіну-4 й інтерлейкіну-6 визначали імуноферментним методом. \u0000Результати й обговорення. Результати проведеного дослідження вказують на відмінності динаміки рівня цитокінів у кролів, яким моделювали механічну непроникну травму рогівки, і тих тварин, яким проводили хірургічну корекцію. Зокрема, при моделюванні механічної травми рогівки зросла концентрація прозапальних цитокінів – фактора некрозу пухлини-α, інтерлейкіну-1β, інтерлейкіну-6 з максимумом на 3-тю добу спостереження. До 28-ї доби вона знизилась, однак була достовірно вищою, ніж у тварин без змодельованої патології. Концентрація протизапального цитокіна – інтерлейкіну-4 зросла на 3-тю добу з подальшим зниженням до 28-ї доби. Хірургічна корекція із закриттям дефекту з використанням строми ксенорогівки свині, отриманої методом децелюляризації, супроводжувалась менш вираженими змінами показників прозапальних та протизапального цитокінів, а до завершення терміну експерименту вони повністю нормалізувались. \u0000Висновок. Одержані результати вказують на відмінність типу імунної відповіді після нанесення механічної травми рогівки: у тварин, яким моделювали механічну травму рогівки і хірургічної корекції не проводили, він був гіперреактивним, а за умов хірургічної корекції з використанням строми рогівки, отриманої методом децелюляризації, – компенсаторним.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"137 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"73292529","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СІРТУЇН-1 У ДІАГНОСТИЦІ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ, ЯКА УСКЛАДНИЛА ПЕРЕБІГ ЕСЕНЦІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ","authors":"А. О. Донець","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13969","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13969","url":null,"abstract":"Вступ. Сіртуїн-1 (SIRT1) – перспективний  біомаркер у діагностиці ремоделювання міокарда та хронічної серцевої недостатності (ХСН) на тлі есенціальної гіпертензії (ЕГ). Пептид через низку сигнальних молекул бере участь в обміні енергії, процесах апоптозу та фіброзу, репарації ДНК, що є важливими ланками гіпертензивного ушкодження міокарда. \u0000Мета дослідження – оцінити діагностичну спроможність SIRT1 як можливого показника порушень структури та функції серця, що визначають різні клінічні фенотипи ХСН, яка ускладнила перебіг ЕГ.  \u0000Методи дослідження. Для досягнення мети обстежено 190 чоловіків віком 40–65 років: 120 хворих з ЕГ, у тому числі 60 осіб з ЕГ та ХСН ІІ А стадії, які склали основну групу дослідження, та 70 пацієнтів групи контролю без серцево-судинних захворювань та гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ). Рівень SIRT1 в плазмі крові визначали методом імуноферментного аналізу. Всі пацієнти з ЕГ мали підтверджену ГЛШ. Фенотипи ХСН за показником фракції викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) визначали відповідно до рекомендацій ESC з діагностики та лікування ХСН (2021). \u0000Результати й обговорення. Встановили, що у хворих з ЕГ плазмовий рівень SIRT1 достовірно вищий, ніж в осіб з групи контролю ((2,41±0,15) нг/мл проти (1,89±0,09) нг/мл, р<0,05). Проте у пацієнтів з ЕГ та ХСН ІІ А стадії концентрація пептиду в плазмі крові достовірно нижча ((1,55±0,08) нг/мл), ніж у пацієнтів з асимптомною ЕГ ((3,27±0,24) нг/мл, р<0,01). Розрахували, що плазмовий рівень SIRT1, менший 2,03 нг/мл, можна використовувати для допоміжної діагностики ХСН із чутливістю 80,0 % та специфічністю 60,0 % (AUC=0,78, 95 % ДІ=0,70–0,87, р=0,041), а межовий рівень пептиду, нижчий 1,66 нг/мл, – для виявлення пацієнтів з фенотипом ХСН зі зниженою ФВ ЛШ менше 50 % серед гіпертензивних чоловіків (чутливість 65,5 % та специфічність 70,8 %, AUC=0,76, 95 % ДІ=0,67–0,84, р=0,043). \u0000Висновки. Низька плазмова концентрація SIRT1 асоціюється з певними варіантами гіпертензивного ремоделювання серця: ексцентричною ГЛШ, діастолічною дисфункцією серця ІІ ступеня, дилатацією лівого передсердя, зниженням ФВ ЛШ менше 50 %. Межові рівні плазмової концентрації пептиду можна використовувати для допоміжної діагностики ХСН у гіпертензивних хворих.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"83797706","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВМІСТ ІНТЕРЛЕЙКІНУ-1β, ПРОКАЛЬЦИТОНІНУ В СИРОВАТЦІ КРОВІ ХВОРИХ НА ЛАКТАЦІЙНИЙ МАСТИТ","authors":"Н. Р. Дем’янчук, В. М. Акімова, Микола Щурко, Н. З. Луців, Л. Д. Сойка, Б. М. Білявська, Любов Лаповець, О. Ю. Бучко, С. О. Ткачук","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13972","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13972","url":null,"abstract":"Вступ. Сприятливими факторами для розвитку запального процесу в молочній залозі є лактостаз, наявність патогенної флори, а також зниження імунобіологічної реактивності організму жінки. Запальний процес спричиняє і регулює низка медіаторів. Зокрема, прозапальний інтерлейкін-1β індукує запальну реакцію і гострофазну відповідь, здійснює взаємозв’язок між неспецифічною та специфічною ланками імунітету. Дослідники вважають прокальцитонін найбільш перспективним індикатором септичного процесу, який дозволяє провести диференційну діагностику бактеріального і небактеріального запалення, оцінити тяжкість стану хворого й ефективність протизапальної терапії. \u0000Мета дослідження – оцінити вміст інтерлейкіну-1β та  прокальцитоніну в сироватці крові хворих на лактаційний мастит. \u0000Методи дослідження. Досліджено сироватку крові 97 жінок віком від 18 до 36 років (середній вік – (26±5) років). Контрольну групу становили 30 практично здорових жінок, які лактують. До 1-ї групи ввійшли 30 жінок із лактостазом, до 2-ї ‒ 37 жінок, в яких розвинувся лактаційний мастит. Вміст інтер­лейкіну-1β та прокальцитоніну визначали методом імуноферментного аналізу за допомогою автоматичного аналізатора “STAT FAX 303 plus”. \u0000Результати й обговорення. Вміст інтерлейкіну-1β у сироватці крові жінок 1-ї групи ((6,37±0,46) пг/мл) у 3,5 раза перевищував показник контрольної групи ((1,78±0,11) пг/мл, р<0,05). Середня його концентрація у сироватці крові жінок 2-ї групи становила (8,32±0,38) пг/мл, що в 4,7 раза більше за контрольне значення та перевищувало показник жінок 1-ї групи в 1,3 раза (р<0,05). При розвитку лактостазу вміст прокальцитоніну ((0,07±0,02) нг/мл) був у 3,3 раза більшим за показник контрольної групи ((0,021±0,004) нг/мл, р<0,05). У сироватці крові жінок 2-ї групи він становив (0,81±0,25) нг/мл, що перевищувало величини цього маркера в контрольній і 1-й групах у 38,6 та 11,6 раза відповідно (р<0,05). \u0000Висновки. Встановлена концентрація інтерлейкіну-1β підтверджує участь цього цитокіну в захисній реакції, її можна використовувати для оцінки активності запального процесу при лактостазі й лакта­ційному маститі. Визначення прокальцитоніну як маркера бактеріальної інфекції є доцільним для прогнозу септичного процесу в молочній залозі.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"341 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79743701","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ МАРКЕРІВ КІСТКОВОГО МЕТАБОЛІЗМУ В КРОВІ ТА СЕЧІ ПАЦІЄНТІВ ІЗ СИСТЕМНИМ ОСТЕОПОРОЗОМ ПЕРЕД ХІРУРГІЧНИМ ЕТАПОМ ДЕНТАЛЬНОЇ ІМПЛАНТАЦІЇ","authors":"М. А. Даценко","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13973","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13973","url":null,"abstract":"Вступ. Системний остеопороз – це захворювання скелетної системи, що характеризується зменшенням маси та щільності кісток скелета. Воно може впливати на результати дентальної імплантації, яка на сьогодні є одним з найбільш ефективних методів відновлення втрачених зубів і забезпечує повернення пацієнтам функції та естетики їх ушкоджених зубів. До ключових факторів, що впливають на успіх дентальної імплантації, належить стан кісткової тканини. Маркери кісткового метаболізму можуть допомогти встановити точний стан кісткової тканини пацієнта і спрогнозувати успіх дентальної ­імплантації в подальшому. \u0000Мета дослідження – дослідити маркери кісткового метаболізму в крові та сечі пацієнтів із системним остеопорозом, які потребували дентальної імплантації. \u0000Методи дослідження. У крові та сечі 87 пацієнтів, які потребували дентальної імплантації, було досліджено маркери кісткового метаболізму. Активність лужної фосфатази у крові визначали за допомогою гетерогенного імуноферментного аналізу ELISA на автоаналізаторі “Spektrum” Series 2 фірми “Abbott” (США), активність тартратрезистентної кислої фосфатази у крові – методом імуноферментного аналізу з використанням набору “Bone TRACP Assay”. Методика визначення вмісту оксипроліну в сечі пацієнтів досліджуваних груп ґрунтувалася на окисненні в лужному середовищі гідроксипроліну пероксидом водню до піролу за наявності іонів міді. \u0000Результати й обговорення. Найбільш виражений дисбаланс маркерів ремоделювання кісткової тканини спостерігали в жінок із системним остеопорозом, дещо менш виражену тенденцію – у чоловіків із системним остеопорозом стосовно біохімічних параметрів, які вивчали в осіб без порушень мінеральної щільності кісткової тканини. Так, у жінок із системним остеопорозом відзначили підвищення активності тартратрезистентної кислої фосфатази  у крові на 11,19 %, вмісту оксипроліну в сечі – на 31,75 % на тлі зниження активності лужної фосфатази в 3,0 рази (р,р1<0,01). \u0000Висновки. Отже, метаболічні порушення при системному остеопорозі негативно впливають на структури порожнини рота, що може обумовлювати причину низької ефективності застосування дентальних імплантатів і вказувати на необхідність удосконалення ортопедичного та хірургічного лікування шляхом розробки адекватної гендерної остеотропної терапії.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"20 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90954944","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АСОЦІАЦІЯ ПОРУШЕНЬ СНУ З КОМПОНЕНТАМИ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ В МЕДИЧНИХ СЕСТЕР ТЕРАПЕВТИЧНОГО ПРОФІЛЮ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ПОЗМІННО","authors":"І. Я. Криницька, І. Р. Бекус, М. В. Кирилів, О. В. Денефіль, Татьяна Ярошенко","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13971","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13971","url":null,"abstract":"Вступ. Попередження розвитку метаболічного синдрому в медичних сестер стаціонарів, які працюють позмінно, є справжнім викликом для сучасної системи охорони здоров’я, адже позмінна робота і робота в нічний час є вагомими негативними факторами ризику для здоров’я працівників. \u0000Мета дослідження – проаналізувати частоту виявлення порушень сну та компонентів метаболічного синдрому і встановити ймовірні асоціації між досліджуваними показниками в медичних сестер терапевтичного профілю, які працюють позмінно. \u0000Методи дослідження. У дослідженні взяли участь 56 медичних сестер терапевтичного профілю, які працюють позмінно у стаціонарних терапевтичних відділеннях м. Тернополя. Для клінічної оцінки вираження інсомнії ми використали анкету суб’єктивного оцінювання сну. Артеріальний тиск вимірювали згідно зі стандартним протоколом за методом Короткова. Рівень глюкози у сироватці крові визначали за допомогою стандартного набору реагентів на автоматичному біохімічному аналізаторі “COBAS INTEGRA®400” (“Roche Diagnostics”, США), рівень триацилгліцеролів та холестеролу ліпопротеїнів високої щільності – із застосуванням стандартного набору реагентів на автоматичному біохімічному аналізаторі “Cobas 6000” (“Roche Hitachi”, Німеччина). Статистичну обробку даних проводили, використовуючи стандартні програмні продукти обробки інформації STATISTICA 8.0. \u0000Результати й обговорення. У 35,7 % медичних сестер терапевтичного профілю, які працюють позмінно, спостерігали порушення сну. Зокрема, порушення ініціації сну відзначено в 44,6 % респондентів, порушення підтримки сну – в 19,6 %, порушення пробудження – в 35,7 %, денну сонливість – у 23,2 %. Порівнюючи частоту виявлення компонентів метаболічного синдрому в медичних сестер терапевтичного профілю з наявними порушеннями сну відносно медичних сестер, в яких відсутні порушення сну, відмітили вірогідні відмінності щодо двох параметрів – рівня артеріального тиску ≥130/85 мм рт. ст. та глікемії натще, частота виявлення яких переважала в медичних сестер з інсомнією. Аналізуючи кореляційні зв’язки між компонентами метаболічного синдрому та порушеннями сну в медичних сестер з інсомнією, встановили вірогідний прямий кореляційний зв’язок високої сили між рівнем артеріального тиску ≥130/85 мм рт. ст. та інтрасомнічними порушеннями сну і денною сонливістю. \u0000Висновки. Більша частота виявлення компонентів метаболічного синдрому, зокрема рівня артеріального тиску ≥130/85 мм рт. ст. і рівня глюкози у сироватці крові натще ≥5,6 ммоль/л, у медичних сестер терапевтичного профілю, які мають порушення сну, вказує на необхідність розробки та реалізації низки профілактичних засобів для медичних працівників, які працюють позмінно, для покращення якості сну і запобігання виникненню кардіометаболічних розладів, наприклад артеріальної гіпертензії, цукрового діабету та/або метаболічного синдрому. \u0000 \u0000  \u0000","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79706400","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЦІНКА ВПЛИВУ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН НА ОРГАНІЗМ ЩУРІВ ЗА ПОКАЗНИКАМИ БІЛКОВОГО І ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ","authors":"І. М. Кліщ, В. В. Лотоцький, Г. А. Крицька, О. М. Смачило","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13978","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13978","url":null,"abstract":"Вступ. До найбільш розповсюджених і небезпечних речовин, що забруднюють поверхневі, ґрунтові та стічні води, належать поверхнево-активні речовини. До них відносять і стеарат калію, який використовують у виробництві мила, кремів для рук, піни для гоління та інших косметичних засобів. \u0000Мета дослідження – вивчити вплив стеарату калію в різних дозах на показники білкового і вуглеводного обміну в піддослідних тварин.  \u0000Методи дослідження. Дослід проводили на 90 білих щурах-самцях масою 180–200 г, яких поділили на п’ять груп по 18 тварин у кожній: 1-ша (контрольна) – щури, які споживали питну воду з міського водогону; в шлунок тварин чотирьох наступних груп щоденно протягом 30 діб вводили водний розчин стеарату калію в таких дозах: 2-га група – 1/10 від ЛД50 (або 800,0 мг/кг), 3-тя – 1/50 від ЛД50 (160,0 мг/кг), 4-та – 1/250 від ЛД50 (32,0 мг/кг), 5-та – 1/1250 від ЛД50 (6,4 мг/кг). Через 10, 20 і 30 діб з кожної групи відбирали по 6 тварин для визначення вмісту білка і сечовини у сироватці крові. За допомогою напівавтоматичного біохімічного аналізатора “Humalyzer 2000” у сироватці крові визначали рівень загального білка, сечовини,  піровиноградної і молочної кислот. \u0000Результати й обговорення. Стеарат калію в дозі 800,0 мг/кг при надходженні в організм білих щурів негативно впливав на білковий і вуглеводний обмін. Через 10 діб його введення відмічено достовірне зниження вмісту білка і сечовини у сироватці крові. При зниженні дози до 160,0 мг/кг прояви негативного впливу також зменшилися. При введенні стеарату калію в дозі 800,0 мг/кг вміст піровиноградної кислоти у сироватці крові збільшився на 90 % (р<0,05), в дозі 160,0 мг/кг – на 51 % (р<0,05). Рівень молочної кислоти зріс недостовірно. При введенні стеарату калію в дозах 32,0 та 6,4 мг/кг змін з боку білкового і вуглеводного обміну практично не спостерігали. \u0000Висновок. Зазначені зміни, які відбуваються внаслідок впливу поверхнево-активних речовин, є однією з причин і відображенням дисметаболічних явищ, характерних для клітин організму за умов токсичної дії ксенобіотиків.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"11 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79902514","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"QUALITY OF LIFE INDICATORS FOR THE PATIENTS WHO SUFFERED FROM COMMUNITY-ACQUIRED PNEUMONIA CAUSED BY SARS-CoV-2","authors":"T. Homeliuk, M. Marushchak","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13863","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13863","url":null,"abstract":"Introduction. Respiratory pathology, both acute and chronic, remains one of the key problems of modern medicine in Ukraine and in the world in general, which is explained by its significant prevalence, negative impact on patients' work capacity, their quality of life, as well as the economic burden on society.\u0000The aim of the study – to analyze the subjective state of health using the SF-36 questionnaire for patients who undergone community-acquired pneumonia caused by SARS-CoV-2 in 1 year after inpatient treatment.\u0000Research Methods. A retrospective study of the medical records of 208 patients who had been hospitalized for non-hospital pneumonia with a negative smear test for the SARS-CoV-2 virus was conducted. The severity of pneumonia was calculated according to the PORT scale. The comparison group consisted of patients with SARS-CoV-2 nucleic acid identification and the absence. A telephone survey to assess the quality of life of the participants of the first stage of our study 1 year after discharge from the hospital were performed. The general investigator SF-36 was used to assess quality of life. Statistical analysis of data was carried out using the \"STATISTICA 7.0\" software.\u0000Results and Discussion. Physical functioning according to SF-36 was the lowest in the observation group IV and probably differed in relation to the data of the observation group II and the comparison group. Analyzing the general state of health, the values were found to be probably lower for patients who suffered from community-acquired pneumonia of 3rd and 4th categories of severity compared to the data of the observation group II and the comparison group.\u0000Conclusion. Thus, it was established low quality of life in patients after pneumonia caused by COVID-19. Practical value of the work consists in improving diagnostics and therapy, as well as improving the rehabilitation of patients who suffered from community-acquired pneumonia caused by SARS-CoV-2.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"140 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86651259","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}