{"title":"Фахова компетентність майбутніх вихователів: теоретичні підходи до її формування на засадах компетентісного підходу","authors":"Дора Коврей, Олена Бобирєва","doi":"10.25128/2520-6230.21.4.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2520-6230.21.4.7","url":null,"abstract":"Сучасний дошкільний заклад активно перетворюється на «інститут соціалізації», а вихователь має бути прикладом для дітей та мати належний рівень фахової компетентності. Установлено, що з психолого-педагогічної точки зору компетентний вихователь володіє ґрунтовними знаннями, має розвинуті педагогічні здібності, досконалі професійні уміння, сформовану професійну самосвідомість та педагогічне мислення, а також володіє навичками самонавчання й самовдосконалення. На основі узагальнення з’ясовано, що основними характеристиками фахової компетентності майбутніх вихователів є: досконале володіння теоретичними знаннями; педагогічна майстерність; самовдосконалення і творча праця над собою; оволодіння культурним, етнодуховним потенціалом; застосування на практиці новітніх методик навчання й виховання дітей дошкільного віку. У фаховій діяльності вихователя виокремлено п’ять основних функцій: організація, планування, контроль і надання допомоги, педагогічний аналіз. До спектру основних ролей вихователя належать: навчати, допомагаючи дітям набути нові знання, і виховувати на основі творчої мотивації. Вагому роль у фаховій компетентності вихователів відведено особистісним якостям (відвертість, доброзичливість, співпереживання, щирість). Сучасний вихователь має бути інноваційним дослідником, організатором, фасилітатором, консультантом, коучом.\u0000\u0000Провідну роль під час формування фахової компетентності майбутніх вихователів відіграє компетентнісний підхід. Цей підхід є основоположним методичним орієнтиром, адже дає можливість скласти цілісне, інтегроване уявлення про діяльність вихователя. Його впровадження забезпечить діяльнісну, мотиваційну готовність, сприятиме формуванню творчості та спонукатиме до рефлексії. Компетентнісний підхід дозволить студентам вдосконалити методику впровадження дидактичних, виховних, розвивальних і соціалізуючих інтерактивних технологій у дошкільних закладах.\u0000\u0000\u0000\u0000","PeriodicalId":55832,"journal":{"name":"Social Work and Education","volume":"5 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-01-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85700316","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Освітня парадигма підготовки менеджерів у сфері культури: виклики сьогодення","authors":"Ольга Сорока, Світлана Калаур, Людмила Ванюга","doi":"10.25128/2520-6230.21.4.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2520-6230.21.4.8","url":null,"abstract":"Актуальність дослідження обумовлена тим, що сучасна епоха – це час динамічних змін, соціально-економічних та інформаційних процесів, які розвиваються стрімко і часто хаотично. Метою дослідження було встановити, що менеджмент у сфері культури – це інтегрована система, що заснована на взаємодії різних структур і організацій з державою і суспільством, зовнішнім середовищем і ринками збуту, системою маркетингу і PR-технологіями, наукою і освітою, а підготовка менеджерів соціокультурної сфери є складним і комплексним завданням сучасної вищої школи. Об’єкт дослідження – особливості контенту освітніх програм з підготовки менеджерів у сфері культури. У роботі виконано такі дослідницькі завдання: 1) досліджено менеджмент сфери культури, як інтегровану систему; 2) проаналізовано особливості взаємодії менеджменту сфери культури різних структур і організацій з державою і суспільством, зовнішнім середовищем і ринками збуту, системою маркетингу і PR-технологіями, наукою і освітою; 3) доведено за допомогою трендового аналізу та опитування, що підготовка менеджерів соціокультурної сфери є складним і комплексним завданням сучасного освітнього процесу для інтеграції. Запропоновано можливі зміни для освітніх програм підготовки менеджерів соціокультурної сфери. У дослідженні використані загальнонаукові методи, а саме: аналітичний, індуктивний, дедуктивний, метод порівняння та синтезу. У практичній частині за допомогою трендового аналізу встановлено, що освітні програми з підготовки менеджерів соціокультурної сфери зазвичай мають кілька паралельних напрямів.","PeriodicalId":55832,"journal":{"name":"Social Work and Education","volume":"17 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"88380204","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Застосування медіаосвітніх елементів у підготовці майбутніх перекладачів","authors":"Інна Анастасія Дзюбановська, Тетяна Цепенюк, Ірина Ваврів","doi":"10.25128/2520-6230.21.4.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2520-6230.21.4.6","url":null,"abstract":"Стаття присвячена висвітленню питання інтеграції інфомедійної грамотності в навчальний контент у процесі підготовки майбутніх перекладачів. У праці наведено чинники, які визначають необхідність застосування медіаосвітніх елементів в освітньому процесі, і на основі проведеного аналізу теоретичних джерел описано поняття і структуру інфомедійної грамотності. Авторами запропоновано комплекс вправ, які спрямовані на формування і розвиток навичок критичного мислення, інформаційної і цифрової грамотності, соціальної толерантності, креативності здобувачів ОП «Англійсько-український переклад».","PeriodicalId":55832,"journal":{"name":"Social Work and Education","volume":"185 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"76423587","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Cпівпраця закладу вищої освіти з недержавними організаціями, як суб’єкта соціального розвитку громад","authors":"Оксана Кравченко, Максим Скочко, Інна Молоченко, Карина Шаповалюк","doi":"10.25128/2520-6230.21.4.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2520-6230.21.4.4","url":null,"abstract":"У статті проведено аналіз сучасних тенденцій розвитку діяльності громадських інституцій в Україні. Розглянуто роль недержавних громадських організацій у наданні соціальних послуг. Досліджено основні тенденції розвитку недержавного сектору. Висвітлено роль грантових проектів. Розглянуто роль і місце недержавного сектору у наданні соціальних послуг. Проаналізовано приклади реалізації місцевих ініціатив та отримання грантової підтримки. Висвітлено важливість та актуальність проблематики недержавних громадських організацій у сфері надання соціальних послуг. Виявлено складові процесу забезпечення якості професійної підготовки фахівців соціальної сфери: якість освітніх програм, робочих навчальних програм та навчально-методичного забезпечення дисциплін; якість освітніх технологій, що сприяють формуванню професійних компетентностей; якість організаційного та навчально-методичного забезпечення практичної підготовки, яка дозволяє в умовах реальної соціальної діяльності вдосконалити і закріпити ці компетентності; якість підготовки фахівців. Для досягнення мети статті дослідження базувалося на методах теоретичного узагальнення та порівняння. Робота базується на аналізі змісту підготовки майбутніх соціальних працівників, діяльності неурядових організацій, а також на системному підході як сукупності взаємопов’язаних компонентів професійної освітньої діяльності, що в сукупності дають відповідний результат. Досліджено, що таке освітнє середовище формує готовність майбутніх соціальних працівників до роботи в громаді. Вони користуються цією можливістю і реалізують багато цікавих проектів в об’єднаних територіальних громадах. Це екологічні проекти, молодіжне та шкільне соціальне підприємництво, школи лідерства, молодіжні хаби, центри дозвілля, громадські майстерні, фестивалі тощо. Це допомагає молоді реалізувати свої потреби на селі, а не їхати в місто в пошуках кращих можливостей. Одночасно досліджено механізм визначення якості надання освітніх послуг у цій галуззі.","PeriodicalId":55832,"journal":{"name":"Social Work and Education","volume":"99 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85759724","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Зміст підготовки майбутніх соціальних працівників до молодіжної роботи: з досвіду Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини","authors":"Наталія Левченко","doi":"10.25128/2520-6230.21.3.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2520-6230.21.3.4","url":null,"abstract":"Cучасна молодь є предметом особливої уваги сучасного суспільства, тому що зміна соціально-економічної і політичної системи України здійснила неоднозначний вплив на свідомість і поведінку підростаючого покоління. Нині у різних сферах життя спостерігаються демократичні процеси, відбувається розбудова громадянського суспільства, надаються широкі можливості розвитку особистості, прояву ініціативи і творчості. Майбутнє держави багато в чому залежить від громадянської позиції підростаючого покоління, тому це підвищує значущість управління процесами національно-патріотичного становлення майбутніх соціальних працівників до молодіжної роботи в процесі навчання у закладі вищої освіти. Мета статті – проаналізувати специфіку освітньо-професійної програми «Соціальна робота (Молодіжна робота)» для підготовки майбутніх соціальних працівників до молодіжної роботи в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини. У статті висвітлено актуальність впровадження в освітній процес підготовки майбутніх соціальних працівників до молодіжної роботи навчальних дисциплін «Теорія і практика молодіжної роботи», «Молодь у сучасній громаді»; розкрито зміст і структуру обов’язкових навчальних компонентів освітньо-професійної програми «Соціальна робота (Молодіжна робота)»; подано методи навчання та викладання, критерії оцінювання програмних результатів навчання; виокремлено та проаналізовано загальні, фахові компетентностей і програмні результати навчання – регламентовані навчальними дисциплінами. Визначено особливості освітньої програми для підготовки майбутніх соціальних працівників до молодіжної роботи з досвіду факультету соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.","PeriodicalId":55832,"journal":{"name":"Social Work and Education","volume":"42 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78193178","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ","authors":"Галина Олійник, Наталія Пилюк","doi":"10.25128/2520-6230.20.2.3.","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2520-6230.20.2.3.","url":null,"abstract":"У статті здійснено аналіз поняття \u0000«соціалізація» дітей з особливими потребами. Проаналізовано проблеми дітей з особливими освітніми потребами. Обґрунтовано Концепцію розвитку інклюзивної освіти, яка спрямована на виконання вимог міжнародних нормативно- правових документів та на розробку механізмів впровадження інклюзивної освіти. \u0000Розкрито особливості соціалізації дітей з особливими потребами у сучасному українському суспільстві. Розглянуто інклюзивний підхід, під яким розуміють створення таких умов, за яких усі діти мають однаковий доступ до освіти, однакові можливості отримати досвід, знання та подолати упереджене ставлення до тих, хто має «особливі потреби». \u0000","PeriodicalId":55832,"journal":{"name":"Social Work and Education","volume":"23 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85432664","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ","authors":"Катерина Волкова, Ольга Чусова, Алла Лазарева","doi":"10.25128/2520-6230.21.2.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2520-6230.21.2.3","url":null,"abstract":"Соціальне виховання виконує важливу функцію у процесі соціалізації особистості, розвитку норм та звичок поведінки, формування соціально значущих якостей особи. Сучасний стан розвитку теорії та практики соціального виховання характеризується підвищеною увагою до самореалізації особистості, забезпечення духовної єдності поколінь, виховання патріотичних почуттів. У процесі розвитку підростаючого покоління важливо підготувати молодь до процесу адаптації у соціумі, зміцнити психічне та духовне здоров’я. У статті розглянуто сучасні погляди на розуміння поняття соціальне виховання, тенденції його розвитку у наукових і правових позиціях. Звернуто увагу на актуальні грані процесу соціального виховання та його роль у соціалізації особи. Окреслено задання, які виконує соціальне виховання у формуванні духовної, творчої особистості. Відзначено окремі нормативно-правові документи, які впливають на змістовне наповнення соціального виховання в сучасних умовах. Виокремлено, що соціальне виховання має цілеспрямований характер, впливає на розвиток громадянського суспільства, формування української національної ідентичності. Формування актуальних основ теорії та практики соціального виховання не може відбуватися без врахування попереднього досвіду та врахування історично сформованого бачення процесу соціального виховання у контексті формування гармонійної особистості. Розвиток теорії соціальної педагогіки та розв’язання соціально-педагогічних проблем напряму пов’язується з можливістю соціального виховання розвивати необхідні інтелектуальні, моральні та духовні якості особистості в освітньому середовищі. Ефективне соціальне виховання збагачує та розвиває ключові соціальні інститути, дозволяє зростити свідоме покоління молоді , сформувати громадянське суспільство на засадах моральності, чесності, відповідальності та взаємоповаги. Варто зазначити, що соціальна педагогіка виконує важливу роль у вихованні соціальних та культурних цінностей, що формують особистість. В освітньому осередку цілеспрямовано надаються необхідні орієнтири, в процесі вивчення яких формується світогляд, переконання, погляди та життєві пріоритети підростаючого покоління. \u0000 \u0000","PeriodicalId":55832,"journal":{"name":"Social Work and Education","volume":"6 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"74487299","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ГЛОБАЛЬНІ МОДАЛЬНОСТІ ДЛЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ЧИ СКОРИСТАЄТЬСЯ УКРАЇНСЬКА ОСВІТА МОМЕНТОМ, ЩОБ ЗМІНИТИСЯ?","authors":"Тетяна Семигіна, Олена Карагодіна","doi":"10.25128/2520-6230.21.2.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2520-6230.21.2.11","url":null,"abstract":"Стаття окреслює поточні глобальні пріоритети та стандарти соціальної роботи, які формуються, затверджуються та надалі просуваються Міжнародною федерацією соціальних працівників (МФСП) та Міжнародною асоціацією шкіл соціальної роботи (МАШСР). Це дослідження було проведено з урахуванням поняття \"людина в оточенні\" та контексту соціальної роботи, а також системи прав людини. \u0000Аналіз демонструє, що всі останні глобальні стандарти, ухвалені МФСП та МАШСР, базуються на таких принципах, як колективізм, усунення структурних причин соціальних проблем, а також нарощування наукових та академічних сил соціальної роботи як професії. Незважаючи на неоліберальний поворот у транснаціональному соціально-економічному контексті (що проявляється в маркетизації, споживацтві та явищі менеджеріалізму) та гострі професійні дебати щодо значення місцевих знань (знання та практики корінних народів), ключові глобальні пріоритети соціальної роботи як професії включають такі ідеалістичні очікування, як: професійне сприяння соціальній та економічній справедливості, запобігання умовам, що обмежують права людини, викорінення бідності та покращання якості життя всіх людей. \u0000Українська освіта та практика соціальної роботи, як правило, надмірно акцентують увагу на послугах соціальної реабілітації та соціального обслуговування. «Корінні знання» в Україні підтримують патерналістську професійну культуру соціальної роботи і очікування клієнтів, що соціальні мають вирішити всі їхні проблеми, що суперечить сучасним глобальним принципам соціальної роботи. У статті запропоновано, яким чином можна застосувати ці стандарти в українській освіті із соціальної роботи. Йдеться, насамперед, про підтримку соціальних працівників у тому, щоб вони сприймали своїх клієнтів не з точки зору потреб, а з позиції прав людини та соціальної солідарності. \u0000","PeriodicalId":55832,"journal":{"name":"Social Work and Education","volume":"2004 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86259451","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ НЕПОВНИХ СІМЕЙ НА ОСОБИСТІСТЬ ПІДЛІТКІВ ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ","authors":"Людмила Мельник, Олена Данилюк, Наталія Гевчук","doi":"10.25128/2520-6230.21.2.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2520-6230.21.2.7","url":null,"abstract":"У науковій статті досліджено вплив неповної сім’ї на особистість підлітків та обґрунтовано основні напрями роботи фахівця соціальної сфери з неповними сім’ями. Проведено теоретичний аналіз дефініції «неповна сім’я»; виокремлено основні проблеми неповної сім’ї: проблеми родинного дискомфорту дитини, розвиток комплексів різного характеру, відсутність внутрішньої гармонії, що врешті-решт призводять до психологічних зрушень, та їх вплив на формування особистості підлітка, який проживає у неповній родині. \u0000Емпіричне дослідження, проведене на базі закладів середньої освіти м. Кам’янця-Подільського Хмельницької області з використанням таких методик як опитувальник особистісної адаптованості школярів А. Фурмана, «Шкала явної тривожності CMAS, дослідження самооцінки за методикою Дембо–Рубінштейн, дозволило з’ясувати основні труднощі, які гальмують процес соціалізації дітей підліткового віку, що проживають у неповних сім’ях. В результаті застосування методики-опитувальника, складеної на основі методики А. Прихожан, визначено рівень тривожності дітей, які виховуються у неповних сім’ях, порівняно з дітьми, які виховуються у повних сім’ях. За результатами дослідження самооцінки за методикою Дембо – Рубінштейна з’ясовано рівень самооцінки підлітків, які виховуються у неповних сім’ях. \u0000Резюмуючи результати дослідження, визначено основні проблеми неповних сімей, зокрема, адаптація до нового статусу в соціумі, проблема виховання дітей за відсутності когось із батьків, матеріальні умови життя неповних сімей, можливість розвитку в батьків і дітей девіантностей типу: «нерозвиненість батьківських почуттів», «емоційне відторгнення», комплексу неповноцінності в дітей чи батьків та їх впливу на особистість підлітків. Встановлено, що напрямами соціальної роботи з неповними сім’ями мають бути: формування позитивного мислення, профілактика помилок у родинному вихованні, просвітницька діяльність з прав сім'ї та дітей, корекція стосунків сім'ї та її членів з мікросередовищем, допомога в навчанні та працевлаштуванні дітей і батьків з неповної сім'ї. \u0000","PeriodicalId":55832,"journal":{"name":"Social Work and Education","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77973252","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"СОЦІАЛЬНА ПРОФІЛАКТИКА ЗАЛУЧЕННЯ ПІДЛІТКІВ ДО КОМЕРЦІЙНОГО СЕКСУ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ","authors":"Вікторія Мельничук","doi":"10.25128/2520-6230.21.2.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2520-6230.21.2.8","url":null,"abstract":"У статті розглянуто поняття комерційного сексу. Охарактеризовано соціально-психологічні критерії, за якими можна виділили «групу ризику» серед підлітків, що можуть бути залученими до комерційного сексу. Означено, що залучення підлітків до комерційного сексу обумовлене великим комплексом взаємообумовлених причин, що визначає необхідність комплексного підходу соціальної профілактики залучення підлітків до комерційного сексу. Розглянуто організацію соціальної профілактики залучення підлітків до комерційного сексу в умовах закладу загальної середньої освіти. Описано результати дослідження щодо обізнаності учасників освітнього процесу щодо залучення підлітків до комерційного сексу. Зазначено, що профілактична робота з попередження негативних суспільних явищ, у тому числі і проституції, закладається і проводиться у закладах освіти і в сім’ї. Доведено, що негативне соціальне оточення, складне матеріальне становище, педагогічна занедбаність та інші чинники, які так чи інакше впливають на формування особистості дитини, передбачають застосування особливого підходу та використання нестандартних методів профілактичної роботи. Виявлено необхідність розроблення профілактичної програми, спрямованої на профілактику залучення підлітків до комерційного сексу.","PeriodicalId":55832,"journal":{"name":"Social Work and Education","volume":"47 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"81502036","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}