{"title":"犯罪时期热那亚城市的中世纪音乐家a","authors":"О. Джанов, І. Кузьмінський","doi":"10.20535/2307-5244.56.2023.288762","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Завдання дослідження полягає у тому, щоб виявити писемні свідчення про музикантів, які служили в торгових факторіях генуезців у Криму. Ці свідчення повністю сконцентровані у бухгалтерських книгах казначейства (масарії) міста Кафи. Наступне завдання — порівняти отримані факти з аналогічними, що походять із Генуї, тобто метрополії генуезців. Останній етап — це виявлення автентичних іконографічних джерел з Криму та Генуї з зображенням тогочасних музичних інструментів. Наукові підходи базуються на принципах історизму, системності, наукової об’єктивності та діалектичному підході. Було використано сукупність загальнонаукових, міждисциплінарних та спеціальних методів дослідження. У масаріях було виявлено професійних музикантів, які належать до двох категорій службовців: нічні стражники та слуги консула. Перші з них грали на трубах/тюбетах та накрах (невеликих литаврах). Вони служили в Кафі, Солдайї та Чембало. Музиканти консула використовували ширше коло музичних інструментів. Йдеться про тюбетів і трубачів, накраторів, карамелістів (шалмеїстів), замаристів (зурнистів), псалтеристів, лютнистів та органістів. Окрім цього, у книгах масарії було виявлено відомості про військових тюбетів першого татарського хана Хаджі I Ґерая та музикантів Мамая. Порівняльний аналіз назв музичних інструментів Кафи та Генуї дає змогу відзначити їхню майже повну тотожність. Винятком є лише замара (зурна), яка в середньовічних писемних джерелах Генуї не трапляється, що може свідчити про східний вплив. Місцева специфіка Криму проявляється й у поодиноких свідченнях про грецькі та вірменські хори у Кафі. Перспективи подальших студіювань полягають у дослідженні музичної спадщини інших італійських колонізаторів Криму — венеціанців. А згодом варто порівняти отримані результати не лише зі спадщиною Криму, України та Італії, а й інших європейських міст XIII–XV ст. Оригінальність дослідження полягає в представленні абсолютно нової сторінки музичної спадщини середньовічного Криму.
 Ключові слова: музикант, музичний інструмент, Кафа, Солдайя, Чембало, Генуя.","PeriodicalId":53729,"journal":{"name":"Storinky Istoriyi-History Pages","volume":"5 8","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.1000,"publicationDate":"2023-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"СЕРЕДНЬОВІЧНІ МУЗИКАНТИ У ГЕНУЕЗЬКИХ МІСТАХ КРИМУ\",\"authors\":\"О. Джанов, І. Кузьмінський\",\"doi\":\"10.20535/2307-5244.56.2023.288762\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Завдання дослідження полягає у тому, щоб виявити писемні свідчення про музикантів, які служили в торгових факторіях генуезців у Криму. Ці свідчення повністю сконцентровані у бухгалтерських книгах казначейства (масарії) міста Кафи. Наступне завдання — порівняти отримані факти з аналогічними, що походять із Генуї, тобто метрополії генуезців. Останній етап — це виявлення автентичних іконографічних джерел з Криму та Генуї з зображенням тогочасних музичних інструментів. Наукові підходи базуються на принципах історизму, системності, наукової об’єктивності та діалектичному підході. Було використано сукупність загальнонаукових, міждисциплінарних та спеціальних методів дослідження. У масаріях було виявлено професійних музикантів, які належать до двох категорій службовців: нічні стражники та слуги консула. Перші з них грали на трубах/тюбетах та накрах (невеликих литаврах). Вони служили в Кафі, Солдайї та Чембало. Музиканти консула використовували ширше коло музичних інструментів. Йдеться про тюбетів і трубачів, накраторів, карамелістів (шалмеїстів), замаристів (зурнистів), псалтеристів, лютнистів та органістів. Окрім цього, у книгах масарії було виявлено відомості про військових тюбетів першого татарського хана Хаджі I Ґерая та музикантів Мамая. Порівняльний аналіз назв музичних інструментів Кафи та Генуї дає змогу відзначити їхню майже повну тотожність. Винятком є лише замара (зурна), яка в середньовічних писемних джерелах Генуї не трапляється, що може свідчити про східний вплив. Місцева специфіка Криму проявляється й у поодиноких свідченнях про грецькі та вірменські хори у Кафі. Перспективи подальших студіювань полягають у дослідженні музичної спадщини інших італійських колонізаторів Криму — венеціанців. А згодом варто порівняти отримані результати не лише зі спадщиною Криму, України та Італії, а й інших європейських міст XIII–XV ст. Оригінальність дослідження полягає в представленні абсолютно нової сторінки музичної спадщини середньовічного Криму.
 Ключові слова: музикант, музичний інструмент, Кафа, Солдайя, Чембало, Генуя.\",\"PeriodicalId\":53729,\"journal\":{\"name\":\"Storinky Istoriyi-History Pages\",\"volume\":\"5 8\",\"pages\":\"0\"},\"PeriodicalIF\":0.1000,\"publicationDate\":\"2023-11-02\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Storinky Istoriyi-History Pages\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.20535/2307-5244.56.2023.288762\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"Q3\",\"JCRName\":\"HISTORY\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Storinky Istoriyi-History Pages","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.20535/2307-5244.56.2023.288762","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q3","JCRName":"HISTORY","Score":null,"Total":0}
Завдання дослідження полягає у тому, щоб виявити писемні свідчення про музикантів, які служили в торгових факторіях генуезців у Криму. Ці свідчення повністю сконцентровані у бухгалтерських книгах казначейства (масарії) міста Кафи. Наступне завдання — порівняти отримані факти з аналогічними, що походять із Генуї, тобто метрополії генуезців. Останній етап — це виявлення автентичних іконографічних джерел з Криму та Генуї з зображенням тогочасних музичних інструментів. Наукові підходи базуються на принципах історизму, системності, наукової об’єктивності та діалектичному підході. Було використано сукупність загальнонаукових, міждисциплінарних та спеціальних методів дослідження. У масаріях було виявлено професійних музикантів, які належать до двох категорій службовців: нічні стражники та слуги консула. Перші з них грали на трубах/тюбетах та накрах (невеликих литаврах). Вони служили в Кафі, Солдайї та Чембало. Музиканти консула використовували ширше коло музичних інструментів. Йдеться про тюбетів і трубачів, накраторів, карамелістів (шалмеїстів), замаристів (зурнистів), псалтеристів, лютнистів та органістів. Окрім цього, у книгах масарії було виявлено відомості про військових тюбетів першого татарського хана Хаджі I Ґерая та музикантів Мамая. Порівняльний аналіз назв музичних інструментів Кафи та Генуї дає змогу відзначити їхню майже повну тотожність. Винятком є лише замара (зурна), яка в середньовічних писемних джерелах Генуї не трапляється, що може свідчити про східний вплив. Місцева специфіка Криму проявляється й у поодиноких свідченнях про грецькі та вірменські хори у Кафі. Перспективи подальших студіювань полягають у дослідженні музичної спадщини інших італійських колонізаторів Криму — венеціанців. А згодом варто порівняти отримані результати не лише зі спадщиною Криму, України та Італії, а й інших європейських міст XIII–XV ст. Оригінальність дослідження полягає в представленні абсолютно нової сторінки музичної спадщини середньовічного Криму.
Ключові слова: музикант, музичний інструмент, Кафа, Солдайя, Чембало, Генуя.