ПСИХОТЕРАПІЯ ТА ПСИХОКОРЕКЦІЯ ОСОБИСТОСТІ З ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ

Abstract

У статті розкрито сутність поняття «посттравматичний стресовий розлад». Описано основні критерії та симптоми посттравматичного стресового розладу. Проаналізовано основні джерела виникнення посттравматичного стресового розділу у житті людини: війни, катастрофи, дорожньо- транспортні пригоди, стихійні лиха, техногенні катастрофи тощо. Зроблено акцент на понятті психологічної травми та її впливові на психіку особистості. Розкрито наслідки пережитої травмівної події на особистість на поведінковому, когнітивному, емоційному, психосоматичному та симптоматичному рівнях. Проаналізовано основні підходи та методи психотерапії особистості, яка має посттравматичний стресовий розлад. Розглянута проблема психологічної допомоги людям, які постраждали від травматичних подій і страждають на посттравматичний стресовий розлад. Описано основні психотерапевтичні підходи до роботи з особистістю, яка має посттравматичні стресові розлади, такі як: арт-терапія, когнітивно- поведінкова психотерапія, медичні підходи до лікування людей з посттравматичним стресовим розладом та інші. Наведено дані окремих метааналізів, згідно з якими в рамках когнітивно-поведінкової терапії розробляються найбільш ефективні методи втручання. У роботі описані результати емпіричного дослідження учасників бойових дій, у яких під час діагностики було підтверджено наявність посттравматичного стресового розладу. Для військовослужбовців було розроблено психокорекційну програму з комплексом психокорекційних та психотерапевтичних методів з метою допомоги у подоланні посттравматичного стресового розладу. Психокорекційна програма спрямована на вираження почуттів та емоцій, соціальну підтримку, заохочення нормальної реакції на травматичну ситуацію, покращення стану військовослужбовців на поведінковому, когнітивному рівнях. Після проходження програми ми засвідчили зміни в психоемоційній, поведінковій та комунікативній сферах військовослужбовців. Знизився рівень тривожності, песимізму, почуття провини, дратівливості та підвищився рівень адаптивності.