Кам’янець-Подільський і війна на «домашньому фронті» (1915–1917 рр.): повсякденний аспект

Abstract

Мета дослідження – проаналізувати особливості повсякденного життя мешканців Кам’янця-Подільського в 1915–1917 рр. Методологія базується на фундаментальних принципах наукового пізнання діалектики та детермінізму і загальнонаукових – історизму та об’єктивності. Для розкриття теми автором використані загальнонаукові, спеціальні та міждисциплінарні методи історичного дослідження. Наукова новизна. У статті вперше в українській історіографії висвітлено повсякдення Кам’янця-Подільського доби Першої світової війни в рамках концепції «домашнього фронту». Висновки. У 1915 р. жителі Кам’янця-Подільського стали переконуватися в тому, що їхні сподівання на швидкоплинний характер війни були марними, хоча саме на вірі в швидку перемогу ґрунтувалися проурядові ура-патріотичні настрої 1914 р. Перша світова трансформувалася в тотальний воєнний конфлікт на виснаження, результат якого значною мірою визначався в тилу, де йшло запекле протистояння на «домашньому фронті». Найбільш запеклого характеру набули питання стосовно чистоти громадської моралі, боротьби проти внутрішнього ворога в контексті кристалізації міжнаціональних стосунків на рівні свій-чужий, проблема забезпечення населенням своїх щоденних потреб товарами першої необхідності. Щоправда, відносна наближеність Кам’янця-Подільського до лінії фронту через рік війни дала йому несподівану перевагу над більшістю українських міст у такій соціально чутливій сфері, як житлова. Внаслідок тогочасного відступу російських військ з подільського губернського  центру виїхали на схід місцеві чиновники та працівники низки підприємств та установ, що унеможливило загострення квартирного питання, яке охопило більшу частину українського тилового міського простору. Оскільки для колективного сприйняття дійсності «поворот 1915 р.» означав зміну повсякденних установок і практик, відтоді можна говорити, що «домашній фронт» у Кам’янці-Подільському все більше затьмарював події війни, навіть після широко розтиражованого воєнною пропагандою «брусиловського прориву».