Farmatsevtichnii chasopis最新文献

{"title":"ФАРМАЦЕВТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: АНАЛІЗ ТА ПЕРСПЕКТИВИ","authors":"Р. V. Oliinyk, I. L. Chukhray, S. Oliinyk","doi":"10.11603/2312-0967.2022.3.13468","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.3.13468","url":null,"abstract":"Мета роботи. Обґрунтування необхідності розробки та реалізації комплексу нормативно-методологічних рішень, орієнтованих на підвищення стійкості функціонування структурних елементів підсистеми фармацевтичного забезпечення населення і підготовку фармацевтичних фахівців до роботи в екстремальних умовах воєнного стану.Матеріали і методи. У процесі дослідження використовувались методи спостереження та узагальнення, контент-аналізу, синтезу і формалізації. Предметом дослідження були офіційні джерела інформації, статистичні дані, наукові публікації, законодавчі і нормативні акти, які стосуються фармацевтичної галузі.Результати й обговорення. У статті проведений аналіз сучасного стану нормативно-правового регулювання фармацевтичного забезпечення населення України в умовах воєнного стану. Обґрунтована необхідність розробки та реалізації комплексу нормативно-методологічних рішень, орієнтованих на підвищення стійкості функціонування аптечних закладів і підготовку фармацевтичних фахівців до роботи в екстремальних умовах воєнного стану шляхом обов’язкового проведення заздалегідь визначених заходів у всіх структурних елементах підсистеми фармацевтичногозабезпечення населення, незалежно від їх форми власності.Висновки. Проведений аналіз нормативно-правових актів щодо принципів державного управління фармацевтичним забезпеченням населення в умовах воєнного стану свідчить про те, що у них не передбачено заходів, спрямованих на повне і своєчасне фармацевтичне забезпечення постраждалого населення, медичних формувань і лікарняних закладів. Удосконалення чинної підсистеми фармацевтичного забезпечення постраждалого населення в умовах воєнного стану можливе тільки на основі єдиної теоретичної та методичної баз із врахуванням принципів державного управління, шляхом обов’язкового проведення заздалегідь визначених заходів у всіх структурних елементах підсистеми незалежно від форми їх власності. ","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45710655","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ СУХОГО ЕКСТРАКТУ ПАГОНІВ ВЕРБИ САХАЛІНСЬКОЇ НА АГРЕГАЦІЮ І ГЕМОСТАЗ В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ТРОМБОФЛЕБІТУ","authors":"L. M. Maloshtan, K. O. Artemova","doi":"10.11603/2312-0967.2022.3.13344","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.3.13344","url":null,"abstract":"Мета роботи. Дослідження впливу СЕПВС на агрегаційні властивості та гемостаз в умовах експериментального тромбофлебіту у кролів. \u0000Матеріали і методи. Експеримент проводився на 5 групах кролів. 1 група – інтактний контроль, 2 група – тварини з експериментальним тромбофлебітом, 3 група тварин отримувала у профілактичному режимі СЕПВС. 4 група отримувала референтний препарат – АСК за дві години до експерименту. 5 група – ескувіт. Експериментальний тромбофлебіт викликали введенням у ділянку крайової вени вуха кроля розчину 2% люголю. З метою оцінки реологічних властивостей крові у кролів досліджували агрегацію тромбоцитів за допомогою турбідиметричного оптичного методу Борна з використанням агрегометра та індукторів агрегації тромбоцитів – аденозин-5-дифосфат (АДФ) і адреналіну. \u0000Результати й обговорення. Експериментально установлено, що в групі тварин, які отримали СЕПВС, спостерігалося достовірне збільшення ПЧ у 1,2 раза порівняно з групою контрольної патології. На фоні лікування СЕПВС швидкість і ступінь агрегації тромбоцитів достовірно знижувалась у порівнянні з КП р<0,05 в 1,6 та 1,5 раза, і до кінця експерименту практично досягала рівня інтактного контролю. Ацетилсаліцилова кислота виявила виражену дію на вплив адреналін-індукованої агрегації тромбоцитів, що виявилося у достовірному зниженні всіх досліджуваних показників. Ескувіт проявив менш виражену дію. \u0000Висновки. Результати дослідження свідчать про виражений вплив фітоекстракту, що вивчається, на агрегацію тромбоцитів в умовах експериментального тромбофлебіту. Сухий екстракт пагонів верби сахалінської знижує чутливість тромбоцитів до адреналіну, що дозволяє розглядати його як перспективний засіб у лікуванні кардіоваскулярної патології.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45467590","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ АБО РЕВЕРСНА ДИСТРИБУЦІЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ В УКРАЇНІ","authors":"A. Krychkovska, N. I. Ilkiv, O. Khomenko, V. I. Lubenets","doi":"10.11603/2312-0967.2022.4.13747","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.4.13747","url":null,"abstract":"Мета роботи. Порівняльний аналіз двох законодавчих актів, який дозволить встановити логістику щодо реверсної дистрибуції лікарських засобів та медичних виробів, які наприкінці життєвого циклу набудуть статусу відходів. \u0000Матеріали і методи. Матеріалами слугували структура та зміст положень двох нормативно-правових законодавчих актів, які мали статус «чинного» – Закон України «Про відходи» та той, що «набирає чинності» – Закон України «Про управління відходами». Використовували методи аналізу, групування та моделювання. \u0000Результати й обговорення. Вивчено перелік ліцензіатів, які мають дозвіл на провадження господарської діяльності з різними видами медичних (фармацевтичних) відходів. Проведено аналіз схожості та відмінності двох законодавчих актів – чинного та того, що набирає чинності щодо поводження з відходами в Україні. Запропоновано підходи та передбачено загрози, які необхідно враховувати при розробці медичних (фармацевтичних) галузевих нормативно-правових актів. \u0000Висновки. Порівняльний аналіз двох Законів України, а саме Закону «Про відходи», який втратить чинність з 09.07.2023 та Закону України «Про управління відходами», який набере чинності з цієї дати, дозволив встановити, що нове законодавство є більш прогресивним та регулює значно більше господарських функцій, які ним регламентовано. Однак держава та законодавець більше відповідальності перекладають на виробника відходів та місцеві (регіональні) органи самоврядування, залишає за собою функцію нагляду та контролю. Наше дослідження ґрунтувалося на можливій загрозі впровадження законодавцем більш жорсткої відповідальності за неправильне управління відходами,  якими наприкінці життєвого циклу будуть виступати ліки та медичні вироби. Тому з метою запобігання такого трактування, як неправильне управління відходами, ми рекомендуємо при опрацюванні галузевих медичних (фармацевтичних) нормативно-правових актів враховувати обставини, а саме пандемію COVID-19 та війну з Російською Федерацією, шо призвели до накопичення великих обсягів уже неліквідних або невикористаних лікарських засобів та медичних виробів, які було завезено на територію України як гуманітарну допомогу.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43359247","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИВЧЕННЯ СПЕКТРАЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ДЕКСТРОМЕТОРФАНУ","authors":"M. M. Mykhalkiv, V. M. Yatsyuk, V. M. Korobchuk, M. I. Dmytriv, I. Ivanusa","doi":"10.11603/2312-0967.2022.3.13341","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.3.13341","url":null,"abstract":"Мета роботи. Вивчити ІЧ- та УФ-спектри поглинання декcтрометорфану, розрахувати його молярні та питомі показники світлопоглинання у розчинниках різної полярності. \u0000Матеріали і методи. Для аналізу було використано субстанцію декстрометорфану гідроброміду. Для запису електронних спектрів поглинання і вимірювання абсорбції застосовували спектрофотометри Cary 50 M і Lambda-25. ІЧ-спектроскопічне вивчення декcтрометорфану гідроброміду здійснювали з використанням спектрометра Nicolet iS 10FTIR. \u0000Результати й обговорення. Ми вивчили УФ-спектри декстрометорфану в різних розчинниках, які відрізняються полярністю: етанол, хлороформ, вода, гексан, діетиловий ефір. Як показують результати наших досліджень, максимум поглинання декстрометорфану в УФ-ділянці знаходиться в діапазоні 280 - 282 нм у всіх розчинниках. Особливістю і відмінністю спектрів у різних за полярністю розчинниках є наявність меншого чи більшого розширення-роздвоєння у максимумі смуги поглинання. Як показали результати наших досліджень, найбільший молярний і питомий показники світлопоглинання характерні для розчинів декстрометорфану в хлороформі (2193 та 80,83 відповідно) і етанолі (2181 та 80,40 відповідно). Було розшифровано ІЧ-спектр декcтрометорфану. \u0000Висновки. Отримані ІЧ- та УФ-спектри поглинання декстрометорфану можуть у подальшому будуть використані для ідентифікації та кількісного визначення, розраховані молярні та питомі показники світлопоглинання у різних розчинниках. При кількісному визначенні як розчинник раціонально використовувати етиловий спирт.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43781132","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОРІВНЯЛЬНИЙ ХРОМАТОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК У ТРАВІ ДВОХ ВИДІВ РОДУ ЧАБЕР (SATUREJA L.)","authors":"M. Shanaida, O. Petryk, I. Z. Kernychna, O. A. Korablova, D. Rakhmetov","doi":"10.11603/2312-0967.2022.4.13748","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.4.13748","url":null,"abstract":"Мета роботи. Порівняльний хроматографічний аналіз фенольних сполук у траві двох видів роду Чабер (Satureja L.) – ч. садового (S. hortensis L.) і ч. гірського (S. montana L.). \u0000Матеріали і методи. Для досліджень використовували надземну частину рослин (траву), яку заготовляли на початку масового цвітіння. Методом мацерації отримано метанольні витяги подрібненої сировини. Для ідентифікації фенольних сполук використано метод тонкошарової хроматографії (ТШХ). Компонентний вміст поліфенолів проаналізовано із застосуванням методу високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). \u0000Результати й обговорення. Методом ТШХ отримано «хроматографічні відбитки» фенольних сполук трави S. hortensis і S. montana. Методом ВЕРХ у траві S. hortensis ідентифіковано та визначено вміст 11 компонентів фенольної природи, у траві S. montana – 10. Домінуючими компонентами трави обох досліджуваних видів були флавоноїди гіперозид, апігенін-7-О-глюкозид і кверцитрин та гідроксикоричні розмаринова і ферулова кислоти, які накопичувались в них у різних співвідношеннях. \u0000Висновки. Встановлено особливості накопичення фенольних сполук у траві S. hortensis і S. montana вітчизняної заготівлі. З огляду на якісний склад і вміст поліфенолів, визначено перспективу вивчення фармакологічної активності цих рослин.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44467014","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПІПЕРИДИНУ 7-ПРОПІЛ-3-МЕТИЛКСАНТИН-8-ІЛТІОАЦЕТАТУ","authors":"D. H. Ivanchenko, Y. M. Zhuk, S. O. Vasyuk","doi":"10.11603/2312-0967.2022.4.13735","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.4.13735","url":null,"abstract":"Мета роботи. Розробка та валідація УФ-спектрофотометричної методики кількісного визначення піперидину 7-пропіл-3-метилксантин-8-ілтіоацетату. \u0000Матеріали і методи. Об’єкт дослідження – субстанція піперидину 7-пропіл-3-метилксантин-8-ілтіоацетату. Розчинник – вода очищена. Аналітичне обладнання: спектрофотометр Specord 200 (Analytic Jena AG, Німеччина), ваги лабораторні електронні RADWAG XA 210.4Y, баня ультразвукова Sonorex Digitec DT100H, мірний посуд класу А. \u0000Результати й обговорення. Для розробки методики кількісного визначення зазначеної речовини обрано смугу, яка спостерігається при 260–340 нм з максимумом світлопоглинання при 295 нм. Згідно з вимогами ДФУ було проведено валідацію методики за такими валідаційними характеристиками, як діапазон застосування, лінійність, прецизійність, правильність та робасність, а також розраховано прогноз повної невизначеності методики. Діапазон застосування методики лежить у межах 60–140 %. Розраховані числові показники лінійності свідчать про те, що методика є лінійною в усьому діапазоні застосування методики. Розрахований однобічний довірчий інтервал не перевищує максимально допустиму невизначеність аналізу, що свідчить про точність методики на рівні збіжності. Методика є правильною, оскільки систематична похибка статистично не відрізняється від нуля, тобто істинне значення величини не виходить за межі встановленого довірчого інтервалу. Доведено, що систематична похибка δ, яка вноситься нестабільністю аналізованого розчину, не перевищує критичного значення maxδ, тобто розчин залишається стабільним впродовж щонайменше 1 год. \u0000Висновки. Розроблено та валідовано УФ-спектрофотометричну методику кількісного визначення (7-н-бутил-3-метилксантин-8-іл)діетиламіноетиламоній оксалату.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44335634","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ АНТИГІПЕРТЕНЗИВНИХ ЛІКАСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА АНАЛІЗ ЇХ ЕКОНОМІЧНОЇ ДОСТУПНОСТІ ЗА УМОВ РЕАЛІЗАЦІЇ УРЯДОВОЇ ПРОГРАМИ «ДОСТУПНІ ЛІКИ»","authors":"N. V. Malanchuk, M. B. Demchuk, T. Hroshovyi","doi":"10.11603/2312-0967.2022.3.13540","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.3.13540","url":null,"abstract":"Мета роботи. Провести дослідження асортименту антигіпертензивних препаратів, що представлені на фармацевтичному ринку України та аналіз соціально-економічної доступності цих засобів за умов реалізації урядової програми «Доступні ліки в Україні». \u0000Матеріали та методи дослідження. Робота виконана з використанням офіційних джерел інформації, дані з яких були опрацьовані, систематизовані з використанням статистичного, логічного і графічного методів. \u0000Результати й обговорення. Проаналізувавши асортимент антигіпертензивних препаратів встановлено, що станом на 2022 р. в Україні зареєстровано 965 торгових назв лікарських засобів (ЛЗ), з яких 413 засобів припадає на комбіновані препарати. Серед монопрепаратів найбільша частка в асортименті припадає на інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту (іАПФ) - 23,73 %, блокатори рецепторів ангіотензину (БРА) - 21,79 % і  β-адреноблокатори (β–АБ) - 18,32 %. Частка монопрепаратів вітчизняного виробництва становить 32,8 %. Щодо комбінованих ЛЗ, то найбільша кількість препаратів припадає на такі поєднання:  БРА з діуретиком (26,63 %), іАПФ з діуретиком (19,85 %). Частка вітчизняних виробників комбінованих антигіпертензивних засобів складає лише 17,29 %. \u0000Встановлено, що близько 31 % антигіпертензивних препаратів з проаналізованого асортименту входять в програму «Доступні ліки». У реєстрі ЛЗ, що підлягають відшкодуванню відсутні комбіновані ЛЗ із антигіпертензивною дією. Лікарські препарати вітчизняного виробництва, що включені в програму реімбурсації вартості ЛЗ становлять - 61,40 % від загальної кількості торгових назв. ЛЗ закордонного виробництва представлені виробниками із Угорщини, Німеччини, Індії, Словаччини та ін. Проведено розрахунки доплати DDD препаратів, які частково підлягають реімбурсації, з урахуванням дозування та фасування. \u0000Найбільша частка від асортименту усіх антигіпертензивних ЛЗ, що входять у програму реімбурсації припадає на β-АБ (36,84 %) та БКК  (23,39 %). На діуретики припадає лише 15,20 %. У програму реімбурсації вартості ЛЗ введено лише по одному представнику із групи препаратів БРА– лозартан та іАПФ – еналаприл. \u0000Висновки. Для підвищення доступності лікарських засобів, поліпшення забезпечення пацієнтів необхідними ЛЗ та впровадження сучасних схем лікування необхідно розширити перелік препаратів із представників БРА, іАПФ та комбінованих препаратів у програмі «Доступні ліки».","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43265777","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІСТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ТА СТАНОВЛЕННЯ НАЛЕЖНОЇ КЛІНІЧНОЇ ПРАКТИКИ","authors":"L. O. Hala","doi":"10.11603/2312-0967.2022.3.13340","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.3.13340","url":null,"abstract":"Мета роботи. Визначити ключові етапи розвитку й становлення сучасної концепції Належної клінічної практики (Good Clinical Practice – GCP) в історичному аспекті. \u0000Матеріали і методи. У дослідженні було використано результати аналізу наукової та спеціальної літератури з питань історичного розвитку й посилення вимог до проведення клінічних випробувань, а також такі методи дослідження як історичний, системний, аналітико-порівняльний, логічний аналіз та узагальнення. \u0000Результати й обговорення. На підставі вивчення історичної хронології розвитку GCP визначено п’ять етапів цього процесу: \u0000І. VI ст. до н. е. – ХІ ст. – приділення уваги підтримці етичних принципів у відношенні лікаря до пацієнта, використання контрольної групи в харчовому експерименті та поява перших правил проведення випробування ліків; \u0000ІІ. ХVI ст. – ХІХ ст. – проведення перших експериментів за участі людей, які є підґрунтям формування сучасних підходів до проведення клінічних досліджень; \u0000ІІІ. початок ХХ ст. – 40-ві рр. ХХ ст. – поступове формування та посилення вимог до ЛЗ, продуктів харчування та косметики стосовно маркування, складу, безпечності для використання та інформаційного супроводу; \u0000 \u0000IV. 40-ві рр. ХХ ст. – 80-ті рр. ХХ ст. – численні спроби нормативного врегулювання вимог до проведення клінічних випробувань (Нюрнберзький кодекс, Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Гельсінкська декларація та інші); \u0000V. 80-ті рр. ХХ ст. – до нашого часу – прийняття ВООЗ і Радою міжнародних організацій медичних наук єдиного міжнародного документу щодо проведення біомедичних досліджень із залученням людей. Уведення в дію у 1997 році Керівництва з GCP та подальше внесення змін і доповнень. \u0000 \u0000Висновки. Аналіз становлення вимог GCP свідчить, що відповідні історичні події та їхні наслідки призвели до розуміння необхідності контролю та регулювання процесу проведення клінічних досліджень. В основу керівних принципів GCP покладено ключові положення Гельсінської декларації та Нюрнберзького кодексу, тому вимоги GCP повною мірою стоять на захисті здоров’я та безпеки суб’єктів дослідження.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45177235","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОРІВНЯННЯ АСОРТИМЕНТУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ПОРОЖНИНИ НОСА В УКРАЇНІ ТА ПОЛЬЩІ","authors":"N. Y. Stadnytska, Zh. D. Parashchyn, I. P. Lobur","doi":"10.11603/2312-0967.2022.3.13343","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.3.13343","url":null,"abstract":"Мета роботи. Провести дослідження  асортименту лікарських препаратів для лікування захворювань порожнини носа (групи R01) на фармацевтичних ринках України та Польщі і проаналізувати можливість проведення фармакотерапії захворювань порожнини носа громадянам України, що тимчасово перебувають на території сусідньої європейської країни. \u0000Матеріали і методи. Робота виконана з використанням офіційних джерел інформації, дані з яких були опрацьовані, систематизовані з використанням статистичного, логічного і графічного методів. \u0000Результати та обговорення. В результаті проведеного аналізу встановлено, що на фармацевтичних ринках України та Польщі зареєстровані препарати для лікування порожнини носа найчастіше використовуються у формі спрею - 62,25% та 66,67% відповідно. Відповідно до чисельності активні фармацевтичні інгредієнти препаратів групи  R01 можна розмістити в спадаючий ряд симпатоміметики     кортикостероїди     симпатоміметики в комбінації з іншими засобами   інші засоби     антигістамінні препарати.   На обох фармацевтичних ринках переважають однокомпонентні препарати. Польський фармацевтичний ринок лікарських засобів, які застосовують для лікування порожнини носа, представлений в більшості препаратами власного виробництва, а український - імпортними. Лідером серед вітчизняних виробників лікарських засобів групи R 01 на українському ринку є АТ “Фармак”. \u0000Висновки. Фармацевтичні ринки України та Польщі подібні за асортиментом лікарських засобів групи R01. Незважаючи на деякі відмінності в номенклатурі препаратів і фірм-виробників, лікарські засоби для лікування порожнини носа представлені ідентичними субстанціями, що дає можливість проведення оптимальної  фармакотерапії в обох країнах.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45724202","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АНАЛІЗ КОМПОНЕНТ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ФАРМАЦІЯ, ПРОМИСЛОВА ФАРМАЦІЯ»","authors":"A. Krychkovska, N. L. Zayarnyuk, I. I. Hubytska, O. I. Lopatynska","doi":"10.11603/2312-0967.2022.2.12877","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.2.12877","url":null,"abstract":"Мета роботи. Порівняльний аналіз компонент освітніх програм закладів вищої освіти різного підпорядкування, в яких здійснюється підготовка фахівців для фармацевтичної галузі, а також вивчення досвіду формування та оцінка рівня схожості компонент цих програм.\u0000Матеріали і методи. Об’єктами дослідження слугували освітньо-професійні програми «Фармація, промислова фармація» закладів вищої освіти, а саме: Національного університету «Львівська політехніка» та Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. У роботі використано методи: контент-аналізу, порівняльного аналізу, декомпозиції та моделювання.\u0000Результати й обговорення. Аналіз освітніх програм спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація», за якими здійснюється підготовка фахівців у Національному університеті «Львівська політехніка» (бакалаврів та магістрів з фармації, промислової фармації) та Львівському національному медичному університету імені Данила Галицького (магістрів фармації) свідчить про значний обсяг спільних освітніх компонент, а саме фармацевтичного спрямування, що є позитивною ознакою для створення в майбутньому Стандартів освіти. Однак слід зазначити, що в освітньо-професійній програмі підготовки бакалавра з фармації, промислової фармації є достатньо великий обсяг дисциплін циклу загальної і професійної підготовки, які необхідні та є базовими елементами для подальших компонентів освітньої програми, що безпосередньо формують фахівця з промислової технології фармацевтичних препаратів, а отримані компетенції дають змогу якісно виконати кваліфікаційну роботу та успішно реалізовувати набуті знання в умовах промислового фармацевтичного виробництва.\u0000Висновки. Створення та затвердження на державному рівні Стандарту освіти за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» є надзвичайно важливим та актуальним елементом розвитку вітчизняної фармацевтичної освіти, що дасть змогу гармонізувати та привести до єдиного формату і змісту перелік компонент освітніх програм, уніфікувати форму державної атестації та гарантувати всім здобувачам вищої освіти конкурентну здатність на ринку праці.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47893451","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}