{"title":"ПСИХОЛОГІЧНЕ ВІДНОВЛЕННЯ ХУДОЖНЬО ОБДАРОВАНОЇ ОСОБИ В УМОВАХ ЗАГРОЗЛИВОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ","authors":"О. В. Завгородня","doi":"10.26661/2310-4368/2022-2-4","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті висвітлено особливості самовідновлення художньо обдарованих осіб в умовах загрозливої невизначеності. Розглянуто різні аспекти невизначеності залежно від динаміки, складності, спрямованості змін. Встановлено три джерела невизначеності, виокремлено різні її сфери. У разі загрозливої невизначеності зростає ймовірність травматичних вражень, стресових розладів, руйнівного впливу на психіку багатьох людей. Охарактеризовано вплив травми на різні аспекти психіки людини. Травма негативно впливає на здатність людини опрацьовувати спогади, інтегрувати їх у внутрішнє бачення свого життя, адже порушується здатність виражати свої переживання вербально, ділитися ними. Окреслено феномен образотворчого мислення – різновид художнього мислення, специфікація якого пов’язана з відмітними ознаками образотворчого мистецтва, а також низку мисленнєвих механізмів, які сприяють психологічному самовідновленню людини у процесі художньої діяльності. Зокрема, завдяки механізму екстерналізації виникає можливість створення буферної зони між собою та травмою, регулювання дистанції, зміни позиції щодо травми на більш довільну й владну тощо. На основі механізму емпатії здійснюється вихід особи за межі власного Я, перехід у «змінений стан» творчого функціонування; забезпечується моделювання «Я» за образом іншої істоти чи явища, процеси перетворення, формування та розвитку Я-образів. Механізм художньої проєкції сприяє інтеграції різних шарів свідомого й несвідомого та самопізнанню особи. Художні практики стимулюють міжпівкульну взаємодію, допомагають відновлювати порушену здатність людини до опрацювання пережитого. У процесі творчості митець осмислює не лише своє життя, а й душевний досвід інших людей, створювані ним образи набувають сили художнього впливу, сприяють подоланню колективних травм.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-08-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Problems of modern psychology","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-4","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті висвітлено особливості самовідновлення художньо обдарованих осіб в умовах загрозливої невизначеності. Розглянуто різні аспекти невизначеності залежно від динаміки, складності, спрямованості змін. Встановлено три джерела невизначеності, виокремлено різні її сфери. У разі загрозливої невизначеності зростає ймовірність травматичних вражень, стресових розладів, руйнівного впливу на психіку багатьох людей. Охарактеризовано вплив травми на різні аспекти психіки людини. Травма негативно впливає на здатність людини опрацьовувати спогади, інтегрувати їх у внутрішнє бачення свого життя, адже порушується здатність виражати свої переживання вербально, ділитися ними. Окреслено феномен образотворчого мислення – різновид художнього мислення, специфікація якого пов’язана з відмітними ознаками образотворчого мистецтва, а також низку мисленнєвих механізмів, які сприяють психологічному самовідновленню людини у процесі художньої діяльності. Зокрема, завдяки механізму екстерналізації виникає можливість створення буферної зони між собою та травмою, регулювання дистанції, зміни позиції щодо травми на більш довільну й владну тощо. На основі механізму емпатії здійснюється вихід особи за межі власного Я, перехід у «змінений стан» творчого функціонування; забезпечується моделювання «Я» за образом іншої істоти чи явища, процеси перетворення, формування та розвитку Я-образів. Механізм художньої проєкції сприяє інтеграції різних шарів свідомого й несвідомого та самопізнанню особи. Художні практики стимулюють міжпівкульну взаємодію, допомагають відновлювати порушену здатність людини до опрацювання пережитого. У процесі творчості митець осмислює не лише своє життя, а й душевний досвід інших людей, створювані ним образи набувають сили художнього впливу, сприяють подоланню колективних травм.