Storinky Istoriyi-History Pages最新文献

筛选

英文中文

ОРГАНІЗАЦІЯ, ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ У КИЇВСЬКІЙ ПОЛІТЕХНІЦІ НАПРИКІНЦІ 1920-х — НА ПОЧАТКУ 1930-х рр 20 世纪 20 年代末至 30 年代初基辅理工学院的组织、生产实践特点及其重要性

Storinky Istoriyi-History Pages Pub Date : 2023-11-02 DOI: 10.20535/2307-5244.56.2023.288775

Ю. Хитровська

{"title":"ОРГАНІЗАЦІЯ, ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ У КИЇВСЬКІЙ ПОЛІТЕХНІЦІ НАПРИКІНЦІ 1920-х — НА ПОЧАТКУ 1930-х рр","authors":"Ю. Хитровська","doi":"10.20535/2307-5244.56.2023.288775","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2307-5244.56.2023.288775","url":null,"abstract":"Використовуючи архівні документи й матеріали, а також спеціальну наукову літературу, автор статті проаналізувала організацію, особливості проведення, а також значення виробничої практики в Київській політехніці наприкінці 1920-х — на початку 1930-х рр. До запровадження безперервної виробничої практики (з 1928 р.) у КПІ, як і в інших вишах УСРР, існувала тільки літня практика, яка особливо на перших порах виявила низку різноманітних проблем через неналежно розроблену систему її організації. Згодом літню виробничу практику скасували, а замість неї запровадили безперервну виробничу практику — регулярне чергування теоретичної та виробничої підготовки протягом усього періоду перебування студентів в інституті. До 40–50% навчального часу відводилося на виробниче навчання. У ході дослідження виявлено, що в КПІ ця практика була безпосередньо пов’язана зі студентською спеціальністю, факультетські комісії ретельно працювали над її організацією. Однак, незважаючи на зусилля адміністрації КПІ, комісій факультету, викладачів, усе ж існували проблеми в організації та проведенні виробничої практики. Мали місце вони й у часи реорганізації інституту. Ключові слова: освіта, Київ, повсякдення, Київська політехніка, виробнича практика, професійна підготовка, підприємство, студент.","PeriodicalId":53729,"journal":{"name":"Storinky Istoriyi-History Pages","volume":"4 6","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136018156","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

СЕРЕДНЬОВІЧНІ МУЗИКАНТИ У ГЕНУЕЗЬКИХ МІСТАХ КРИМУ 犯罪时期热那亚城市的中世纪音乐家a

Storinky Istoriyi-History Pages Pub Date : 2023-11-02 DOI: 10.20535/2307-5244.56.2023.288762

О. Джанов, І. Кузьмінський

{"title":"СЕРЕДНЬОВІЧНІ МУЗИКАНТИ У ГЕНУЕЗЬКИХ МІСТАХ КРИМУ","authors":"О. Джанов, І. Кузьмінський","doi":"10.20535/2307-5244.56.2023.288762","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2307-5244.56.2023.288762","url":null,"abstract":"Завдання дослідження полягає у тому, щоб виявити писемні свідчення про музикантів, які служили в торгових факторіях генуезців у Криму. Ці свідчення повністю сконцентровані у бухгалтерських книгах казначейства (масарії) міста Кафи. Наступне завдання — порівняти отримані факти з аналогічними, що походять із Генуї, тобто метрополії генуезців. Останній етап — це виявлення автентичних іконографічних джерел з Криму та Генуї з зображенням тогочасних музичних інструментів. Наукові підходи базуються на принципах історизму, системності, наукової об’єктивності та діалектичному підході. Було використано сукупність загальнонаукових, міждисциплінарних та спеціальних методів дослідження. У масаріях було виявлено професійних музикантів, які належать до двох категорій службовців: нічні стражники та слуги консула. Перші з них грали на трубах/тюбетах та накрах (невеликих литаврах). Вони служили в Кафі, Солдайї та Чембало. Музиканти консула використовували ширше коло музичних інструментів. Йдеться про тюбетів і трубачів, накраторів, карамелістів (шалмеїстів), замаристів (зурнистів), псалтеристів, лютнистів та органістів. Окрім цього, у книгах масарії було виявлено відомості про військових тюбетів першого татарського хана Хаджі I Ґерая та музикантів Мамая. Порівняльний аналіз назв музичних інструментів Кафи та Генуї дає змогу відзначити їхню майже повну тотожність. Винятком є лише замара (зурна), яка в середньовічних писемних джерелах Генуї не трапляється, що може свідчити про східний вплив. Місцева специфіка Криму проявляється й у поодиноких свідченнях про грецькі та вірменські хори у Кафі. Перспективи подальших студіювань полягають у дослідженні музичної спадщини інших італійських колонізаторів Криму — венеціанців. А згодом варто порівняти отримані результати не лише зі спадщиною Криму, України та Італії, а й інших європейських міст XIII–XV ст. Оригінальність дослідження полягає в представленні абсолютно нової сторінки музичної спадщини середньовічного Криму. Ключові слова: музикант, музичний інструмент, Кафа, Солдайя, Чембало, Генуя.","PeriodicalId":53729,"journal":{"name":"Storinky Istoriyi-History Pages","volume":"5 8","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136018302","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

首页上一页