Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History最新文献

{"title":"Асортимент монет другої половини ХІV–ХVІ ст., виявлених уздовж Кучманського торгового шляху (за скарбовими джерелами Поділля)","authors":"Олексій Бакалець","doi":"10.31652/2411-2143-2023-44-85-98","DOIUrl":"https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-44-85-98","url":null,"abstract":"Мета розвідки полягає у спробі  проаналізувати асортимент грошового ринку Поділля ХІV–ХVІ ст. через призму нових знахідок-скарбів останніх півтора десятка років. Особлива увага звернена на монети, які надходили з Криму, Північного Причорномор’я, Нижнього Придністров’я та Приазов’я, знайдені переважно на Кучманському  шляху, що проходив з  Криму до Львова, через межиріччя Південного Бугу та  Дністра. Методологія дослідження базується на принципах: історизму, об’єктивності, всебічності, цілісності, системності, проблемно-хронологічному.  Наукова новизна  полягає у комплексному дослідженні скарбів Поділля ХІV–ХVІ ст. Висновки. Проаналізувавши та порівнявши склад монетних та монетно-речових скарбів короткотривалого та довготривалого накопичення, можна зробити висновок, що вони є важливими речовими джерелами вивчення грошового обігу Поділля у досліджуваний період. 15 скарбових комплексів другої половини XІV–XVI ст. чітко прослідковують весь спектр європейських та східних номіналів, країни-емітенти, техніки карбування монет, задіяних у внутрішній  та міжнародній торгівлі. Означена розвідка довела, що поряд із домінуючими у пізньому середньовіччі срібними європейськими монетами Чехії, Польщі, Угорщини, Литви, Молдавії, Подільського князівства, Червоної Русі, у грошовому обігу Поділля зустрічаються срібні золотоординські дирхеми та мідні пули, генуезько-татарські акче, монети генуезьких колоній Кафи, Монкастро (із власним надкарбування «Астрокастро»), срібні акче Кримського ханства часу правління  династії Гіреїв, турецькі срібні акче і золоті алтуни часу правління Сулеймана Прекрасного (1512–1560), срібні акче – «азовки» Тани. Появі турецьких і татарських монетних  комплексів наприкінці ХV–ХVІ  ст. сприяли часті походи татар і турків за ясиром на землі Поділля. Вони могли потрапити в землю під час сутичок із місцевим населенням, служилою шляхтою чи козаками, а також через торгівлю.","PeriodicalId":163448,"journal":{"name":"Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129565414","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Етапи еволюції від ранніх Homo до людини сучасного фізичного типу: науковий огляд","authors":"Інна Ніколіна, Володимир Очеретяний","doi":"10.31652/2411-2143-2023-44-114-122","DOIUrl":"https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-44-114-122","url":null,"abstract":"Метою статті є спроба проведення порівняльного аналізу морфологічних ознак Homo habilis і Homo erectus, їх місцевих варіацій, дослідження сутності «неандертальської проблеми» і вивчення проблеми наступності між Homo neanderthalensis і Homo sapiens sapiens. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових принципів: наукової об’єктивності, історизму, системного підходу, в аналізі історичних процесів, що розглядаються в зазначеній статті. Ефективними виявилися такі спеціальні історичні методи, як описовий, проблемно-хронологічний, історико-системний, порівняльно-історичний. Наукова новизна дослідження визначається тим, що використовуючи здобутки зарубіжних і вітчизняних науковців та надбання палеоантропології, генетики, автори пропонують власний погляд на еволюцію людства. Висновки. Африка виявилась ключовим місцем еволюційного процесу людини, адже тут було виявлено найбільше доказів існування давніх форм Homo та їх можливих предків. Австралопітеки як представники антропоїдів, які за мозковою будовою були ще близькими до приматів, але в той же час різноманіття австралопітеків було великим, що включало в себе і доволі прогресивні особини. Homo habilis стали першими, хто виготовляв знаряддя праці, що свідчить про їх вміння ефективно використовувати вдосконалену кисть руки. Безсумнівним представником роду Homo є Homo erectus з усіма його місцевими варіантами – відгалуженнями на інших континентах. Незважаючи на збереження ознак приматів у їх морфології, мозок цього виду вже має більшу схожість в інтелектуальному відношенні до сучасної людини, ніж мозок Homo habilis. Неандертальці стали першим виключно європейським видом в контексті їх географічного поширення на Землі. В останні два десятиліття спростовано лінійну модель еволюції «Homo neanderthalensis – Homo sapiens sapiens» завдяки застосуванню сучасних палеогенетичних методів та названо безліч причин масового вимирання їх популяції.","PeriodicalId":163448,"journal":{"name":"Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129783587","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Кам’янець-Подільський і війна на «домашньому фронті» (1915–1917 рр.): повсякденний аспект","authors":"Тимофій Герасимов","doi":"10.31652/2411-2143-2023-44-108-113","DOIUrl":"https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-44-108-113","url":null,"abstract":"Мета дослідження – проаналізувати особливості повсякденного життя мешканців Кам’янця-Подільського в 1915–1917 рр. Методологія базується на фундаментальних принципах наукового пізнання діалектики та детермінізму і загальнонаукових – історизму та об’єктивності. Для розкриття теми автором використані загальнонаукові, спеціальні та міждисциплінарні методи історичного дослідження. Наукова новизна. У статті вперше в українській історіографії висвітлено повсякдення Кам’янця-Подільського доби Першої світової війни в рамках концепції «домашнього фронту». Висновки. У 1915 р. жителі Кам’янця-Подільського стали переконуватися в тому, що їхні сподівання на швидкоплинний характер війни були марними, хоча саме на вірі в швидку перемогу ґрунтувалися проурядові ура-патріотичні настрої 1914 р. Перша світова трансформувалася в тотальний воєнний конфлікт на виснаження, результат якого значною мірою визначався в тилу, де йшло запекле протистояння на «домашньому фронті». Найбільш запеклого характеру набули питання стосовно чистоти громадської моралі, боротьби проти внутрішнього ворога в контексті кристалізації міжнаціональних стосунків на рівні свій-чужий, проблема забезпечення населенням своїх щоденних потреб товарами першої необхідності. Щоправда, відносна наближеність Кам’янця-Подільського до лінії фронту через рік війни дала йому несподівану перевагу над більшістю українських міст у такій соціально чутливій сфері, як житлова. Внаслідок тогочасного відступу російських військ з подільського губернського  центру виїхали на схід місцеві чиновники та працівники низки підприємств та установ, що унеможливило загострення квартирного питання, яке охопило більшу частину українського тилового міського простору. Оскільки для колективного сприйняття дійсності «поворот 1915 р.» означав зміну повсякденних установок і практик, відтоді можна говорити, що «домашній фронт» у Кам’янці-Подільському все більше затьмарював події війни, навіть після широко розтиражованого воєнною пропагандою «брусиловського прориву».","PeriodicalId":163448,"journal":{"name":"Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128782758","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Створення, реорганізації та ліквідації педагогічних закладів вищої освіти в роки хрущовської «відлиги»","authors":"Галина Матушок","doi":"10.31652/2411-2143-2023-44-72-78","DOIUrl":"https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-44-72-78","url":null,"abstract":"Мета статті – на основі наявних архівних джерел простежити зміни, що відбувалися у системі педагогічних закладів вищої освіти у роки хрущовської «відлиги», з’ясувати причини, які зумовили ці перетворення, а також встановити їх результативність. Методологічною основою дослідження є принципи історизму, системності та всебічності, проблемно-хронологічний та діахронний методи. Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше комплексно показано проблеми створення, реорганізації та ліквідації педагогічних ЗВО у середині 1950-х – першій половині 1960-х рр. Висновки. Упродовж 50-х – першої половини 60-х рр. ХХ ст. кількість педагогічних закладів освіти зменшилася із 47 до 33. У середині 50-х рр. кількісні зміни відбувалися за рахунок закриття частини учительських інститутів або реорганізації їх у педінститути. Такі зміни були зумовлені переходом до політехнічного навчання у середній школі, що вимагало підвищення рівня підготовки вчителів. Невдовзі чинні педінститути почали укрупнювати задля зміцнення їх навчально-матеріальної бази та забезпечення науково-педагогічним кадрами належної кваліфікації. Частину факультетів педінститутів приєднали до факультетів університетів, аргументуючи це тим, що вони мали незначну кількість студентів. Водночас практика показала, що це був хибний крок, адже педінститути давали ґрунтовну професійну підготовку, насамперед її практичну складову. Пізніше влада визнала свої помилки і відновила більшу частину факультетів. Виникає питання щодо доцільності руйнування потужного Харківського педінституту і створення на його базі педінститутів фізичного виховання та іноземних мов. Останній з них невдовзі приєднали до Харківського університету, а педінститут фізичного виховання функціонував близько 5 років, після чого знову став педінститутом.","PeriodicalId":163448,"journal":{"name":"Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115534477","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Проблема сповідання українським православним населенням ХІХ ст. (за матеріалами сповідних розписів Кам’янецького повіту Подільської губернії)","authors":"Олена Бороденко, Віталій Тучинський","doi":"10.31652/2411-2143-2023-44-98-107","DOIUrl":"https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-44-98-107","url":null,"abstract":"Мета. У статті за матеріалами сповідних відомостей православних парафій Кам’янецького повіту Подільської губернії досліджуються причини та фактори, які зумовлювали невідвідування церкви та не проведення святого таїнства сповіді у дні Великого посту українським населенням ХІХ ст. Методологія дослідження. У контексті впровадження антропологічного підходу в історіописанні звернуто увагу на персоніфіковані та родинні приклади простолюду щодо їхніх можливих мотивів відсутності на сповіді. У вивченні церковно-статистичної документації вживано метод критичного аналізу, адже джерела створені представниками парафіяльного кліру з різним рівнем освіченості та виконавської дисципліни. За алгоритмом роботи методу деконструкції зі змістової частини джерел виокремлено необхідну інформацію. Наукова новизна. Вперше виокремлено визначальні чинники та ймовірні умови, які корегували сповідальну поведінку православних мирян вищеназваного періоду. Висновки. У будь-якому місці перебування людині необхідно пройти обряд сповіді. Сповідальник повинен перед священником щиросердно визнати свої гріхи, підтвердити намір щодо їхнього виправлення, вірити в Бога та сподіватися на Його милосердя. Відвідування парафіянами святого таїнства фіксувалося у сповідальних відомостях, у яких різними примітками парохи позначали причини відсутності на сповіді. Найпоширенішим записом було «за відсутності», без пояснень докладних мотивів. Із-поміж інших впливових чинників, які змінювали сповідальну поведінку мирян, можна назвати такі: втечі, безвісна пропажа людей; військова служба; трудова або шлюбна міграція в інші населені пункти; перебування в установах соціального захисту населення; навчання у різних учбових закладах; особиста домовленість із парохом; паломництво; належність до інших християнських конфесій; ув’язнення та заслання в Сибір; «духовна заборона»; малолітство; батьківська заборона дітям сповідального віку; слабкий стан здоров’я тощо. Визначальними факторами, які могли корегувати проведення священнодійства були: сповідування окремих категорій людей удома; наявність природних перепон, які заважали людям відвідувати храм; значна кількість мирян у межах однієї парафії та нестача у них представників православного кліру; неможливість виокремити для всіх говіючих осіб необхідний сповідальний час; «пульсація» домогосподарств у складі територіальної православної громади; наявність декількох храмів у межах населеного пункту; не виконання священником своїх посадових обов’язків тощо. Парохи порушували законний порядок проведення святого таїнства. Сповідували не осібно, а по декілька парафіян. Церква рекомендувала внести низку змін щодо регламенту проведення церковного обряду сповіді.","PeriodicalId":163448,"journal":{"name":"Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History","volume":"385 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115911307","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Релігійна активність і релігійний світогляд українців в умовах запровадження нової радянської обрядовості: роки хрущовської «відлиги» та розгортання брежнєвського «застою»","authors":"Надія Кіндрачук","doi":"10.31652/24112411-21432143-20232023-44-79-84","DOIUrl":"https://doi.org/10.31652/24112411-21432143-20232023-44-79-84","url":null,"abstract":"Метою статті є вивчення прагнення українців зберегти свою власну національно-духовну ідентичність у процесі впровадження КПРС – КПУ нової радянської обрядовості в роки хрущовської «відлиги» та розгортання брежнєвського «застою». Методологія дослідження. Під час здійснення дослідження застосовано конкретні наукові методи, зокрема аналітико-логічний, історико-системний, пояснення, пошуку, синтезу, співставлення та комплексного добору. У роботі також використано метод аналізу – для з’ясування рівня зростання національної свідомості українців. Наукова новизна. У статті аргументовано доведено, що незважаючи на антирелігійну політику КПРС – КПУ, насадження «нової радянської обрядовості», споконвічні церковно-релігійні традиції та звичаї українського народу і надалі залишалися складовою повсякденної культури українців. Висновки. Так, «нові обряди» стали черговою «цеглиною», закладеною комуністами у твердиню денаціоналізації та радянізації українського етносу. Релігійним святам офіційно протиставлялися нові радянські свята. Однак відсоток прихильників церковних обрядів вінчання, хрещення та поховання в середовищі титульної нації УРСР залишався досить високим. Релігійна активність представників українського етносу особливо прослідковувалася під час святкування Різдва, Водохреща, Великодня й інших церковних свят. І хоча кількість прибічників релігійних обрядів у республіці була різною – від меншої на Сході до більшої на Заході, проте християнські цінності всупереч атеїзації продовжували залишатися основою духовного життя абсолютної більшості українців.","PeriodicalId":163448,"journal":{"name":"Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130185609","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Соціальний захист робітників та службовців у Чехословаччині в роки Першої республіки (1918–1939 рр.)","authors":"Олег Мельничук, Павло Кравченко","doi":"10.31652/2411-2143-2023-44-123-133","DOIUrl":"https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-44-123-133","url":null,"abstract":"Метою статті є характеристика основних форм та видів соціального захисту найманих працівників у міжвоєнній Чехословаччині, що базувалися на запровадженні загальнообов’язкового державного соціального страхування. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах об’єктивності, системності, історизму, в поєднанні зі спеціальними методами: проблемно-хронологічним, порівняльно-правовим, контент-аналізу. Наукова новизна полягає у спробі, на основі аналізу нормативних актів, періодичної преси того часу, загальної та спеціальної літератури, визначити ефективність системи соціального захисту робітників та службовців у міжвоєнній Чехословаччині. Висновки. З середини 1920-х рр. основною організаційно-правовою формою соціального захисту найманих працівників у Чехословаччині було соціальне страхування. Щоправда, сама  система соціального страхування у Першій Чехословацькій республіці до останніх днів її існування не була остаточно вибудованою, оскільки не об’єднувала усі відомі на той час види страхування. Зокрема, це стосувалося страхування безробітних, що продовжувало здійснюватись за так званою Гентською системою і поширювалось лише на членів профспілок. Не сприяла подальшому розвитку страхових інститутів і світова економічна криза, що охопила Чехословаччину в 1930–1935 рр. і змусила уряди дотримуватись жорсткої бюджетної політики. У таких умовах соціалістичним партіям довелось зосередитись переважно на збереженні чинних стандартів соціального законодавства. Водночас система соціального захисту робітників та службовців Першої Чехословацької республіки формувалася на основі кращих надбань європейського досвіду того часу. Цьому сприяли як фахові знання її розробників, так і загальна демократична атмосфера молодої держави, заснована на гуманітарних традиціях чеської нації та соціальній філософії Т. Г. Масарика.  Основну роль у створенні ефективної системи соціального захисту відіграла держава, однак вагоме значення мала й діяльність місцевих органів влади, заснованих на принципах гуманності та милосердя. Незважаючи на те, що світова економічна криза 1930-х років не дала змоги провести заплановані реформи в повному обсязі, однак їх практична реалізація дозволила досягти позитивних результатів у сфері соціального захисту найманих працівників.","PeriodicalId":163448,"journal":{"name":"Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History","volume":"48 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133829271","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Образ російського народу в радянських комеморативних практиках на анексованих українських територіях (1939–1953)","authors":"Віктор Дроздов","doi":"10.31652/2411-2143-2023-44-62-71","DOIUrl":"https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-44-62-71","url":null,"abstract":"Метою статті є дослідження радянських комеморативних практик як інструментів поширення образу російського народу на анексованих українських територіях упродовж 1939 – 1953 рр. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні міждисциплінарних і спеціально-історичних методів, зокрема критичного дискурс-аналізу, наративного аналізу, історико-порівняльного, історико-типологічного та історико-системного методів. Наукова новизна. Вперше на основі аналізу офіційних наративів, святкових ритуалів та меморіальних практик простежено процес конструювання образу російського народу радянською політикою пам’яті, особливостей його поширення на різних територіях, що були анексовані в роки Другої світової війни. Висновки. Український радянський комеморативний дискурс зображував російський народ як провідну силу у «визволенні» і «возз’єднанні» українських земель, демонстрував його піклування над новими приєднаними територіями, підкреслював історичний і культурний вплив «старшого брата» на розвиток українського народу. Пропагування цього символічного образу активно розпочалося після анексії Закарпатської України, а в післявоєнні роки влада закріплювала його в колективній свідомості, використовуючи різні комеморативні практики. Виголошення подяки російському народу стало обов’язковим ритуалом під час святкувань республіканських ювілеїв, річниць «визволення» та «возз’єднання» українських земель. Проведення масштабних святкувань 800-річчя Москви та ювілеїв О. Пушкіна й О. Суворова передбачало різні цілі на анексованих територіях. Якщо в західноукраїнських областях вони були спрямовані на формування позитивного образу російського народу та підкреслювали тривалість його історичко-культурних зв’язків із місцевим українським населенням, то в Ізмаїльській області вони сприяли закріпленню російськоцентричної моделі офіційної пам’яті регіону.","PeriodicalId":163448,"journal":{"name":"Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History","volume":"55 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133637956","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Корній Генріхович Мікіндо: життя, продовжене в учнях","authors":"Тетяна Володимирівна Кузнець, Юлія Присяжнюк","doi":"10.31652/2411-2143-2023-44-52-61","DOIUrl":"https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-44-52-61","url":null,"abstract":"Мета дослідження. У статті зроблено спробу осмислення непересічної особистості як найбільшої цінності земного буття. Інтерес до таких особистостей є вічним, адже кожне нове покоління знаходить у їх діяльності духовні орієнтири, які є надзвичайно важливими для самоствердження людини. Пропонована стаття є спробою укладання життєпису, творчої біографії талановитого митця та педагога Корнія Генріховича Мікіндо (1918–1990), який справив визначальний вплив на сотні своїх учнів, що стали частиною духовної та культурної еліти України. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових принципів: історизму, об’єктивності, системності у комплексі з такими спеціально-історичними методами як проблемно-хронологічний, описовий, історико-системний, історико-біографічний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що комплексно систематизовані відомості біографічного характеру поєднані з матеріалами інтерв’ювання учнів К. Г. Мікіндо. У статті використано фрагменти інтерв’ю з п’ятьма «мікіндовцями» та уманцями, які були знайомі з родиною К. Мікіндо. Це суттєво доповнило життєпис митця та педагога. Висновки. Систематизація опублікованої в місцевих уманських газетах інформації про творчу діяльність К. Г. Мікіндо та отриманої у процесі інтерв’ювання його учнів та знайомих членів родини уможливила створення комплексного дослідження творчої біографії талановитого митця та педагога. Завдяки використанню комплексного підходу вдалося створити найповніше на сьогодні історико-біографічне дослідження про талановиту особистість. У процесі підготовки означеної статті виявлено зацікавленість наукової та творчої спільноти України у створенні повного життєпису Корнія Генріховича Мікіндо.","PeriodicalId":163448,"journal":{"name":"Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History","volume":"83 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133417329","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Семен Якерсон – сотник Армії Української Народної Республіки","authors":"Марія Рогожа","doi":"10.31652/2411-2143-2023-44-34-42","DOIUrl":"https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-44-34-42","url":null,"abstract":"Мета дослідження – проаналізувати життєвий шлях єврея Семена Самуїловича Якерсона та мотиви прилучення до участі в Українській національно-демократичній революції 1917–1921 рр. Методологічною основою дослідження є принципи: історичної достовірності, об’єктивності, системності, науковості, всебічності та спеціальні методи: загальнонаукові – аналітичний, логічний, класифікації; історичні – історико-генетичний, ретроспективний, порівняльно-історичний; міждисциплінарні – джерелознавчий, архівознавчий, термінологічний та структурно-системний аналіз. Наукова новизна роботи полягає в комплексному дослідженні біографії Семена Якерсона як вибору служіння українському державотворенню. Висновки. Вивчення життєвого шляху єврея Семена Самуїловича Якерсона (30.11.1897–27.03.1951), сотника української армії, дало підстави стверджувати, що його шлях характерний для багатьох молодих представників єврейства, які долучилися до боротьби за будівництво суверенної  української державності. Вийшовши зі свого середовища і вступивши до військового навчального закладу та, припускаємо, мріючи про власну державу, свідомо перейшов до українського війська доби Центральної Ради. На всіх займаних військових посадах виявляв ініціативу, знання та вправно виконував спільно із ввіреними йому підрозділами військові завдання. Поразка національно-визвольних змагань не відвернула його від справ українства. Здобуваючи фах інженера-гідротехніка, закінчив Українську Господарську Академію (Подєбради), організовану українською еміграцією. Після закінчення розпочав будівничу справу на землях Закарпаття, будував мости, дороги. Друга світова війна застала його в Празі. Завдяки дружині врятувався від знищення в гетто. Після війни продовжив працю будівельника до відходу за межу земного буття.","PeriodicalId":163448,"journal":{"name":"Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131752712","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}