Problems of modern psychology最新文献

{"title":"ШКАЛА СПРИЙНЯТОГО СТРЕСУ (PSS-10): АДАПТАЦІЯ ТА АПРОБАЦІЯ В УМОВАХ ВІЙНИ","authors":"О. О. Вельдбрехт, Н. І. Тавровецька","doi":"10.26661/2310-4368/2022-2-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-2","url":null,"abstract":"Представлено психометричні властивості україномовної версії Шкали сприйнятого стресу Ш. Коена. Це простий, ефективний, визнаний у світі інструмент для оцінки сприйняття стресу і його потенційних наслідків. Після процедури прямого/зворотного перекладу та пілотажу шкала була включена в онлайн-опитування українців стосовно переживання стресу та ресурсів його подолання на 10–11 тижні війни. Вибірку склали 318 цивільних осіб віком від 14 до 70 років, серед яких 82,7% жінок (переважно херсонці, що перебували в окупації або вимушено покинули власні домівки). Крім PSS-10, респонденти заповнили анкету з переліком травмівних подій, Госпітальну шкалу тривоги та депресії; Шкалу резильєнтності Коннор-Девідсона, Опитувальник позитивного і негативного афекту. За отриманими даними, Альфа Кронбаха для шкали з 10 питань склала 0,840. У вибірці отримані оцінки PSS в інтервалі від 6 до 40 балів із середнім 25,64±6,72. Це більше, ніж показники будь-якої вибірки, опубліковані раніше, що пояснюється аномальними умовами життя, в яких перебували респонденти. Найбільше стрес відчували юнаки 14–19 років, найменше – особи 35–39 років. Суб’єктивна оцінка напруженості у жінок значно вища, ніж у чоловіків (р=0,000). Загальна оцінка сприйнятого стресу корелює з насиченістю життя негативним досвідом: коли учасники дослідження безпосередньо переживали важку подію (р=0,022), ставали свідком нещасть інших (р=0,004), коли травмівні події траплялися з їх близькими (р=0,015), із відчуттям страху перед загрозами, які можуть трапитись (р=0,005). Оцінка PSS негативно корелює з показником психологічної стійкості та вираженістю позитивних емоцій за останні тижні; прямо – з вираженістю негативних емоцій, проявами тривожної та депресивної симптоматики (в усіх випадках р=0,000). Дослідження доводить внутрішню узгодженість, критеріальну, конструктну і прогностичну валідність Шкали сприйнятого стресу. Це ефективний інструмент для оцінки суб’єктивного сприйняття життєвої ситуації як неконтрольованої та непередбачуваної, що висуває надмірні вимоги до людини. Використання шкали дозволяє виявити респондентів, вразливих до негативного впливу стресу.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"41 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124802786","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОТЕНЦІАЛ ВПЛИВУ ГРИ В НАСТІЛЬНІ ІГРИ НА ПОКАЗНИКИ КОГНІТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ТА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ","authors":"Катерина Мілютіна, А. А. Мокроусова","doi":"10.26661/2310-4368/2022-2-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-6","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано теоретичні дані щодо актуальної проблеми використання ігор та розробленості поняття. Настільні ігри є засобом для стимулювання, підкріплення, навчання, забезпечення зворотного зв’язку, підказок, переконання чи дотримання сенсу, розваги та спілкування. Дослідження показали, що ігри можуть привести до загального поліпшення когнітивних функцій і сприйняття. В експерименті взяло участь 10 осіб молодого віку й обох статей із різним соціальним статусом. У дослідженні використані такі методи: опитувальник прихованих фігур Л.Л. Терстоун (HFT), методику словесно-кольорових інтерференцій (Stroop test), тест структури інтелекту Р. Амтхауер (IST), методику 10 слів А.Р. Лурія (WORDs), методику таблиці В. Шульте (Shulte). Для встановлення особливостей у прийнятті рішень було використано такі методики: опитувальник казуальної орієнтації (РОКО), опитувальник готовності до ризику (RSK), мельбурнський опитувальник прийняття рішень (МОПР/MDMQ), а також методику експрес-діагностики стану стресу (ЕДСС). Ігрові зустрічі відбувалися декілька разів на тиждень та займали 6–7 годин ігрового процесу. Було вибрано такі стратегічні й тактичні ігри, як «Dooble», «Коса», «Крила», «Small World», «Тераформування Марсу», «Відважні». Загальна картина когнітивних здібностей зазнала позитивних змін, які відображаються у збільшенні значень показників рівня розвитку певних когнітивних здібностей («Поленезалежність», «Просторова увага», «IQ просторова увага», «Просторове мислення», «IQ просторове мислення»), а також показників, які відображають покращення часу або правильності проходження («Тест Струпа», «10 слів», «Таблиці Шульте»). Проведення лонгітюдного експерименту дало змогу встановити, що гра в настільні ігри має дуже високий потенціал у розвитку когнітивних здібностей, що відображає потребу в подальших дослідженнях порівняльного впливу настільних і комп’ютерних ігор та загалом вказує на наукову цінність цієї роботи.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"82 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131850056","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЯК ЗАГАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ","authors":"Н. Ф. Шевченко, Марія Георгіївна Іванчук","doi":"10.26661/2310-4368/2022-2-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-11","url":null,"abstract":"Стаття висвітлює результати емпіричного дослідження відповідальності як загальної компетенції у студентів педагогічних спеціальностей. У контексті компетентнісного підходу подано визначення відповідальності як сукупності знань, умінь і відносин, необхідних для реалізації всіх напрямків професійної діяльності. Розглянуто структурну організацію відповідальності як загальної компетенції та змістовне наповнення її компонентів: когнітивного (знання навчальних обов’язків; передбачення результатів навчальної діяльності; усвідомлення необхідних дій для отримання бажаного результату), емоційного (емоційне ставлення до обов’язків та труднощів у навчальній діяльності; переживання за якість навчальної діяльності), поведінкового (тимчасові забезпечення діяльності; доведення діяльності до отримання результату; виняток опіки і зовнішнього контролю). Діагностика інтернальності суб’єктивного контролю засвідчила перевагу середнього рівня її прояву. Тобто для більшості досліджуваних залежно від окремої ситуації характерно приписувати відповідальність за події в житті, зокрема за результати своєї діяльност, як власним здібностям і зусиллям, так і зовнішнім чинникам. Дослідження показало, що у студентів випускних курсів переважає низький та середній рівні розвитку компетенції «відповідальність» за всіма компонентами. Виявлено кореляції між виділеними компонентами відповідальності як загальної компетенції та індивідуальними властивостями особистості студентів. Статистично доведено наявність взаємозв’язку відповідальності зі здатністю до цілепокладання й емоційною стійкістю, що дозволило визначити їх психологічними чинниками формування відповідальності як загальної компетенції. Отримані дані засвідчили, що для реалізації в поведінці відповідальності як загальної компетенції респонденти повинні вміти ставити цілі, планувати, приймати рішення і володіти самоконтролем. Негативний кореляційний зв’язок із імпульсивністю підкреслює, що ця особистісна властивість несприятливо позначається на прояві відповідальності у професійній діяльності.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116213470","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ПЕНІТЕНЦІАРНИХ УСТАНОВ","authors":"Ю. А. Паскевська","doi":"10.26661/2310-4368/2022-2-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-9","url":null,"abstract":"У статті представлено результати теоретичного аналізу соціально-психологічних особливостей діяльності персоналу пенітенціарних установ. Розкрито специфіку професійної діяльності відповідно до вимог щодо професіоналізму, компетентності та особистісних якостей у роботі персоналу пенітенціарних установ. Визначено, що основною характеристикою роботи персоналу пенітенціарних установ є те, що під час виконання покладених на них обов’язків керуються законами та іншими нормативно-правовими актами. Доведено, що робота в пенітенціарних установах характеризується як жорстка система субординації та дисципліни. Грунтуючись на наукових дослідженнях, встановлено перелік соціально-психологічних особливостей діяльності персоналу пенітенціарних установ: стресостійкість, готовність до змін, гнучкість, високий рівень професійної відповідальності, соціальна та професійна мобільність, самостійність щодо корегування психологічних установок та світогляду, прийняття професійно обґрунтованих рішень у практичній роботі, емоційна та морально-психологічна напруженність. Зауважено, що професійна етика в діяльності пенітенціарної системи України є дуже важливим функціональним елементом, який зумовлює успішність у виконанні поставлених на службу завдань. У контексті реформи пенітенціарної системи обгрунтовано необхідність розбудови системи розвитку професійної компетентності фахівців пенітенціарної установи із врахуванням саме такої складової частини, як збереження їхнього психічного здоров’я, що значно підвищуватиме ефективність професійної діяльності.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"192 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114860098","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У ПСИХОЛОГІЧНІЙ ПІДТРИМЦІ ФАХІВЦІВ РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ ВІЙНИ","authors":"Л. Є. Бегеза, Я. М. Раєвська, Є. М. Калюжна, Леся Матвієнко","doi":"10.26661/2310-4368/2022-2-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-1","url":null,"abstract":"У статті розглянуто психологічний супровід фахівців ринку праці як один із методів надання психологічної допомоги, що передбачає особистісно-орієнтоване спілкування спеціаліста, під час якого встановлюється і підтримується партнерський стиль спілкування, здійснюється спрямування особистісних ресурсів на мотивацію до пошуку можливих шляхів вирішення запитів. Визначено, що ситуація на ринку праці переживається людиною як максимально критична, яка часто призводить до серйозних негативних наслідків як в її психофізіології, так і в організації соціального життя. Проаналізовано рівні психологічної підтримки психоемоційного стану фахівця ринку праці: когнітивний (підвищення самооцінки, впевненості в собі, корекція уявлень про себе); мотиваційний (підвищення активності і мотивації у пошуку роботи, самопізнанні і саморозвитку, актуалізації потреби в роботі); емоційний (корекція емоційно-психологічного стану, розвиток умінь саморегуляції); поведінковий (формування навичок ефективних форм поведінки на ринку праці відповідно до індивідуально-психологічних особливостей та здатностей людини). Розглянуто теоретичну модель психологічного супроводу фахівця ринку праці: діагностика соціально-психологічних проблем; психологічне консультування; психокорекційна та психотерапевтична робота; психологічна реабілітація; професійно-психологічна підготовка до працевлаштування. Запропоновані техніки психологічної допомоги фахівцям ринку праці, розглянуто методичні прийоми із відновлення психоемоційних ресурсів та знань із психологічної самодопомоги. Закцентовано увагу на значущості принципів і прийомів фасилітаційної взаємодії у професійній діяльності особистості.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"99 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134184744","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНЕ ВІДНОВЛЕННЯ ХУДОЖНЬО ОБДАРОВАНОЇ ОСОБИ В УМОВАХ ЗАГРОЗЛИВОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ","authors":"О. В. Завгородня","doi":"10.26661/2310-4368/2022-2-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-4","url":null,"abstract":"У статті висвітлено особливості самовідновлення художньо обдарованих осіб в умовах загрозливої невизначеності. Розглянуто різні аспекти невизначеності залежно від динаміки, складності, спрямованості змін. Встановлено три джерела невизначеності, виокремлено різні її сфери. У разі загрозливої невизначеності зростає ймовірність травматичних вражень, стресових розладів, руйнівного впливу на психіку багатьох людей. Охарактеризовано вплив травми на різні аспекти психіки людини. Травма негативно впливає на здатність людини опрацьовувати спогади, інтегрувати їх у внутрішнє бачення свого життя, адже порушується здатність виражати свої переживання вербально, ділитися ними. Окреслено феномен образотворчого мислення – різновид художнього мислення, специфікація якого пов’язана з відмітними ознаками образотворчого мистецтва, а також низку мисленнєвих механізмів, які сприяють психологічному самовідновленню людини у процесі художньої діяльності. Зокрема, завдяки механізму екстерналізації виникає можливість створення буферної зони між собою та травмою, регулювання дистанції, зміни позиції щодо травми на більш довільну й владну тощо. На основі механізму емпатії здійснюється вихід особи за межі власного Я, перехід у «змінений стан» творчого функціонування; забезпечується моделювання «Я» за образом іншої істоти чи явища, процеси перетворення, формування та розвитку Я-образів. Механізм художньої проєкції сприяє інтеграції різних шарів свідомого й несвідомого та самопізнанню особи. Художні практики стимулюють міжпівкульну взаємодію, допомагають відновлювати порушену здатність людини до опрацювання пережитого. У процесі творчості митець осмислює не лише своє життя, а й душевний досвід інших людей, створювані ним образи набувають сили художнього впливу, сприяють подоланню колективних травм.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114763518","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОСЕМАНТИЧНІ ІНДИКАТОРИ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЖІНКИ В ПЕРІОД СЕРЕДНЬОЇ ДОРОСЛОСТІ","authors":"Л. П. Міщиха, О. М. Коропецька","doi":"10.26661/2310-4368/2022-2-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-7","url":null,"abstract":"У статті піддаються дослідженню психосемантичні індикатори психологічного благополуччя жінки у період середньої дорослості. Дається розуміння самого поняття «психологічне благополуччя», яке визначається як інтегральний показник ступеня спрямованості особистості на реалізацію основних компонентів позитивного функціонування, а також реалізованості цієї спрямованості, що суб’єктивно виражається у відчутті щастя, задоволеності собою і власним життям. У дослідженні були виявлені та проаналізовані психосемантичні індикатори психологічного благополуччя жінки в період середньої дорослості. Цьому слугувало використання проективної методики «Незакінчені речення» та техніки метафоризації – застосування психотехнологічних ресурсів метафори. Загальна кількість вибірки склала 30 осіб (жінки вікового періоду середньої дорослості, які проживають в Івано-Франківській, Тернопільській та Рівненській областях). Дослідження проводилось у 2021 році. За результатами дослідження серед основних складових частин психологічного благополуччя, які виокремили респонденти, були: здоров’я (57%); гармонійні стосунки (50%); достаток, хороша робота, матеріальне благополуччя (42%); психологічна рівновага, внутрішній баланс (43%); потреба (та можливості) у самореалізації (30%). Були окреслені чинники, що можуть зруйнувати психологічне благополуччя жінки, серед яких: втрата здоров’я; фінансові труднощі; непорозуміння в родині; життєві потрясіння (війна, смерть близьких, руйнування чи втрата життєво цінного). У процесі виокремлення смислових конструктів з використанням метафори було виявлено, що більшість з них носила життєстверджуючий, позитивний настрій, з мотивацією на активне життя, працю. Значна частина була спрямована на духовну складову частину, що характеризувало зрілу позицію жінок в цьому віці. Разом із тим було виявлено дві модальності емоцій: позитивна і негативна, що є свідченням того, що ставлення до себе, як і до свого життя, є виключно індивідуально-психологічною складовою частиною особистості, де мають місце як особистісні особливості індивідуальності, так і вибудовані ціннісно-смислові конструкти у цей період життя. Окреслені перспективи подальших досліджень, що полягають у віднаходженні ресурсу для підтримки психологічного благополуччя жінок у період середньої дорослості.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"124 20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132608339","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ РІЗНОЇ ФОРМИ ДОСУГУ НА ЕМОЦІЙНУ СФЕРУ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ВІЙНИ","authors":"Н. В. Ортікова, Д. Д. Димова, А. Я. Каченюк, Л. Л. Саррі","doi":"10.26661/2310-4368/2022-2-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-8","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано теоретичні дані у вигляді актуальних проблем, досліджень та розробленості поняття дозвілля у контексті війни. Зокрема визначено, що людина під час військових дій переживає широкий спектр негативних психологічних станів, подолання яких залежить від підбору правильних копінг-стратегії та способів психологічної самодопомоги. В якості провідного фактору у подоланні негативних психологічних станів українців в умовах війни було визначено рекреаційну діяльність, а саме такі найпопулярніші її види: спостереження за природою, перегляд мемів та читання новин. Проведено дослідження особливостей впливу спостереження за природою, перегляду мемів та читання новин на молодь обох статей, що знаходиться в межах України та виїхала за кордон. У дослідженні взяло участь 15 осіб від 12 до 22 років, 8 з яких перебувають в Україні, 7 – у країнах Європи. У якості методу вимірювання емоційного стану була обрана Шкала диференційних емоцій К. Ізарда. Стимульний матеріал представлений у вигляді добірки новин на тему війни в Україні, мемів, картин і відео із зображеннями природи. Виконано порівняння середніх значень показників напруженості емоційних переживань до та після трьох незалежних впливів різного стимульного матеріалу (новин про війну, мемів і картин природи) за допомогою Т-критерію Вілкоксона. Проведено аналіз незалежних вибірок за ознакою статі і місцезнаходження за використання U-критерію Манна-Уітні. Було виявлено, що: читання новин на тему війни в Україні сприяє зниженню напруженості переживання сорому у молодих людей; перегляд мемного контенту пов’язаний зі зменшенням переживання горя; споглядання картин природи детермінує збільшення вираженості здивування. За результатами статистичного аналізу різниці в характері емоційної відповіді на різні форми дозвілля серед осіб різної статі та місцезнаходження не виявлено. Таким чином, можемо стверджувати, що кожна із форм рекреаційної діяльності здійснює незначний вплив на емоційну сферу людини, що виявляється у зниженні чи підвищенні рівня вираженості окремих емоційних переживань.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"103 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115896008","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВІЙНА І РИНОК ПРАЦІ: ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ТА СУПРОВІД","authors":"Г. А. Пріб, В. Р. Дорожкін, М. Г. Ткалич, Катерина Мілютіна, Н. В. Ортікова","doi":"10.26661/2310-4368/2022-2-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-10","url":null,"abstract":"Мета статті – проаналізувати психологічні особливості функціонування суб’єктів ринку праці та можливості психологічної допомоги та супроводу ринку праці під час війни. Визначена необхідність вивчення психологічних особливостей ринку праці у воєнний час; психологічної допомоги безробітним у військовий час; соціально-психологічної адаптації внутрішньо переміщених осіб; психологічного супроводу роботодавців та працюючих осіб в умовах війни. Авторами доведено, що практично усі громадяни України є психологічно постраждалими від терору Росії або мають психологічні наслідки від цієї війни. Підкреслено, що психологія всіх категорій населення, з якими працює служба зайнятості – безробітних, роботодавців, працюючих осіб, внутрішньо переміщених осіб та самих працівників служби зайнятості – змінена. Авторами розглянуто засоби психологічного пристосування та різні аспекти соціально-психологічної адаптації всіх учасників ринку праці, запропоновані перспективні завдання для служби зайнятості та українського суспільства загалом. Розглянуто напрями подальшої адаптації працівників служби зайнятості до змін у психології суб’єктів ринку праці, проаналізовано модель розвитку структури і введення нового елементу – психологічної служби. Авторами доведено, що можливості та якість психологічного супроводу роботодавців та працюючих осіб в умовах війни будуть збільшені за допомогою нової психологічної служби. Показано, що сама потреба у системі психологічної підтримки в структурі служби зайнятості зумовлена тим психотравмуючим впливом та наслідками війни, які отримали практично всі цивільні, а також необхідністю психологічного захисту та безпеки працівників державної служби зайнятості.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"83 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123049610","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ ОСОБИСТОСТІ В ПОДОЛАННІ ВАЖКИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЙ","authors":"О. П. Лящ","doi":"10.26661/2310-4368/2022-2-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-5","url":null,"abstract":"Статтю присвячено проблемі психологічних ресурсів, яка активно вивчається в сучасній вітчизняній і зарубіжній психології. Підкреслюється гостра актуальність і значущість дослідження таких ресурсів для теорії та практики. Здійснено аналіз традиційних підходів до проблеми в науці. Представлено теоретичний огляд деяких сучасних концепцій психологічних ресурсів, розглянуто різні дефінітивні позиції щодо психологічної інтерпретації базового поняття. У статті узагальнено філософсько-психологічний зміст поняття психологічних ресурсів та ресурсності особистості. Розглянуто підходи науковців до визначення рівнів і видів психологічних ресурсів особистості. Аналізуються змістовно подібні до явища конструкти, виділені в межах інших психологічних теорій, наприклад «життєвий досвід», «адаптаційний та особистісний потенціал», «резерв», «особистісний капітал», «копінг» тощо. Виявляється психологічна сутність психологічних ресурсів у контексті діяльнісної, адаптаційної, соціально-опосередкованої та інших наукових парадигм. Зазначається інтегративний характер ресурсів як системи індивідуальних властивостей людини, спрямованих на реалізацію функцій життєзабезпечення, системну організацію та взаємодетермінований зв’язок із раціональними, емоційно-почуттєвими, мотиваційно-ціннісними й поведінковими компонентами самосвідомості суб’єкта. Залежно від того, що є предметом дослідження ресурсів, вибираються різні аспекти їх визначення. Проведений аналіз наукової літератури вказує на те, що у вчених немає єдиної позиції щодо розуміння цього поняття. Для успішного подолання важких життєвих ситуацій необхідно розуміти, що стоїть за поняттям ресурсу, тому у викладеному матеріалі розглядаються різноманітні теоретичні підходи до вивчення, а також розкривається специфіка психологічних ресурсів як операційно-дієвих механізмів і можливостей продуктивної самореалізації. Робиться спроба виявлення деяких функціональних ознак феномену, наголошується на його рефлексивному, емоційно-оцінному, смислоутворюючому та регулятивному характері. Окреслено перспективи подальших наукових пошуків.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127193819","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}