Medical and Clinical Chemistry最新文献

{"title":"ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ У ВАГІТНИХ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕННЯ КОРОНАВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ","authors":"Н. В. Адамчук, Г. В. Колесник, В. Г. Корнієнко, Оксана Петрівна Мялюк, Лариса Коробко, Марія Іванівна Марущак","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13690","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13690","url":null,"abstract":"Вступ. Тромботична мікроангіопатія в поєднанні із синдромом гіперкоагуляції в результаті перенесення коронавірусної інфекції може значно збільшити ризик розвитку таких ускладнень вагітності, як прееклампсія, плацентарна недостатність, гіпоксія плода, та, як наслідок, призвести до затримки внутрішньоутробного розвитку плода.\u0000Мета дослідження – вивчити вплив перенесеної коронавірусної інфекції на показники системи гемо­стазу в різні триместри вагітності.\u0000Методи дослідження. Обстежено 58 пацієнток віком 20–36 років, у яких настала бажана вагітність через 2–4 місяці після перенесення коронавірусної інфекції. Вагітних поділили на три групи залежно від ступеня тяжкості перенесеного захворювання: легкий (n=15), середній (n=25), тяжкий (n=18). Показники системи гемостазу визначали у відділенні клініко-діагностичної лабораторії КНП “Центральна міська лікарня” РМР.\u0000Результати й обговорення. Одним із напрямів патологічного прояву коронавірусної інфекції є вплив на мікроциркуляторне русло і систему гемостазу. Максимальне підвищення рівня тромбоцитів спостерігали в третьому триместрі. Слід зазначити, що сума активних форм тромбоцитів і показник агрегації тромбоцитів протягом усього спостереження були найбільшими у групі жінок, які перенесли коронавірусну інфекцію в тяжкій формі. У контрольній групі частка пацієнток з порушеннями активності фібриногену становила 6,4 %, у 1-й – 7,3 %, у 2-й – 8,8 %, а в 3-й – 21,4 %. Найбільшу агрегацію тромбоцитів, що характеризує щільність згустку та зумовлена рівнем тромбоцитів і фібриногену, також відмічено у вагітних з тяжким перебігом коронавірусної інфекції, вона була на 14,7 % (р≤0,01) вищою порівняно з контрольною групою. Зазначимо, що в групі жінок, які перенесли коронавірусну інфекцію в тяжкій формі, протягом усієї вагітності зберігався найвищий рівень D-димеру: в першому триместрі – на 11,5 %  (р≤0,01) більший порівняно із жінками контрольної групи, у другому – на 17,7 % (р≤0,01), у третьому – на 67,2 % (р≤0,01) відповідно.\u0000Висновки. У жінок, які перехворіли на коронавірусну інфекцію, порушення в системі гемостазу зберігаються і через 4 місяці після одужання за відсутності клінічних симптомів. Ці порушення більш виражені при тяжкому перебізі захворювання, проте прямої залежності між ними не виявлено.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"10 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"89771603","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ РІДИННОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ З МАС-СПЕКТРОМЕТРИЧНИМ ДЕТЕКТУВАННЯМ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ДИКВАТУ В ОЛІЙНИХ КУЛЬТУРАХ","authors":"О. М. Коршун, Н. М. Ващенко, Д.С. Мілохов, Андрій Анатолійович Борисенко, С. Т. Омельчук","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13647","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13647","url":null,"abstract":"Вступ. У статті викладено наукове обґрунтування вибору методу, розробку умов пробопідготовки зерна сої, насіння соняшнику і ріпаку, якісної ідентифікації та кількісного визначення в цих матрицях високополярного гербіциду диквату, що входить до систем захисту сільськогосподарських культур.\u0000Мета дослідження – розробити методику визначення диквату в зерні сої, насінні соняшнику і ріпаку з межею кількісного визначення 0,01 мг/кг.\u0000Методи дослідження. Хроматографічний аналіз проводили на рідинному хроматографі фірми “Шимадзу” (Японія) з потрійним квадрупольним мас-спектрометричним детектором. Мас-спектрометричне детектування за умов реєстрування множинних реакцій при іонізації за допомогою електроспрея в позитивному режимі відбувалося після хроматографічного розділення на колонці Kinetex HILIC. Правильність і точність визначення досліджуваної сполуки в пробах сільськогосподарських культур перевіряли методом “внесено – знайдено”. Для статистичної обробки результатів використовували пакет статистичних програм IBM SPSS StatisticsBase v.22 та MS Exсel.\u0000Результати й обговорення. Методика основана на екстракції диквату підкисленою сумішшю метанолу з водою із застосуванням стадії нагрівання. Розроблені оптимальні умови пробопідготовки зерна сої, насіння соняшнику і ріпаку, хроматографічного розділення на гідрофільній (нормально-фазовій) колонці та кількісного вимірювання диквату з використанням мас-спектрометричного детектування забезпечують визначення аналізованої сполуки з межею кількісного визначення 0,01 мг/кг з необхідною правильніс­тю (на рівні від 70 до 120 %) і точністю (RSD ≤20 %).\u0000Висновок. Розроблена методика визначення диквату в зерні сої, насінні соняшнику і ріпаку методом рідинної хроматографії з мас-спектрометричним детектуванням є високочутливою та дозволяє контролювати встановлені гігієнічні нормативи, отримувати достовірну і репрезентативну інформацію щодо вмісту залишкових кількостей пестицидів, що є необхідною передумовою оцінки ризику застосування хімічних засобів захисту рослин.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"70 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84817602","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АКТИВНІСТЬ АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ ПРИ ДИМЕТИЛГІДРАЗИНІНДУКОВАНОМУ КАНЦЕРОГЕНЕЗІ ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ СУХОГО ЕКСТРАКТУ З ЛИСТЯ ХОСТИ ЛАНЦЕТОЛИСТОЇ","authors":"І. І. Герасимець, Л. С. Фіра, І. І. Медвідь","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i1.13737","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i1.13737","url":null,"abstract":"Вступ. Хірургія та хіміотерапевтичне втручання є найбільш використовуваними формами лікування раку товстої кишки через відсутність науково досліджених альтернатив. Однак розробка і вивчення нових препаратів, здатних попереджувати утворення чи пригнічувати вже наявний процес канцерогенезу, не викликаючи токсичних ефектів або не будучи токсичними для нормальних клітин, надзвичайно важливі. \u0000Мета дослідження – вивчити показники окиснювальних процесів та антиоксидантної системи у щурів з хімічно індукованим канцерогенезом товстої кишки на фоні застосування сухого екстракту з листя хости ланцетолистої. \u0000Методи дослідження. Експеримент проведено на білих щурах-самцях. Тварин поділили на три групи, одна з яких слугувала контролем. Хронічну онкогенну інтоксикацію моделювали шляхом введення 1,2-диметилгідразин гідрохлориду протягом 30 тижнів (1 раз на тиждень). Для корекції токсичного ураження застосовували сухий екстракт з листя хости ланцетолистої, який вводили інтрагастрально щоденно в дозі 100 мг/кг маси тіла тварини протягом усього експерименту. Щомісяця для досліджень брали гомогенат печінки та сироватку крові щурів. Активність окиснювальних процесів і стан антиоксидантної системи оцінювали за вмістом продуктів окиснювальної модифікації протеїнів нейтрального й основного характеру, супероксиддисмутазною і каталазною активністю, рівнем відновленого глутатіону та церулоплазміну. \u0000Результати й обговорення. Доведено підвищення активності процесів вільнорадикального окиснення після ураження щурів 1,2-диметилгідразин гідрохлоридом. На це вказують зниження супероксиддисмутазної і каталазної активності, вмісту відновленого глутатіону, підвищення рівня церулоплазміну та продуктів окиснювальної модифікації протеїнів у сироватці крові й гомогенаті печінки тварин. Експериментально доведено, що щоденне застосування сухого екстракту з хости ланцетолистої достовірно зменшує вміст продуктів окиснювальної модифікації протеїнів і нормалізує активність досліджуваних ензимів у сироватці крові й гомогенаті печінки щурів з індукованим онкопроцесом. \u0000Висновок. Використання сухого екстракту з листя хости ланцетолистої за умов хімічно індукованого канцерогенезу товстої кишки у щурів викликає зниження показників окиснювальної модифікації протеїнів та нормалізацію показників антиоксидантного захисту, що вказує на пригнічення окиснювального стресу у тварин при тривалому застосуванні канцерогену.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"11 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84312200","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИВЧЕННЯ АНТИОКСИДАНТНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГУСТОГО ЕКСТРАКТУ ЗІ ШПИНАТУ ГОРОДНЬОГО ЛИСТЯ ЗА УМОВ ТОКСИЧНОГО УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ","authors":"А. Я. Никифорук, В. Д. Фіра, В. А. Сятиня, І. Б. Куртяк, Л. С. Фіра","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i1.13742","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i1.13742","url":null,"abstract":"Вступ. Печінка є бар’єром на шляху надходження токсичних речовин в організм, оскільки саме в ній відбуваються метаболізм і знешкодження їх, тобто вона є органом-мішенню для дії токсичних хімічних речовин. Пошук потенційних гепатопротекторів проводять в останні роки серед великої кількості лікарських речовин, що мають різні походження і структуру, проте найперспективнішими виявились препарати природного, переважно рослинного, походження. \u0000Мета дослідження – вивчити вплив густого екстракту зі шпинату городнього листя на розвиток оксидативного стресу в організмі щурів при тетрахлорметановому ураженні печінки. \u0000Методи дослідження. Антиоксидантні властивості густого екстракту зі шпинату городнього листя вивчали на моделі ураження печінки щурів тетрахлорметаном, який вводили у вигляді 50 % олійного розчину в дозі 1,0 мл/кг маси тіла тварини. Тваринам однієї з груп дослідний екстракт вводили у дозі 150 мг/кг маси тіла. Препаратом порівняння слугував гепатопротектор рослинного походження “Силімарин”, який щури отримували у вигляді 1 % крохмальної суспензії в дозі 100 мг/кг маси тіла. Щурів виводили з експерименту під тіопенталовим наркозом, дотримуючись усіх правил роботи з хребетними тваринами. У сироватці крові та печінці визначали вміст продуктів окисної модифікації протеїнів і відновленого глутатіону, в печінці – супероксиддисмутазну активність. Для статистичної обробки даних використовували параметричні (за Стьюдентом) та непараметричні (за Вілкоксоном) методи дослідження. \u0000Результати й обговорення. Протягом 10 діб у сироватці крові щурів, уражених тетрахлорметаном, спостерігали прогресуюче зростання вмісту продуктів окисної модифікації протеїнів як основного, так і нейтрального характеру. До кінця дослідження вміст окисномодифікованих протеїнів нейтрального характеру в сироватці крові збільшився у 2 рази, в печінці – в 1,4 раза. Протягом експерименту вміст відновленого глутатіону (р<0,05) та супероксиддисмутазна активність у печінці знижувалися (в 1,65 раза на 10-ту добу дослідження). Використання екстракту зі шпинату городнього листя привело до нормалізації досліджуваних показників, і його ефективність не відрізнялася від ефективності силімарину. Застосування його в уражених тетрахлорметаном тварин спричинило пригнічення окисних процесів, зокрема окисної модифікації протеїнів, і підвищення супероксиддисмутазної активності та вмісту відновленого глутатіону, що вказує на відновлення активності антиоксидантної системи. \u0000Висновок. Густий екстракт зі шпинату городнього листя проявив виражений антиоксидантний вплив за умов тетрахлорметанового ураження печінки, що робить доцільними подальші дослідження його як антиоксидантного засобу.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"195 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"88101491","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"DEVELOPMENT OF THE METHOD FOR DETERMINING THE CONTENT OF THE SYNTHETIC DYE DIAMOND BLUE FCF IN THE SORPTION MATERIAL BY THE HIGH-PERFORMANCE LIQUID CHROMATOGRAPHY METHOD","authors":"A. Borysenko, A. Antonenko, S. M. Holoborodko, K. P. Antonyuk, D. Milokhov, O. Korshun, S. Omelchuk","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i1.13537","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i1.13537","url":null,"abstract":"Introduction. To date, the use of unmanned aerial vehicles (UAVs) in Ukraine for the agricultural lands treatment is a new promising technology that requires detailed study and development of approaches to risk assessment and hygienic regulation. Development of a method that will allow measuring the content of diamond blue FCF in the sorption material (filter paper) is relevant.\u0000The aim of the study – development of the method for determining the content of the synthetic dye diamond blue FCF in the sorption material by the high-performance liquid chromatography method.\u0000Research Methods. The following materials were used: laboratory analytical balance Radwag® AS220.R2, rotary evaporator, cartridge Strata™ C18-e (55 μm, 70 °С) 500 mg/6 ml, f. Phenomenex, steel chromatographic column 150/4.6 Microsorb 100-5 C18, pre-column chromatographic 4/3 Microsorb 100-5 C18, liquid chromatograph “Shimadzu” with a diode array detector, Diamond blue FCF, standard, 87.7, paper filters de-ashed “red ribbon”.\u0000Results and Discussion. At the first stage of the research, samples were taken and prepared. For analysis, 2 parallel samples were taken. The next stage was the preparation of the sample for introduction into the chromatograph. The third stage was chromatography performing. At the final stage, the diamond blue FCF peak areas were determined and calculated on the chromatograms. The indicated method of determining the content of diamond blue FCF in the sorption material (filter paper) includes extraction of the dye from the sorption material (filter paper) with distilled water; solid-phase extraction and quantification of diamond blue FCF by reversed-phase HPLC with SF detection. This method differs from the known ones in that it makes it possible to determine the investigated dye in the sorption material.\u0000Conclusion. The proposed method of containing diamond blue FCF in the sorption material (filter paper) will allow to evaluate the effectiveness and safety of the use of various models of UAVs in combination with various pesticide preparations when using different agrotechnical characteristics at the stage of pre-registration trials and scientific research.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"35 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86606983","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕРОКСИДНЕ ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ТА АНТИОКСИДАНТНИЙ ЗАХИСТ В ОРГАНІЗМІ БІЛИХ ЩУРІВ НА ТЛІ СПОЖИВАННЯ ПИТНОЇ ВОДИ З РІЗНИМ ВМІСТОМ ФОСФАТІВ","authors":"О. В. Лотоцька, Ю. Б. Бандрівська","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i1.13583","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i1.13583","url":null,"abstract":"Вступ. Антропогенне забруднення поверхневих водойм фосфатами – одна з причин евтрофікації водойм, що призводить до накопичення біотоксинів, погіршення якості води, негативно впливає на фізіо­лого-біохімічні процеси у гідробіонтів та шкодить здоров’ю людини. Пусковим механізмом патологічних процесів в організмі є мембраноушкоджувальні процеси, серед яких значне місце займає пероксидне окиснення ліпідів.\u0000Мета дослідження – встановити особливості перебігу процесів пероксидного окиснення ліпідів і стан антиоксидантного захисту в гомогенаті печінки білих щурів при споживанні впродовж 30 днів питної води з різною концентрацією фосфатів.\u0000Методи дослідження. Досліди було проведено на 36 білих безпородних щурах-самцях масою 180–200  г, поділених на шість груп. Тварини контрольної групи споживали відстояну воду з міського водогону, яка за всіма вимогами відповідала стандарту України, тварини п’яти наступних груп – воду з добавкою монофосфату натрію в дозах 0,01; 0,1; 1,0; 10,0; 100,0 мг/дм3 у перерахунку на елементарний фосфор. У гомогенаті печінки визначали вміст ТБК-активних продуктів та дієнових кон’югатів, а також оцінювали стан антиоксидантного захисту за супероксиддисмутазною і каталазною активністю.\u0000Результати й обговорення. Концентрація фосфатів у питній воді на рівні 0,01, 0,1 та 1,0 мг/дм3 не мала вираженого впливу на процеси пероксидного окиснення ліпідів в організмі щурів. Проте фосфати на рівні 10,0 і 100,0 мг/дм3 спричинили збільшення вмісту ТБК-активних продуктів та дієнових кон’югатів у 4-й і 5-й групах – на 90 та 73 % і 92 та 75 % (p<0,05) відповідно. Супероксиддисмутазна активність статистично достовірно знизилась лише в 5-й групі – на 45 % (p<0,05), каталазна активність статистично достовірно зросла в 5-й і 4-й групах – на 56,5 % (p<0,05) та 34,2 % (p<0,1) відповідно.\u0000 Висновки. Споживання питної води з концентрацією фосфатів 10,0 та 100,0 мг/дм3 негативно впливає на стан клітинних мембран гепатоцитів унаслідок активації процесів пероксидного окиснення ліпідів. Зміни, виявлені в організмі піддослідних тварин, можуть бути специфічною патогенетичною ланкою формування патологічних змін в організмі за змодельованих умов, а зрив антиоксидантного захисту в результаті такого впливу сприяє посиленню руйнації мембран та порушенню їх структурних і функціональних властивостей.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"9 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"89139186","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИКОРИСТАННЯ БІОМАРКЕРА ST2 В ДІАГНОСТИЦІ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ НА ТЛІ ЕСЕНЦІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ","authors":"Д. А. Багрій, О. Л. Старжинська","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i1.13744","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i1.13744","url":null,"abstract":"Вступ. Вчасна діагностика дисфункції серця з розвитком хронічної серцевої недостатності (ХСН) на тлі есенціальної гіпертензії (ЕГ) – актуальна проблема сучасної кардіології. Розчинний ST2 (sST2), задіяний у кардіопротекції, може бути перспективним біомаркером. \u0000Мета дослідження – покращити діагностику дисфункції серця в разі розвитку хронічної серцевої недостатності у пацієнтів з есенціальною гіпертензією шляхом визначення плазмової концентрації sST2. \u0000Методи дослідження. Обстежено 150 чоловіків з підтвердженою ЕГ віком від 40 до 60 років: 100 осіб з ЕГ без ознак ХСН; 50 пацієнтів з ЕГ і ХСН (серцева недостатність ІІ А стадії, ІІ–ІІІ функціональних класів). У всіх хворих визначали плазмову концентрацію sST2 методом імуноферментного аналізу, проводили ехокардіографічне дослідження за стандартним протоколом. \u0000Результати й обговорення. Встановили, що рівень sST2 у плазмі крові пацієнтів з ЕГ і ХСН достовірно вищий, ніж у чоловіків з ЕГ без ХСН ((28,20±1,59) нг/мл проти (24,10±1,12) нг/мл, р≤0,01). Визначили, що у хворих з ЕГ рівень маркера суттєво більший при наявності гіпертрофії лівого шлуночка (р≤0,01) та діастолічної дисфункції (р≤0,01), а у пацієнтів з ЕГ і ХСН – при фракції викиду лівого шлуночка менше 40 % (р≤0,05). Отримані результати дозволили запропонувати межові рівні sST2: показник, вищий 25,00 нг/мл, як маркер гіпертрофії лівого шлуночка у чоловіків з ЕГ (AUC=0,70, 95 % ДІ=0,62–0,78, р=0,042, чутливість – 64,8 %, специфічність – 82,5 %); показник, більший 26,32 нг/мл, як маркер фракції викиду лівого шлуночка менше 40 % у пацієнтів з ЕГ та ХСН (AUC=0,64, 95 % ДІ=0,50–0,80, р=0,045, чутливість – 61,5 %, специфічність – 66,4 %). \u0000Висновки. Висока плазмова концентрація sST2 у чоловіків з ЕГ і ХСН асоціюється з наявністю гіпертрофії лівого шлуночка, діастолічної дисфункції та суттєвим зниженням фракції викиду лівого шлуночка менше 40 %. Межові рівні sST2 можна використовувати як маркери гіпертрофії лівого шлуночка та значного зниження фракції викиду лівого шлуночка у пацієнтів з ЕГ і ХСН з достатньою чутливістю та специфічністю.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"36 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"81167666","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В СИНОВІАЛЬНІЙ ОБОЛОНЦІ КОЛІННОГО СУГЛОБА ПРИ ДІАБЕТИЧНІЙ АРТРОПАТІЇ","authors":"М. С. Гнатюк, Н. Я. Монастирська, Л. В. Татарчук, О. Б. Ясіновський, Н. С. Вадзюк","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i1.13712","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i1.13712","url":null,"abstract":"Вступ. Ушкодження суглобів у хворих на цукровий діабет є досить частим ускладненням. Особливості змін антиоксидантного захисту в синовіальній оболонці колінного суглоба при діабетичній артропатії вивчено недостатньо. \u0000Мета дослідження – вивчити особливості змін антиоксидантного захисту в синовіальній оболонці колінного суглоба при діабетичній артропатії. \u0000Методи дослідження. Комплексом біохімічних та морфологічних методів досліджено синовіальну оболонку колінного суглоба 90 лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, яких поділили на три групи: 1-ша група нараховувала 30 інтактних практично здорових тварин, 2-га – 30 щурів з місячною ­діабетичною артропатією колінного суглоба, 3-тя – 30 тварин з двомісячною вказаною патологією. ­Цукровий діабет моделювали шляхом одноразового внутрішньочеревного введення стрептозотоцину фірми “Sigma” в дозі 50 мг/кг. Евтаназію щурів здійснювали кровопусканням за умов використання тіопенталового наркозу. В синовіальній оболонці тварин визначали показники антиоксидантного захисту. На її гістологічних препаратах визначали відносні об’єми ушкоджених венозних, артеріальних ендотеліоцитів та синовіоцитів. Кількісні показники обробляли статистично. \u0000Результати й обговорення. Встановлено, що при діабетичній артропатії колінного суглоба істотно погіршується антиоксидантний захист синовіальної оболонки. При місячному діабетичному ушкодженні колінного суглоба активність супероксиддисмутази в синовіальній оболонці зменшилася на 12,2 %, каталази – на 13,8 %, церулоплазміну – на 8,5 % (р<0,001), при двомісячній діабетичній атропатії колінного суглоба наведені показники знизилися, відповідно, на 18,3, 20,0 та 19,2 % (р<0,001). Відносний об’єм ушкоджених ендотеліоцитів у артеріях синовіальної оболонки за умов місячного експерименту збільшився в 10,7 раза, у венах – у 12,1 раза, синовіальних клітин – у 10,4 раза (р<0,001), при двомісячній діабетичній артропатії колінного суглоба ці показники змінились аналогічно – відповідно, в 15,6, 17,7 та 14,6 раза (р<0,001). \u0000Висновки. Діабетична артропатія колінного суглоба характеризується значним зниженням антиоксидантного захисту синовіальної оболонки колінного суглоба, апоптозом, дистрофією, некробіозом синовіальних клітин, ендотеліоцитів, розростанням строми, вогнищевими інфільтратами. Найбільш виражені зміни показників антиоксидантного захисту, ушкоджених ендотеліоцитів у артеріальному і венозному руслах та уражених синовіоцитів синовіальної оболонки спостерігали при двомісячній діабетичній артропатії колінного суглоба.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"20 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"88214101","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДИНАМІКА ГОСТРОФАЗОВИХ ПОКАЗНИКІВ КРОВІ У ХВОРИХ НА НЕГОСПІТАЛЬНУ ПНЕВМОНІЮ, СПРИЧИНЕНУ SARS-COV-2","authors":"Т. М. Гомелюк, Марія Іванівна Марущак","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i1.13743","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i1.13743","url":null,"abstract":"Вступ. Системна запальна відповідь на інфекцію, викликану SARS-CoV-2, є характерною ознакою коронавірусної хвороби (COVID-19) з аномальними біомаркерами запалення в більшості пацієнтів. \u0000Мета дослідження – проаналізувати зміни гострофазових показників крові у хворих на негоспітальну пневмонію, спричинену SARS-CoV-2, та їх залежність від індексу коморбідності Чарлсона. \u0000Методи дослідження. Було проведено ретроспективне дослідження медичних карт 208 пацієнтів, яких госпіталізували з приводу позалікарняної пневмонії з негативним результатом дослідження мазка на вірус SARS-CoV-2. Дослідні групи (2-гу, 3-тю, 4-ту) становили пацієнти з ідентифікацією нуклеїнової кислоти SARS-CoV-2 та ознаками пневмонії. Ступінь тяжкості пневмонії розраховували за шкалою PORT. До групи порівняння (1-ї) входили хворі з ідентифікацією нуклеїнової кислоти SARS-CoV-2 та без пневмонії. Рівні С-реактивного протеїну, трансферину та прокальцитоніну в плазмі крові визначали за допомогою автоматичного аналізатора “ROCHE COBAS INTEGRA 400 plus”. \u0000Результати й обговорення. Встановлено, що рівні досліджуваних гострофазових показників крові у пацієнтів з негоспітальною пневмонією всіх категорій складності вірогідно перевищували дані контролю. При цьому значення С-реактивного протеїну, прокальцитоніну та феритину в 2-й дослідній групі були достовірно нижчими від аналогічних показників у 3-й групі – на 77,92, 58,93 і 83,11 % відповідно, в 4-й – на 157,76, 98,21 та 159,15 %. Варто відмітити найвищі рівні досліджуваних гострофазових показників у пацієнтів з негоспітальною пневмонією 4-ї категорії складності. \u0000Висновок. У хворих на негоспітальну пневмонію, спричинену SARS-CoV-2, вірогідно вищі значення С-реактивного протеїну, прокальцитоніну та феритину стосовно контролю. При цьому досліджувані показники вірогідно зростають зі збільшенням категорії складності пневмонії.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"54 2 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"76000278","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКІСНОГО ВМІСТУ ПОЛІСАХАРИДІВ У РІДКОМУ ЕКСТРАКТІ ЧЕБРЕЦЮ ПОВЗУЧОГО, ВИБІР КІЛЬКІСНИХ КРИТЕРІЇВ ЯКОСТІ","authors":"Н. О. Зарівна","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i1.13745","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i1.13745","url":null,"abstract":"Вступ. Чебрець повзучий (ЧП) – цінна лікарська рослина, що вирізняється складним комплексом біологічно активних речовин (БАР) з різнобічною фармакологічною активністю, зокрема муколітичною, за яку відповідають, згідно з джералами літератури, такі БАР, як флавоноїди, амінокислоти, компоненти ефірної олії тощо. У попередніх дослідженнях встановлено наявність полісахаридів у витяжках із трави ЧП, отриманих за допомогою води і розчинів з низькою концентрацією спирту. Оскільки фармацевтична розробка на основі густого екстракту чебрецю повзучого й ефірної олії чебрецю звичайного передбачала насамперед отримання рідкого та густого екстрактів ЧП, створення нового вітчизняного муколітичного засобу на основі двох видів чебрецю вимагає дослідження аналізованих БАР не лише в лікарській рослинній сировині, а й в одержаних екстрактах для того, щоб прослідкувати наявність і відтворюваність БАР досліджуваної сировини та запропонувати відповідні показники і критерії якості. \u0000Мета дослідження – визначити кількісний вміст полісахаридів у рідкому екстракті чебрецю повзучого, вибрати кількісні критерії якості. \u0000Методи дослідження. Кількісне визначення полісахаридів у досліджуваному екстракті проводили методом гравіметрії. Для виконання дослідження використано рідкий екстракт чебрецю повзучого, хімічні реактиви, водяну баню, вакуумний фільтр, сушильну шафу, ексикатор, аналітичні ваги. \u0000Результати й обговорення. Методологічний підхід до стандартизації рідкого екстракту чебрецю повзучого базувався на ідентифікації та кількісному визначенні аналогічних БАР сировини ЧП, продовжуючи запропонований підхід: лікарська рослинна сировина – рідкий екстракт – густий екстракт – готовий лікарський засіб. Кількісний вміст полісахаридів визначали методом гравіметрії, який є точним, проте довготривалим і трудомістким. Для цього спочатку підбирали необхідний осаджувач, проводили сам процес осадження, після чого фільтрували отриманий осад, промивали його, висушували при необхідній температурі, охолоджували в ексикаторі та зважували на аналітичних вагах. У результаті проведеного експерименту визначено вміст полісахаридів у рідкому екстракті ЧП, відмічено його кореляцію, а також вибрано кількісним критерієм якості рідкого екстракту вміст полісахаридів, що становив 0,26–0,30 %. \u0000Висновок. Методом гравіметрії визначено кількісний вміст полісахаридів у рідкому екстракті чебрецю повзучого, відмічено його кореляцію, встановлено кількісний критерій якості – вміст полісахаридів (0,26–0,30 %).","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"3 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79143286","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}