Problems of modern psychology最新文献

{"title":"ТИПИ СПОЖИВАЧІВ ТА СТРАТЕГІЙ СПОЖИВЧОЇ ПОВЕДІНКИ: ЦІННІСНИЙ ТА ОСОБИСТІСНИЙ ВИМІР","authors":"М. Г. Ткалич, Н. Ю. Закашанська","doi":"10.26661/2310-4368/2022-1-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-1-11","url":null,"abstract":"У роботі визначено, що сьогодні поведінкові моделі та стратегії споживачів – це складний комплексний феномен, який потребує вивчення та обґрунтування щодо його психологічних особливостей для створення ефективної бренд-комунікації з клієнтом на ринку споживання. Мета статті полягає в аналізі результатів емпіричного вивчення типів споживачів та їхніх стратегій споживчої поведінки у сучасних соціо- економічних умовах залежно від ціннісної сфери та особистісних рис. Основний обсяг вибірки становив 382 особи (253 жінки та 159 чоловіків). Методи дослідження: методика Ш. Шварца для вивчення цінностей, опитувальник «Велика п’ятірка» (BFQ), опитувальник «Стилі прийняття рішень споживачами» (Consumer Style Inventory (CSI) Спроулз та Кендалл. Представлено результати першого етапу дослідження, визначено як стратегію аналізу даних кластерний аналіз споживачів. Параметрами розділення визначено стратегії прийняття рішень, особистісні риси та персональні цінності досліджуваних. Кластерний аналіз за параметрами особистісних рис (нейротизм, екстраверсія, доброзичливість, сумлінність та відкритість досвіду), персональних цінностей (різноманіття у житті, світ прекрасного, соціальна справедливість) та стратегій прийняття рішень (перфекціонізм, ціна дорівнює якості, споживання новинок, гедоністичне споживання, імпульсивне споживання, регулярне споживання) дозволив виокремити два кластери досліджуваних. Перший – «Споживач, мотивований стратегією уникнення невдач». Респондентів, що входять до такого кластеру, можна охарактеризувати як імпульсивних економних споживачів, невибагливих до якості товару. Другий кластер – «Споживач, мотивований стратегією досягнення успіху (максимізатор)». До нього входять респонденти, які є сумлінними, відкритими досвіду споживачами новинок та перфекціоністами. Визначено перспективними розробку рекомендацій маркетинговим та рекламним агенціям та програм психологічного супроводу для формування ефективної бренд-комунікації зі споживачами.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116193894","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОФЕСІЙНА СВІДОМІСТЬ ПСИХОЛОГА: СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ","authors":"Г. О. Горбань, Н. Ф. Шевченко","doi":"10.26661/2310-4368/2022-1-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-1-2","url":null,"abstract":"У статті представлено результати теоретичного аналізу структури та специфіки функціонування професійної свідомості практикуючого психолога. Професійну свідомість визначено як психологічне утворення, в якому інтегруються професійні цінності, науково-теоретичні знання, програми певних дій і процедур, а також знання людини про себе як про представника певної професії. Подано уявлення науковців щодо структурної організації професійної свідомості. Розкрито специфіку професійної діяльності психолога-практика та структуру його професійної свідомості, що поєднує потребо-мотиваційну, інтелектуальну, духовно- моральну та діяльнісно-практичну сфери особистості. Ґрунтуючись на концепції О. Леонтьєва, структуру професійної свідомості розглянуто у рамках єдності 3-х компонентів: значення, смислу, чуттєвої тканини. Визначено змістовне наповнення структурних компонентів професійної свідомості. Трикомпонентна структура професійної свідомості практичного психолога представлена змістом, що відображує специфіку професії: значеннями, які виражаються психологічними поняттями й категоріями; смислами, які мають своє втілення у інтересах, мотивах та цілях діяльності практичного психолога; чуттєвою тканиною, яка характеризується особливістю сприйняття реальності, що виникає у просторі професійної взаємодії «клієнт – психолог». Виявлено, що функціонування професійної свідомості практикуючого психолога відбувається на трьох рівнях: 1 рівень – розуміння клієнта, логіки його життя – це відтворення способу життя клієнта, з усіма його симптомами та специфікою; 2 рівень – інтерпретація життєвого світу клієнта – креативна мисленнєва дія, що ґрунтується на власному самостійному тлумаченні психологом психологічної специфіки клієнта – способу життя, системи цінностей, паттернів поведінки; 3 рівень – об’єктивація специфіки клієнта за допомогою професійного предмета (породжуюча функція свідомості). Встановлено, що рушійною силою функціонування професійної свідомості є смислоутворювання. Механізмом здійснення функцій професійної свідомості виступає поточне професійне усвідомлювання ситуації, рефлексивне осмислення та надрефлексивна схематизація проблемної ситуації, тобто переведення її у задачну конструкцію.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115853369","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ АДАПТИВНИХ СТИЛІВ ЕМОЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ","authors":"Л. В. Степаненко","doi":"10.26661/2310-4368/2022-1-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-1-10","url":null,"abstract":"У статті представлено теоретичний аналіз проблеми адаптивності як здатності до адаптації в певних типах соціальних ситуацій. Встановлено адаптивні стилі психологів із різними формами реагування на стрес, які містять копінг-захисні механізми та емоційні властивості особистості. Адаптивний (активно-чутливий) стиль заснований на активних способах долання стресової ситуації з виявами емоційної чутливості. Психологи долають негативні переживання шляхом переосмислення та планомірного вирішення проблем із виявами емпатії до оточуючих. Адаптивний (емоційно стійкий) стиль відображає показники адаптивних можливостей та пристосування до вимог середовища. Ця адаптивна позиція характеризується емоційною стійкістю та свідомими стратегіями саморегуляції. Дезадаптивний (захисно-експресивний) стиль представлений адаптивними можливостями разом із несвідомими захисними механізмами та характеристиками емоційного реагування. Для встановлення контактів психологи використовують захисну позицію завдяки механізмам регресії та заміщення із збереженням емоційної насиченості та емоційної нестабільності (експресивність, емоційна збудливість, емоційна лабільність-ригідність, інтенсивність емоцій). З’ясовано, що доцільно розглядати адаптивний рівень емоційно-функціонального потенціалу як стійке поєднання емоційних властивостей та копінг-захисних механізмів саморегуляції. Залежно від домінування емоційних властивостей або копінг-захисних механізмів особистості у стресових ситуаціях адаптивність особистості може бути гнучкою і адекватною до ситуації або визначати особливості емоційної саморегуляції. Доведено, що адаптивні стилі психологів мають певні характеристики. Структура кожного адаптивного типу долання стресової ситуації – активно-чутливого, адаптивного (емоційно стійкого) – представлена копінг-стратегіями та емоційними властивостями особистості. Дезадаптивний стиль (захисно-експресивний) відображає несвідомі форми реагування на стрес (регресія, заперечення), у яких домінують характеристики емоційного реагування (експресивність, емоційна лабільність).","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"78 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124825876","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТАТЕВО-ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ДОВІРИ ТА ЇЇ ЗВ’ЯЗОК ІЗ ПСИХОЛОГІЧНИМ БЛАГОПОЛУЧЧЯМ","authors":"Г. В. Чайка","doi":"10.26661/2310-4368/2022-1-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-1-12","url":null,"abstract":"У роботі вивчалися вікові зміни у довірі особистості в міжособистісному спілкуванні, залежність рівня довіри від статі та вікові і статеві відмінності у зв’язку довіра – психологічне благополуччя. Загалом, ми не виявили значимих вікових або статевих відмінностей щодо установки на довіру. Проте отримані значення були занадто високими, особливо у чоловіків і людей старшого віку. Показано, що установка на довіру статистично значимо, на середньому рівні корелює як з усіма компонентами, так і психологічним благополуччям загалом. При цьому кореляція між довірою та психологічним благополуччям у чоловіків вища, ніж у жінок. Крім того, у чоловіків вища кореляція для всіх компонентів психологічного благополуччя, крім позитивних взаємин. Ми можемо сказати, що для чоловіків довіра важливіша у тих зонах психологічного благополуччя, в яких людина звертається до самої себе, до власних можливостей, здатностей, власних цілей, тоді як для жінок довіра важливіша у міжособистісних взаєминах. Виявлено, що довіра особливо важлива для успішного вирішення життєвих завдань, що стоять на певному віковому періоді. Для групи юних людей суттєво вищими були кореляції для компонентів: позитивні взаємини з іншими, самоприйняття і особистісне зростання. Для групи молодих людей вищими були кореляції із автономією та управлінням середовищем. Кореляції установки на довіру із цілями в житті були приблизно однаковими в усіх групах досліджених. Кореляція між довірою та психологічним благополуччям у зрілих людей існує на помірному рівні, проте значення кореляцій значно нижче порівняно із молодими та юними людьми для всіх компонентів психологічного благополуччя, що свідчить про те, що установка на довіру все ще є важливою у зрілому віці для досягнення психологічного благополуччя, однак зрілі люди на своєму життєвому шляху знаходять механізми, які здатні компенсувати недостатність довіри у міжособистісній взаємодії.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117160620","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВЛАСТИВОСТІ І ХАРАКТЕРИСТИКИ ПСИХОЛОГІЧНИХ МЕЖ ОСОБИСТОСТІ В РІЗНІ ПЕРІОДИ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ","authors":"В. Р. Дорожкін, О. В. Савченко","doi":"10.26661/2310-4368/2022-1-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-1-3","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню властивостей і характеристик психологічних меж у підлітків. Автори розглядають концепцію, згідно з якою підлітковий вік є сенситивним з точки зору розвитку внутрішніх і зовнішніх Я-відмежуваннь. У тексті аналізуються основні психічні утворення підліткового віку, вивчається їх вплив на зміну психологічних меж підлітків. Стаття складається з теоретичної та емпіричної частин. Емпіричне дослідження підлітків молодшого і старшого віку дозволило уточнити, як зміни функцій і відмежувань Я пов'язані з розвитком особистості підлітків і як цей розвиток, зі свого боку, обумовлює трансформацію й підтримує низку психічних новоутворень підліткового віку. Зокрема, доведено, що в підлітків молодшого і старшого віку відрізняються окремі параметри психологічних меж, їх функції та Я-відмежування. Показано, як за допомогою рефлексії й самосвідомості підлітки вчаться керувати функціями психологічних меж, що призводить до перегляду ціх меж і їх руху. Виявлено, що більший розвиток Я-відмежуваннь у старших підлітків свідчить на користь внутрішньої диференціації психіки, дає змогу утримувати відрефлексовані частини себе й забезпечує підтримку цілої низки новоутворень підліткового віку, таких як становлення самосвідомості та формування стійкої самооцінки. Крім того показано, що функції психологічних меж працюють у підлітків в екстремально протилежних режимах: то в конструктивному, то в дефіцітарному. Саме це пояснює подвійну природу відносин, які створює підліток. На основі виявлених відмінностей можна стверджувати, що підлітковий період розвитку є сенситивним для формування низки функцій психологічних меж, а також зовнішніх і внутрішніх Я-відмежувань. Зміни функцій і відмежувань Я є наслідком розвитку особистості підлітків, але, зі свого боку, вони обумовлюють її трансформацію й підтримують низку психічних новоутворень підліткового віку.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"53 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131604652","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АКТУАЛЬНІСТЬ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРЕНІНГУ У ПРОФЕСІЙНІЙ СФЕРІ ЯК ЗАСОБУ ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ФАХІВЦЯ","authors":"Наталя Миколаївна Назаренко","doi":"10.26661/2310-4368/2022-1-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-1-7","url":null,"abstract":"У статті подано критичний огляд історії застосування психологічного тренінгу та розглянуто його як досі актуальний, описано головні етапи, розбіжності та суперечності в процесі його розвинення, що дозволяє розглядати їх у більш широкому контексті. Визначено особливості застосування психологічного тренінгу як засобу формування та розвитку особистісно-професійних якостей людини у професійній діяльності протягом багатьох десятиліть. Розкрито стан вивчення досліджуваної проблеми у сучасній та радянській науковій літературі. Представлено теоретичний аналіз впровадження методів роботи з урахуванням конкретних умов у практичному їх застосуванні сьогодення та в радянські часи. Зосереджено увагу на проблемах використання психологічних тренінгів у професійних сферах. Зроблено спробу порівняння базових принципів психологічного втручання у професійну та особистісну динаміку людини, якими керуються науковці сучасності та якими керувались дослідники минулих десятиліть. Охарактеризовано мету сучасних тренінгових програм та описано їхні організаційні форми, методи, що застосовуються у процесі їх проведення. Зазначено, що психологічний тренінг можна успішно використовувати як різновид розвитку особистісно-професійних якостей людини, що сприяє її ефективному професійному зростанню. Презентовано критерії оцінки ефективності застосування психологічного тренінгу у західному світі. Підсумовано, що велике значення у підготовці персоналу в різних сферах професійної діяльності має якісна система проведення психологічного тренування та особливості його застосування. Наголошується на ролі психологічного тренінгу в механізмах успішної самореалізації людини в професійній діяльності та акцентується увага на його особливостях у сучасних соціально-економічних умовах. Встановлено, що широкомасштабне впровадження психологічних тренінгів передбачає значні організаційні, нормативні та методичні зміни у багатьох напрямах роботи з персоналом, і в розвитку сучасних тренінгових технологій наявний потенціал прогресивних соціальних та організаційних цілей.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126498008","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОТЕРАПІЯ ТА ПСИХОКОРЕКЦІЯ ОСОБИСТОСТІ З ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ","authors":"О. В. Куліш, І. В. Сірик","doi":"10.26661/2310-4368/2022-1-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-1-5","url":null,"abstract":"У статті розкрито сутність поняття «посттравматичний стресовий розлад». Описано основні критерії та симптоми посттравматичного стресового розладу. Проаналізовано основні джерела виникнення посттравматичного стресового розділу у житті людини: війни, катастрофи, дорожньо- транспортні пригоди, стихійні лиха, техногенні катастрофи тощо. Зроблено акцент на понятті психологічної травми та її впливові на психіку особистості. Розкрито наслідки пережитої травмівної події на особистість на поведінковому, когнітивному, емоційному, психосоматичному та симптоматичному рівнях. Проаналізовано основні підходи та методи психотерапії особистості, яка має посттравматичний стресовий розлад. Розглянута проблема психологічної допомоги людям, які постраждали від травматичних подій і страждають на посттравматичний стресовий розлад. Описано основні психотерапевтичні підходи до роботи з особистістю, яка має посттравматичні стресові розлади, такі як: арт-терапія, когнітивно- поведінкова психотерапія, медичні підходи до лікування людей з посттравматичним стресовим розладом та інші. Наведено дані окремих метааналізів, згідно з якими в рамках когнітивно-поведінкової терапії розробляються найбільш ефективні методи втручання. У роботі описані результати емпіричного дослідження учасників бойових дій, у яких під час діагностики було підтверджено наявність посттравматичного стресового розладу. Для військовослужбовців було розроблено психокорекційну програму з комплексом психокорекційних та психотерапевтичних методів з метою допомоги у подоланні посттравматичного стресового розладу. Психокорекційна програма спрямована на вираження почуттів та емоцій, соціальну підтримку, заохочення нормальної реакції на травматичну ситуацію, покращення стану військовослужбовців на поведінковому, когнітивному рівнях. Після проходження програми ми засвідчили зміни в психоемоційній, поведінковій та комунікативній сферах військовослужбовців. Знизився рівень тривожності, песимізму, почуття провини, дратівливості та підвищився рівень адаптивності.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"41 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130155004","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ УКРАЇНСЬКИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Л. М. Співак, А. М. Османова","doi":"10.26661/2310-4368/2022-1-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-1-9","url":null,"abstract":"Позитивна і чітка національна ідентичність студентської молоді як громадян держави забезпечує стабільність кожної нації. Студентський вік визначено сенситивним у розвитку національної ідентичності особистості. Мета статті – експериментально дослідити параметри національної ідентичності іноземних студентів закладів вищої освіти України. Висвітлено психологічну сутність феномена «національна ідентичність». В експериментальному дослідженні застосовано модифіковані методики оцінки позитивності й невизначеності етнічної ідентичності та етнічної афіліації. Більшу кількість іноземних студентів українських закладів вищої освіти вирізняє високий рівень позитивності національної ідентичності, значно меншу – середній і низький рівні. Більшу кількість досліджуваних характеризує низький рівень чіткості національної ідентичності, значно меншу – високий і середній рівні. У більшої кількості іноземних студентів закладів вищої освіти виявлено середній і низький рівні націоафіліативних прагнень. Високий рівень цих прагнень у досліджуваних відсутній. У більшої кількості іноземних студентів закладів вищої освіти встановлено середній і низький рівні антинаціоафіліативних прагнень, у меншої – високий рівень. За допомогою методів математичної статистики доведено, що іноземні студенти українських закладів вищої освіти з переважаючими націоафіліативними прагненнями позитивніше ставляться до власного націокультурного походження і національної належності, на противагу досліджуваним із антинаціоафіліативними прагненнями. Також іноземні студенти закладів вищої освіти з переважаючими націоафіліативними прагненнями чіткіше усвідомлюють своє націокультурне походження і національну належність порівняно з досліджуваними з антинаціоафіліативними прагненнями.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"40 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114115577","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОСТІ, АГРЕСИВНОСТІ ТА СУБ’ЄКТИВНОГО КОНТРОЛЮ МОЛОДІ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ","authors":"А. В. Курова","doi":"10.26661/2310-4368/2022-1-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-1-6","url":null,"abstract":"Стаття присвячена теоретико-емпіричному дослідженню психологічних особливостей емоційності, агресивності та суб’єктивного контролю молоді в умовах невизначеності. Показано, що в психології наявні багато визначень ситуації невизначеності, її розглядають як незавершеність процесу сприйняття або пізнання у ситуаціях дефіциту, нечіткості або протиріччя інформації; нову, складну ситуацію, що має багато взаємовиключних інтерпретацій; повну відсутність інформації про способи дії у незнайомій ситуації. Серед її основних ознак виділяють інформаційні та інформаційно-особистісні. Інтерпретація та переживання ситуації невизначеності залежить від поведінки конкретної людини в реальній життєвій ситуації. Тому емпіричне дослідження динаміки індивідуально-особистісних проявів здобувачів вищої освіти, які навчаються аудиторно та дистанційно в період пандемії COVID-19, є актуальним. Виявлено, що в період тривалого дистанційного навчання у здобувачів вищої освіти рівень нервово-психічного напруження вищий, аніж у період проведення аудиторних занять. Констатовано статистично значущі відмінності між тривожністю та агресією, причому їх значення в період тривалого дистанційного навчання значно підвищується, що свідчить про зростання цих станів, оскільки строки завершення пандемії невідомі, вірус активно мутує, у засобах масової інформації новини подаються емоційно забарвлені та різні за змістом. Високий рівень особистісної тривожності в період тривалого дистанційного навчання може бути пов’язаний з відсутністю соціальної підтримки з боку оточуючих, розбіжністю потреби у позитивному ставленні до себе та реальним ставленням оточуючих або браком цього ставлення, а також із заниженою самооцінкою. Під час тривалого дистанційного навчання у респондентів зафіксовано домінуючі емоції: інтерес, радість, здивування та горе, кількісні показники радості та горя трохи вищі, аніж у процесі аудиторних занять, показники інтересу та здивування, навпаки, нижчі. Це пов’язане зі зниженням самокритичності під час дистанційної форми навчання. Крім того, особи з інтернальним локусом контролю переживають напругу важче, тому саме вони становлять групу ризику щодо негативної дії ситуації невизначеності.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125802755","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВІДСТРОЧЕНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГРАМИ ФОРМУВАННЯ ІНТЕРНАЛЬНОСТІ ЯК ЧИННИКА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ДО ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ","authors":"Тетяна Кетлер-Митницька","doi":"10.26661/2310-4368/2022-1-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-1-4","url":null,"abstract":"У статті наведена характеристика програми формування інтернальності як чинника готовності майбутніх психологів до особистісно- професійного саморозвитку та розкриті результати відстроченої оцінки її ефективності. Надано стислий огляд досвіду формування інтернальності та готовності до саморозвитку майбутніх психологів. Акцентовано недостатню розробленість питання оцінки віддалених у часі результатів психологічного впливу. На підставі теоретичного аналізу підходів до здійснення психологічного моніторингу в закладах вищої освіти відстрочену оцінку ефективності програми визначено як таку, що здійснюється через достатній проміжок часу та фіксує наявність або відсутність стійких позитивних ефектів її впровадження. Розкрито особливості авторської програми підвищення готовності майбутніх психологів до особистісно-професійного саморозвитку шляхом формування їх інтернальності. Наведено результати емпіричного дослідження, в процесі якого здійснено зіставлення трьох наборів даних щодо рівнів інтернальності та готовності студентів-психологів до особистісно-професійного саморозвитку: до формувального експерименту, після формувального експерименту, через 3 роки після формувального експерименту. В експериментальній групі отримані дані засвідчили виражену позитивну динаміку відносної кількості студентів з високим рівнем інтернальності не тільки протягом реалізації програми, а й через 3 роки після її завершення. Зафіксовано тенденцію до збільшення відсотку студентів з середнім, до зниження – з низьким рівнями інтернальності. У результаті порівняння замірів готовності майбутніх психологів до особистісно-професійного саморозвитку з’ясовано, що в експериментальній групі найбільшою мірою виражена тенденція до постійного зниження частки студентів з низьким рівнем цієї властивості. Меншою мірою виражена позитивна динаміка частки студентів з середнім та високим рівнями готовності до саморозвитку. За допомогою t-критерія Стьюдента доведено значущу різницю між рівнями обох досліджуваних властивостей в експериментальній та контрольній групах. Продовження позитивних змін інтернальності та готовності до особистісно-професійного саморозвитку членів експериментальної групи після закінчення занять свідчить про достатню стійкість ефектів впровадженої програми та дозволяють дати позитивну відстрочену оцінку її ефективності.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125182154","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}