ЦИТОКІНОВИЙ СТАТУС СИРОВАТКИ КРОВІ КРОЛІВ З МЕХАНІЧНОЮ НЕПРОНИКНОЮ ТРАВМОЮ РОГІВКИ ТА КОРЕКЦІЯ З ВИКОРИСТАННЯМ СТРОМИ КСЕНОРОГІВКИ, ОТРИМАНОЇ МЕТОДОМ ДЕЦЕЛЮЛЯРИЗАЦІЇ

Abstract

Вступ. Дослідники в галузі офтальмології довели важливу роль в імунопатогенезі захворювань очей цитокінів як активних біорегуляторів запальних і репаративних процесів. Мета дослідження – встановити особливості змін цитокінового профілю крові кролів у динаміці хірургічної корекції кератоксеноімплантатом, отриманим методом децелюляризації, за умови експериментальної механічної непроникної травми рогівки. Методи дослідження. Ушкодження рогівки відтворювали на кролях породи шиншила. На обох очах під місцевою епібульбарною анестезією 0,5 % розчином алкаїну та ретробульбарною анестезією 2 % розчином лідокаїну трепаном у верхній половині рогівки наносили концентричну епітеліальну насічку, в межах якої одноразовим офтальмологічним скальпелем видаляли епітелій разом з переднім шаром строми рогівки. Трансплантаційний матеріал – строма ксенорогівки свині, отримана методом децелюляризації, яку проводили шляхом її обробки 0,5 % розчином додецилсульфату натрію та, в подальшому, ультразвуком з подальшою інкубацією за наявності 0,1 % розчину папаїну. Концентрацію фактора некрозу пухлини-α, інтерлейкіну-1β, інтерлейкіну-4 й інтерлейкіну-6 визначали імуноферментним методом. Результати й обговорення. Результати проведеного дослідження вказують на відмінності динаміки рівня цитокінів у кролів, яким моделювали механічну непроникну травму рогівки, і тих тварин, яким проводили хірургічну корекцію. Зокрема, при моделюванні механічної травми рогівки зросла концентрація прозапальних цитокінів – фактора некрозу пухлини-α, інтерлейкіну-1β, інтерлейкіну-6 з максимумом на 3-тю добу спостереження. До 28-ї доби вона знизилась, однак була достовірно вищою, ніж у тварин без змодельованої патології. Концентрація протизапального цитокіна – інтерлейкіну-4 зросла на 3-тю добу з подальшим зниженням до 28-ї доби. Хірургічна корекція із закриттям дефекту з використанням строми ксенорогівки свині, отриманої методом децелюляризації, супроводжувалась менш вираженими змінами показників прозапальних та протизапального цитокінів, а до завершення терміну експерименту вони повністю нормалізувались. Висновок. Одержані результати вказують на відмінність типу імунної відповіді після нанесення механічної травми рогівки: у тварин, яким моделювали механічну травму рогівки і хірургічної корекції не проводили, він був гіперреактивним, а за умов хірургічної корекції з використанням строми рогівки, отриманої методом децелюляризації, – компенсаторним.